«Український Світ» — загальний соціальний термін[джерело?], фігура мови на позначення якогось асоціативного зв'язку з українською культурою. За іншою трактовкою: Український світ — це геополітична ідея, концепція, що визначається як спільний «цивілізаційний простір» світового українства, покликана розширювати геополітичну присутність України у світі та реалізацію національних інтерсів України через міжнародну інтеграцію і співробітництво. Основи «Українського Світу»: духовність і держава, українська культура і мова, національна економіка і розвинена соціальна сфера, українська наука та технології.
«Український Світ» в українознавстві Редагувати
Український світ — когнітивна метафора, метафізичне поняття в українознавстві — абстраговане і виведене (узагальненням) за певними ознаками поняття онтологічної реальності, об'єднаної в цілісність певними соціокультурними, етнонаціональними, суспільно-історичними, геоекономічними, геополітичними ознаками. Вираз є одним з основних понять, що входить в структуру предметного поля українознавства — онтологічної думки в філософському дослідженні теорії «того що існує, і як існує», поряд з поняттями: «українці», «українськість», «українство», «українська людина», «Україна», «український соціум», «природа України», «українська культура», «загальнолюдська цивілізація» та ін. Україна та світове українство разом — «всепланетарний Український Світ» — «є і об'єктом, і джерелом, і образом та аналогом долі українознавства». Український світ — це когнітивна метафора, котра визначає специфіку фундаментального шляху українського людського буття у світі та культура, що об'єктивується у метакультурі на його основі, що має своїм підґрунтям взаємодію українського світовідношення, яке творилося і трансформувалося упродовж тисячоліть і сьогодні репрезентує суть буття і свідомості українців як нації.
Об'єктом українознавства є реальний український світ, який творився і трансформувався упродовж тисячоліть і сьогодні репрезентує суть буття і свідомості українців як нації. Це онтологічна реальність, об'єднана в цілісність певними соціокультурними, етнонаціональними, суспільно-історичними, геоекономічними, геополітичними ознаками. Визначальними категоріальними характеристиками українського світу є цілісність, універсальність, самобутність, самодостатність, саморозвиток, єдність і взаємоопосередкованість усіх його вимірів.
По суті, «Український Світ» — це спільний «цивілізаційний простір» світового українства (Україна плюс світове українство), покликаний розширювати геополітичну присутність України у світі та реалізацію національних інтересів України через міжнародну інтеграцію і співробітництво. Основи «Українського Світу», акцентовані різними авторами: духовність і держава, українська культура і мова, національна економіка і розвинена соціальна сфера, українська наука та технології.
Українці, які живуть в різних країнах світу (діаспора) відповідно до українського законодавства мають статус закордонного українця, за різними оцінками — це від 12 до 20 млн осіб, — спілкуючись українською мовою в побуті, з колегами на роботі, об'єднуючись за зацікавленнями в: гуртки, художні колективи, громадські організації, релігійні об'єднання, відкриваючи і засновуючи: учбові заклади, засоби масової інформації, церкви, монастирі, музеї, бібліотеки, культурні центри, пам'ятники культури тощо, — створюють «Український Світ». Їхній статус і принципи діяльності регулюються національним законодавством країни перебування та нормативно-правовими актами України.
Окремі точки зору про «Український Світ» Редагувати
- Верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський — предстоятель Української греко-католицької церкви Блаженнійший Святослав:
- Перший Президент України Леонід Кравчук про український та російський світи:
- П'ятий Президент України Петро Порошенко про ідентичність українського народу:
- Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у привітанні українського народу з 2017 роком:
Освіта, мова, культура та традиції в Українському світі Редагувати
Особи, які відносять себе до Українського Світу, мають можливість долучитися до української культури та мистецтва, вивчення української мови, звичаїв та традицій українців а також, отримати українську освіту незалежно від їхнього місця проживання.
Діти громадян та резидентів України мають можливість отримати загальну середню освіту у мережі загальноосвітніх шкіл, розташованих на теренах України.
Діти резидентів інших країн мають можливість здобути початкову, базову та повну загальну середню освіту України в Міжнародній українській школі за методиками дистанційного навчання. Міжнародна українська школа, співпрацюючи із мережею українських шкіл зарубіжжя, також комбінує методики дистанційного та/або очного навчання. Навчання за цими методиками надає можливість отримання офіційних документів українського зразка, які засвідчують про здобуті освітні рівні кожного учня. Діти громадян України, що тимчачово проживають за кордоном, мають змогу навчатися безкоштовно. Таку ж можливість також мають діти громадян України, що проживають на окупованих територіях Луганської і Донецької областей та Криму.
Окрім цього, як в Україні, так і за її межами існує мережа міжнародних шкіл, у яких учні мають змогу долучатися до української культури та мистецтва, до вивчення української мови і літератури а також, отримати офіційні документи про здобуті освітні рівні з мови та літератури на рівні відповідних вимог міжнародного бакалаврату. Якщо учні не бажають здобувати освітні документи, а вивчають мову і літературу «для себе», рівень отриманих ними знань не оцінюється, офіційні документи не видаються.
