www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іжорія або Інгрія Інгерманландія швед Ingermanland фін Inkeri Inkerinmaa ест Ingeri Ingerimaa етнокультурний і історични

Іжорія

Іжорія або Інгрія (Інгерманландія, швед. Ingermanland, фін. Inkeri, Inkerinmaa, ест. Ingeri, Ingerimaa) — етнокультурний і історичний регіон, розташований по берегах Неви, обмежений Фінською затокою, річкою Нарвою, Чудським озером на заході і Ладозьким озером з прилеглими до нього рівнинами на сході. Межею з Фінською Карелією вважається річка Сестра.

Іжорський прапор (стяг Інгрії)
Мапа лютеранських парафій в Інгерманландії (1900)

У 1708, ці землі увійшли до складу великої Інгерманландської губернії, з 1710 — Санкт-Петербурзької губернії, а з 1927 — Ленінградської області (слід зазначити, що межі цих утворень не збігаються один з одним і значно змінювалися з часом). Історична Інгерманландія містить у собі місто Санкт-Петербург, а також райони Ленінградської області: Волосовський, Всеволозький, Гатчинський, Кингисеппський, Ломоносовський, Тосненський, а також захід Кіровського району до річки Лава.

Історія Редагувати

Перші сліди проживання людини на території сучасної Ленінградської області відноситься до епохи мезоліту (VIII — VII тисячоліття до Р. Х.). З III тисячоліття до Р. Х. за двома напрямами — з Уралу і з Прибалтики — сюди починають проникати фіно-угорські і прибалтійсько-фінські племена.

За часів вікінгів через територію Інгрії проходив торговий шлях «З варягів у греки», що робило регіон привабливим для скандинавської аристократії.

Існує кілька версій походження назви регіону. За однією з них, шведський король Олафа Шетконунга, коли його донька Інгігерда виходила заміж за князя Ярослава Мудрого, вніс як придане місто Альдейг'юборг (Стара Ладога) з прилеглими землями, які одержали відтоді назву Інгерманландії (землі Інгегерди). Відповідно до іншої точки зору, назва регіону походить від інгерманландського слова — фін. Inkerimaa, у значенні «земля інкері» (земля іжорців). У будь-якому, більшість дослідників сходиться у тому, що «Інгерманландія» являє собою топонім-гібрид, де до фінського кореня долучено шведське «ланд».

Водська п'ятина Новгородської землі Редагувати

З XI століття Іжорська земля входила до складу Новгородської землі. В цей період Новгород постійно вів війни зі шведами («Невська битва» 1240), данцями, а також з Тевтонським орденом («Льодове побоїще» 1242).

У 1280 закладено перша кам'яна фортеця на території Приневського краю — Копор'є.

1300, шведи заснували місто і фортецю Ландскрона при злитті Неви й Охти. Проте через рік вона була взята об'єднаною дружиною новгородців і місцевих карел і зруйнована дощенту. На місці колишньої Ландскрони тривалий час існувало «Невське уст'є» — новгородське торжище, тобто, ринок.

Новгородський вплив в Інгерманландії досяг свого піку після підписання першого мирного договору зі Швецією — «Ореховського миру», підписаного у спеціально закладеної фортеці Орешек в 1323.

У XV сторіччі Іжора, як і вся Новгородська земля була приєднана до Великого князівства Московського. Для охорони своїх західних кордонів у 1492, за наказом князя Івана III була побудована фортеця Івангород.

Іжорська земля в складі Московського Царства Редагувати

Івангородська фортеця

У результаті опричнини, а також через проблеми Лівонської війни, що розпочалася, багато міст і сіл Інгерманландії зазнали руйнації та спорожніли. У селах Водської п'ятини залишилося всього 6 % населених дворів.

У травні 1583 за підсумками невдалої для Івана Грозного війни Московське царство уклало Плюсське перемир'я зі Швецією, за яким позбавлялося майже всієї території Інгерманландії.

Шведська Інгерманландія (1583—1595, 1617—1702) Редагувати

Герб Інгрії за часи шведського панування

У 1583, Інгрія стала володінням (домініоном) Швеції (швед. Svenska besittningar), тобто на відміну від провінції, мала статус загарбаної території і перебувала під владою генерал-губернатора, який був підпорядкований безпосередньо королю.

