www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маркевич Олексій Іванович Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможі

Маркевич Олексій Іванович

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Лютий 2014)
Ця стаття вживає скорочення, які можуть бути неоднозначними та збивати з пантелику. Будь ласка, за можливості вдоскональте цю статтю. (Лютий 2014)
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (Лютий 2014)

Олексій Іванович Маркевич (17 (29) березня 1847(18470329) — 5 (18) червня 1903) — дослідник історії України і Росії XVI—XVIII ст.

Маркевич Олексій Іванович
Народився 17 (29) березня 1847
Смош, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 5 (18) червня 1903 (56 років)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
·інсульт
Поховання Другий християнський цвинтар
Країна  Російська імперія
Діяльність історик, викладач університету
Галузь історія
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Знання мов російська
Заклад ОНУ ім. І. І. Мечникова

Життєпис Редагувати

Народився 17 березня 1847 у с. Смоші Прилуцького повіту Полтавської губернії.

Освіта Редагувати

Походив із давнього козацько-старшинського роду, пишався своїм родоводом і протягом всього життя займався збиранням та вивченням документів і матеріалів з його історії. До вивчення історії залучив відомий дослідник історії історичної науки І. Лашнюков, який спрямував його інтереси під час навчання в Ніжинському ліцеї кн. О.Безбородька (1867–1868) до вивчення історії XVI — XVII ст. та особливу увагу до питань історіографії.

Подальше формування історичних поглядів значною мірою відбувалося під впливом історика права, професора Ф. Леонтовича та професора П. Бруна, які працювали в Імператорського Новоросійського університету, де він був вільним слухачем історико-філологічного ф-ту (1868–1869). На формування професійних інтересів до вивчення джерелознавчих питань вплив справив професор історії Росії в Київському університеті В.Іконников. Величезне значення на розвиток історичних поглядів і громадської діяльності мали його дружні стосунки та постійне спілкування з М.Грушевським та його оточенням в Науковому товаристві ім. Т.Шевченка, з редакційним гуртом часопису «Киевская старина». Плідними були наукові взаємини з талановитим істориком української літератури й науки, етнографом М.Петровим. Суспільні погляди Маркевича базувалися на ліберально-демократичних засадах. Він належав до тієї частини української інтелігенції, яка поєднувала любов до України, її історії та культури з лояльністю до Російської імперії.

Наукова діяльність Редагувати

Основні проблеми, до яких він звертався у своїй творчості, торкалися історії формування державного апарату Російської держави, історії літописання, історії України XVII–XVIII ст., вивчення місця і значення в історії та культурі М.Гоголя, Т.Шевченка, М.Костомарова, генеалогії козацького роду Марковичів. Значну частину творчого доробку складають краєзнавчі дослідження. На початку своєї наукової діяльності ґрунтовно займався вивченням історії еволюції політичного устрою Московської держави XV–XVII ст., розробляв джерелознавчі та історіографічні проблеми. Провідне місце в його творчості посідало вивчення проблем місництва, якому історик присвятив магістерську (1879) і докторську (1888) дисертації. Ґрунтовно займався розробкою джерелознавчих та історіографічних проблем. На початку 1880-х викладав в Імператорського Новоросійського університету спеціальний курс з історіографії, один із розділів якого був присвячений вивченню історичних джерел. Великого значення надавав аналізу давніх літописів, які розглядав не тільки як джерело, а і як історіографічний документ. Надалі у центрі наукових інтересів була історія України XVII—XVIII ст. До вивчення українського історичного минулого звернувся з початком своєї викладацької діяльності в Імператорського Новоросійського університету (1880—1895). Особливої уваги заслуговують спеціальні лекційні курси, прочитані ним в 1883—1895 («Історія Південно-Західної Русі з XIII по XIV ст.», «Історія Південно-Західної Русі до кінця XVIII ст.», «Історична географія й етнографія Південної Русі», «Історія Новоросійського краю з другої половини XVIII ст.» та ін.).

Дослідницькій роботі в галузі історії України значною мірою сприяла співпраця з ОТІС (з 1887 — дійсний член, з 1894 — член видавничого комітету, з 1899 — секретар), Історичному товаристві Нестора-Літописця (з 1892), Церковно-археологічному товаристві при Київській духовній академії (з 1889), Історико-філологічному товаристві при Імператорського Новоросійського університету (з 1889), Кримському гірничому клубі (з 1893 — дійсний член, з 1895 — редактор «Записок»), співпраця з НТШ (фактично — з 1895, офіційно — з 1901, дійсний член історико-філософської секції).

У 1899 році подружжя Маркевичів придбало ділянку на Канатній вул., 36, де і мешкало у двоповерховому будинку-особняку. Олексій Іванович Маркевич помер від інсульту 5 (18) червня 1903 у своєму будинку в Одесі, після смерті його жінка Любов Семенівна Маркевич продовжувала жити у будинку Маркевичів до самої смерті (нар. бл. 1852 — вм. 14 (27) грудня 1906.

Науковий доробок Редагувати

У своїх українознавчих працях стояв на засадах народницького напрямку в українській історіографії. У його світосприйнятті суб'єктом історичного процесу є колективна особистість — народ, народність, що усвідомлюється через такі поняття, як народний дух, народний характер, душа народу. Звідси особлива увага до звичаїв, побуту, культури, фольклору, народної творчості. Мав на меті показати за яких умов Україна в середині XVII ст. самостійною державою увійшла до складу Московської держави і до кінця XVIII ст. перетворилася на безправну частину Російської імперії. Доводив, що обмеження державного устрою України, втручання в її внутрішню і зовнішню політику розпочалося ще з перших років союзу з Московською державою, посилилося на початку XVIII ст., а за часів Катерини ІІ переросло у політику цілковитого знищення національних установ українців та поневолення селянства. Дослідження з історії Одеси і зараз мають актуальність у тих дискусіях, що ведуться серед істориків з питання про час заснування міста.

Сучасні дослідники високо оцінюють його монографію з історії ІНУ, видану з нагоди 25-річчя цього навчального закладу. Опублікував близько 70 праць з історії південного регіону України. Звертався до висвітлення історії Одеси, економічного розвитку регіону, навчальних та добродійних закладів на півдні України, суспільного життя та культури, склав змістовні біографії низки відомих сучасників. Прагнув зробити якнайбільшу кількість джерел надбанням історичної науки та громадської думки. Завдяки йому стали відомі рідкісні історичні джерела — документи з історії Запорозької Січі, з історії сербських поселень, акти з історії Слобідської України, матеріали про діяльність О. Суворова на півдні України, епістолярії, етнографічні та фольклорні матеріали тощо. Його громадська позиція — культурно-просвітницька праця, визначилася вже в 1880-х і була провідною протягом всього його життя. Підтримував тісні зв'язки з членами Одеської громади, брав участь в їх просвітницьких починаннях. Після звільнення з ун-ту в 1895 (офіційно — «за станом здоров'я», фактично — через «політичну неблагонадійність»), не маючи змоги популяризувати історичне минуле українського народу з університетської кафедри, він звернувся до просвітницької діяльності, яка виявлялася передусім, в читанні публічних лекцій на різнобічну тематику в Одесі та за її межами: в Катеринославі, Кишиневі, Севастополі, Бендерах та ін. містах.

Праці Редагувати

  • Григорий Карпович Котошихин и его сочинение о Московском государстве в половине XVII в. — Одесса,1895;
  • Город Качибей или Гаджибей — предшественник Одессы. — Одесса, 1894;
  • 25-летие Императорского Новороссийского университета: Ист. записка и акад. списки. — Одесса, 1890; * История местничества в Московском государстве в XV — XVII вв. — Одесса, 1888;
  • О местничестве: Исследование. Ч. 1: Русская историография по отношению к местничеству. — К.,1897; * О летописях. — Одесса, 1883;
  • Торговля и промышленность // Одесса (1794—1894):
  • К 100-летию города. — Одесса, 1894;
  • Южная Россия при Екатерине II. — Одесса, 1893.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Вся Одесса: адресная книга, под редакцией В. К. Фельдберга. Год изд. 2-й., 1900 — Одесса: Тип. Южно-Русского общества печатного дела, 1900
  3. ↑ «Одесские Новости», № 7107 від 16.12.1906

