Хаттуса (тур. Hattuşaş) — столиця давнього Хетського царства (Пізня бронза). Руїни міста сьогодні лежать біля містечка Богазкале (тур. Boğazkale), Туреччина, басейн річки Кизил-Ірмак.
| Хаттуса: столиця Хатті | |
|---|---|
| Hattusha: the Hittite Capital | |
| Світова спадщина | |
| | |
| 40°01′11″ пн. ш. 34°36′55″ сх. д. / 40.01972222224977571° пн. ш. 34.61527777780577253° сх. д. | |
| Країна | Туреччина |
| Тип | Культурний |
| Критерії | i, ii, iii, iv |
| Об'єкт № | 377 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1986 (10 сесія) |
| | |
| | |
| Хаттуса у Вікісховищі |
Руїни міста входять до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО з 1986 року.
Околиці Редагувати
Рельєф околиць включав в себе багаті сільськогосподарські поля, пагорби, пасовища, а також ліси. Біля городища досі є невеликі ліси, але в минулому вони були значно більшими та ширшими. Це свідчить про те, що населення мало вдосталь деревини, аби будувати різного роду споруди. На полях люди вирощували пшеницю, ячмінь та сочевицю. Для шиття одягу використовували лляну тканину, але основним матеріалом була овеча вовна. Жителі також полювали на оленів, але припускають, що це була лише розкіш для аристократів. Основним джерелом м'яса була худоба. Поблизу були й інші поселення, такі як святиня Язиликая (тур. Yazilikaya) та місто Аладжа-Хююк. Оскільки довколишні річки були мілкими та не придатними для судноплавства, користувалися сухопутним транспортом.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Neve, Peter (1992). Hattuša-- Stadt der Götter und Tempel : neue Ausgrabungen in der Hauptstadt der Hethiter (вид. 2., erw. Aufl.). Mainz am Rhein: P. von Zabern. ISBN 3-8053-1478-7.
- W. Dörfler et al.: Untersuchungen zur Kulturgeschichte und Agrarökonomie im Einzugsbereich hethitischer Städte. (MDOG Berlin 132), 2000, 367—381. ISSN 0342-118X
- Bryce, Trevor. Life and Society in the Hittite World. Oxford: Oxford University Press, 2002.
- --. Letters of the Great Kings of the Ancient Near East: The Royal Correspondence of the Late Bronze Age. London: Routledge, 2003.
- --. The Kingdom of the Hittites. Rev. ed. Oxford: Oxford University Press, 2005.
- Collins, Billie Jean. The Hittites and Their World. Atlanta: Society of Biblical Literature, 2007.
- Neve, Peter. «The Great Temple in Boğazköy-H ̮attuša.» In Across the Anatolian Plateau: Readings in the Archaeology of Ancient Turkey. Edited by David C. Hopkins, 77–97. Boston: American Schools of Oriental Research, 2002.
- Kuhrt, Amelie. «The Hittites.» In The Ancient Near East, c. 3000–330 BC. 2 vols. By Amelie Kuhrt, 225—282. London: Routledge, 1994.
- Singer, Itamar. «A City of Many Temples: H ̮attuša, Capital of the Hittites.» In Sacred Space: Shrine, City, Land: Proceedings of the International Conference in Memory of Joshua Prawer, Held in Jerusalem, 8–13 June 1992. Edited by Benjamin Z. Kedar and R. J. Z. Werblowsky, 32–44. Basingstoke, UK: Palgrave Macmillan, 1998.
- Yazıcı, Çağlan. The Hittite Capital Hattusa, Alacahöyük and Shapinuwa: A Journey to the Hittite World In Hattusa, Alacahöyük, Shapinuwa, Eskiapar, Hüseyindede, Pazarlı and the Museums of Boğazköy, Alacahöyük and Çorum. 1st edition. Istanbul: Uranus Photography Agency and Publishing Co., 2013.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хаттуса |
- Hittite version of the Peace treaty with Ramses II of 1283 BC [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Pictures of the old Hittite capital with links to other sites [ 13 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Hattusas [ 30 червня 2009 у Wayback Machine.]
- UNESCO World Heritage page for Hattusa [ 26 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Video of lecture at Oriental Institute on Boğazköy [ 11 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Коротка історі Хаттуси
- Фото з Хаттуси [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]