У 1595, Інгрія була повернута Московській державі по Тявзинському договору.

На початку XVII сторіччя під час Смутного часу шведські війська воювали на боці царя Василя Шуйського, який за висновками Виборзького договору 1609 пообіцяв за військову допомогу Кексгольмську волость. Оскільки московський уряд затягував з виконанням зобов'язань, шведи окупували Іжорську землю і Новгород. Новий цар Михайло Федорович змушений був по Столбовському миру 1617, поступитися Інгерманландією Швеції. Інгрія стала перешкодою для проникнення росіян на Карельський перешийок. Швеція взяла під свій контроль всю торгівлю через Балтійське море.

Міста Івангород, Ям (нині Кингисепп), Копор'є і Нотебург (нині Шліссельбург) стали центрами шведських ленів. Такий адміністративний розподіл по суті в точності відтворював російський розподіл на повіти. Торговим і адміністративним центром Шведської Інгрії стало місто Нієншанц (з 1642), а з 1656 місцем перебування генерал-губернатора стала Нарва.

Територія Іжорської землі залишалася малозаселеною. Через повинності і розпочавшихся релігійних утисків православне населення залишало межі шведської Інгрії. Вже до початку 1620-х, в Івангородському, Копорському, Ямському ленах спустіло 60 % селищ. У 1664, у регіоні мешкало близько 15 тис. осіб. У спустошеною війною Інгерманландії шведи проводили активну переселенську політику. Почалася переселення на вільні землі селян з Карельського перешийка, з привиборзьких повітів і провінції Саво. Частина інгерманландських земель була поділена між представниками ярлів і наближеними короля, на чиї нові маєтки почалася активна висилка винних шведських підданих. Ям, Копор'є й Івангород з повітами були віддані в оренду колишньому ревельському купцю Богиславу Розену.

Спустілі землі почали також заселятися колоністами з Північної Німеччини: у великих містах Копор'є і Виборг оселилися німецькі дворяни, купці, ремісники. Крім цього, після укладення у 1661 Кардисського миру посилився процес міграції фінів-лютеран (Інкері) з центральних областей Фінляндії і Карелії.

Шведські спроби поширення лютеранства зустрічали опір православного населення. Попри те, що прийняття лютеранства звільняло новонавернених від податків, кількість людей які прийняли нову віру була невеликою. У шведський період в Інгерманландії було засновано 25 лютеранських приходів.

Інгерманландія у складі Російської імперії (1702—1917) Редагувати

Після майже ста років перебування у складі Шведського королівства Інгерманландія стала частиною Російської імперії за результатами Північної війни 1700—1721 (становище офіційно закріплено Ништадським миром). У 1703 в гирлі Неви на узбережжі Фінської затоки було закладено місто Санкт-Петербург, яке у 1712, стало столицею.

Петро I заснував на території Інгерманландії «герцогство Іжорське». Першим (і останнім) герцогом Іжорським став Олександр Меншиков. У 1708 територію було змінено в Інгерманландську губернію (з 1710 — Санкт-Петербурзька, в 1914—1924 Петроградська губернія).

На території регіону було сформовано кілька нових полків російської армії, у тому числі Інгерманландський піхотний полк Меншикова.

У 1715, у Санкт-Петербурзі спущений спроектований Петром I лінійний корабель «Інгерманланд», що став флагманом імператора.

Радянська влада в Інгрії Редагувати

Відразу ж після Жовтневого перевороту північна частина Інгерманландії за підтримки незалежної Фінляндії, проголосила державний суверенітет (республіка Північна Інгрія зі столицею у селі Кир'ясало у Всеволозькому районі Ленінградської області). Державність Північної Інгрії існувала 1918—1920. Для радянської влади ці події стали приводом сприймати інгерманландців як неблагонадійний елемент.

У 1920, за умовами Тартуського договору між РРФСР і Естонією невелику частину західної Інгрії було включено до складу Естонської республіки.

З 1927 року територія Інгерманландії ввійшла до складу Ленінградської області. Після виселення з області, а особливо з прикордонних районів, людей, яких радянська влада вважала неблагонадійними елементами, зокрема, основної частини балтійсько-фінського населення в 1936-му, 1942-му, 1943-му роках й під час повоєнних репресій, національний склад Інгерманландії докорінно змінився.

