2022 в Україні

← 2021 2020 2019 2022 в Україні → 2023 2024 2025
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 2022 Список років в Україні

Події

Січень

• 1 січня
  • Банер зі Степаном Бандерою, який вивісили на фасаді Тернопільської облради, потрапив у Книгу рекордів України.
  • Спікер МВС України Артем Шевченко пішов у відставку.
  • Україна приєдналася до Часткової угоди про створення Групи зі співробітництва у боротьбі проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу (Групи Помпіду).
• 4 січня
  • Розпочався онлайн-запис на бустерну дозу щеплення від коронавірусу, яку можуть отримати люди старші за 60 років, медпрацівники та працівники будинків інтернатного типу.
  • На Львівщині розвідкові розкопки нововідкритої пам'ятки часів германських племен виявили два нові унікальні археологічні об'єкти часів Римської імперії
• 5 січня
  • В Україні розпочинається реєстрація на пробне зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), яка триватиме до 22 січня.
  • Журналістську стипендію імені Вацлава Гавела від Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода отримала Катерина Лихогляд.
• 6 січня
  • У Хмельницькому в аквапарку 16 дітей із Вінницької області постраждали від інгаляційного отруєння хлором.
• 7 січня
  • У Києві на проспекті Перемоги скоєно напад журналіста та співзасновника «Громадського радіо» Андрія Куликова, інцидент не пов'язують з професійною діяльністю журналіста.
• 9 січня
  • У Києві на Михайлівській площі відбулася акція «Скажи Путіну Ні»
• 12 січня
  • По Україні прокотилася хвиля повідомлень про мінування низки об'єктів: аеропортів Бориспіль та Жуляни, центральних станцій метро Києва, шкіл у містах Черкаси, Львів та Дніпро, торгівельних центрів та головної ялинки в Одесі.
• 13 січня
  • Компанія SpaceX вивела на орбіту український супутник «Січ-2-30», що стало поверненням України у космос після невдалого запуску «Січ-2» у 2012.
  • У Закарпатській області зафіксували землетрус, магнітуда підземних поштовхів склала 1,5 бала за шкалою Ріхтера.
• 14 січня
  • Відбулась глобальна кібератака на державні сайти України.
  • Колишній президент України, Віктор Янукович подав до Окружного адмінсуду Києва ще один позов проти Верховної Ради.
  • Президент України Володимир Зеленський підписав спільну декларацію із президентом Азербайджанської Республіки Ільхамом Алієвим, у якій зафіксовано спільну позицію двох країн щодо багатьох питань
• 16 січня
  • Набуває чинності 25 стаття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Згідно з документом друковані засоби масової інформації мають видаватися державною мовою.
  • Авіакомпанія Ryanair скасувала 6 маршрутів з Харкова до кінця лютого 2022 року.
  • Внаслідок ускладнення погодних умов знеструмлено 67 населених пунктів у 5 областях України
• 17 січня
  • В Україну повернувся колишній президент Петро Порошенко, та відправився на слухання до Печерського суду Києва.
  • Вперше в історії Україна здобула ліцензію у жіночому бобслеї на зимову Олімпіаду 2022 в Пекіні.
  • Зафіксовано нові кібератаки в Україні на деякі установи: Шевченківський райсуд Києва, систему державних закупівель Prozorro.
  • На Харківщині зафіксували перші випадки штаму коронавірусу «Омікрон», раніше «Омікрон» підтвердили у Києві та Одесі.
  • Україна та Агенція НАТО з комунікації та інформації (NCI Agency) підписали оновлений меморандум про продовження спільної роботи над технологічними проєктами.
• 19 січня
  • Кабінет міністрів України ухвалив створення Державної служби у справах дітей, яка забезпечуватиме формування та реалізацію політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей.
  • Державний секретар США Ентоні Блінкен у Києві зустрівся з Володимиром Зеленським та Дмитром Кулебою.
• 20 січня
  • Комітет фінансової та податкової політики Верховної ради підтримав законопроєкт про економічний паспорт українця, який було анонсовано у грудні 2021 року.
  • До України надійшло два мільйони швидких тестів для визначення COVID-19, тести вартістю в понад сім мільйонів доларів закупив і доправив до Києва Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) за фінансової підтримки Світового банку і у співпраці з МОЗ.
• 22 січня
  • Сталося загоряння центрального офісу корпорації АТБ в місті Дніпро.
• 24 січня
  • Аноніми повідомили про мінування всіх шкіл і торгових центрів в Одесі та Кривому Розі, відбулася масова евакуація.
  • Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала пакет допомоги Україні на 1,2 мільярда євро
  • Національна суспільна телерадіокомпанія оголосила перелік фіналістів відбору на участь у пісенному конкурсі «Євробачення».
• 25 січня
  • Вулиці Києва почали патрулювати «фантоми» — спеціальні поліцейські автомобілі без розпізнавальних знаків, обладнані системою фіксації порушень ПДР. За перший день зафіксовано 990 порушень.
  • В Києві близько двох тисяч людей взяли участь у мітингу ініціативи SaveФОП під Верховною Радою, відбулися сутички з поліцією
• 26 січня
  • «Vodafone Україна», Ericsson та «ДТЕК Енерго» провели успішні тести 5G телеметрії на Харківському машинобудівному заводі «Корум Світло шахтаря» («ДТЕК Енерго»).
  • Під будівлею Міністерства інфраструктури у Києві відбувся мітинг українських моряків.
• 27 січня
  • В Дніпрі на території Південного машинобудівного заводу нацгвардієць розстріляв караул військовослужбовців, 5 людей загинуло, 5 поранені. Командувач Нацгвардії Микола Балан подав у відставку
  • Київський завод «Електронмаш» продали на повторному аукціоні за 430 млн гривень.
  • У Бабиному Яру молитвою вшанували пам'ять жертв Голокосту
  • Запорізька АЕС відновила роботу 4-го енергоблоку після усунення несправності
  • Україна та Британія ратифікували угоду на модернізацію та забезпечення озброєнням ВМС на 1,7 мільярда стерлінгів.
  • У Києві презентували повернену картину Михайла Паніна «Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною», яку вивезли нацисти з Дніпра у 1949 році
• 28 січня
  • Флагман українського науково-дослідного флоту криголам «Ноосфера» відправляється у перший рейс до Антарктиди.
  • Боксера Володимира Вірчиса знайшли повішеним у Дніпровському районі Києва, відкрито кримінальну справу.
  • У Запоріжжі стався вибух газу в квартирі чотириповерхового будинку: загинула одна людина, ще двоє постраждали, 7 квартир зашкоджено, відкрито кримінальну справу.

