www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новгородський дитинець Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба вип

Новгородський дитинець

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (вересень 2020)
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (вересень 2020)

Новгородський дитинець також Новгородський кремль (рос. Новгородский детинец) — фортеця Великого Новгорода. Дитинець розташований на лівому березі річки Волхов. Перша літописна згадка про нього відноситься до 1044 року. Є пам'ятником архітектури федерального значення, охороняється державою. Новгородський дитинець, як частина історичного центру Великого Новгорода, входить в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Новгородський дитинець

58°31′17″ пн. ш. 31°16′32″ сх. д. / 58.52154900002777538° пн. ш. 31.27568000002777993° сх. д. / 58.52154900002777538; 31.27568000002777993Координати: 58°31′17″ пн. ш. 31°16′32″ сх. д. / 58.52154900002777538° пн. ш. 31.27568000002777993° сх. д. / 58.52154900002777538; 31.27568000002777993
Країна  Росія
Розташування Великий Новгород
Тип кремль (фортеця) і пам'ятка архітектури[d]
Новгородський дитинець
Новгородський дитинець (Росія)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія ред.

Північна частина сучасного Дитинця колись становила собою дельту, утворену припливом Волхов з двома рукавами, територія якої ділилася на дві ділянки з острівним положенням. Р. М. Штендер припускав, що найперша фортеця займала серединну частину сучасного Дитинця у секторі між Володимирською і Пречистенською вежами (тобто центральний острівець). На думку В. Л. Яніна, найдавніший Дитинець знаходився в північно-західній частині сучасного Кремля в районі Владичного двору (тобто на північному острові).

На місці Новгородського дитинця в X—XI століттях існували житлові садиби Людина кінця. Розкопки на місці колишньої Пречистенської вежі Новгородського кремля дозволили виявити фрагменти дерев'яної городні, на яких стояла стіна. Радіовуглецевий аналіз спилів з дубових колод дав дати 951±27 рік та 918±41 рік, що, на думку Олега Олейнікова, свідчить про існування укріплення на місці північної частини Дитинця у другій-третій чверті X століття.

Дерев'яний дитинець був закладений за князя Володимира Ярославича — сина Ярослава Мудрого.

У 1045 році князь Володимир Ярославич почав зведення в Дитинці кам'яного Софійського собору північніше 13-голового дерев'яного храму «з дуба о 13 верхах», згорілого в 989 році. Головний храм Пана Великого Новгорода будували 7 років. Освячення його єпископом Лукою Жидятою відбулося в 1052 році. Після освячення Володимир Ярославич прожив менше місяця і був похований в тільки що побудованому соборі.

В 1065 році дерев'яний Дитинець був захоплений полоцьким князем Всеславом Брячиславичем. Фортеця XI століття мала тільки двоє воріт, до яких підходили головні магістралі Софійського боку — Велика вулиця Неревського кінця і Пробійна вулиця Людина кінця. Перша йшла до північних воріт, друга — до південних воріт.

Головною вулицею Дитинця була Пискупля (тобто Єпископська), що будувалася на гроші єпископа. Вона перетинала територію фортеці з заходу на схід і виходила до волховського Великого мосту.

Дубові стіни Дитинця були на практично однаковому віддаленні від Софійського собору і утворювали круглу форму укріплень.

У середині XI століття до Дитинця були приєднані північно-східна і південна частини сучасного Новгородського кремля (першу частину називали «Окром», а другу «Околотком»). У 1097 році дерев'яний Новгородський дитинець в черговий раз згорів. Знову він був збудований тільки за сина Володимира Мономаха князя Мстислава I в 1116 році. У цей же рік Дитинець був збільшений в південну сторону і досяг розмірів сучасного кремля. Загальна площа кремля всередині стін — 12,1 га.

Софійська дзвіниця

У 1262 році дитинець знову згорів, але відразу був відновлений.

У 1136 році через втечу князя Всеволода Мстиславича з поля битви біля Жданової гори і його вигнання з Новгорода влада князя була сильно обмежена, і він стає залежним від віча. Князі переселяються з Дитинця на Городище, а Дитинець з цього часу стає опорою нової влади — Новгородської вічевої республіки. Значну частину Дитинця займала резиденція архієпископа  — Владичний двір, який забудовується численними церквами, житловими і господарськими будівлями. У 1262 році після пожежі стіни Дитинця були відбудовані заново.

