Фатьянівська культура — археологічна культура бронзової доби.
| Фатьянівська культура | |
| Наступник | Абашевська культура |
|---|---|
| Час/дата початку | 3200 до н. е. |
| Час/дата закінчення | 2300 до н. е. |
| Фатьянівська культура у Вікісховищі |
Існувала у 2000-1500 роках до Р.Х.. Була поширена від Балтійського регіону до басейнів Волги й Ками із центром у Владимиро-Суздальському межиріччі.
Фатьянівська культура входила до складу великої культурно-історичної спільності — бойових сокир культур або шнурової кераміки культур, що були поширені серед предків слов'ян, балтів й германців.
Названа за могильником біля села Фатьянове Даниловського району Ярославської області.
Походження ред.
Передбачувана прабатьківщина племен фатьянівська культура — територія між Дніпром і Віслою.
Вважається, що племена фатьянівської культури є представниками одної з гілок давніх балтів.
Антропологічний тип — європеоїдний.
Локальні варіанти ред.
У фатьянівській культурі виділяється кілька локальних варіантів:
- верхньоволзький,
- московсько-клязьмінський,
- середньоволзький, або балановський, що відокремлюють у окрему балановську культуру; названо за Балановським могильником,
- інші.
Пам'ятки ред.
Основні пам'ятники — ґрунтові могильники, родові цвинтарі, звичайно розташовані на пагорбах. Померлих ховали в скорченому положенні в спеціальних спорудженнях (з дерева, бересту, прутів), чоловіків в основному на правому боці, головою на захід, жінок — на лівому, головою на схід.
Артефакти ред.
Артефакти поховань різноманітні:
- зброя (кам'яні висвердлені бойові сокири, мідні сокири, списи, стріли й інше);
- знаряддя з каменю, кості, рідше міді (клиноподібні сокири, ножі, шкребки, шила, шпильки, голки, долота, мотики й інше);
- прикраси (намиста із зубів, костей птахів, мушлю, бурштину);
- численний глиняний посуд; посудини є кулястими, орнаментовані нарізним і штампованим візерунком, на донцах — солярні знаки;
- зустрічаються кості домашніх і диких тварин (залишки їжі в могилах).
Господарство ред.
Основне заняття племен Фатьянівської культури:
- скотарство (свині, вівці, велика рогата худоба, коні),
- можливо землеробство;
- підсобні заняття — полювання, рибальство й збирання.
- розвинена металургія міді.
Суспільний лад — патріархально-родової.
Могили родових старійшин виділялися розмірами й багатством інвентарю.
Вірування - культ предків, ведмежий і солярний культи.
Джерела ред.
- Крайнов Д. А. Древнейшая история Волго-Окского междуречья. — М., 1972;
- Крайнов Д. А. Фатьяновская культура // Эпоха бронзы лесной полосы СССР. — М., 1987. — (Археология СССР);
- Шитов В.Н. Фатьяновская культура, Энциклопедия Мордовия.