Народи Редагувати

Ларин Параске (Параскева Нікітіна), іжорська оповідачка.

У різний час, на території Інгерманландії мешкали такі народи:

Етнічна історія Редагувати

Одним з найдавнішим населенням Інгерманландії, мабуть були лопарі (саами) — давній оленярський народ фіно-угорського походження, що колись населяв усю Карелію, у тому числі — Карельський перешийок. Про його давню присутність на території Інгерманландії залишилися в основному, свідчення в топоніміці краю. Зокрема, в Ореховецькому повіті Водської п'ятини, який у XV—XVII сторіччі займав східну частину Інгрії, існував Єгор'євський Лопський погост (лопь — літописна назва лопарів).

У першому тисячолітті до Р. Х. на території Інгерманландії з'являються Корела й Іжора — кровоспоріднені фіно-угорські племена, які у давнину ймовірно були єдиним народом. Існують версії, що вони відтіснили з Принев'я Ємь, яка у літописний час мешкала у центральній Фінляндії. У західній частині Інгерманландії з найдавніших часів мешкало плем'я Водь.

На рубежі тисячоліть вже помітні торгові контакти населення майбутніх іжорських земель із одного боку з варягами, а з іншого — зі слов'янами (приільменськими словенами Новгородської землі). У руських літописах фіно-угорське населення краю отримує назву чудь.

На думку П. Є. Сорокіна з 1323, починається масове заселення росіянами узбережжя Неви.

З приходом росіян автохтонне населення відчуло серйозний вплив російської культури, який, зокрема, позначилося на мові — майже всі вони двомовні. І водь, й іжора прийняли православ'я за активної участі росіян місіонерів.

Інгерманландські фіни Редагувати

Субетнічна група інгерманландських фінів є нащадками емігрантів-лютеран, переселених шведським урядом у XVII сторіччі з заходу Карельського перешийка і з центральних районів Фінляндії. Наразі в Інгерманландії мешкає близько 20 тис. інгерманландських фінів. Раніше з середовища інгерманландських фінів особливо виділялися дві групи: еурямьойсет і савакот. Вони відрізнялися один від одного за походженням, говором, звичаями і одягом.

Інгерманландські фіни завжди були тісно пов'язані з міською культурою. Під час репресій за етнічною ознакою в 1930-і, а також під час радянсько-фінської війни 1939—1940 років і Другої світової війни чисельність різко скоротилася. Так, наймасовіші депортації фінського населення в Сибір і на Далекий Схід відбувалися наприкінці березня 1942.

