www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія Новгородської області Російської Федерації налічує багато тисячоліть від появи перших людей після сходження льод

Історія Новгородської області

Історія Новгородської області Російської Федерації налічує багато тисячоліть, від появи перших людей після сходження льодовика 10 тис. років тому, розселення фіно-угорських племен і переселення східних слов'ян на Східноєвропейську рівнину в VI-VII століттях. Історію області, як складової історії сучасної Росії можна поділити на 7 періодів: найдавнішу (до кінця IX століття)[⇨], добу скандинаво-слов'янської державності Київської Русі (до середини XII століття)[⇨], період феодальної роздробленості (до початку XVI століття)[⇨], підкорення Москвою (кінець XV століття — 1721)[⇨], імперську добу (1721—1917)[⇨], радянський період (1917—1991)[⇨] і сучасну історію (від 1991 року)[⇨].

Археологія ред.

Археологія території області тісно пов'язана з унікальними артефактами середньовічного слов'янського письма на теренах Руси — берестяними грамотами. Перша така грамота (№ 1) була віднайдена 26 липня 1951 року на Неревському розкопі у Великому Новгороді Новгородською археологічною експедицією під керівництвом Артемія Арциховського. Влітку 1956 року було знайдено ряд берестяних грамот (№ 199—210 і 331) з учнівськими вправами грамоті й дитячими малюнками хлопчика Онфима, що жив у Новгороді в XIII столітті. Усього за роки досліджень в Новгороді було знайдено понад 1000 таких грамот. Потужним поштовхом до розвитку археології на території Новгорода була поява великих вільних площ і пустирів після розбирання завалів руїн будівель в центрі міста в повоєнні часи. Результатом цих досліджень стали численні знахідки предметів давньоруського мистецтва і повсякденного побуту. 1966 року експедиція Інституту археології під керівництвом Олександра Медведєва бересту знайшла і в Старій Руссі.

Від 1962 року Новгородською археологічною експедицією керував історик і археолог Валентин Янін. 2000 року на Троїцькому розкопі в Новгороді була знайдена найдавніша книга Русі (кінець X століття) Новгородський кодекс, дослідженням якого займався академік Андрій Залізняк.

Прадавня доба ред.

Для Новгородської області не відомо археологічних пам'яток палеолітичної доби. Для мезоліту на території Валдайської височини відомі артефакти валдайської культури. Яка в добу неоліту розселяється півднем регіону, а нарвська культура поширюється на землі на захід від озера Ільмень. Пізніше територію сучасної Новгородської області населяли племена культури ямково-гребінчастої кераміки. В епоху енеоліту (рання бронза) південні терени регіону входили до ареалу волосовської культури, чиї представники розселялись басейнами Ками, верхньої Волги й Оки. До епохи середньої бронзи відносяться могильники фатьянівської культури. У пізню бронзу на початку залізної доби (перша половина I тисячоліття до н. е.) на території області панувала археологічна культура сітчастої кераміки. Споконвічним населенням новгородської землі були фіно-угорські племена, що залишили пам'ять про себе в гідронімії численних річок, струмків, озер та боліт. До доби Великого переселення народів відносяться артефакти ільменської та дяковської культур. VI-VII століттями датується поява слідів археологічної культури слов'янського кола, культури псковських довгих курганів (Зїзжже, Обриня), яка поступово відтісняє дяківців у озерно-лісовий край Валдайської височини. Приблизно до цього періоду відноситься нижній культурний шар городища в Усть-Волмі на Мсті, кургани і сопки.

Середні віки ред.

Розселення слов'ян ред.

Традиційно вважається, що у VI столітті на територію області прийшли племена кривичів, а у VIII столітті під час слов'янського заселення Східноєвропейської рівнини прийшло плем'я ільменських словен (культура новгородських сопок), ймовірно, з Південної Балтії (Північна Польща). Датський філолог з Луганщини Володимир Даль, досліджуючи місцеву топоніміку та лексику, припускав у своїй праці 1863 року їхнє південноруське походження (Коростень і річка Желонь в Україні і село Коростені на річці Шелонь на Новгородщині; Шумськ і Шимськ, відповідно; місцеві діалектизми: пончохи, почекаті, хороніті, ораті, чуті, ослін, черевіки).

Можна припустити, що ільменські слов'яни відокремилися від слов'ян дніпровських і принесли з собою на північ південну говірку.
Оригінальний текст (рос.)
Можно предположить, что ильменские славяне отделились от славян днепровских и принесли с собой на север южное наречье.

Одним з найдавніших слов'янських поселень Новгородської області став городок на Маяті, Земляне городище Старої Ладоги (~700 рік), а також городища Георгій і Сергіїв городок на річці Веряжі в Приільменськім Поозер'ї, Холопій Городок на Волхові та селище на річці Прость (VII століття). Розкопки селища на річці Прость виявили матеріали третьої чверті I тисячоліття, тобто найбільш ранні слов'янські старожитності у витоках Волхова, хронологічно більш ранні, ніж напластування в Старій Ладозі. Селище Прость було найбільшим неукріпленим поселенням раннього середньовіччя в Приільменні, можливо, було центром словенського Поозер'я.

В арабських джерелах X століття Аль-Істахрі та Ібн-Хаукаля згадується топонім ас-Славія (араб. صلاوية‎), як один з трьох центрів русів поряд з Куябою і Артанією. Вважається, що мова йде про якесь «старе місто» ільменських словен, можливо легендарний Словенськ, в якому відбуваються події епічного літературного твору XVII століття «Сказ про Словена і Руса та місто Словенськ» (рос. Сказа́ніе ѡ҆ слове́нѣ и҆ рꙋ́сѣ и҆ гра́дѣ слове́нсцѣ), билини про Садка. Археологічно найбільш імовірно з ним можна ототожнювати Рюриково городище, або давнє поселення на місці майбутнього Славенського кінця міста Новгорода. Найдавніша писамна згадка про Новгород (дав.-гр. Νεμογαρδάς — Немогард) міститься в творі візантійського імператора Костянтина Багрянородного «Про управління імперією» під 949 роком. Новгород в скандинавських сагах називається Хольмгардом (давньоскан. Holmgård, Holmgarðr — «острівне місто») — столицею Гардарик. Ймовірно, мається на увазі якесь давнє поселення на східному березі Волхова. У німецькій «Слов'янській хроніці» Гельмольда XII століття Новгород прозиваний Острогардом (лат. Ostrogard).

Руська держава ред.

У першій половині 750-х років в низов'ях Волхова з'явилися поселення скандинавів, яких у 760—770 роках витіснили слов'яни. Одне зі значень скандинавської назви Великого Новгорода («Хольмгард») — «скупчення поселень, що їх затоплює під час повіні». Ймовірно, це був ланцюжок поселень від витоків Волхова (Перинь, Рюриково городище) до Холопова городка (навпроти Кречевиць, біля села Новомиколаївське). Скандинави були присутні вже серед перших засновників садиб Новгорода 930-950-х років. Розподіл скандинавських артефактів на території Новгорода свідчить про їхнє вільне розселення та престижні позиції соціальної топографії міста. У IX столітті біля витоків річки Волхов на околиці Славенського пагорба вже існувало поселення Рюриково городище. У цьому столітті Новгородська земля стає ядром зародження давньоруської (нормансько-слов'янської) держави.

За археологічними даними Новгород з'явився приблизно на початку X століття на місці більш ранніх поселень на місці майбутніх Неревського (меря), Славенського (Холм) і Людинського кінців. Офіційною версія дати виникнення міста вважається 859 рік, що ґрунтується на пізньому Ніконовському літописі XVI століття, де під роком 6367 від утворення світу наводиться запис про смерть новгородського старійшини Гостомисла. Автором офіційної дати заснування міста став історик Михайла Тихомиров, який виступив з доповіддю на науковій конференції в Новгороді напередодні 1959, що підводило деяке наукове підґрунтя до святкування ювілею — 1100-річчя Новгорода. Як показують археологічні дані та дендрохронологічні дослідження, найдавніші з досліджених дерев'яних вуличних настилів на території сучасного Новгорода датуються 930-ми роками. Радіовуглецевий аналіз спилів з дубових колод городні (тараси) на місці колишньої Пречистенської вежі Новгородського кремля та зразків зрубу попередника Великого мосту через Волхов, показав вік друга-третя чверть X століття. Культурного шару IX — початку X століть в Новгороді не було виявлено. Найдавніші стилі-писала в Новгороді знаходять в культурному шарі 953—989 років.

Давньоруські літописи дають різні версії виникнення міста. За «Повістю временних літ» (Лаврентіївський список) місто існувало вже до часу приходу Рюрика 862 року і було засноване ільменськими словенами після переселення з Дунаю. За Іпатіївським літописом:

Словене же сиділи навколо Ільменю і називались своїм іменем, збудували місто і назвали його Новгород.
Оригінальний текст (рос.)
Словене же седоша около озера Илмера и прозвашася своим именем и сделаша город и нарекоша и Новгород.

Рюрик за цим списком спочатку княжив у Ладозі і лише після смерті братів «пришед к Ильмерю и сруби городе над Волховом и прозваша и Новгород», що суперечить іншому місту в цьому ж літописі про заснування міста словенами. Новгородський перший літопис молодшого ізводу згадує новгородців за часів легендарного київського князя Кия:

У часи Кия, Щека і Хоріва новгородський люд, що звались словенами, кривичами і мерею, кожен з яких жив у своїй волості й керував своїми родами.
Оригінальний текст (рос.)
Въ времена же Кыева и Щека и Хорива новгородстии людие, рекомии Словени, и Кривици и Меря: Словенѣ свою волость имѣли, а Кривици свою, а Мере свою; кождо своимъ родомъ владяше

Територія сучасної Новгородської області згадується в давньоруських літописах під 862 роком як основна «п'ятина» слов'янського державного об'єднання Новгородська земля. На Волхові, поблизу його витоку з озера Ільмень закладається Рюрикове городище, яке стає княжою резиденцією перших руських правителів.

У літо 6370 вигнали варягів за море й не дали їм данини, почали самі над собою володарювати і не було серед них єдиного закону, повстав одни рід проти іншого й була міжусобиця, і почали між собою воювати. І мовили тоді собі: «Пошукаємо собі князя, щоб він володарював над нами і судив по закону». І поїхали за море до варягів, до русі. Ті варяги прозвались руссю, тоді як інші свеями, інші норманами та англами, а одні готами, — так і ці. Молвили руси, чудь, словени, кривичі та весь: «Земля наша велика і родюча, а порядку в ній нема. Приходьте княжити та володіти нами». Зібрались троє братів з родами своїми і взяли з собою всю русь і прийшли, став старший брат Рюрик в Новгороді, а Синеус на Білоозері, а Трувор в Ізборську. Від тих варягів прозвалася Руська земля. Новгородці ж варязького роду, а до того були словенського. Два роки по тому померли двоє братів, Синеус і Трувор. Владу всю обійяв Рюрик і почав роздавати людям своїм міста — тому Полоцьк, цьому Ростов, іншому Білоозеро. Варяги в цих містах прийшлі, а місцеве населення в Новгороді словени, Полоцьку — кривичі, Ростові — меря, Білооозері — весь, Муромі — мурома, і над усіма ними володарює Рюрик. І було в нього два дружинники, не родичі, але знатного роду, що відпрохалися до Царьграду з родами своїми. І попливли Дніпром, і коли пливли, то побачили на горі місто невеличке і спитали: «Чиє то містечко?» Їм відповіли: «Було три брати Кий, Щек і Хорив, що збудували його та згинули, а ми їхні нащадки сидимо тут і платвмо данину хозарам». Аскольд і Дір залишились в тому місті, зібравши навколо себе багато варягів, стали володіти землею полян. Рюрик князював собі в Новгороді.

Згідно Никоновського літопису (XVI століття) вже 864 року новгородці підняли повстання проти варягів на чолі з Вадимом Хоробрим, яке було придушене. Незабаром князь Олег робить похід на південь проти кривичів, спускається Дніпром до Києва у володіння хозар. 882 року столиця руської держави переміщується до Києва, але за традицією старші сини київських князів правили в Новгороді (Володимир, Ярослав тощо). Від того моменту і по 1136 рік Новгородщина перебуває в складі Київської Русі. Так Великий Новгород, Гньоздово (Смоленськ) і Київ стали основними опорними пунктами норманів на річковому шляху «з варяг до греків» (Нева — Ладога — Волхов — Ільмень — Ловать — волоки — Дніпро), що був східною ділянкою загального циркумєвропейських водних військово-торговельних шляхів.

Особливістю Великого Новгорода є те, що він завжди був розділений річкою на дві частини — Торжище і Софійську сторону. У минулому цей поділ носив не тільки територіальний характер, але й соціальний, що відображалось на його історії. Суперництво жителів Торгової та Софійській сторін нерідко призводило до відкритих зіткнень на Великому мосту через річку. З часом Новгород перетворюється на центр Новгородської землі, де формується особливий давньоновгородський діалект. Вже X століття новгородці піднімають антиварязьке повстання. Цією добою датується давньоруське Малишівське городище поблизу селища Любитино. Радіовуглецевий аналіз спилів дубових колод в Городні, знайдених на місці колишньої Пречистенської вежі Новгородського дитинця, дає дати 951±27 і 918±41 роки. Залишки мостового переходу, що перетинав русло Волхова між Нікольським собором на Ярославовому дворищі і втраченим собором Бориса і Гліба в Новгородському дитинці за 170 м від Великого моста вище за течією Волхова, мають датування близько 957 року. Сосни і ялини, з яких була зрубана опора найдавнішого моста закінчили свій ріст в період 932—946 років.

У Новгородській окрузі найбільш ранні скарби куфічних монет в Приільменні та Поволхов'ї з'являються приблизно під 860 роком. У першій половині 870-х років відомі тільки два віднайдені скарби в Південному Приільменні, після чого скарби срібних дирхамів в басейні Ільменя і Волхова до середини Х століття фактично невідомі. Наприкінці цієї хронологічної лакуни під 940 роком в Новгороді з'являються (можливо відлиті на місці з олова) підробні куфічні монети і один невеликий цілий скарб литих підробок. У X—XI століттях серед міської забудови переважають п'ятистінні зруби, поставлені на підмуровок, з окремо прирубленними сіньми. Характер забудови і речові комплекси X століття свідчать про високий соціальний статус першопоселенців Новгорода. У місті діють ремеслені майстерні ткалів, гончарів, кожум'як, зброярів, велике торжище.

980 року князь Володимир намагається заснувати загальноруський культ Перуна, тому створює у Новгороді язичницьке капище Перинь. Але вже 988 року Новгородська земля піддається насильницькому хрещенню — «Добриня хрестив мечем, а Путята вогнем». 989 року в місті зводять перший християнський храм — дерев'яний собор святої Софії з 13 маківками, пізніше храм святих Якима й Анни. 992 року засновується єпископська кафедра — першим новгородським єпископом став Іоаким Корсунянин.

У Старій Руссі на П'ятницькому розкопі знайдені свідчення заселення цієї ділянки в IX столітті, а під час розкопок найвищої частини міста, обмеженої верхнім солоним озером, річкою Малашкою і глибоким яром на місці струмка, що витікав із соляних озер, і на його західному схилі найбільш ранні шари датуються межею X—XI століть. На Троїцькому розкопі у шарах середини XI століття на знайдених п'ятиструнних гуслях є кириличний напис «Словіша».

На початку XI століття новгородський князь Ярослав Мудрий переніс свою резиденцію вниз за течією Волхова на Торг, що відбилося на зниженні інтенсивності життя на Рюриковому городищі. 1015 року він підняв повстання проти батька. Запросив до міста найманців-варягів, які творили насильство над новгородцями та їхніми дружинами, за що вони були перебиті «у дворі поромоні». У відповідь на таке «самоуправство» місцевих жителів князь Ярослав, наслідуючи свою прабабцю Ольгу, обманом заманив «нарочитих» новгородських мужів до своєї резиденції в Ракомі й підступно перебив їх. 1046 року його син Володимир Ярославич заклав за зразком київського храму Софію Новгородську.

1057 року київський диякон Григорій для новгородського посадника Остромира переписав зі староболгарської на староцерковнослов'янську благу вість — «Остромирове Євангеліє». Найдавніша точно датована рукописна пам'ятка часів Київської Русі зберігається в Державній публічній бібліотеці імені Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі. На середину XI століття припадають набіги полоцьких князів на Новгород. 1067 року Всеславу Брячиславичу вдалося захопити місто, пограбувати церкви, спалити частину міста, забрати в рабство частку містян.

1071 року, згідно «Повісті временних літ» згадується поява в Новгороді волхва, що збурив місцеве населення проти єпископа і християнської віри і якого вбив сокирою князь Гліб Святославич зі словами «А чи знаєш, що буде з тобою сьогодні?». В останній третині XI століття у зв'язку зі зменшенням князівської ролі збільшенням функцій новгородського посадника, князь змушений був знову перебратися з Новгорода на Рюрикове городище, залишивши за собою право на резиденцію в Новгороді.

1121 року в Новгороді був сильний голод: «їли люди лист липовий, кору березову, а дехто мох та конину». Загалом на початку XII століття Новгородська земля поширювалась на частину Прибалтики, Карелії, південну частину Фінляндії, південне узбережжя Ладозького озера і землі навколо Онезького, береги Північної Двіни і неозорі простори північної тайги до самих Уральських гір. Населення Новгорода сягнуло 20-30 тис. чоловік.

1127 року новгородський князь Всеволод Мстиславич (князь новгородський) допоміг Мстиславу Великому захопити Полоцьк і зберегти єдність Київської Руси.

До археологічних пам'яток цієї доби на території Новгородської області відносяться курганні могильники Солоніцко, Рябутки, Міронеги, Велікуша, Устрека; арехеологічний комплекс на півночі області — Кабожа; Рюриково і Сатрорусське городища.

Див. також: Новгородські князі

Новгородська республіка ред.

1136 року, після втечі князя Всеволода Мстиславича з поля битви під Ждановою горою і його вигнання з міста, новгородці відновлюють давні громадські порядки у вигляді Новгородської республіки («Господин Великий Новгород») з правлячою олігархічною боярською верхівкою, де провідна роль належить народному самоврядуванню у формі віча, виконавчу владу здійснювали посадники. Після затвердження боярського управління, запрошення князів на новгородський престол на договірних началах стало формальною даниною порядку захисту республіки від зазіхань зовнішніх ворогів і реального керівництва збройними силами.

1142 року фіксується перший розбійний напад шведів на торгові судна новгородських купців — «князь шведський і біскуп прийшовши в 60 шнеках», в результаті якого новгородцями були захоплені 3 шведських судна і 150 шведів вбито. З другої половини XII століття починаються багатосторічний військовий конфлікт Новгорода і Швеції за контроль над північним узбережжям Фінської затоки та Іжорською землею — важливими областями, на торговому шляху між Північною Європою та Візантією. У цей же час фінське плем'я ємь розселяється на південних берегах Ладоги, нападає на Стару Ладогу в нижній течії Волхова. 1156 року у Великому Новгороді обрано власного архієпископа Аркадія, 1165 року, з обранням архієпископом Іллії, Новгородська єпархія стає першою святительською кафедрою — архієпископією. 1170 року новгородці відбивають напад суздальців на чолі з Андрієм Боголюбським, який через рік після розорення Києва намагався поживитися і в Новгороді.

Великий Новгород тих часів являв собою велике середньовічне укріплене місто розділене навпіл Волховом, з фортецею на узвишші — Дітинцем, та вузькими нерівними вулицями з дерев'яними оновлюваними настилами (добре збереглися у місцевому ґрунті), що розходились від нього в різні кінці. На лівому березі Волхова (Софійська сторона) розташовувались райони — Неревський кінець на північному заході з Нікольським монастирем, Загородський кінець на заході із церквою Михайла Архангела та Людин кінець на південному заході. На правому березі Волхова (Торгова сторона) — Ярославове дворище із Торжищем, церквами Параскеви П'ятниці та Ніколи, Німецьким та Готським купецькими домами, Плотницький кінець на північному сході із церквою Федора Стратилата, Славенський кінець на південному сході з Павловим монастирем, церквами Знамення і Петра та Павла.

Приблизно в 1189—1199 роках Новгород укладає перший достовірний торговий договір з Ганзою (торговим союзом німецьких міст). У наступні роки він буде підтримувати з ними найтісніші стосунки. У Новгороді була одна з найбільших «контор» (нім. Kontor) союзу — Готський (Гетенхоф) і Німецький двори (Петерхоф). Між 1259 та 1263 роками Новгород укладає новий торговий договір з німецькими містами, а 1269 року Ганза уводить ембарго проти нього, новгородці могли торгувати тільки з Готландом і возити товари до нього лише на німецьких судах. З другої половини XV століття намітився занепад Ганзи, що сильно вплинуло і на долю Новгорода, підірвало економічну міць його незалежності.

XIII століттям датуються найдавніші новгородські літописи, що дійшли до наших часів — Новгородський перший літопис. Дерев'яний Новгород, як інші міста неодноразово потерпав від великих пожеж — 1194, найстрашнішої 1212 року, коли згоріло 4300 дворів з 5000, 1214, 1215, 1231, 1340 року через ураган, 1392 року горіло місто і Софійський собор.

Після серії неврожаїв 1220-х років архієпископа Арсенія вигнали з його палат, стався масовий відхід населення від церкви і нове повернення до язичництва і русалій, які повинні були краще забезпечити врожай, ніж молитви архієпископа. 1227 року в місті відбувся виступ волхвів:

Спалено чотири волхви, що чинили огидне, про яке богові відомо; спалено на Ярославовому дворищі.
Оригінальний текст (рос.)
Іжгоша в'лхви 4, творяхуть е потвор деюще, а бозна; і сожгоша їх на Ярославли дворі.

Новообернені на язичництво люди викупались в князя особливим податком «забожничем». На півтора-два століття русалії стали стійким елементом культурного життя в Новгороді.

1228 року через негоду в Новгороді лютував сильний голод від якого загинуло 7 тис. містян. 1230 року через липневі морози і безперервні дощі до самої зими і знищили врожай місто вразив страшний голод. На початку грудня на вулицях Новгорода валялися трупи містян, що їх гризли собаки, бо в людей не було сил ховати померлих:

Одні просто різали живих людей і їли, інши обрізали м'ясо з мертвих людей, коней, собак та кішок.
Оригінальний текст (рос.)
инии простая чадь резаху люди живые и ядяху, а инии мёртвые мяса и трупие обрезаече ядяху, а другие конину, псину, кошки.

Наступного року в місті вирувала страшенна пожежа — «Яко по воді вогонь горяше. Ходячи чрезъ Вълхово», втікаючи від якої люди стрибали у Волхов, де багато з них потонуло. Пожежа зруйнувала останні запаси продовольства. Літописець писав, що «Новгород вже скінчився». Дізнавшись про такі події німецькі купці доставили жито і борошно, тим самим врятувавши новгородців — «прибегоша Немьци и-за-мория с житом и мукою и створиша много добра».

Упродовж 1236—1259 років із перервами в Новгороді княжив Олександр Ярославич, боронив православну віру від Лівонського ордену, за що був пізніше канонізований. Військо Батия під час західного походу не розорило Новгороду, не дійшовши до нього після розорення Торжка за 200 км, повернувши на південь від урочища Ігнач Хрест поблизу Яжелбиць, або Крестців.

Татарове, взяша град Торжок и изсекоша всех марта в 5 день, тогда же гнашася от Торжку серегерским путём, даже до Игнача креста, секуще людей, яко траву, и точно за сто верст до Великого Новагорода не дойдоша.

Проте сам князь Олександр Невський, тісно зійшовшись із знаттю монгольської держави, використовував її війська (Неврюєва рать) заради зміцнення своєї влади та в міжусобній боротьбі із братами (Андрієм і Ярославом) за великокняжий престол. 1251 року він уклав договір з норвезьким королем Хаконом IV Старим про розмежувань збору данини з карелів і саамів, 1254 року підписано «Розмежувальну грамоту», що встановила кордони Новгорода і Норвезького королівства у Карелії. 1259 року монголи проводять перепис новгородців заради впорядкування збору данини. 1260 року відбувся похід литовського князя Міндовга на Лівонію і укладання наступного року між Великим князівством Литовським і Новгородом військового союзу. 1265 року під стінами фортеці Везенберг відбулась Раковорська битва між військами Новгородської (під комануванням Дмитра Олександровича) та Псковської республік за допомоги Великого князівства Володимирського з силами лицарів Лівонського ордену і Данської Естляндії, що на десятиліття зупинила німецько-датську експансію.

1293 року татаро-монголи вторгаються в новгородські землі — Дюденева рать.

Ще наприкінці XI — початку XII століть новгородці здійснили дослідницькі подорожі в східну частину Скандинавського півострова (Лапландія), на Кольський півострів, в Приуралля та далі в Сибір, на узбережжя Білого (Поморський і Терський береги) і Баренцового морів (Мурманський берег), басейнами північноєвропейських річок та водами Північного Льодовитого океану. Новгородцям належить основна роль господарського освоєння великих території на схід від Ладоги (Обоніжжя) і Онега (Заоніжжя), далі до Північної Двини, Мезені та Печори. У подальшому помори відвідували Нову Землю і Шпіцберген. 1323 року біля витоків Неви новгородці засновують фортецю Орєшек, щоби протистояти шведській експансії; підписують зі шведами перший договір про «вічний мир» — Орєховський мир. Це була перша відома міжнародна угода в російській історії про делімітацію кордонів. До наших часів збереглися межові камені новгородців.

1348 року було укладено Болотовську угоду, згідно якої давній торговельний суперник Новгорода автономне місто Псков ставало повністю незалежною Псковською республікою. У цей час за князювання Ольгерда (з 1345 по 1377 роки) володіння Великого князівства Литовського сягнули Торопця, верхів'їв Волги та озера Селігер. Новгородській республіці вдалося утримати Холм і Великі Луки по Ловаті.

Близько 1416 року в Новгороді була проведена найважливіша державна реформа: «Представники боярських родин були обрані посадником і тисяцькими та утворили Раду панів, яку за значенням і виглядом цілком можна уподібнити венеційському сенату». Тобто загальнонародна республіка перетворювалася на кастову, олігархічну державу, подібну своїм політичним устроєм до сусіднього Великого князівства Литовського. 1420 році Новгород замість відливання срібних гривенок розпочав карбування власної срібної монети (0,94 г) — «новгородки». 1440 року була прийнята Новгородська судна грамота, пам'ятка російського права. Під 1446 роком літописець повідомляє, що останні десять років в Новгороді і у волості була дорожнеча і нестача хліба. Того ж року магістр Лівонського ордену влаштовує блокаду і посилає флот для здійснення блокування гирла Неви.

У середині XV століття відбувся конфлікт між двома гілками нащадків Дмитра Донського, великих московських князів Василя II Темного, що правив у Москві, та Дмитра Шемяки, ласкаво прийнятого у Новгороді. 1449 року перший уклав мирний договір з польським королем і великим князем литовським Казимиром IV, за яким Литва відмовлялася від претензій на Новгород, а 1453 року через своїх людей отруїв Шемяку в Новгороді. 1456 року Московське військо розбило новгородців під Руссою, взяло фортецю Дем'янськ, містечка Молвотиці і Стерж. Проте Новгород зумів відкупитись і зберегти незалежність, підписавши Яжелбицький мир.

Нова доба ред.

Підкорення Москвою ред.

Новгородський намісник Михайло Олелькович у березні 1471 року залишив Новгород та від'їхав на княжіння до Києва. Новгородські бояри на чолі з Марфою Борецькою та за підтримки Шуйських виступили за зближення з Литвою та вихід з-під московської протекції, закріпленою Яжелбицьким миром 1456 року. Великий московський князь Іван III Васильович ухвалив рішення організовувати релігійний «хрестовий похід» на Новгород. 14 липня 1471 року московське військо завдає поразки Новгородському ополченню під час Шелонської битви. Новгородський посадник Дмитро Борецький захоплений і обезголовлений за наказом московського царя Івана Васильовича. 1478 року в результаті зимової кампанії Новгородська земля, як і Велике князівство Тверське, була підкорена Великим князівством Московським зі збереженням її п'ятин. Після чого великий князь московський Іван III почав титулуватись «государем і великим князем всієї Русі». 15 січня новгородці приведені до присяги на підданство і повну покору великому князеві московському. Марфа-посадниця була вивезена до Москви разом з онуком і згодом пострижена в черниці, землі її та вотчини новгородського єпископа і 6 великих монастирів були конфісковані, вічевий дзвін був відвезений до Москви. Трьохсотлітня північна слов'янська вічова республіка припинила своє існування.

Тож знайте, що в Новгороді не бути ні вічовому дзвону, ні посаднику, а буде лише одна влада государева, як в країні московській.
Оригінальний текст (рос.)
Знайте же, что в Новгороде не быть ни вечевому колоколу, ни посаднику, а будет одна власть государева, как в стране московской

Через рік по тому, новгородці спробували відновити традиційні звичаї. У відповідь Іван III вчинив круту розправу. Владика Феофіл був заарештований, відправлений до Москви і заточений в Чудовому монастирі. Багато бояр було страчено, ще більше переселено до московських земель (у Москві з'являється Луб'янка, район аналогічний новгородській Лубяниці, і церква Святої Софії), а на їхні землі переселені московські служиві люди. 1494 року, скориставшись стратою двох росіян у Ревелі як приводом для розриву зв'язків з Ганзейским союзом, Іван III закриває ганзейскую контору в Новгороді і конфісковує її товари на суму в 100 тис. гривень, що повністю зруйнувало торгівлю із Заходом. Проте за Новгородом зберігалося право карбувати власні гроші (деньгу), було повернуто право дипломатичних відносин з сусідніми країнами. Водночас, як зазначає російський історик Василь Ключевський:

Нижчі люди новгородські, смерди і половники, були позбавлені боярського гніту; з них були утворені селянські податкові громади на московський зразок. Загалом, їх становище покращилося, тому їм не було про що шкодувати за новгородською старовиною.
Оригінальний текст (рос.)
Меньшие люди новгородские, смерды и половники, были избавлены от боярского гнёта; из них были образованы крестьянские податные общины на московский образец. В общем, их положение улучшилось, и они не имели побуждения жалеть о новгородской старине.

У роки правління великого князя Івана III в Новгороді виникає, а потім і поширюється на Москву єресь жидівствуючих (рос. «спротивномудрствующие»). Єресь виникла із прибуттям 1470 року в свиті київського князя Михайла Олельковича до Новгорода вченого юдея Захарія Скари, що поширював есхатологічні ідеї перед настанням 7000 року від сотворіння світу (1472 рік від Різдва Христового) у поєднанні з елементами західноєвропейського раціоналізму і релігійного реформізму. Його учні Олексій та Денис були взяті московським князем 1480 року до Москви, де поширили нове релігійне вчення, прибічниками якого були боярський диякон Федір Курицин і його ставленик, митрополит Зосима. Жидівствуючі були розгромлені після собору 1504 року великим князем Василієм III, більшість було страчено через спалення.

Наприкінці XV століття Литовсько-Руське князівство намагалось підкорити Новгород, Псков, Твер, вимагало так звану «Ржевську данину» результатом чого стали Російсько-литовські війни.

1508 року в Новгороді лютує мор (за свідченням літописця, мор триває три осені поспіль), померло 15 396 осіб (згідно зі свідченням третього Новгородського літопису). Того ж року дві доби вирує страшна пожежа — згоріла вся Торгова сторона і 3315 новгородців. Правління великого князя Василя III для Новгорода стало порівняно благополучним — 1514 року була дозволена зовнішня торгівля, місто знову отримує право збирати податки, населення зростає, погорілля відбудовується.

1565 року цар Іван Грозний розділив свою державу на опричнину і земщину, більша частина Новгородської землі потрапила до першої, а Софійська сторона міста та землі на захід від Волхова та на південь від Ільменя (окрім Старої Русси) до другої. Цар власноруч із своїм військом взимку 1569—1570 років здійснив погром міста, який тривав 1,5 місяця, людей тисячами катували і топили у Волхові, майно церков, монастирів і купців було пограбоване. Дорогою від Москви до Новгорода були пограбовані всі міста та монастирі, Малюта Скуратов особисто задушив у тверському Отроч Успенському монастирі митрополита Пилипа II, коли той не дав свого благословення на цей похід. Сучасні історики дотримуються версії, що заколот був вигадкою Василя Грязного і Малюти Скуратова заради цілей наживи. Після Новгорода Іван Грозний відправився з військом до Пскова, де власноручно вбив ігумена Псково-Печерського монастиря Корнілія, а його слуги також убили старця Вассіана Муромцева, городових прикажчиків і 30-40 дітей боярських.

На кінець XVI століття припадає Поруха, спричинена Лівонською війною. 1581 року польсько-литовські війська проходять уздовж Ловаті через Холм до Старої Русси. Похід закінчився 15 січня 1582 року підписанням Ям-Запольської мирної угоди на 10 років з Річчю Посполитою і територіальними поступками.

Новгородська держава ред.

Під час Смути, після підписання Виборзького трактату до Новгорода 1609 року прибуває шведський допоміжний корпус під командуванням Якоба Делагарді та Еверта Горна, який разом з військами під командуванням князя Михайла Скопина-Шуйського бере участь у боротьбі проти прихильників Лжедмитра II. 16 липня 1611 року Новгород був зайнятий шведським військом, московський воєвода Василь Бутурлін покинув місто. 25 липня 1611 року був підписаний договір, згідно з яким шведський король оголошувався протектором Росії, а його син Карл Філіп ставав московським царем і Новгородським великим князем. Адміністрацію Новгорода очолювали Іван Одоєвський (від новгородців) і Якоб Делагарді (від шведів). Формально Новгород на нетривалий час відновив свою незалежність.

На час відсутності Делагарді в Новгороді взимку 1614—1615 років його замінив Еверт Горн, який повів жорстку політику приєднання новгородських земель до Швеції, оголосивши, що Густав Адольф сам бажає бути королем в Новгороді. Таку заяву не сприйняли багато новгородців. Перейшовши на бік Москви, вони стали виїжджати з Новгородщини. Тим часом Одоєвський послав до Москви своїх послів, архімандрита Кіпріана і декількох виборних. Посли з'явилися до бояр і били чолом, нарікаючи на те, що не хочуть цілувати хрест королевичу і бажають просити царя Михайла Федоровича заступитися за них і не дати їм загинути від шведського свавілля. Цар прийняв послів дуже милостиво і велів дати їм дві грамоти: одну офіційну, в якій всі новгородці називалися зрадниками, другу таємну, в якій прощались новгородцям всі їх провини. Посли повернулися з тими грамотами до Новгорода і офіційно показували тільки першу, але таємно розповсюджували серед народу другу.

За рішенням Столбовського вічного миру 1617 року за результатами московсько-шведської війни 1610—1617 років Новгород з околицями був повернутий Москві, але вона втрачала вихід до Балтійського моря і виплачувала репарації. Підсумки шведсько-московської війни для Новгорода були фатальними — половина міста спалена, в живих залишилось 527 містян, вирували голод і хвороби. Одним з найбільш повних зібрань документів того часу слугує Новгородський окупаційний архів, що зберігається в Державному архіві Швеції в Стокгольмі. «Вічний мир» росіянами був порушений вже за 40 років, коли 1656 року стольник Петро Потьомкін з російськими полками вийшов на береги Неви, в місці впадання в неї річки Охти і штурмом взяв шведську фортецю Нієншанц.

Церковний розкол ред.

Стан Новгорода після розорення був важким, зросла кількість біженців з територій, що відійшли за Столбовським миром до Швеції, повільно відновлювалось зруйнована війною економіка. Через зростання цін на хліб 1650 року в місті спалахнув хлібний бунт. У дні повстання в місті на стороні царя Олексія Михайловича залишався митрополит Никон, який піддав анафемі бунтівників і був за це жорстоко побитий. Така поведінка митрополита під час народного бунту наблизила його до царя, завдяки милості якого він значно зміцнив свої позиції і вже за два роки став московським патріархом. 1653 року Никон розпочинає будівництво дерев'яного Валдайського Іверського монастиря на острові посеред озера Валдай. На той час на Новгородщині вже діяли монастирі Юр'їв, Хутинський та Антоньїв-Римлянина.

З початком реформ Никона в Російській православній церкві відбувається розкол, найбільші наслідки він мав для новгородської єпархії. Після церковного розколу і гонінь на старообрядців значна частина населення Новгородської землі емігрувала да Речі Посполитої і в східно-балтійські володіння Швеції. Серед видатних старообрядців того часу, уродженець Крестецького Яма (тепер Крижі) Феодосій Васильєв. 1692 і 1694 року у Великому Новгороді збирались церковні собори старовірів, які постановили про припинення будь-яких контактів із офіційною церквою, не приймати «нових» таїнств і священиків, зберігати основи православ'я, стародавні пам'ятки іконопису, книжності, наонний піснопів.

Наприкінці XVII століття більша частина території сучасної Новгородської області входила до складу великого Новгородського повіту. Території по Ловаті до невеликих за площею Старорусського та Холмського. Тогочасне господарство регіону базувалось на товарному вирощуванні льону та конопель заради виготовлення полотна та мотузок, збиранні меду, солеварінні, вилову і солінні риби. У Новгороді були потужні виробництва — шкіряне і текстильне; місто залишалось важливим торговим центром регіону і країни в цілому.

Російська імперія ред.

1700 року розпочалась Північна війна зі Швецією. Після поразки під Нарвою цар Петро I спішно укріплює стіни Новгорода, готуючись до можливої ​​облоги, втім шведські війська не дійшли до міста. Новгородський полк відіграв важливу роль в Полтавській битві 1709 року. За результатами Північної війни Росія отримала вихід до Балтійського моря, а на знову завойованих землях Інгрії була заснована нова столиця Санкт-Петербург (до будівництва якої залучались майстри з новгородських земель), через що Новгородська земля стала перетворюватися на звичайну провінцію.

Наприкінці 1708 року Петро I провів адміністративну реформу, розділивши всю Росію на 8 губерній. До складу Інгерманландської губернії увійшли новгородські, псковські, білозерські землі, а також Північне Помор'я. Згодом все губернії були поділені на провінції, а провінції на дистрикти. 1727 року Новгородська провінція була виділена в окрему Новгородську губернію із центром у Великому Новгороді. 1746 року було завершено спорудження Столичного тракту між Санкт-Петербургом і Москвою, що пролягло східною частиною сучасної території області.

1764 року на посаду губернатора імператрицею Катериною II був призначений Яків Сіверс. За нього розпочалися великі будівельні роботи, занедбане провінційне місто належало перетворити на губернську столицю. Указом імператриці від 1778 року був затверджений новий генеральний план міста, розроблений столичними архітекторами. Давнє планування змінилось регулярним, замість звивистих старовинних вулиць пролягли нові прямі, з'явились квартали кам'яної забудови, реконструйовані Гостинний двір, митрополичі палати, зведено новий міст через Волхов на кам'яних опорах, гімназія, канцелярія і острог. Поряд із Ярославовим дворищем був зведений Подорожній палац для Катерини II, в якому вона зупинялася 1780 року під час подорожі західними губерніями. 1781 року було затверджено герб Новгорода. Із закріпаченням селян на території губернії склалась переважно панщинна система. У другій половині XVIII століття історію, етнографію, природу і продуктивні сили Новгородщини досліджували експедиції Йоганна Гільденштедта та Еріка Лаксмана, 1805 року проводив дослідження на Ільмені Микола Озерецьковський.

Під час Вітчизняної війни 1812 року в губернії було скликане ополчення, яке брало активну участь в бойових діях, за що коштом громади 1840 року було удостоєне пам'ятної стели на Софійській площі з написом:

Ополченці, полеглі на полі битви в 1812 і 1813 роках полковник А. А. Погребов, підполковник Н. О. Ушаков, майор С. П. Кисельов, підпоручики Н. Хвостов та А. Соколов, прапорщик П. Мордвинов і понад 6 тисяч ратників з 10 повітів Новгородської губернії.
Оригінальний текст (рос.)
Ополченцы, павшие на поле брани в 1812 и 1813 годах полковник А. А. Погребов, подполковник Н. О. Ушаков, майор С. П. Киселёв, подпоручики Н. Хвостов и А. Соколов, прапорщик П. Мордвинов и более 6 тысяч ратников из 10 уездов Новгородской губернии.

Пам'ятник зруйновано і відправлено на переплавку більшовиками, відновлено за часів самостійності. 3 квітня 1814 року у Версалі під Парижем генерал-ад'ютантом князем Васильчиковим з офіцерів і нижчих чинів армійської кавалерії був сформований Драгунський лейб-гвардії полк у складі 4-х ескадронів. Полк базувався в Старій Руссі та Петергофі. Відзначився під час бойових дій з придушення польських повстань 1831 і 1863–1864 років, російсько-турецьких війн у Болгарії 1828–1829 і 1877–1878 років. Під час останньої уродженець Харкова, капітан Олександр Бураго разом з 63 лейб-драгунами обернув на втечу тисячне турецьке військо Сулейман-паші і звільнив Пловдив. У полку служили великі князі роду Романових та два російських імператори, Олександр Перший і Другий.

У серпні 1816 року у селі Селищі, що за 50 від Великого Новгорода, був розквартирований Другий батальйон гренадерського графа Аракчеєва полку. З цього поселення розпочалась історія аракчеєвських військових поселень в Росії. Через два роки розпочалось будівництво цегляного комплексу Аракчеєвських казарм під керівництвом інженера К. Ф. Детлова, за участі архітектора Василя Стасова, автора Свято-Духової церкви. Комплекс також включав манеж з церквою, гауптвахту і чотири двоповерхові будинки зі службами. 1831 року на Новгородській земля спалахнув холерний бунт, піднятий військовими поселенцями. Під час придушення польського повстання 1831 року, заради придушення заворушень серед місцевих поселенців у казармах були розквартировані гусари з Гродненського гусарського полку. 1838 року тут ніс службу російський поет Михайло Лермонтов. Під час німецько-радянської війни в казармах розміщувався штаб Волховського фронту.

1833 року було оновлено Столичний тракт, він став повноцінним шосе з гравійним покриттям. У 1840-х роках розпочалось спорудження Миколаївської залізниці між двома столицями Російської імперії, Санкт-Петербургом і Москвою, за проєктом без заходу до Новгорода, через Чудово, Малу Вішеру, Окуловку. 14 серпня 1851 року відкрився рух перших потягів казенною залізницею, до Новгорода залізнична гілка була споруджена лише 1871 року, як частина Московсько-Віндаво-Рибинських залізниць. 1858 року відкрилося пароплавне сполучення між Старою Русою і Новгородом. 1897 року на південь від озера Ільмень було прокладено залізницю між Бологим і Псковом. У районі Вереб'їнського мосту після пожежі на Мситнському, що паралізував рух залізницею, та заради зменшення похилу руху потягів було споруджено Вереб'їнський обхід. З ним пов'язана легенда, нібито імператор Микола I, прокладаючи маршрут майбутньої дороги на карті під лінійку, випадково обвів олівцем свій палець, а інженери не стали суперечити накресленому плану і спорудили об'їзний насип через станцію Оксочі. 2001 року було оновлено міст через Вереб'ю і рух поїздів знову спрямлено.

8 грудня 1856 року було затверджено герб Новгородської губернії, в основу якого було покладено герб міста Новгород 1781 року.

1862 року в Новгороді урочисто було відзначено 1000-річчя Російської держави. На честь цієї події за проєктом Михайла Микешина в центрі Новгородського кремля споруджено пам'ятник «Тисячоліття Росії». Спеціально заради святкування було засновано тимчасове генерал-губернаторство, яке особисто очолив великий князь Микола Миколайович. Пам'ятник був відкритий в присутності імператора Олександра II. У другій половині в Старій Руссі діяло Товариство допомоги учням, а в Боровичах — Товариство лікарів. У 1889—1892 роках територією губернії пролягав шлях експедиції з дослідження ґрунтів комісії імператорського Вільного економічного товариства Гаврили Танфільєва; впродовж 1894—1895 років працювала експедиція на Верхньоволзькі озера та Селігер Дмитра Анучіна під керівництвом Олексія Тілло. Незважаючи на зростання загальноросійського інтересу до Новгородщини, Новгород і на початку XX століття залишився типовим провінційним містом Російської імперії.

Новітня доба ред.

На початку XX століття у Новгороді не було жодного великого промислового підприємства, пролетаріат, як клас робітників, не був сформований. Тому під час Першої російської революції в губернії не було значних виступів. Перед Столипінською реформою 1907—1916 років у Новгородській губернії майже 100 % селянських господарств були общинними. Під час реформи лише 10 % общинних земель було виведено в хутори та отруби.

1917 року населення Новгородської губернії підтримало Російську революцію. На селі були масові виступи, у Боровичах і Новгороді сформовані ради солдатських, робітничих і селянських депутатів. 14 (27) квітня 1917 року в Новгороді була утворена Новгородська губернська Рада робітничих, солдатських і селянських депутатів. 27 жовтня (9 листопада) 1917 року Рада заявила про визнання радянської влади, проте зажадала при цьому створення «коаліційного соціалістичного уряду». 13 (26) листопада 1917 року за рішенням виконкому Новгородської ради був сформований Військово-революційний комітет (реввоєнком) під головуванням більшовика Н. Д. Алексєєва, який розпочав ліквідацію органів Тимчасового уряду. 5 (18) грудня 1917 року новий склад губвиконкому приступив до виконання перших декретів радянської влади. Під час боротьби з військами Юденича західну частину території області прикривали загони 7-ї армії РККА. За час Громадянської війни посівні площі в губернії зменшились на третину.

Радянська доба ред.

1918 року 5 північно-східних повітів (Білозерський, Кирилівський, Тихвинський, Устюженський і Череповецький), більша частина території Новгородської губернії, увійшли до складу Череповецької губернії, але вже 1927 року, рамках проведеної в СРСР адміністративно-територіальної реформи, обидві губернії увійшли до складу Північно-Західної області. 1 серпня 1927 року Північно-західна область була перейменована на Ленінградську. Губернії були скасовані, а територія сучасної області увійшла до складу Новгородського, Боровицького і західної частини Череповецького округів Ленінградської області. Територія сучасного Холмського району — до складу Великолукского округу. Через 3 роки, З липня 1930 року окружний поділ було замінено на районний, а Новгород і Боровичі стали містами обласного підпорядкування Ленінградському виконкому. Втрата статусу губернського центру в умовах планового господарства означала позбавлення регіону централізованого фінансування. Ленінградське керівництво на чолі з Сергієм Кіровим розглядало новгородщину як сільську околицю, ніякої індустріалізації не планувалося, Новгород перетворювався на заштатне місто, «сто перший кілометр» для висилки з Ленінграда «небажаних елементів».

1934 року на території області за 29 км від міста Валдай у Рощинському сільському поселенні розпочалось будівництво однієї з дач Сталіна. Пізніше перетворена на санаторій для патрійної номенклатури. Тепер це одна з 4 офіційних резиденцій президента Російської Федерації — Довгі Бороди (рос. Долгие Бороды, офіційна назва — будинок відпочинку «Ужин»). У головній чотириповерховій будівлі на 3,5 тис. м² облаштований актовий зал, де проводяться заходи міжнародного дискусійного клубу «Валдай».

Німецько-радянська війна ред.

19 серпня 1941 року під час німецько-радянської війни значна частина області була окупована військами Третього рейху та іспанськими легіонерами з «Блакитної дивізії». До грудня 1941 року німецькі з'єднання групи армій «Північ» зуміли захопити Тихвин, Новгород і Дем'янськ, але до весни 1942 значні території області були відбиті Червоною армією і фронт стабілізувався приблизно по Волхову (Волховський фронт). 24 серпня 1941 року в бою за місто Новгород радянський політрук роти 125-го танкового полку 28-ї танкової дивізії Олександр Панкратов був першим, хто під час війни закрив своїм тілом ворожий кулемет. Нагороджений званням Герой Радянського Союзу. Його подвиг, з ідеологічних міркувань, пізніше став носити ім'я одного з послідовників, уродженця Дніпра, звичайного рядового — Олександра Матросова.

