| Василь Григорович Григорович-Барський | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | Василь Григорович Григорович-Барський |
| Псевдонім | Василій Київський, Плака, Альбов |
| Народився | 1 (12) січня 1701 Літковичі |
| Помер | 7 (18) жовтня 1747 (46 років) Київ |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник, православнич чернець |
| Сфера роботи | література, мандри[d] і pilgrims' wayd |
| Alma mater | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
| Мова творів | церковнослов'янська |
| Magnum opus | «Мандри святими місцями Сходу з 1723 по 1747 рік» |
| | |
| Григорович-Барський Василь Григорович у Вікісховищі |
Васи́ль Григо́рович Григоро́вич-Ба́рський (1 (12) січня 1701, Літковичі — 7 (18) жовтня 1747, Київ) — православний письменник та мандрівник.
Біографія Редагувати
Народився у заможній літківській купецькій родині. Близько 1715 року сім'я перебралася до Києва. Батько займався торгівлею, а також був старостою соборної подільської церкви Успіння Богородиці Пирогощі. Бажаючи вчитися, таємно від батька Василь пішов до ректора Феофана Прокоповича і вступив до Києво-Могилянської академії. У 1723 році через хворобу був змушений полишити навчання і відправитися на лікування до Львова. Там вступив до класу риторики єзуїтської академії.
У 1724 році рушив у мандри, які тривали 24 роки. Відвідав Пешт, Відень, Барі, Рим, Венецію, Корфу, гору Афон. У 1726 році дістався до Палестини. Побував у Єрусалимі, на Синайській горі, Кіпрі.
Вісім місяців Василь Григорович-Барський прожив у Єгипті, при дворі Патріарха Александрійського. У 1729–1731 роках мешкав у Триполі. Тут він вивчав грецьку мову. 1734 року прийняв чернечий постриг та шість років провів на острові Патмос, де продовжив вивчення грецької мови та літератури.
У 1741 році — у зв'язку зі смертю батька — вирішив повернутися додому. Проте у травні 1743 року за наказом імператриці Єлизавети Петрівни Василь Григорович-Барський отримав місце священника при російському посольстві в Константинополі. Протягом 1744–1746 років перебував на Афоні, де отримав доступ до всіх православних бібліотек та монастирів.
У 1747 році Василь Григорович-Барський повернувся до Києва, де невдовзі помер. Був похований у Богоявленському соборі Київського Братського монастиря.
Маршрут Редагувати
За 24 роки подорожі подолав такий маршрут: Київ — Острог — Почаїв — Львів — Самбір — Кошиці — Пешт — Відень — Венеція — Салоніки — острів Кіпр — острів Патмос — Константинополь — Бухарест — Ясси — Київ. Був в Італії, Палестині, Єгипті, Сирії і двічі на грецькій горі Афон. Замітки доповнював власними малюнками та схемами. За ними згодом викладали образотворче мистецтво в Києво-Могилянській академії.
Творча спадщина Редагувати
- Мандри по святих місцях Сходу з 1723 по 1747 рік
- Листи до рідних.
Історія досліджень Редагувати
Одним із перших дослідників творчості Василя Григоровича-Барського був церковний дипломат із Полтавського полку Леонтій (Яценко), труди якого були виявлені в московському архіві Дмитром Яворницьким.
Примітки Редагувати
- ↑ Czech National Authority Database
Джерела Редагувати
- Матях В. М. Григорович-Барський Василь Григорович [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 201. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Василий Киевский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання Редагувати
- Барський Василь Григорович [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 73-74. — 1000 екз.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |