Ка́нівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області. Утворений 7 березня1923 року. Площа складала 1283 км2 (6,14 % від території області). Адміністративний центр — містоКанів (не входив до складу району).
Сьому частину площі адміністративного району займали понад 5000 ярів, що врізалися у хвилясто-пасмову рівнину правобережної частини Канівщини на глибину 35-100 метрів. Великий Хмільнянський яр, що входить до списку найбільших ярів Європи, простягається на 10 кілометрів, має понад 500 відгалужень, а периметр його з верхів'ями становить 110 кілометрів.
Клімат району — помірно континентальний та помірно вологий з переважаючими північно-західними та південно-східними вітрами. Ґрунти, в основному, дерново-слабопідзолисті та глиняно-піщані.
РельєфРедагувати
Для Канівщини характерні два типи рельєфу. На правобережжі — високе плато, розчленоване глибокими ярами і річковими долинами. Лівобережжя — низовина з характерним для неї рельєфом плоскої терасової рівнини. Найпримітніші деталі природного комплексу Канівщини зв'язані з горбогір'ям, яке вчений-енциклопедист М. О. Максимович називав «горами Трахтемирівськими», а геолог Ю. Г. Чугунський — неповторним геологічним витвором на планеті. Відомі світові Канівські дислокації — невеличка ділянка Придніпровської височини довжиною 35 км і шириною від 2 до 9 км, що займає простір між селами Трахтемирів, Ковалі й Кононча. Тут 150 — метрова товща гірських порід різного віку (від юрського до антропогенованого) зім'ята в серії лускуватих структур дією тектонічних сил та напором Дніпровського льодовика. Сьому частину площі адміністративного району (1300 кв. км) тепер займають понад 5000 ярів, що врізалися в хвилясто — пасмову рівнину правобережної частини району на глибину 35 — 90 м. Великий Хмільнянський яр, що входить до списку найбільших ярів Європи, простягається на 18 км і має понад 500 відгалужень.
Канівський район утворений 7 березня 1923 року шляхом об'єднання Курилівської і Пшеничниківської волостей у складі Корсунської округи, яка згодом була перейменована на Шевченківську. 3 червня 1925 переданий до складу Черкаської округи, яка була перейменована у січні 1927 року на Шевченківську і проіснувала до вересня 1930 року.
З 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. Після утворення Черкаської області, згідно з Указом Президії Верховної Ради від 7 січня1954 року, Канівський район введено до її складу. За цим же документом селаГельмязівського районуПолтавської області — Ліпляве, Озерище, Келеберда, Сушки, Прохорівка — були адміністративно підпорядковані Черкаській області. У 1963 році Гельмязівський район було ліквідовано, а вищезазначені села спершу відійшли до Драбівського району, а з 4 січня1965 року — до Канівського району. У 1963 році Канівський район було розформовано, а населені пункти, які територіально належали Канівському району, відійшли до Корсунь-Шевченківського. 4 січня1965 року Указом Президії Верховної Ради УРСР знову створюється Канівський район.
ПромисловістьРедагувати
Канівська ГЕС
Передові позиції в промисловості району займають підприємства харчової й переробної галузей. Канівський «Маслосирзавод» (корпорація «Клуб сиру») увійшов у п'ятірку українських експортерів молочної продукції. Тверді сири під маркою «Канівські традиції», сухе молоко, масло користуються попитом в країнах близького і далекого зарубіжжя.
Продукцію під торговою маркою «Верес» експортує також ЗАТ «Агроекопродукт». У Каневі та селах району розміщені кілька переробних заводів цього підприємства.
У кількох селах району працюють ферми фірми «Наша ряба», що вирощують і переробляють бройлерів.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Канівського району було створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 66,15 % (проголосували 10 791 із 16 585 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,92 % (5 696 виборців); Юлія Тимошенко — 18,96 % (2 080 виборців), Олег Ляшко — 12,02 % (1 319 виборців), Анатолій Гриценко — 6,83 % (749 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,79 %.
ГалереяРедагувати
Панорама Канівського водосховища в районі Лисої гори
Постанова Президії ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 237 від 3 червня 1925 «Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини»
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.
ДжерелаРедагувати
Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К.,2010. — С.391-392.
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kanivskij rajon Krasnodarskij kraj Ka nivskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya Cherkaskoyi oblasti Utvorenij 7 bereznya 1923 roku Plosha skladala 1283 km2 6 14 vid teritoriyi oblasti Administrativnij centr misto Kaniv ne vhodiv do skladu rajonu Kanivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastKod KOATUU 7122000000Utvorenij 7 bereznya 1923 r Likvidovanij 2020 rokuNaselennya 18 873 na 1 01 2019 Plosha 1281 km Gustota 15 8 osib km Tel kod 380 4736Poshtovi indeksi 19010 19052Naseleni punkti ta radiRajonnij centr KanivSilski radi 29Sela 56Selisha 4Rajonna vladaGolova radi Plisyuk Volodimir Pilipovich z 11 11 2015Golova RDA Roze Yurij Georgijovich z 23 12 2019 1 Vebstorinka Kanivska RDAKanivska rajradaAdresa 19001 Cherkaska obl m Kaniv vul O Koshovogo 3MapaKanivskij rajon u VikishovishiNa pivnochi rajon mezhuvav z kolishnim Mironivskim rajonom Kiyivskoyi oblasti na shodi zi starim Zolotoniskim rajonom na pivdni zi starim Cherkaskim rajonom a na zahodi z kolishnim Korsun Shevchenkivskim rajonom Rajon likvidovano vidpovidno do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini 807 IX vid 17 lipnya 2020 roku ta vklyucheno do skladu novogo Cherkaskogo rajonu 2 Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Relyef 4 Korisni kopalini 5 Flora i roslinnist 6 Prirodno zapovidnij fond 7 Istoriya 8 Promislovist 9 Najbilshi naseleni punkti 10 Muzeyi 11 Pam yatki arhitekturi 12 Vidomi lyudi 12 1 Na Kanivshini narodilis 12 1 1 Vijskovi ta derzhavni diyachi 12 1 2 Naukovci 12 1 3 Pismenniki 12 1 4 Perekladachi 12 1 5 Poeti 12 1 6 Kompozitori 12 1 7 Hudozhniki 12 1 8 Geroyi Radyanskogo Soyuzu ta Geroyi Socialistichnoyi Praci 12 2 Zhili chi perebuvali na Kanivshini 13 Politika 14 Galereya 15 Div takozh 16 Primitki 17 Dzherela 18 PosilannyaGeografiya RedaguvatiRajon roztashovuvavsya na pivnochi Cherkaskoyi oblasti u lisostepovij zoni Ukrayini u pivdenno zahidnij chastini Shidnoyevropejskoyi rivnini i buv rozdilenij ruslom Dnipra na dvi chastini Bilsha pravoberezhna chastina znahodilas v mezhah Pridniprovskoyi visochini poverhnya yakoyi pidvishena hvilyasto pasmova rivnina rozchlenovana yarami ta balkami Livoberezhzhya znahodilos na Pridniprovskij nizovini poverhnya yakoyi nizovinno ploska ta pologo hvilyasta rivnina Somu chastinu ploshi administrativnogo rajonu zajmali ponad 5000 yariv sho vrizalisya u hvilyasto pasmovu rivninu pravoberezhnoyi chastini Kanivshini na glibinu 35 100 metriv Velikij Hmilnyanskij yar sho vhodit do spisku najbilshih yariv Yevropi prostyagayetsya na 10 kilometriv maye ponad 500 vidgaluzhen a perimetr jogo z verhiv yami stanovit 110 kilometriv Na pivnochi rajon omivalo Kanivske vodoshovishe yake stvoreno v 1975 roci Na pivdni rajonu roztashovuvavsya Kanivskij prirodnij zapovidnik plosheyu 2027 ga yakij utvoreno v 1931 roci Klimat RedaguvatiKlimat rajonu pomirno kontinentalnij ta pomirno vologij z perevazhayuchimi pivnichno zahidnimi ta pivdenno shidnimi vitrami Grunti v osnovnomu dernovo slabopidzolisti ta glinyano pishani Relyef RedaguvatiDlya Kanivshini harakterni dva tipi relyefu Na pravoberezhzhi visoke plato rozchlenovane glibokimi yarami i richkovimi dolinami Livoberezhzhya nizovina z harakternim dlya neyi relyefom ploskoyi terasovoyi rivnini Najprimitnishi detali prirodnogo kompleksu Kanivshini zv yazani z gorbogir yam yake vchenij enciklopedist M O Maksimovich nazivav gorami Trahtemirivskimi a geolog Yu G Chugunskij nepovtornim geologichnim vitvorom na planeti Vidomi svitovi Kanivski dislokaciyi nevelichka dilyanka Pridniprovskoyi visochini dovzhinoyu 35 km i shirinoyu vid 2 do 9 km sho zajmaye prostir mizh selami Trahtemiriv Kovali j Kononcha Tut 150 metrova tovsha girskih porid riznogo viku vid yurskogo do antropogenovanogo zim yata v seriyi luskuvatih struktur diyeyu tektonichnih sil ta naporom Dniprovskogo lodovika Somu chastinu ploshi administrativnogo rajonu 1300 kv km teper zajmayut ponad 5000 yariv sho vrizalisya v hvilyasto pasmovu rivninu pravoberezhnoyi chastini rajonu na glibinu 35 90 m Velikij Hmilnyanskij yar sho vhodit do spisku najbilshih yariv Yevropi prostyagayetsya na 18 km i maye ponad 500 vidgaluzhen Korisni kopalini RedaguvatiNadra mistyat bure vugillya gips fosforiti halcedon vapnyaki vognetrivki glini budivelni piski Flora i roslinnist RedaguvatiLisi zajmayut ploshu priblizno 40 tisyach ga Osnovni porodi derev sosna dub grab akaciya lipa klen Prirodno zapovidnij fond RedaguvatiNa teritoriyi rajonu roztashovano Kanivskij prirodnij zapovidnik Biloozerskij nacionalnij prirodnij park Regionalnij landshaftnij park Trahtemiriv zapovidni urochisha Pivdenne Taganchanske Pivdenno shidne Taganchanske pam yatka prirodi Shkola ta cilij ryad zakaznikiv Tarasiv Obrij Sosna Gogolya Dubi T G Shevchenka ta inshi Istoriya RedaguvatiKanivskij rajon utvorenij 7 bereznya 1923 roku shlyahom ob yednannya Kurilivskoyi i Pshenichnikivskoyi volostej u skladi Korsunskoyi okrugi yaka zgodom bula perejmenovana na Shevchenkivsku 3 3 chervnya 1925 peredanij do skladu Cherkaskoyi okrugi 4 yaka bula perejmenovana u sichni 1927 roku na Shevchenkivsku i proisnuvala do veresnya 1930 roku 5 Z 1932 roku rajon uvijshov do skladu novostvorenoyi Kiyivskoyi oblasti Pislya utvorennya Cherkaskoyi oblasti zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi vid 7 sichnya 1954 roku Kanivskij rajon vvedeno do yiyi skladu Za cim zhe dokumentom sela Gelmyazivskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Liplyave Ozerishe Keleberda Sushki Prohorivka buli administrativno pidporyadkovani Cherkaskij oblasti U 1963 roci Gelmyazivskij rajon bulo likvidovano a vishezaznacheni sela spershu vidijshli do Drabivskogo rajonu a z 4 sichnya 1965 roku do Kanivskogo rajonu U 1963 roci Kanivskij rajon bulo rozformovano a naseleni punkti yaki teritorialno nalezhali Kanivskomu rajonu vidijshli do Korsun Shevchenkivskogo 4 sichnya 1965 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR znovu stvoryuyetsya Kanivskij rajon Promislovist Redaguvati nbsp Kanivska GESPeredovi poziciyi v promislovosti rajonu zajmayut pidpriyemstva harchovoyi j pererobnoyi galuzej Kanivskij