Протягом 1990-х, багато фінів, які залишилися в Інгерманландії, отримали право на репатріацію, та емігрували до сусідньої Фінляндії. З інгерманландськими фінами історично пов'язана діяльність лютеранської Церкви Інгрії (ЕЛЦІ).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 1 квітня 2009. 
  2. . Архів оригіналу за 4 грудня 2002. Процитовано 4 грудня 2002. 
  3. Архів оригіналу за 29 серпня 2008. Процитовано 1 квітня 2009. 
  4. ↑ . Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 1 квітня 2009. 
  5. . Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 1 квітня 2009. 
  6. ↑ . Архів оригіналу за 23 жовтня 2008. Процитовано 1 квітня 2009. 
  7. Великий Росіянин (до 330-річчя з дня народження О. Д. Меншикова)\\Офіційний вебсайт органів державної влади Ханти-Мансийського автономного округу — Югри [ 25 грудня 2007 у Wayback Machine.]—(Див. повний титул Меншикова)
  8. . Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 20 березня 2007. 
  9. . Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 1 квітня 2009. 
  10. . Архів оригіналу за 27 квітня 2009. Процитовано 1 квітня 2009. 
  11. Біргер В. «Депортація за національною ознакою з Інгерманландії (1942 рік)» (російською). Красноярське суспільство «Меморіал». Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 18 березня 2008. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іжорія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Izhoriya abo Ingriya Ingermanlandiya shved Ingermanland fin Inkeri Inkerinmaa est Ingeri Ingerimaa etnokulturnij i istorichnij region roztashovanij po beregah Nevi obmezhenij Finskoyu zatokoyu richkoyu Narvoyu Chudskim ozerom na zahodi i Ladozkim ozerom z prileglimi do nogo rivninami na shodi Mezheyu z Finskoyu Kareliyeyu vvazhayetsya richka Sestra Izhorskij prapor styag Ingriyi Mapa lyuteranskih parafij v Ingermanlandiyi 1900 U 1708 ci zemli uvijshli do skladu velikoyi Ingermanlandskoyi guberniyi z 1710 Sankt Peterburzkoyi guberniyi a z 1927 Leningradskoyi oblasti slid zaznachiti sho mezhi cih utvoren ne zbigayutsya odin z odnim i znachno zminyuvalisya z chasom Istorichna Ingermanlandiya mistit u sobi misto Sankt Peterburg a takozh rajoni Leningradskoyi oblasti Volosovskij Vsevolozkij Gatchinskij Kingiseppskij Lomonosovskij Tosnenskij a takozh zahid Kirovskogo rajonu do richki Lava 1 Zmist 1 Istoriya 1 1 Vodska p yatina Novgorodskoyi zemli 1 2 Izhorska zemlya v skladi Moskovskogo Carstva 1 3 Shvedska Ingermanlandiya 1583 1595 1617 1702 1 4 Ingermanlandiya u skladi Rosijskoyi imperiyi 1702 1917 1 5 Radyanska vlada v Ingriyi 2 Narodi 2 1 Etnichna istoriya 2 2 Ingermanlandski fini 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPershi slidi prozhivannya lyudini na teritoriyi suchasnoyi Leningradskoyi oblasti vidnositsya do epohi mezolitu VIII VII tisyacholittya do R H Z III tisyacholittya do R H za dvoma napryamami z Uralu i z Pribaltiki syudi pochinayut pronikati fino ugorski i pribaltijsko finski plemena Za chasiv vikingiv cherez teritoriyu Ingriyi prohodiv torgovij shlyah Z varyagiv u greki sho robilo region privablivim dlya skandinavskoyi aristokratiyi Isnuye kilka versij pohodzhennya nazvi regionu Za odniyeyu z nih shvedskij korol Olafa Shetkonunga koli jogo donka Ingigerda vihodila zamizh za knyazya Yaroslava Mudrogo vnis yak pridane misto Aldejg yuborg Stara Ladoga z prileglimi zemlyami yaki oderzhali vidtodi nazvu Ingermanlandiyi zemli Ingegerdi 2 Vidpovidno do inshoyi tochki zoru nazva regionu pohodit vid ingermanlandskogo slova fin Inkerimaa u znachenni zemlya inkeri zemlya izhorciv U bud yakomu bilshist doslidnikiv shoditsya u tomu sho Ingermanlandiya yavlyaye soboyu toponim gibrid de do finskogo korenya dolucheno shvedske land Vodska p yatina Novgorodskoyi