www.wikidata.uk-ua.nina.az

Загальне мовознавство також Загальна лінгвістика одна з основних наукових дисциплін мовознавства поряд з прикладною та і

Загальне мовознавство

Загальне мовознавство (також Загальна лінгвістика) — одна з основних наукових дисциплін мовознавства, поряд з прикладною та історичною лінгвістикою.

Значення терміну Редагувати

У цьому вужчому сенсі термін «загальне мовознавство» є синонімічним до терміну «теоретична лінгвістика». Водночас визначення меж згаданих мовознавчих дисциплін та загального мовознавства може суттєво відрізнятися.

Термін «загальне мовознавство» також використовується для протиставлення з конкретною лінгвістикою, тобто спеціальними мовознавчими дисциплінами окремих філологій, які вивчають конкретні мови, мовні групи чи мовні ареали. Наприклад в рамках україністики вивчається українська мова, в рамках германістики — германська група мов, в рамках балканістики — балканський мовний союз. За такого ширшого тлумачення терміну «загальне мовознавство», низка аспектів прикладної та історичної лінгвістики також зараховується до його предмету.

Предмет Редагувати

Загальне мовознавство насамперед займається вивченням мови людини як природної системи, тобто не розглядає окремі мови, як такі, а займається аналізом загальних ознак і функцій мови. До завдань загального мовознавства належать зокрема такі, як створення абстрактних моделей будови мови людини, опис та тлумачення загальних мовних універсалій, загальних закономірностей мовного розвитку та загальних ознак вживання мови. До загального мовознавства зараховують також дослідження біологічного походження та біологічних основ мови та мовлення.

Загалом загальне мовознавство є напрямом фундаментальних досліджень мови. Проте воно перебуває в тісному взаємозв'язку з іншими напрямами мовознавчих досліджень та міждисциплінарних студій. Загальне мовознавство є частиною когнітивної науки.

Напрями досліджень та окремі дисципліни Редагувати

Завданнями загального мовознавства є опис складових мовної системи (фонеми, лексеми, різні функціональні одиниці), визначення їхніх функцій та значення, а також можливостей та моделей їхнього поєднання (комбінації звуків, фрази, речення, тексти). З цих даних розробляються різні моделі граматики. Наразі наука виходить з постулату так званої універсальної граматики, тобто біологічно даної основної граматичної структури, що є спільною для всіх природних мов світу. Іншим завданням загального мовознавства є розробка загальної теорії мови.

Теоретичні дисципліни Редагувати

У вузькому сенсі термін «загальне мовознавство» відповідає терміну «теоретична лінгвістика». Загалом теоретичні мовознавчі дисципліні є ядром загального мовознавства. Водночас загальне мовознавство в широкому сенсі охоплює також частину дисциплін прикладної та історичної лінгвістики.

Теоретичними дисциплінами загального мовознавства є такі:

  • Фонологія — вивчає структуру звукового складу мови (мовленнєві одиниці та засоби) та їхнє функціонування в мовній системі.
  • Граматика — вивчає будову мови.
    • Морфологія — вивчає явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови.
    • Синтаксис — вивчає словосполучення та речення, їх будову, типи й об'єднання в надфразні одиниці.
  • Лексикологія — вивчає лексику (словниковий склад мови)
  • Семантика — вивчає значення слів і їх складових частин, словосполук і фразеологізмів.
    • Лексична семантика
    • Синтаксична семантика
    • Текстова семантика

Окрім цих базових дисциплін загального мовознавства, також існують ще такі, як:

  • Лінгвістика тексту
  • Філософія мови — вчення про зв'язок між мовою, мислення та реальністю, а також про загальні функції мови.
  • Семіотика — вчення про знакові системи.
    • Прагматика — розділ семіотики, що висвітлює стосунки між учасниками комунікації, адресантом та адресатом, мовцем і слухачем.

Особливе місце займають такі дві дисципліни, як

  • Графеміка, яка досліджує системи письма природних та штучних мов.
  • Фонетика — вчення про фізичні властивості звукового складу мови. Фонетика вважається частиною загального мовознавства, вона тісно пов'язана з фонологією й часто розглядається з нею в комплексі. Фонетика пов'язана не стільки з описом мовної системи, як з такими дисциплінами, як психолінгвістика, дослідження мовних патологій, клінічна лінгвістика, зокрема логопедія, що є дисципліною прикладної лінгвістики.

Загально-порівняльні дисципліни Редагувати

Окрім опису мовної структури загальне мовознавство в широкому тлумаченні займається також описом та аналізом мовних явищ, властивих багатьом мовам світу. Важливими напрямами досліджень тут є:

  • Дослідження мовних універсалій. Проводяться пошуки так званої універсальної граматики, тобто через порівняння фонологічної, морфологічної та синтаксичної систем різних мов, мовознавці виявляють спільні мовні риси.
  • Лінгвістична типологія намагається типологізувати всі мови світу за певними критеріями.
  • Контрастивна лінгвістика, на відміну від пошуків універсалії, займається як спільними, так і відмінними чи навіть унікальними рисами різних мов.
  • Ареальна лінгвістика досліджує мовні союзи, що виникають між різними за походженням мовами на спільній території.

Прикладні дисципліни Редагувати

Внаслідок дуже різних тлумачень поняття «мова» та різних методів мовознавчих досліджень, а також через загалом інтердисциплінарний характер мовознавства, проведення чітких меж між загальним мовознавством та прикладною лінгвістикою видається проблематичним.

Так, в залежності від проблематики, такі мовознавчі дисципліни, як квантитативна лінгвістика та корпусна лінгвістика можуть зараховуватися як до загального мовознавства, так і до прикладної лінгвістики.

Історичні дисципліни Редагувати

Так само не існує наукового консенсусу щодо розмежування загального та історичного мовознавства. Якщо загальне мовознавство розуміють, як дисципліну, яка вивчає загальні принципи, правила, норми й закономірності мовних змін, то певні напрями історичного мовознавства, принаймні, як аспекти досліджень, мають бути також зараховані до загального мовознавства. Тут йдеться насамперед про:

  • Дослідження фонології, морфології, синтаксису та лексики (Лексична семантика) в діахронії (фонетичні, граматичні, лексичні та семантичні зміни).
  • Дослідження загальних принципів виникнення слів та походження лексики (етимологія), виникнення мови, занепад мови, відмирання мови.

Мовознавство як дисципліна Редагувати

Окрім того загальне мовознавство займається темами, які стосуються самого мовознавства (метарівень). До таких тем відносяться:

Література Редагувати

Довідкова Редагувати

  • Hadumod Bußmann: Lexikon der Sprachwissenschaft. 3. Aufl. Kröner, Stuttgart 2002, ISBN 3-520-45203-0
  • David Crystal: The Cambridge Encyclopedia of Language. Cambridge University Press, Cambridge 2003. ISBN 3-12-539661-1
  • Helmut Glück (Hg.): Metzler Lexikon Sprache, 3. Aufl. Metzler, Stuttgart 2005, ISBN 3-476-02056-8
  • Johan Kerstens / Eddy Ruys / Joost Zwarts: Lexicon of Linguistics [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.] (Onlineressource) Utrecht Institute of Linguistics OTS, Utrecht 2001
  • Peter Matthews: The Concise Oxford Dictionary of Linguistics. Oxford Univ. Press, Oxford 1997, 2005, ISBN 0-19-861050-5

Загальна Редагувати

  • Adrian Akmajian et al.: Linguistics. An Introduction to Language and Communication. Fifth edition, MIT Press, Cambridge (Mass.) 2001, ISBN 0-262-51123-1
  • Булаховський, Леонід Арсенійович. Вибрані праці [Текст]: в 5 т. / Л. А. Булаховський; голова редкол. І. К. Білодід ; АН УРСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — К. : Наукова думка, [197?] .

Т. 1 : Загальне мовознавство / відп. ред. О. С. Мельничук; вступ. ст. І. К. Білодід, Т. Б. Лукінова. — [Б. м.]: [б.в.], 1975. — 496с.+ 3 арк. фотогр. — Бібліогр.: с. 26-28.

  • Удовиченко, Григорій Михайлович. Загальне мовознавство. Проблеми. Методи [Текст]: навч. посібник для студ. філол. фак. вузів / Г. М. Удовиченко ; Український педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. — К. : [б.в.], 1994. — 199 с.

