Трансильва́нські са́кси (нім. Siebenbürger Sachsen; трансильванська саксонська[en]: Siweberjer Såksen; рум. Sași ardeleni, sași transilvăneni/transilvani; угор. Erdélyi szászok) — етнічні німці, які складали основне населення історичної області Бурценланд в Трансильванії (сучасна Румунія). За всіма німецькими колоністами в Румунії закріпилася назва «сакси», хоча більшість виїхало не з Саксонії. Перші колоністи походили з Фландрії, Ено, Брабанта[en], Льєжу, Зеландії, Мозеля, Лотарингії та Люксембургу[en], розташованих тоді на північно-західних територіях Священної Римської імперії приблизно в 1140-х роках.
| Трансильванські сакси | |
|---|---|
| Герб Трансильванського саксонського університету в сердньовіччя | |
| Кількість | прибл. 13,000–200,000 |
| Ареал | Румунія (головним чином Трансильванія) прибл. 13,000 |
| Близькі до: | Німців, люксембуржців, фламандців та валлонів |
| Мова |
|
| Релігія | лютерани, а також кальвіністи, католики та уніати |
Після руйнації Австро-Угорщини в 1918, згідно умов Тріанонського договору, Трансильванія була приєднана до Королівства Румунія. Отже, трансильванські сакси разом з іншими етнічними німецькими підгрупами в нещодавно розширеній Румунії (а саме банатські шваби[en], сатмарські шваби[en], бессарабськими німцями, буковинськими німцями, добруджанськими німцями[en] та ципсерськими німцями[en]) стали частиною ширшої німецької меншини цієї країни[en]. На сьогодні відносно небагато живуть у Румунії, де за останнім офіційним переписом, проведеним у 2011 році, було зафіксовано 36 042 німців, з яких 11 700 - трансильванського саксонського походження.
Історичний огляд Редагувати
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1880 | 211 748 | — |
| 1890 | 217 640 | +2.8% |
| 1900 | 233 019 | +7.1% |
| 1910 | 244 085 | +4.7% |
| 1941 | 241 000 | −1.3% |
| 1948 | 160 000 | −33.6% |
| 1989 | 95 000 | −40.6% |
| 2003 | 14 000 | −85.3% |
| Чисельність трансильванських саксів спочатку у Трансильванії, після 1918 — у Румунії |
.
Німецька колонізація Трансильванії розгорнулася в середині XII століття з дозволу угорського короля Гейзи II, який розраховував за рахунок залучення німецьких рудокопів розвинути місцеву гірську промисловість. Крім того, німецькі поселення навколо Германштадта (сучасне Сібіу) мали послужити буфером у разі нападу на Угорське королівство кочових орд зі сходу.
Друга хвиля колонізації почалася в 1211 році, коли королем Андрашем II в Бурценланд були запрошені тевтонські лицарі, які залишились без діла після згортання хрестових походів. Для захисту від половців вони перекрили карпатські перевали фортецями і замками, такими, як Кронштадт (сучасний Брашов). Самостійність лицарів стривожила Андраша II, який в 1225 році наполіг на їх переселення в Пруссію (див. історію Тевтонського ордена).
В 1438 році разом з мадярами і секеями сакси уклали Союз трьох націй, який тримав у своїх руках управління Трансильванією до кінця XVIII століття.
Німецькі переселенці охрестили Трансильванію Семиграддям (нім. Siebenbürgen) за сімома побудованими ними в цих краях замками. Багато з фортець середньовічних саксів існують понині, а місто Шесбурґ (Сігішоара) як центр їх культури знаходиться під охороною ЮНЕСКО як пам'ятки Всесвітньої спадщини. У XVI столітті серед трансильванських німців поширилося лютеранство.
Після переходу контролю над Трансильванією до австрійських Габсбургів (повстання Ференца II Ракоці), соціально-політичне становище саксів стало погіршуватися. Повзуча мадяризація та покатоличення суспільного життя примушували німецько-лютеранську меншість шукати союзу з румунським селянством.
Після Другої світової війни значна частина румунських німців емігрувала до ФРН.
Німецький Семигород Редагувати
| # | Лютеранський храм | Німецька назва | Румунська назва | Угорська назва |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Бистриц (Bistritz) | Бистриця | Beszterce | |
| 2 | Германштадт (Hermannstadt) | Сібіу | Nagyszeben | |
| 3 | Клаузенбург (Klausenburg) | Клуж-Напока | Kolozsvár | |
| 4 | Кронштадт (Kronstadt) | Брашов | Brassó | |
| 5 | Медіаш (Mediasch) | Медіаш | Medgyes | |
| 6 | Мюльбах (Mühlbach) | Себеш | Szászsebes | |
| 7 | Шесбурґ (Schäßburg) | Сігішоара | Segesvár | |
| 8 | Ройсмаркт (Reußmarkt) | М'єркуря-Сібіулуй | Szerdahely | |
| 9 | Броос (Broos) | Орештіє | Szászváros |
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- The lowest figure indicates approximate contemporary distribution in Transylvania, central Romania, whereas the highest one applies worldwide.
- Nowotnick, Michaela (30 грудня 2016). Herbst über Siebenbürgen. Neue Zürcher Zeitung.
- Romanian 2011 population census
- Prof. Jan de Maere: FLANDRENSES, MILITES ET HOSPITES" A HISTORY OF TRANSYLVANIA (2013) Link: [1]
- http://www.recensamantromania.ro/rezultate-2/, table no. 8
- Спочатку список включав Ройсмаркт та Броос, пізніше замість них вживались Кронштадт та Бістріц відповідно