Ти́ждень (позначення: тижд, міжнародне wk) — одиниця вимірювання часу від понеділка до неділі включно; одиниця вимірювання часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк, призначений для проведення якоїсь громадської роботи, кампанії.
| Тиждень | |
| | |
| Гептаграма днів тижня | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| Система одиниць | позасистемна одиниця вимірювання |
| Одиниця | часу |
| Позначення | тижд, wk |
| Перерахунок в інші системи | |
| 1 тижд, wk в... | дорівнює... |
| основних одиницях SI: | 604 800 с |
| Тиждень у Вікісховищі |
Слово «тиждень» походить від праслов. *ty(jь)žьdьnь — буквально «той же день». У староукраїнській мові засвідчується в джерелах XIV—XV ст.
Назви днів тижня
Дні тижня називаються: понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя. У календарях часто використовують скорочення відповідно Пн, Вт, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд. Переважно у світі дні з понеділка до суботи називаються будніми днями, причому дні з понеділка до п'ятниці є переважно робочими, а субота й неділя — вихідними. У деяких країнах існують місцеві особливості, наприклад: цикл тижня починається з неділі, яка при цьому може бути як буднім днем, так і вихідним.
Історія
Семиденний тиждень вперше був запроваджений у країнах Стародавнього Сходу.
З астрономічної точки зору сім днів відповідають семи відомим з давніх часів небесним тілам:
- неділя — Сонце;
- понеділок — Місяць;
- вівторок — Марс;
- середа — Меркурій;
- четвер — Юпітер;
- п'ятниця — Венера;
- субота — Сатурн.
За іншим, релігійним поясненням: семиденний цикл пов'язаний зі створенням світу. Бог, створив світ за шість днів, сьомий назначив для відпочинку.
Називати окремі дні по порядковому номеру слов'яни почали услід за візантійцями. В минулому у деяких народів і держав існували тижні з 4-20 днями.
Сучасне літочислення в тижнях та місяцях
У всіх державах Європи та більшості країн світу сучасне літочислення у днях, тижнях, місяцях та роках нашої ери, включно з XXI століттям та 3-тім тисячоліттям ведеться від Різдва Христового і позначається латинською > Anno Domini, або скорочено: A.D./AD. Повністю фраза звучить: лат. Anno Domini Nostri Iesu Christi (в рік Господа нашого Ісуса Христа). За таким літочисленням нульового року немає, тому 1 рік AD (нової/нашої ери) йде відразу ж після 1 року до Різдва Христового (до нової/нашої ери).
Див. також
Примітки
- Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96. — Верховна Рада України. Законодавство України.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, 2005
- Тиждень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови ім. О. О. Потебні. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 92. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
- Тыждєнь // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977—1978. — С. 453.
- Territory Information. www.unicode.org. Процитовано 6 листопада 2020.
- ↑ Чєрнікова Н. Семь братьев // Наука и жизнь. — 2011. — Вип. 5 (04).(рос.)
Джерела
- Тиждень — академічний тлумачний словник української мови
- Тиждень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- Тиждень // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1897. — 1000 екз.
| Це незавершена стаття про час. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |