Лито́всько-моско́вські ві́йни (біл. літоўска-маскоўскія войны, пол. wojny litewsko-moskiewskie, лит. LDK–Maskvos karai, рос. русско-литовские войны) — війни XV — XX ст. між Литвою (Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське, Перша Республіка, лісові брати) і Велике князівство Московське, Московське царство, Російська імперія, Радянський Союз).
| Литовсько-московські війни | |
| Учасник(и) | Велике князівство Литовське, Королівство Польське і Велике князівство Московське |
|---|
Опис Редагувати
Війни почалися з походу Московського князівства на Велике князівство Литовське 1339-1340 років.
Новий етап почався з прикордонних конфліктів XIV ст. між Московським та Литовсько-Руським князівствами за білоруські й українські землі, а також за Смоленське князівство (етнічну білоруську територію).
В XV—XVI століттях локальні конфлікти переросли в повномасштабні війни між двома державами. З формуванням українського козацтва, запорожці стали брати активну участь у війні на стороні Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.
- Литовсько-московська війна (1368—1372)
- Литовсько-московська війна (1406—1408)
- Литовсько-московська війна (1487—1494)
- Литовсько-московська війна (1500—1503)
- Литовсько-московська війна (1507—1508)
- Литовсько-московська війна (1512—1522)
- Литовсько-московська війна (1534—1537)
- Литовсько-московська війна (1561—1570) у ході Лівонської війни 1558—1583
Результатом московсько—литовських війн стало послаблення Литовсько-Руського князівства та посилення Московської держави. Після об'єднання Польського королівства та Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського боротьба за білоруські та українські землі перейшла у протистояння Московського царства та Речі Посполитої.
- Польсько-московська війна (1609—1618)
- Смоленська війна
- Московсько-польська війна (1654—1667)
- Велика Північна війна
- Війна за польську спадщину (1733—1735)
- Російсько-польська війна (1792)
Після поділів Польщі литовська аристократія неодноразово збройно виступала проти царського режиму у союзі з поляками:
16 лютого 1918 року Рада Литви під головуванням Йонаса Басанавічюса склала й підписала Акт про незалежність Литви, що викликало негативну реакцію з боку радянського уряду Росії, та польських націоналістів (представники яких на чолі з генералом Желіговським згодом анексували Віленський край). Результатом цього стала Війна за незалежність Литви, два перші етапи якої слід розглядати як продовження давнього московсько-литовського конфлікту:
- Перша радянсько-литовська війна (1918—1919)
- Російсько-литовська війна (1919)
У березні 1938 р. відбувся Польський ультиматум Литві. З початком Другої світової війни Радянський союз, скориставшись вигідною політичною ситуацією, анексував незалежні республіки Східної Балтії (в тому числі і Литву), що мало за собою як наслідок початок Другої радянсько-литовської війни (1940—1954).
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Кром, М. М. Меж Русью и Литвой. Пограничные земли в системе русско-литовских отношений конца XV - первой трети XVI в. Москва: Квадрига, 2010.
- Русско-литовские и русско-польские войны [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1899, Т. 27, С. 337—341.
- Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим Княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. Москва: АСТ, 2006.
- Черкас, Б.В.Литовсько-московська війна 1500–1503 [ 20 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ЕІУ
- Черкас, Б.В. Литовсько-московська війна 1512—1522 [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] // ЕІУ
- Черкас, Б.В. Литовсько-московська війна 1534—1537 [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // ЕІУ
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Литовсько-московські війни