| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (березень 2021) |
Харківська лінгвістична школа - психологічний напрям у мовознавстві, заснований О.Потебнею під вливом ідей Вільгельма фон Гумбольдта. Ідеї школи закладені в працях та лекціях О.Потебні та інших вчених, прочитаних у Харківському університеті.
Харківська школа неабияк вплинула на подальший розвиток лінгвістики, приділяла чималої уваги фонетиці, семантиці, діалектології слов'янських мов, заклала основи вітчизняної україністики.
Представники школи ред.
Олександр Потебня ред.
Від 1861 року - ад'юнкт Харківського університету з правом викладання історії російської мови.
1861 року захистив магістерську роботу ( «О некоторых символах в славянкой народной поэзии»).
З 1863 доцент кафедри слов'янського мовознавства і секретар історико-філологічного факультету, згодом - професор кафедри російської мови і словесності.
у 1877-1890 рр. був головою Харківського історико-філологічного товариства.
Олександр Попов ред.
Олександр Васильович Попов - один з учнів Потебні. Закінчив історико-філологічний факультет, де слухав та зацікавився лекціями Олександра Опанасовича. Досліджував синтаксис індоєвропейських мов, намагався на основі порівняльно-історичного аналізу довести, що в глибокій древності були не двочленні, а одночленні дієслівні та іменні речення, з яких постали різні синтаксичні структури.
Овсянико-Куликовський Дмитро Миколайович ред.
Дмитро Миколайович - літературознавець та мовознавець, котрий стояв на психологічній точці зору. У своїх філософських працях описував свої спостереження над взаємозв'язками між логічними, психологічними та мовними категоріями. Викладав свої думки про суть мовних законів, художню функцію мовлення. В Харківському університеті викладав порівняльну граматику індоєвропейських мов та санскрит. Зацікавився ідеями Олександра Потебні, у якого перейняв низку підходів для своєї подальшої наукової роботи.
Колосов Митрофан Олексійович ред.
Колосов М.О. - учень Потебні, досліджував історію мови та діалектологію.
Аркадій Геогрійович Горнфельд ред.
Аркадій Геогрійович Горнфельд - учень Олександра Потебні, під керівництвом якого вивчав теорію словесності та поетику.
Принципи школи ред.
Представники Харківської лінгвістичної школи досліджували мову в широкому культурному та історичному аспекті, зокрема походження та розвиток мов, акцентуючи увагу на фонетичних та граматичних особливостях східнослов'янських мов у процесі їх еволюції. Першими працями напряму вважаються «Думки про історію російської мови» (1850) І. І. Срезневського та «Про мову північних російських літописів» (1852) П. Лавровського. Продовжив дослідження О. Потебня, який у праці «Думка та мова» (1862) висвітлив взаємозв'язки мови й мислення, а також розвинув ідею про мову як породження й вияв «народного духу».
Естетика слова ред.
Прихильники течії вважали, що в основі розвитку мови закладена зміна поетичного мислення, котре відбилось у формах слов та висловлювань. Розуміння Потебні про внутрішню форму слова повертається до ідей В. фон Гумбольдта. Вчений підкреслював другорядність прози по відношенню до поезії. О.О. Потебня виділяє три елементи в поетичному слові: зовнішню форму (звучання), значення (семантика) і внутрішню форму (образ).
Фонетика ред.
Створена розгорнута система розвитку східнослов'янської фонетичної системи, сформульовані принципи етимологічних досліджень у зв'язку з вивченням фонетичних законів розвитку мови, відкриття другого повноголосся (врата - ворота, злато - золото, перст - перстень, блото - болото).
Діалектологія ред.
Прихильниками школи були охарактеризовані кордони розповсюдження найважливіших діалектних звуків, були означені відносини південно-великоруських субдіалектів до північно-великоруських, зазначені ознаки, за якими відрізняється українська мова. О. Потебня намагався створити норми української літературної мови, для чого спробував перекласти українською "Одіссею" Гомера.
Мова та мислення ред.
- У мові відображається ставлення людини до оточуючого світу.
- Мова є засобом створення думки, а не лише засобом її передачі.
- Усі бажання людини об'єктивуються у слові.
- Пізнання світу відбувається завдяки порівнянню з уже відомим.
- Внутрішня форма слова має властивість забуватись.
Примітки ред.
- Потебня А. А. О некоторых символах в славянской народной поэзии. О связи некоторых представлений в языке. О купальских огнях и сродных с ними представлениях. О доле и сродных с нею существах. — 1914 — Электронная библиотека ГНПБУ. elib.gnpbu.ru. Процитовано 14 лютого 2021.
- Потебня, Олександр (1985). Естетика і поетика слова.
- ua_etymology, Максимпише до; ua_etymology 2006-10-26 07:53:00, 2006-10-26 07:53:00 Максим maksymus. Повноголосся. ua-etymology.livejournal.com (укр.). Процитовано 14 лютого 2021.
Література ред.
- Потебня О. Естетика і поетика слова: збірник. Київ: Мистецтво, 1985. 301 c.
- Вакуленко С. В. Рецепція ідей Потебні в західному мовознавстві останніх десятиріч. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2007. № 787. С. 26-33. (Серія: "Філологічна").
Рекомендована література ред.
- Danylenko, Andrii. Oleksandr Popov (1855–80) and the reconstruction of Indo-European noun Inflection”, Language and History 59 (2) (2016), 112–130