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • Алексей Иванович Маркевич (1847—1903).Биобиблиографический указатель/ Науч. редактор и автор вступ. статьи Т. Н. Попова. — Одеса, 1997. — 150 с.;
  • Попова Т. Н. Алексей Иванович Маркевич (заметки к биоисториографическому этюду)// Алексей Иванович Маркевич (1847—1903). Биобиблиографический указатель. — Одесса, 1997. — С.15-86.
  • Синявська О. О. Історик Олексій Іванович Маркевич: життя та діяльність. — Одеса, 2003. — 112 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Lyutij 2014 Cya stattya vzhivaye skorochennya yaki mozhut buti neodnoznachnimi ta zbivati z panteliku Bud laska za mozhlivosti vdoskonalte cyu stattyu Lyutij 2014 Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Lyutij 2014 Oleksij Ivanovich Markevich 17 29 bereznya 1847 18470329 5 18 chervnya 1903 doslidnik istoriyi Ukrayini i Rosiyi XVI XVIII st Markevich Oleksij IvanovichNarodivsya 17 29 bereznya 1847 Smosh Priluckij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 5 18 chervnya 1903 56 rokiv Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya insultPohovannya Drugij hristiyanskij cvintarKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist istorik vikladach universitetuGaluz istoriya 1 Alma mater ONU im I I MechnikovaZnannya mov rosijska 1 Zaklad ONU im I I MechnikovaRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Osvita 1 2 Naukova diyalnist 2 Naukovij dorobok 3 Praci 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 5 1 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 17 bereznya 1847 u s Smoshi Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi Osvita Redaguvati Pohodiv iz davnogo kozacko starshinskogo rodu pishavsya svoyim rodovodom i protyagom vsogo zhittya zajmavsya zbirannyam ta vivchennyam dokumentiv i materialiv z jogo istoriyi Do vivchennya istoriyi zaluchiv vidomij doslidnik istoriyi istorichnoyi nauki I Lashnyukov yakij spryamuvav jogo interesi pid chas navchannya v Nizhinskomu liceyi kn O Bezborodka 1867 1868 do vivchennya istoriyi XVI XVII st ta osoblivu uvagu do pitan istoriografiyi Podalshe formuvannya istorichnih poglyadiv znachnoyu miroyu vidbuvalosya pid vplivom istorika prava profesora F Leontovicha ta profesora P Bruna yaki pracyuvali v Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu de vin buv vilnim sluhachem istoriko filologichnogo f tu 1868 1869 Na formuvannya profesijnih interesiv do vivchennya dzhereloznavchih pitan vpliv spraviv profesor istoriyi Rosiyi v Kiyivskomu universiteti V Ikonnikov Velichezne znachennya na rozvitok istorichnih poglyadiv i gromadskoyi diyalnosti mali jogo druzhni stosunki ta postijne spilkuvannya z M Grushevskim ta jogo otochennyam v Naukovomu tovaristvi im T Shevchenka z redakcijnim gurtom chasopisu Kievskaya starina Plidnimi buli naukovi vzayemini z talanovitim istorikom ukrayinskoyi literaturi j nauki etnografom M Petrovim Suspilni poglyadi Markevicha bazuvalisya na liberalno demokratichnih zasadah Vin nalezhav do tiyeyi chastini ukrayinskoyi inteligenciyi yaka poyednuvala lyubov do Ukrayini yiyi istoriyi ta kulturi z loyalnistyu do Rosijskoyi imperiyi Naukova diyalnist Redaguvati Osnovni problemi do yakih vin zvertavsya u svoyij tvorchosti torkalisya istoriyi formuvannya derzhavnogo aparatu Rosijskoyi derzhavi