Лютий

• 1 лютого
  • Україна вперше в історії розпочала фізичний імпорт газу з Угорщини.
  • Україна схвалила Бріджит Брінк — кандидатку на пост посла США, яку обрав Байден.
  • Європейський союз ухвалив рішення про надання Україні макрофінансової підтримки на 1,2 млрд євро.
  • Розпочалася реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання 2022 року. Подати заявку можна до 9 березня.
  • Слідчо-оперативна група провела обшуки на підприємствах «Метінвесту»
• 2 лютого
  • Біля будівлі телеканалу «Наш» кількасот людей провели акцію, вимагаючи запровадити санкції проти цього телеканалу та його власника, проросійського політика Євгенія Мураєва.
• 3 лютого
  • Україна домовилася зі Словаччиною про збільшення потужностей для імпорту газу (загальний обсяг гарантованих потужностей з 4 лютого до 31 березня 2022 року складатиме 42 млн м³ на добу)
  • У рамках офіційного візита Президента Туреччини Реджеп Таїп Ердогана заплановано підписання угоди про зону вільної торгівлі між країнами.
  • Оператор мобільного зв'язку «Київстар» заявив про глобальний збій
• 7 лютого
  • В Києві здійснено напад на помічника генпрокурора Ірини Венедіктової.
• 8 лютого
  • Президент України Володимир Зеленський заявив, що вакциновані українці старше 60 років отримають безоплатний якісний сучасний смартфон.
• 10 лютого
  • Харківський гросмейстер Олександр Ковчан посів друге місце на міжнародному турнірі GM Mix Third Saturday 233 в сербському місті Нові-Сад.
  • У Закарпатській області дві лавини зійшли на трасу Мукачево — Львів.
• 13 лютого
  • На знімальну групу УП Михайла Ткача під час зйомок в аеропорту Дніпра скоєно збройний напад.
• 15 лютого
  • Відбулася кібератака на сайти Збройних сил України, кількох українських банків та міністерств.
• 16 лютого
  • Було продовжено DoS-атаку на сайт Міністерства оборони України.
  • Україна виборола першу медаль на Олімпіаді у Пекіні — «срібло» в Олександра Абраменка у лижній акробатиці.
  • Верховна Рада підтримала законопроєкт про вихід України з Антитерористичного центру держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав.
• 17 лютого
  • Верховна рада ухвалила закон про ратифікацію угоди між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами про спільний авіаційний простір.
  • Пасажирський літак Ан-148 української авіакомпанії Air Ocean вперше за багато років приземлився в одеському аеропорту.
  • Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба оголосив, що Україна створила тристоронній альянс з Польщею і Великою Британією.
• 23 лютого
  • У зв'язку із загрозою нападу Російської Федерації Верховна Рада ввела надзвичайний стан по всій території України, окрім Донецької та Луганської областей.
• 24 лютого
  • Близько 5 години ранку президент Росії Путін оголосив про проведення «спеціальної військової операції» на території України. Розпочалося російське вторгнення в Україну.
  • Верховна Рада у зв'язку зі вторгненням Росії ввела воєнний стан на всій території України, затвердивши відповідний Указ Президента.

Березень

• 1 березня
  • Кабінет міністрів України провела індексацію пенсій з 1 березня 2022 року з коефіцієнтом 1,14.

Призначено, звільнено

• 17 січня — Олексій Арестович «із особистих причин» звільнився з посади позаштатного радника керівника Офісу президента та спікера української делегації у ТКГ.
• 16 лютого
  • Кабінет міністрів призначив Сергія Крука головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Народились

Померли

• 14 січня — Леонід Деркач, колишній голова Служби безпеки України
• 22 лютого — Іван Дзюба, Герой України, дисидент, літературознавець, колишній міністр культури України.

