www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іллєнко Юрій Герасимович Ю рій Гера симович Іллє нко нар 9 травня 1936 19360509 Прохорівка Київська область УСРР СРСР по

Іллєнко Юрій Герасимович

Ю́рій Гера́симович Іллє́нко (нар. 9 травня 1936(19360509), Прохорівка, Київська область, УСРР, СРСР — пом. 15 червня 2010, Прохорівка, Канівський район, Черкаська область, Україна) — український кінооператор, кінорежисер та сценарист. Народний артист Української РСР (1987). Серед найвідоміших фільмів Іллєнка «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою», та «Легенда про княгиню Ольгу». Один із представників хвилі «українського поетичного кіно».

Юрій Герасимович Іллєнко
Дата народження 9 травня 1936(1936-05-09)
Місце народження Черкаси, Київська область, УСРР, СРСР
Дата смерті 15 червня 2010(2010-06-15) (74 роки)
Місце смерті Прохорівка, Канівський район, Черкаська область, Україна
Громадянство  СРСР →  Україна
Національність українець
Релігія православ'я (УПЦ КП)
Alma mater ВДІК
Професія кінооператор, кінорежисер та сценарист
Кар'єра 1960—2002
Членство Національна академія мистецтв України
Нагороди
IMDb ID 0407946
 Юрій Герасимович Іллєнко у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іллєнко.

Батько актора і продюсера, голови Держкіно (2014—2019) Пилипа Іллєнка та українського політика, депутата Верховної Ради України VIII скликання Андрія Іллєнка.

Біографія Редагувати

Юрій Герасимович Іллєнко народився 9 травня 1936 року в Черкасах, 18 липня був зареєстрований у місцевому «ЗАГС». Під час німецько-радянської війни війни (1941 рік) опинився з мамою й двома братами в самому серці Сибіру, селі Філіппово Ординського району на Обі (Російська Федерація). Молодший брат помер від виснаження. Повернення до спустошеної України 1944 року було недовгим. У Черкасах не знайшлось достатньо дітлахів і вчителів, щоб відкрити другий клас, довелось удруге вчитися в першому, російськомовному. 1946 року батько, демобілізований з фронту інженер-будівельник, завербувався на шкідливе виробництво скловати в Москву, щоб дати дітям освіту. Родина жила в бараці на території заводу «Ізопліт». Мати захворіла на туберкульоз. Юрій закінчив школу на робітничій околиці Москви і вступив у престижний Всесоюзний державний інститут кінематографії (ВДІК) на операторський факультет, як і старший брат Вадим.

Творчість в СРСР Редагувати

Юрій Іллєнко (ліворуч) у фільмі «Вулиця Ньютона, будинок 1». 1963 рік

1960 року зняв дипломну роботу «Прощавайте, голуби» (перший в історії інституту повнометражний фільм) і отримав за роботу нагороди на світових кінофестивалях в Празі і Локарно — за найкращу операторську роботу. 1963 року отримав запрошення зі студії ім. О. Довженка зняти фільм «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова. Фільм став не лише лауреатом понад сотні міжнародних кінофестивалів, але й актом відродження слави українського духу, збудником української ідеї.

Дебют Юрія Іллєнка у режисурі — «Криниця для спраглих» за сценарієм Івана Драча про винищення українського села, був заборонений постановою ЦК КП України на 22 роки. 30 червня 1966 ЦК Компартії України схвалив постанову «Про серйозні недоліки в організації виробництва кінофільмів на Київській кіностудії ім. О. Довженка», в якій піддавалися критиці кінострічки «Криниця для спраглих» (автор сценарію І. Драч, режисер Ю. Іллєнко). Наступний фільм «Вечір на Івана Купала» — алегорична історія України, був знятий з екрану рішенням міністра культури СРСР Романова і покладений на полицю на 18 років. Фільм реабілітовано в 1988 році.

1967року дирекція Венеційського кінофестивалю персонально запрошувала Юрія Іллєнка з фільмом «Вечір на Івана Купала» на фестиваль з гарантією головного призу «Золотий лев» Святого Марка, але міністр культури СРСР Романов стверджував, що такого фільму взагалі не існує. Неймовірними зусиллями режисер добився, щоб фільм послали на міжнародний фестиваль у Прагу, але в день відкриття фестивалю в Прагу увійшли радянські танки для придушення празького повстання.