Maslosirzavod korporaciya Klub siru uvijshov u p yatirku ukrayinskih eksporteriv molochnoyi produkciyi Tverdi siri pid markoyu Kanivski tradiciyi suhe moloko maslo koristuyutsya popitom v krayinah blizkogo i dalekogo zarubizhzhya Produkciyu pid torgovoyu markoyu Veres eksportuye takozh ZAT Agroekoprodukt U Kanevi ta selah rajonu rozmisheni kilka pererobnih zavodiv cogo pidpriyemstva U kilkoh selah rajonu pracyuyut fermi firmi Nasha ryaba sho viroshuyut i pereroblyayut brojleriv Do chisla najbilshih robotodavciv i napovnyuvachiv miscevogo byudzhetu vhodit Kanivska gidroelektrostanciya Najbilshi naseleni punkti Redaguvati Naselenij punkt Naselennya osib 2007 1 Liplyave 2 0692 Stepanci 2 0053 Martinivka 1 3244 Tagancha 1 1965 Keleberda 1 1946 Bobricya 1 012Muzeyi RedaguvatiKanivskij istorichnij muzej m Kaniv vul Geroyiv Nebesnoyi Sotni 15 Kanivskij muzej narodnogo dekorativnogo mistectva m Kaniv vul Geroyiv Nebesnoyi Sotni 64 Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Trahtemiriv m Kaniv vul Energetikiv 68 Shevchenkivskij nacionalnij zapovidnik Tarasova gora m Kaniv Tarasova Gora Literaturna Kanivshina m Kaniv vul Energetikiv 78 Muzej sadiba M O Maksimovicha s Prohorivka Muzej Gajdara s Liplyave Pam yatki arhitekturi Redaguvati nbsp Ruyini cukrovogo zavodu u seli MartinivkaVitryaki u selah Grigorivka Grishenci Trahtemiriv Yabluniv Cerkva Pr Illi 1892 u seli Prohorivka Zemska likarnya gamazej kinec HIH st u seli Prohorivka Virobnichij korpus cukrovogo zavodu 1914 u seli Martinivka Administrativna budivlya spirtzavodu 1864 u seli Stepanci nbsp Zemska uprava kinec HIH st u seli BobricyaZemska uprava kinec HIH st u seli Bobricya Zneseno Budinok pristava HIH st u seli Mezhirich Budinok grafa Buturlina kinec HIH st u seli Tagancha Shkola kinec HIH st u seli Trahtemiriv Sadiba Znosko Borovskih HIH st u seli Beresnyagi statusu pam yatki oficijno ne maye Vidomi lyudi Redaguvati nbsp Maksimovich Mihajlo Oleksandrovich nbsp Arabazhin Kostyantin Ivanovich nbsp Krasyuk Petro HaritonovichDiv takozh Kategoriya Personaliyi Kanivskij rajon Na Kanivshini narodilis Redaguvati Vijskovi ta derzhavni diyachi Redaguvati Barvinskij Boris Grishinci ukrayinskij vijskovij ta derzhavnij diyach general horunzhij Armiyi UNR povitovij vijskovij komendant Dniprovskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi komandir 30 go polku 14 diviziyi vijsk SS Galichina Garyachij Pavlo Pavlovich Buda Gorobiyivska sotnik Armiyi UNR Golub Semen Ivanovich s Pilyava starshina Armiyi UNR komandir kurenya polku Sichovih Strilciv Solomonivskij Vasil Volodimirovich Yacki sotnik Armiyi UNR uchasnik Drugogo zimovogo pohodu Naukovci Redaguvati Denisenko Z M Hmilna Kanivskij rajon M S Zanozdra V I Kusenko V M Orzhehivska A K Skorohodko Ya P Kovelskij Keleberda S Ya Krayevij Bobricya A D Motornij Sushki V S Nakonechnij Stepanci Ya I Nesvickij Potapci N I Nesterenko Studenec Pismenniki Redaguvati O O Andriyivskij K I Arabazhin Kaniv Grigorij ta Oleksa Varavi Lazirci S I Voskrekasenko Lazirci I I Didenko Grigorivka S D Sklyarenko Prohorivka M Ya Besarab Tagancha L Ye Pidgajnij Yabluniv Perekladachi Redaguvati O M Mokrovolskij Chernishi Ye O Popovich ta D S Cherednichenko Mezhirich Poeti Redaguvati G P Donec Kurilivka P H Krasyuk Trahtemiriv