Засновані, створені

Зникли, скасовані

Видання, твори

Пам'ятні дати та ювілеї

• 1200 років з часу (822 рік):
  • входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I.
• 1050 років з часу (972 рік):
  • смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго).
  • початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича.
• 1000 років з часу (1022 рік):
  • перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів.
• 950 років з часу (1072 рік):
  • Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили Руссю.
• 925 років з часу (1097 рік):
  • У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою».
• 800 років з часу (1222 рік):
  • з'їзд князів у Києві, що відбувся з приводу надання допомоги половцям у боротьбі з монголо-татарами.
• 775 років з часу (1247 рік):
  • укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV.
  • заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем.
• 750 років з часу (1272 рік):
  • проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівства.
• 700 років з часу (1322 рік):
  • захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського.
• 575 років з часу (1447 рік):
  • 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалів
• 525 років з часу (1497 рік):
  • 26 жовтня — розгрому військом молдавського господаря Штефана III армії польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області).
• 475 років з часу (1547 рік):
  • перемоги козаків під проводом барського старости Берната Претвиця татар під Очаковим.
• 450 років з часу (1572 рік):
  • 2 червня — заснування реєстрового козацтва, коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисяч.
• 425 років з часу (1597 рік):
  • 11 квітня — чвертування Северина Наливайка поляками у Варшаві за наказом Станіслава Жолкевського після невдалого для козаків Солоницького бою 1596 року та змови угодовської частини козацької старшини, яка підступно захопила С. Наливайка.
• 400 років з часу (1622 рік):
  • 15 липня — перша документальна згадка про колекцію живопису князів Заславських — найдавнішу приватну збірку живопису в Україні.
  • морського походу запорозьких козаків на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…»
  • вдалого походу на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка.
• 350 років з часу (1672 рік):
  • 13 березня — усунення лівобережного гетьмана Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) від гетьманської влади внаслідок заколоту.
  • 17 червня — обрання на старшинській раді в Козачій Діброві (поблизу Конотопа) лівобережним гетьманом Івана Самойловича.
  • початку польсько-турецької війни, що тривала до 1676 року, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Бойові дії відбувалися на території України:
    • 18 липня — битви під Ладижином (Батозька битва)
    • битви під Уманню
    • 18-27 серпня — османського-козацьке військо взяло в облогу й захопило Кам'янець.
    • битви під Корцем
    • 20 вересня — початку облоги османсько-козацьким військом Львова (до 6 жовтня).
    • 5-14 жовтня — успішного походу проти татарських чамбулів польського гетьмана Яна III Собєського.
    • 5-6 жовтня — битви під Краснобродом
    • 6 жовтня — битва під Наролем
    • 7 жовтня — битви під Немировом
    • 9 жовтня — битви під Комарним
    • 14 жовтня — битва під Петранкою
    • битва під Калушем
    • 28 жовтня — укладення Бучацького мирного договору між Річчю Посполитою і Османською імперією, що завершив перший етап війни (28) жовтня 1672 року в місті Бучачі. За договором до Османської імперії відійшли Подільське воєводство (від Бучача — по Брацлав), на Брацлавщині і Південній Київщині, з якої виводились польські залоги, визнавалася влада Петра Дорошенка і Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих дукатів данини. Бучацький мирний договір був відхилений сеймом і Польсько-турецька війна продовжилась до укладення Журавненського договору 1676 року.
• 300 років з часу (1722 рік):
• 2 квітня — видання у Петербурзі царського указу про ліквідацію гетьманства і утворення в Глухові Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною, яка складалася з російських воєвод на чолі з генералом Степаном Веляміновим.
• 14 липня — обрання Павла Полуботка наказним гетьманом України на старшинській раді в Глухові до проведення гетьманських виборів на заміну покійному Івану Скоропадському.
• 250 років з часу (1772 рік):
• 5 серпня — проведення першого поділу Польщі та входження Королівства Галичини та Володимирії до складу Габсбурзької імперії.
• 230 років з часу (1792 рік):
  • 18 червня — битва під Жилинцями, перша перемога війська Речі Посполитої над російськими інтервентами під час російсько-польської війни 1792 року в обороні реформаторської Конституції 3 травня — першої ухваленої європейської конституції.
• 150 років з часу (1772 рік):
• 8 квітня — арешту за участь у таємній організації Кирило-Мефодіївське братство поета Тараса Шевченка та історика Миколу Костомарова.
• 100 років з часу (1922 рік):
• 1 лютого — ухвалення рішення політбюро ЦК КП(б)У про вивезення 8 млн пудів хліба з голодуючої України до Росії.
• 12 квітня — рішення Всеукраїнського центрального виконавчого комітету у Харкові "в додаток до постанови своєї від 30 листопада 1921 року, «подарувати повну персональну амністію всім, що є закордоном особам українського громадянства», які раніше воювали на боці регулярних антирадянських армій.
• 30 грудня — ухвалення на I з'їзді Рад Декларації та Договору про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Нова комуністична країна об'єднала більшу частину території колишньої Російської імперії з населенням 134 мільйони чоловік і стала першою у світі країною, заснованою на ідеології марксизму.
• 75 років з часу (1947 рік):
• призначення 27 лютого першим секретарем ЦК КП(б) України Лазара Кагановича.
• початку 28 квітня масового виселення українців з південно-східних регіонів Польщі на західні та північні території, які раніше входили до складу Німеччини.
• 10 червня — підписання українськими політичними партіями та організаціями в еміграції статуту Української Національної Ради (УНРади), створеної для консолідації всіх самостійницьких сил для відновлення незалежної української держави з демократичним устроєм.
• 21 жовтня — початок однієї з найбільших депортацій населення Західної України, яка увійшла в історію під назвою операція «Захід». За час її проведення до Сибіру і Казахстану було вивезено 26 682 сімей загальною кількістю 77 808 осіб.
• 14 грудня — ухвалення постанови Ради міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) «Про проведення грошової реформи і відміну карток на продовольчі та промислові товари», яка запровадила обмін грошей та скасувала карткову систему.
• 50 років з часу (1972 рік):
  • 12 січня — арештів КДБ УРСР у Києві та Львові 14 діячів дисидентського руху, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі» і поширенні самвидаву.
  • 10 травня — звільнення Петра Шелеста «у зв'язку з переведенням на іншу роботу» з посади першого секретаря ЦК КП України.
  • 19 травня — приходу до влади в УРСР лояльного до Москви Володимира Щербицького, з яким пов'язана хвиля арештів українських дисидентів 1972—1973 років. Зокрема були заарештовані В'ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Василь Стус, Тарас Мельничук, Іван Світличний, Іван Дзюба, Михайло Осадчий, Юлій Шелест та інші.
  • 9 липня — Підземний ядерний вибух потужністю 3,8 кт на газовій свердловині «Факел» поблизу села Хрестище Красноградського району Харківської області з метою закриття аварійного газового викиду.
• 25 років з часу (1997 рік):
• 28 травня — підписання у Києві пакету документів про розподіл і базування Чорноморського флоту. Україна отримала 18 % кораблів Чорноморського флоту СРСР, а також військово-морські бази у Ізмаїлі, Одесі, Очакові, Керчі, Донузлаві і Балаклаві і ще 10 баз морської авіації.
• 31 травня — підписання у Києві «Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією» Президентом України Леонідом Кучмою та Президентом Російської Федерації Борисом Єльцином. Разом з домовленостями про умови перебування російського Чорноморського флоту в Україні започатковано комплекс «великих угод», що врегулювали відносини між двома найбільшими колишніми республіками Радянського Союзу.
• 19 червня — звільнення з посади прем'єр-міністра України Павла Лазаренка.
• 16 липня — призначення прем'єр-міністром України Валерія Пустовойтенка.
• 19 листопада — старту першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида, США) на космічному човнику «Колумбія».