У 1333 році новгородський архієпископ Василь (Каліка) розпочав будівництво нового кам'яного Дитинця в Новгороді, побоюючись військ Івана Калити з ординцями і шведів. У 1348 році шведи, порушивши Оріховський договір, вторглися в новгородські землі, захопили Водську п'ятину і фортецю Орєшек, і тому будівельні роботи в Дитинці відновилися лише у другій половині XIV століття. Заміна дерев'яного Дитинця на кам'яний завершилася в 30-ті роки XV століття. У 1437 році через весняну повінь обвалилася частина Софійської дзвіниці, але через два роки ця частина стіни і дзвіниця були відновлені.

Корінна перебудова Дитинця сталася в 1478 році при Великому князі московському Івані III, коли Великий Новгород увійшов до складу Великого князівства Московського (у зв'язку з розвитком артилерії бійниці Дитинця виявилися недостатньо зручними для розміщення в них вогнепальної зброї). Реконструкція була зроблена на спільні кошти Івана III і новгородського архієпископа Геннадія. Будівництво закінчилося в 1490 році. Перебудова Дитинця була настільки значною, що фактично він був побудований заново.

7 травня 1862 року в бік Волхов обвалилась велика ділянка стіни, значна частина якої була перебудована за два роки до цього. Вперше її аварійний стан зазначався ще в середині XVII століття. Фортечна стіна була споруджена заново з нового цегли без всякого дотримання давніх форм. Заради економії її зробили значно тонше і з досить глибокими нішами. Частину нової стіни займають приміщення, влаштовані всередині стіни під архів Казенної палати.

Під час німецької окупації 1941-1944 рр. ці приміщення використовувалися гітлерівськими солдатами як казарми.

30 квітня 1991 року впала ділянка стіни біля Спаської вежі (понад 20 м), а трохи згодом, у ніч з 3 на 4 травня, поруч обвалилася частина стіни, сильно деформувавши схил валу. У 1994-1996 роках замість зруйнованого фрагмента стіни між Спаською та Княжою вежами був зведений новий.

Архітектура ред.

Церква Андрія Стратилата (XIV—XVII ст.)
Софійський собор (1045-1050 рр .. )
Вежа Кокуй
Головний зал Владичної (Грановитої) палати
Срібна монета з серії: «Росія у світовому культурному і природному спадщині ЮНЕСКО: Історичні пам'ятки Новгорода і околиць»

Дитинець стоїть на пагорбі, розташованому над рівнем Волхов на висоті 10 м. Має форму неправильного овалу, витягнутого з півдня на північ і злегка увігнутого з прибережного боку. Зовнішній периметр стін 1487 м, найбільша довжина з півночі на південь 565 м, ширина з заходу на схід 220 м. Загальна площа всередині стін 12,1 га.

Стіни та вежі Дитинця ред.

Стіни споруджені з каменю і цегли на вапняному розчині. Їх товщина 1-2,5 цегли. Кам'яна кладка складається з вапняку і кругляка. Товщина мурів у різних частинах неоднакова — від 3,6 до 6,5 м. Висота коливається від 8 до 15 м. Відмінною рисою новгородського Дитинця було будівництво надворотних церков. У зведенні надворотних храмів Дитинця головна роль належала новгородським архієпископам, а князі в будівництві вже не брали участі. Нині велика частина стін, реставрованих у 1950—1960 рр. під керівництвом А. В. Воробйова, має вигляд XV ст.

Не всі прийняті нині назви веж історичні. Найменування «Палацова», «Княжа», «Кокуй», «Митрополича» запроваджені авторами краєзнавчої літератури на рубежі XIX—XX ст. (в матеріалах XVII—XVIII ст. постійних назв у них не було). Усередині кожна вежа поділялася на п'ять або шість ярусів. Яруси веж з'єднувалися між собою дерев'яними сходами. Кожна з башт мала виходи на бойовий хід кріпосної стіни. Нижні яруси могли використовуватися для зберігання боєприпасів. Вежі, крім того, були забезпечені пристроями для підйому гармат і боєприпасів.

