www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бартка Ба ртка топіре ць чеськ і словац valaška угор fokos пол ciupaga rabanica uobuszek cekanka рум baltag гостра вузьк

Бартка

Ба́ртка, топіре́ць (чеськ. і словац. valaška, угор. fokos, пол. ciupaga, rabanica, uobuszek, cekanka, рум. baltag) — гостра вузьконоса сокира з маленьким тупим обухом (молоточком), обладнана довгим держаком. Поширена серед мешканців Карпатських гір: українців (гуцулів, бойків, лемків),поляків (гуралі), румунів. Довжина такого інструмента складає від 35 до 150 сантиметрів залежно від необхідності для використання.

Бартка
 Бартка у Вікісховищі
1-3 — мосяжна бартка, малюнок С. Обста
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2022)

Етимологія Редагувати

Слово бартка є запозиченням зі східнороманських або угорської мов (рум. bárdă, угор. bard), звідки також барда («рід теслярської сокири в гуцулів»), бердинка («сокирка»), бардаш («велика сокира»), бердиш, пол. barta. До румунської і угорської співзвучні слова потрапили з германських мов, а давн.в-нім. barta, дав.-н.-нім. barda можуть бути пов'язані з давн.в-нім. bart («борода», звідки й сучасне нім. Bart): через порівняння леза сокири з бородою. Схоже походження має і слово алебарда.

Слово топірець, зменшене від топір, може мати як іранське, так і питомо слов'янське походження.

Походження Редагувати

Бартки виникли водночас із заселенням карпатських схилів: високофункціональне поєднання ціпка, сокири і молотка було породжене потребами специфіки проживання в гірських районах. Її витоки визначають походження не тільки від деяких видів ручної зброї, а й через функціональні потреби мешканців гір: по-перше, ходити гірськими схилами без ціпка досить-таки не зручно; по-друге, була потрібна невелика сокирка, що могла бути корисною як у гірських лісових нетрях, так і при зустрічі з хижаками, а то й розбійниками. Так був винайдений інструмент, що поєднував ціпок з сокирою.

З прадавніх часів життя горянина супроводжувала холодна зброя. Без неї просто неможливо було вижити у лісі. У кельтів сокира виконувала роль бойових срібних молотків, що мали з однієї сторони тупий обушок, а з іншого боку — гострий видовжений носок. Окрім цього, у кельтів вона була ще й ритуальною — її застосовували при обрядах, священних ініціаціях, посвяченнях. Можливо, саме в цьому і захована причина переносу функцій ціпка, жердини на цю зброю з довгим руків'ям — бартки цілком перейняли усі функції келепа та ціпка, у тому числі і ритуальні. Напевно гуцульські бартки мали еволюцію саме від легкого бойового топірця — келепа, чекана, клевця як різновидів бойових сталевих молотків, що мали з однієї сторони тупий обушок, а з іншого боку обуха — гострий видовжений носок. Деякі вчені вважають, що саме використання бойових сокир-кельтів і дало назву галльським племенам (коло, колоти, колти, кельти).

За цією версією після міграції кельтів з Карпат, їхні сокири не тільки залишилися у вжитку автохтонного населення, але й знайшли розвиток у гуцулів.  Так з'явилась бартка. Використовувалася як холодна зброя опришками, як інструмент самозахисту під час прогулянок містом, бійок в корчмах, полюваннях; а також як ціпок і мачете під час мандрів по гірських хащах і схилах.

Всі русини, від Карпат до степу, завжди мали сокири. Про це можна дізнатися з судових книг часів Великого Князівства Литовського, коли пограбовані, де б вони не були під час пограбування (на полі, на дорозі, вдома) жаляться на те, що в них відібрали сокири. Сокира та ніж головний універсальний інструмент простого люду тих часів. Особливо на лісовій гірській Гуцульщині. Сокиру можна було використовувати і як ключку-тростину. В 16-17 ст. гуцули могли взяти приклад з панівного класу з їх келепами та чеканами, з якими ті ходили, як з тростиною.

Танці із бартками перетворилися на культовий обряд під назвою «Аркан».

Аналоги в інших народів Редагувати

У сусідніх карпатських народів бартка має різні назви: «валашка» у чехів та словаків, «балта» у румунів, а також «бренкач», «келеф» (або «келеп»), «чекан». Словацька валашка (valaška) — довга (до 1 метра) — тонка, легка сокирка, що використовувалась в минулому словаками як зброя і як ціпок. Використовується зараз в народних танцях. Крім словаків подібні сокирки мали угорці (fokos, «фокош»).