Установ та організацій

• 300 років з часу (1722 рік):
  • заснування Малоросійської колегії, яка замінила Малоросійський приказ.
  • ліквідації Генеральної військової канцелярії гетьмана Івана Скоропадського.
• 175 років з часу (1847 рік):
• ліквідації Кирило-Мефодіївське товариство
• 100 років з часу (1922 рік):
• 31 березня — заснування у Києві студії-театру «Березіль» режисером і драматургом Лесем Курбасом.
• 75 років з часу (1947 рік):
• 21 листопада — засновання у Нью-Йорку Панамериканської української конференції (ПАУК).

Видатних особистостей

Народження

• 1000 років з часу (1022 рік):
  • народження Єлизавети Ярославни — найстаршої доньки Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого; пом. 1066).
• 975 років з часу (1047 рік):
  • народження Вишеслава — української княжни, з 1067 року дружини польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого.
• 925 років з часу (1097 рік):
  • народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого, онука Володимира Мономаха, родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького; (пом. 13 листопада 1154).
• 850 років з часу (1172 рік):
  • 5 квітня — народження Ростислава Рюриковича (у хрещенні Михайла) — Великий князь Київський у 1204—1205 роках, син Рюрика Ростиславича; (пом. 1218).
• 625 років з часу (1397 рік):
  • народження Хаджи I (Хаджи Ґерая) — засновника незалежної Кримської держави і династії Ґераїв; першого хана Криму в 1441—1466 роках; (пом. 1466).
  • народження Кімбурги Мазовецької (Цимбарки Мазовецької) — польсько-литовсько-української княжни з династії П'ястів та Романовичів, була правителькою Австрійського князівства з 1412 до 1424 р., як дружина правителя Австрії Ернста Залізного з династії Габсбурґів. Була нащадком королів Русі Данила Романовича та Юрія І; (пом. 28 вересня 1429)
• 550 років з часу (1397 рік):
  • народження Єжи Крупського (Юрія, Георгія; пол. Krupski Jerzy, Jędrzey (1497 — 1548) — руський шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, урядника, християнського релігійного діяча, каштеляна м. Белз 1509 р., каштеляна м. Львова у 1515 р., белзького воєводи в 1533 р.
• 425 років з часу (1597 рік):
  • народження 10 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); пом. 1647).
• 400 років з часу (1622 рік):
  • народження Романа Ракушки-Романовського — державного і церковного діяча часів Гетьманщини, підскарбія за гетьмана Івана Брюховецького (1663—1668 рр.), священика у Брацлаві (1668—1676 рр.) і Стародубі (1676—1703 рр.), імовірного автора «Літопису Самовидця»; (пом. 1703).
  • народження Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика; (пом. 1673).
• 375 років з часу (1647 рік):
  • народження Девлет III Ґерая (Кара-Девлет Ґерая) — кримського хана у 1716—1717 р.р. з династії Ґераїв, наступника Каплана I Ґерая, попередника Саадета IV Ґерая; (пом. 1717).
• 350 років з часу (1672 рік):
  • народження 11 жовтня — Пилипа Степановича Орлика — українського державного діяча, українського військового, політичного і державного діяча, Гетьмана Війська Запорозького у вигнанні (1710—1742 рр.); (пом. 26 травня 1742).
• 325 років з часу (1697 рік):
  • народження 6 червня — Митрополи́та Пили́па Володковича (у світі Феліція́на Пилипа Володковича)) — українського і білоруського релігійного діяча, єпископа Української греко-католицької церкви; з 18 липня 1762 року митрополита Київського, Галицького та всієї Руси — настоятеля УГКЦ; (пом. 12 лютого 1778).
  • народження Григо́рія Кири́ловича Леви́цького — українського художника, графіка 18 ст.; (пом. 1769).
  • народження Михайла Васильовича Скоропадського — генерального підскарбія Глухівського періоду в історії України, члена Правління гетьманського уряду (1741—1758 рр.) та члена Генеральної військової канцелярії за правління гетьмана Кирила Розумовського; (пом. 2 січня 1758).
• 300 років з часу (1722 рік):
  • народження 3 грудня — Григорія Савича Сковороди — видатного українського філософа-містика, богослова, поета, педагога; (пом. 1794).
  • народження Бахадира II Ґерая — кримського хана у 1782 р.; (пом. 1791).
  • народження Василя Баюрака — ватажка загону опришків, спільника і наступника Олекси Довбуша; (пом. 1754).
  • народження Івана Андрійовича Полетики — доктора медицини, професор, директора Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, керівника Васильківського карантину; (пом. 1783).
  • народження Петра Рогуля — українськиого іконописця і портретиста 18 століття; (пом. 1800).
• 275 років з часу (1747 рік):
  • народження 25 березня — Олександра Андрійовича Безбородька — полковника Ніжинського та Київського козацьких полків Війська Запорозького. Члена Російської Академії, почесного члена Академії Мистецтв, імперського сенатора, світлішого князя Російської імперії, канцлера уряду періоду російської імператриці Катерини II; (пом. 1799).
  • народження Петра Симонтовського — українського лікаря, епідеміолога; (пом. 1815).
• 250 років з часу (1772 рік):
  • народження Нахмана із Брацлава — засновника брацлавського (бресловського) хасидизму; (пом. 1810).
• 200 років з часу (1822 рік):
  • народження 4 лютого — Євсевій Черкавський — український і польський освітній та політичний діяч, ректор Львівського університету (1875—1876, 1876—1877, 1887—1888), посол-віриліст до Галицького крайового сейму і австрійського парламенту, шкільний радник; (пом. 1896).
  • народження 8 лютого — Опанас Маркович — український фольклорист, етнограф, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського Братства; (пом. 1867).
  • народження 7 жовтня — Іван Харитоненко — український землевласник, промисловець-цукрозаводчик, філантроп і меценат; (пом. 1891).
• 175 років з часу (1847 рік):
  • народження 9 січня — Семена Ярошенка — політичного діяча і математика. Доктора наук. Гласного Одеської міської думи у трьох скликаннях, міського голови Одеси з 2 по 11 травня 1905 року. Ректора Імператорського Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1881—1890); (пом. 1917).
  • народження 7 лютого — Олександра Русова — українського етнографа, фольклориста, сатирика, громадського діяча; (пом. 1915).
  • народження24 лютого — Мелітона Бучинського — українського галицького фольклориста, етнографа, громадсько-освітнього діяча. Члена НТШ (1873); (пом. 1903).