istoriyi litopisannya istoriyi Ukrayini XVII XVIII st vivchennya miscya i znachennya v istoriyi ta kulturi M Gogolya T Shevchenka M Kostomarova genealogiyi kozackogo rodu Markovichiv Znachnu chastinu tvorchogo dorobku skladayut krayeznavchi doslidzhennya Na pochatku svoyeyi naukovoyi diyalnosti gruntovno zajmavsya vivchennyam istoriyi evolyuciyi politichnogo ustroyu Moskovskoyi derzhavi XV XVII st rozroblyav dzhereloznavchi ta istoriografichni problemi Providne misce v jogo tvorchosti posidalo vivchennya problem misnictva yakomu istorik prisvyativ magistersku 1879 i doktorsku 1888 disertaciyi Gruntovno zajmavsya rozrobkoyu dzhereloznavchih ta istoriografichnih problem Na pochatku 1880 h vikladav v Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu specialnij kurs z istoriografiyi odin iz rozdiliv yakogo buv prisvyachenij vivchennyu istorichnih dzherel Velikogo znachennya nadavav analizu davnih litopisiv yaki rozglyadav ne tilki yak dzherelo a i yak istoriografichnij dokument Nadali u centri naukovih interesiv bula istoriya Ukrayini XVII XVIII st Do vivchennya ukrayinskogo istorichnogo minulogo zvernuvsya z pochatkom svoyeyi vikladackoyi diyalnosti v Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu 1880 1895 Osoblivoyi uvagi zaslugovuyut specialni lekcijni kursi prochitani nim v 1883 1895 Istoriya Pivdenno Zahidnoyi Rusi z XIII po XIV st Istoriya Pivdenno Zahidnoyi Rusi do kincya XVIII st Istorichna geografiya j etnografiya Pivdennoyi Rusi Istoriya Novorosijskogo krayu z drugoyi polovini XVIII st ta in Doslidnickij roboti v galuzi istoriyi Ukrayini znachnoyu miroyu spriyala spivpracya z OTIS z 1887 dijsnij chlen z 1894 chlen vidavnichogo komitetu z 1899 sekretar Istorichnomu tovaristvi Nestora Litopiscya z 1892 Cerkovno arheologichnomu tovaristvi pri Kiyivskij duhovnij akademiyi z 1889 Istoriko filologichnomu tovaristvi pri Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu z 1889 Krimskomu girnichomu klubi z 1893 dijsnij chlen z 1895 redaktor Zapisok spivpracya z NTSh faktichno z 1895 oficijno z 1901 dijsnij chlen istoriko filosofskoyi sekciyi U 1899 roci podruzhzhya Markevichiv pridbalo dilyanku na Kanatnij vul 36 de i meshkalo u dvopoverhovomu budinku osobnyaku 2 3 Oleksij Ivanovich Markevich pomer vid insultu 5 18 chervnya 1903 u svoyemu budinku v Odesi pislya smerti jogo zhinka Lyubov Semenivna Markevich prodovzhuvala zhiti u budinku Markevichiv do samoyi smerti nar bl 1852 vm 14 27 grudnya 1906 3 Naukovij dorobok RedaguvatiU svoyih ukrayinoznavchih pracyah stoyav na zasadah narodnickogo napryamku v ukrayinskij istoriografiyi U jogo svitosprijnyatti sub yektom istorichnogo procesu ye kolektivna osobistist narod narodnist sho usvidomlyuyetsya cherez taki ponyattya yak narodnij duh narodnij harakter dusha narodu Zvidsi osobliva uvaga do zvichayiv pobutu kulturi folkloru narodnoyi tvorchosti Mav na meti pokazati za yakih umov Ukrayina v seredini XVII st samostijnoyu derzhavoyu uvijshla do skladu Moskovskoyi derzhavi i do kincya XVIII st peretvorilasya na bezpravnu chastinu Rosijskoyi imperiyi Dovodiv sho obmezhennya derzhavnogo ustroyu Ukrayini vtruchannya v yiyi vnutrishnyu i zovnishnyu politiku rozpochalosya she z pershih rokiv soyuzu z Moskovskoyu derzhavoyu posililosya na pochatku XVIII st a za chasiv Katerini II pereroslo