Різновиди Редагувати

Опришкам були відомі кілька видів бойових топірців — барток, а також чекани та келепи. Келеп це дуже давня зброя, відома ще в глибоку старовину. Бартку опришки часто досить вправно також вживали не тільки як ударну зброю, але і як метальну. Гуцульські топірці часто використовувались під час бійок у корчмах, де збиралася молодь, тому хлопцям дозволяли лише дерев'яні бартки, аби уникнути каліцтв. Але в більшій мірі бартка слугувала ознакою одруженого чоловіка («ґазди»).

Держаки бартки були довгими, з ясена, їх прикрашали цікавою різьбою, сталеві леза відливали з візерунками. Топірці виготовляли різних розмірів і з різного матеріалу. Для дітей і юнаків аби не покалічити одне одного — робилися маленькі дерев'яні, для мисливців і господарів — довгі, що нагадували тростини-ціпки, вони чудово допомагали пересуватися гірськими схилами та переходити швидкоплинні річки. Бартка — була універсальною зброєю, що поєднувала в собі високу пробивну здатність (пробивала обладунок, товсту шкіру, черепні кості) з гарною досяжністю і невеликою вагою.

Еволюція Редагувати

У 16—17 ст. гуцули могли взяти за звичай носіння бартки як приклад панівного класу з їхніми келепами та чеканами, з якими ті ходили, як з ціпком. Гуцули замість ціпка вживають топірець, у якого на верхньому кінці насаджена невелика, найчастіше мідна сокирка, прикрашена різьбленням. У високогірних районах Карпат, у гуцулів та лемків, танці зі зброєю займали важливе місце в ініціації чоловічих і статево-вікових груп.

Є у мене топір, топірець, кованая бляшка. Не боюся я нікого — ні німця, ні ляшка!

Козацькі аналоги Редагувати

З-поміж інших видів холодної зброї виняток практичні козаки зробили лише для келепа, який належав до улюблених об'єктів козацької симпатії: говорили, що

У козацькому війську під Берестечком у вигляді холодної зброї були чекани, келепи та бойові топірці. Розкопками під Берестечком було знайдено 13 екземплярів чеканів. Бойовий топірець був зроблений на зразок робочих сокир, мав провух, уміщений в обухові та держак. Лезо широке, похилене вниз, знизу півколисто вирізане. Топірці мали більші розміри.

Наш час Редагувати

З часом, в етнографічні часи, бартка перестала бути зброєю і перетворилась з сокири на просту, красиву, стилізовану сокирку-тростину, символ чоловіка, універсальний інструмент у горах. Сьогодні бартку мало хто з гуцулів використовує як зброю, більше як оберіг, декоративну прикрасу, символічний сакральний предмет у обрядах (напр. коляда) і танцях (аркан). Тому тепер мідні сокирки заміняють часто на дерев'яні з різними інкрустаціями.

Побутові конфлікти, сусідські війни Редагувати

За часів Польщі та Австро-Угорщини гуцулам було заборонено мати холодну зброю, в тому числі бартки. Вони були визнані як особливо небезпечні й заборонені законом разом із чеканами, клевцями в 1578, 1601 і 1620 роках, що тягнуло за собою важкі покарання за їх використання не під час війни. Проте це не зменшило їх популярності. Гуцули вийшли з тієї ситуації, почавши робити декоративні бартки з латуні, міді, срібла (хто багатший), що не заборонялося. Причому ці декоративні топірці дуже вдало використовувалися як зброя, в тому числі в масових бойовиськах село на село. Іншими словами, справжня гуцульська бартка, котра використовувалася як зброя, саме латунна, а не сталева.

Згадки в літературі Редагувати

Яскрава демонстрація вирішення побутових конфліктів у шинках є у повісті «Тіні забутих предків» М. М. Коцюбинського:

…Бо, стрівшись раз у корчмі, Семен вдарив Юру в лице.
 — А ти, лайдаку якийсь, тобі що до Палагни, не маєш своєї жони?
Тоді Іванові соромно стало. Він скочив до Юри:
— Пазь своєї Гафії, а моєї не руш! — і затряс барткою в Юри перед лицем.
— Ти купив її на торзі? — спалахнув Юра.
Його бартка так само мигтіла перед очима в Івана.
— Потеруха б тя стерла!
— Опришку єден!
— На, маєш.
Іван тяв перший, просто в чоло. Але Юра, умиваючись кров'ю, встиг рубанути Івана між очі і об'юшив його аж до грудей. Посліпли обоє од хвилі гарячої крові, що заливала їм очі, а все ж кресали бартку об бартку, усе гатили один одному в груди. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров. Юра мав вже скалічену руку, але щасливим вдаром раптом зламав надвоє Іванову бартку. Іван зігнувся, чекаючи смерті, та Юра вгамував свою лють на бігу і гарним, величним рухом одкинув набік свій топірець.
— На безоружного з бартков не йду!..
Тоді вони взялись за барки. Їх ледве розборонили…

Сакрально-декоративна функція Редагувати

Бартку використовував і очільник опришків — Олекса Довбуш. Досі існує повір'я про так-званий «топірець Довбуша» заритий десь глибоко в Карпатах. Той, хто його дістане — отримає довбушівську силу і покровительство опришків. Вступ до ватаги опришків теж відбувався на топірцях, який завершувався словами:

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 16 лютого 2013. 
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  4. ↑ . Архів оригіналу за 28 лютого 2011. Процитовано 16 лютого 2013. 
  5. . Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 16 лютого 2013. 
  6. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 16 лютого 2013. 
  7. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 16 лютого 2013. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бартка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ba rtka topire c chesk i slovac valaska ugor fokos pol ciupaga rabanica uobuszek cekanka rum baltag gostra vuzkonosa sokira z malenkim tupim obuhom molotochkom obladnana dovgim derzhakom Poshirena sered meshkanciv Karpatskih gir ukrayinciv guculiv bojkiv lemkiv polyakiv gurali 1 rumuniv Dovzhina takogo instrumenta skladaye vid 35 do 150 santimetriv zalezhno vid neobhidnosti dlya vikoristannya Bartka Bartka u Vikishovishi1 3 mosyazhna bartka malyunok S ObstaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2022 Zmist 1 Etimologiya 2 Pohodzhennya 3 Analogi v inshih narodiv 4 Riznovidi 5 Evolyuciya 5 1 Kozacki analogi 5 2 Nash chas 6 Pobutovi konflikti susidski vijni 7 Zgadki v literaturi 8 Sakralno dekorativna funkciya 9 Div takozh 10 Primitki 11 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiSlovo bartka ye zapozichennyam zi shidnoromanskih abo ugorskoyi mov rum bardă ugor bard zvidki takozh barda rid teslyarskoyi sokiri v guculiv berdinka sokirka bardash velika sokira berdish pol barta Do rumunskoyi i ugorskoyi spivzvuchni slova potrapili z germanskih mov a davn v nim barta dav n nim barda mozhut buti pov yazani z davn v nim bart boroda zvidki j suchasne nim Bart cherez porivnyannya leza sokiri z borodoyu Shozhe pohodzhennya maye i slovo alebarda 2 Slovo topirec zmenshene vid topir mozhe mati yak iranske tak i pitomo slov yanske pohodzhennya 3 Pohodzhennya RedaguvatiBartki vinikli vodnochas iz zaselennyam karpatskih shiliv visokofunkcionalne poyednannya cipka sokiri i molotka bulo porodzhene potrebami specifiki prozhivannya v girskih rajonah Yiyi vitoki viznachayut pohodzhennya ne tilki vid deyakih vidiv ruchnoyi zbroyi a j cherez funkcionalni potrebi meshkanciv gir po pershe hoditi girskimi shilami bez cipka dosit taki ne zruchno po druge bula potribna nevelika sokirka sho mogla buti korisnoyu yak u girskih lisovih netryah tak i pri zustrichi z hizhakami a to j rozbijnikami Tak buv vinajdenij instrument sho poyednuvav cipok z sokiroyu Z pradavnih chasiv zhittya goryanina suprovodzhuvala holodna zbroya Bez neyi prosto nemozhlivo bulo vizhiti u lisi U keltiv sokira vikonuvala rol bojovih sribnih molotkiv sho mali z odniyeyi storoni tupij obushok a z inshogo boku gostrij vidovzhenij nosok Okrim cogo u keltiv vona bula she j ritualnoyu yiyi zastosovuvali pri obryadah svyashennih iniciaciyah posvyachennyah Mozhlivo same v comu i zahovana prichina perenosu funkcij cipka zherdini na cyu zbroyu z dovgim rukiv yam bartki cilkom perejnyali usi funkciyi kelepa ta cipka u tomu chisli i ritualni Napevno guculski bartki mali evolyuciyu same vid legkogo bojovogo topircya kelepa chekana klevcya yak riznovidiv bojovih stalevih molotkiv sho mali z odniyeyi storoni tupij obushok a z inshogo boku obuha gostrij vidovzhenij nosok Deyaki vcheni vvazhayut sho same vikoristannya bojovih sokir keltiv i dalo nazvu gallskim plemenam kolo koloti kolti kelti Za ciyeyu versiyeyu pislya migraciyi keltiv z Karpat yihni sokiri ne tilki zalishilisya u vzhitku avtohtonnogo naselennya ale j znajshli rozvitok u guculiv Tak z yavilas bartka Vikoristovuvalasya yak holodna zbroya oprishkami yak instrument samozahistu pid chas progulyanok mistom bijok v korchmah polyuvannyah a takozh yak cipok i machete pid chas mandriv po girskih hashah i shilah Vsi rusini vid Karpat do stepu zavzhdi mali sokiri Pro ce mozhna diznatisya z sudovih knig chasiv Velikogo Knyazivstva Litovskogo koli pograbovani de b voni ne buli pid chas pograbuvannya na poli na dorozi vdoma zhalyatsya na te sho v nih vidibrali sokiri Sokira ta nizh golovnij universalnij instrument prostogo lyudu tih chasiv Osoblivo na lisovij girskij Guculshini Sokiru mozhna bulo vikoristovuvati i yak klyuchku trostinu V 16 17 st guculi mogli vzyati priklad z panivnogo klasu z yih kelepami ta chekanami z yakimi ti hodili yak z trostinoyu Tanci iz bartkami peretvorilisya na kultovij obryad pid nazvoyu Arkan Analogi v inshih narodiv RedaguvatiU susidnih karpatskih narodiv bartka maye rizni nazvi valashka u chehiv ta slovakiv balta u rumuniv a takozh brenkach kelef abo kelep chekan Slovacka valashka valaska dovga do 1 metra tonka legka sokirka sho vikoristovuvalas v minulomu slovakami yak zbroya i yak cipok Vikoristovuyetsya zaraz v narodnih tancyah Krim slovakiv podibni sokirki mali ugorci fokos fokosh Riznovidi RedaguvatiOprishkam buli vidomi kilka vidiv bojovih topirciv bartok a takozh chekani ta kelepi Kelep ce duzhe davnya zbroya vidoma she v gliboku starovinu Bartku oprishki chasto dosit vpravno takozh vzhivali ne tilki yak udarnu zbroyu ale i yak metalnu Guculski topirci chasto vikoristovuvalis pid chas bijok u korchmah de zbiralasya molod tomu hlopcyam dozvolyali lishe derev yani bartki abi uniknuti kalictv Ale v bilshij miri bartka sluguvala oznakoyu odruzhenogo cholovika gazdi 4 Derzhaki bartki buli dovgimi z yasena yih prikrashali cikavoyu rizboyu stalevi leza vidlivali z vizerunkami Topirci vigotovlyali riznih rozmiriv i z riznogo materialu Dlya ditej i yunakiv abi ne pokalichiti odne odnogo robilisya malenki derev yani dlya mislivciv i gospodariv dovgi sho nagaduvali trostini cipki voni chudovo dopomagali peresuvatisya girskimi shilami ta perehoditi shvidkoplinni richki Bartka bula universalnoyu zbroyeyu sho poyednuvala v sobi visoku probivnu zdatnist probivala obladunok tovstu shkiru cherepni kosti z garnoyu dosyazhnistyu i nevelikoyu vagoyu Evolyuciya RedaguvatiU 16 17 st guculi mogli vzyati za zvichaj nosinnya bartki yak priklad panivnogo klasu z yihnimi kelepami ta chekanami z yakimi ti hodili yak z cipkom Guculi zamist cipka vzhivayut topirec u yakogo na verhnomu kinci nasadzhena nevelika najchastishe midna sokirka prikrashena rizblennyam U visokogirnih rajonah Karpat u guculiv ta lemkiv tanci zi zbroyeyu zajmali vazhlive misce v iniciaciyi cholovichih i statevo vikovih grup 4 nbsp Ye u mene topir topirec kovanaya blyashka Ne boyusya ya nikogo ni nimcya ni lyashka nbsp Kozacki analogi Redaguvati Z pomizh inshih vidiv holodnoyi zbroyi vinyatok praktichni kozaki zrobili lishe dlya kelepa yakij nalezhav do ulyublenih ob yektiv kozackoyi simpatiyi govorili sho Kozak lyashka zdoganyaye kelepom mezhi plechi naganyaye U kozackomu vijsku pid Berestechkom u viglyadi holodnoyi zbroyi buli chekani kelepi ta bojovi topirci Rozkopkami pid Berestechkom bulo znajdeno 13 ekzemplyariv chekaniv Bojovij topirec buv zroblenij na zrazok robochih sokir mav provuh umishenij v obuhovi ta derzhak Lezo shiroke pohilene vniz znizu pivkolisto virizane Topirci mali bilshi rozmiri 5 Nash chas Redaguvati Z chasom v etnografichni chasi bartka perestala buti zbroyeyu i peretvorilas z sokiri na prostu krasivu stilizovanu sokirku trostinu simvol cholovika universalnij instrument u gorah Sogodni bartku malo hto z guculiv vikoristovuye yak zbroyu bilshe yak oberig dekorativnu prikrasu simvolichnij sakralnij predmet u obryadah napr kolyada i tancyah arkan Tomu teper midni sokirki zaminyayut chasto na derev yani z riznimi inkrustaciyami Pobutovi konflikti susidski vijni RedaguvatiZa chasiv Polshi ta Avstro Ugorshini guculam bulo zaboroneno mati holodnu zbroyu v tomu chisli bartki Voni buli viznani yak osoblivo nebezpechni j zaboroneni zakonom razom iz chekanami klevcyami v 1578 1601 i 1620 rokah sho tyagnulo za soboyu vazhki pokarannya za yih vikoristannya ne pid chas vijni Prote ce ne zmenshilo yih populyarnosti Guculi vijshli z tiyeyi situaciyi pochavshi robiti dekorativni bartki z latuni midi sribla hto bagatshij sho ne zaboronyalosya Prichomu ci dekorativni topirci duzhe vdalo vikoristovuvalisya yak zbroya v tomu chisli v masovih bojoviskah selo na selo Inshimi slovami spravzhnya guculska bartka kotra vikoristovuvalasya yak zbroya same latunna a ne staleva 6 Zgadki v literaturi RedaguvatiYaskrava demonstraciya virishennya pobutovih konfliktiv u shinkah ye u povisti Tini zabutih predkiv M M Kocyubinskogo 7 nbsp Bo strivshis raz u korchmi Semen vdariv Yuru v lice A ti lajdaku yakijs tobi sho do Palagni ne mayesh svoyeyi zhoni Todi Ivanovi soromno stalo Vin skochiv do Yuri Paz svoyeyi Gafiyi a moyeyi ne rush i zatryas bartkoyu v Yuri pered licem Ti kupiv yiyi na torzi spalahnuv Yura Jogo bartka tak samo migtila pered ochima v Ivana Poteruha b tya sterla Oprishku yeden Na mayesh Ivan tyav pershij prosto v cholo Ale Yura umivayuchis krov yu vstig rubanuti Ivana mizh ochi i ob yushiv jogo azh do grudej Poslipli oboye od hvili garyachoyi krovi sho zalivala yim ochi a vse zh kresali bartku ob bartku use gatili odin odnomu v grudi Voni tancyuvali smertelnij tanec oti chervoni maski z yakih paruvala garyacha krov Yura mav vzhe skalichenu ruku ale shaslivim vdarom raptom zlamav nadvoye Ivanovu bartku Ivan zignuvsya chekayuchi smerti ta Yura vgamuvav svoyu lyut na bigu i garnim velichnim ruhom odkinuv nabik svij topirec Na bezoruzhnogo z bartkov ne jdu Todi voni vzyalis za barki Yih ledve rozboronili nbsp Sakralno dekorativna funkciya RedaguvatiBartku vikoristovuvav i ochilnik oprishkiv Oleksa Dovbush Dosi isnuye povir ya pro tak zvanij topirec Dovbusha zaritij des gliboko v Karpatah Toj hto jogo distane otrimaye dovbushivsku silu i pokrovitelstvo oprishkiv Vstup do vatagi oprishkiv tezh vidbuvavsya na topircyah yakij zavershuvavsya slovami A koli b ya ne dotrimav prisyagi haj mene ne mine cej topir i cya oprishkivska zbroya na zemli i pid zemleyu Div takozh RedaguvatiMosyazhnictvo Sokira Chekan Klevec Sagaris TopirecPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 31 grudnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2013 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 28 lyutogo 2011 Procitovano 16 lyutogo 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 16 lyutogo 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 16 lyutogo 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 16 lyutogo 2013 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BartkaVideosyuzhet pro proces vigotovlennya bartki Arhivovano 15 veresnya 2011 u Wayback Machine http www jasinski co uk wojna spirals s hammer htm Arhivovano 31 grudnya 2012 u Wayback Machine https web archive org web 20110228011433 http www franko lviv ua faculty geology phis geo fourman Bartky Bartkys htm http www knife com ua forum index php topic 17835 0 Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bartka amp oldid 40176802