1971 року на XXIV з'їзді комуністичної партії України вустами першого секретаря Львівського обкому КПУ тов. Добрика було заборонено наступний, третій фільм «Білий птах з чорною ознакою», як «найбільш шкідливий фільм, що колись було зроблено в Україні, особливо шкідливий для молоді». У фільмі вперше в історії було виведено як головного героя вояка УПА. Рятуючи себе, Петро Шелест, перший секретар ЦК КПУ, бо саме він дозволив показати фільм з'їздові, посилає «Білого птаха» на Московський міжнародний кінофестиваль. Фільм тріумфально виборює Гран Прі фестивалю, завдяки півгодинній овації шести тисяч глядачів кремлівського палацу з'їздів, де проходив кінофестиваль. За якийсь час Шелеста знімають за націоналістичний ухил, а фільм опиняється в опалі на довгі роки, аж до кінця ери Щербицького. «Білого птаха» можна було побачити в Токіо, Монреалі, Нью-Йорку, Парижі, Тегерані, лише не в Україні.

Далі була дворічна еміграція в Югославію, де Юрій Іллєнко зняв фільм «Жівіо заінат», що перекладається як «живу наперекір всьому». Це чорногорське вітання. Коли зустрічаються двоє чорногорців, вони так вітаються: — Како сте? (Як ти?), — Жівіо заінат! (Живу всупереч). Всупереч всьому. Всупереч усім тяжким обставинам: голоду, війні, зрадам, терору, безгрошів'ю, хворобам… тощо… Фільм отримав «Срібну арену» на фестивалі в Пулі. І приз за найкращу чоловічу роль. В Україні на екрани не був допущений. Двічі, з інтервалом в три роки, режисер отримує запрошення і контракти з Голлівуду. Сам Юрій Ілієнко говорив про це так: "Про перший контракт дізнався з «Голосу Америки», де почув дослівно таке:

Наступний фільм «Мріяти і жити» за сценарієм Івана Миколайчука і Юрія Іллєнка було 42 рази зупинено у виробництві на різних стадіях: під час режисерської розробки, в підготовчий період, під час знімання (18 разів), в монтажному періоді і, звичайно, при процедурі здачі керівним органам. А треба було пройти 12 інстанцій — від худради об'єднання до ЦК КПРС. Для режисера епопея перманентних заборон закінчилась першим інфарктом на худраді студії Довженка. На XXV з'їзді КПУ тов. Щербицький з гордістю доповів делегатам: — «Имею честь доложить делегатам съезда, что с так называемым „поэтическим кино Украины“ наконец покончено». Одним із представників поетичного кіно був і Юрій Іллєнко. Після такої заяви Іллєнко перебирається до Москви і починає на Мосфільмі на експериментальній студії Григорія Чухрая фільм про Катерину Білокур «Очі землі». Новопризначений міністр кіно України Василь Большак вимагає переводу постановки на студію Довженка і через місяць ліквідовує проєкт на вимогу ЦК КПУ.

У різні роки були заборонені майже всі проєкти Іллєнка на стадії сценарію. Серед них було заборонено для постановки трилогію про Київську Русь — «Князь Ігор», «Володимир Красне Сонечко», «Ярослав Мудрий». Заборонено екранізацію «Лісової пісні» Лесі Українки (постановка якої була здійснена двадцять років потому). Заборонено до постановки два сценарії за Шевченком — «Великий льох» і «Варнак». Нарешті секретар ЦК з ідеології Маланчук, відомий українофоб, заборонив перший варіант сценарію про Мазепу зі словами: «Якщо Іллєнко не хоче, щоб з ним трапилось те, що трапилось з Мазепою після Полтави, то хай закопає свій сценарій в себе на городі!» Був заборонений навіть сценарій фільму для дітей, комедії (за жанровими ознаками) про ліквідацію бандитами Запорізької Січі. Всього Юрій Іллєнко написав 42 сценарії, але лише сім із них стали фільмами.

Творчість у незалежній Україні Редагувати

Юрій Іллєнко створив незалежну кіностудію «Фест-Земля», на якій зняв перший в Україні фільм не на державні кошти. В основу фільму покладено зеківські оповідання Сергія Параджанова «Лебедине озеро. Зона». Це фільм було запрошено на Каннський кінофестиваль, де він виборов два призи: Приз ФІПРЕССІ — міжнародної федерації кінопреси і Приз «Ескор» — незалежної молодої кінокритики. В українському прокаті фільм не показувався. Пізніше російська телекомпанія ОРТ придбала його з ексклюзивними правами щодо показу і навіки поклала на полицю.

Наступні десять років Юрій Іллєнко був безробітний як кінематографіст. Написав за цей час свій найкращий сценарій про друге пришестя Христа «Агн», монографію «Парадигма кіно» — перший в Україні підручник з кінорежисури. Зробив три персональні виставки своїх живописних і графічних творів, зняв проєкт «Молитва за гетьмана Мазепу», до якого йшов близько третини свого життя. Фільм для показу в Росії заборонив міністр культури РФ Михайло Швидкой. В Україні фільм також було знято з кінопоказів, заборонено для показу по ТВ, не випущено на відео. Не продано за кордон, хоча було багато пропозицій, що перекривали видатки на фільм у десятки разів. Після цього Юрій Іллєнко зробив заяву для преси: «Я йду з кіно, бо з цією бандитською владою не хочу мати справи».

Могила кінорежисера

Помер 15 червня 2010 року в селі Прохорівці на Черкащині. Він тривалий час хворів на невиліковну хворобу.

Родина Редагувати

Політична діяльність та погляди Редагувати

На парламентських виборах 2006 та 2007 року Юрій Іллєнко балотувався у народні депутати України, входячи під другим номером у список політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода». Під час передвиборчих кампаній Іллєнко подорожував Україною, агітуючи виборців за ВО «Свобода» та поширюючи національну ідею.

Свої політичні ідеї та думки Іллєнко опублікував 2005 року в зібрці під назвою ""[уточнити]. У ній Іллєнко наприклад передбачив Революцію гідності, хоча й думав, що вона станеться 2006 року (на наступних парламентських виборах після Помаранчевої революції через фальсиікації):

Вивчаючи настрої українців, а в мене сотні і тисячі знайомих по містах і селах України, не менше в діаспорах по цілому світу, я впевнено можу сформулювати народну думку: неминуче насувається другий етап Національної Революції, і саме на момент чергової фальсифікації виборів до Верховної Ради. (ст 117)

У книзі також помітна віра Іллєнка у конспірологічні ідеї сіонізму та глобального уряду. У листах просліджуеється право-радикальна риторика з закликами до насильства:

Якщо існуючий в Україні іформаційний апартеїд протримається до березневих парламентських виборів 2006 року — Україна, як українська держава, безслідно зникне у вирі сіоністського глобалізму.

За усіма ознаками іде зачистка території для «землі обєтованной». Порахуймо, скільки хазар у парламенті, скільки в уряді, скільки в безсмертній партії влади. Коли порахуємо, то стане ясно, що «земля обєтованная» — це не історичний поетичний фантом, а це земля, на якій ми колись жили. Ми — це українці.

Тому інформаційну окупацію, інформаційний апартеїд треба негайно зруйнувати. Хоча б і в гайдамацький спосіб. Як велів Шевченко. (ст 115)

Фільмографія Редагувати

Він написав лібрето балетів «Прометей-Распутін» (1982) і «Ольга» (1990) Євгена Станковича, роман-сценарій «Агасфер. Хроніка другого пришестя Христа» (1994), монографію «Парадигма кіно» (К., 1999) тощо.

Літературні твори Редагувати

  • Юрка Іллєнка. Доповідна Апостолові Петру. Автопортрет альтер его (в трьох книгах). — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008; 2011.

Кн. 1, 704 с. ISBN 978-966-10-0238-7
Кн. 2, 432 с. ISBN 966-10-0286-X
Кн. 3, 642 с. ISBN 978-966-10-0755-9

Звання, титули, нагороди Редагувати

Вшанування пам'яті Редагувати

  • 8 червня 2011 року в місті Івано-Франківськ з'явилася Вулиця Юрія Іллєнка.
  • 27 лютого 2015 року в місті Черкаси з'явилася вулиця Юрія Іллєнка.
  • Із листопада 2015 року одна з вулиць міста Канева носить ім'я Юрія Іллєнка
  • Також вулиця Юрія Іллєнка існує в місті Кам'янське.
  • 24 березня 2017 року депутати Тернопільської міської ради присвоїли ім'я Юрія Іллєнка одній з нових вулиць Тернополя в мікрорайоні «Північний»
  • 6 грудня 2016 року депутати Черкаської міської ради присвоїли ім'я Юрія Іллєнка Черкаській школі № 21.
  • 7 листопада 2018 року вулицю Мельникова в Києві було перейменовано на вулицю Юрія Іллєнка.
  • 28 жовтня 2022 року у місті Ковель було перейменовано вулицю Лермонтова на Юрія Іллєнка.

Примітки Редагувати

  1. УНІАН, 15.06.2010[недоступне посилання з червня 2019]
  2. . Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 9 травня 2016. 
  3. . Архів оригіналу за 19 серпня 2007. Процитовано 24 травня 2010. 
  4. . Архів оригіналу за 21.12.2016. Процитовано 10.12.2016. 
  5. . 18 Липня 2011. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015. 
  6. Інна Огій, спеціаліст з питань регіональної та інформаційної політики апарату міськвиконкому (17 листопада 2015). . http://kaniv-rada.gov.ua/. Канівська міська рада. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 22 листопада 2015. 
  7. Рішення Тернопільської міської ради від 24.03.2017 р. № 7/14/64
  8. . Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016. 

Посилання Редагувати

Іллєнко Юрій Герасимович
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Генеалогія на Родоводі?
Файли у Вікісховищі?