Вежі Дитинця ред.

Фрагмент Михайлівській ікони «Знамення Божої Матері», кінця XVII століття.
Не збережені вежі ред.

Деякі вежі були зруйновані, причому замість Пречистенської і Воскресенської веж влаштовані широкі проїзні арки.

Довжини всіх прясел стіни ред.

Від До Довжина (м)
Пречистенська арка Палацова вежа 286
Палацова вежа Спаська башта 59
Спаська башта Княжа вежа 75
Княжа вежа Вежа Кокуй 52,5
Вежа Кокуй Покровська башта 58,9
Покровська башта Златоустівська вежа 88,4
Златоустівська вежа Воскресенська арка 100,6
Воскресенська арка Митрополича вежа 150
Митрополича вежа Федоровська вежа 62
Федоровська вежа Володимирська вежа 112,6
Володимирська вежа Пречистенська арка 172

Собори і церкви ред.

Збережені ред.

Не збережені ред.

Інші пам'ятки ред.

Різне ред.

Банкнота в 5 рублів

Вид з вежі Кокуй на Княжу, Спаську і Двірцеву вежі і стіни новгородського дитинця зображені на російських банкнотах номіналом 5000 рублів зразка 1995 року (недіюча) і номіналом 5 рублів зразка 1997 року (чинна, але фактично виведена з обігу). Архітектурна панорама Новгородського кремля в обрамленні стилізованої арки зображена на срібній монеті номіналом 200 рублів зразка 2009 року.

Див. також ред.

  • Оборонні споруди Новгорода

Примітки ред.

  1. Археолог заявил, что кремль в Великом Новгороде – древнее, чем думают [ 2018-06-24 у Wayback Machine.], 27 Января 2017