Навчальна Редагувати

  • Бережняк, Валентина Миколаївна. Загальне мовознавство [Текст]: хрестоматія / Бережняк В. М. ; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. — Ніжин: Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2011. — 361 с. — 230 прим.
  • Вусик, Ганна Леонідівна. Загальне мовознавство (соціолінгвістичний аспект) [Текст]: навч.-метод. посібник / Г. Л. Вусик ; Бердянський держ. педагогічний ун-т. Інститут філології. — Донецьк: Юго-Восток, 2008. — 163 с. — Бібліогр.:
  • Загальне мовознавство в тестах для бакалаврів [Текст]: [навч. посіб.] / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка; [уклад.: Космеда Т. А. та ін. ; за заг. ред. Т. А. Космеди]. — Дрогобич: РВВ ДДУ ім. Івана Франка, 2013. — 158 с. — (Університетська бібліотека). — Бібліогр.: с. 155—158. — 300 прим.
  • Заоборна, Марія. Загальне мовознавство [Текст]: навч.-метод. посіб. / М. Заоборна. — Т. : Підручники і посібники, 2009. — 96 c. — Бібліогр.: в кінці тем.
  • Зеленько, А. С.. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних вчень. Аспекти, методи, прийоми та процедури вивчення мови [Текст]: посібник / А. С. Зеленько ; Луганський держ. педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. — 2. вид., перероб. — Луганськ: Альма-матер, 2002. — 283 с.: іл. — Бібліогр.: с. 277—280.
  • Зеленько, Анатолій Степанович. Загальне мовознавство [Текст]: навч. посіб. / А. С. Зеленько. — К. : Знання, 2010. — 380 с. : іл. — Бібліогр. в кінці розд. — 500 прим.
  • Кириченко, Григорій Сидорович Нариси загального мовознавства [Текст]: навч. посіб. для студ. філол. спец. вищ. навч. закладів / Г. С. Кириченко [и др.]. — К. : Миколаївський держ. ун-т ім. В. О. Сухомлинського, Національний ун-т кораблебудування ім. адмірала Макарова, 2008 . — ISBN 978-966-313-378-2. с. 159—160.
  • Кочерган Михайло Петрович. Загальне мовознавство [Текст]: підручник для студ. філол. спец. вузів / М. П. Кочерган. — К. : Академія, 1999. — 288 с. — (Альма-матер). (перевидання: 2003, 2006, 2008, 3-е вид. 2010)
  • Мірченко, Микола Васильович. Загальне мовознавство [Текст]: робоча навч. програма курсу / М. В. Мірченко, Н. Б. Благовірна ; Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. Філологічний факультет. Кафедра української мови, видавничої справи та редагування. — Луцьк: Вежа, 2006. — 76 с. — Бібліогр.: в кінці розд.
  • Семчинський, Станіслав Володимирович. Загальне мовознавство [Текст]: підруч. для студ. філол. ф-тів ун-тів / С. В. Семчинський. — К. : Вища школа, 1988. — 328 с. — Бібліогр.: с. 325—326.
  • Семчинський, Станіслав Володимирович. Загальне мовознавство [Текст]: підручник для студ. філол. фак. ун-тів / С. В. Семчинський. −2.вид., перероб. і доп. — К. : ОКО, 1996. — 416 с.
  • Супрун, Людмила Вікторівна. Загальне мовознавство. Практичні заняття, самостійна робота [Текст]: навч. посіб. / Л. В. Супрун. — К. : Знання, 2012. — 335 с. — Бібліогр. на початку практ занять — Бібліогр.: с. 334—335. — 1000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zagalne movoznavstvo takozh Zagalna lingvistika odna z osnovnih naukovih disciplin movoznavstva poryad z prikladnoyu ta istorichnoyu lingvistikoyu Zmist 1 Znachennya terminu 2 Predmet 3 Napryami doslidzhen ta okremi disciplini 3 1 Teoretichni disciplini 3 2 Zagalno porivnyalni disciplini 3 3 Prikladni disciplini 3 4 Istorichni disciplini 3 5 Movoznavstvo yak disciplina 4 Literatura 4 1 Dovidkova 4 2 Zagalna 4 3 NavchalnaZnachennya terminu RedaguvatiU comu vuzhchomu sensi termin zagalne movoznavstvo ye sinonimichnim do terminu teoretichna lingvistika Vodnochas viznachennya mezh zgadanih movoznavchih disciplin ta zagalnogo movoznavstva mozhe suttyevo vidriznyatisya Termin zagalne movoznavstvo takozh vikoristovuyetsya dlya protistavlennya z konkretnoyu lingvistikoyu tobto specialnimi movoznavchimi disciplinami okremih filologij yaki vivchayut konkretni movi movni grupi chi movni areali Napriklad v ramkah ukrayinistiki vivchayetsya ukrayinska mova v ramkah germanistiki germanska grupa mov v ramkah balkanistiki balkanskij movnij soyuz Za takogo shirshogo tlumachennya terminu zagalne movoznavstvo nizka aspektiv prikladnoyi ta istorichnoyi lingvistiki takozh zarahovuyetsya do jogo predmetu Predmet RedaguvatiZagalne movoznavstvo nasampered zajmayetsya vivchennyam movi lyudini yak prirodnoyi sistemi tobto ne rozglyadaye okremi movi yak taki a zajmayetsya analizom zagalnih oznak i funkcij movi Do zavdan zagalnogo movoznavstva nalezhat zokrema taki yak stvorennya abstraktnih modelej budovi movi lyudini opis ta tlumachennya zagalnih movnih universalij zagalnih zakonomirnostej movnogo rozvitku ta zagalnih oznak vzhivannya movi Do zagalnogo movoznavstva zarahovuyut takozh doslidzhennya biologichnogo pohodzhennya ta biologichnih osnov movi ta movlennya Zagalom zagalne movoznavstvo ye napryamom fundamentalnih doslidzhen movi Prote vono perebuvaye v tisnomu vzayemozv yazku z inshimi napryamami movoznavchih doslidzhen ta mizhdisciplinarnih studij Zagalne movoznavstvo ye chastinoyu kognitivnoyi nauki Napryami doslidzhen ta okremi disciplini RedaguvatiZavdannyami zagalnogo movoznavstva ye opis skladovih movnoyi sistemi fonemi leksemi rizni funkcionalni odinici viznachennya yihnih funkcij ta znachennya a takozh mozhlivostej ta modelej yihnogo poyednannya kombinaciyi zvukiv frazi rechennya teksti Z cih danih rozroblyayutsya rizni modeli gramatiki Narazi nauka vihodit z postulatu tak zvanoyi universalnoyi gramatiki tobto biologichno danoyi osnovnoyi gramatichnoyi strukturi sho ye spilnoyu dlya vsih prirodnih mov svitu Inshim zavdannyam zagalnogo movoznavstva ye rozrobka zagalnoyi teoriyi movi Teoretichni disciplini Redaguvati U vuzkomu sensi termin zagalne movoznavstvo vidpovidaye terminu teoretichna lingvistika Zagalom teoretichni movoznavchi disciplini ye yadrom zagalnogo movoznavstva Vodnochas zagalne movoznavstvo v shirokomu sensi ohoplyuye takozh chastinu disciplin prikladnoyi ta istorichnoyi lingvistiki Teoretichnimi disciplinami zagalnogo movoznavstva ye taki Fonologiya vivchaye strukturu zvukovogo skladu movi movlennyevi odinici ta zasobi ta yihnye funkcionuvannya v movnij sistemi Gramatika vivchaye budovu movi Morfologiya vivchaye yavisha sho harakterizuyut gramatichnu prirodu slova yak gramatichnoyi odinici movi Sintaksis vivchaye slovospoluchennya ta rechennya yih budovu tipi j ob yednannya v nadfrazni odinici Leksikologiya vivchaye leksiku slovnikovij sklad movi Semantika vivchaye znachennya sliv i yih skladovih chastin slovospoluk i frazeologizmiv Leksichna semantika Sintaksichna semantika Tekstova semantikaOkrim cih bazovih disciplin zagalnogo movoznavstva takozh isnuyut she taki yak Lingvistika tekstu Movlennyevij analiz Diskursivnij analiz Filosofiya movi vchennya pro zv yazok mizh movoyu mislennya ta realnistyu a takozh pro zagalni funkciyi movi Semiotika