Література та джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yu rij Gera simovich Illye nko nar 9 travnya 1936 19360509 Prohorivka Kiyivska oblast USRR SRSR pom 15 chervnya 2010 1 Prohorivka Kanivskij rajon Cherkaska oblast Ukrayina ukrayinskij kinooperator kinorezhiser ta scenarist Narodnij artist Ukrayinskoyi RSR 1987 Sered najvidomishih filmiv Illyenka Krinicya dlya spraglih Vechir na Ivana Kupala Bilij ptah z chornoyu oznakoyu ta Legenda pro knyaginyu Olgu Odin iz predstavnikiv hvili ukrayinskogo poetichnogo kino Yurij Gerasimovich IllyenkoData narodzhennya 9 travnya 1936 1936 05 09 Misce narodzhennya Cherkasi Kiyivska oblast USRR SRSRData smerti 15 chervnya 2010 2010 06 15 74 roki Misce smerti Prohorivka Kanivskij rajon Cherkaska oblast UkrayinaGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecReligiya pravoslav ya UPC KP Alma mater VDIKProfesiya kinooperator kinorezhiser ta scenaristKar yera 1960 2002Chlenstvo Nacionalna akademiya mistectv UkrayiniNagorodiIMDb ID 0407946 Yurij Gerasimovich Illyenko u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Illyenko Batko aktora i prodyusera golovi Derzhkino 2014 2019 Pilipa Illyenka ta ukrayinskogo politika deputata Verhovnoyi Radi Ukrayini VIII sklikannya Andriya Illyenka Zmist 1 Biografiya 1 1 Tvorchist v SRSR 1 2 Tvorchist u nezalezhnij Ukrayini 2 Rodina 3 Politichna diyalnist ta poglyadi 4 Filmografiya 5 Literaturni tvori 6 Zvannya tituli nagorodi 7 Vshanuvannya pam yati 8 Primitki 9 Posilannya 10 Literatura ta dzherelaBiografiya RedaguvatiYurij Gerasimovich Illyenko narodivsya 9 travnya 1936 roku v Cherkasah 18 lipnya buv zareyestrovanij u miscevomu ZAGS 2 Pid chas nimecko radyanskoyi vijni vijni 1941 rik opinivsya z mamoyu j dvoma bratami v samomu serci Sibiru seli Filippovo Ordinskogo rajonu na Obi Rosijska Federaciya Molodshij brat pomer vid visnazhennya Povernennya do spustoshenoyi Ukrayini 1944 roku bulo nedovgim U Cherkasah ne znajshlos dostatno ditlahiv i vchiteliv shob vidkriti drugij klas dovelos udruge vchitisya v pershomu rosijskomovnomu 1946 roku batko demobilizovanij z frontu inzhener budivelnik zaverbuvavsya na shkidlive virobnictvo sklovati v Moskvu shob dati dityam osvitu Rodina zhila v baraci na teritoriyi zavodu Izoplit Mati zahvorila na tuberkuloz Yurij zakinchiv shkolu na robitnichij okolici Moskvi i vstupiv u prestizhnij Vsesoyuznij derzhavnij institut kinematografiyi VDIK na operatorskij fakultet yak i starshij brat Vadim Tvorchist v SRSR Redaguvati nbsp Yurij Illyenko livoruch u filmi Vulicya Nyutona budinok 1 1963 rik1960 roku znyav diplomnu robotu Proshavajte golubi pershij v istoriyi institutu povnometrazhnij film i otrimav za robotu nagorodi na svitovih kinofestivalyah v Prazi i Lokarno za najkrashu operatorsku robotu 1963 roku otrimav zaproshennya zi studiyi im O Dovzhenka znyati film Tini zabutih predkiv rezhisera Sergiya Paradzhanova Film stav ne lishe laureatom ponad sotni mizhnarodnih kinofestivaliv ale j aktom vidrodzhennya slavi ukrayinskogo duhu zbudnikom ukrayinskoyi ideyi Debyut Yuriya Illyenka u rezhisuri Krinicya dlya spraglih za scenariyem Ivana Dracha pro vinishennya ukrayinskogo sela buv zaboronenij postanovoyu CK KP Ukrayini na 22 roki 30 chervnya 1966 CK Kompartiyi Ukrayini shvaliv postanovu Pro serjozni nedoliki v organizaciyi virobnictva kinofilmiv na Kiyivskij kinostudiyi im O Dovzhenka v yakij piddavalisya kritici kinostrichki Krinicya dlya spraglih avtor scenariyu I Drach rezhiser Yu Illyenko Nastupnij film Vechir na Ivana Kupala alegorichna istoriya Ukrayini buv znyatij z ekranu rishennyam ministra kulturi SRSR Romanova i pokladenij na policyu na 18 rokiv Film reabilitovano v 1988 roci 1967roku direkciya Venecijskogo kinofestivalyu personalno zaproshuvala Yuriya