www.wikidata.uk-ua.nina.az

Русальний тиждень Руса льний ти ждень тиждень після Трійці коли по землі ходять русалки Відзначався з понеділка по четве

Русальний тиждень

Руса́льний ти́ждень — тиждень після Трійці, коли по землі ходять русалки. Відзначався з понеділка по четвер. У перший по Трійці четвер русалки святкують свій Великдень. По закінченні тижня після Трійці русалок урочисто виряджали із села. Троїцькі обряди мали додавати здоров'я людині й родючості полю, вберегти дім від зла. Вважалося, що русалки опікали поля, ліси і води.

Русальний тиждень
Русальний тиждень
Ким святкується Слов'яни
Тип народно-православний
Традиції заборона на роботи
Пов'язаний з Трійцею
 Русальний тиждень у Вікісховищі
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (серпень 2012)

Русальний обряд ред.

За одними етнографічними даними Русальний тиждень починається у четвер Зеленого тижня, за іншими – протягом наступного тижня, вже після Зеленої неділі. Русалії відбувалися в Україні в супроводі різних обрядових дій: переодягання однієї з дівчат за русалку, вбирання вінків, оперізування перевеслом з трави чи збіжжя, походу з танцями, співання русальних пісень тощо. Подекуди «Русальний тиждень» завершувався «проводами русалок» — прогнанням русалок або «русальними розіграми», тобто закінченням гуляння і забав русалок.

За народними віруваннями, в русальний тиждень, коли цвіте жито, русалки виходять з води і гуляють по полях та лісах. Вони полюють на молодих парубків та дівчат і можуть залоскотати їх на смерть, чи заманюють їх у своє підводне царство. Особливо небезпечно купатися в річках цього тижня, бо русалки залоскочуть і залишать в себе.

Підстерігаючи перехожого за околицею села, русалка запитувала його: «Полин чи петрушка?» Якщо покажеш полин, русалка зникає, якщо ж відповіси «петрушка», то вона каже: «Ти моя душка!» і може залоскотати на смерть.

Найпоширенішою була думка про те, на Русальному тижні у полі, лісі і понад ставами та ріками ходять неприкаяні душі самогубців і дівчат-утоплениць, що перетворилися в русалок.

Русальна або Клечальна Неділя - свято переходу весни в літо. Неділя починала в язичників ряд свят, які складали Русальний Тиждень.

Щоб русалки не чинили шкоди людям і в полі, селяни влаштовували «проводи русалок», а перший після русального тижня понеділок називався днем Проводів русалок. На Поліссі – у краї, де найповніше збереглися ці реліктові обряди, – ще наприкінці 19 століття звичай проводів русалок був в активному вжитку.

Особливо небезпечними були русалки в перший по Зелених святах четвер – це Нявський четвер, або Русальний Великдень. В цей день русалки та нявки (мавки) ходять полями, граються біля води та на узлісках – «їхні душі випущені на волю». І це єдина пора, коли вони можуть набувати людську подобу і споживати звичайну їжу. Тому аби не потрапити до їхніх рук, треба носити з собою оберіг - полин (Євшан-зілля) та любисток, що відганятиме їх. Зіллям прибирали й хати, так у Київщині збирали пахучі трави і встеляли ними підлогу в хаті, особливу перевагу надавали любистку. Пахучою м'ятою, шовковою травою клечали (прикрашали) вікна, образи, покуть. Надворі клечали деревом - липою, кленом. Ставили гілки на воротях, стежки устеляли травою. На Хмельниччині також відзначаються Зелена Субота та Неділя.

Також на Русалії для русалок і мавок («щоб бавилися й нас не зачіпали») дівчата влаштовували ритуальне дійство «завивання вінків», яке в одних місцевостях робили в четвер напередодні Трійці, а в інших – після неї. Вони гуртом йшли до лісу і завивали вінки з тонких гілочок на живих березах, які мали зберігатися аж до понеділка, коли влаштовували проводи русалок.

Перед тим, як йти до лісу на вінкоплети, вранці готували обрядові пиріжки і яєшню, яка, як пише Василь Скуратівський у своїй книжці “Русалії”, була обов'язковою в трійчанських обрядах.

На Нявський Великдень, «щоб не розгнівати померлих душ», остерігались працювати, особливо сіяти борошно в діжу – «бо з'явиться багато русалок». Зранку жінки пекли паски-бабки, фарбували в жовте крашанки, але шкарлупки від яєць не викидали на воду – як на Великдень – «бо довкола них збереться гурт русалок».

Деінде, на підвіконня клали гарячий хліб – вважаючи, що від пари і запаху русалки будуть ситі. Протягом Русального тижня, особливо в четвер, по всіх регіонах Україні жінки розвішували на деревах полотно, аби нявки взяли його собі для сорочок. В народі русалок уявляли як дівчат надприродної краси – з білим або трохи синюватим кольором тіла і розкішною розпущеною косою. Вони одягнені у прозорий одяг або ж були зовсім голі.