zemli Redaguvati Dokladnishe Vodska p yatinaZ XI stolittya Izhorska zemlya vhodila do skladu Novgorodskoyi zemli V cej period Novgorod postijno viv vijni zi shvedami Nevska bitva 1240 dancyami a takozh z Tevtonskim ordenom Lodove poboyishe 1242 U 1280 zakladeno persha kam yana fortecya na teritoriyi Prinevskogo krayu Kopor ye 1300 shvedi zasnuvali misto i fortecyu Landskrona pri zlitti Nevi j Ohti Prote cherez rik vona bula vzyata ob yednanoyu druzhinoyu novgorodciv i miscevih karel i zrujnovana doshentu Na misci kolishnoyi Landskroni trivalij chas isnuvalo Nevske ust ye novgorodske torzhishe tobto rinok Novgorodskij vpliv v Ingermanlandiyi dosyag svogo piku pislya pidpisannya pershogo mirnogo dogovoru zi Shveciyeyu Orehovskogo miru pidpisanogo u specialno zakladenoyi forteci Oreshek v 1323 3 U XV storichchi Izhora yak i vsya Novgorodska zemlya bula priyednana do Velikogo knyazivstva Moskovskogo Dlya ohoroni svoyih zahidnih kordoniv u 1492 za nakazom knyazya Ivana III bula pobudovana fortecya Ivangorod Izhorska zemlya v skladi Moskovskogo Carstva Redaguvati nbsp Ivangorodska fortecyaU rezultati oprichnini a takozh cherez problemi Livonskoyi vijni sho rozpochalasya bagato mist i sil Ingermanlandiyi zaznali rujnaciyi ta sporozhnili U selah Vodskoyi p yatini zalishilosya vsogo 6 naselenih dvoriv 4 U travni 1583 za pidsumkami nevdaloyi dlya Ivana Groznogo vijni Moskovske carstvo uklalo Plyusske peremir ya zi Shveciyeyu za yakim pozbavlyalosya majzhe vsiyeyi teritoriyi Ingermanlandiyi Shvedska Ingermanlandiya 1583 1595 1617 1702 Redaguvati nbsp Gerb Ingriyi za chasi shvedskogo panuvannyaU 1583 Ingriya stala volodinnyam dominionom Shveciyi shved Svenska besittningar tobto na vidminu vid provinciyi mala status zagarbanoyi teritoriyi i perebuvala pid vladoyu general gubernatora yakij buv pidporyadkovanij bezposeredno korolyu U 1595 Ingriya bula povernuta Moskovskij derzhavi po Tyavzinskomu dogovoru Na pochatku XVII storichchya pid chas Smutnogo chasu shvedski vijska voyuvali na boci carya Vasilya Shujskogo yakij za visnovkami Viborzkogo dogovoru 1609 poobicyav za vijskovu dopomogu Keksgolmsku volost Oskilki moskovskij uryad zatyaguvav z vikonannyam zobov yazan shvedi okupuvali Izhorsku zemlyu i Novgorod Novij car Mihajlo Fedorovich zmushenij buv po Stolbovskomu miru 1617 postupitisya Ingermanlandiyeyu Shveciyi Ingriya stala pereshkodoyu dlya proniknennya rosiyan na Karelskij pereshijok Shveciya vzyala pid svij kontrol vsyu torgivlyu cherez Baltijske more Mista Ivangorod Yam nini Kingisepp Kopor ye i Noteburg nini Shlisselburg stali centrami shvedskih leniv Takij administrativnij rozpodil po suti v tochnosti vidtvoryuvav rosijskij rozpodil na poviti 4 Torgovim i administrativnim centrom Shvedskoyi Ingriyi stalo misto Niyenshanc z 1642 a z 1656 miscem perebuvannya general gubernatora stala Narva Teritoriya Izhorskoyi zemli zalishalasya malozaselenoyu Cherez povinnosti i rozpochavshihsya religijnih utiskiv pravoslavne naselennya zalishalo mezhi shvedskoyi Ingriyi Vzhe do pochatku 1620 h v Ivangorodskomu Koporskomu Yamskomu lenah spustilo 60 selish 4 U 1664 u regioni meshkalo blizko 15 tis osib U spustoshenoyu vijnoyu Ingermanlandiyi shvedi provodili aktivnu pereselensku politiku Pochalasya pereselennya na vilni zemli selyan z Karelskogo pereshijka z priviborzkih povitiv i provinciyi Savo Chastina ingermanlandskih zemel bula podilena mizh predstavnikami yarliv i nablizhenimi korolya na chiyi novi mayetki pochalasya aktivna visilka vinnih shvedskih piddanih Yam Kopor ye j Ivangorod z povitami buli viddani v orendu kolishnomu revelskomu kupcyu Bogislavu Rozenu 5 Spustili zemli pochali takozh zaselyatisya kolonistami z Pivnichnoyi Nimechchini u velikih mistah Kopor ye i Viborg