Illyenka z filmom Vechir na Ivana Kupala na festival z garantiyeyu golovnogo prizu Zolotij lev Svyatogo Marka ale ministr kulturi SRSR Romanov stverdzhuvav sho takogo filmu vzagali ne isnuye Nejmovirnimi zusillyami rezhiser dobivsya shob film poslali na mizhnarodnij festival u Pragu ale v den vidkrittya festivalyu v Pragu uvijshli radyanski tanki dlya pridushennya prazkogo povstannya 1971 roku na XXIV z yizdi komunistichnoyi partiyi Ukrayini vustami pershogo sekretarya Lvivskogo obkomu KPU tov Dobrika bulo zaboroneno nastupnij tretij film Bilij ptah z chornoyu oznakoyu yak najbilsh shkidlivij film sho kolis bulo zrobleno v Ukrayini osoblivo shkidlivij dlya molodi U filmi vpershe v istoriyi bulo vivedeno yak golovnogo geroya voyaka UPA Ryatuyuchi sebe Petro Shelest pershij sekretar CK KPU bo same vin dozvoliv pokazati film z yizdovi posilaye Bilogo ptaha na Moskovskij mizhnarodnij kinofestival Film triumfalno viboryuye Gran Pri festivalyu zavdyaki pivgodinnij ovaciyi shesti tisyach glyadachiv kremlivskogo palacu z yizdiv de prohodiv kinofestival Za yakijs chas Shelesta znimayut za nacionalistichnij uhil a film opinyayetsya v opali na dovgi roki azh do kincya eri Sherbickogo Bilogo ptaha mozhna bulo pobachiti v Tokio Monreali Nyu Jorku Parizhi Tegerani lishe ne v Ukrayini Dali bula dvorichna emigraciya v Yugoslaviyu de Yurij Illyenko znyav film Zhivio zainat sho perekladayetsya yak zhivu naperekir vsomu Ce chornogorske vitannya Koli zustrichayutsya dvoye chornogorciv voni tak vitayutsya Kako ste Yak ti Zhivio zainat Zhivu vsuperech Vsuperech vsomu Vsuperech usim tyazhkim obstavinam golodu vijni zradam teroru bezgroshiv yu hvorobam tosho Film otrimav Sribnu arenu na festivali v Puli I priz za najkrashu cholovichu rol V Ukrayini na ekrani ne buv dopushenij Dvichi z intervalom v tri roki rezhiser otrimuye zaproshennya i kontrakti z Gollivudu Sam Yurij Iliyenko govoriv pro ce tak Pro pershij kontrakt diznavsya z Golosu Ameriki de pochuv doslivno take KDB povidomilo sho nide ne mozhe znajti Illyenka shob peredati jomu propoziciyi Golivudu bo vin postijno znimaye filmi des u gorah Silno regotav Drugij kontrakt peredav meni chornogorskij prodyuser Chedo Vulevich u portu Bar i proviv mene na parom sho jshov v italijskij port Bari Dav dvisti dolariv i skazav z kapitanom uzgodzheno zamovlyaj kozhni 15 hvilin porciyu vinyaku i za tri godini distaneshsya Italiyi Ya zijshov z paromu bo znav sho koli rushu v Golivud moyih dvoh brativ u Kiyevi Vadima i Mihajla tezh kinematografistiv rushat tudi kudi j Stusa Nastupnij film Mriyati i zhiti za scenariyem Ivana Mikolajchuka i Yuriya Illyenka bulo 42 razi zupineno u virobnictvi na riznih stadiyah pid chas rezhiserskoyi rozrobki v pidgotovchij period pid chas znimannya 18 raziv v montazhnomu periodi i zvichajno pri proceduri zdachi kerivnim organam A treba bulo projti 12 instancij vid hudradi ob yednannya do CK KPRS Dlya rezhisera epopeya permanentnih zaboron zakinchilas pershim infarktom na hudradi studiyi Dovzhenka Na XXV z yizdi KPU tov Sherbickij z gordistyu dopoviv delegatam Imeyu chest dolozhit delegatam sezda chto s tak nazyvaemym poeticheskim kino Ukrainy nakonec pokoncheno Odnim iz predstavnikiv poetichnogo kino buv i Yurij Illyenko Pislya takoyi zayavi Illyenko perebirayetsya do Moskvi i pochinaye na Mosfilmi na eksperimentalnij studiyi Grigoriya Chuhraya film pro Katerinu Bilokur Ochi zemli Novopriznachenij ministr kino Ukrayini Vasil Bolshak vimagaye perevodu postanovki na studiyu Dovzhenka i cherez misyac likvidovuye proyekt na vimogu CK KPU U rizni roki buli zaboroneni majzhe vsi proyekti Illyenka na stadiyi scenariyu Sered nih bulo zaboroneno dlya postanovki trilogiyu pro Kiyivsku Rus Knyaz Igor Volodimir Krasne Sonechko Yaroslav Mudrij Zaboroneno