  • народження 17 березня — Федора Вовка — українського антрополога, етнографа, археолога, археографа, музеєзнавця, видавця та літературознавця. Автора першої науково обґрунтованої концепції антропологічного складу українців; (пом. 1918).
• 17 березня — Олексія Маркевича — дослідника історії України і Росії XVI—XVIII ст.; (пом. 1903).
  • народження 6 червня — Олександра Барвінського — українського громадсько-політичного діяча Галичини, історика, педагога; (пом. 1926).
  • народження 23 серпня — Іллі Шрага — українського громадського і політичного діяча, чернігівського адвоката. Депутата І Державної думи Російської імперії, члена Української Центральної Ради, а також культурного діяча, відомого підтримкою класиків української літератури. Ідеолога чернігівської «Просвіти»; (пом. 1915).
  • народження 18 листопада — Володимира Навроцького (1847—1882) — українського економіста, статистика і публіциста; (пом. 1882).
• 150 років з часу (1872 рік):
  • народження 25 січня — Миколи Скрипника — українського політичного і державного діяча, голови раднаркому більшовицької УНР (1918—1919 рр.); (пом. 1933).
  • народження 15 лютого — Ціріца Густава — начальника штабу Української галицької армії; (пом. 1920).
  • народження 23 вересня — Соломії Крушельницької — української оперної співачки; (пом. 1952).
  • народження 9 листопада — Богдана Лепкого — українського поета, прозаїка, літературознавця; (пом. 1941).
• 130 років з часу (1892 рік):
  • народження 25 червня — Арсена Річинського — українського громадського і політичного діяча, релігієзнавця, композитора; (пом. 1956).
• 125 років з часу (1897 рік):
  • народження 6 січня — Володимира Сосюри — українського письменника, поета, автора понад 40 збірок поезій; (пом. 1965).
  • народження 14 січня — Панаса Любченка — українського радянського партійного та державного діяча; голови Ради Народних Комісарів УРСР (1934—1937 рр.); (пом. 1937).
  • народження 21 червня — Юрія Кондратюка (Олександра Гнатовича Шаргея) — українського вченого-винахідника, одного з піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів; (пом. 1942).
  • народження 6 вересня — Івана Микитенка — українського письменника («Вуркагани») і драматурга («Соло на флейті»); (пом. 1937).
• 100 років з часу (1922 рік):
  • народження 1 березня — Івана Яновського (літературний псевдонім Микита Коцюба) — українського письменника, сатирика, байкаря, педагога, заслуженого вчителя УРСР; (пом. 1981).
  • народження 20 травня — Івана Чендея  — українського письменника, кіносценариста, лауреата Шевченківської премії (пом. 2005).
  • народження 19 червня — Віктора Дущенка- українського фізика; (пом. 1985).
  • народження 21 червня — Георгія Аванесова — українського диригента; (пом. 1982).
  • народження 30 серпня — Павла Глазового — українського письменника-гумориста; (пом. 2004).
  • народження 19 листопада — Юрія Кнорозова — українського історика та етнографа, спеціаліста з епіграфіки та етнографії; відомого своєю дешифровкою писемності майя; (пом. 1999).
  • народження 29 грудня — Володимира Югая — українського живописця, заслуженого художника УРСР (1976); (пом. 1997).
• 80 років з часу (1942 рік):
  • народження 23 листопада — Олексія Мурженка — радянського дисидента, учасника правозахисного руху; (пом. 1999).
• 75 років з часу (1947 рік):
  • народження 23 лютого — Валерія Пустовойтенка — українського політика, прем'єр-міністра України (1997—1999 рр.).
  • народження 29 червня — Михайла Іллєнка — українського кінорежисера («ТойХтоПройшовКрізьВогонь»); брата режисера Юрія Іллєнка.
  • народження 9 липня — Анатолія Кочерги — українського оперного співака (баса).
  • народження 14 липня — В'ячеслава Брюховецького — українського літературознавеця, педагога і громадського діяча; Героя України, почесного президента Києво-Могилянської академії.
  • народження 7 серпня — Софії Ротару — української співачки, Народної артистки України.
  • народження 1 вересня — Миколи Мозгового — українського естрадного співака, композитора; (пом. 2010).
  • народження 16 вересня — Валерія Марченка — українського дисидента-правозахисника, літературознавця і перекладача; (пом. 1984).
  • народження 10 жовтня — Ніни Матвієнко — української співачки, народної артистки України (1985), Лауреатки Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1988), Герой України (2006).
• 26 жовтня:
  • • народження Ольги Матешко — української актриси (Пропала експедиція, Звинувачується весілля, Якщо можеш — пробач, Вавілон XX, В бій ідуть одні «старики»).
    • народження В'ячеслава Криштофовича — українського кінорежисера («Одинока жінка бажає познайомитись», «Ребро Адама»).
  • народження 27 листопада — Іллі Ноябрьова — українського телеведучого, режисера, актора.
  • народження 17 грудня — Миколи Азарова — українського політика і державного діяча, 14-го прем'єр-міністра України (2010—2014 рр.).
• 50 років з часу (1972 рік):
  • народження 6 січня — Владислава Ващука — українського футболіста («Динамо» Київ, «Спартак» Москва).
  • народження 6 січня — Олександра Головка — українського футболіста («Дніпро» Дніпропетровськ, «Динамо» Київ).
  • народження 8 січня — Сергія Ателькіна — українського футболіста; (пом.. 2020).
  • народження 28 травня — Сашка Положинського — українського співака, шоумена, лідера гурту «Тартак» («Я не знаю»).
  • народження 6 липня — Жанни Пінтусевич-Блок — української спортсменки, легкоатлетки, чемпіонки світу в бігу на 200 метрів.
  • народження 17 липня — Сергія Льовочкіна — народного депутата України, Глава Адміністрації Президента України (2010—2014 рр.).
  • народження 30 липня — Олеся Саніна — українського кінорежисера (Мамай, Перебіжчик, Матч, Поводир), актор, оператор, продюсер, музикант і скульптор.
  • народження 3 грудня — Олега Ляшка — українського політика, народного депутата України.
  • народження 11 грудня — Андрія Гусіна — українського футболіста («Карпати» Львів, «Динамо» Київ); (пом.. 2014).
  • народження 11 грудня — Ахтема Сеїтаблаєва — українського актора («Правило бою», «Мамай») та режисера («Кіборги», «Чужа молитва», «Хайтарма») кримськотатарського походження.
  • народження 29 грудня — Євгена Нищука — українського актора театру, кіно та дубляжу. 15-го Міністра культури України.
• 25 років з часу (1997 рік):
• * народження 21 травня — Вікторії Петрик — української співачки («When You Believe»); переможниці конкурсу «Дитяча Нова хвиля 2010».