Територія області підпорядковувалась окупаційній військовій адміністрації, була організована управа, яка підпорядковувалася місцевій військовій комендатурі. Після війни область планувалось включити до комісаріату Остланд. Прихильниками співпраці з гітлерівцями були раніше репресовані археолог Василь Пономарьов (перший бургомістр Новгорода) і літературознавець Борис Філістинський (голова допоміжної поліції). На території області активно велась диверсійна робота радянських партизан і контрдиверсійна з німецького боку та сил колаборантів. Доба окупації висвітлена новгородським істориком Борисом Ковальовим у монографії «Повсякденне життя населення Росії в період нацистської окупації» (рос. Повседневная жизнь населения России в период нацистской оккупации).

У результаті зимової Дем'янської операції Північно-Західного фронту під командуванням генерал-лейтенанта Павла Курочкіна між озерами Ільмень і Селігер, з 8 лютого по 21 квітня 1942 року у селищі Дем'янськ за 160 км на схід від Холма в оточенні радянських військ перебував 100 тисячний 2-й армійський корпус (частини 12-ї, 30-ї, 32-ї, 223-ї та 290-ї піхотних дивізій, 3-тя танкова дивізія «Мертва голова») під командуванням графа Вальтера фон Брокдорфф-Алефельда. Постачання забезпечувалось силами Люфтваффе, поки ударною групою генерал-лейтенанта Вальтера фон Зейдліц-Курцбаха на південний захід від Старої Русси в квітні не вдалось утворити «рамушевський коридор» завширшки 6-8 км. Німецьке командування на відзнаку військової звитяги в цих подіях заснувало окрему військову нагороду — Дем'янський щит.

Окупація Новгородської області тривала 2,5 роки, до 20 січня 1944 року, коли під час Ленінградсько-Новгородської і Новгородсько-Лузької наступальних операцій Новгород був звільнений військами 59-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта Івана Коровникова. 28 січня було звільнено Чудово, на початку лютого — Батецький. Південну частину області звільняли з'єднання 2-го Прибалтійського фронту під командуванням генерала армії Маркіяна Попова (Старорусько-Новоржевська операція). 18 лютого 1-ша ударна армія генерала Геннадія Короткова звільнила Стару Руссу, 21 лютого 22-га армія під командуванням генерал-лейтенанта Василя Юшкевича — Холм. Війна завдала величезної і непоправної шкоди багатьом пам'яткам історії краю, у Новгороді згоріли всі дерев'яні будівлі. З новгородського музею були розкрадені та вивезені німцями (що частково вберегло їх) найцінніші колекції з археології, історії та мистецтва. 2004 року іспанцями було повернуто хрест Софійського собору. На початку 2000-х років за німецький кошт було відновлено зруйновану під час війни церкву Успіння на Волотовом полі в Новгороді, був відновлений на початку 2000-х на німецькі гроші.

Зруйноване війною господарство і житловий фонд, 2227 населених пунктів, 288 промислових підприємств відновлювали довго, регіон був не в пріоритеті радянської влади, довоєнні показники промислового виробництва вдалося досягти лише 1953 року. У грудні 1947 року в Новгороді пройшов останній в СРСР відкритий показово-пропагандистський процес над нацистськими злочинцями.

Утворення області ред.

5 липня 1944 року з окремих районів Ленінградської і Калінінської областей та міст обласного підпорядкування Новгород, Боровичі і Стара Русса указом Президії Верховної ради СРСР було утворено Новгородську область РРФСР у складі 27 районів і 3 міст обласного підпорядкування. 22 серпня 1944 року Холмський район був переданий до складу Великолуцької області (перебував у її складі до 1958 року). Белебелковський, Дрегельський, Залуцький, Личаківський, Мстинський, Опеченський, Полавський, Уторгоський райони ліквідовані в процесі укрупнення територій інших районів. Молвотицький район перетворено на Маревський.

1 листопада 1945 року Новгород був включений в число 15 радянських міст, що підлягають першочерговому відновленню, виноситься спеціальна постанова про реставрацію пам'яток архітектури, що були зруйновані бойовими діями. Одним з перших був відновлений пам'ятник «Тисячоліття Росії», урочисте відкриття якого відбулось 5 листопада 1944 року. Проте звичайним містянам-відбудовникам жилося в перші повоєнні роки тяжко, більшість з них мешкала в землянках та по підвалах. Через нестачу матеріалів на цеглу було розібрано споруду Міської думи і Торгових рядів на Ярославовому дворищі, наполовину розібрана аркада Гостиного двору. Лише після втручання істориків вона була відновлена ​​і формує неповторний вигляд Торгової сторони на берегу Волхова. 22 грудня 1945 року Радою міністрів РРФСР було затверджено генплан розбудови міста академіка Олексія Щусєва, в основу якого було покладено принцип органічного поєднання нового будівництва з пам'ятниками давньоруського зодчества. 1953 року було зведено будівлю залізничного вокзалу за проєктом архітектора Ігоря Явейна. На середину 1950-х років економіка області вийшла на довоєнний рівень. З другої половини 1950-х років відбувається стрімке зростання промисловості за рахунок створення нових підприємств електронної галузі.

1956 року зі складу Дрегельского району до Бокситогорського району Ленінградської області були передані Дмитровська і Мозолевська сільради.

У серпні 1959 року було проведено урочисте святкування 1100-ліття Новгорода. Впродовж 1950-1970-х років в області ведуться основні реставраційні роботи пам'яток архітектури, Новгород отримує всесоюзну популярність як центр туризму. 1964 року неподалік від стародавнього Юр'єва монастиря на березі озера Мячина почалося створення музею народного дерев'яного зодчества «Вітославлиці»

16 лютого 1967 року Указом Президії Верховної Ради СРСР Новгородська область була нагороджена орденом Леніна. 1967 року в експлуатацію уведено Новгородський хімкомбінат, головною продукцією якого є азотні добрива.

23 червня 1983 року Указом Президії Верховної Ради СРСР обласний центр, місто Новгород був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

22 вересня 1989 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР поділ Новгорода на міські райони було ліквідовано.

Самостійна Росія ред.

1992 року рішенням ЮНЕСКО історичні пам'ятки Великого Новгорода і його околиць були віднесені до Всесвітньої спадщини. У 1990-х роках багатьом вулицям обласного центру та міст обласного підпорядкування було повернено історичні назви. 11 червня 1999 року обласний центр був перейменований згідно федерального закону «Про перейменування м Новгорода — адміністративного центру Новгородської області в місто Великий Новгород».

1999 року Рюриково городище було включено в межі Великого Новгорода. 28 жовтня 2008 року Великому Новгороду присвоєно звання «Місто військової слави». На честь цієї події 8 травня 2010 року урочисто був відкритий пам'ятник-стела «Місто військової слави» скульптора С. А. Щербакова.

2010 року Великий Новгород став переможцем всеросійського конкурсу «Найбільш упорядковане місто Росії».

8 січня 2014 року в розпал подій на Майдані на Валдаї в президентській резиденції Довгі Бороди на Валдаї проводили таємні перемови український і російський президенти Віктор Янукович і Володимир Путін, результатом яких стали прийняття 16 січня «диктаторських законів».

Згідно проведеної адміністративної реформи, в межах адміністративно-територіальних одиниць Новгородської області було затверджено 142 муніципальні утворення, з яких на кінець 2020 року існувало 120. У березні 2020 року на муніципальні округи були перетворені Волотовський, Марьовський, Солецький і Хвойнинський муніципальні райони.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Можливо, маються на увазі мешканці околиць Старої Русси по річці Руса.
  2. Був чоловіком доньці Данила Галицького Устинії.
  3. Також були зайняті Корела, Ям, Івангород, Копор'є і Гдов.
  4. Новгород був адміністративним центром однієї з 11 її провінцій.
  5. Ділянка Стара Русса — Новгород через Шимськ була зруйнована під час німецько-радянської війни.
  6. Так в обласному центрі з 2345 наявних жилих домів на початок 1944 року залишилось лише 40.

Джерела ред.

  1. Кудряшов К. Тень бересты // Аргументы и факты : газета. — 2011. — № 31 за 3 августа (11 ноября). — С. 37. з джерела 6 серпня 2016. Архівовано з джерела 6 серпня 2016 року. Процитовано 25 червня 2021.
  2. Грамота № Ст. Р. 1 : [ ][рос.] : [арх. 15.05.2021] // Древнерусские берестяные грамоты : вебсайт. — 2021. — 11 ноября. — Дата звернення: 28 червня 2021 року.
  3. (рос.) Янин В. Л. Я послал тебе бересту. — М. : Изд-во МГУ, 1975. — 235 с.
  4. В Старой Руссе впервые начнёт работу археологический кружок для школьников : [арх. 14.07.2015]. — Дата звернення: 14.07.2015.
  5. Зализняк А. А., Янин В. Л. Новгородская псалтырь начала XI века — Древнейшая книга Руси // Вестник Российской академии наук. — М., 2001. — Т. 7, № 3. — С. 202-209. з джерела 27 січня 2020. Архівовано з джерела 27 січня 2020 року. Процитовано 2 липня 2021.
  6. НАР, 2009, с. 24.
  7. НАР, 2009, с. 25.
  8. Поздний неолит Карелии : [ ][рос.] : [арх. 25.06.2021] // Neolitica.ru : вебсайт. — 2008. — 8 сентября. — Дата звернення: 28 червня 2021 року.
  9. (рос.) Конецкий В. Я., Носов Е. Н. Загадки Новгородской округи. — Л., 1985.
  10. (рос.) Беляев И. Д. История Новгорода Великого от древнейших времён до падения. — М., 1864.
  11. (рос.) Передольский В. С. Бытовые остатки насельников Ильменско-Волховского побережья и земель Велико-Новгородского державства каменного века: объяснение Археологической выставки в Николаевском дворце в С.-Петербурге. — СПб. : Тип. А. С. Суворина, 1893. — 337 с.
  12. ↑ НАР, 2009, с. 26-27.
  13. (рос.) Крайнов Д. А. Фатьяновская культура 2-го тысячелетия до н. э. // Древнейшая история Волго-Окского междуречья. — М., 1972.
  14. Буров В. А., 2003.
  15. НАР, 2009, с. 39.
  16. Городища в бассейне рек Мста и Волхов : [ ][рос.] : [арх. 23.02.2020] // Городища древней Руси : вебсайт. — 2021. — 11 ноября. — Дата звернення: 12 серпня 2021 року.
  17. Золин П. Раннесредневековая точка на карте : [ ][англ.] : [арх. 28.06.2021] / Золин П. // novgorod.ru : вебсайт. — 2021. — 11 November. — Дата звернення: 28 червня 2021 року.
  18. Войтович Л. В. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал : журнал. — К., 2015. — Вип. 522 (травень-червень). — С. 37-55. — ISSN 0130-5247. з джерела 30 серпня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  19. О наречиях русского языка [ 12 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Історія Новгородської області // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  20. Кирпичников А. Н., Курбатов А. В. Новые данные о происхождении Ладожского поселения и о появлении славян в Поволховье // Stratum plus. — М., 2014. — № 5. з джерела 9 травня 2019. Архівовано з джерела 29 січня 2021 року. Процитовано 2 липня 2021.
  21. Плохов А. В., 2008.
  22. (рос.) Лебедев Г. С. Эпоха викингов в Северной Европе и на Руси. — СПб., 2005. — 515 с.
  23. (рос.) Алексеев С. В. Словене на Волхове // Славянская Европа VII—VIII веков. — М., 2007. — 480 с.
  24. Носов Е. Н. и др., 2005.
  25. ↑ Носов Е. Н., Плохов А. В., Хвощинская Н. В. Рюриково городище. Новые этапы исследований // Труды ИИМК РАН. — СПб., 2017. — Т. XLIX.
  26. Богуславский О. И., 2007, с. 17-40.
  27. Джаксон Т. Н., Молчанов А. А. Древнескандинавское название Новгорода в топонимии пути «из варяг в греки» // Вспомогательные исторические дисциплины. — Л. : Наука, 1990. — Вып. XXI. — С. 226.
  28. (рос.) Кузьмин С. Л. Ладога в эпоху раннего средневековья (середина VIII — начало XII в.) // Исследование археологических памятников эпохи средневековья. — СПб. : Нестор-История, 2008. — С. 69—94.
  29. ↑ (рос.) Бибиков М. В. и др.  / Под ред. Е. А. Мельниковой. — М., 1999.
  30. Мусин А. Е., Тарабардина О. А. Скандинавы среди первопоселенцев Новгорода по данным археологии // Вестник Санкт-Петербургского университета. История. — М., 2019. — Т. 64, вып. 2. — С. 762—785. з джерела 4 липня 2021. Архівовано з джерела 4 липня 2021 року. Процитовано 4 липня 2021.
  31. Янин В. Л., Алешковский М. Х. Происхождение Новгорода (к постановке проблемы) // История СССР. — М., 1971. — № 2. — С. 32—61. з джерела 31 грудня 2007. Архівовано з джерела 28 червня 2021 року. Процитовано 4 липня 2021.
  32. Носов Е. Н. Новгород и новгородская округа IX—X вв. в свете новейших археологических данных (к вопросу о возникновении Новгорода) // Новгородский исторический сборник. — М., 1984. — Т. 12, вып. 2. — С. 3—38.
  33. (рос.) Куза А. В. Новгородская земля // Древнерусские княжества X—XIII вв. — М. : Наука, 1975. — С. 172.
  34. (рос.) Полное собрание русских летописей. — СПб., 1862. — Т. IX. — С. 8.
  35. (рос.) Тарабардина О. А. Дендрохронология средневекового Новгорода (по материалам археологических исследований 1995—2005 гг.) / Автореферат дисс. канд. ист. наук. — М., 2007. — С. 10.
  36. Колчин Б. А. Дендрохронология Новгорода // Материалы и исследования по археологии СССР. — М., 1963. — Т. 117. Колчин Б. А., Черных Н. Б. Дендрохронология Восточной Европы. — М. : Наука, 1977. Архівовано з джерела 13 липня 2012
  37. ↑ Археолог заявил, что кремль в Великом Новгороде — древнее, чем думают : [ ][рос.] : [арх. 28.06.2021] // Ваши новости : інтернет-газета. — 2017. — 27 января. — Дата звернення: 28 червня 2021 року.
  38. Лаврова О. Таинственная фигура на дне Волхова преподала новгородцам урок истории : [ ][рос.] : [арх. 22.01.2021] / Лаврова О. // 53 Новости : вебсайт. — 2018. — 25 августа. — Дата звернення: 5 липня 2021 року.
  39. ↑ (рос.) Мурашева В. В. Эпоха формирования Древнерусского государства (IX—Х вв.) // Меч и златник: К 1150-летию зарождения Древнерусского государства: Каталог выставки. — М. : Кучкино поле, 2012. — С. 38.
  40. (рос.) Колчин С. А., Янин В. Л. Археологии Новгорода 50 лет // Новгородский сборник. 50 лет раскопок Новгорода. — М., 1982. — С. 94.
  42. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — М.-Л., 1950. — С. 101-116. з джерела 17 травня 2021
  43. НАР, 2009, с. 43.
  44. В результате подводных раскопок 2018 года обнаружен древнейший мост через Волхов : [ ][рос.] : [арх. 25.09.2019] // Новгородский государственный объединенный музей-заповедник : вебсайт. — 2018. — 20 марта. — Дата звернення: 28 червня 2021 року.
  45. Археологи выяснили, как был построен древнейший новгородский мост : [ ][рос.] : [арх. 18.09.2020] // Индикатор : вебсайт. — 2019. — 20 марта. — Дата звернення: 28 червня 2021 року.
  46. Гомзин А. А., Гайдуков П. Г. Куфические монеты Неревского раскопа и новые свидетельства фальшивомонетчества в Новгороде // Краткие сообщения Института археологии РАН : журнал. — М., 2019. — Вып. 256. з джерела 13 липня 2020. Архівовано з джерела 25 червня 2021 року. Процитовано 25 червня 2021.
  47. Е. А. Рыбина, Л. В. Покровская, В. К. Сингх, А. М. Степанов, Е. А. Тянина. Усадьба «Ж» в Людином конце средневекового Новгорода (опыт комплексного исследования) // Новгородский исторический сборник. — М., 2020. — Т. 29, № 19. — С. 44—65. з джерела 22 травня 2021. Архівовано з джерела 22 травня 2021 року. Процитовано 5 липня 2021.
  48. Янин В. Л., 2008.
  49. Археологи «состарили» город Старая Русса на 200 лет! : [ ][рос.] : [арх. 18.05.2019] // Министерство культуры Новгородской области : вебсайт. — 2006. — 21 сентября. — Дата звернення: 18 травня 2019 року.
  50. Торопова Е. В., Воронков И. А. Модель распространения и мощности культурного слоя Старой Руссы // Вестник Новгородского государственного университета. — Великий Новгород : Изд-во НГУ, 2011. — № 63. з джерела 30 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
  51. (рос.) Гайдуков П. Г. Славенский конец средневекового Новгорода: Нутный раскоп. — М., 1992. — 66 с.
  52. ↑ (рос.) Борисенков Е. П., Пасецкий В. М. Тысячелетняя летопись необычайных явлений природы. — М. : Мысль, 1988. — С. 263.
  53. (рос.) Нагаев, А. С., Огнев, В. Н. Новгородское восстание 1071 г. по «Повести временных лет» // Практикум по истории СССР с древнейших времен до конца XVIII в. — М., 1984. — Т. I. — С. 59-60. з джерела 25 червня 2021
  54. НАР, 2009, с. 236-237.
  55. ↑ Смирнов В. Г., 2007.
  56. (рос.) Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. — М. : Наука, 1968. — С. 147.
  57. НАР, 2009, с. 46.
  58. ↑ НАР, 2009, с. 48.
  59. (рос.) Хрусталёв Д. Г. Приложения. — № 12. Договор Новгорода с Готландом и немецкими городами о мире и торговле. 1191—1192 гг. // Северные крестоносцы. Русь в борьбе за сферы влияния в Восточной Прибалтике XII—XIII вв.
  60. Лаптева Е. В. К вопросу об истории антироссийских санкций // Историко-экономические исследования. — М., 2017. — № 4. з джерела 9 липня 2021. Архівовано з джерела 3 липня 2020 року. Процитовано 5 липня 2021.
  61. Хроника основных событий. Краткая летопись новгородской истории IX — XVI вв. : [ ][рос.] : [арх. 27.02.2021] // Новгородская цивилизация : вебсайт. — 2017. — 11 ноября. — Дата звернення: 5 липня 2021 року.
  62. Фроянов И. Я. О событиях 1227—1230 гг. в Новгороде // Новгородский исторический сборник. — 1984. — Т. 12, № 2. — С. 97-114. з джерела 22 січня 2021. Архівовано з джерела 25 травня 2021 року. Процитовано 5 липня 2021.
  63. Рыбаков Б. А. Языческое мировоззрение русского средневековья // Вопросы истории. — М., 1974. — № 1. — С. 24.
  64. В Новгороде ищут имя скверу с братской могилой жертв голодного 1230 года : [ ][рос.] : [арх. 22.01.2021] // Regnum : информационное агентство. — 2016. — 9 ноября. — Дата звернення: 28 червня 2021 року.
  65. (рос.) Карамзин Н. М. История государства Российского: в 12 томах. — СПб. : Тип. Н. Греча, 1816—1829. — Т. II. — С. 499.
  66. (рос.) Соловьёв С. М. История России с древнейших времен. — М. : Издательство социально-экономической литературы, 1960. — Т. 3. — С. 156—157.
  67. (англ.) Fennell J. L. I. he Crisis of Medieval Russia 1200—1304. — L. : Longman, 1983. — С. 106—108.
  68. Цей день в історії : 20 січня 1265 : [ ][укр.] : [арх. 25.02.2021] // jnsm.com.ua : вебсайт. — 2021. — 11 листопада. — Дата звернення: 12 серпня 2021 року.
  69. НАР, 2009, с. 54.
  70. НАР, 2009, с. 62-63.
  71. НАР, 2009, с. 59.
  72. Янин В. Л. Таинственный 15 век // Знание — сила : журнал. — М., 1969. — № 8. з джерела 1 березня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
  73. Яшин Г. Экспедиция ИА РАН нашла в Новгороде части укрепления XVI века : [ ][рос.] : [арх. 22.01.2021] / Яшин Г. // Научная Россия : журнал. — 2020. — 11 июня. — Дата звернення: 5 липня 2021 року.
  74. (рос.) Зварич В. В. Новгородская денга, новгородка // Нумизматический словарь. — 4-е изд. — Л. : Высшая школа, 1980.
  75. Новгород Великий // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
  76. ↑ Ключевский В. О., 2004.
  77. ↑ (англ.) Штаден Г. О Москве Ивана Грозного. — М., 1925. — С. 90—91.
  78. Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. — С. Сторожев В. Н.
  79. ↑ Коваленко Г. М., 2005.
  80. Нордландер И. Оккупационный архив Новгорода 1611–1617 гг. // Новгородский исторический сборник. — СПб., 1997. — Т. 16, № 6. з джерела 14 травня 2021. Архівовано з джерела 25 червня 2021 року. Процитовано 28 червня 2021.
  81. (рос.) Великий Новгород в иностранных сочинениях XV — нач. XX века / Сост. Г. М. Коваленко. — М. : Издат. дом «Стратегия», 2005.
  82. (рос.) Поташенко Г. В. Староверие в Литве: вторая половина XVII — начало XIX вв. Исследования, документы и материалы. — Вильнюс : Aidai, 2006. — 543 с. — ISBN 995-565-630-1.
  83. Поташенко Г. В. Между Россией и Великим княжеством Литовским. Меры российского государства против староверов и их эмиграция : [ ][рос.] : [арх. 24.04.2014] / Поташенко Г. В. // Древлеправославное Информационное Агентство : вебсайт. — 2008. — 3 мая. — Дата звернення: 24 квітня 2014 року.
  84. НАР, 2009, с. 72.
  85. НАР, 2009, с. 73.
  86. НАР, 2009, с. 98-100, 116-118.
  87. (рос.) Беляев Н. И. Русско-турецкая война 1877—1878 гг. — М. : Военное издательство Министерство обороны Союза ССР, 1956.
  88. ↑ Аракчеевские казармы в деревне Селищи : [ ][рос.] : [арх. 02.07.2017] // novgorod.ru : вебсайт. — 2021. — 11 ноября. — Дата звернення: 5 серпня 2021 року.
  89. НАР, 2009, с. 129.
  90. НАР, 2009, с. 300-301.
  91. НАР, 2009, с. 132-134.
  92. (рос.) Новгородская область // Великая Октябрьская социалистическая революция: энциклопедия. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — С. 338—339.
  93. Новгородская губерния : [ ][рос.] : [арх. 08.06.2012] // Металлоискатели : вебсайт. — 2012. — 11 ноября. — Дата звернення: 5 липня 2021 року.
  94. ↑ Путино-Дачное // Коммерсантъ Власть : журнал. — М., 2000. — № 38 (сентябрь). — С. 21. з джерела 20 квітня 2021.
  95. ↑ Розслідувачі вперше показали таємну дачу Путіна, де він зустрічався з Януковичем : [ ][укр.] : [арх. 18.04.2021] // Українська правда : вебсайт. — 2021. — 15 квітня. — Дата звернення: 23 червня 2021 року.
  96. ↑ Новгородська область // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — С. 401.
  97. ↑ Штейнер Т. Новгородской области — 65 лет : [ ][рос.] : [арх. 20.07.2010] / Штейнер Т. // haifainfo.ru : вебсайт. — Хайфа.інфо, 2009. — 5 июля. — Дата звернення: 20 червня 2021 року.
  98. НАР, 2009, с. 176-177.
  99. Ковалев Б. Н., 2011.
  100. ↑ (рос.) Гланц Д. Битва за Ленинград. 1941—1945 / Пер. У. Сапциной. — М. : Астрель, 2008. — 640 с. — ISBN 978-5-271-21434-9.
  101. (рос.) Тарас Д. Боевые награды СССР и Германии Второй мировой войны. — М. : Харвест, 2005. — 144 с. — ISBN 985-13-2795-6.
  102. (рос.) Кушнир И. И. Архитектура Новгорода. — Л. : Стройиздат, 1991.
  103. Косарев Д. Свято место пусто не бывает. Крест с новгородской Софии возвращается на Родину : [ ][англ.] : [арх. 22.01.2021] / Косарев Д. // Российская газета : газета. — 2004. — 21 October. — Дата звернення: 5 липня 2021 року.
  104. Летягин А. Германия будет и дальше помогать в реставрации фресок церкви 14 века : [ ][рос.] : [арх. 21.01.2021] / Летягин А. // РИА Новости : вебсайт. — 2007. — 21 февраля.
  105. Новгородская область // Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1954. — Т. 30 : Николай — Олонки. — С. 71-73. (рос.)
  106. Федеральный Закон от 11 июня 1999 № 111-ФЗ «О переименовании г. Новгорода — административного центра Новгородской области в город Великий Новгород» [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
  107. ↑ Постановление Новгородской областной Думы от 31 марта 1999 № 261-ОД.
  108. Сергій Лещенко. Таємна зустріч Януковича з Путіним та інші секрети з межигірського нотатника : [ ][укр.] : [арх. 13.11.2020] / Сергій Лещенко // Українська правда : вебсайт. — 2014. — 11 березня. — Дата звернення: 23 червня 2021 року.
  109. Характеристика субъектов Российской Федерации по типам муниципальных образований и видам муниципальных учреждений на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  110. ↑ «О преобразовании всех поселений, входящих в состав Хвойнинского муниципального района, путём их объединения и наделении вновь образованного муниципального образования статусом муниципального округа» : [ ][рос.] : [арх. 05.11.2020] // Официальный интернет-портал правовой информации : закон Новгородской области от 27 марта 2020 года № 529-ОЗ. — 2020. — 27 марта. — Дата звернення: 20 червня 2021 року.
  111. «О преобразовании всех поселений, входящих в состав Солецкого муниципального района, путём их объединения и наделении вновь образованного муниципального образования статусом муниципального округа» : [ ][рос.] : [арх. 03.11.2020] // Официальный интернет-портал правовой информации : закон Новгородской области от 27 марта 2020 года № 531-ОЗ. — 2020. — 27 марта. — Дата звернення: 20 червня 2021 року.
  112. «О преобразовании всех поселений, входящих в состав Марёвского муниципального района, путём их объединения и наделении вновь образованного муниципального образования статусом муниципального округа» : [ ][рос.] : [арх. 09.08.2020] // Официальный интернет-портал правовой информации : закон Новгородской области от 27 марта 2020 года № 530-ОЗ. — 2020. — 27 марта. — Дата звернення: 20 червня 2021 року.
  113. «О преобразовании всех поселений, входящих в состав Солецкого муниципального района, путём их объединения и наделении вновь образованного муниципального образования статусом муниципального округа» : [ ][рос.] : [арх. 06.11.2020] // Официальный интернет-портал правовой информации : закон Новгородской области от 27 марта 2020 года № 532-ОЗ. — 2020. — 27 марта. — Дата звернення: 20 червня 2021 року.

Література ред.

  • (рос.) Национальный атлас России : [в 4-х т.] / Глав. ред. тома Ю. А. Веденин. — М. : Роскартография, 2009. — Т. 4 : История. Культура. — 500 с. — 3000 прим.
  • (рос.) Каминский С. Ф. Новгородская область // Советский Союз. Российская Федерация: Общий обзор и Европейский Север / Отв. ред. С. В. Калесник, А. В. Даринский. — М. : «Мысль», 1971. — С. 352-367. — 85 тис. прим.
  • (рос.) Казанский Н. Н. Северо-Запад // Страны и народы. Советский Союз. Общий обзор. Россия : [Науч.-попул. геогр.-этнограф. изд. в 20 т.] / Редкол. : Г. М. Лаппо (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1983. — С. 328-337. — 461 с. — 180 тис. екз.
  • (рос.) Административно–территориальное деление Новгородской губернии и области, 1727–1995 гг. : справочник. — СПб. : Экспресс С–Пб, 2009.
  • (рос.) Вязинин И. Н., Краснопевцев Е. М. Дорогами отцов. — Новгород : Изд-во газеты «Новгородская правда», 1966.
  • (рос.) Глушкова В. Г. Новгородская земля : природа, люди, история, хозяйство. — М. : Вече, 2016.
  • (рос.) Ключевский В. О. Русская история. Полный курс лекций. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2004. — 831 с. — ISBN 5-94849-564-7.
  • (рос.) Новгород и Новгородская земля. История и археология. — Новгород : Новгородский государственный объединенный музей–заповедник, 1989–2012.
  • (рос.) Новгород. Путеводитель. — Л. : Лениздат, 1966.
  • (рос.) Описание Российской империи в историческом, географическом и статистическом отношениях. — СПб., 1844. — Т. 1. Новгородская губерния.
  • (рос.) Смирнов В. Г. История Великого Новгорода. — М. : Вече, 2007.
  • (рос.) Статистические сведения о Новгородской губернии. — Новгород, 1866.
  • (рос.) Новгородская область за 50 лет. Статистический справочник. — Новгород : Изд-во газеты «Новгородская правда», 1967.

Археологія ред.

  • (англ.) Juškova M. North–Western Russia before its Settling by Slavs (8th Century BC – 8thCentury AD) // The Slavicization of the Russian North: mechanisms and chronology. — Helsinki : Departement of Slavonic and Baltic Languages and Literatures, 2006.
  • (рос.) Арциховский А. В. Археологическое изучение Новгорода // Труды Новгородской археологической экспедиции. — М., 1956. — Т. 1. Материалы и исследования по археологии СССР, № 55. з джерела 25 вересня 2006.
  • (рос.) Буров В. А. Городище Варварина Гора: Поселение I-V и XI-XIV веков на юге Новгородской земли. — М. : Наука, 2003. — 470 с. — ISBN 5-02-008848-X.
  • (рос.) Зимина М. П. Каменный век бассейна реки Мсты. — М. : Координационно–методический центр прикладной этнографии Института этнологии и антропологии РАН, 1993.
  • (рос.) Исланова И. В. Верхневолжье и Валдай // Восточная Европа в середине I тысячелетия н. э. — М. : Институт археологии РАН, 2007.
  • (рос.) Конецкий В. Я. Этнокультурные процессы 2–й половины I тыс. н. э. на Северо–Западе: итоги и перспективы изучения // У истоков русской государственности. — СПб. : Дмитрий Буланин, 1997.
  • (рос.) Макарий (Миролюбов), архиеп. Археологическое описание церковных древностей в Новгороде и его окрестностях. — М. : Типография В. Готье, 1860.
  • Пронин Г. Н., Мильков В. В. Раскопки древнерусских памятников в Новгородской области // Краткие сообщения Института археологии АН СССР. — М., 1981. — Вип. 164.
  • (рос.) Токмаков И. Ф. Материалы для исторического и церковно–археологического описания Новгородской губернии. — Новгород : Типография Новгородского Губернского правления, 1883–1892.

Середньовіччя ред.

  • (рос.) Великий Новгород. История и культура IX–XVII вв. : энциклопедический словарь. — СПб. : Нестор–История, 2009.
  • (рос.) Веретенников А. М. Великий Новгород и Псков. — М. : Вече, 2003.
  • (рос.) Янин В. Л. . — М. : Педагогика, 1979. — 141 с. — (Учёные — школьнику)
  • (рос.) Янин В. Л. У истоков Новгородской государственности. — Великий Новгород : Новгородский гос. университет им. Ярослава Мудрого, 2001.
  • (рос.) Янин В. Л. Очерки истории средневекового Новгорода. — М. : Языки славянских культур, 2008. — ISBN 978-5-9551-0256-6.

Нова доба ред.

  • (рос.) Аничков И. В. Обзор помещичьих усадеб Новгородской губернии. — Новгород : Губернская типография, 1916.
  • (рос.) Великий Новгород в иностранных сочинениях XV — нач. XX века / Сост. Г. М. Коваленко. — М. : Издат. дом «Стратегия», 2005.
  • (рос.) Неволин К. А. О пятинах и погостах новгородских в XVI веке, с приложением карты // ЗапискиРусского географического общества. — СПб. : Типография Императорской Академии наук, 1853. — Т. 8.
  • Пилявский В. И. Новгородские военные поселения // Новгородский исторический сборник. — Новгород : [б. и.], 1959. — Вип. 9.
  • (рос.) Подобед Л. В. Боровичские усадьбы и их обитатели. — СПб. : Астерион, 2006.
  • (рос.) Селин А. А. Историческая география Новгородской земли в XVI–XVIII вв. Новгородский и Ладожский уезды Водской пятины. — СПб. : Дмитрий Буланин, 2003.
  • (рос.) Скрынников Р. Г. Трагедия Новгорода. — М. : Изд-во им. Сабашниковых, 1994. — 188 с. — ISBN 5-8242-0033-5.

Новітня історія ред.

  • (рос.) Смирнов В. Г. Великая Отечественная война на Новгородской земле. — М. : Вече, 2020.

Історія культури і мистецтв ред.

  • (рос.) Архитектурное наследие Великого Новгорода и Новгородской области / под ред. М. И. Мильчика. — СПб. : СПАС: Лики России, 2008.
  • Арциховский А. В. Новгородские ремесла // Новгородский исторический сборник. — Новгород : [б. и.], 1939. — Вип. 6.
  • (рос.) Бочаров Г. Н. Прикладное искусство Новгорода Великого. — М. : Наука, 1969.
  • (рос.) Булкин В. А. Архитектурно–строительная ситуация в новгородском зодчестве конца XII – начала XIII вв. // Генезис и развитие феодализма в России. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1987.
  • (рос.) Гордин А. М. Иконостас в Новгородской епархии в XI–XIII вв. // Дивинец Староладожский. — СПб. : Издательство Санкт–Петербургского университета, 1997.
  • (рос.) Декоративно–прикладное искусство Великого Новгорода : художественный металл XVI–XVII вв. — М. : Наука, 2008.
  • (рос.) Иконы Великого Новгорода XI — начала XVI в. — М. : Северный паломник, 2008.
  • (рос.) Кирпичников А. Н. Каменные крепости Новгородской земли. — Л. : Наука, 1984.
  • (англ.) Ковалев Б. Н. Повседневная жизнь населения России в период нацистской оккупации. — М. : Молодая гвардия, 2011. — 656 с. — (Живая история: Повседневная жизнь человечества) — 4000 прим. — ISBN 978-5-235-03451-8.
  • (рос.) Комеч А. И. Два направления в новгородской архитектуре начала XII в. // Средневековое искусство. Русь. Грузия. — М. : Наука, 1978.
  • (рос.) Красноречьев Л. Е., Тынтаева Л. Я. «…Как мера и красота скажут»: памятники древнего деревянного зодчества Новгородской области. — Л. : Лениздат, 1971.
  • (рос.) Лихачев Д. С. Новгород Великий: Очерк истории культуры Новгорода XI–XVII вв. — М. : Советская Россия, 1959.
  • Максимов П. Н. Зарубежные связи в архитектуре Новгорода и Пскова XI — начала XVI вв // Архитектурное наследство. — М. : Издательство литературы по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1960. — Вып. 12.
  • (рос.) Материалы Свода памятников истории и культуры РСФСР. Новгородская область. — М. : НИИ культуры, 1986.
  • (рос.) Петров Д. А., Седов В. В. Конструктивная типология новгородских крестовокупольных храмов XVI в. // Земля Псковская, древняя и социалистическая. — Псков : [б. и.], 1988.
  • (рос.) Седов В. В. Об иконографии внутреннего пространства новгородских храмов XIII – начала XVI вв. // Иконография архитектуры. — М. : ВНИИ теории архитектуры и градостроительства, 1990.
  • (рос.) Секретарь Л. А. Монастыри Великого Новгорода и окрестностей. — М. : Северный паломник, 2011.

Посилання ред.