ekranizaciyu Lisovoyi pisni Lesi Ukrayinki postanovka yakoyi bula zdijsnena dvadcyat rokiv potomu Zaboroneno do postanovki dva scenariyi za Shevchenkom Velikij loh i Varnak Nareshti sekretar CK z ideologiyi Malanchuk vidomij ukrayinofob zaboroniv pershij variant scenariyu pro Mazepu zi slovami Yaksho Illyenko ne hoche shob z nim trapilos te sho trapilos z Mazepoyu pislya Poltavi to haj zakopaye svij scenarij v sebe na gorodi Buv zaboronenij navit scenarij filmu dlya ditej komediyi za zhanrovimi oznakami pro likvidaciyu banditami Zaporizkoyi Sichi Vsogo Yurij Illyenko napisav 42 scenariyi ale lishe sim iz nih stali filmami Tvorchist u nezalezhnij Ukrayini Redaguvati Yurij Illyenko stvoriv nezalezhnu kinostudiyu Fest Zemlya na yakij znyav pershij v Ukrayini film ne na derzhavni koshti V osnovu filmu pokladeno zekivski opovidannya Sergiya Paradzhanova Lebedine ozero Zona Ce film bulo zaprosheno na Kannskij kinofestival de vin viborov dva prizi Priz FIPRESSI mizhnarodnoyi federaciyi kinopresi i Priz Eskor nezalezhnoyi molodoyi kinokritiki V ukrayinskomu prokati film ne pokazuvavsya Piznishe rosijska telekompaniya ORT pridbala jogo z eksklyuzivnimi pravami shodo pokazu i naviki poklala na policyu Nastupni desyat rokiv Yurij Illyenko buv bezrobitnij yak kinematografist Napisav za cej chas svij najkrashij scenarij pro druge prishestya Hrista Agn monografiyu Paradigma kino pershij v Ukrayini pidruchnik z kinorezhisuri Zrobiv tri personalni vistavki svoyih zhivopisnih i grafichnih tvoriv znyav proyekt Molitva za getmana Mazepu do yakogo jshov blizko tretini svogo zhittya Film dlya pokazu v Rosiyi zaboroniv ministr kulturi RF Mihajlo Shvidkoj V Ukrayini film takozh bulo znyato z kinopokaziv zaboroneno dlya pokazu po TV ne vipusheno na video Ne prodano za kordon hocha bulo bagato propozicij sho perekrivali vidatki na film u desyatki raziv Pislya cogo Yurij Illyenko zrobiv zayavu dlya presi Ya jdu z kino bo z ciyeyu banditskoyu vladoyu ne hochu mati spravi 3 nbsp Mogila kinorezhiseraPomer 15 chervnya 2010 roku v seli Prohorivci na Cherkashini Vin trivalij chas hvoriv na nevilikovnu hvorobu Rodina RedaguvatiDva brati Illyenko Mihajlo Gerasimovich ta Illyenko Vadim Gerasimovich Diti Pilip Illyenko Andrij Illyenko Druzhina Lyudmila Yefimenko Pershoyu druzhinoyu bula aktrisa Larisa Kadochnikova z yakoyu voni razom vchilis u VDIKu 4 Politichna diyalnist ta poglyadi RedaguvatiNa parlamentskih viborah 2006 ta 2007 roku Yurij Illyenko balotuvavsya u narodni deputati Ukrayini vhodyachi pid drugim nomerom u spisok politichnoyi partiyi Vseukrayinske ob yednannya Svoboda Pid chas peredviborchih kampanij Illyenko podorozhuvav Ukrayinoyu agituyuchi viborciv za VO Svoboda ta poshiryuyuchi nacionalnu ideyu Svoyi politichni ideyi ta dumki Illyenko opublikuvav 2005 roku v zibrci pid nazvoyu utochniti U nij Illyenko napriklad peredbachiv Revolyuciyu gidnosti hocha j dumav sho vona stanetsya 2006 roku na nastupnih parlamentskih viborah pislya Pomaranchevoyi revolyuciyi cherez falsiikaciyi Vivchayuchi nastroyi ukrayinciv a v mene sotni i tisyachi znajomih po mistah i selah Ukrayini ne menshe v diasporah po cilomu svitu ya vpevneno mozhu sformulyuvati narodnu dumku neminuche nasuvayetsya drugij etap Nacionalnoyi Revolyuciyi i same na moment chergovoyi falsifikaciyi viboriv do Verhovnoyi Radi st 117 U knizi takozh pomitna vira Illyenka u konspirologichni ideyi sionizmu ta globalnogo uryadu U listah proslidzhueyetsya pravo radikalna ritorika z zaklikami do nasilstva Yaksho isnuyuchij v Ukrayini iformacijnij aparteyid protrimayetsya do bereznevih parlamentskih viboriv 2006 roku Ukrayina yak ukrayinska derzhava bezslidno znikne u viri sionistskogo globalizmu Za usima oznakami ide zachistka teritoriyi dlya zemli obyetovannoj