В деяких українських селах побутував такий звичай: дівчата зі сходом сонця несли в поле житній хліб, спечений на святій воді. Його розламували на невеличкі шматочки й розносили по нивах – «для русалок, щоб жито родило».

Дівчата плели віночки, вибирали з-поміж себе найгарнішу і найстрункішу – прикрашали її квітами та стрічками. Як тільки сходив місяць, у білих сорочках та намистах, взявшись за руки, виходили вони за село, а попереду йшла обрана ними «русалка». Всі дівчата мали розплетене волосся і вінок на голові.

Похід дівчат нагадував хоровод – перша пара зводила вгору руки, утворюючи своєрідну «браму», через яку попарно проходили інші учасниці. Дійство супроводжувалося русальними піснями, розпалюванням багаття, через яке дівчата стрибали. До них долучались і хлопці. Це нагадує купальські забави, але з тією відмінністю, що свої віночки дівчата кидали на парубків і розбігалися геть. Натомість «русалка» намагалася упіймати котрусь із подруг і полоскотати.

Опівночі всі поверталися в село, вважаючи, що тепер русалки перебуватимуть у своїх угіддях до наступного Нявського Великодня.

Див. також ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Farewell to the mermaids

Примітки ред.

  1. Коваленко, Л. Т. Українська література 6 клас. 
  2. Сапіга, 1993.
  3. Скуратівський, 1995, с. 149.

