www.wikidata.uk-ua.nina.az

Національний заповідник Софія Київська У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Софія Київська значення істо

Національний заповідник «Софія Київська»

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Софія Київська (значення).

Національний заповідник «Софія Київська» — історико-архітектурний заповідник національного значення в Україні. Заснований 1934 року на території Софійського монастиря. У 1994 році отримав статус національного.

Національний заповідник
«Софія Київська»

Національний заповідник «Софія Київська» (1994)
50°27′ пн. ш. 30°31′ сх. д. / 50.450° пн. ш. 30.517° сх. д. / 50.450; 30.517Координати: 50°27′ пн. ш. 30°31′ сх. д. / 50.450° пн. ш. 30.517° сх. д. / 50.450; 30.517
Країна  Україна
Розташування  Україна
Адміністрація: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 24, корпус № 3
Найближче місто Київ
Засновано 1934
Оператор Міністерство культури України, Департамент культурної спадщини та культурних цінностей
Число відвідувачів Більше 400,000
екскурсантів на рік
Країна: Україна
Посилання
Вебсторінка st-sophia.org.ua
Національний заповідник «Софія Київська» (Україна)
 Національний заповідник «Софія Київська» у Вікісховищі

До складу заповідника входять пам'ятки світового значення: Софійський собор з комплексом монастирських споруд, Золоті ворота, Кирилівська, Андріївська церква (всі — Київ), Судацька фортеця (Крим).

Склад заповідника Редагувати

До складу Національного заповідника «Софія Київська» входять:

Близько 60 архітектурно-історичних пам'яток заповідника об'єднані в 5 музеїв: Софійський музей, музеї «Кирилівська церква», «Андріївська церква», «Золоті ворота», «Судацька фортеця».

Історія Редагувати

Заповідник «Софійський музей» створений постановою уряду УСРР 1934 року, до його складу спочатку увійшли Софійський собор і дзвіниця. У травні 1935 року музей був відкритий для відвідувачів.

Одразу після заснування широко розгорнулися дослідницькі та ремонтно-реставраційні роботи, було організовано науково-фондову та екскурсійну справу. У 1950-і роки реставрацію архітектури Софії в основному було завершено, зокрема, було відроджено цілісний стінописний ансамбль першої половини ХІ ст.

1970-ті рр. — проведено архітектурно-археологічні дослідження монастирських споруд XVIII ст. на подвір'ї Софійського собору.

1987 — Міжнародне журі Гамбурзького фонду присудило Заповіднику Європейську Золоту медаль за збереження історичних пам'яток.

1990 — Софійський собор разом з ансамблем монастирських споруд XVIII ст. на його подвір'ї був занесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

1994 — Державному історико-архітектурному заповіднику «Софійський музей» надали статус національного, з того часу він має назву Національний заповідник «Софія Київська».

2011 — міжнародна спільнота відзначала 1000-річчя заснування Софії Київської (згідно з рішенням 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, 6-23 жовтня 2009).

З часу заснування заповідник неодноразово реорганізовувався, до його складу були включені інші пам'ятки світового значення: в Києві — Золоті ворота, Кирилівська та Андріївська церкви, в Криму — Судацька фортеця.

18 жовтня 2014 на території «Софії Київської» обвалилась частина 5-метрової цегляної огорожі 1960-тих років.

Директори заповідника Редагувати

  1. Іван Михайлович Скуленко (1934—1937), перший директор заповідника
  2. Олекса Іванович Повстенко (1941—1943)
  3. Георгій Гнатович Говденко (1944—1949)
  4. Микола Йосипович Кресальний (1949—1966)
  5. Валентина Никифорівна Ачкасова (1967—2000)
  6. Неля Михайлівна Куковальська (2000—2012)
  7. Олена Михайлівна Сердюк (2012—2015)
  8. Неля Михайлівна Куковальська (з 2015)

Проблеми охорони пам'яток заповідника Редагувати

Взаємодія з конфесіями Редагувати

Після виходу у 2002 році Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання тоталітарної політики колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій» різні християнські конфесії почали ставити питання щодо передачі в їх постійне користування пам'яток заповідника.

Сумісне з конфесіями використання Кирилівської та Андріївської церков призводило до забруднювання стародавніх фресок від кіптяви свічок, підвищення вологості повітря, що негативно впливало на стан живопису. Зважаючи на унікальність деяких пам'яток заповідника, його дирекція висловилася за збереження їх у статусі музею.

Будівництво в охоронній зоні Софійського собору Редагувати

Межі охоронної (буферної) зони об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Свята Софія», до їх розширення у 2017 році

Найбільшу небезпеку для збереженості Софійського собору спричиняє нове будівництво, яке ведеться на навколишній території Верхнього міста без належних досліджень щодо впливу на фізичні умови існування пам'яток комплексу, а також на історико-містобудівне середовище.

Ансамбль Софії Київської становить композиційний і змістовний центр Верхнього міста, проте останніми роками тут були зведені високі будинки банку, готелів, житлових будинків, численні раніше наявні будівлі були надбудовані. Це порушує архітектурне середовище ансамблю.

У 2005 році були розроблені та затверджені «Межі і режим зон охорони ансамблю споруд Софійського собору Національного заповідника „Софія Київська“». 23 березня 2017 р. Міністерство культури України прийняло рішення про розширення меж буферної зони. Графічними матеріалами, серед іншого, було визначено допустиму висоту забудови.

Відповідно з 2005 року Верхнє місто має статус охоронної зони ансамблю споруд собору. Площа Національного заповідника «Софія Київська» з 2005 року становила 5,02 га, а територія охоронної зони навколо ансамблю споруд собору — 111,81 га, в якій мали зберігатися: «давнє розпланування, історична забудова, її масштаб, стильові ознаки, архітектурно-просторова структура середовища Верхнього міста, особливості окремих вулиць, рельєфу, озеленення». З 2017 року P охоронна буферна зона ансамблю споруд Софійського собору — 6784,81 кв. м, а S охоронна буферна зона ансамблю споруд Софійського собору — 147,55 га.

Через те, що навколо продовжує вестися будівництво, підіймається рівень ґрунтових вод. Це спричиняє загрозу просідання та руйнування собору.

Буквально за монастирськими мурами були зведені паркінг і фітнес-центр, що призвело до підняття рівня води, в межах охоронної зони ведеться будівництво зокрема 9-поверхового житлового комплексу за адресою вул. Олеся Гончара 17-23.

17 липня 2013 року Вищий господарський суд України визнав законною забудову землі на вулиці Гончара поблизу національного заповідника Софія Київська.

Примітки Редагувати

  1. . // Національний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 2 лютого 2012. 
  2. . // Міністерство культури України. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 3 лютого 2012. 
  3. . // Національний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 29 грудня 2011. Процитовано 2 лютого 2012. 
  4. ↑ Проблеми збереження історико-культурної спадщини Києва / Відповідальний редактор Горбик В. О. НАН України. Інститут історії України. — Київ.: Інститут історії України, 2009. — 258 с.
  5. Указ Президента України № 587/94 «Про національні заклади культури» від 11 жовтня 1994 року
  6. . Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 2 лютого 2012. 
  7. З легкої руки міністра «Софія Київська» «осиротіла»
  8. ↑ . Міністерство культури України. 17 травня 2017. Архів оригіналу за 17.06.2018. Процитовано 14 грудня 2017. 
  9. Сутичка на вулиці Гончара[недоступне посилання з липня 2019] // Главред
  10. Суд дозволив забудову буферної зони Софії Київської. Українська правда. Київ. 18.07.2013.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sofiya Kiyivska znachennya Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska istoriko arhitekturnij zapovidnik nacionalnogo znachennya v Ukrayini Zasnovanij 1934 roku na teritoriyi Sofijskogo monastirya U 1994 roci otrimav status nacionalnogo Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska 1994 50 27 pn sh 30 31 sh d 50 450 pn sh 30 517 sh d 50 450 30 517 Koordinati 50 27 pn sh 30 31 sh d 50 450 pn sh 30 517 sh d 50 450 30 517Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Administraciya 01001 m Kiyiv vul Volodimirska 24 korpus 3 1 Najblizhche misto KiyivZasnovano 1934Operator Ministerstvo kulturi Ukrayini Departament kulturnoyi spadshini ta kulturnih cinnostej 2 Chislo vidviduvachiv Bilshe 400 000 3 ekskursantiv na rikKrayina UkrayinaPosilannyaVebstorinka st sophia org uaNacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Ukrayina Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska u VikishovishiDo skladu zapovidnika vhodyat pam yatki svitovogo znachennya Sofijskij sobor z kompleksom monastirskih sporud Zoloti vorota Kirilivska Andriyivska cerkva vsi Kiyiv Sudacka fortecya Krim Zmist 1 Sklad zapovidnika 2 Istoriya 2 1 Direktori zapovidnika 3 Problemi ohoroni pam yatok zapovidnika 3 1 Vzayemodiya z konfesiyami 3 2 Budivnictvo v ohoronnij zoni Sofijskogo soboru 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaSklad zapovidnika RedaguvatiDo skladu Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska vhodyat Sobor Svyatoyi Sofiyi Kiyiv XI st ta arhitekturnij ansambl monastirskih sporud XVIII st na jogo podvir yi Kirilivska cerkva Kiyiv XII st Andriyivska cerkva Kiyiv XVIII st Zoloti vorota Kiyiv XI st Sudacka fortecya AR Krim ansambl pam yatok VI XV st Blizko 60 arhitekturno istorichnih pam yatok zapovidnika ob yednani v 5 muzeyiv Sofijskij muzej muzeyi Kirilivska cerkva Andriyivska cerkva Zoloti vorota Sudacka fortecya Istoriya RedaguvatiZapovidnik Sofijskij muzej stvorenij postanovoyu uryadu USRR 1934 roku do jogo skladu spochatku uvijshli Sofijskij sobor i dzvinicya 4 U travni 1935 roku muzej buv vidkritij dlya vidviduvachiv Odrazu pislya zasnuvannya shiroko rozgornulisya doslidnicki ta remontno restavracijni roboti bulo organizovano naukovo fondovu ta ekskursijnu spravu U 1950 i roki restavraciyu arhitekturi Sofiyi v osnovnomu bulo zaversheno zokrema bulo vidrodzheno cilisnij stinopisnij ansambl pershoyi polovini HI st 1970 ti rr provedeno arhitekturno arheologichni doslidzhennya monastirskih sporud XVIII st na podvir yi Sofijskogo soboru 1987 Mizhnarodne zhuri Gamburzkogo fondu prisudilo Zapovidniku Yevropejsku Zolotu medal za zberezhennya istorichnih pam yatok 1990 Sofijskij sobor razom z ansamblem monastirskih sporud XVIII st na jogo podvir yi buv zanesenij do Spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO 1994 Derzhavnomu istoriko arhitekturnomu zapovidniku Sofijskij muzej nadali status nacionalnogo z togo chasu vin maye nazvu Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska 5 2011 mizhnarodna spilnota vidznachala 1000 richchya zasnuvannya Sofiyi Kiyivskoyi zgidno z rishennyam 35 yi sesiyi Generalnoyi konferenciyi YuNESKO 6 23 zhovtnya 2009 Z chasu zasnuvannya zapovidnik neodnorazovo reorganizovuvavsya 4 do jogo skladu buli vklyucheni inshi pam yatki svitovogo znachennya v Kiyevi Zoloti vorota Kirilivska ta Andriyivska cerkvi v Krimu Sudacka fortecya 6 18 zhovtnya 2014 na teritoriyi Sofiyi Kiyivskoyi obvalilas chastina 5 metrovoyi ceglyanoyi ogorozhi 1960 tih rokiv 7 Direktori zapovidnika Redaguvati Ivan Mihajlovich Skulenko 1934 1937 pershij direktor zapovidnika Oleksa Ivanovich Povstenko 1941 1943 Georgij Gnatovich Govdenko 1944 1949 Mikola Josipovich Kresalnij 1949 1966 Valentina Nikiforivna Achkasova 1967 2000 Nelya Mihajlivna Kukovalska 2000 2012 Olena Mihajlivna Serdyuk 2012 2015 Nelya Mihajlivna Kukovalska z 2015 Problemi ohoroni pam yatok zapovidnika RedaguvatiVzayemodiya z konfesiyami Redaguvati Pislya vihodu u 2002 roci Ukazu Prezidenta Ukrayini Pro nevidkladni zahodi shodo ostatochnogo podolannya totalitarnoyi politiki kolishnogo Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik stosovno religiyi ta vidnovlennya porushenih prav cerkov i religijnih organizacij rizni hristiyanski konfesiyi pochali staviti pitannya shodo peredachi v yih postijne koristuvannya pam yatok zapovidnika Sumisne z konfesiyami vikoristannya Kirilivskoyi ta Andriyivskoyi cerkov prizvodilo do zabrudnyuvannya starodavnih fresok vid kiptyavi svichok pidvishennya vologosti povitrya sho negativno vplivalo na stan zhivopisu Zvazhayuchi na unikalnist deyakih pam yatok zapovidnika jogo direkciya vislovilasya za zberezhennya yih u statusi muzeyu 4 Budivnictvo v ohoronnij zoni Sofijskogo soboru Redaguvati nbsp Mezhi ohoronnoyi bufernoyi zoni ob yekta Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Svyata Sofiya do yih rozshirennya u 2017 rociNajbilshu nebezpeku dlya zberezhenosti Sofijskogo soboru sprichinyaye nove budivnictvo yake vedetsya na navkolishnij teritoriyi Verhnogo mista bez nalezhnih doslidzhen shodo vplivu na fizichni umovi isnuvannya pam yatok kompleksu a takozh na istoriko mistobudivne seredovishe Ansambl Sofiyi Kiyivskoyi stanovit kompozicijnij i zmistovnij centr Verhnogo mista prote ostannimi rokami tut buli zvedeni visoki budinki banku goteliv zhitlovih budinkiv chislenni ranishe nayavni budivli buli nadbudovani Ce porushuye arhitekturne seredovishe ansamblyu U 2005 roci buli rozrobleni ta zatverdzheni Mezhi i rezhim zon ohoroni ansamblyu sporud Sofijskogo soboru Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska 23 bereznya 2017 r Ministerstvo kulturi Ukrayini prijnyalo rishennya pro rozshirennya mezh bufernoyi zoni Grafichnimi materialami sered inshogo bulo viznacheno dopustimu visotu zabudovi 8 Vidpovidno z 2005 roku Verhnye misto maye status ohoronnoyi zoni ansamblyu sporud soboru 4 Plosha Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska z 2005 roku stanovila 5 02 ga a teritoriya ohoronnoyi zoni navkolo ansamblyu sporud soboru 111 81 ga v yakij mali zberigatisya davnye rozplanuvannya istorichna zabudova yiyi masshtab stilovi oznaki arhitekturno prostorova struktura seredovisha Verhnogo mista osoblivosti okremih vulic relyefu ozelenennya 4 Z 2017 roku P ohoronna buferna zona ansamblyu sporud Sofijskogo soboru 6784 81 kv m a S ohoronna buferna zona ansamblyu sporud Sofijskogo soboru 147 55 ga 8 Cherez te sho navkolo prodovzhuye vestisya budivnictvo pidijmayetsya riven gruntovih vod Ce sprichinyaye zagrozu prosidannya ta rujnuvannya soboru Bukvalno za monastirskimi murami buli zvedeni parking i fitnes centr sho prizvelo do pidnyattya rivnya vodi 4 v mezhah ohoronnoyi zoni vedetsya budivnictvo zokrema 9 poverhovogo zhitlovogo kompleksu za adresoyu vul Olesya Gonchara 17 23 9 17 lipnya 2013 roku Vishij gospodarskij sud Ukrayini viznav zakonnoyu zabudovu zemli na vulici Gonchara poblizu nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska 10 Primitki Redaguvati Kontaktna informaciya Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Arhiv originalu za 22 grudnya 2011 Procitovano 2 lyutogo 2012 Perelik organizacij ta ustanov pidporyadkovanih Ministerstvu kulturi Ukrayini yaki nalezhat do sferi upravlinnya Departamentu kulturnoyi spadshini ta kulturnih cinnostej Ministerstvo kulturi Ukrayini Arhiv originalu za 11 lyutogo 2012 Procitovano 3 lyutogo 2012 Napryami diyalnosti zapovidnika Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Arhiv originalu za 29 grudnya 2011 Procitovano 2 lyutogo 2012 a b v g d e Problemi zberezhennya istoriko kulturnoyi spadshini Kiyeva Vidpovidalnij redaktor Gorbik V O NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini 2009 258 s Ukaz Prezidenta Ukrayini 587 94 Pro nacionalni zakladi kulturi vid 11 zhovtnya 1994 roku Istoriya Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska Sajt zapovidnika Arhiv originalu za 5 lyutogo 2012 Procitovano 2 lyutogo 2012 Z legkoyi ruki ministra Sofiya Kiyivska osirotila a b Nakaz Minkulturi vid 23 03 2017 233 Pro zatverdzhennya naukovo proektnoyi dokumentaciyi shodo rozshirennya mezh ohoronnih bufernih zon ob yekta vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Kiyiv Sobor Svyatoyi Sofiyi ta prilegli monastirski sporudi Kiyevo Pecherska Lavra Ministerstvo kulturi Ukrayini 17 travnya 2017 Arhiv originalu za 17 06 2018 Procitovano 14 grudnya 2017 Sutichka na vulici Gonchara nedostupne posilannya z lipnya 2019 Glavred Sud dozvoliv zabudovu bufernoyi zoni Sofiyi Kiyivskoyi Ukrayinska pravda Kiyiv 18 07 2013 Literatura RedaguvatiNikitenko N M Sofiya Kiyivska Nacionalnij zapovidnik Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 722 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Posilannya RedaguvatiSajt Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska u socmerezhi Facebook Zvarich Olena Ataka na muzeyi Ukrayina moloda 2012 Vip 15 sichen Visnovok shodo gidrogeologichnoyi situaciyi v zapovidniku Sofiya Kiyivska 29 bereznya 2011 Virtualnij tur hristiyanskimi pam yatkami Sofijskij zapovidnik u Kiyevi avt tekstu vidp red S Ya Grabovskij gravyuri na linoleumi G S Bukshtama Kiyiv Vid vo Akad arhitekturi URSR 1949 14 2 s il 8 ark gravyur Ornamenti Sofiyi Kiyivskoyi Akad arhitekturi URSR Derzh arhitektur ist zapovidnik Sofijskij muzej pid zag red S Ya Grabovskogo Kiyiv Vid vo Akad arhitekturi URSR 1949 65 s il Bibliografiya Kiyivskoyi Sofiyi za roki revolyuciyi 1917 1927 uporyadkuvav S Rklickij U Kiyivi Druk K O V Sh I K 1928 24 s Kievskij Sofijskij sobor golov red Ye V Myezyenceva Harkov Folio 2013 125 1 s cv il Vid posadi vidstoroneno direktorku muzeyu istoriyi yaka boretsya proti MAFu Desyatinnij monastir https religionpravda com ua Religijna pravda 12 listopada 2019 Procitovano 12 listopada 2019 Sho znahodyat arheologi u Sofiyi Kiyivskij Sofiya Kiyivska vidkrilasya vpershe pislya karantinu U Trapeznij cerkvi v Sofiyi Kiyivskij vstanovili dubovi dveri zamist DSP Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska amp oldid 39283538