Історія Новгородської області
у сестринських Вікіпроєктах
Файли у Вікісховищі?
Дата публікації:
Istoriya Novgorodskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi nalichuye bagato tisyacholit vid poyavi pershih lyudej pislya shodzhennya lodovika 10 tis rokiv tomu rozselennya fino ugorskih plemen i pereselennya shidnih slov yan na Shidnoyevropejsku rivninu v VI VII stolittyah Istoriyu oblasti yak skladovoyi istoriyi suchasnoyi Rosiyi mozhna podiliti na 7 periodiv najdavnishu do kincya IX stolittya dobu skandinavo slov yanskoyi derzhavnosti Kiyivskoyi Rusi do seredini XII stolittya period feodalnoyi rozdroblenosti do pochatku XVI stolittya pidkorennya Moskvoyu kinec XV stolittya 1721 impersku dobu 1721 1917 radyanskij period 1917 1991 i suchasnu istoriyu vid 1991 roku Zmist 1 Arheologiya 2 Pradavnya doba 3 Seredni viki 3 1 Rozselennya slov yan 3 2 Ruska derzhava 3 3 Novgorodska respublika 4 Nova doba 4 1 Pidkorennya Moskvoyu 4 1 1 Novgorodska derzhava 4 1 2 Cerkovnij rozkol 4 2 Rosijska imperiya 5 Novitnya doba 5 1 Radyanska doba 5 1 1 Nimecko radyanska vijna 5 1 2 Utvorennya oblasti 5 2 Samostijna Rosiya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 Literatura 9 1 Arheologiya 9 2 Serednovichchya 9 3 Nova doba 9 4 Novitnya istoriya 9 5 Istoriya kulturi i mistectv 10 PosilannyaArheologiya red Arheologiya teritoriyi oblasti tisno pov yazana z unikalnimi artefaktami serednovichnogo slov yanskogo pisma na terenah Rusi berestyanimi gramotami Persha taka gramota 1 bula vidnajdena 26 lipnya 1951 roku na Nerevskomu rozkopi u Velikomu Novgorodi Novgorodskoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu pid kerivnictvom Artemiya Arcihovskogo 1 Vlitku 1956 roku bulo znajdeno ryad berestyanih gramot 199 210 i 331 z uchnivskimi vpravami gramoti j dityachimi malyunkami hlopchika Onfima sho zhiv u Novgorodi v XIII stolitti Usogo za roki doslidzhen v Novgorodi bulo znajdeno ponad 1000 takih gramot Potuzhnim poshtovhom do rozvitku arheologiyi na teritoriyi Novgoroda bula poyava velikih vilnih plosh i pustiriv pislya rozbirannya zavaliv ruyin budivel v centri mista v povoyenni chasi Rezultatom cih doslidzhen stali chislenni znahidki predmetiv davnoruskogo mistectva i povsyakdennogo pobutu 1966 roku ekspediciya Institutu arheologiyi pid kerivnictvom Oleksandra Medvedyeva berestu znajshla i v Starij Russi 2 3 4 Vid 1962 roku Novgorodskoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu keruvav istorik i arheolog Valentin Yanin 2000 roku na Troyickomu rozkopi v Novgorodi bula znajdena najdavnisha kniga Rusi kinec X stolittya Novgorodskij kodeks doslidzhennyam yakogo zajmavsya akademik Andrij Zaliznyak 5 nbsp Troyickij rozkop nbsp Novgorodskij kodeks nbsp Berestyana gramota hlopchika Onfima nbsp Pam yatnik Onfimu v Novgorodi nbsp Andrij Anatolijovich ZaliznyakPradavnya doba red Dlya Novgorodskoyi oblasti ne vidomo arheologichnih pam yatok paleolitichnoyi dobi Dlya mezolitu na teritoriyi Valdajskoyi visochini vidomi artefakti valdajskoyi kulturi 6 Yaka v dobu neolitu rozselyayetsya pivdnem regionu a narvska kultura poshiryuyetsya na zemli na zahid vid ozera Ilmen 7 Piznishe teritoriyu suchasnoyi Novgorodskoyi oblasti naselyali plemena kulturi yamkovo grebinchastoyi keramiki 8 9 10 11 V epohu eneolitu rannya bronza pivdenni tereni regionu vhodili do arealu volosovskoyi kulturi chiyi predstavniki rozselyalis basejnami Kami verhnoyi Volgi j Oki 12 Do epohi serednoyi bronzi vidnosyatsya mogilniki fatyanivskoyi kulturi 13 U piznyu bronzu na pochatku zaliznoyi dobi persha polovina I tisyacholittya do n e na teritoriyi oblasti panuvala arheologichna kultura sitchastoyi keramiki 12 Spokonvichnim naselennyam novgorodskoyi zemli buli fino ugorski plemena sho zalishili pam yat pro sebe v gidronimiyi chislennih richok strumkiv ozer ta bolit Do dobi Velikogo pereselennya narodiv vidnosyatsya artefakti ilmenskoyi ta dyakovskoyi kultur 14 VI VII stolittyami datuyetsya poyava slidiv arheologichnoyi kulturi slov yanskogo kola kulturi pskovskih dovgih kurganiv Zyizzhzhe Obrinya yaka postupovo vidtisnyaye dyakivciv u ozerno lisovij kraj Valdajskoyi visochini 15 Priblizno do cogo periodu vidnositsya nizhnij kulturnij shar gorodisha v Ust Volmi na Msti kurgani i sopki 16 Seredni viki red Rozselennya slov yan red Dokladnishe Migraciyi slov yanTradicijno vvazhayetsya sho u VI stolitti na teritoriyu oblasti prijshli plemena krivichiv a u VIII stolitti pid chas slov yanskogo zaselennya Shidnoyevropejskoyi rivnini prijshlo plem ya ilmenskih sloven kultura novgorodskih sopok jmovirno z Pivdennoyi Baltiyi Pivnichna Polsha 17 18 Datskij filolog z Luganshini Volodimir Dal doslidzhuyuchi miscevu toponimiku ta leksiku pripuskav u svoyij praci 1863 roku yihnye pivdennoruske pohodzhennya Korosten i richka Zhelon v Ukrayini i selo Korosteni na richci Shelon na Novgorodshini Shumsk i Shimsk vidpovidno miscevi dialektizmi ponchohi pochekati horoniti orati chuti oslin chereviki 19 nbsp Mozhna pripustiti sho ilmenski slov yani vidokremilisya vid slov yan dniprovskih i prinesli z soboyu na pivnich pivdennu govirku Originalnij tekst ros Mozhno predpolozhit chto ilmenskie slavyane otdelilis ot slavyan dneprovskih i prinesli s soboj na sever yuzhnoe nareche nbsp Odnim z najdavnishih slov yanskih poselen Novgorodskoyi oblasti stav gorodok na Mayati Zemlyane gorodishe Staroyi Ladogi 700 rik 20 a takozh gorodisha Georgij i Sergiyiv gorodok na richci Veryazhi v Priilmenskim Poozer yi Holopij Gorodok na Volhovi ta selishe na richci Prost VII stolittya 21 22 23 Rozkopki selisha na richci Prost viyavili materiali tretoyi chverti I tisyacholittya tobto najbilsh ranni slov yanski starozhitnosti u vitokah Volhova hronologichno bilsh ranni nizh naplastuvannya v Starij Ladozi 24 25 Selishe Prost bulo najbilshim neukriplenim poselennyam rannogo serednovichchya v Priilmenni mozhlivo bulo centrom slovenskogo Poozer ya 26 25 nbsp Arheologichni kulturi V VI stolit nbsp Migraciyi slov yan na pivnichnij shid nbsp Rozselennya slov yan VII VIII stolittya nbsp Prikrasi ilmenskih sloven XI XII stolittya V arabskih dzherelah X stolittya Al Istahri ta Ibn Haukalya zgaduyetsya toponim as Slaviya arab صلاوية yak odin z troh centriv rusiv poryad z Kuyaboyu i Artaniyeyu Vvazhayetsya sho mova jde pro yakes stare misto ilmenskih sloven mozhlivo legendarnij Slovensk v yakomu vidbuvayutsya podiyi epichnogo literaturnogo tvoru XVII stolittya Skaz pro Slovena i Rusa ta misto Slovensk ros Skaza nie ѡ slove nѣ i rꙋ sѣ i gra dѣ slove nscѣ bilini pro Sadka Arheologichno najbilsh imovirno z nim mozhna ototozhnyuvati Ryurikovo gorodishe abo davnye poselennya na misci majbutnogo Slavenskogo kincya mista Novgoroda Najdavnisha pisamna zgadka pro Novgorod dav gr Nemogardas Nemogard mistitsya v tvori vizantijskogo imperatora Kostyantina Bagryanorodnogo Pro upravlinnya imperiyeyu pid 949 rokom Novgorod v skandinavskih sagah nazivayetsya Holmgardom davnoskan Holmgard Holmgardr ostrivne misto stoliceyu Gardarik 27 Jmovirno mayetsya na uvazi yakes davnye poselennya na shidnomu berezi Volhova U nimeckij Slov yanskij hronici Gelmolda XII stolittya Novgorod prozivanij Ostrogardom lat Ostrogard Ruska derzhava red Dokladnishe Novgorodska zemlya ta Novgorodske knyazivstvoU pershij polovini 750 h rokiv v nizov yah Volhova z yavilisya poselennya skandinaviv yakih u 760 770 rokah vitisnili slov yani 28 Odne zi znachen skandinavskoyi nazvi Velikogo Novgoroda Holmgard skupchennya poselen sho yih zatoplyuye pid chas povini 29 Jmovirno ce buv lancyuzhok poselen vid vitokiv Volhova Perin Ryurikovo gorodishe do Holopova gorodka navproti Krechevic bilya sela Novomikolayivske 29 Skandinavi buli prisutni vzhe sered pershih zasnovnikiv sadib Novgoroda 930 950 h rokiv Rozpodil skandinavskih artefaktiv na teritoriyi Novgoroda svidchit pro yihnye vilne rozselennya ta prestizhni poziciyi socialnoyi topografiyi mista 30 U IX stolitti bilya vitokiv richki Volhov na okolici Slavenskogo pagorba vzhe isnuvalo poselennya Ryurikovo gorodishe U comu stolitti Novgorodska zemlya staye yadrom zarodzhennya davnoruskoyi normansko slov yanskoyi derzhavi Za arheologichnimi danimi Novgorod z yavivsya priblizno na pochatku X stolittya na misci bilsh rannih poselen na misci majbutnih Nerevskogo merya 31 Slavenskogo Holm i Lyudinskogo kinciv 32 33 Oficijnoyu versiya dati viniknennya mista vvazhayetsya 859 rik sho gruntuyetsya na piznomu Nikonovskomu litopisi XVI stolittya de pid rokom 6367 vid utvorennya svitu navoditsya zapis pro smert novgorodskogo starijshini Gostomisla 34 Avtorom oficijnoyi dati zasnuvannya mista stav istorik Mihajla Tihomirov yakij vistupiv z dopoviddyu na naukovij konferenciyi v Novgorodi naperedodni 1959 sho pidvodilo deyake naukove pidgruntya do svyatkuvannya yuvileyu 1100 richchya Novgoroda Yak pokazuyut arheologichni dani ta dendrohronologichni doslidzhennya najdavnishi z doslidzhenih derev yanih vulichnih nastiliv na teritoriyi suchasnogo Novgoroda datuyutsya 930 mi rokami 35 36 Radiovuglecevij analiz spiliv z dubovih kolod gorodni tarasi na misci kolishnoyi Prechistenskoyi vezhi Novgorodskogo kremlya ta zrazkiv zrubu poperednika Velikogo mostu cherez Volhov pokazav vik druga tretya chvert X stolittya 37 38 Kulturnogo sharu IX pochatku X stolit v Novgorodi ne bulo viyavleno 39 Najdavnishi stili pisala v Novgorodi znahodyat v kulturnomu shari 953 989 rokiv 40 nbsp Zaklikannya varyagiv Viktor Vasnecov 1913 rik nbsp Kurgani uzdovzh Volhova nbsp Gosti z za morya Mikola Rerih 1901 rik nbsp Gusli tradicijnij serednovichnij muzichnij instrument novgorodciv nbsp P yatistrunni gusli nbsp Novgorodskij fontan Sadko i donechka morskogo carya Davnoruski litopisi dayut rizni versiyi viniknennya mista Za Povistyu vremennih lit Lavrentiyivskij spisok misto isnuvalo vzhe do chasu prihodu Ryurika 862 roku i bulo zasnovane ilmenskimi slovenami pislya pereselennya z Dunayu Za Ipatiyivskim litopisom 41 nbsp Slovene zhe sidili navkolo Ilmenyu i nazivalis svoyim imenem zbuduvali misto i nazvali jogo Novgorod Originalnij tekst ros Slovene zhe sedosha okolo ozera Ilmera i prozvashasya svoim imenem i sdelasha gorod i narekosha i Novgorod nbsp Ryurik za cim spiskom spochatku knyazhiv u Ladozi i lishe pislya smerti brativ prished k Ilmeryu i srubi gorode nad Volhovom i prozvasha i Novgorod sho superechit inshomu mistu v comu zh litopisi pro zasnuvannya mista slovenami Novgorodskij pershij litopis molodshogo izvodu zgaduye novgorodciv za chasiv legendarnogo kiyivskogo knyazya Kiya 42 nbsp U chasi Kiya Sheka i Horiva novgorodskij lyud sho zvalis slovenami krivichami i mereyu kozhen z yakih zhiv u svoyij volosti j keruvav svoyimi rodami Originalnij tekst ros V vremena zhe Kyeva i Sheka i Horiva novgorodstii lyudie rekomii Sloveni i Krivici i Merya Slovenѣ svoyu volost imѣli a Krivici svoyu a Mere svoyu kozhdo svoim rodom vladyashe nbsp Teritoriya suchasnoyi Novgorodskoyi oblasti zgaduyetsya v davnoruskih litopisah pid 862 rokom yak osnovna p yatina slov yanskogo derzhavnogo ob yednannya Novgorodska zemlya Na Volhovi poblizu jogo vitoku z ozera Ilmen zakladayetsya Ryurikove gorodishe yake staye knyazhoyu rezidenciyeyu pershih ruskih praviteliv 39 nbsp U lito 6370 vignali varyagiv za more j ne dali yim danini pochali sami nad soboyu volodaryuvati i ne bulo sered nih yedinogo zakonu povstav odni rid proti inshogo j bula mizhusobicya i pochali mizh soboyu voyuvati I movili todi sobi Poshukayemo sobi knyazya shob vin volodaryuvav nad nami i sudiv po zakonu I poyihali za more do varyagiv do rusi Ti varyagi prozvalis russyu todi yak inshi sveyami inshi normanami ta anglami a odni gotami tak i ci Molvili rusi a chud sloveni krivichi ta ves Zemlya nasha velika i rodyucha a poryadku v nij nema Prihodte knyazhiti ta voloditi nami Zibralis troye brativ z rodami svoyimi i vzyali z soboyu vsyu rus i prijshli stav starshij brat Ryurik v Novgorodi a Sineus na Biloozeri a Truvor v Izborsku Vid tih varyagiv prozvalasya Ruska zemlya Novgorodci zh varyazkogo rodu a do togo buli slovenskogo Dva roki po tomu pomerli dvoye brativ Sineus i Truvor Vladu vsyu obijyav Ryurik i pochav rozdavati lyudyam svoyim mista tomu Polock comu Rostov inshomu Biloozero Varyagi v cih mistah prijshli a misceve naselennya v Novgorodi sloveni Polocku krivichi Rostovi merya Bilooozeri ves Muromi muroma i nad usima nimi volodaryuye Ryurik I bulo v nogo dva druzhinniki ne rodichi ale znatnogo rodu sho vidprohalisya do Cargradu z rodami svoyimi I poplivli Dniprom i koli plivli to pobachili na gori misto nevelichke i spitali Chiye to mistechko Yim vidpovili Bulo tri brati Kij Shek i Horiv sho zbuduvali jogo ta zginuli a mi yihni nashadki sidimo tut i platvmo daninu hozaram Askold i Dir zalishilis v tomu misti zibravshi navkolo sebe bagato varyagiv stali voloditi zemleyu polyan Ryurik knyazyuvav sobi v Novgorodi nbsp Zgidno Nikonovskogo litopisu XVI stolittya vzhe 864 roku novgorodci pidnyali povstannya proti varyagiv na choli z Vadimom Horobrim yake bulo pridushene Nezabarom knyaz Oleg robit pohid na pivden proti krivichiv spuskayetsya Dniprom do Kiyeva u volodinnya hozar 882 roku stolicya ruskoyi derzhavi peremishuyetsya do Kiyeva ale za tradiciyeyu starshi sini kiyivskih knyaziv pravili v Novgorodi Volodimir Yaroslav tosho Vid togo momentu i po 1136 rik Novgorodshina perebuvaye v skladi Kiyivskoyi Rusi Tak Velikij Novgorod Gnozdovo Smolensk i Kiyiv stali osnovnimi opornimi punktami normaniv na richkovomu shlyahu z varyag do grekiv Neva Ladoga Volhov Ilmen Lovat voloki Dnipro sho buv shidnoyu dilyankoyu zagalnogo cirkumyevropejskih vodnih vijskovo torgovelnih shlyahiv 43 Osoblivistyu Velikogo Novgoroda ye te sho vin zavzhdi buv rozdilenij richkoyu na dvi chastini Torzhishe i Sofijsku storonu U minulomu cej podil nosiv ne tilki teritorialnij harakter ale j socialnij sho vidobrazhalos na jogo istoriyi Supernictvo zhiteliv Torgovoyi ta Sofijskij storin neridko prizvodilo do vidkritih zitknen na Velikomu mostu cherez richku Z chasom Novgorod peretvoryuyetsya na centr Novgorodskoyi zemli de formuyetsya osoblivij davnonovgorodskij dialekt Vzhe X stolittya novgorodci pidnimayut antivaryazke povstannya Ciyeyu doboyu datuyetsya davnoruske Malishivske gorodishe poblizu selisha Lyubitino Radiovuglecevij analiz spiliv dubovih kolod v Gorodni znajdenih na misci kolishnoyi Prechistenskoyi vezhi Novgorodskogo ditincya daye dati 951 27 i 918 41 roki 37 Zalishki mostovogo perehodu sho peretinav ruslo Volhova mizh Nikolskim soborom na Yaroslavovomu dvorishi i vtrachenim soborom Borisa i Gliba v Novgorodskomu ditinci za 170 m vid Velikogo mosta vishe za techiyeyu Volhova mayut datuvannya blizko 957 roku 44 Sosni i yalini z yakih bula zrubana opora najdavnishogo mosta zakinchili svij rist v period 932 946 rokiv 45 U Novgorodskij okruzi najbilsh ranni skarbi kufichnih monet v Priilmenni ta Povolhov yi z yavlyayutsya priblizno pid 860 rokom U pershij polovini 870 h rokiv vidomi tilki dva vidnajdeni skarbi v Pivdennomu Priilmenni pislya chogo skarbi sribnih dirhamiv v basejni Ilmenya i Volhova do seredini H stolittya faktichno nevidomi Naprikinci ciyeyi hronologichnoyi lakuni pid 940 rokom v Novgorodi z yavlyayutsya mozhlivo vidliti na misci z olova pidrobni kufichni moneti i odin nevelikij cilij skarb litih pidrobok 46 U X XI stolittyah sered miskoyi zabudovi perevazhayut p yatistinni zrubi postavleni na pidmurovok z okremo prirublennimi sinmi Harakter zabudovi i rechovi kompleksi X stolittya svidchat pro visokij socialnij status pershoposelenciv Novgoroda 47 U misti diyut remesleni majsterni tkaliv gonchariv kozhum yak zbroyariv velike torzhishe 980 roku knyaz Volodimir namagayetsya zasnuvati zagalnoruskij kult Peruna tomu stvoryuye u Novgorodi yazichnicke kapishe Perin Ale vzhe 988 roku Novgorodska zemlya piddayetsya nasilnickomu hreshennyu Dobrinya hrestiv mechem a Putyata vognem 989 roku v misti zvodyat pershij hristiyanskij hram derev yanij sobor svyatoyi Sofiyi z 13 makivkami piznishe hram svyatih Yakima j Anni 48 992 roku zasnovuyetsya yepiskopska kafedra pershim novgorodskim yepiskopom stav Ioakim Korsunyanin U Starij Russi na P yatnickomu rozkopi znajdeni svidchennya zaselennya ciyeyi dilyanki v IX stolitti 49 a pid chas rozkopok najvishoyi chastini mista obmezhenoyi verhnim solonim ozerom richkoyu Malashkoyu i glibokim yarom na misci strumka sho vitikav iz solyanih ozer i na jogo zahidnomu shili najbilsh ranni shari datuyutsya mezheyu X XI stolit 50 Na Troyickomu rozkopi u sharah seredini XI stolittya na znajdenih p yatistrunnih guslyah ye kirilichnij napis Slovisha 51 nbsp Formuvannya dialektiv davnoruskoyi movi XIV stolittya nbsp Stil pisalo i navoshena cera diptih nbsp Arkush Ostromirovogo Yevangeliya nbsp Sofijskij sobor nbsp Knyaz Gleb Svyatoslavovich vbivaye volhva na Novgorodskomu vichi Andrij Ryabushkin 1898 rik Na pochatku XI stolittya novgorodskij knyaz Yaroslav Mudrij perenis svoyu rezidenciyu vniz za techiyeyu Volhova na Torg sho vidbilosya na znizhenni intensivnosti zhittya na Ryurikovomu gorodishi 25 1015 roku vin pidnyav povstannya proti batka Zaprosiv do mista najmanciv varyagiv yaki tvorili nasilstvo nad novgorodcyami ta yihnimi druzhinami za sho voni buli perebiti u dvori poromoni U vidpovid na take samoupravstvo miscevih zhiteliv knyaz Yaroslav nasliduyuchi svoyu prababcyu Olgu obmanom zamaniv narochitih novgorodskih muzhiv do svoyeyi rezidenciyi v Rakomi j pidstupno perebiv yih 1046 roku jogo sin Volodimir Yaroslavich zaklav za zrazkom kiyivskogo hramu Sofiyu Novgorodsku 1057 roku kiyivskij diyakon Grigorij dlya novgorodskogo posadnika Ostromira perepisav zi starobolgarskoyi na starocerkovnoslov yansku blagu vist Ostromirove Yevangeliye Najdavnisha tochno datovana rukopisna pam yatka chasiv Kiyivskoyi Rusi zberigayetsya v Derzhavnij publichnij biblioteci imeni Saltikova Shedrina v Sankt Peterburzi 52 Na seredinu XI stolittya pripadayut nabigi polockih knyaziv na Novgorod 1067 roku Vseslavu Bryachislavichu vdalosya zahopiti misto pograbuvati cerkvi spaliti chastinu mista zabrati v rabstvo chastku mistyan 1071 roku zgidno Povisti vremennih lit zgaduyetsya poyava v Novgorodi volhva sho zburiv misceve naselennya proti yepiskopa i hristiyanskoyi viri i yakogo vbiv sokiroyu knyaz Glib Svyatoslavich zi slovami A chi znayesh sho bude z toboyu sogodni 53 V ostannij tretini XI stolittya u zv yazku zi zmenshennyam knyazivskoyi roli zbilshennyam funkcij novgorodskogo posadnika knyaz zmushenij buv znovu perebratisya z Novgoroda na Ryurikove gorodishe zalishivshi za soboyu pravo na rezidenciyu v Novgorodi 25 1121 roku v Novgorodi buv silnij golod yili lyudi list lipovij koru berezovu a dehto moh ta koninu Zagalom na pochatku XII stolittya Novgorodska zemlya poshiryuvalas na chastinu Pribaltiki Kareliyi pivdennu chastinu Finlyandiyi pivdenne uzberezhzhya Ladozkogo ozera i zemli navkolo Onezkogo beregi Pivnichnoyi Dvini i neozori prostori pivnichnoyi tajgi do samih Uralskih gir Naselennya Novgoroda syagnulo 20 30 tis cholovik 1127 roku novgorodskij knyaz Vsevolod Mstislavich knyaz novgorodskij dopomig Mstislavu Velikomu zahopiti Polock i zberegti yednist Kiyivskoyi Rusi Do arheologichnih pam yatok ciyeyi dobi na teritoriyi Novgorodskoyi oblasti vidnosyatsya kurganni mogilniki Solonicko Ryabutki Mironegi Velikusha Ustreka areheologichnij kompleks na pivnochi oblasti Kabozha Ryurikovo i Satrorusske gorodisha 54 Div takozh Novgorodski knyazi Novgorodska respublika red Dokladnishe Novgorodska respublika1136 roku pislya vtechi knyazya Vsevoloda Mstislavicha z polya bitvi pid Zhdanovoyu goroyu i jogo vignannya z mista novgorodci vidnovlyuyut davni gromadski poryadki u viglyadi Novgorodskoyi respubliki Gospodin Velikij Novgorod z pravlyachoyu oligarhichnoyu boyarskoyu verhivkoyu de providna rol nalezhit narodnomu samovryaduvannyu u formi vicha vikonavchu vladu zdijsnyuvali posadniki 55 Pislya zatverdzhennya boyarskogo upravlinnya zaproshennya knyaziv na novgorodskij prestol na dogovirnih nachalah stalo formalnoyu daninoyu poryadku zahistu respubliki vid zazihan zovnishnih vorogiv i realnogo kerivnictva zbrojnimi silami 1142 roku fiksuyetsya pershij rozbijnij napad shvediv na torgovi sudna novgorodskih kupciv knyaz shvedskij i biskup prijshovshi v 60 shnekah v rezultati yakogo novgorodcyami buli zahopleni 3 shvedskih sudna i 150 shvediv vbito Z drugoyi polovini XII stolittya pochinayutsya bagatostorichnij vijskovij konflikt Novgoroda i Shveciyi za kontrol nad pivnichnim uzberezhzhyam Finskoyi zatoki ta Izhorskoyu zemleyu vazhlivimi oblastyami na torgovomu shlyahu mizh Pivnichnoyu Yevropoyu ta Vizantiyeyu 56 U cej zhe chas finske plem ya yem rozselyayetsya na pivdennih beregah Ladogi napadaye na Staru Ladogu v nizhnij techiyi Volhova 1156 roku u Velikomu Novgorodi obrano vlasnogo arhiyepiskopa Arkadiya 1165 roku z obrannyam arhiyepiskopom Illiyi Novgorodska yeparhiya staye pershoyu svyatitelskoyu kafedroyu arhiyepiskopiyeyu 57 1170 roku novgorodci vidbivayut napad suzdalciv na choli z Andriyem Bogolyubskim yakij cherez rik pislya rozorennya Kiyeva namagavsya pozhivitisya