Porahujmo skilki hazar u parlamenti skilki v uryadi skilki v bezsmertnij partiyi vladi Koli porahuyemo to stane yasno sho zemlya obyetovannaya ce ne istorichnij poetichnij fantom a ce zemlya na yakij mi kolis zhili Mi ce ukrayinci Tomu informacijnu okupaciyu informacijnij aparteyid treba negajno zrujnuvati Hocha b i v gajdamackij sposib Yak veliv Shevchenko st 115 Filmografiya RedaguvatiOperator1960 Proshavajte golubi 1962 Des ye sin 1964 Tini zabutih predkiv Druga premiya Mizhnarodnogo kinofestivalyu Pivdennij Hrest u Mar del Plata Argentina 1965 premiya FIPRESSI za operatorsku robotu kolir i znimalni efekti Kubok Mizhnarodnogo kinofestivalyu u Rimi Italiya 1965 Premiya Britanskoyi kinoakademiyi za najkrashij zarubizhnij film 1966 Specialna premiya za talanovitij poshuk i novatorstvo Vsesoyuznogo kinofestivalyu u Kiyevi 1966 Zolota medal za rezhisuru Mizhnarodnogo kinofestivalyu u Salonikah Greciya 1966 Pochesnij diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu u Melburni Avstraliya 1967 1999 Ave Maria Rezhiser1966 Krinicya dlya spraglih Visoka ocinka na MKF u San Francisko 1988 1968 Vechir na Ivana Kupala 1971 Bilij ptah z chornoyu oznakoyu Zolota medal VII Moskovskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu vidbirkova premiya Sribni sireni MKF Sorento Italiya 1972 1972 Naperekir usomu u spivavt z yugoslavskimi kinomitcyami 1973 Mriyati i zhiti 1976 Svyato pechenoyi kartopli 1978 Smuzhka neskoshenih dikih kvitiv 1980 Lisova pisnya Mavka 1982 Legenda pro knyaginyu Olgu Pochesnij priz Kiyeva Yuriyu Illyenku na VKF 1984 1987 Solom yani dzvoni 1990 Lebedine ozero Zona Premiya FIPRESSI na Mizhnarodnomu kinofestivali v Kannah Franciya 1990 Premiya Eskor molodoyi kritiki Priz Za najkrashu operatorsku robotu priz Zolotij vityaz Mizhnarodnogo kinofestivalyu Novi Sad Yugoslaviya 1993 Priz Za najkrashu operatorsku robotu Mizhnarodnogo kinofestivalyu Kinotavr Sochi Rosiya 1991 1994 Paradzhanov partitura Hrista do mazhor 1994 Diplom MKF Zolotij vityaz 2002 Molitva za getmana Mazepu Priz Zolota ribka 2002 Polsha Aktor Vulicya Nyutona budinok 1 Timofij Suvernyev Mriyati i zhiti Gerasim Scenarist Z nudgi Vechir na Ivana Kupala Bilij ptah z chornoyu oznakoyu Vin napisav libreto baletiv Prometej Rasputin 1982 i Olga 1990 Yevgena Stankovicha roman scenarij Agasfer Hronika drugogo prishestya Hrista 1994 monografiyu Paradigma kino K 1999 tosho Literaturni tvori RedaguvatiYurka Illyenka Dopovidna Apostolovi Petru Avtoportret alter ego v troh knigah Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2008 2011 Kn 1 704 s ISBN 978 966 10 0238 7Kn 2 432 s ISBN 966 10 0286 XKn 3 642 s ISBN 978 966 10 0755 9Zvannya tituli nagorodi RedaguvatiLaureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Narodnij artist Ukrayini Akademik Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini Profesor kafedri kinorezhisuri i kinodramaturgiyi Pochesnij doktor Mizhnarodnoyi kadrovoyi akademiyi Pochesnij doktor Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya Vshanuvannya pam yati RedaguvatiDokladnishe Vulicya Yuriya Illyenka8 chervnya 2011 roku v misti Ivano Frankivsk z yavilasya Vulicya Yuriya Illyenka 5 27 lyutogo 2015 roku v misti Cherkasi z yavilasya vulicya Yuriya Illyenka Iz listopada 2015 roku odna z vulic mista Kaneva nosit im ya Yuriya Illyenka 6 Takozh vulicya Yuriya Illyenka isnuye v misti Kam yanske 24 bereznya 2017 roku deputati Ternopilskoyi miskoyi radi prisvoyili im ya Yuriya Illyenka odnij z novih vulic Ternopolya v mikrorajoni Pivnichnij 7 6 grudnya 2016 roku deputati Cherkaskoyi miskoyi radi prisvoyili im ya Yuriya Illyenka Cherkaskij shkoli 21 8 7 listopada 2018 roku vulicyu Melnikova v Kiyevi bulo perejmenovano na vulicyu Yuriya Illyenka 28 zhovtnya 2022 roku u misti Kovel bulo perejmenovano vulicyu Lermontova na Yuriya Illyenka Primitki Redaguvati UNIAN 15 06 2010 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Krayeznavcha Cherkashina Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 9 travnya 2016 Avtobiografichna dovidka Arhiv originalu za 19 serpnya 2007 Procitovano 24 travnya 2010 Larisa Kadochnikova Cherez Illyenka ya pishla zi Sovremennika a vin povivsya zi mnoyu nespravedlivo Visokij zamok 15 08 2013 Arhiv originalu za 21 12 2016 Procitovano 10 12 2016 Vulicyu Vidkritu perejmenuvali na vulicyu Yuriya Illyenka 18 Lipnya 2011 Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 9 travnya 2015 Inna Ogij specialist z pitan regionalnoyi ta informacijnoyi politiki aparatu miskvikonkomu 17 listopada 2015 Kaniv maye novi nazvi vulic http kaniv rada gov ua Kanivska miska rada Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 22 listopada 2015 Rishennya Ternopilskoyi miskoyi radi vid 24 03 2017 r 7 14 64 Cherkaskij shkoli prisvoyili im ya Yuriya Illyenka Arhiv originalu za 23 grudnya 2016 Procitovano 23 grudnya 2016 Posilannya RedaguvatiIllyenko Yurij Gerasimovichu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Citati u Vikicitatah nbsp Genealogiya na Rodovodi nbsp Fajli u Vikishovishi Yurij Illyenko na sajti IMDb angl Yurij Illyenko filmi dumki spogadi 1936 2010 Yurii Illienko films thoughts memories 1936 2010 VIDEO Arhivovano 29 lipnya 2020 u Wayback Machine Marko Robert Steh Ochima kulturi 49 Pro kinorezhisera Yuriya Illyenka Arhivovano 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine Yurij Illyenko Film iz ciklu Spogadi povna versiya 2015 VIDEO Vidverto pro Yuriya Illyenka Programa Velich osobistosti VIDEO Katerina Konstantinova Yurij Illyenko mriyav i zhiv nedostupne posilannya z chervnya 2019 Dzerkalo tizhnya 23 803 2010 19 25 chervnya Oksana Pahlovska Yurij Illyenko rezhiser yakij anafemu peretvoriv na molitvu Den Yurij Illyenko I lishe poodinoki bunkeri na okupovanij teritoriyi Narodna gazeta 2006 22 bereznya Arhivovano 6 sichnya 2013 u Wayback Machine Bryuhovecka L I Kinooperator i kinorezhiser oponenti chi spilniki Arhivovano 28 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Vnesok Yuriya Illyenka u rozvitok mistectva kino M A Sobuckij Naukovi zapiski NaUKMA Teoriya ta istoriya kulturi 2006 T 49 S 115 119 Literatura ta dzherela RedaguvatiV V Golovko Illyenko Yurij Gerasimovich Arhivovano 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 445 672 s il ISBN 966 00 0610 1 L Bryuhovecka Illyenko Yurij Gerasimovich Arhivovano 25 lyutogo 2019 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X O Musiyenko Ukrayinska tragediya Yuriya Illyenka iyi vidbittya v kf Krinicya dlya spraglih Bilij ptah z chornoyu oznakoyu Molitva za getmana Mazepu Mistectvoznavstvo Ukrayini K In t probl suchas mistec AMU 2007 Vip 8 S 207 217 Bibliogr s 217 ISBN 966 8259 15 7 Kinoslovar V 2 h t T 2 M 1970 S 1098 Spilka kinematografistiv Ukrayini K 1985 S 65 Kino Znciklopedicheskij slovar M 1987 S 149 Mitci Ukrayini K 1992 S 277 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 275 Hto ye hto v Ukrayini K 1997 S 195 Vsemirnyj biograficheskij enciklopedicheskij slovar M 1998 S 302 USE Universalnij slovnik enciklopediya K 1999 S 550 Hto ye hto v Ukrayini K 2000 S 181 Shevchenkivski laureati 1962 2001 K 2001 S 211 212 Kinoslovar T 1 SPb 2001 S 455 456 Universum Arhivovano 3 grudnya 2004 u Wayback Machine Yurij Illyenko korotka avtobiografichna dovidka Olga Zhuk Ostannya dopovidna Yuriya Illyenka Ukrayina moloda 2010 16 cherv Arhivovano 27 lipnya 2011 u Wayback Machine Pogrebnyak G P Yurij Illyenko Divosvit avtora Ukrayinska kultura 1993 4 S 6 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Illyenko Yurij Gerasimovich amp oldid 40080814