vchennya pro znakovi sistemi Pragmatika rozdil semiotiki sho visvitlyuye stosunki mizh uchasnikami komunikaciyi adresantom ta adresatom movcem i sluhachem Osoblive misce zajmayut taki dvi disciplini yak Grafemika yaka doslidzhuye sistemi pisma prirodnih ta shtuchnih mov Fonetika vchennya pro fizichni vlastivosti zvukovogo skladu movi Fonetika vvazhayetsya chastinoyu zagalnogo movoznavstva vona tisno pov yazana z fonologiyeyu j chasto rozglyadayetsya z neyu v kompleksi Fonetika pov yazana ne stilki z opisom movnoyi sistemi yak z takimi disciplinami yak psiholingvistika doslidzhennya movnih patologij klinichna lingvistika zokrema logopediya sho ye disciplinoyu prikladnoyi lingvistiki Zagalno porivnyalni disciplini Redaguvati Okrim opisu movnoyi strukturi zagalne movoznavstvo v shirokomu tlumachenni zajmayetsya takozh opisom ta analizom movnih yavish vlastivih bagatom movam svitu Vazhlivimi napryamami doslidzhen tut ye Doslidzhennya movnih universalij Provodyatsya poshuki tak zvanoyi universalnoyi gramatiki tobto cherez porivnyannya fonologichnoyi morfologichnoyi ta sintaksichnoyi sistem riznih mov movoznavci viyavlyayut spilni movni risi Lingvistichna tipologiya namagayetsya tipologizuvati vsi movi svitu za pevnimi kriteriyami Kontrastivna lingvistika na vidminu vid poshukiv universaliyi zajmayetsya yak spilnimi tak i vidminnimi chi navit unikalnimi risami riznih mov Arealna lingvistika doslidzhuye movni soyuzi sho vinikayut mizh riznimi za pohodzhennyam movami na spilnij teritoriyi Prikladni disciplini Redaguvati Vnaslidok duzhe riznih tlumachen ponyattya mova ta riznih metodiv movoznavchih doslidzhen a takozh cherez zagalom interdisciplinarnij harakter movoznavstva provedennya chitkih mezh mizh zagalnim movoznavstvom ta prikladnoyu lingvistikoyu vidayetsya problematichnim Tak v zalezhnosti vid problematiki taki movoznavchi disciplini yak kvantitativna lingvistika ta korpusna lingvistika mozhut zarahovuvatisya yak do zagalnogo movoznavstva tak i do prikladnoyi lingvistiki Istorichni disciplini Redaguvati Tak samo ne isnuye naukovogo konsensusu shodo rozmezhuvannya zagalnogo ta istorichnogo movoznavstva Yaksho zagalne movoznavstvo rozumiyut yak disciplinu yaka vivchaye zagalni principi pravila normi j zakonomirnosti movnih zmin to pevni napryami istorichnogo movoznavstva prinajmni yak aspekti doslidzhen mayut buti takozh zarahovani do zagalnogo movoznavstva Tut jdetsya nasampered pro Doslidzhennya fonologiyi morfologiyi sintaksisu ta leksiki Leksichna semantika v diahroniyi fonetichni gramatichni leksichni ta semantichni zmini Doslidzhennya zagalnih principiv viniknennya sliv ta pohodzhennya leksiki etimologiya viniknennya movi zanepad movi vidmirannya movi Movoznavstvo yak disciplina Redaguvati Okrim togo zagalne movoznavstvo zajmayetsya temami yaki stosuyutsya samogo movoznavstva metariven Do takih tem vidnosyatsya Istoriya movoznavstva Metateoriya movoznavstva Metodologiya movoznavstva Dopomizhni disciplini taki yak leksikografiya ta doslidzhennya terminologiyi Literatura RedaguvatiDovidkova Redaguvati Hadumod Bussmann Lexikon der Sprachwissenschaft 3 Aufl Kroner Stuttgart 2002 ISBN 3 520 45203 0 David Crystal The Cambridge Encyclopedia of Language Cambridge University Press Cambridge 2003 ISBN 3 12 539661 1 Helmut Gluck Hg Metzler Lexikon Sprache 3 Aufl Metzler Stuttgart 2005 ISBN 3 476 02056 8 Johan Kerstens Eddy Ruys Joost Zwarts Lexicon of Linguistics Arhivovano 2 travnya 2014 u Wayback Machine Onlineressource Utrecht Institute of Linguistics OTS Utrecht 2001 Peter Matthews The Concise Oxford Dictionary of Linguistics Oxford Univ Press Oxford 1997 2005 ISBN 0 19 861050 5Zagalna Redaguvati Adrian Akmajian et al Linguistics An Introduction to Language and Communication Fifth edition MIT Press Cambridge Mass 2001 ISBN 0 262 51123 1 Bulahovskij Leonid Arsenijovich Vibrani praci Tekst v 5 t L A Bulahovskij golova redkol I K Bilodid AN URSR In t movoznav im O O Potebni K Naukova dumka 197 T 1 Zagalne movoznavstvo vidp red O S Melnichuk vstup st I K Bilodid T B Lukinova B m b v 1975 496s 3 ark fotogr Bibliogr s 26 28 Udovichenko Grigorij Mihajlovich Zagalne movoznavstvo Problemi Metodi Tekst navch posibnik dlya stud filol fak vuziv G M Udovichenko Ukrayinskij pedagogichnij un t im M P Dragomanova K b v 1994 199 s Navchalna Redaguvati Berezhnyak Valentina Mikolayivna Zagalne movoznavstvo Tekst hrestomatiya Berezhnyak V M Nizhin derzh un t im M Gogolya Nizhin Vid vo NDU im M Gogolya 2011 361 s 230 prim Vusik Ganna Leonidivna Zagalne movoznavstvo sociolingvistichnij aspekt Tekst navch metod posibnik G L Vusik Berdyanskij derzh pedagogichnij un t Institut filologiyi Doneck Yugo Vostok 2008 163 s Bibliogr Zagalne movoznavstvo v testah dlya bakalavriv Tekst navch posib Drogob derzh ped un t im Ivana Franka uklad Kosmeda T A ta in za zag red T A Kosmedi Drogobich RVV DDU im Ivana Franka 2013 158 s Universitetska biblioteka Bibliogr s 155 158 300 prim Zaoborna Mariya Zagalne movoznavstvo Tekst navch metod posib M Zaoborna T Pidruchniki i posibniki 2009 96 c Bibliogr v kinci tem Zelenko A S Zagalne movoznavstvo Istoriya lingvistichnih vchen Aspekti metodi prijomi ta proceduri vivchennya movi Tekst posibnik A S Zelenko Luganskij derzh pedagogichnij un t im Tarasa Shevchenka 2 vid pererob Lugansk Alma mater 2002 283 s il Bibliogr s 277 280 Zelenko Anatolij Stepanovich Zagalne movoznavstvo Tekst navch posib A S Zelenko K Znannya 2010 380 s il Bibliogr v kinci rozd 500 prim Kirichenko Grigorij Sidorovich Narisi zagalnogo movoznavstva Tekst navch posib dlya stud filol spec vish navch zakladiv G S Kirichenko i dr K Mikolayivskij derzh un t im V O Suhomlinskogo Nacionalnij un t korablebuduvannya im admirala Makarova 2008 ISBN 978 966 313 378 2 s 159 160 Kochergan Mihajlo Petrovich Zagalne movoznavstvo Tekst pidruchnik dlya stud filol spec vuziv M P Kochergan K Akademiya 1999 288 s Alma mater perevidannya 2003 2006 2008 3 e vid 2010 Mirchenko Mikola Vasilovich Zagalne movoznavstvo Tekst robocha navch programa kursu M V Mirchenko N B Blagovirna Volinskij derzh un t im Lesi Ukrayinki Filologichnij fakultet Kafedra ukrayinskoyi movi vidavnichoyi spravi ta redaguvannya Luck Vezha 2006 76 s Bibliogr v kinci rozd Semchinskij Stanislav Volodimirovich Zagalne movoznavstvo Tekst pidruch dlya stud filol f tiv un tiv S V Semchinskij K Visha shkola 1988 328 s Bibliogr s 325 326 Semchinskij Stanislav Volodimirovich Zagalne movoznavstvo Tekst pidruchnik dlya stud filol fak un tiv S V Semchinskij 2 vid pererob i dop K OKO 1996 416 s Suprun Lyudmila Viktorivna Zagalne movoznavstvo Praktichni zanyattya samostijna robota Tekst navch posib L V Suprun K Znannya 2012 335 s Bibliogr na pochatku prakt zanyat Bibliogr s 334 335 1000 prim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zagalne movoznavstvo amp oldid 34932996