i v Novgorodi nbsp Novgorodski kinci nbsp Kiyivska Rus 1015 1113 rik nbsp Kiyivska Rus 1113 1194 rik nbsp Bitva novgorodciv iz suzdalcyami 1170 rik nbsp Vinchannya Andriya Yaroslavicha z Ustiniyeyu nbsp Novgorodski grivni Velikij Novgorod tih chasiv yavlyav soboyu velike serednovichne ukriplene misto rozdilene navpil Volhovom z forteceyu na uzvishshi Ditincem ta vuzkimi nerivnimi vulicyami z derev yanimi onovlyuvanimi nastilami dobre zbereglisya u miscevomu grunti sho rozhodilis vid nogo v rizni kinci Na livomu berezi Volhova Sofijska storona roztashovuvalis rajoni Nerevskij kinec na pivnichnomu zahodi z Nikolskim monastirem Zagorodskij kinec na zahodi iz cerkvoyu Mihajla Arhangela ta Lyudin kinec na pivdennomu zahodi 58 Na pravomu berezi Volhova Torgova storona Yaroslavove dvorishe iz Torzhishem cerkvami Paraskevi P yatnici ta Nikoli Nimeckim ta Gotskim kupeckimi domami Plotnickij kinec na pivnichnomu shodi iz cerkvoyu Fedora Stratilata Slavenskij kinec na pivdennomu shodi z Pavlovim monastirem cerkvami Znamennya i Petra ta Pavla 58 Priblizno v 1189 1199 rokah Novgorod ukladaye pershij dostovirnij torgovij dogovir z Ganzoyu torgovim soyuzom nimeckih mist U nastupni roki vin bude pidtrimuvati z nimi najtisnishi stosunki 59 U Novgorodi bula odna z najbilshih kontor nim Kontor soyuzu Gotskij Getenhof i Nimeckij dvori Peterhof Mizh 1259 ta 1263 rokami Novgorod ukladaye novij torgovij dogovir z nimeckimi mistami a 1269 roku Ganza uvodit embargo proti nogo novgorodci mogli torguvati tilki z Gotlandom i voziti tovari do nogo lishe na nimeckih sudah 60 Z drugoyi polovini XV stolittya namitivsya zanepad Ganzi sho silno vplinulo i na dolyu Novgoroda pidirvalo ekonomichnu mic jogo nezalezhnosti XIII stolittyam datuyutsya najdavnishi novgorodski litopisi sho dijshli do nashih chasiv Novgorodskij pershij litopis Derev yanij Novgorod yak inshi mista neodnorazovo poterpav vid velikih pozhezh 1194 61 najstrashnishoyi 1212 roku koli zgorilo 4300 dvoriv z 5000 1214 1215 1231 1340 roku cherez uragan 1392 roku gorilo misto i Sofijskij sobor Pislya seriyi nevrozhayiv 1220 h rokiv arhiyepiskopa Arseniya vignali z jogo palat stavsya masovij vidhid naselennya vid cerkvi i nove povernennya do yazichnictva i rusalij yaki povinni buli krashe zabezpechiti vrozhaj nizh molitvi arhiyepiskopa 1227 roku v misti vidbuvsya vistup volhviv 62 nbsp Spaleno chotiri volhvi sho chinili ogidne pro yake bogovi vidomo spaleno na Yaroslavovomu dvorishi Originalnij tekst ros Izhgosha v lhvi 4 tvoryahut e potvor deyushe a bozna i sozhgosha yih na Yaroslavli dvori nbsp Novooberneni na yazichnictvo lyudi vikupalis v knyazya osoblivim podatkom zabozhnichem Na pivtora dva stolittya rusaliyi stali stijkim elementom kulturnogo zhittya v Novgorodi 63 1228 roku cherez negodu v Novgorodi lyutuvav silnij golod vid yakogo zaginulo 7 tis mistyan 52 1230 roku cherez lipnevi morozi i bezperervni doshi do samoyi zimi i znishili vrozhaj misto vraziv strashnij golod Na pochatku grudnya na vulicyah Novgoroda valyalisya trupi mistyan sho yih grizli sobaki bo v lyudej ne bulo sil hovati pomerlih 64 nbsp Odni prosto rizali zhivih lyudej i yili inshi obrizali m yaso z mertvih lyudej konej sobak ta kishok Originalnij tekst ros inii prostaya chad rezahu lyudi zhivye i yadyahu a inii myortvye myasa i trupie obrezaeche yadyahu a drugie koninu psinu koshki nbsp Nastupnogo roku v misti viruvala strashenna pozhezha Yako po vodi vogon goryashe Hodyachi chrez Vlhovo vtikayuchi vid yakoyi lyudi stribali u Volhov de bagato z nih potonulo Pozhezha zrujnuvala ostanni zapasi prodovolstva Litopisec pisav sho Novgorod vzhe skinchivsya Diznavshis pro taki podiyi nimecki kupci dostavili zhito i boroshno tim samim vryatuvavshi novgorodciv pribegosha Nemci i za moriya s zhitom i mukoyu i stvorisha mnogo dobra 65 Uprodovzh 1236 1259 rokiv iz perervami v Novgorodi knyazhiv Oleksandr Yaroslavich boroniv pravoslavnu viru vid Livonskogo ordenu za sho buv piznishe kanonizovanij Vijsko Batiya pid chas zahidnogo pohodu ne rozorilo Novgorodu ne dijshovshi do nogo pislya rozorennya Torzhka za 200 km povernuvshi na pivden vid urochisha Ignach Hrest poblizu Yazhelbic abo Krestciv nbsp Tatarove vzyasha grad Torzhok i izsekosha vseh marta v 5 den togda zhe gnashasya ot Torzhku seregerskim putyom dazhe do Ignacha kresta sekushe lyudej yako travu i tochno za sto verst do Velikogo Novagoroda ne dojdosha nbsp Prote sam knyaz Oleksandr Nevskij tisno zijshovshis iz znattyu mongolskoyi derzhavi vikoristovuvav yiyi vijska Nevryuyeva rat zaradi zmicnennya svoyeyi vladi ta v mizhusobnij borotbi iz bratami Andriyem b i Yaroslavom za velikoknyazhij prestol 66 67 1251 roku vin uklav dogovir z norvezkim korolem Hakonom IV Starim pro rozmezhuvan zboru danini z kareliv i saamiv 1254 roku pidpisano Rozmezhuvalnu gramotu sho vstanovila kordoni Novgoroda i Norvezkogo korolivstva u Kareliyi 1259 roku mongoli provodyat perepis novgorodciv zaradi vporyadkuvannya zboru danini 1260 roku vidbuvsya pohid litovskogo knyazya Mindovga na Livoniyu i ukladannya nastupnogo roku mizh Velikim knyazivstvom Litovskim i Novgorodom vijskovogo soyuzu 1265 roku pid stinami forteci Vezenberg vidbulas Rakovorska bitva mizh vijskami Novgorodskoyi pid komanuvannyam Dmitra Oleksandrovicha ta Pskovskoyi respublik za dopomogi Velikogo knyazivstva Volodimirskogo z silami licariv Livonskogo ordenu i Danskoyi Estlyandiyi sho na desyatilittya zupinila nimecko datsku ekspansiyu 68 nbsp Novgorodske torzhishe Apolinarij Vasnyecov 1908 rik nbsp Borotba iz Livonskim ordenom nbsp Sinodalnij spisok XIV stolittya pershogo novgorodskogo litopisu nbsp Mezhovij kamin Oryehovskogo miru nbsp Novgorod yak volodinnya litovskogo knyazya Lugveniya Olgerdovicha 1389 1412 roki nbsp Novgorodki 1293 roku tataro mongoli vtorgayutsya v novgorodski zemli Dyudeneva rat She naprikinci XI pochatku XII stolit novgorodci zdijsnili doslidnicki podorozhi v shidnu chastinu Skandinavskogo pivostrova Laplandiya na Kolskij pivostriv v Priurallya ta dali v Sibir na uzberezhzhya Bilogo Pomorskij i Terskij beregi i Barencovogo moriv Murmanskij bereg basejnami pivnichnoyevropejskih richok ta vodami Pivnichnogo Lodovitogo okeanu 69 Novgorodcyam nalezhit osnovna rol gospodarskogo osvoyennya velikih teritoriyi na shid vid Ladogi Obonizhzhya i Onega Zaonizhzhya dali do Pivnichnoyi Dvini Mezeni ta Pechori U podalshomu pomori vidviduvali Novu Zemlyu i Shpicbergen 70 1323 roku bilya vitokiv Nevi novgorodci zasnovuyut fortecyu Oryeshek shobi protistoyati shvedskij ekspansiyi pidpisuyut zi shvedami pershij dogovir pro vichnij mir Oryehovskij mir Ce bula persha vidoma mizhnarodna ugoda v rosijskij istoriyi pro delimitaciyu kordoniv Do nashih chasiv zbereglisya mezhovi kameni novgorodciv 1348 roku bulo ukladeno Bolotovsku ugodu zgidno yakoyi davnij torgovelnij supernik Novgoroda avtonomne misto Pskov stavalo povnistyu nezalezhnoyu Pskovskoyu respublikoyu 55 U cej chas za knyazyuvannya Olgerda z 1345 po 1377 roki volodinnya Velikogo knyazivstva Litovskogo syagnuli Toropcya verhiv yiv Volgi ta ozera Seliger Novgorodskij respublici vdalosya utrimati Holm i Veliki Luki po Lovati 71 Blizko 1416 roku v Novgorodi bula provedena najvazhlivisha derzhavna reforma Predstavniki boyarskih rodin buli obrani posadnikom i tisyackimi ta utvorili Radu paniv yaku za znachennyam i viglyadom cilkom mozhna upodibniti venecijskomu senatu 72 73 Tobto zagalnonarodna respublika peretvoryuvalasya na kastovu oligarhichnu derzhavu podibnu svoyim politichnim ustroyem do susidnogo Velikogo knyazivstva Litovskogo 1420 roci Novgorod zamist vidlivannya sribnih grivenok rozpochav karbuvannya vlasnoyi sribnoyi moneti 0 94 g novgorodki 74 1440 roku bula prijnyata Novgorodska sudna gramota pam yatka rosijskogo prava Pid 1446 rokom litopisec povidomlyaye sho ostanni desyat rokiv v Novgorodi i u volosti bula dorozhnecha i nestacha hliba Togo zh roku magistr Livonskogo ordenu vlashtovuye blokadu i posilaye flot dlya zdijsnennya blokuvannya girla Nevi U seredini XV stolittya vidbuvsya konflikt mizh dvoma gilkami nashadkiv Dmitra Donskogo velikih moskovskih knyaziv Vasilya II Temnogo sho praviv u Moskvi ta Dmitra Shemyaki laskavo prijnyatogo u Novgorodi 1449 roku pershij uklav mirnij dogovir z polskim korolem i velikim knyazem litovskim Kazimirom IV za yakim Litva vidmovlyalasya vid pretenzij na Novgorod a 1453 roku cherez svoyih lyudej otruyiv Shemyaku v Novgorodi 1456 roku Moskovske vijsko rozbilo novgorodciv pid Russoyu vzyalo fortecyu Dem yansk mistechka Molvotici i Sterzh Prote Novgorod zumiv vidkupitis i zberegti nezalezhnist pidpisavshi Yazhelbickij mir Nova doba red Pidkorennya Moskvoyu red Dokladnishe Moskovsko novgorodski vijniNovgorodskij namisnik Mihajlo Olelkovich u berezni 1471 roku zalishiv Novgorod ta vid yihav na knyazhinnya do Kiyeva Novgorodski boyari na choli z Marfoyu Boreckoyu ta za pidtrimki Shujskih vistupili za zblizhennya z Litvoyu ta vihid z pid moskovskoyi protekciyi zakriplenoyu Yazhelbickim mirom 1456 roku Velikij moskovskij knyaz Ivan III Vasilovich uhvaliv rishennya organizovuvati religijnij hrestovij pohid na Novgorod 14 lipnya 1471 roku moskovske vijsko zavdaye porazki Novgorodskomu opolchennyu pid chas Shelonskoyi bitvi Novgorodskij posadnik Dmitro Boreckij zahoplenij i obezgolovlenij za nakazom moskovskogo carya Ivana Vasilovicha 1478 roku v rezultati zimovoyi kampaniyi Novgorodska zemlya yak i Velike knyazivstvo Tverske bula pidkorena Velikim knyazivstvom Moskovskim zi zberezhennyam yiyi p yatin 75 Pislya chogo velikij knyaz moskovskij Ivan III pochav tituluvatis gosudarem i velikim knyazem vsiyeyi Rusi 15 sichnya novgorodci privedeni do prisyagi na piddanstvo i povnu pokoru velikomu knyazevi moskovskomu Marfa posadnicya bula vivezena do Moskvi razom z onukom i zgodom postrizhena v chernici zemli yiyi ta votchini novgorodskogo yepiskopa i 6 velikih monastiriv buli konfiskovani vichevij dzvin buv vidvezenij do Moskvi Trohsotlitnya pivnichna slov yanska vichova respublika pripinila svoye isnuvannya nbsp Tozh znajte sho v Novgorodi ne buti ni vichovomu dzvonu ni posadniku a bude lishe odna vlada gosudareva yak v krayini moskovskij Originalnij tekst ros Znajte zhe chto v Novgorode ne byt ni vechevomu kolokolu ni posadniku a budet odna vlast gosudareva kak v strane moskovskoj nbsp Cherez rik po tomu novgorodci sprobuvali vidnoviti tradicijni zvichayi U vidpovid Ivan III vchiniv krutu rozpravu Vladika Feofil buv zaareshtovanij vidpravlenij do Moskvi i zatochenij v Chudovomu monastiri Bagato boyar bulo stracheno she bilshe pereseleno do moskovskih zemel u Moskvi z yavlyayetsya Lub yanka rajon analogichnij novgorodskij Lubyanici i cerkva Svyatoyi Sofiyi a na yihni zemli pereseleni moskovski sluzhivi lyudi 1494 roku skoristavshis stratoyu dvoh rosiyan u Reveli yak privodom dlya rozrivu zv yazkiv z Ganzejskim soyuzom Ivan III zakrivaye ganzejskuyu kontoru v Novgorodi i konfiskovuye yiyi tovari na sumu v 100 tis griven sho povnistyu zrujnuvalo torgivlyu iz Zahodom 76 Prote za Novgorodom zberigalosya pravo karbuvati vlasni groshi dengu bulo povernuto pravo diplomatichnih vidnosin z susidnimi krayinami Vodnochas yak zaznachaye rosijskij istorik Vasil Klyuchevskij 76 nbsp Nizhchi lyudi novgorodski smerdi i polovniki buli pozbavleni boyarskogo gnitu z nih buli utvoreni selyanski podatkovi gromadi na moskovskij zrazok Zagalom yih stanovishe pokrashilosya tomu yim ne bulo pro sho shkoduvati za novgorodskoyu starovinoyu Originalnij tekst ros Menshie lyudi novgorodskie smerdy i polovniki byli izbavleny ot boyarskogo gnyota iz nih byli obrazovany krestyanskie podatnye obshiny na moskovskij obrazec V obshem ih polozhenie uluchshilos i oni ne imeli pobuzhdeniya zhalet o novgorodskoj starine nbsp nbsp Moskovsko novgorodska vijna z knigi Zapisok Gerbershtejna nbsp Ivan III na pam yatniku Tisyacholittya Rosiyi nbsp Marfa Posadnicya Znishennya novgorodskogo vicha Klavdij Lebedyev 1889 rik nbsp Vivezennya vichovogo dzvonu do Moskvi nbsp Rozprava nad zhidivstvuyuchimi u Novgorodi nbsp Novgorodskij kreml na Mihajlivskij ikoni XVII stolittya U roki pravlinnya velikogo knyazya Ivana III v Novgorodi vinikaye a potim i poshiryuyetsya na Moskvu yeres zhidivstvuyuchih ros sprotivnomudrstvuyushie Yeres vinikla iz pributtyam 1470 roku v sviti kiyivskogo knyazya Mihajla Olelkovicha do Novgoroda vchenogo yudeya Zahariya Skari sho poshiryuvav eshatologichni ideyi pered nastannyam 7000 roku vid sotvorinnya svitu 1472 rik vid Rizdva Hristovogo u poyednanni z elementami zahidnoyevropejskogo racionalizmu i religijnogo reformizmu Jogo uchni Oleksij ta Denis buli vzyati moskovskim knyazem 1480 roku do Moskvi de poshirili nove religijne vchennya pribichnikami yakogo buli boyarskij diyakon Fedir Kuricin i jogo stavlenik mitropolit Zosima Zhidivstvuyuchi buli rozgromleni pislya soboru 1504 roku velikim knyazem Vasiliyem III bilshist bulo stracheno cherez spalennya Naprikinci XV stolittya Litovsko Ruske knyazivstvo namagalos pidkoriti Novgorod Pskov Tver vimagalo tak zvanu Rzhevsku daninu rezultatom chogo stali Rosijsko litovski vijni 1508 roku v Novgorodi lyutuye mor za svidchennyam litopiscya mor trivaye tri oseni pospil pomerlo 15 396 osib zgidno zi svidchennyam tretogo Novgorodskogo litopisu Togo zh roku dvi dobi viruye strashna pozhezha zgorila vsya Torgova storona i 3315 novgorodciv Pravlinnya velikogo knyazya Vasilya III dlya Novgoroda stalo porivnyano blagopoluchnim 1514 roku bula dozvolena zovnishnya torgivlya misto znovu otrimuye pravo zbirati podatki naselennya zrostaye pogorillya vidbudovuyetsya 1565 roku car Ivan Groznij rozdiliv svoyu derzhavu na oprichninu i zemshinu bilsha chastina Novgorodskoyi zemli potrapila do pershoyi a Sofijska storona mista ta zemli na zahid vid Volhova ta na pivden vid Ilmenya okrim Staroyi Russi do drugoyi 77 78 Car vlasnoruch iz svoyim vijskom vzimku 1569 1570 rokiv zdijsniv pogrom mista yakij trivav 1 5 misyacya lyudej tisyachami katuvali i topili u Volhovi majno cerkov monastiriv i kupciv bulo pograbovane 77 55 79 Dorogoyu vid Moskvi do Novgoroda buli pograbovani vsi mista ta monastiri Malyuta Skuratov osobisto zadushiv u tverskomu Otroch Uspenskomu monastiri mitropolita Pilipa II koli toj ne dav svogo blagoslovennya na cej pohid Suchasni istoriki dotrimuyutsya versiyi sho zakolot buv vigadkoyu Vasilya Gryaznogo i Malyuti Skuratova zaradi cilej nazhivi 55 Pislya Novgoroda Ivan Groznij vidpravivsya z vijskom do Pskova de vlasnoruchno vbiv igumena Pskovo Pecherskogo monastirya Korniliya a jogo slugi takozh ubili starcya Vassiana Muromceva gorodovih prikazhchikiv i 30 40 ditej boyarskih Na kinec XVI stolittya pripadaye Poruha sprichinena Livonskoyu vijnoyu 1581 roku polsko litovski vijska prohodyat uzdovzh Lovati cherez Holm do Staroyi Russi Pohid zakinchivsya 15 sichnya 1582 roku pidpisannyam Yam Zapolskoyi mirnoyi ugodi na 10 rokiv z Richchyu Pospolitoyu i teritorialnimi postupkami Novgorodska derzhava red Pid chas Smuti pislya pidpisannya Viborzkogo traktatu do Novgoroda 1609 roku pribuvaye shvedskij dopomizhnij korpus pid komanduvannyam Yakoba Delagardi ta Everta Gorna yakij razom z vijskami pid komanduvannyam knyazya Mihajla Skopina Shujskogo bere uchast u borotbi proti prihilnikiv Lzhedmitra II 55 16 lipnya 1611 roku Novgorod buv zajnyatij shvedskim vijskom c moskovskij voyevoda Vasil Buturlin pokinuv misto 25 lipnya 1611 roku buv pidpisanij dogovir zgidno z yakim shvedskij korol ogoloshuvavsya protektorom Rosiyi a jogo sin Karl Filip stavav moskovskim carem i Novgorodskim velikim knyazem 55 79 Administraciyu Novgoroda ocholyuvali Ivan Odoyevskij vid novgorodciv i Yakob Delagardi vid shvediv Formalno Novgorod na netrivalij chas vidnoviv svoyu nezalezhnist Na chas vidsutnosti Delagardi v Novgorodi vzimku 1614 1615 rokiv jogo zaminiv Evert Gorn yakij poviv zhorstku politiku priyednannya novgorodskih zemel do Shveciyi ogolosivshi sho Gustav Adolf sam bazhaye buti korolem v Novgorodi Taku zayavu ne sprijnyali bagato novgorodciv Perejshovshi na bik Moskvi voni stali viyizhdzhati z Novgorodshini Tim chasom Odoyevskij poslav do Moskvi svoyih posliv arhimandrita Kipriana i dekilkoh vibornih Posli z yavilisya do boyar i bili cholom narikayuchi na te sho ne hochut ciluvati hrest korolevichu i bazhayut prositi carya Mihajla Fedorovicha zastupitisya za nih i ne dati yim zaginuti vid shvedskogo svavillya Car prijnyav posliv duzhe milostivo i veliv dati yim dvi gramoti odnu oficijnu v yakij vsi novgorodci nazivalisya zradnikami drugu tayemnu v yakij proshalis novgorodcyam vsi yih provini Posli povernulisya z timi gramotami do Novgoroda i oficijno pokazuvali tilki pershu ale tayemno rozpovsyudzhuvali sered narodu drugu nbsp Pohid opolchennya Skopina Shujskogo na Moskvu nbsp Mihajlo Skopin Shujskij nbsp Obloga Novgoroda 1611 roku Yuhan Hammer 1689 rik nbsp Arkush knigi rozdachi zemel Novgorodskoyi derzhavi v Lyackomu pogosti nbsp Yakob Delagardi nbsp Evert Gorn na poshtovij marci Finlyandiyi nbsp Tekst Stolbovskogo miru Za rishennyam Stolbovskogo vichnogo miru 1617 roku za rezultatami moskovsko shvedskoyi vijni 1610 1617 rokiv Novgorod z okolicyami buv povernutij Moskvi ale vona vtrachala vihid do Baltijskogo morya i viplachuvala reparaciyi 79 80 Pidsumki shvedsko moskovskoyi vijni dlya Novgoroda buli fatalnimi polovina mista spalena v zhivih zalishilos 527 mistyan viruvali golod i hvorobi 81 Odnim z najbilsh povnih zibran dokumentiv togo chasu sluguye Novgorodskij okupacijnij arhiv sho zberigayetsya v Derzhavnomu arhivi Shveciyi v Stokgolmi Vichnij mir rosiyanami buv porushenij vzhe za 40 rokiv koli 1656 roku stolnik Petro Potomkin z rosijskimi polkami vijshov na beregi Nevi v misci vpadannya v neyi richki Ohti i shturmom vzyav shvedsku fortecyu Niyenshanc Cerkovnij rozkol red Stan Novgoroda pislya rozorennya buv vazhkim zrosla kilkist bizhenciv z teritorij sho vidijshli za Stolbovskim mirom do Shveciyi povilno vidnovlyuvalos zrujnovana vijnoyu ekonomika Cherez zrostannya cin na hlib 1650 roku v misti spalahnuv hlibnij bunt U dni povstannya v misti na storoni carya Oleksiya Mihajlovicha zalishavsya mitropolit Nikon yakij piddav anafemi buntivnikiv i buv za ce zhorstoko pobitij Taka povedinka mitropolita pid chas narodnogo buntu nablizila jogo do carya zavdyaki milosti yakogo vin znachno zmicniv svoyi poziciyi i vzhe za dva roki stav moskovskim patriarhom 1653 roku Nikon rozpochinaye budivnictvo derev yanogo Valdajskogo Iverskogo monastirya na ostrovi posered ozera Valdaj Na toj chas na Novgorodshini vzhe diyali monastiri Yur yiv Hutinskij ta Antonyiv Rimlyanina Z pochatkom reform Nikona v Rosijskij pravoslavnij cerkvi vidbuvayetsya rozkol najbilshi naslidki vin mav dlya novgorodskoyi yeparhiyi Pislya cerkovnogo rozkolu i gonin na staroobryadciv znachna chastina naselennya Novgorodskoyi zemli emigruvala da Rechi Pospolitoyi i v shidno baltijski volodinnya Shveciyi 82 83 Sered vidatnih staroobryadciv togo chasu urodzhenec Kresteckogo Yama teper Krizhi Feodosij Vasilyev 1692 i 1694 roku u Velikomu Novgorodi zbiralis cerkovni sobori staroviriv yaki postanovili pro pripinennya bud yakih kontaktiv iz oficijnoyu cerkvoyu ne prijmati novih tayinstv i svyashenikiv zberigati osnovi pravoslav ya starodavni pam yatki ikonopisu knizhnosti naonnij pisnopiv nbsp Novgorod na gravyuri Adama Oleariya seredina XVIII stolittya nbsp Iverskij monastir na zamalovci Avgustina Meyerberga 1661 rik nbsp Plan Novgoroda rekonstrukciya 1670 rik nbsp Novgorodskij detinec na listivci pislya 1895 roku Naprikinci XVII stolittya bilsha chastina teritoriyi suchasnoyi Novgorodskoyi oblasti vhodila do skladu velikogo Novgorodskogo povitu Teritoriyi po Lovati do nevelikih za plosheyu Starorusskogo ta Holmskogo 84 Togochasne gospodarstvo regionu bazuvalos na tovarnomu viroshuvanni lonu ta konopel zaradi vigotovlennya polotna ta motuzok zbiranni medu solevarinni vilovu i solinni ribi U Novgorodi buli potuzhni virobnictva shkiryane i tekstilne misto zalishalos vazhlivim torgovim centrom regionu i krayini v cilomu 85 Rosijska imperiya red Dokladnishe Novgorodska guberniya1700 roku rozpochalas Pivnichna vijna zi Shveciyeyu Pislya porazki pid Narvoyu car Petro I spishno ukriplyuye stini Novgoroda gotuyuchis do mozhlivoyi oblogi vtim shvedski vijska ne dijshli do mista Novgorodskij polk vidigrav vazhlivu rol v Poltavskij bitvi 1709 roku Za rezultatami Pivnichnoyi vijni Rosiya otrimala vihid do Baltijskogo morya a na znovu zavojovanih zemlyah Ingriyi bula zasnovana nova stolicya Sankt Peterburg do budivnictva yakoyi zaluchalis majstri z novgorodskih zemel cherez sho Novgorodska zemlya stala peretvoryuvatisya na zvichajnu provinciyu Naprikinci 1708 roku Petro I proviv administrativnu reformu rozdilivshi vsyu Rosiyu na 8 gubernij Do skladu Ingermanlandskoyi guberniyi uvijshli novgorodski pskovski bilozerski zemli a takozh Pivnichne Pomor ya Zgodom vse guberniyi buli podileni na provinciyi d a provinciyi na distrikti 1727 roku Novgorodska provinciya bula vidilena v okremu Novgorodsku guberniyu iz centrom u Velikomu Novgorodi 55 79 1746 