u politiku cilkovitogo znishennya nacionalnih ustanov ukrayinciv ta ponevolennya selyanstva Doslidzhennya z istoriyi Odesi i zaraz mayut aktualnist u tih diskusiyah sho vedutsya sered istorikiv z pitannya pro chas zasnuvannya mista Suchasni doslidniki visoko ocinyuyut jogo monografiyu z istoriyi INU vidanu z nagodi 25 richchya cogo navchalnogo zakladu Opublikuvav blizko 70 prac z istoriyi pivdennogo regionu Ukrayini Zvertavsya do visvitlennya istoriyi Odesi ekonomichnogo rozvitku regionu navchalnih ta dobrodijnih zakladiv na pivdni Ukrayini suspilnogo zhittya ta kulturi sklav zmistovni biografiyi nizki vidomih suchasnikiv Pragnuv zrobiti yaknajbilshu kilkist dzherel nadbannyam istorichnoyi nauki ta gromadskoyi dumki Zavdyaki jomu stali vidomi ridkisni istorichni dzherela dokumenti z istoriyi Zaporozkoyi Sichi z istoriyi serbskih poselen akti z istoriyi Slobidskoyi Ukrayini materiali pro diyalnist O Suvorova na pivdni Ukrayini epistolyariyi etnografichni ta folklorni materiali tosho Jogo gromadska poziciya kulturno prosvitnicka pracya viznachilasya vzhe v 1880 h i bula providnoyu protyagom vsogo jogo zhittya Pidtrimuvav tisni zv yazki z chlenami Odeskoyi gromadi brav uchast v yih prosvitnickih pochinannyah Pislya zvilnennya z un tu v 1895 oficijno za stanom zdorov ya faktichno cherez politichnu neblagonadijnist ne mayuchi zmogi populyarizuvati istorichne minule ukrayinskogo narodu z universitetskoyi kafedri vin zvernuvsya do prosvitnickoyi diyalnosti yaka viyavlyalasya peredusim v chitanni publichnih lekcij na riznobichnu tematiku v Odesi ta za yiyi mezhami v Katerinoslavi Kishinevi Sevastopoli Benderah ta in mistah Praci RedaguvatiGrigorij Karpovich Kotoshihin i ego sochinenie o Moskovskom gosudarstve v polovine XVII v Odessa 1895 Gorod Kachibej ili Gadzhibej predshestvennik Odessy Odessa 1894 25 letie Imperatorskogo Novorossijskogo universiteta Ist zapiska i akad spiski Odessa 1890 Istoriya mestnichestva v Moskovskom gosudarstve v XV XVII vv Odessa 1888 O mestnichestve Issledovanie Ch 1 Russkaya istoriografiya po otnosheniyu k mestnichestvu K 1897 O letopisyah Odessa 1883 Torgovlya i promyshlennost Odessa 1794 1894 K 100 letiyu goroda Odessa 1894 Yuzhnaya Rossiya pri Ekaterine II Odessa 1893 Primitki Redaguvati a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 Vsya Odessa adresnaya kniga pod redakciej V K Feldberga God izd 2 j 1900 Odessa Tip Yuzhno Russkogo obshestva pechatnogo dela 1900 a b Odesskie Novosti 7107 vid 16 12 1906Dzherela ta literatura RedaguvatiO V Yas Markevich Oleksij Ivanovich Arhivovano 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 515 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Redaguvati Aleksej Ivanovich Markevich 1847 1903 Biobibliograficheskij ukazatel Nauch redaktor i avtor vstup stati T N Popova Odesa 1997 150 s Popova T N Aleksej Ivanovich Markevich zametki k bioistoriograficheskomu etyudu Aleksej Ivanovich Markevich 1847 1903 Biobibliograficheskij ukazatel Odessa 1997 S 15 86 Sinyavska O O Istorik Oleksij Ivanovich Markevich zhittya ta diyalnist Odesa 2003 112 s Posilannya RedaguvatiMarkevich Oleksij Ivanovich ESU Markevich Oleksij Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 90 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Markevich Oleksij Ivanovich amp oldid 36556641