Яропо́лк Святосла́вич (дав.-рус. Ѩропо́лкъ Свѧтосла́вичъ; 955 — 11 червня 978) Князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (972-978), правитель Київської Русі. Старший син київського князя Святослава Хороброго. Онук і вихованець княгині Ольги. Після смерті батька вів міжусобну війну з братами — деревлянським князем Олегом і новгородським князем Володимиром. 977 року захопив Деревлянську землю, вбивши Олега. Того ж року завоював Новгород, вигнав Володимира і став князем новгородським (977-978). Проте наступного року, після повернення брата із варягами, втратив і Новгород, і Київ. Загинув під час переговорів у Родені на Росі від рук варягів Володимира. У західній традиції — Яропо́лк І. Прихильно ставився до християн, що проживали на території Русі.
Ярополк I Святославич Ꙗропълъкъ Свѧтославличь | |
Вбивство Ярополка | |
972 — 978 | |
---|---|
Попередник: | Святослав Хоробрий |
Наступник: | Володимир Великий |
Народження: | 955 Київ |
Смерть: | 11 червня 978 Родень |
Поховання: | Десятинна церква |
Країна: | Київська Русь |
Релігія: | язичництво |
Рід: | Рюриковичі |
Батько: | Святослав Хоробрий |
Мати: | Предслава |
Шлюб: | Ірина |
Діти: | Святополк (?) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Молодість Редагувати
Під час батькових походів виховувався бабусею Ольгою.
969 року батько Святослав поставив Ярополка київським удільним князем. Сам Святослав планував правити державою з Переяславця на Дунаї. Як повідомляє «Історія Польщі» Яна Длугоша, що, можливо, спиралася на Перемишльський звід, Ярополк мусив задовільнитися цим і не втручатися у справи сусідів. Цю версію вважали достовірною історики Микола Карамзін, Євген Перфецький, Михайло Тихомиров, Юрій Лимонов, Олексій Шахматов, Леонтій Войтович. Її заперечував лише Констянтин Бестужев-Рюмін.
За вплив на Ярополка боролися язичники і християни із супроводу княгині Ольги. Як зазначає Іоакимів літопис: «Ярополк же бе муж кроткий и милостивый ко всем, любляще христианы и асче сам не крестися народа ради, но никому не претяше». З часом перевагу в оточенні Ярополка здобули язичники — воєвода Свенельд та батькові ветерани. Вони підштовхнули Ярополка до майбутньої боротьби з братами за владу.
По смерті Святослава 972 року Ярополк перебрав верховну владу над Русю.
Контакти із Заходом Редагувати
Оскільки від часів Святослава тривала ворожнеча із Візантією, Ярополк підтримував зв'язки із її противниками у Західній Європі. Зокрема, Ламберт Ашаффенбурзький повідомляє, що 973 року посли Ярополка прибули до імператора Оттона І й взяли участь у Рейхстазі в Кведлінбурзі, Саксонія. 979 року посли від Папи Римського приїздили до Києва. Леонід Войтович вбачає в цьому симптоматичне повернення до політики княгині Ольги.
Міжусобиці й загибель Редагувати
Бажаючи об'єднати всю Русь під своєю владою, Ярополк вів боротьбу з братами: 977 року, перемігши Олега, який загинув при штурмі стольного града деревлян Вручия, приєднав Деревлянську землю, і одразу ж захопив Новгород, прогнавши Володимира, який, проте, за допомогою варягів 979 року повернув собі Новгород, а згодом здобув Київ.
Ярополк відступив до Роденя, де був убитий з відома Володимира. Дата смерті записана сучасником князя — християнським літописцем. На думку Леоніда Войтовича, це є побіжним свідченням хрещення самого Ярополка. Ймовірно, київського князя поховали за напівхристиянським обрядом у кургані, розташованому в урочищі Королевино біля Таганчі, в околицях Роденя (сучасна Черкаська область, Канівський район).
1044 року останки Ярополка перенесли до Десятинної церкви за наказом Ярослава Мудрого. Леонтій Войтович вважає, що гробниця Ярополка в цій церкві могла бути кенотафом, оскільки не личило ховати призвідця братовбивчої війни 977-978 років поруч із його жертвою Олегом та братом Володимиром. Крім того, сам Ярослав Мудрий був вихованцем воєводи Блуда, одного з винуватців загибелі князя Ярополка.
Сім'я Редагувати
- Батько: Святослав (?—972), великий князь київський (945—972)
- Мати: Предслава, угорка
- Брати:
- Олег Святославич (?—977), князь древлянський (970—977)
- Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
Родовід Редагувати
Вшанування пам'яті Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.) [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]. — Львів : Інститут українознавства, 2000. — ISBN 966-02-1683-1.
Література Редагувати
- Котляр М. Ярополк Святославич [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 757. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярополк Святославич
Попередник Святослав Хоробрий | Великий князь Київський 972-978 | Наступник Володимир Великий |