roku bulo zaversheno sporudzhennya Stolichnogo traktu mizh Sankt Peterburgom i Moskvoyu sho prolyaglo shidnoyu chastinoyu suchasnoyi teritoriyi oblasti nbsp Karta Novgorodskoyi guberniyi nbsp Plan Novgoroda 1745 rik nbsp Plan Novgoroda 1862 rik nbsp Mstinskij mist Mikolayivskoyi zaliznici nbsp Nasip Vereb yinskogo obhodu nbsp Vereb yinskij zaliznichnij obhid na karti 1764 roku na posadu gubernatora imperatriceyu Katerinoyu II buv priznachenij Yakiv Sivers Za nogo rozpochalisya veliki budivelni roboti zanedbane provincijne misto nalezhalo peretvoriti na gubernsku stolicyu Ukazom imperatrici vid 1778 roku buv zatverdzhenij novij generalnij plan mista rozroblenij stolichnimi arhitektorami Davnye planuvannya zminilos regulyarnim zamist zvivistih starovinnih vulic prolyagli novi pryami z yavilis kvartali kam yanoyi zabudovi rekonstrujovani Gostinnij dvir mitropolichi palati zvedeno novij mist cherez Volhov na kam yanih oporah gimnaziya kancelyariya i ostrog 55 Poryad iz Yaroslavovim dvorishem buv zvedenij Podorozhnij palac dlya Katerini II v yakomu vona zupinyalasya 1780 roku pid chas podorozhi zahidnimi guberniyami 1781 roku bulo zatverdzheno gerb Novgoroda Iz zakripachennyam selyan na teritoriyi guberniyi sklalas perevazhno panshinna sistema U drugij polovini XVIII stolittya istoriyu etnografiyu prirodu i produktivni sili Novgorodshini doslidzhuvali ekspediciyi Joganna Gildenshtedta ta Erika Laksmana 1805 roku provodiv doslidzhennya na Ilmeni Mikola Ozereckovskij 86 Pid chas Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku v guberniyi bulo sklikane opolchennya yake bralo aktivnu uchast v bojovih diyah za sho koshtom gromadi 1840 roku bulo udostoyene pam yatnoyi steli na Sofijskij ploshi z napisom nbsp Opolchenci polegli na poli bitvi v 1812 i 1813 rokah polkovnik A A Pogrebov pidpolkovnik N O Ushakov major S P Kiselov pidporuchiki N Hvostov ta A Sokolov praporshik P Mordvinov i ponad 6 tisyach ratnikiv z 10 povitiv Novgorodskoyi guberniyi Originalnij tekst ros Opolchency pavshie na pole brani v 1812 i 1813 godah polkovnik A A Pogrebov podpolkovnik N O Ushakov major S P Kiselyov podporuchiki N Hvostov i A Sokolov praporshik P Mordvinov i bolee 6 tysyach ratnikov iz 10 uezdov Novgorodskoj gubernii nbsp Pam yatnik zrujnovano i vidpravleno na pereplavku bilshovikami vidnovleno za chasiv samostijnosti 3 kvitnya 1814 roku u Versali pid Parizhem general ad yutantom knyazem Vasilchikovim z oficeriv i nizhchih chiniv armijskoyi kavaleriyi buv sformovanij Dragunskij lejb gvardiyi polk u skladi 4 h eskadroniv Polk bazuvavsya v Starij Russi ta Petergofi Vidznachivsya pid chas bojovih dij z pridushennya polskih povstan 1831 i 1863 1864 rokiv rosijsko tureckih vijn u Bolgariyi 1828 1829 i 1877 1878 rokiv Pid chas ostannoyi urodzhenec Harkova kapitan Oleksandr Burago razom z 63 lejb dragunami obernuv na vtechu tisyachne turecke vijsko Sulejman pashi i zvilniv Plovdiv 87 U polku sluzhili veliki knyazi rodu Romanovih ta dva rosijskih imperatori Oleksandr Pershij i Drugij U serpni 1816 roku u seli Selishi sho za 50 vid Velikogo Novgoroda buv rozkvartirovanij Drugij bataljon grenaderskogo grafa Arakcheyeva polku Z cogo poselennya rozpochalas istoriya arakcheyevskih vijskovih poselen v Rosiyi Cherez dva roki rozpochalos budivnictvo ceglyanogo kompleksu Arakcheyevskih kazarm pid kerivnictvom inzhenera K F Detlova za uchasti arhitektora Vasilya Stasova avtora Svyato Duhovoyi cerkvi Kompleks takozh vklyuchav manezh z cerkvoyu gauptvahtu i chotiri dvopoverhovi budinki zi sluzhbami 88 1831 roku na Novgorodskij zemlya spalahnuv holernij bunt pidnyatij vijskovimi poselencyami 88 Pid chas pridushennya polskogo povstannya 1831 roku zaradi pridushennya zavorushen sered miscevih poselenciv u kazarmah buli rozkvartirovani gusari z Grodnenskogo gusarskogo polku 1838 roku tut nis sluzhbu rosijskij poet Mihajlo Lermontov Pid chas nimecko radyanskoyi vijni v kazarmah rozmishuvavsya shtab Volhovskogo frontu 88 1833 roku bulo onovleno Stolichnij trakt vin stav povnocinnim shose z gravijnim pokrittyam U 1840 h rokah rozpochalos sporudzhennya Mikolayivskoyi zaliznici mizh dvoma stolicyami Rosijskoyi imperiyi Sankt Peterburgom i Moskvoyu za proyektom bez zahodu do Novgoroda cherez Chudovo Malu Visheru Okulovku 14 serpnya 1851 roku vidkrivsya ruh pershih potyagiv kazennoyu zalizniceyu do Novgoroda zaliznichna gilka bula sporudzhena lishe 1871 roku e yak chastina Moskovsko Vindavo Ribinskih zaliznic 89 1858 roku vidkrilosya paroplavne spoluchennya mizh Staroyu Rusoyu i Novgorodom 90 1897 roku na pivden vid ozera Ilmen bulo prokladeno zaliznicyu mizh Bologim i Pskovom U rajoni Vereb yinskogo mostu pislya pozhezhi na Msitnskomu sho paralizuvav ruh zalizniceyu ta zaradi zmenshennya pohilu ruhu potyagiv bulo sporudzheno Vereb yinskij obhid Z nim pov yazana legenda nibito imperator Mikola I prokladayuchi marshrut majbutnoyi dorogi na karti pid linijku vipadkovo obviv olivcem svij palec a inzheneri ne stali superechiti nakreslenomu planu i sporudili ob yiznij nasip cherez stanciyu Oksochi 2001 roku bulo onovleno mist cherez Vereb yu i ruh poyizdiv znovu spryamleno nbsp Gerb Novgorodskoyi guberniyi nbsp Sofijska plosha i stela Novgorodskomu opolchennyu 1812 roku nbsp Pam yatnik Novgorodskomu opolchennyu nbsp Lejb draguni Mikola Samokish 1905 rik nbsp Pam yatnik lejb dragunam v Plovdivi Bolgariya nbsp Vidkrittya pam yatnika Tisyacholittya Rosiyi Bogdan Villevalde 1864 rik 8 grudnya 1856 roku bulo zatverdzheno gerb Novgorodskoyi guberniyi v osnovu yakogo bulo pokladeno gerb mista Novgorod 1781 roku 1862 roku v Novgorodi urochisto bulo vidznacheno 1000 richchya Rosijskoyi derzhavi Na chest ciyeyi podiyi za proyektom Mihajla Mikeshina v centri Novgorodskogo kremlya sporudzheno pam yatnik Tisyacholittya Rosiyi Specialno zaradi svyatkuvannya bulo zasnovano timchasove general gubernatorstvo yake osobisto ocholiv velikij knyaz Mikola Mikolajovich Pam yatnik buv vidkritij v prisutnosti imperatora Oleksandra II U drugij polovini v Starij Russi diyalo Tovaristvo dopomogi uchnyam a v Borovichah Tovaristvo likariv U 1889 1892 rokah teritoriyeyu guberniyi prolyagav shlyah ekspediciyi z doslidzhennya gruntiv komisiyi imperatorskogo Vilnogo ekonomichnogo tovaristva Gavrili Tanfilyeva vprodovzh 1894 1895 rokiv pracyuvala ekspediciya na Verhnovolzki ozera ta Seliger Dmitra Anuchina pid kerivnictvom Oleksiya Tillo 91 Nezvazhayuchi na zrostannya zagalnorosijskogo interesu do Novgorodshini Novgorod i na pochatku XX stolittya zalishivsya tipovim provincijnim mistom Rosijskoyi imperiyi Novitnya doba red Na pochatku XX stolittya u Novgorodi ne bulo zhodnogo velikogo promislovogo pidpriyemstva proletariat yak klas robitnikiv ne buv sformovanij Tomu pid chas Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi v guberniyi ne bulo znachnih vistupiv Pered Stolipinskoyu reformoyu 1907 1916 rokiv u Novgorodskij guberniyi majzhe 100 selyanskih gospodarstv buli obshinnimi Pid chas reformi lishe 10 obshinnih zemel bulo vivedeno v hutori ta otrubi 1917 roku naselennya Novgorodskoyi guberniyi pidtrimalo Rosijsku revolyuciyu Na seli buli masovi vistupi u Borovichah i Novgorodi sformovani radi soldatskih robitnichih i selyanskih deputativ 14 27 kvitnya 1917 roku v Novgorodi bula utvorena Novgorodska gubernska Rada robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ 27 zhovtnya 9 listopada 1917 roku Rada zayavila pro viznannya radyanskoyi vladi prote zazhadala pri comu stvorennya koalicijnogo socialistichnogo uryadu 13 26 listopada 1917 roku za rishennyam vikonkomu Novgorodskoyi radi buv sformovanij Vijskovo revolyucijnij komitet revvoyenkom pid golovuvannyam bilshovika N D Aleksyeyeva yakij rozpochav likvidaciyu organiv Timchasovogo uryadu 5 18 grudnya 1917 roku novij sklad gubvikonkomu pristupiv do vikonannya pershih dekretiv radyanskoyi vladi 92 Pid chas borotbi z vijskami Yudenicha zahidnu chastinu teritoriyi oblasti prikrivali zagoni 7 yi armiyi RKKA Za chas Gromadyanskoyi vijni posivni ploshi v guberniyi zmenshilis na tretinu Radyanska doba red 1918 roku 5 pivnichno shidnih povitiv Bilozerskij Kirilivskij Tihvinskij Ustyuzhenskij i Cherepoveckij bilsha chastina teritoriyi Novgorodskoyi guberniyi uvijshli do skladu Cherepoveckoyi guberniyi ale vzhe 1927 roku ramkah provedenoyi v SRSR administrativno teritorialnoyi reformi obidvi guberniyi uvijshli do skladu Pivnichno Zahidnoyi oblasti 1 serpnya 1927 roku Pivnichno zahidna oblast bula perejmenovana na Leningradsku Guberniyi buli skasovani a teritoriya suchasnoyi oblasti uvijshla do skladu Novgorodskogo Borovickogo i zahidnoyi chastini Cherepoveckogo okrugiv Leningradskoyi oblasti 93 Teritoriya suchasnogo Holmskogo rajonu do skladu Velikolukskogo okrugu Cherez 3 roki Z lipnya 1930 roku okruzhnij podil bulo zamineno na rajonnij a Novgorod i Borovichi stali mistami oblasnogo pidporyadkuvannya Leningradskomu vikonkomu Vtrata statusu gubernskogo centru v umovah planovogo gospodarstva oznachala pozbavlennya regionu centralizovanogo finansuvannya Leningradske kerivnictvo na choli z Sergiyem Kirovim rozglyadalo novgorodshinu yak silsku okolicyu niyakoyi industrializaciyi ne planuvalosya Novgorod peretvoryuvavsya na zashtatne misto sto pershij kilometr dlya visilki z Leningrada nebazhanih elementiv 1934 roku na teritoriyi oblasti za 29 km vid mista Valdaj u Roshinskomu silskomu poselenni rozpochalos budivnictvo odniyeyi z dach Stalina 94 Piznishe peretvorena na sanatorij dlya patrijnoyi nomenklaturi Teper ce odna z 4 oficijnih rezidencij prezidenta Rosijskoyi Federaciyi Dovgi Borodi ros Dolgie Borody oficijna nazva budinok vidpochinku Uzhin 94 U golovnij chotiripoverhovij budivli na 3 5 tis m oblashtovanij aktovij zal de provodyatsya zahodi mizhnarodnogo diskusijnogo klubu Valdaj 95 Nimecko radyanska vijna red 19 serpnya 1941 roku pid chas nimecko radyanskoyi vijni znachna chastina oblasti bula okupovana vijskami Tretogo rejhu ta ispanskimi legionerami z Blakitnoyi diviziyi 96 97 Do grudnya 1941 roku nimecki z yednannya grupi armij Pivnich zumili zahopiti Tihvin Novgorod i Dem yansk ale do vesni 1942 znachni teritoriyi oblasti buli vidbiti Chervonoyu armiyeyu i front stabilizuvavsya priblizno po Volhovu Volhovskij front 98 24 serpnya 1941 roku v boyu za misto Novgorod radyanskij politruk roti 125 go tankovogo polku 28 yi tankovoyi diviziyi Oleksandr Pankratov buv pershim hto pid chas vijni zakriv svoyim tilom vorozhij kulemet Nagorodzhenij zvannyam Geroj Radyanskogo Soyuzu Jogo podvig z ideologichnih mirkuvan piznishe stav nositi im ya odnogo z poslidovnikiv urodzhencya Dnipra zvichajnogo ryadovogo Oleksandra Matrosova Teritoriya oblasti pidporyadkovuvalas okupacijnij vijskovij administraciyi bula organizovana uprava yaka pidporyadkovuvalasya miscevij vijskovij komendaturi Pislya vijni oblast planuvalos vklyuchiti do komisariatu Ostland Prihilnikami spivpraci z gitlerivcyami buli ranishe represovani arheolog Vasil Ponomarov pershij burgomistr Novgoroda i literaturoznavec Boris Filistinskij golova dopomizhnoyi policiyi Na teritoriyi oblasti aktivno velas diversijna robota radyanskih partizan i kontrdiversijna z nimeckogo boku ta sil kolaborantiv Doba okupaciyi visvitlena novgorodskim istorikom Borisom Kovalovim u monografiyi Povsyakdenne zhittya naselennya Rosiyi v period nacistskoyi okupaciyi ros Povsednevnaya zhizn naseleniya Rossii v period nacistskoj okkupacii 99 U rezultati zimovoyi Dem yanskoyi operaciyi Pivnichno Zahidnogo frontu pid komanduvannyam general lejtenanta Pavla Kurochkina mizh ozerami Ilmen i Seliger z 8 lyutogo po 21 kvitnya 1942 roku u selishi Dem yansk za 160 km na shid vid Holma v otochenni radyanskih vijsk perebuvav 100 tisyachnij 2 j armijskij korpus chastini 12 yi 30 yi 32 yi 223 yi ta 290 yi pihotnih divizij 3 tya tankova diviziya Mertva golova pid komanduvannyam grafa Valtera fon Brokdorff Alefelda 100 Postachannya zabezpechuvalos silami Lyuftvaffe poki udarnoyu grupoyu general lejtenanta Valtera fon Zejdlic Kurcbaha na pivdennij zahid vid Staroyi Russi v kvitni ne vdalos utvoriti ramushevskij koridor zavshirshki 6 8 km 100 Nimecke komanduvannya na vidznaku vijskovoyi zvityagi v cih podiyah zasnuvalo okremu vijskovu nagorodu Dem yanskij shit 100 101 Okupaciya Novgorodskoyi oblasti trivala 2 5 roki do 20 sichnya 1944 roku koli pid chas Leningradsko Novgorodskoyi i Novgorodsko Luzkoyi nastupalnih operacij Novgorod buv zvilnenij vijskami 59 yi armiyi pid komanduvannyam general lejtenanta Ivana Korovnikova 28 sichnya bulo zvilneno Chudovo na pochatku lyutogo Bateckij Pivdennu chastinu oblasti zvilnyali z yednannya 2 go Pribaltijskogo frontu pid komanduvannyam generala armiyi Markiyana Popova Starorusko Novorzhevska operaciya 18 lyutogo 1 sha udarna armiya generala Gennadiya Korotkova zvilnila Staru Russu 21 lyutogo 22 ga armiya pid komanduvannyam general lejtenanta Vasilya Yushkevicha Holm Vijna zavdala velicheznoyi i nepopravnoyi shkodi bagatom pam yatkam istoriyi krayu u Novgorodi zgorili vsi derev yani budivli Z novgorodskogo muzeyu buli rozkradeni ta vivezeni nimcyami sho chastkovo vbereglo yih najcinnishi kolekciyi z arheologiyi istoriyi ta mistectva 102 2004 roku ispancyami bulo povernuto hrest Sofijskogo soboru 103 Na pochatku 2000 h rokiv za nimeckij kosht bulo vidnovleno zrujnovanu pid chas vijni cerkvu Uspinnya na Volotovom poli v Novgorodi buv vidnovlenij na pochatku 2000 h na nimecki groshi 104 nbsp Nimecki vijska v Novgorodi v serpni 1941 roku nbsp Antipartizanskij zagin nbsp Dopit radyanskogo partizana nbsp Vidstup nimeckih vijsk 1944 rik nbsp Zaliznichnij vokzal 1945 rik Zrujnovane vijnoyu gospodarstvo i zhitlovij fond 2227 naselenih punktiv 288 promislovih pidpriyemstv f vidnovlyuvali dovgo region buv ne v prioriteti radyanskoyi vladi dovoyenni pokazniki promislovogo virobnictva vdalosya dosyagti lishe 1953 roku 97 105 U grudni 1947 roku v Novgorodi projshov ostannij v SRSR vidkritij pokazovo propagandistskij proces nad nacistskimi zlochincyami 55 Utvorennya oblasti red 5 lipnya 1944 roku z okremih rajoniv Leningradskoyi i Kalininskoyi oblastej ta mist oblasnogo pidporyadkuvannya Novgorod Borovichi i Stara Russa ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR bulo utvoreno Novgorodsku oblast RRFSR u skladi 27 rajoniv i 3 mist oblasnogo pidporyadkuvannya 22 serpnya 1944 roku Holmskij rajon buv peredanij do skladu Velikoluckoyi oblasti perebuvav u yiyi skladi do 1958 roku Belebelkovskij Dregelskij Zaluckij Lichakivskij Mstinskij Opechenskij Polavskij Utorgoskij rajoni likvidovani v procesi ukrupnennya teritorij inshih rajoniv Molvotickij rajon peretvoreno na Marevskij 1 listopada 1945 roku Novgorod buv vklyuchenij v chislo 15 radyanskih mist sho pidlyagayut pershochergovomu vidnovlennyu vinositsya specialna postanova pro restavraciyu pam yatok arhitekturi sho buli zrujnovani bojovimi diyami Odnim z pershih buv vidnovlenij pam yatnik Tisyacholittya Rosiyi urochiste vidkrittya yakogo vidbulos 5 listopada 1944 roku Prote zvichajnim mistyanam vidbudovnikam zhilosya v pershi povoyenni roki tyazhko bilshist z nih meshkala v zemlyankah ta po pidvalah Cherez nestachu materialiv na ceglu bulo rozibrano sporudu Miskoyi dumi i Torgovih ryadiv na Yaroslavovomu dvorishi napolovinu rozibrana arkada Gostinogo dvoru Lishe pislya vtruchannya istorikiv vona bula vidnovlena i formuye nepovtornij viglyad Torgovoyi storoni na beregu Volhova 22 grudnya 1945 roku Radoyu ministriv RRFSR bulo zatverdzheno genplan rozbudovi mista akademika Oleksiya Shusyeva v osnovu yakogo bulo pokladeno princip organichnogo poyednannya novogo budivnictva z pam yatnikami davnoruskogo zodchestva 1953 roku bulo zvedeno budivlyu zaliznichnogo vokzalu za proyektom arhitektora Igorya Yavejna Na seredinu 1950 h rokiv ekonomika oblasti vijshla na dovoyennij riven Z drugoyi polovini 1950 h rokiv vidbuvayetsya strimke zrostannya promislovosti za rahunok stvorennya novih pidpriyemstv elektronnoyi galuzi 1956 roku zi skladu Dregelskogo rajonu do Boksitogorskogo rajonu Leningradskoyi oblasti buli peredani Dmitrovska i Mozolevska silradi nbsp Poshtova marka SRSR prisvyachena 1100 littyu Novgoroda nbsp Stella na v yizdi do Velikogo Novgoroda nbsp Derzharhiv Novgorodskoyi oblasti U serpni 1959 roku bulo provedeno urochiste svyatkuvannya 1100 littya Novgoroda Vprodovzh 1950 1970 h rokiv v oblasti vedutsya osnovni restavracijni roboti pam yatok arhitekturi Novgorod otrimuye vsesoyuznu populyarnist yak centr turizmu 1964 roku nepodalik vid starodavnogo Yur yeva monastirya na berezi ozera Myachina pochalosya stvorennya muzeyu narodnogo derev yanogo zodchestva Vitoslavlici 16 lyutogo 1967 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Novgorodska oblast bula nagorodzhena ordenom Lenina 96 97 1967 roku v ekspluataciyu uvedeno Novgorodskij himkombinat golovnoyu produkciyeyu yakogo ye azotni dobriva 23 chervnya 1983 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR oblasnij centr misto Novgorod buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 22 veresnya 1989 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR podil Novgoroda na miski rajoni bulo likvidovano Samostijna Rosiya red 1992 roku rishennyam YuNESKO istorichni pam yatki Velikogo Novgoroda i jogo okolic buli vidneseni do Vsesvitnoyi spadshini U 1990 h rokah bagatom vulicyam oblasnogo centru ta mist oblasnogo pidporyadkuvannya bulo poverneno istorichni nazvi 11 chervnya 1999 roku oblasnij centr buv perejmenovanij zgidno federalnogo zakonu Pro perejmenuvannya m Novgoroda administrativnogo centru Novgorodskoyi oblasti v misto Velikij Novgorod 106 1999 roku Ryurikovo gorodishe bulo vklyucheno v mezhi Velikogo Novgoroda 107 28 zhovtnya 2008 roku Velikomu Novgorodu prisvoyeno zvannya Misto vijskovoyi slavi 107 Na chest ciyeyi podiyi 8 travnya 2010 roku urochisto buv vidkritij pam yatnik stela Misto vijskovoyi slavi skulptora S A Sherbakova 2010 roku Velikij Novgorod stav peremozhcem vserosijskogo konkursu Najbilsh uporyadkovane misto Rosiyi nbsp Pam yatnij znak Ganzejskomu soyuzu na Yaroslavovomu dvorishi nbsp Stela Misto vijskovoyi slavi nbsp Vidkrittya steli Misto vijskovoyi slavi nbsp Vid na ozero Uzhin z prezidentskoyi rezidenciyi 8 sichnya 2014 roku v rozpal podij na Majdani na Valdayi v prezidentskij rezidenciyi Dovgi Borodi na Valdayi provodili tayemni peremovi ukrayinskij i rosijskij prezidenti Viktor Yanukovich i Volodimir Putin rezultatom yakih stali prijnyattya 16 sichnya diktatorskih zakoniv 95 108 Zgidno provedenoyi administrativnoyi reformi v mezhah administrativno teritorialnih odinic Novgorodskoyi oblasti bulo zatverdzheno 142 municipalni utvorennya z yakih na kinec 2020 roku isnuvalo 120 109 110 U berezni 2020 roku na municipalni okrugi buli peretvoreni Volotovskij 111 Marovskij 112 Soleckij 113 i Hvojninskij municipalni rajoni 110 Div takozh red Gardariki Novgorodskij rozryadnij polk Novgorodske povstannya 1650 Geografiya Novgorodskoyi oblasti Naselennya Novgorodskoyi oblastiPrimitki red Mozhlivo mayutsya na uvazi meshkanci okolic Staroyi Russi po richci Rusa Buv cholovikom donci Danila Galickogo Ustiniyi Takozh buli zajnyati Korela Yam Ivangorod Kopor ye i Gdov Novgorod buv administrativnim centrom odniyeyi z 11 yiyi provincij Dilyanka Stara Russa Novgorod cherez Shimsk bula zrujnovana pid chas nimecko radyanskoyi vijni Tak v oblasnomu centri z 2345 nayavnih zhilih domiv na pochatok 1944 roku zalishilos lishe 40 Dzherela red Kudryashov K Ten beresty Argumenty i fakty gazeta 2011 31 za 3 avgusta 11 noyabrya S 37 Arhivovano z dzherela 6 serpnya 2016 Arhivovano z dzherela 6 serpnya 2016 roku Procitovano 25 chervnya 2021 Gramota St R 1 ros arh 15 05 2021 Drevnerusskie berestyanye gramoty vebsajt 2021 11 noyabrya Data zvernennya 28 chervnya 2021 roku ros Yanin V L Ya poslal tebe berestu M Izd vo MGU 1975 235 s V Staroj Russe vpervye nachnyot rabotu arheologicheskij kruzhok dlya shkolnikov arh 14 07 2015 Data zvernennya 14 07 2015 Zaliznyak A A Yanin V L Novgorodskaya psaltyr nachala XI veka Drevnejshaya kniga Rusi Vestnik Rossijskoj akademii nauk M 2001 T 7 3 S 202 209 Arhivovano z dzherela 27 sichnya 2020 Arhivovano z dzherela 27 sichnya 2020 roku Procitovano 2 lipnya 2021 NAR 2009 s 24 NAR 2009 s 25 Pozdnij neolit Karelii ros arh 25 06 2021 Neolitica ru vebsajt 2008 8 sentyabrya Data zvernennya 28 chervnya 2021 roku ros Koneckij V Ya Nosov E N Zagadki Novgorodskoj okrugi L 1985 ros Belyaev I D Istoriya Novgoroda Velikogo ot drevnejshih vremyon do padeniya M 1864 ros Peredolskij V S Bytovye ostatki naselnikov Ilmensko Volhovskogo poberezhya i zemel Veliko Novgorodskogo derzhavstva kamennogo veka obyasnenie Arheologicheskoj vystavki v Nikolaevskom dvorce v S Peterburge SPb Tip A S Suvorina 1893 337 s a b NAR 2009 s 26 27 ros Krajnov D A Fatyanovskaya kultura 2 go tysyacheletiya do n e Drevnejshaya istoriya Volgo Okskogo mezhdurechya M 1972 Burov V A 2003 NAR 2009 s 39 Gorodisha v bassejne rek Msta i Volhov ros arh 23 02 2020 Gorodisha drevnej Rusi vebsajt 2021 11 noyabrya Data zvernennya 12 serpnya 2021 roku Zolin P Rannesrednevekovaya