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2020 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad veresen 2020 Novgorodskij ditinec takozh Novgorodskij kreml ros Novgorodskij detinec fortecya Velikogo Novgoroda Ditinec roztashovanij na livomu berezi richki Volhov Persha litopisna zgadka pro nogo vidnositsya do 1044 roku Ye pam yatnikom arhitekturi federalnogo znachennya ohoronyayetsya derzhavoyu Novgorodskij ditinec yak chastina istorichnogo centru Velikogo Novgoroda vhodit v spisok vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Novgorodskij ditinec58 31 17 pn sh 31 16 32 sh d 58 52154900002777538 pn sh 31 27568000002777993 sh d 58 52154900002777538 31 27568000002777993 Koordinati 58 31 17 pn sh 31 16 32 sh d 58 52154900002777538 pn sh 31 27568000002777993 sh d 58 52154900002777538 31 27568000002777993Krayina RosiyaRoztashuvannya Velikij NovgorodTip kreml fortecya i pam yatka arhitekturi d Novgorodskij ditinecNovgorodskij ditinec Rosiya Mediafajli u VikishovishiSvitova spadshina YuNESKO Zmist 1 Istoriya 2 Arhitektura 2 1 Stini ta vezhi Ditincya 2 1 1 Vezhi Ditincya 2 1 1 1 Ne zberezheni vezhi 2 1 2 Dovzhini vsih pryasel stini 2 2 Sobori i cerkvi 2 2 1 Zberezheni 2 2 2 Ne zberezheni 2 3 Inshi pam yatki 3 Rizne 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya red Pivnichna chastina suchasnogo Ditincya kolis stanovila soboyu deltu utvorenu priplivom Volhov z dvoma rukavami teritoriya yakoyi dililasya na dvi dilyanki z ostrivnim polozhennyam R M Shtender pripuskav sho najpersha fortecya zajmala seredinnu chastinu suchasnogo Ditincya u sektori mizh Volodimirskoyu i Prechistenskoyu vezhami tobto centralnij ostrivec Na dumku V L Yanina najdavnishij Ditinec znahodivsya v pivnichno zahidnij chastini suchasnogo Kremlya v rajoni Vladichnogo dvoru tobto na pivnichnomu ostrovi Na misci Novgorodskogo ditincya v X XI stolittyah isnuvali zhitlovi sadibi Lyudina kincya Rozkopki na misci kolishnoyi Prechistenskoyi vezhi Novgorodskogo kremlya dozvolili viyaviti fragmenti derev yanoyi gorodni na yakih stoyala stina Radiovuglecevij analiz spiliv z dubovih kolod dav dati 951 27 rik ta 918 41 rik sho na dumku Olega Olejnikova svidchit pro isnuvannya ukriplennya na misci pivnichnoyi chastini Ditincya u drugij tretij chverti X stolittya 1 Derev yanij ditinec buv zakladenij za knyazya Volodimira Yaroslavicha sina Yaroslava Mudrogo U 1045 roci knyaz Volodimir Yaroslavich pochav zvedennya v Ditinci kam yanogo Sofijskogo soboru pivnichnishe 13 golovogo derev yanogo hramu z duba o 13 verhah zgorilogo v 989 roci Golovnij hram Pana Velikogo Novgoroda buduvali 7 rokiv Osvyachennya jogo yepiskopom Lukoyu Zhidyatoyu vidbulosya v 1052 roci Pislya osvyachennya Volodimir Yaroslavich prozhiv menshe misyacya i buv pohovanij v tilki sho pobudovanomu sobori V 1065 roci derev yanij Ditinec buv zahoplenij polockim knyazem Vseslavom Bryachislavichem Fortecya XI stolittya mala tilki dvoye vorit do yakih pidhodili golovni magistrali Sofijskogo boku Velika vulicya Nerevskogo kincya i Probijna vulicya Lyudina kincya Persha jshla do pivnichnih vorit druga do pivdennih vorit Golovnoyu vuliceyu Ditincya bula Piskuplya tobto Yepiskopska sho buduvalasya na groshi yepiskopa Vona peretinala teritoriyu forteci z zahodu na shid i vihodila do volhovskogo Velikogo mostu Dubovi stini Ditincya buli na praktichno odnakovomu viddalenni vid Sofijskogo soboru i utvoryuvali kruglu formu ukriplen U seredini XI stolittya do Ditincya buli priyednani pivnichno shidna i pivdenna chastini suchasnogo Novgorodskogo kremlya pershu chastinu nazivali Okrom a drugu Okolotkom U 1097 roci derev yanij Novgorodskij ditinec v chergovij raz zgoriv Znovu vin buv zbudovanij tilki za sina Volodimira Monomaha knyazya Mstislava I v 1116 roci U cej zhe rik Ditinec buv zbilshenij v pivdennu storonu i dosyag rozmiriv suchasnogo kremlya Zagalna plosha kremlya vseredini stin 12 1 ga nbsp Sofijska dzvinicyaU 1262 roci ditinec znovu zgoriv ale vidrazu buv vidnovlenij U 1136 roci cherez vtechu knyazya Vsevoloda Mstislavicha z polya bitvi bilya Zhdanovoyi gori i jogo vignannya z Novgoroda vlada knyazya bula silno obmezhena i vin staye zalezhnim vid vicha Knyazi pereselyayutsya z Ditincya na Gorodishe a Ditinec z cogo chasu staye oporoyu novoyi vladi Novgorodskoyi vichevoyi respubliki Znachnu chastinu Ditincya zajmala rezidenciya arhiyepiskopa Vladichnij dvir yakij zabudovuyetsya chislennimi cerkvami zhitlovimi i gospodarskimi budivlyami U 1262 roci pislya pozhezhi stini Ditincya buli vidbudovani zanovo U 1333 roci novgorodskij arhiyepiskop Vasil Kalika rozpochav budivnictvo novogo kam yanogo Ditincya v Novgorodi poboyuyuchis vijsk Ivana Kaliti z ordincyami i shvediv U 1348 roci shvedi porushivshi Orihovskij dogovir vtorglisya v novgorodski zemli zahopili Vodsku p yatinu i fortecyu Oryeshek i tomu budivelni roboti v Ditinci vidnovilisya lishe u drugij polovini XIV stolittya Zamina derev yanogo Ditincya na kam yanij zavershilasya v 30 ti roki XV stolittya U 1437 roci cherez vesnyanu povin obvalilasya chastina Sofijskoyi dzvinici ale cherez dva roki cya chastina stini i dzvinicya buli vidnovleni Korinna perebudova Ditincya stalasya v 1478 roci pri Velikomu knyazi moskovskomu Ivani III koli Velikij Novgorod uvijshov do skladu Velikogo knyazivstva Moskovskogo u zv yazku z rozvitkom artileriyi bijnici Ditincya viyavilisya nedostatno zruchnimi dlya rozmishennya v nih vognepalnoyi zbroyi Rekonstrukciya bula zroblena na spilni koshti Ivana III i novgorodskogo arhiyepiskopa Gennadiya Budivnictvo zakinchilosya v 1490 roci Perebudova Ditincya bula nastilki znachnoyu sho faktichno vin buv pobudovanij zanovo 7 travnya 1862 roku v bik Volhov obvalilas velika dilyanka stini znachna chastina yakoyi bula perebudovana za dva roki do cogo Vpershe yiyi avarijnij stan zaznachavsya she v seredini XVII stolittya Fortechna stina bula sporudzhena zanovo z novogo cegli bez vsyakogo dotrimannya davnih form Zaradi ekonomiyi yiyi zrobili znachno tonshe i z dosit glibokimi nishami Chastinu novoyi stini zajmayut primishennya vlashtovani vseredini stini pid arhiv Kazennoyi palati Pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1944 rr ci primishennya vikoristovuvalisya gitlerivskimi soldatami yak kazarmi 30 kvitnya 1991 roku vpala dilyanka stini bilya Spaskoyi vezhi ponad 20 m a trohi zgodom u nich z 3 na 4 travnya poruch obvalilasya chastina stini silno deformuvavshi shil valu U 1994 1996 rokah zamist zrujnovanogo fragmenta stini mizh Spaskoyu ta Knyazhoyu vezhami buv zvedenij novij Arhitektura red nbsp Cerkva Andriya Stratilata XIV XVII st nbsp Sofijskij sobor 1045 1050 rr nbsp Vezha Kokuj nbsp Golovnij zal Vladichnoyi Granovitoyi palati nbsp Sribna moneta z seriyi Rosiya u svitovomu kulturnomu i prirodnomu spadshini YuNESKO Istorichni pam yatki Novgoroda i okolic Ditinec stoyit na pagorbi roztashovanomu nad rivnem Volhov na visoti 10 m Maye formu nepravilnogo ovalu vityagnutogo z pivdnya na pivnich i zlegka uvignutogo z priberezhnogo boku Zovnishnij perimetr stin 1487 m najbilsha dovzhina z pivnochi na pivden 565 m shirina z zahodu na shid 220 m Zagalna plosha vseredini stin 12 1 ga Stini ta vezhi Ditincya red Stini sporudzheni z kamenyu i cegli na vapnyanomu rozchini Yih tovshina 1 2 5 cegli Kam yana kladka skladayetsya z vapnyaku i kruglyaka Tovshina muriv u riznih chastinah neodnakova vid 3 6 do 6 5 m Visota kolivayetsya vid 8 do 15 m Vidminnoyu risoyu novgorodskogo Ditincya bulo budivnictvo nadvorotnih cerkov U zvedenni nadvorotnih hramiv