Смерті

• 1150 років з часу (872 рік):
  • убивства болгарами сина Аскольд.
• 1050 років з часу (972 рік):
  • смерті Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. (нар.. 930 р.).
• 925 років з часу (1097 рік):
  • смерті Євстратія Постника — давньоруського святого, ченця Печерського монастиря. Преподобномученика.
• 900 років з часу (1122 рік):
  • 9 вересня — Даниїла (Данила) Паломника — руського православного монаха. Ігумена, клірика Чернігівської землі.
• 875 років з часу (1147 рік):
  • 19 вересня — смерті колишнього великого київського князя Ігора Ольговича.
• 850 років з часу (1172 рік):
  • смерті Євпраксії Мстиславівни (Зої, Добродії) — доньки київського великого князя Мстислава Володимировича, онуки Володимира Мономаха; (нар. 1108), дружини візантійського співімператора Олексія Комніна (Alexios Komnenos).
• 625 років з часу (1397 рік):
  • 11 січня — смерті Скиргайла Ольгердовича — князя Троцького (1382—1395), Полоцького (1387—1397), Великого князя Київського (1395—1397). Великого князя Литовського (1386—1392); (нар. бл. 1354).
• 600 років з часу (1422 рік):
  • смерті Миколая Тромби — релігійного, державно-політичного діяча, галицького архієпископа РКЦ. Першого примаса Польщі; (нар. бл. 1358).
• 525 років з часу (1497 рік):
  • смерті Макарій I — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, загинув мученицькою смертю від татар.
• 500 років з часу (1522 рік):
  • смерті Йосифа II Солтана — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси; (нар.. 1450).
  • смерті Тетяни Анни Гольшанської (лит. Tatjana Alšėniškė) — шляхтянки XV—XVI сторіччя з роду Гольшанських гербу Гіпокентавр, дружини князя Костянтина Острозького; (нар.. 1480).
• 475 років з часу (1547 рік):
  • смерті Федора Санґушка — руського князя, державного та військового діяча Великого Князівства Литовського, старости володимирського (1531—1547), згодом вінницького і брацлавського (1544—1547 рр.), маршалка Волинської землі (1535—1547), старости звенигородський.
• 450 років з часу (1572 рік):
  • смерті Андрія Русина (Андрія Івановича Русин-Берестецького) — руського (українського) зем'янина, урядника, православного релігійного діяча. Пінського і Турівського православного єпископа.
• 425 років з часу (1597 рік):
  • смерті 11 квітня — Северина Наливайка (інколи Семерій,, Семена) — українського військового діяча, козацького ватажка, одного з керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій.
• 400 років з часу (1622 рік):
  • смерті 20 квітня — Петро́ (Кононович) Конаше́вич-Сагайда́чний — український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Меценат православних братств та опікун братських шкіл; (нар. близько 1582).
• 350 років з часу (1647 рік):
  • смерті 11 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); нар. 1597).
  • смерті Га́нни Сомко (Сомківна) або Гафії Сомко — української міщанки, першої дружини Богдана Хмельницького, матері його синів Тимоша та Юрія і дочок Катерини та Степаниди. Сестра наказного гетьмана Лівобережної України Якима Сомка; (нар. бл. 1608).
  • смерті Касіяна Калі́кста Сако́вича — руського (українського) шляхтича, церковного діяча і письменника-полеміста, ректора Київської братської школи у 1620—1624 роках. Писав книжною українською та польською мовами; (нар. бл. 1578).
• 350 років з часу (1672 рік):
  • смерті 18 квітня — Миха́йла Сули́чича (Суличенка, Сулитича) — козацького військового та державного діяча, Паволоцького полковника, Генерального судді Війська Запорозького та Наказний гетьман.
  • смерті Василя Рудомича — українського поета, мемуариста, правника і медика, ректора Замойської академії; (нар. (бл. 1620).
• 325 років з часу (1697 рік):
  • смерті 15 грудня — Сильвестра Головчича — українського церковного діяча, у 1672—1684 роках ректор Києво-Могилянської академії.
• 300 років з часу (1722 рік):
  • смерті 14 липня — Івана Скоропадського — українського військовика, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави в Лівобережній Україні (1708—1722). Генерального бунчужного (1698—1699), генерального осавула (1701—1706), стародубського полковника (1706—1708). Гетьмана Глухівського періоду в історії України; (нар. 1646).