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rusa lnij ti zhden tizhden pislya Trijci koli po zemli hodyat rusalki Vidznachavsya z ponedilka po chetver 1 U pershij po Trijci chetver rusalki svyatkuyut svij Velikden Po zakinchenni tizhnya pislya Trijci rusalok urochisto viryadzhali iz sela Troyicki obryadi mali dodavati zdorov ya lyudini j rodyuchosti polyu vberegti dim vid zla 2 Vvazhalosya sho rusalki opikali polya lisi i vodi 3 Rusalnij tizhdenRusalnij tizhdenKim svyatkuyetsya Slov yaniTip narodno pravoslavnijTradiciyi zaborona na robotiPov yazanij z Trijceyu Rusalnij tizhden u VikishovishiCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami serpen 2012 Zmist 1 Rusalnij obryad 2 Div takozh 3 Primitki 4 LiteraturaRusalnij obryad red Za odnimi etnografichnimi danimi Rusalnij tizhden pochinayetsya u chetver Zelenogo tizhnya za inshimi protyagom nastupnogo tizhnya vzhe pislya Zelenoyi nedili Rusaliyi vidbuvalisya v Ukrayini v suprovodi riznih obryadovih dij pereodyagannya odniyeyi z divchat za rusalku vbirannya vinkiv operizuvannya pereveslom z travi chi zbizhzhya pohodu z tancyami spivannya rusalnih pisen tosho Podekudi Rusalnij tizhden zavershuvavsya provodami rusalok prognannyam rusalok abo rusalnimi rozigrami tobto zakinchennyam gulyannya i zabav rusalok Za narodnimi viruvannyami v rusalnij tizhden koli cvite zhito rusalki vihodyat z vodi i gulyayut po polyah ta lisah Voni polyuyut na molodih parubkiv ta divchat i mozhut zaloskotati yih na smert chi zamanyuyut yih u svoye pidvodne carstvo Osoblivo nebezpechno kupatisya v richkah cogo tizhnya bo rusalki zaloskochut i zalishat v sebe Pidsterigayuchi perehozhogo za okoliceyu sela rusalka zapituvala jogo Polin chi petrushka Yaksho pokazhesh polin rusalka znikaye yaksho zh vidpovisi petrushka to vona kazhe Ti moya dushka i mozhe zaloskotati na smert Najposhirenishoyu bula dumka pro te na Rusalnomu tizhni u poli lisi i ponad stavami ta rikami hodyat neprikayani dushi samogubciv i divchat utoplenic sho peretvorilisya v rusalok Rusalna abo Klechalna Nedilya svyato perehodu vesni v lito Nedilya pochinala v yazichnikiv ryad svyat yaki skladali Rusalnij Tizhden Shob rusalki ne chinili shkodi lyudyam i v poli selyani vlashtovuvali provodi rusalok a pershij pislya rusalnogo tizhnya ponedilok nazivavsya dnem Provodiv rusalok Na Polissi u krayi de najpovnishe zbereglisya ci reliktovi obryadi she naprikinci 19 stolittya zvichaj provodiv rusalok buv v aktivnomu vzhitku Osoblivo nebezpechnimi buli rusalki v pershij po Zelenih svyatah chetver ce Nyavskij chetver abo Rusalnij Velikden V cej den rusalki ta nyavki mavki hodyat polyami grayutsya bilya vodi ta na uzliskah yihni dushi vipusheni na volyu I ce yedina pora koli voni mozhut nabuvati lyudsku podobu i spozhivati zvichajnu yizhu Tomu abi ne potrapiti do yihnih ruk treba nositi z soboyu oberig polin Yevshan zillya ta lyubistok sho vidganyatime yih Zillyam pribirali j hati tak u Kiyivshini zbirali pahuchi travi i vstelyali nimi pidlogu v hati osoblivu perevagu nadavali lyubistku Pahuchoyu m yatoyu shovkovoyu travoyu klechali prikrashali vikna obrazi pokut Nadvori klechali derevom lipoyu klenom Stavili gilki na vorotyah stezhki ustelyali travoyu Na Hmelnichchini takozh vidznachayutsya Zelena Subota ta Nedilya Takozh na Rusaliyi dlya rusalok i mavok shob bavilisya j nas ne zachipali divchata vlashtovuvali ritualne dijstvo zavivannya vinkiv yake v odnih miscevostyah robili v chetver naperedodni Trijci a v inshih pislya neyi Voni gurtom jshli do lisu i zavivali vinki z tonkih gilochok na zhivih berezah yaki mali zberigatisya azh do ponedilka koli vlashtovuvali provodi rusalok Pered tim yak jti do lisu na vinkopleti vranci gotuvali obryadovi pirizhki i yayeshnyu yaka yak pishe Vasil Skurativskij u svoyij knizhci Rusaliyi bula obov yazkovoyu v trijchanskih obryadah Na Nyavskij Velikden shob ne rozgnivati pomerlih dush osterigalis pracyuvati osoblivo siyati boroshno v dizhu bo z yavitsya bagato rusalok Zranku zhinki pekli paski babki farbuvali v zhovte krashanki ale shkarlupki vid yayec ne vikidali na vodu yak na Velikden bo dovkola nih zberetsya gurt rusalok Deinde na pidvikonnya klali garyachij hlib vvazhayuchi sho vid pari i zapahu rusalki budut siti Protyagom Rusalnogo tizhnya osoblivo v chetver po vsih regionah Ukrayini zhinki rozvishuvali na derevah polotno abi nyavki vzyali jogo sobi dlya sorochok V narodi rusalok uyavlyali yak divchat nadprirodnoyi krasi z bilim abo trohi sinyuvatim kolorom tila i rozkishnoyu rozpushenoyu kosoyu Voni odyagneni u prozorij odyag abo zh buli zovsim goli V deyakih ukrayinskih selah pobutuvav takij zvichaj divchata zi shodom soncya nesli v pole zhitnij hlib spechenij na svyatij vodi Jogo rozlamuvali na nevelichki shmatochki j roznosili po nivah dlya rusalok shob zhito rodilo Divchata pleli vinochki vibirali z pomizh sebe najgarnishu i najstrunkishu prikrashali yiyi kvitami ta strichkami Yak tilki shodiv misyac u bilih sorochkah ta namistah vzyavshis za ruki vihodili voni za selo a poperedu jshla obrana nimi rusalka Vsi divchata mali rozpletene volossya i vinok na golovi Pohid divchat nagaduvav horovod persha para zvodila vgoru ruki utvoryuyuchi svoyeridnu bramu cherez yaku poparno prohodili inshi uchasnici Dijstvo suprovodzhuvalosya rusalnimi pisnyami rozpalyuvannyam bagattya cherez yake divchata stribali Do nih doluchalis i hlopci Ce nagaduye kupalski zabavi ale z tiyeyu vidminnistyu sho svoyi vinochki divchata kidali na parubkiv i rozbigalisya get Natomist rusalka namagalasya upijmati kotrus iz podrug i poloskotati Opivnochi vsi povertalisya v selo vvazhayuchi sho teper rusalki perebuvatimut u svoyih ugiddyah do nastupnogo Nyavskogo Velikodnya Div takozh red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Farewell to the mermaidsZeleni SvyataPrimitki red Kovalenko L T Ukrayinska literatura 6 klas Sapiga 1993 Skurativskij 1995 s 149 Literatura red Rusaliyi Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1973 Kn 2 t 7 Pryashivshina prodovzhennya Sibir S 2643 Sapiga V K Ukrayinski Narodni svyata ta Zvichayi K T vo Znannya Ukrayini 1993 112 s ISBN 5 7770 0582 9 Skurativskij V T Diduh K Osvita 1995 272 s ISBN 5 330 02487 0 Rusaliyi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1642 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rusalnij tizhden amp oldid 40303703