Комуна Щука, також Штюка (рум. Comuna Ştiuca, нім. Ebendorf, угор. Csukás) — комуна в Румунії, у жудці Тіміш. До складу комуни входять такі села (дані про населення за 2002 рік):
- Драгомірешть (390 осіб)
- Згрібешть (298 осіб)
- Олошаг (301 особа)
- Щука (849 осіб)
| комуна | |
|---|---|
| Щука, Штюка Ştiuca | |
| Країна | Румунія |
| Повіт | Тіміш |
| Код SIRUTA | 158804 |
| Поштові індекси | 307400 |
| Телефонний код | +40 256 (Romtelecom, TR) +40 356 (інші оператори) |
| Координати | 45°30′ пн. ш. 21°54′ сх. д.H G O |
| Висота | 213 м.н.р.м. |
| Площа | 103,56 км² |
| Населення | 1813 (2011) |
| Розташування | |
| Влада | |
| Примар Мандат | Vasile Bejera (PNL) 2008-2012 |
| Офіційна сторінка |
Населення ред.
За даними перепису 2002 року, населення території, що підпорядкована комуні Щука, становило 1838 особи. Найбільшу частину населення комуни складали українці. Середній вік мешканців комуни — 28 років, чоловіків — 944, жінок — 896.
У населенні були присутні такі етнічні групи:
- українці — 1170 (730 з них у селі Щука, 368 у Драгомірешті);
- румуни — 639;
- німці — 18;
- угорці — 6;
- чехи — 5.
Історія українського поселення ред.
- Перші українські сім'ї прийшли у Банат до Тіміського та Карашсеверінського повітів на початку XX століття. Вони купили земельні ділянки та ліси, зокрема від угорських графів. Не потрібно забути, що в той час Мармарощина і Банатський регіон знаходилися під адміністрацією Австро-Угорщини. Перші утворені села виключно з українським населенням у повіті Тіміш були Крічова, Мала Черешня, Анталка і Гусарка, а в селі Джора поселилися майже 10 сімей поряд із румунським населенням. У Карашсеверінському повіті українці створили села Копешель, Зоріле й Корнуцеле. Вони прибули із Закарпаття та Галичини, зокрема із районів Хуст, Мукачево і Міжгір'я. Після закінчення Другої світової війни та після аграрної реформи 1945 року, багато українських родин зокрема з Копешель, Зоріле та Корнуцеле і Нова Черешня одержали земельні ділянки у селах Малий Бечкерек, Джелу і Варіаш.
- Друга і третя хвиля українського населення, яке прибуло до банатського регіону відбулась після Першої і відповідно Другої світових війн. Йде мова про біженців, які врятувалися від радянської влади. Вони оселилися, зокрема у містах та були асимільовані румунами.
- Четверта хвиля імміграції мала місце після 1960-х років, українці приїхали з Буковини та Мармарощини. Першими українськими поселенцями Щуки в 1966 році були Beuca Mihai, Anisoreac Ioan та Miculaicsuk Luca. Буковинці оселилися у містах, працюючи у промисловості та будівництві, а мармарошці у селах покинутих німцями, які емігрували до Німеччини або навіть у румунських селах, населення яких переїхало жити у містах. Це переселенці з мармароських сіл Бистрий, Вишівська Долина, Луг над Тисою, Русково, Красний, Ремети, Вишня Рівня, Кривий.
Таким чином, переважна більшість українців живе у селах як: Щука, Малі Ремети, Готлоб, Драгомірешть, Малий Копешель, Сока та інші.
Галерея ред.
Посилання ред.
- Recensământul Populației și al Locuințelor 2002 - populația unităților administrative pe etnii. Kulturális Innovációs Alapítvány (KIA.hu - Fundația Culturală pentru Inovație). Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 6 серпня 2013.
- Rezultatele finale ale Recensământului din 2011: . Institutul Național de Statistică din România. iulie 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 5 серпня 2013.
- Biroul Electoral Central. Alegeri locale 2008 TUR I + TUR II + TUR III. Primari aleşi pe municipii,oraşe şi comune. (румунською). Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 15 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2012. Процитовано 17 вересня 2011.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 18 вересня 2011.
- Українці Банату[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2011.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 18 вересня 2011.