tochka na karte angl arh 28 06 2021 Zolin P novgorod ru vebsajt 2021 11 November Data zvernennya 28 chervnya 2021 roku Vojtovich L V Golmgard de pravili ruski knyazi Svyatoslav Igorevich Volodimir Svyatoslavich ta Yaroslav Volodimirovich Ukrayinskij istorichnij zhurnal zhurnal K 2015 Vip 522 traven cherven S 37 55 ISSN 0130 5247 Arhivovano z dzherela 30 serpnya 2021 Procitovano 19 travnya 2022 O narechiyah russkogo yazyka Arhivovano 12 serpnya 2021 u Wayback Machine Istoriya Novgorodskoyi oblasti Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya M O Volfa 1880 1882 ros Kirpichnikov A N Kurbatov A V Novye dannye o proishozhdenii Ladozhskogo poseleniya i o poyavlenii slavyan v Povolhove Stratum plus M 2014 5 Arhivovano z dzherela 9 travnya 2019 Arhivovano z dzherela 29 sichnya 2021 roku Procitovano 2 lipnya 2021 Plohov A V 2008 ros Lebedev G S Epoha vikingov v Severnoj Evrope i na Rusi SPb 2005 515 s ros Alekseev S V Slovene na Volhove Slavyanskaya Evropa VII VIII vekov M 2007 480 s Nosov E N i dr 2005 a b v g Nosov E N Plohov A V Hvoshinskaya N V Ryurikovo gorodishe Novye etapy issledovanij Trudy IIMK RAN SPb 2017 T XLIX Boguslavskij O I 2007 s 17 40 Dzhakson T N Molchanov A A Drevneskandinavskoe nazvanie Novgoroda v toponimii puti iz varyag v greki Vspomogatelnye istoricheskie discipliny L Nauka 1990 Vyp XXI S 226 ros Kuzmin S L Ladoga v epohu rannego srednevekovya seredina VIII nachalo XII v Issledovanie arheologicheskih pamyatnikov epohi srednevekovya SPb Nestor Istoriya 2008 S 69 94 a b ros Bibikov M V i dr Pod red E A Melnikovoj M 1999 Musin A E Tarabardina O A Skandinavy sredi pervoposelencev Novgoroda po dannym arheologii Vestnik Sankt Peterburgskogo universiteta Istoriya M 2019 T 64 vyp 2 S 762 785 Arhivovano z dzherela 4 lipnya 2021 Arhivovano z dzherela 4 lipnya 2021 roku Procitovano 4 lipnya 2021 Yanin V L Aleshkovskij M H Proishozhdenie Novgoroda k postanovke problemy Istoriya SSSR M 1971 2 S 32 61 Arhivovano z dzherela 31 grudnya 2007 Arhivovano z dzherela 28 chervnya 2021 roku Procitovano 4 lipnya 2021 Nosov E N Novgorod i novgorodskaya okruga IX X vv v svete novejshih arheologicheskih dannyh k voprosu o vozniknovenii Novgoroda Novgorodskij istoricheskij sbornik M 1984 T 12 vyp 2 S 3 38 ros Kuza A V Novgorodskaya zemlya Drevnerusskie knyazhestva X XIII vv M Nauka 1975 S 172 ros Polnoe sobranie russkih letopisej SPb 1862 T IX S 8 ros Tarabardina O A Dendrohronologiya srednevekovogo Novgoroda po materialam arheologicheskih issledovanij 1995 2005 gg Avtoreferat diss kand ist nauk M 2007 S 10 Kolchin B A Dendrohronologiya Novgoroda Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR M 1963 T 117 Kolchin B A Chernyh N B Dendrohronologiya Vostochnoj Evropy M Nauka 1977 Arhivovano z dzherela 13 lipnya 2012 a b Arheolog zayavil chto kreml v Velikom Novgorode drevnee chem dumayut ros arh 28 06 2021 Vashi novosti internet gazeta 2017 27 yanvarya Data zvernennya 28 chervnya 2021 roku Lavrova O Tainstvennaya figura na dne Volhova prepodala novgorodcam urok istorii ros arh 22 01 2021 Lavrova O 53 Novosti vebsajt 2018 25 avgusta Data zvernennya 5 lipnya 2021 roku a b ros Murasheva V V Epoha formirovaniya Drevnerusskogo gosudarstva IX H vv Mech i zlatnik K 1150 letiyu zarozhdeniya Drevnerusskogo gosudarstva Katalog vystavki M Kuchkino pole 2012 S 38 ros Kolchin S A Yanin V L Arheologii Novgoroda 50 let Novgorodskij sbornik 50 let raskopok Novgoroda M 1982 S 94 Ipat yevskij litopis Novgorodskaya pervaya letopis starshego i mladshego izvodov M L 1950 S 101 116 Arhivovano z dzherela 17 travnya 2021 NAR 2009 s 43 V rezultate podvodnyh raskopok 2018 goda obnaruzhen drevnejshij most cherez Volhov ros arh 25 09 2019 Novgorodskij gosudarstvennyj obedinennyj muzej zapovednik vebsajt 2018 20 marta Data zvernennya 28 chervnya 2021 roku Arheologi vyyasnili kak byl postroen drevnejshij novgorodskij most ros arh 18 09 2020 Indikator vebsajt 2019 20 marta Data zvernennya 28 chervnya 2021 roku Gomzin A A Gajdukov P G Kuficheskie monety Nerevskogo raskopa i novye svidetelstva falshivomonetchestva v Novgorode Kratkie soobsheniya Instituta arheologii RAN zhurnal M 2019 Vyp 256 Arhivovano z dzherela 13 lipnya 2020 Arhivovano z dzherela 25 chervnya 2021 roku Procitovano 25 chervnya 2021 E A Rybina L V Pokrovskaya V K Singh A M Stepanov E A Tyanina Usadba Zh v Lyudinom konce srednevekovogo Novgoroda opyt kompleksnogo issledovaniya Novgorodskij istoricheskij sbornik M 2020 T 29 19 S 44 65 Arhivovano z dzherela 22 travnya 2021 Arhivovano z dzherela 22 travnya 2021 roku Procitovano 5 lipnya 2021 Yanin V L 2008 Arheologi sostarili gorod Staraya Russa na 200 let ros arh 18 05 2019 Ministerstvo kultury Novgorodskoj oblasti vebsajt 2006 21 sentyabrya Data zvernennya 18 travnya 2019 roku Toropova E V Voronkov I A Model rasprostraneniya i moshnosti kulturnogo sloya Staroj Russy Vestnik Novgorodskogo gosudarstvennogo universiteta Velikij Novgorod Izd vo NGU 2011 63 Arhivovano z dzherela 30 chervnya 2021 Procitovano 25 chervnya 2021 ros Gajdukov P G Slavenskij konec srednevekovogo Novgoroda Nutnyj raskop M 1992 66 s a b ros Borisenkov E P Paseckij V M Tysyacheletnyaya letopis neobychajnyh yavlenij prirody M Mysl 1988 S 263 ros Nagaev A S Ognev V N Novgorodskoe vosstanie 1071 g po Povesti vremennyh let Praktikum po istorii SSSR s drevnejshih vremen do konca XVIII v M 1984 T I S 59 60 Arhivovano z dzherela 25 chervnya 2021 NAR 2009 s 236 237 a b v g d e zh i k Smirnov V G 2007 ros Pashuto V T Vneshnyaya politika Drevnej Rusi M Nauka 1968 S 147 NAR 2009 s 46 a b NAR 2009 s 48 ros Hrustalyov D G Prilozheniya 12 Dogovor Novgoroda s Gotlandom i nemeckimi gorodami o mire i torgovle 1191 1192 gg Severnye krestonoscy Rus v borbe za sfery vliyaniya v Vostochnoj Pribaltike XII XIII vv Lapteva E V K voprosu ob istorii antirossijskih sankcij Istoriko ekonomicheskie issledovaniya M 2017 4 Arhivovano z dzherela 9 lipnya 2021 Arhivovano z dzherela 3 lipnya 2020 roku Procitovano 5 lipnya 2021 Hronika osnovnyh sobytij Kratkaya letopis novgorodskoj istorii IX XVI vv ros arh 27 02 2021 Novgorodskaya civilizaciya vebsajt 2017 11 noyabrya Data zvernennya 5 lipnya 2021 roku Froyanov I Ya O sobytiyah 1227 1230 gg v Novgorode Novgorodskij istoricheskij sbornik 1984 T 12 2 S 97 114 Arhivovano z dzherela 22 sichnya 2021 Arhivovano z dzherela 25 travnya 2021 roku Procitovano 5 lipnya 2021 Rybakov B A Yazycheskoe mirovozzrenie russkogo srednevekovya Voprosy istorii M 1974 1 S 24 V Novgorode ishut imya skveru s bratskoj mogiloj zhertv golodnogo 1230 goda ros arh 22 01 2021 Regnum informacionnoe agentstvo 2016 9 noyabrya Data zvernennya 28 chervnya 2021 roku ros Karamzin N M Istoriya gosudarstva Rossijskogo v 12 tomah SPb Tip N Grecha 1816 1829 T II S 499 ros Solovyov S M Istoriya Rossii s drevnejshih vremen M Izdatelstvo socialno ekonomicheskoj literatury 1960 T 3 S 156 157 angl Fennell J L I he Crisis of Medieval Russia 1200 1304 L Longman 1983 S 106 108 Cej den v istoriyi 20 sichnya 1265 ukr arh 25 02 2021 jnsm com ua vebsajt 2021 11 listopada Data zvernennya 12 serpnya 2021 roku NAR 2009 s 54 NAR 2009 s 62 63 NAR 2009 s 59 Yanin V L Tainstvennyj 15 vek Znanie sila zhurnal M 1969 8 Arhivovano z dzherela 1 bereznya 2021 Procitovano 25 chervnya 2021 Yashin G Ekspediciya IA RAN nashla v Novgorode chasti ukrepleniya XVI veka ros arh 22 01 2021 Yashin G Nauchnaya Rossiya zhurnal 2020 11 iyunya Data zvernennya 5 lipnya 2021 roku ros Zvarich V V Novgorodskaya denga novgorodka Numizmaticheskij slovar 4 e izd L Vysshaya shkola 1980 Novgorod Velikij Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 a b Klyuchevskij V O 2004 a b angl Shtaden G O Moskve Ivana Groznogo M 1925 S 90 91 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 S Storozhev V N a b v g Kovalenko G M 2005 Nordlander I Okkupacionnyj arhiv Novgoroda 1611 1617 gg Novgorodskij istoricheskij sbornik SPb 1997 T 16 6 Arhivovano z dzherela 14 travnya 2021 Arhivovano z dzherela 25 chervnya 2021 roku Procitovano 28 chervnya 2021 ros Velikij Novgorod v inostrannyh sochineniyah XV nach XX veka Sost G M Kovalenko M Izdat dom Strategiya 2005 ros Potashenko G V Staroverie v Litve vtoraya polovina XVII nachalo XIX vv Issledovaniya dokumenty i materialy Vilnyus Aidai 2006 543 s ISBN 995 565 630 1 Potashenko G V Mezhdu Rossiej i Velikim knyazhestvom Litovskim Mery rossijskogo gosudarstva protiv staroverov i ih emigraciya ros arh 24 04 2014 Potashenko G V Drevlepravoslavnoe Informacionnoe Agentstvo vebsajt 2008 3 maya Data zvernennya 24 kvitnya 2014 roku NAR 2009 s 72 NAR 2009 s 73 NAR 2009 s 98 100 116 118 ros Belyaev N I Russko tureckaya vojna 1877 1878 gg M Voennoe izdatelstvo Ministerstvo oborony Soyuza SSR 1956 a b v Arakcheevskie kazarmy v derevne Selishi ros arh 02 07 2017 novgorod ru vebsajt 2021 11 noyabrya Data zvernennya 5 serpnya 2021 roku NAR 2009 s 129 NAR 2009 s 300 301 NAR 2009 s 132 134 ros Novgorodskaya oblast Velikaya Oktyabrskaya socialisticheskaya revolyuciya enciklopediya 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1987 S 338 339 Novgorodskaya guberniya ros arh 08 06 2012 Metalloiskateli vebsajt 2012 11 noyabrya Data zvernennya 5 lipnya 2021 roku a b Putino Dachnoe Kommersant Vlast zhurnal M 2000 38 sentyabr S 21 Arhivovano z dzherela 20 kvitnya 2021 a b Rozsliduvachi vpershe pokazali tayemnu dachu Putina de vin zustrichavsya z Yanukovichem ukr arh 18 04 2021 Ukrayinska pravda vebsajt 2021 15 kvitnya Data zvernennya 23 chervnya 2021 roku a b Novgorodska oblast Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 7 Mikroklin Oleum S 401 a b v Shtejner T Novgorodskoj oblasti 65 let ros arh 20 07 2010 Shtejner T haifainfo ru vebsajt Hajfa info 2009 5 iyulya Data zvernennya 20 chervnya 2021 roku NAR 2009 s 176 177 Kovalev B N 2011 a b v ros Glanc D Bitva za Leningrad 1941 1945 Per U Sapcinoj M Astrel 2008 640 s ISBN 978 5 271 21434 9 ros Taras D Boevye nagrady SSSR i Germanii Vtoroj mirovoj vojny M Harvest 2005 144 s ISBN 985 13 2795 6 ros Kushnir I I Arhitektura Novgoroda L Strojizdat 1991 Kosarev D Svyato mesto pusto ne byvaet Krest s novgorodskoj Sofii vozvrashaetsya na Rodinu angl arh 22 01 2021 Kosarev D Rossijskaya gazeta gazeta 2004 21 October Data zvernennya 5 lipnya 2021 roku Letyagin A Germaniya budet i dalshe pomogat v restavracii fresok cerkvi 14 veka ros arh 21 01 2021 Letyagin A RIA Novosti vebsajt 2007 21 fevralya Novgorodskaya oblast Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 51 t gl red B A Vvedenskij 2 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1954 T 30 Nikolaj Olonki S 71 73 ros Federalnyj Zakon ot 11 iyunya 1999 111 FZ O pereimenovanii g Novgoroda administrativnogo centra Novgorodskoj oblasti v gorod Velikij Novgorod Arhivovano 6 sichnya 2012 u Wayback Machine a b Postanovlenie Novgorodskoj oblastnoj Dumy ot 31 marta 1999 261 OD Sergij Leshenko Tayemna zustrich Yanukovicha z Putinim ta inshi sekreti z mezhigirskogo notatnika ukr arh 13 11 2020 Sergij Leshenko Ukrayinska pravda vebsajt 2014 11 bereznya Data zvernennya 23 chervnya 2021 roku Harakteristika subektov Rossijskoj Federacii po tipam municipalnyh obrazovanij i vidam municipalnyh uchrezhdenij na 1 yanvarya 2010 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros a b O preobrazovanii vseh poselenij vhodyashih v sostav Hvojninskogo municipalnogo rajona putyom ih obedineniya i nadelenii vnov obrazovannogo municipalnogo obrazovaniya statusom municipalnogo okruga ros arh 05 11 2020 Oficialnyj internet portal pravovoj informacii zakon Novgorodskoj oblasti ot 27 marta 2020 goda 529 OZ 2020 27 marta Data zvernennya 20 chervnya 2021 roku O preobrazovanii vseh poselenij vhodyashih v sostav Soleckogo municipalnogo rajona putyom ih obedineniya i nadelenii vnov obrazovannogo municipalnogo obrazovaniya statusom municipalnogo okruga ros arh 03 11 2020 Oficialnyj internet portal pravovoj informacii zakon Novgorodskoj oblasti ot 27 marta 2020 goda 531 OZ 2020 27 marta Data zvernennya 20 chervnya 2021 roku O preobrazovanii vseh poselenij vhodyashih v sostav Maryovskogo municipalnogo rajona putyom ih obedineniya i nadelenii vnov obrazovannogo municipalnogo obrazovaniya statusom municipalnogo okruga ros arh 09 08 2020 Oficialnyj internet portal pravovoj informacii zakon Novgorodskoj oblasti ot 27 marta 2020 goda 530 OZ 2020 27 marta Data zvernennya 20 chervnya 2021 roku O preobrazovanii vseh poselenij vhodyashih v sostav Soleckogo municipalnogo rajona putyom ih obedineniya i nadelenii vnov obrazovannogo municipalnogo obrazovaniya statusom municipalnogo okruga ros arh 06 11 2020 Oficialnyj internet portal pravovoj informacii zakon Novgorodskoj oblasti ot 27 marta 2020 goda 532 OZ 2020 27 marta Data zvernennya 20 chervnya 2021 roku ros Nacionalnyj atlas Rossii v 4 h t Glav red toma Yu A Vedenin M Roskartografiya 2009 T 4 Istoriya Kultura 500 s 3000 prim ros Novgorodskaya oblast Istoriya Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2013 T 23 Nikolaj Kuzanskij Okean S Fedoruk N S ISBN 978 5 85270 360 6 ros ros Novgorodskaya oblast Arheologiya Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2013 T 23 Nikolaj Kuzanskij Okean S Koneckij V Ya ISBN 978 5 85270 360 6 ros ros Boguslavskij O I Kompleks pamyatnikov u derevni Gorodishe na reke Syasi v sisteme sinhronnyh drevnostej voprosy analiza keramicheskogo kompleksa Slavyane i finno ugry Kontaktnye zony i vzaimodejstvie kultur Sbornik dokladov Pod red A N Kirpichnikova E N Nosova A I Saksy SPb Nestor Istoriya 2007 214 s ISBN 5 98187 175 X Glezerov S E Tihvinskoe osadnoe sidenie 1613 goda Sankt Peterburgskie vedomosti M 2013 Vyp 212 1 listopada Arhivovano z dzherela 24 kvitnya 2014 Arhivovano z dzherela 24 kvitnya 2014 roku Procitovano 25 chervnya 2021 Nosov E N Goryunova V M Plohov A V Gorodishe pod Novgorodom i poseleniya Severnogo Priilmenya Novye materialy i issledovaniya Trudy IIMK RAN SPb 2005 T XVIII S 122 154 Plohov A V Drevnosti VIII veka u istoka Volhova Vestnik Sankt Peterburgskogo universiteta Seriya 2 SPb 2008 Vyp 3 Literatura red Plahonin A G Novgorod Velikij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 441 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 ros Nacionalnyj atlas Rossii v 4 h t Glav red toma Yu A Vedenin M Roskartografiya 2009 T 4 Istoriya Kultura 500 s 3000 prim ros Kaminskij S F Novgorodskaya oblast Sovetskij Soyuz Rossijskaya Federaciya Obshij obzor i Evropejskij Sever Otv red S V Kalesnik A V Darinskij M Mysl 1971 S 352 367 85 tis prim ros Kazanskij N N Severo Zapad Strany i narody Sovetskij Soyuz Obshij obzor Rossiya Nauch popul geogr etnograf izd v 20 t Redkol G M Lappo otv red i dr M Mysl 1983 S 328 337 461 s 180 tis ekz ros Administrativno territorialnoe delenie Novgorodskoj gubernii i oblasti 1727 1995 gg spravochnik SPb Ekspress S Pb 2009 ros Vyazinin I N Krasnopevcev E M Dorogami otcov Novgorod Izd vo gazety Novgorodskaya pravda 1966 ros Glushkova V G Novgorodskaya zemlya priroda lyudi istoriya hozyajstvo M Veche 2016 ros Klyuchevskij V O Russkaya istoriya Polnyj kurs lekcij M OLMA PRESS 2004 831 s ISBN 5 94849 564 7 ros Novgorod i Novgorodskaya zemlya Istoriya i arheologiya Novgorod Novgorodskij gosudarstvennyj obedinennyj muzej zapovednik 1989 2012 ros Novgorod Putevoditel L Lenizdat 1966 ros Opisanie Rossijskoj imperii v istoricheskom geograficheskom i statisticheskom otnosheniyah SPb 1844 T 1 Novgorodskaya guberniya ros Smirnov V G Istoriya Velikogo Novgoroda M Veche 2007 ros Statisticheskie svedeniya o Novgorodskoj gubernii Novgorod 1866 ros Novgorodskaya oblast za 50 let Statisticheskij spravochnik Novgorod Izd vo gazety Novgorodskaya pravda 1967 Arheologiya red angl Juskova M North Western Russia before its Settling by Slavs 8th Century BC 8thCentury AD The Slavicization of the Russian North mechanisms and chronology Helsinki Departement of Slavonic and Baltic Languages and Literatures 2006 ros Arcihovskij A V Arheologicheskoe izuchenie Novgoroda Trudy Novgorodskoj arheologicheskoj ekspedicii M 1956 T 1 Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 55 Arhivovano z dzherela 25 veresnya 2006 ros Burov V A Gorodishe Varvarina Gora Poselenie I V i XI XIV vekov na yuge Novgorodskoj zemli M Nauka 2003 470 s ISBN 5 02 008848 X ros Zimina M P Kamennyj vek bassejna reki Msty M Koordinacionno metodicheskij centr prikladnoj etnografii Instituta etnologii i antropologii RAN 1993 ros Islanova I V Verhnevolzhe i Valdaj Vostochnaya Evropa v seredine I tysyacheletiya n e M Institut arheologii RAN 2007 ros Koneckij V Ya Etnokulturnye processy 2 j poloviny I tys n e na Severo Zapade itogi i perspektivy izucheniya U istokov russkoj gosudarstvennosti SPb Dmitrij Bulanin 1997 ros Makarij Mirolyubov arhiep Arheologicheskoe opisanie cerkovnyh drevnostej v Novgorode i ego okrestnostyah M Tipografiya V Gote 1860 Pronin G N Milkov V V Raskopki drevnerusskih pamyatnikov v Novgorodskoj oblasti Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN SSSR M 1981 Vip 164 ros Tokmakov I F Materialy dlya istoricheskogo i cerkovno arheologicheskogo opisaniya Novgorodskoj gubernii Novgorod Tipografiya Novgorodskogo Gubernskogo pravleniya 1883 1892 Serednovichchya red ros Velikij Novgorod Istoriya i kultura IX XVII vv enciklopedicheskij slovar SPb Nestor Istoriya 2009 ros Veretennikov A M Velikij Novgorod i Pskov M Veche 2003 ros Yanin V L Berestyanaya pochta stoletij M Pedagogika 1979 141 s Uchyonye shkolniku ros Yanin V L U istokov Novgorodskoj gosudarstvennosti Velikij Novgorod Novgorodskij gos universitet im Yaroslava Mudrogo 2001 ros Yanin V L Ocherki istorii srednevekovogo Novgoroda M Yazyki slavyanskih kultur 2008 ISBN 978 5 9551 0256 6 Nova doba red ros Anichkov I V Obzor pomeshichih usadeb Novgorodskoj gubernii Novgorod Gubernskaya tipografiya 1916 ros Velikij Novgorod v inostrannyh sochineniyah XV nach XX veka Sost G M Kovalenko M Izdat dom Strategiya 2005 ros Nevolin K A O pyatinah i pogostah novgorodskih v XVI veke s prilozheniem karty ZapiskiRusskogo geograficheskogo obshestva SPb Tipografiya Imperatorskoj Akademii nauk 1853 T 8 Pilyavskij V I Novgorodskie voennye poseleniya Novgorodskij istoricheskij sbornik Novgorod b i 1959 Vip 9 ros Podobed L V Borovichskie usadby i ih obitateli SPb Asterion 2006 ros Selin A A Istoricheskaya geografiya Novgorodskoj zemli v XVI XVIII vv Novgorodskij i Ladozhskij uezdy Vodskoj pyatiny SPb Dmitrij Bulanin 2003 ros Skrynnikov R G Tragediya Novgoroda M Izd vo im Sabashnikovyh 1994 188 s ISBN 5 8242 0033 5 Novitnya istoriya red ros Smirnov V G Velikaya Otechestvennaya vojna na Novgorodskoj zemle M Veche 2020 Istoriya kulturi i mistectv red ros Arhitekturnoe nasledie Velikogo Novgoroda i Novgorodskoj oblasti pod red M I Milchika SPb SPAS Liki Rossii 2008 Arcihovskij A V Novgorodskie remesla Novgorodskij istoricheskij sbornik Novgorod b i 1939 Vip 6 ros Bocharov G N Prikladnoe iskusstvo Novgoroda Velikogo M Nauka 1969 ros Bulkin V A Arhitekturno stroitelnaya situaciya v novgorodskom zodchestve konca XII nachala XIII vv Genezis i razvitie feodalizma v Rossii L Izd vo LGU 1987 ros Gordin A M Ikonostas v Novgorodskoj eparhii v XI XIII vv Divinec Staroladozhskij SPb Izdatelstvo Sankt Peterburgskogo universiteta 1997 ros Dekorativno prikladnoe iskusstvo Velikogo Novgoroda hudozhestvennyj metall XVI XVII vv M Nauka 2008 ros Ikony Velikogo Novgoroda XI nachala XVI v M Severnyj palomnik 2008 ros Kirpichnikov A N Kamennye kreposti Novgorodskoj zemli L Nauka 1984 angl Kovalev B N Povsednevnaya zhizn naseleniya Rossii v period nacistskoj okkupacii M Molodaya gvardiya 2011 656 s Zhivaya istoriya Povsednevnaya zhizn chelovechestva 4000 prim ISBN 978 5 235 03451 8 ros Komech A I Dva napravleniya v novgorodskoj arhitekture nachala XII v Srednevekovoe iskusstvo Rus Gruziya M Nauka 1978 ros Krasnorechev L E Tyntaeva L Ya Kak mera i krasota skazhut pamyatniki drevnego derevyannogo zodchestva Novgorodskoj oblasti L Lenizdat 1971 ros Lihachev D S Novgorod Velikij Ocherk istorii kultury Novgoroda XI XVII vv M Sovetskaya Rossiya 1959 Maksimov P N Zarubezhnye svyazi v arhitekture Novgoroda i Pskova XI nachala XVI vv Arhitekturnoe nasledstvo M Izdatelstvo literatury po stroitelstvu arhitekture i stroitelnym materialam 1960 Vyp 12 ros Materialy Svoda pamyatnikov istorii i kultury RSFSR Novgorodskaya oblast M NII kultury 1986 ros Petrov D A Sedov V V Konstruktivnaya tipologiya novgorodskih krestovokupolnyh hramov XVI v Zemlya Pskovskaya drevnyaya i socialisticheskaya Pskov b i 1988 ros Sedov V V Ob ikonografii vnutrennego prostranstva novgorodskih hramov XIII nachala XVI vv Ikonografiya arhitektury M VNII teorii arhitektury i gradostroitelstva 1990 ros Sekretar L A Monastyri Velikogo Novgoroda i okrestnostej M Severnyj palomnik 2011 Posilannya red Istoriya Novgorodskoyi oblastiu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Fajli u Vikishovishi ros Novgorodu 1100 rokiv Arhivovano 27 grudnya 2019 u Wayback Machine ros 15 vek Poterya nezavisimosti Velikogo Novgoroda ros arh 24 05 2009 Vsemirnaya istoriya vebsajt 2021 11 noyabrya Data zvernennya 24 travnya 2009 roku ros a