www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іжорська земля Іжора Інгрія Інгерманландія 1 історична назва території населеної народом іжора в XII XVIII століттях 2 3

Іжорська земля

Іжорська земля (Іжора, Інгрія, Інгерманландія) — історична назва території, населеної народом іжора в XII — XVIII століттях. Отримала назву за народом іжора, який заселяв територію з І тис. н. е.. Під Іжорською землею також може матися на увазі східна частина Інгерманландії.

Іжорська земля
Іжорська земля у X—XIII ст.
Іжорська земля у XIV—XV ст.

Географія ред.

Археологи та історики чітко поділяють Іжорську та Водську землі, що згадувалися ще в середньовічних джерелах.

Іжорська земля була східною частиною Інгерманландії, західна частина називалася — Вотська земля. На відміну від Водської землі Іжорська знаходилася поза зоною ареалу давньоруської курганної культури.

Розташовувалася по обидва береги Неви та південно-західного Приладожжя. Точних описів кордонів чи картографічних згадок сучасників немає.

На думку сучасних дослідників територія Іжорської землі була обмежена:

  • на заході — Водською землею по річках Стрілка та Оредіж
  • на півночі — Корельською землею по річці Сестра та Лемболовським висотам
  • на сході — Лопською землею по річці Назія
  • на півдні — Новгородської землею.

Причому деякі історики звужують її межі ще більше:

Іжорська земля охоплювала лише південно-східний кут південного узбережжя Фінської затоки, від гирла Неви до гирла річки Стрілки (на території сучасного м. Стрільна), далі на захід йшло узбережжя Водської землі.

— І. П. Шаскольський

Нині на території Ленінградської області.

Етимологія ред.

  • за етимологічним словником М. Фасмера, Іжора це «річка на південь від Фінської затоки, Іжорська земля — місцевість по цій річці … (часто з 1617 по 1702 р.). )», і найбільш аргументованою в ньому є думка А. Шегрена, що ця назва походить від імені дружини Ярослава Мудрого Інгігерди
  • на думку історика А. Шаримова Іоакимівський літопис говорить про те, що топонім «Іжора» («Іжара») існував і до Інгігерди Шведської, і до Ігоря Рюриковича: «коли та родила сина Інгора, дасть їй знечалений при морі град з Іжарою у вено» і походить від карельського «інкері маа», що означає «прекрасна земля»
  • деякі сучасні дослідники виводять топонім Іжора з фінського yysyrjainen (грубий, непривітний)

Історія ред.

Існує версія, за якою Іжорська земля входила до складу Ладозької землі ще наприкінці X століття

Але у писемних джерелах термін Інгрія (у значенні Іжорська земля) вперше згадується лише на початку XII століття (1164—1181 рр.), у буллах римського папи Олександра III.

З 1228 року Іжорська земля перебувала у володінні Новгородської республіки.

У 1476 році територія Іжорської землі була приєднана до Великого князівства Московського.

Іжорська земля поряд з Вотською землею протягом століть була прикордонною областю, спочатку Новгородської держави, а потім Великого князівства Московського і Московського царства зі Швецією. У зв'язку з цим її полях багато разів розгорталися спустошливі військові дії.

У період після Лівонської війни, з 1581 по 1590 рік, західна частина іжорських земель перебувала у складі Швеції.

Після Плюсського перемир'я, в 1590 році Московська держава почала нову війну з метою повернення втрачених земель. Війна закінчилася в 1595 підписанням Тявзинського договору, за яким Іжорська земля була повернута до складу Московського царства.

Даний договір не був ратифікований московською стороною до укладання в 1609 у Виборзі нової угоди зі Швецією, так званого Виборзького трактату, про надання Швецією військової допомоги уряду Василя Шуйського.

У 1610 — 1613 роках шведський допоміжний корпус під командуванням Я. П. Делагарді, під приводом невиконання московських умов договору захопив ряд північних московських територій. Так Іжорська земля знову опинилася під владою Швеції, що було закріплено Столбовським мирним договором 1617 року.

У 1702 році, під час Північної війни, територія Іжорської землі була повернута до складу Московії, в 1703 році до складу створеної Петром I Інгерманландської землі, а в 1708 до складу Інгерманландської губернії, в 1710 перетвореної в Санкт-Петербурзьку губернію.

У 1707 році сподвижник Петра Великого, Олександр Меншиков отримав титул Найсвітлішого герцога Іжорської землі, ставши єдиним шляхтичем, що мав подібний титул.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Новый энциклопедический словарь. — Большая Российская энциклопедия, 2004. — 1456 с. — 500 прим. — ISBN 5-85270-194-7.
  2. Под ред. Е. М. Жукова. Ижорская земля // Советская историческая энциклопедия. — Советская энциклопедия. — М., 1973—1982.
  3. Ижорская земля // Большой Энциклопедический словарь. — 2000.
  4. Ижорская земля // Русская история.
  5. Современная энциклопедия. 2000.
  6. Ижорская земля // Новая российская энциклопедия. — М. : Энциклопедия, 2010. — Т. 6 (2). — С. 194. — ISBN 978-5-94802-033-4.
  7. ↑ Большая российская энциклопедия, т. 11, с. 184
  8. Трипольская А. А. «Русские Ингерманландии: история и культура (XVIII — начало XX в.)», диссертация к. и. н., М., РГБ, 2006, С. 227, стр. 27[недоступне посилання з Июнь 2018]
  9. ↑ Гадзяцкий С. С. Вотская и Ижорская земли Новгородского государства//Исторические записки. Т.VI. М., 1940. С.103,129
  10. Трипольская А. А. «Русские Ингерманландии: история и культура (XVIII — начало XX в.)», диссертация к. и. н., М., РГБ, 2006, С. 227, стр. 29[недоступне посилання з Июнь 2018]
  11. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2007. Процитовано 23 лютого 2023. 
  12. Л. В. Выскочков // Об этническом составе сельского населения северо-запада России. (вторая половина XVIII—XIX в.)
  13. ↑ А. Крюковских. Словарь исторических терминов, 1998 г.
  14. Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
  15. А. М. Шарымов // Предыстория Санкт-Петербурга. 1703 год.
  16. д.ф.н Н. В. Кабинина // Ижора: к проблеме этимологизации.
  17. А. Н. Кирпичников // Ладога и Ладожская земля VIII—XIII вв., 1988 г.

Література ред.

  • Гиппинг А. И., «Нева и Ниеншанц», СПБ, 1909
  • Гадзяцкий С. С., «Вотская и Ижорская земли Новгородского государства», M., 1940
  • Рябинин Е. А., «Финно-угорские племена в составе Древней Руси», СПб., 1997

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Izhorska zemlya Izhora Ingriya Ingermanlandiya 1 istorichna nazva teritoriyi naselenoyi narodom izhora v XII XVIII stolittyah 2 3 4 5 Otrimala nazvu za narodom izhora yakij zaselyav teritoriyu z I tis n e 6 Pid Izhorskoyu zemleyu takozh mozhe matisya na uvazi shidna chastina Ingermanlandiyi 7 Izhorska zemlyaSpravzhnya stattya pro shidnu chastinu Ingermanlandiyi yaku nazivayut ryadom dzherel Izhorskoyi zemleyu Pro Ingermanlandiyu zagalom chitajte stattyu Ingermanlandiya Izhorska zemlya u X XIII st Izhorska zemlya u XIV XV st Zmist 1 Geografiya 2 Etimologiya 3 Istoriya 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaGeografiya red Arheologi ta istoriki chitko podilyayut Izhorsku ta Vodsku zemli sho zgaduvalisya she v serednovichnih dzherelah 8 Izhorska zemlya bula shidnoyu chastinoyu Ingermanlandiyi 7 zahidna chastina nazivalasya Votska zemlya 9 Na vidminu vid Vodskoyi zemli Izhorska znahodilasya poza zonoyu arealu davnoruskoyi kurgannoyi kulturi 10 Roztashovuvalasya po obidva beregi Nevi ta pivdenno zahidnogo Priladozhzhya Tochnih opisiv kordoniv chi kartografichnih zgadok suchasnikiv nemaye Na dumku suchasnih doslidnikiv teritoriya Izhorskoyi zemli bula obmezhena 11 na zahodi Vodskoyu zemleyu po richkah Strilka ta Oredizh na pivnochi Korelskoyu zemleyu po richci Sestra ta Lembolovskim visotam na shodi Lopskoyu zemleyu po richci Naziya na pivdni Novgorodskoyi zemleyu Prichomu deyaki istoriki zvuzhuyut yiyi mezhi she bilshe Izhorska zemlya ohoplyuvala lishe pivdenno shidnij kut pivdennogo uzberezhzhya Finskoyi zatoki vid girla Nevi do girla richki Strilki na teritoriyi suchasnogo m Strilna dali na zahid jshlo uzberezhzhya Vodskoyi zemli 12 I P Shaskolskij Nini na teritoriyi Leningradskoyi oblasti 13 Etimologiya red za etimologichnim slovnikom M Fasmera Izhora ce richka na pivden vid Finskoyi zatoki Izhorska zemlya miscevist po cij richci chasto z 1617 po 1702 r i najbilsh argumentovanoyu v nomu ye dumka A Shegrena sho cya nazva pohodit vid imeni druzhini Yaroslava Mudrogo Ingigerdi 14 na dumku istorika A Sharimova Ioakimivskij litopis govorit pro te sho toponim Izhora Izhara isnuvav i do Ingigerdi Shvedskoyi i do Igorya Ryurikovicha koli ta rodila sina Ingora dast yij znechalenij pri mori grad z Izharoyu u veno i pohodit vid karelskogo inkeri maa sho oznachaye prekrasna zemlya 15 deyaki suchasni doslidniki vivodyat toponim Izhora z finskogo yysyrjainen grubij neprivitnij 16 Istoriya red Isnuye versiya za yakoyu Izhorska zemlya vhodila do skladu Ladozkoyi zemli she naprikinci X stolittya 17 Ale u pisemnih dzherelah termin Ingriya u znachenni Izhorska zemlya vpershe zgaduyetsya lishe na pochatku XII stolittya 1164 1181 rr u bullah rimskogo papi Oleksandra III 9 Z 1228 roku Izhorska zemlya perebuvala u volodinni Novgorodskoyi respubliki U 1476 roci teritoriya Izhorskoyi zemli bula priyednana do Velikogo knyazivstva Moskovskogo Izhorska zemlya poryad z Votskoyu zemleyu protyagom stolit bula prikordonnoyu oblastyu spochatku Novgorodskoyi derzhavi a potim Velikogo knyazivstva Moskovskogo i Moskovskogo carstva zi Shveciyeyu U zv yazku z cim yiyi polyah bagato raziv rozgortalisya spustoshlivi vijskovi diyi U period pislya Livonskoyi vijni z 1581 po 1590 rik zahidna chastina izhorskih zemel perebuvala u skladi Shveciyi Pislya Plyusskogo peremir ya v 1590 roci Moskovska derzhava pochala novu vijnu z metoyu povernennya vtrachenih zemel Vijna zakinchilasya v 1595 pidpisannyam Tyavzinskogo dogovoru za yakim Izhorska zemlya bula povernuta do skladu Moskovskogo carstva Danij dogovir ne buv ratifikovanij moskovskoyu storonoyu do ukladannya v 1609 u Viborzi novoyi ugodi zi Shveciyeyu tak zvanogo Viborzkogo traktatu pro nadannya Shveciyeyu vijskovoyi dopomogi uryadu Vasilya Shujskogo U 1610 1613 rokah shvedskij dopomizhnij korpus pid komanduvannyam Ya P Delagardi pid privodom nevikonannya moskovskih umov dogovoru zahopiv ryad pivnichnih moskovskih teritorij Tak Izhorska zemlya znovu opinilasya pid vladoyu Shveciyi sho bulo zakripleno Stolbovskim mirnim dogovorom 1617 roku U 1702 roci pid chas Pivnichnoyi vijni teritoriya Izhorskoyi zemli bula povernuta do skladu Moskoviyi v 1703 roci 13 do skladu stvorenoyi Petrom I Ingermanlandskoyi zemli a v 1708 do skladu Ingermanlandskoyi guberniyi v 1710 peretvorenoyi v Sankt Peterburzku guberniyu U 1707 roci spodvizhnik Petra Velikogo Oleksandr Menshikov otrimav titul Najsvitlishogo gercoga Izhorskoyi zemli stavshi yedinim shlyahtichem sho mav podibnij titul Div takozh red Votska zemlya Ingermanlandiya Leningradska oblastPrimitki red Novyj enciklopedicheskij slovar Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2004 1456 s 500 prim ISBN 5 85270 194 7 Pod red E M Zhukova Izhorskaya zemlya Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Sovetskaya enciklopediya M 1973 1982 Izhorskaya zemlya Bolshoj Enciklopedicheskij slovar 2000 Izhorskaya zemlya Russkaya istoriya Sovremennaya enciklopediya 2000 Izhorskaya zemlya Novaya rossijskaya enciklopediya M Enciklopediya 2010 T 6 2 S 194 ISBN 978 5 94802 033 4 a b Bolshaya rossijskaya enciklopediya t 11 s 184 Tripolskaya A A Russkie Ingermanlandii istoriya i kultura XVIII nachalo XX v dissertaciya k i n M RGB 2006 S 227 str 27 nedostupne posilannya z Iyun 2018 a b Gadzyackij S S Votskaya i Izhorskaya zemli Novgorodskogo gosudarstva Istoricheskie zapiski T VI M 1940 S 103 129 Tripolskaya A A Russkie Ingermanlandii istoriya i kultura XVIII nachalo XX v dissertaciya k i n M RGB 2006 S 227 str 29 nedostupne posilannya z Iyun 2018 P E Sorokin Izhorskaya zemlya Velikogo Novgoroda Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2007 Procitovano 23 lyutogo 2023 L V Vyskochkov Ob etnicheskom sostave selskogo naseleniya severo zapada Rossii vtoraya polovina XVIII XIX v a b A Kryukovskih Slovar istoricheskih terminov 1998 g Etimologicheskij russkoyazychnyj slovar Fasmera A M Sharymov Predystoriya Sankt Peterburga 1703 god d f n N V Kabinina Izhora k probleme etimologizacii A N Kirpichnikov Ladoga i Ladozhskaya zemlya VIII XIII vv 1988 g Literatura red Gipping A I Neva i Nienshanc SPB 1909 Gadzyackij S S Votskaya i Izhorskaya zemli Novgorodskogo gosudarstva M 1940 Ryabinin E A Finno ugorskie plemena v sostave Drevnej Rusi SPb 1997Posilannya red Izhorskaya zemlya statya iz Bolshoj sovetskoj enciklopedii O Platonov Svyataya Rus enciklopedicheskij slovar 2001 g A Kryukovskih Slovar istoricheskih terminov 1998 g Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Izhorska zemlya amp oldid 38863160