oselilisya nimecki dvoryani kupci remisniki Krim cogo pislya ukladennya u 1661 Kardisskogo miru posilivsya proces migraciyi finiv lyuteran Inkeri z centralnih oblastej Finlyandiyi i Kareliyi Shvedski sprobi poshirennya lyuteranstva zustrichali opir pravoslavnogo naselennya Popri te sho prijnyattya lyuteranstva zvilnyalo novonavernenih vid podatkiv kilkist lyudej yaki prijnyali novu viru bula nevelikoyu U shvedskij period v Ingermanlandiyi bulo zasnovano 25 lyuteranskih prihodiv 6 Ingermanlandiya u skladi Rosijskoyi imperiyi 1702 1917 Redaguvati Pislya majzhe sta rokiv perebuvannya u skladi Shvedskogo korolivstva Ingermanlandiya stala chastinoyu Rosijskoyi imperiyi za rezultatami Pivnichnoyi vijni 1700 1721 stanovishe oficijno zakripleno Nishtadskim mirom U 1703 v girli Nevi na uzberezhzhi Finskoyi zatoki bulo zakladeno misto Sankt Peterburg yake u 1712 stalo stoliceyu Petro I zasnuvav na teritoriyi Ingermanlandiyi gercogstvo Izhorske Pershim i ostannim gercogom Izhorskim stav Oleksandr Menshikov 7 U 1708 teritoriyu bulo zmineno v Ingermanlandsku guberniyu z 1710 Sankt Peterburzka v 1914 1924 Petrogradska guberniya Na teritoriyi regionu bulo sformovano kilka novih polkiv rosijskoyi armiyi u tomu chisli Ingermanlandskij pihotnij polk Menshikova U 1715 u Sankt Peterburzi spushenij sproektovanij Petrom I linijnij korabel Ingermanland sho stav flagmanom imperatora Radyanska vlada v Ingriyi Redaguvati Vidrazu zh pislya Zhovtnevogo perevorotu pivnichna chastina Ingermanlandiyi za pidtrimki nezalezhnoyi Finlyandiyi progolosila derzhavnij suverenitet respublika Pivnichna Ingriya zi stoliceyu u seli Kir yasalo u Vsevolozkomu rajoni Leningradskoyi oblasti Derzhavnist Pivnichnoyi Ingriyi isnuvala 1918 1920 8 Dlya radyanskoyi vladi ci podiyi stali privodom sprijmati ingermanlandciv yak neblagonadijnij element U 1920 za umovami Tartuskogo dogovoru mizh RRFSR i Estoniyeyu neveliku chastinu zahidnoyi Ingriyi bulo vklyucheno do skladu Estonskoyi respubliki Z 1927 roku teritoriya Ingermanlandiyi vvijshla do skladu Leningradskoyi oblasti Pislya viselennya z oblasti a osoblivo z prikordonnih rajoniv lyudej yakih radyanska vlada vvazhala neblagonadijnimi elementami zokrema osnovnoyi chastini baltijsko finskogo naselennya v 1936 mu 1942 mu 1943 mu rokah j pid chas povoyennih represij nacionalnij sklad Ingermanlandiyi dokorinno zminivsya Narodi Redaguvati nbsp Larin Paraske Paraskeva Nikitina izhorska opovidachka U riznij chas na teritoriyi Ingermanlandiyi meshkali taki narodi Izhora Vod Rosiyani Shvedi Nimci Ingermanlandski fini Vepsi KareliEtnichna istoriya Redaguvati Odnim z najdavnishim naselennyam Ingermanlandiyi mabut buli lopari saami davnij olenyarskij narod fino ugorskogo pohodzhennya sho kolis naselyav usyu Kareliyu u tomu chisli Karelskij pereshijok Pro jogo davnyu prisutnist na teritoriyi Ingermanlandiyi zalishilisya v osnovnomu svidchennya v toponimici krayu Zokrema v Orehoveckomu poviti Vodskoyi p yatini yakij u XV XVII storichchi zajmav shidnu chastinu Ingriyi isnuvav Yegor yevskij Lopskij pogost lop litopisna nazva lopariv U pershomu tisyacholitti do R H na teritoriyi Ingermanlandiyi z yavlyayutsya Korela j Izhora krovosporidneni fino ugorski plemena yaki u davninu jmovirno buli yedinim narodom Isnuyut versiyi sho voni vidtisnili z Prinev ya Yem yaka u litopisnij chas meshkala u centralnij Finlyandiyi U zahidnij chastini Ingermanlandiyi z najdavnishih chasiv meshkalo plem ya Vod Na rubezhi tisyacholit vzhe pomitni torgovi kontakti naselennya majbutnih izhorskih zemel iz odnogo boku z varyagami a z inshogo zi slov yanami priilmenskimi slovenami Novgorodskoyi zemli U ruskih litopisah fino ugorske naselennya krayu otrimuye nazvu chud Na dumku P Ye Sorokina z 1323 pochinayetsya