Valentin Lagoda Stepanci Kompozitori Redaguvati Vasil Pashenko Buda Gorobiyivska L P Saranskij Tagancha Hudozhniki Redaguvati G M Pustovijt Mezhirich M S Slipchenko Stepanci Mikola Kostirya Sinyavka Geroyi Radyanskogo Soyuzu ta Geroyi Socialistichnoyi Praci Redaguvati Garkavij Prokip Homich Pilyava Golubec Ivan Karpovich Liplyave Kalendyuk Ivan Hrisanfovich Grishinci Plisyuk Mikola Yuhimovich Stepanci Zhuk Petro Pavlovich Pekari Mihajlenko Ya H Pravdzivij O M Berkozivka Grigorij Oleksijovich Petrenko Chernishi Petrichenko Ivan Mihajlovich Pshenichniki Sherbina K S Popivka Chupilko Mihajlo Kupriyanovich Gorobiyivka Zhili chi perebuvali na Kanivshini Redaguvati Danilo Bakumenko Mikola Bilyashivskij Marko Vovchok Arkadij Gajdar Vasil Gnilosirov Mikola Lyeskov Andrij Malishko Volodimir Sosyura Pavlo Tichina Vanda Vasilevska Volodimir Vinnichenko Mihajlo Maksimovich Volodimir Riznichenko Oleksandr Tvardovskij Gnat Hotkevich U 1843 roci ta 1859 roci u Prohorivci buvali Taras Shevchenko i Mikola Gogol Politika Redaguvati25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kanivskogo rajonu bulo stvoreno 47 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 66 15 progolosuvali 10 791 iz 16 585 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 51 92 5 696 viborciv Yuliya Timoshenko 18 96 2 080 viborciv Oleg Lyashko 12 02 1 319 viborciv Anatolij Gricenko 6 83 749 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 79 6 Galereya Redaguvati nbsp Panorama Kanivskogo vodoshovisha v rajoni Lisoyi goriDiv takozh RedaguvatiMartinivskij skarbPrimitki Redaguvati Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 23 grudnya 2019 roku 590 2019 rp Pro priznachennya Yu Roze golovoyu Kanivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Cherkaskoyi oblasti POSTANOVA Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv https zakon rada gov ua 17 lipnya 2020 Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 27 listopada 2020 Postanova Prezidiyi VUCVK 309 vid 7 bereznya 1923 Pro administrativno teritoriyalnij podil Kiyivshini Postanova VUCVK i RNK USRR 237 vid 3 chervnya 1925 Pro skasuvannya Shevchenkivskoyi okrugi j zmini v administracijno teritoriyalnomu podili Kiyivshini j Poltavshini Postanova VUCVK i RNK USRR 225 vid 2 veresnya 1930 Pro likvidaciyu okrug ta perehid na dvostupnevu sistemu upravlinnya ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 26 bereznya 2016 Dzherela RedaguvatiEnciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 391 392 Posilannya RedaguvatiKanivskij rajonu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Cherkashina nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Kanivskij rajon u Vikishovishi Hto ye hto v Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Oblikova kartka rajonu na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kanivskij rajon ekonomika rajonu organi vladi pidpriyemstva selishni radi Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Kiyivska oblast Mironivskij rajon Kaniv Kiyivska oblast Pereyaslav Hmelnickij rajon Kiyivska oblast Mironivskij rajon nbsp Zolotoniskij rajonKiyivska oblast Boguslavskij rajon Korsun Shevchenkivskij rajon Cherkaskij rajon Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kanivskij rajon amp oldid 37796259