Мережа українських навчальних закладів за межами України надає можливість долучитися до української культури та мистецтва, вивчення української мови, звичаїв та традицій українців практично по цілому світі. Зазвичай, це суботні або недільні школи чи школи, які працюють неповний тиждень або факультативно. Після відкриття Міжнародної української школи частина з них налагодила чи налагоджує співпрацю для отримання можливості надання освітніх рівнів і документів державного зразка по українську загальну середню освіту.
Український світ у літературі та мистецтві Редагувати
- Український світ Миколи Гоголя в оповіданні «Вечір проти Івана Купала»[недоступне посилання]
- Естетичний світ українства у вітчизняній літературній спадщині
- «Український світ»- виставки творів Володимира Дзюбенка. 2011 р. [ 16 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- «Український світ» в артефактах і шедеврах. Україна Молода. Номер 127 за 30.08.2012 [ 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Див. також Редагувати
- Велика Україна
- Український Світ у соціальних мережах [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Десять заповідей УНП
- Українці
- Всесвітні форуми українців
- Український форум
- Діаспора будує Український Світ [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Український Простір [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Український Світ. Фейсбук. [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- «Русскій мір»
- Конституція України. Ст. 11,12. [1] [ 31 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Закон України про правовий статус закордонних українців [ 30 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Українська мова
- Українська культура
Джерела Редагувати
- Конституція України. Ст. 11,12. [2] [ 31 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Закон України про правовий статус закордонних українців [ 30 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Віктор Рибаченко («Час і Події»). Український світ: проблеми побудови. [ 30 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Віталій Абліцов. Будувати Український Світ [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Олександр Пономарів. Творити український світ! [ 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Брама в Український Світ [ 26 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Микола Томенко про «Український Світ» в Україні.
- Програма курсу «Український світ» для учителів недільних (суботніх) шкіл українського зарубіжжя [ 9 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Володимир Білецький. Це ми, Плането, — українці. [ 6 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Мені мила українська мова і мій український світ [ 27 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Вибрані наукові матеріали Донецького вісника Наукового Товариства ім. Шевченка та інформаційно-аналітичного журналу «Схід» [ 26 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Ukrainian World [ 14 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Д. В. Табачник, Г. Д. Попов Українці зарубіжжя та Україна. Довідник. Київ 2007
Примітки Редагувати
- Визначальними категоріальними характеристиками цього поняття є цілісність, універсальність, самобутність, самодостатність, саморозвиток, єдність і взаємоопосередкованість усіх його вимірів. Джерело: Тетяна Воропаєва кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка, Обушний Микола — доктор політичних наук, професор, директор центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка «Теоретико-методологічні засади сучасного українознавства [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.]»
- Українознавство перебуває на шляху від об'єктно орієнтованої сукупності міждисциплінарних досліджень до окремої науки.
Джерело: Тетяна Воропаєва кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка, Обушний Микола — доктор політичних наук, професор, директор центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка «Теоретико-методологічні засади сучасного українознавства [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.]» - Під поняттям «українство» нами розуміються українці не тільки як автохтонний етнос, що обіймає певні терени від найдавніших часів до сьогодні, а і як світовий феномен (включаючи українців, що проживають в понад 60 країнах світу і не втратили своєї національно-культурної ідентичності). … Себто до кола поняття «українство» можна відносити як етнічних українців, так і активних та свідомих представників неукраїнців — тих, хто пов'язав свою долю з Україною, зокрема, здійснив вагомий внесок у розвиток української культури, науки, державності. … Українство (як загальноцивілізаційний феномен) — це збірне поняття, що охоплює і етнічних, і політичних українців, а також представників української діаспори.
Джерело: Тетяна Воропаєва кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка, Обушний Микола — доктор політичних наук, професор, директор центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка «Теоретико-методологічні засади сучасного українознавства [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.]» - Метакультура — всі універсальні поняття, що присутні у всіх культурах
- «Будувати Український світ»
- Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 16 квітня 2023.
- ↑ Тетяна Воропаєва кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка, Обушний Микола — доктор політичних наук, професор, директор центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка «Теоретико-методологічні засади сучасного українознавства [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.]»
- Кононенко Петро доктор філологічних наук, професор, академік Української академії наук, Академії наук Вищої школи України, Української Вільної Академії наук у США, Міжнародної Слов'янської академії, Української академії політичних наук, Президент Міжнародної асоціації «Україна і світове українство», директор ННДІУВІ. «До глибин і висот українознавства. Ad fontes! [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.]»
- ↑ /Обушний Микола та ін. Теоретико-методологічні засади сучасного українознавства. [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Українознавство — 2008. № 4(29). С. 45-50
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.
- ↑ . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 11 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
- Доктрина українського світу vs неоімперські концепції
- Порошенко розповів про своє "історичне" завдання
- Портал Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2018.