masove zaselennya rosiyanami uzberezhzhya Nevi 9 Z prihodom rosiyan avtohtonne naselennya vidchulo serjoznij vpliv rosijskoyi kulturi yakij zokrema poznachilosya na movi majzhe vsi voni dvomovni I vod j izhora prijnyali pravoslav ya za aktivnoyi uchasti rosiyan misioneriv Ingermanlandski fini Redaguvati Dokladnishe Ingermanlandski finiSubetnichna grupa ingermanlandskih finiv ye nashadkami emigrantiv lyuteran pereselenih shvedskim uryadom u XVII storichchi z zahodu Karelskogo pereshijka i z centralnih rajoniv Finlyandiyi Narazi v Ingermanlandiyi meshkaye blizko 20 tis ingermanlandskih finiv 10 Ranishe z seredovisha ingermanlandskih finiv osoblivo vidilyalisya dvi grupi euryamojset i savakot Voni vidriznyalisya odin vid odnogo za pohodzhennyam govorom zvichayami i odyagom Ingermanlandski fini zavzhdi buli tisno pov yazani z miskoyu kulturoyu Pid chas represij za etnichnoyu oznakoyu v 1930 i a takozh pid chas radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv i Drugoyi svitovoyi vijni chiselnist rizko skorotilasya Tak najmasovishi deportaciyi finskogo naselennya v Sibir i na Dalekij Shid vidbuvalisya naprikinci bereznya 1942 11 Protyagom 1990 h bagato finiv yaki zalishilisya v Ingermanlandiyi otrimali pravo na repatriaciyu ta emigruvali do susidnoyi Finlyandiyi Z ingermanlandskimi finami istorichno pov yazana diyalnist lyuteranskoyi Cerkvi Ingriyi ELCI 6 Div takozh RedaguvatiRespublika Pivnichna IngriyaPrimitki Redaguvati Chistyakov Yu Namogilni hresti v Ingermanlandiyi sajt D Ivanova Geraldika sogodnya Arhiv originalu za 7 lipnya 2011 Procitovano 1 kvitnya 2009 Pyukkenen A Sirov A Sho take Ingermanlandiya Arhiv originalu za 4 grudnya 2002 Procitovano 4 grudnya 2002 Svanidze A A Pivnichna Yevropa v XII XV st Arhiv originalu za 29 serpnya 2008 Procitovano 1 kvitnya 2009 a b v Nash kraj vid najdavnishih chasiv do XVIII storichchya sajt Komitetu Osviti r Sosnovij Bor Arhiv originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 1 kvitnya 2009 U poloni u shvedov sablino ru Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 1 kvitnya 2009 a b Yevangelichesko lyuteranska cerkva Ingriyi na terenah Rosiyi ELCI Respublika Kareliya oficijnij server Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2008 Procitovano 1 kvitnya 2009 Velikij Rosiyanin do 330 richchya z dnya narodzhennya O D Menshikova Oficijnij vebsajt organiv derzhavnoyi vladi Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu Yugri Arhivovano 25 grudnya 2007 u Wayback Machine Div povnij titul Menshikova Saksa K Nevidoma respublika Arhiv originalu za 29 listopada 2010 Procitovano 20 bereznya 2007 Sorokin P Ye Poperedniki Peterburga Arhiv originalu za 12 kvitnya 2009 Procitovano 1 kvitnya 2009 Gromada ingermanlandskih finiv proekt Sajt nacionalnih gromad Arhiv originalu za 27 kvitnya 2009 Procitovano 1 kvitnya 2009 Birger V Deportaciya za nacionalnoyu oznakoyu z Ingermanlandiyi 1942 rik rosijskoyu Krasnoyarske suspilstvo Memorial Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 18 bereznya 2008 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu IzhoriyaKonstantin Saksa Neizvestnaya respublika Arhivovano 29 listopada 2010 u Wayback Machine ros Ingermanlandiya amp Sankt Peterburg Arhivovano 5 lyutogo 2007 u Wayback Machine ros Volnyj Peterburg Respublika Ingermanlandiya ros Bolshaya Izhora nasha Rodina ros Volnyj Peterburg ros Inkerin liitto inkerinsuomalaisten yhdistys Arhivovano 11 kvitnya 2005 u Wayback Machine Inkerin liitto Arhivovano 9 lyutogo 2007 u Wayback Machine Virtuaali Inkeri Arhivovano 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Iformacionnyj proekt Ingriya Info Arhivovano 30 kvitnya 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Izhoriya amp oldid 40545312