Ditincya golovna rol nalezhala novgorodskim arhiyepiskopam a knyazi v budivnictvi vzhe ne brali uchasti Nini velika chastina stin restavrovanih u 1950 1960 rr pid kerivnictvom A V Vorobjova maye viglyad XV st Ne vsi prijnyati nini nazvi vezh istorichni Najmenuvannya Palacova Knyazha Kokuj Mitropolicha zaprovadzheni avtorami krayeznavchoyi literaturi na rubezhi XIX XX st v materialah XVII XVIII st postijnih nazv u nih ne bulo Useredini kozhna vezha podilyalasya na p yat abo shist yarusiv Yarusi vezh z yednuvalisya mizh soboyu derev yanimi shodami Kozhna z basht mala vihodi na bojovij hid kriposnoyi stini Nizhni yarusi mogli vikoristovuvatisya dlya zberigannya boyepripasiv Vezhi krim togo buli zabezpecheni pristroyami dlya pidjomu garmat i boyepripasiv Vezhi Ditincya red nbsp Fragment Mihajlivskij ikoni Znamennya Bozhoyi Materi kincya XVII stolittya Spaska 1297 rik Palacova Knyazha Kokuj perebudovana za Petra I Pokrovska 1305 rik Zlatoustivska Mitropolicha nazvana po najblizhchomu mitropolichomu dvoru Fedorovska VolodimirskaNe zberezheni vezhi red Deyaki vezhi buli zrujnovani prichomu zamist Prechistenskoyi i Voskresenskoyi vezh vlashtovani shiroki proyizni arki Prechistenska Bogorodicka Borisoglibska Voskresenska 1296 rik Dovzhini vsih pryasel stini red Vid Do Dovzhina m Prechistenska arka Palacova vezha 286Palacova vezha Spaska bashta 59Spaska bashta Knyazha vezha 75Knyazha vezha Vezha Kokuj 52 5Vezha Kokuj Pokrovska bashta 58 9Pokrovska bashta Zlatoustivska vezha 88 4Zlatoustivska vezha Voskresenska arka 100 6Voskresenska arka Mitropolicha vezha 150Mitropolicha vezha Fedorovska vezha 62Fedorovska vezha Volodimirska vezha 112 6Volodimirska vezha Prechistenska arka 172Sobori i cerkvi red Zberezheni red Sofijskij sobor Cerkva Andriya Stratilata Cerkva Sergiya Radonezkogo 1463 rik Cerkva Vhodu Gospodnogo v Yerusalim 1759 rik na misci hramu XIV stolittya rozpisanogo ikonopiscem Isaakiyem Pislya VVV pristosovana pid lektorij Ne zberezheni red Cerkva Borisa i GlibaInshi pam yatki red Pam yatnik Tisyacholittya Rosiyi Dzvinicya Sofijskogo soboru Tajnichni vodyani vorota Boyarski vodyani vorota Vladichna palata gotichnij 1433 rik Chasozvonya Memorial Vichnij vogon slavi Nikitskij korpus Vladichnij dvir Prisutstveni miscyaRizne red nbsp Banknota v 5 rublivVid z vezhi Kokuj na Knyazhu Spasku i Dvircevu vezhi i stini novgorodskogo ditincya zobrazheni na rosijskih banknotah nominalom 5000 rubliv zrazka 1995 roku nediyucha i nominalom 5 rubliv zrazka 1997 roku chinna ale faktichno vivedena z obigu Arhitekturna panorama Novgorodskogo kremlya v obramlenni stilizovanoyi arki zobrazhena na sribnij moneti nominalom 200 rubliv zrazka 2009 roku Div takozh red Oboronni sporudi NovgorodaPrimitki red Arheolog zayavil chto kreml v Velikom Novgorode drevnee chem dumayut Arhivovano 2018 06 24 u Wayback Machine 27 Yanvarya 2017Literatura red Aleshkovskij M H Arhitekturnyj ansambl Novgorodskogo detinca XIV nachala XV vv v svyazi s voprosami o proniknovenii grazhdanskih motivov v voennoe zodchestvo i restavracionnyh tendenciyah v razvitii novgorodskoj arhitektury Gusev P Novgorodskij Detinec po izobrazheniyu na ikone Mihajlovskoj cerkvi Vestnik arheologii i istorii izdavaemyj Imperatorskim S Peterburgskim arheologicheskim institutom Vypusk XXII SPb 1914 Sinodalnaya tipografiya 1 s S 45 82 Rozhdestvenskaya L A Novgorodskij kreml Putevoditel L A Rozhdestvenskaya L Lenizdat 1980 184 32 s 125 000 ekz obl Troyanovskij S V O nekotoryh rezultatah raskopok v Novgorodskom kremle Novgorod i Novgorodskaya Zemlya Istoriya i arheologiya 1998 12 Posilannya red Ditinec Velikogo Novgoroda Sto velikih zamkiv Arhitektura Novgoroda Velikogo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Novgorodskij ditinec amp oldid 38184730