  • смерті 8 грудня — Стефана Яворського (Симеона Івановича Яворського) — українського та російськиого богослова, філософа, письменника, президента Синоду Православної російської церкви (1721—1722 рр.); (нар.. 1658 р.).
• 275 років з часу (1747 рік):
  • смерті 6 лютого — Івана Ільїна — члена Генеральної військової канцелярії, Генерального військового суду, члена («от великороссийских») тимчасового Правління гетьманського уряду; (нар. 1688).
  • смерті 18 жовтня — Василя Григоровича-Барського — українського православного письменника та мандрівника; (нар. 1701).
  • смерті 22 жовтня — Рафаїла (Заборовського) — українського церковного, громадського та освітнього діяча. Архієпископа Київського і Галицького (з 1731), Митрополита Київського, Галицького та всієї Малої Росії (з 1743), члена Святійшого Синоду безпатріаршої РПЦ (з 1723); (нар. 1676).
• 250 років з часу (1772 рік):
  • смерті Гедеона (Сломінського) — українського релігійного діяча доби Гетьманщини, архімандрита Межигірського монастиря, ректора Московської духовної академії; (нар. 1715).
  • смерті Павла Петрашіва — українського маляра-іконописця, портретиста і пейзажиста; (нар. 1738).
  • смерті Францішека Салезія Потоцького — польського шляхтича, урядника Речі Посполитої, магната, мецената. Київського (з 19 липня 1756), волинського воєводи (22 травня 1755), крайчия великого коронного (1736), претендента на польську корону; (нар. 1700).
• 225 років з часу (1797 рік):
  • смерті 28 січня — Антіна Головатого — кошового отамана Чорноморського козацького війська; (нар. 1732).
• 200 років з часу (1822 рік):
  • смерті 16 квітня — Дмитра Левицького — українського живописця-портретиста, який працював у модних аристократичних салонах Росії. Академіка Петербурзької академії мистецтв; (нар. 1735).
• 175 років з часу (1847 рік):
  • смерті 26 серпня — Михайла Миклашевського (1756—1847) — українського і російського військового та державного діяча; (пом. 1756).
  • смерті Михайла Скибицького (1793—1847) — учасника Війни за незалежність іспанських колоній в Америці, соратник Симона Болівара, біографа президента Венесуели Х. А. Паеса; (нар. 1793).
• 150 років з часу (1872 рік):
  • смерті 20 серпня — Михайла Качковського — українського громадського діяча, письменника, мецената, публіциста, юриста, народовця-австрофіла; (нар. 1802).
• 125 років з часу (1897 рік):
  • смерті 14 лютого — Пантелеймон Куліш — український письменник, історик, мовознавець; автор першої фонетичної абетки для української мови, що лежить в основі сучасного українського правопису; (нар. 1819).
• 100 років з часу (1922 рік):
  • смерті 29 квітня — Кирила Стеценка — українського композитора, хорового диригента, музичного та громадського діяча; (нар. 1882).
• 75 років з часу (1947 рік):
  • смерті 4 березня — Філарета Колесса — етнографа, фольклориста, композитора, музикознавця і літературознавця (нар. 1871)
  • смерті 30 липня — Федора Кричевського — українського художника і педагога; одного із засновників і першого ректора української Академії мистецтв; (нар. 1879).
• 50 років з часу (1947 рік):
  • смерті 29 березня — Івана Огієнка — українського вченого, митрополита (з 1944 р.), політичного, громадського і церковного діяча; брата прадіда Сергія Бубки; (пом. 1882).
  • смерті 14 травня — Олександра Корнійчука — українського письменника-драматурга («Загибель ескадри», «Платон Кречет»); (пом. 1905).
  • смерті 26 жовтня — Ігоря Сікорського — американського авіаконструктора українського походження; автора першого світового рекоду швидкості (з екіпажем) — 111 км/год (1911 р., на літаку «Сікорський-2»); (пом. 1889).
• 25 років з часу (1997 рік):
  • смерті 29 травня — Михайла Омеляновича-Павленка — українського військового діяча, генерал-полковника Армії УНР (нар.. 1878 р.)
  • смерті 3 листопада — Олексія Нестеренка — економіста, член-кореспондента НАН України (нар.. 1904).

