Шело́нь (рос. Шелонь) — річка в Псковській та Новгородській областях Росії. Довжина — 248 км, площа басейну — 9710 км². Середня витрата води за 59 км від гирла 43,6 м³/с. Належить до басейну Балтійського моря.
| Шелонь | |
|---|---|
| | |
| 58°12′52″ пн. ш. 30°46′57″ сх. д. / 58.21448888891677598° пн. ш. 30.78266111113877912° сх. д. | |
| Витік | Псковська область |
| • координати | 57°23′42″ пн. ш. 30°12′32″ сх. д. / 57.3950277778057725° пн. ш. 30.20905555558377742° сх. д. |
| • висота, м | 85 |
| Гирло | озеро Ільмень |
| • координати | 58°13′39″ пн. ш. 30°53′59″ сх. д. / 58.22750000002777426° пн. ш. 30.89972222224977827° сх. д. |
| Басейн | Neva basind |
| Країни: | Росія |
| Регіон | Псковська область Новгородська область |
| Довжина | 248 км |
| Площа басейну: | 9710 |
| Середньорічний стік | 44 м³/с |
| Притоки: | Koloshkad, Belkad, Bolotinkad, Borovenkad, Vekshad, Gorodyankad, Demyankad, Dryazzhenkad, Ilznad, Krutetsd, Lemyonkad, Lyutad, Militsd, Patcherkad, Polonkad, Severkad, Sitnyad, Sosenkad, Strupenkad, Sudomad, Tishinkad, Uglyankad, Udokhad, Uza[d], Schilinkad і Mshagad |
| Водойми в руслі | Ільмень |
| Медіафайли у Вікісховищі |
На річці розташовані міста Порхов, Сольці а також селище міського типу Шимськ. Великі притоки — Мшага, Ситня, Удоха, Уза, Судома, Ільзна (ліворуч); Колошка, Леменка, Люта, Шилінка, Полонка, Білка, Сєверка (праворуч).
У басейні річки часто трапляються мінеральні джерела. Річка судноплавна в пониззі, від міста Сольці до гирла. Шелонь починається у великих болотах, розташованих поблизу кордону між Новгородською та Псковською областями.
Шелонь впадає в озеро Ільмень в його західній частині, утворюючи дельту площею 10 км². На лівому березі Шелоні неподалік від села Велебиці Солецького району Новгородської області 14 липня 1471 відбулася битва між московськими військами і новгородським військом, що увійшла в історію як Шелонська битва.
Історія Редагувати
Назва Шелонь нагадує гідронім Желонь в окрузі Овруцького кряжу (Україна, Білорусь), де є і притока Словечна (у Шелоні — Слов'янка). Коростинь недалеко від впадіння Шелоні в Ільмень нагадує топонім Коростень недалеко від Желоні.
В документах Ганзейського союзу 15 століття не раз повідомляється про так званий Лузький шлях, який пов'язував Великий Новгород з Фінською затокою. По Шелоні проходила одна з його ділянок: Волхов—Ільмень—Шелонь—Мшага—Кіба—Волок до річки Луга і далі Лугою до Фінської затоки. Лузький шлях був найважливішою транспортною артерією і активно використовувався, коли традиційний шлях Волхов—Ладога—Нева був з якихось причин блокований.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шелонь |
- Ю. Б. Воронов «100 избранных маршрутов для путешествий на байдарке». М., «Мир», 1993.
- Шелонь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)