Примітки

1. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 
2. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 
3. Artem Shevchenko (4 січня 2022). . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 
4. . Новини України - #Букви. 2 січня 2022. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 
5. . Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 
6. . loda.gov.ua. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 
7. . Новини України - #Букви. 4 січня 2022. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 
8. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 
9. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
10. . Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
11. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
12. . detector.media (укр.). 11 січня 2022. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
13. . Новини України - #Букви. 11 січня 2022. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
14. . Новини України - #Букви. 9 січня 2022. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
15. . Telegram. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
16. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
17. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
18. Поліція Черкаської області (12 січня 2022). . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
19. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
20. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
21. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
22. Львівська поліція. 
23. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
24. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
25. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
26. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (uk-UA). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
27. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
28. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
29. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
30. . Головний центр спеціального контролю. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 14 січня 2022. 
31. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
32. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
33. . Новини України - #Букви. 14 січня 2022. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
34. . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
35. . Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
36. . Новини України - #Букви. 11 січня 2022. Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
37. . Lowcost Avia (укр.). 16 січня 2022. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
38. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
39. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
40. Державна служба з надзвичайних ситуацій. 
41. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
42. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
43. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
44. . Новини України - #Букви. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
45. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
46. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
47. Шевченківський районний суд міста Києва (17 січня 2022). . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
48. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
49. . Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
50. . Новини України - #Букви. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
51. . Новини України - #Букви. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
52. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
53. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
54. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
55. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
56. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
57. . moz.gov.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
58. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
59. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
60. . dumskaya.net. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
61. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
62. . 1kr.ua (рос.). 1643007240. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
63. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
64. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
65. . Telegram. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
66. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
67. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
68. Цуркан, Ростислав (23 січня 2022). . podrobnosti. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
69. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
70. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
71. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
72. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
73. . Telegram. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
74. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
75. Державне бюро розслідувань - Солдат Нацгвардії Артемій Рябчук, який розстріляв товаришів по службі на Південмаші, сам зв'язався з правоохоронцями та здався їм. Про це повідомив заступник директора Теруправління ДБР у Полтаві Володимир Шилов, який наразі перебуває на місці події. За його словами, Рябчук, перебуваючи у селі, попросив випадкову жінку зателефонувати у поліцію та повідомити про його місцезнаходження. | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 січня 2022. 
76. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
77. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
78. . prozorro.sale (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
79. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
80. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
81. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
82. . Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
83. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
84. . Twitter (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
85. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
86. В Києві презентували відреставровану картину з Дніпра, яку колись вивезли нацисти. Україна Інкогніта (укр.). 28 січня 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
87. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
88. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
89. Офіс Президента України (28 січня 2022). . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
90. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
91. . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
92. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
93. Ukrainian Boxing Federation (28 січня 2022). . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
94. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
95. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
96. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
97. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
98. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
99. Sergiy Makogon (1 лютого 2022). . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
100. . Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
101. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
102. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
103. . www.cbsnews.com (амер.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
104. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
105. . Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
106. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
107. Метінвест (1 лютого 2022). . Facebook (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
108. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
109. . Оператор ГТС України (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
110. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
111. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
112. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
113. . www.tccb.gov.tr. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
114. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
115. Kyivstar. . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
116. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
117. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
118. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
119. Ukrainian Chess Federation - 🇺🇦 Українець Ковчан став другим у Сербії! Харківський гросмейстер Олександр Ковчан (Александр Ковчан) посів друге місце на міжнародному турнірі GM Mix Third Saturday 233 (швейцарка, 10 турів, 14 учасників), що фінішував у сербському Нові-Саді. Наш земляк набрав 7 очок (+5=4-1) і одноосібно піднявся на другу сходинку. У змаганні виступав ще один українець - киянин Ігор Самуненков (Igr Sam). Юний майстер ФІДЕ набрав 4,5 очка і фінішував восьмим. ▶️ Підсумкова таблиця http://chess-results.com/tnr600503.aspx?lan=12&art=1&rd=10&turdet=YES&flag=30 Фото: Oleksandr Martynkov #ОлександрКовчан | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 10 лютого 2022. 
120. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
121. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
122. (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
123. Mykhailo Tkach (13 лютого 2022). . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
124. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
125. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
126. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
127. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
128. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
129. Міністерство оборони України (16 лютого 2022). . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
130. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
131. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
132. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
133. (uk-UA). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
134. . dumskaya.net. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
135. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
136. Міжнародний аеропорт "Одеса" (16 лютого 2022). . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
137. (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
138. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
139. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
140. . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
141. Zaxid.net. . ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
142. . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
143. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
144. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
145. . finbalance.com.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
146. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
147. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
148. (uk-UA). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
149. . Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
150. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
151. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
152. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
153. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022. 
154. Правда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935
155. М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
156. Культурно-історичний портал Спадщина предків [ 7 січня 2021 у Wayback Machine.]
157. Велике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003.
158. Щербак В. О. Реєстрові козаки [ 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 170. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
159. Грушевський М. Історія України-Руси. [ 7 січня 2021 у Wayback Machine.] Том VII. Розділ IV. — С. 8.
160. . Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 15 січня 2021. 
161. Козак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 582. — ISBN 978-966-457-228-3.
162. є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach [ 7 січня 2021 у Wayback Machine.] at the Encyclopedia of Ukraine
163. Гуцал П. Бучацький мирний договір… — С. 208.
164. . Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 15 січня 2021. 
165. «Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc.» (1501—1506). — S. 592 /510(302)/ (лат.)
166. Volumina Legum, Petersburg, 1859. — T.1 — S.173 (лат. Krupski Georgio de Orchow Belczensi - Privilegium (Capituli Varmiensis), Petricoviae anno 1512).
167. (пол.) Cholowski Aleksander. Herbarz Polski... — Lwow, 1859. — Vol. II. — P. 70.
168. зустрічається також дата 1534 → (пол.) Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418.
169. (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0., ISBN 978-83-8061-746-9
170. Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Siedlce-Lublin 2013. — S. 349. — ISBN 978-83-63527-31-0 (пол.)
171. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — 336 с.
172. Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи / Б. А. Рыбаков. — М., 1963. — С. 162—173
173. Ричка, В. М. Даниїл Паломник [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 284. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
174. . Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021. 
175. 'Ю. А. Мицик. Макарій І [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 441. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
176. Профіль на Geni.com [1] [ 6 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
177. Леп'явко Сергій Анатолійович стверджує, що це його справжнє ім'я
178. Сергій Леп'явко. Северин Наливайко // Володарі гетьманської булави… — С. 54.
179. Сас П.М. Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 5: Кон - Кю. — С. 568.
180. Конашевич є іменем по батькові (варіант від Кононович), яке згодом перетворилось на прізвисько/прізвище.
181. Про відзначення 440-річчя з дня народження гетьмана Петра... | від 22.09.2010 № 2548-VI. zakon2.rada.gov.ua. оригіналу за 22.02.2017. Процитовано 30 березня 2017. 
182. Як гетьман згадується в сучасній українській історіографії. Фактично ж мав звання «Старший його Королівської Милості Війська Запорозького»
183. Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, 1622 р. [ 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Українська суспільно-політична думка XVI—XVII ст. Переклади текстів XVI—XVII ст. / Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К.: Дніпро, 2001. Т. 2. Кн. 1. — XVI ст. / Упор., передм., приміт. В. Шевчука. — 560 с. — ISBN 966-578-039-5.

Посилання