Валя Кузьмина Ва ля Кузьмина рум Valea Cosminului село в Україні у Волоківській сільській громаді Чернівецького району Ч

48°11′01″ пн. ш. 26°01′06″ сх. д. / 48.18361° пн. ш. 26.01833° сх. д. / 48.18361; 26.01833Координати: 48°11′01″ пн. ш. 26°01′06″ сх. д. / 48.18361° пн. ш. 26.01833° сх. д. / 48.18361; 26.01833

Водойми

річка Невільниця

Відстань до
обласного центру

10 км

Відстань до
районного центру

13 км

Найближча залізнична станція

Валя Кузьмина

Місцева влада

Адреса ради

60411, Чернівецька обл., Глибоцький район, с. Валя Кузьмина

Карта

Валя Кузьмина

Мапа

Валя Кузьмина у Вікісховищі

Вздовж колишнього австрійсько-румунського кордону збереглися окопи та укріплення. У селі є цвинтар-меморіал полеглим під час Першої світової війни, костел XVII століття.

У верхів'ї річки створено штучне озеро. На його березі розташовані туристична база «Буковина» (тепер не діє) та розважально-відпочинковий комплекс «Зелений Гай».

Буровими свердловинами відкрито підземні горизонти мінеральної столово-лікувальної води «Валя Кузьминська»: Мінеральна вода «Валя-Кузьминська-1», Мінеральна вода «Валя Кузьминська-2», Мінеральна вода «Турбаза Буковина».

В околицях села — бл. 10 ботанічних та лісових пам'яток природи:

Місце масового відпочинку мешканців Чернівців.

Історія Редагувати

Перша згадка про село датується 1490 роком. 26 жовтня 1497 року у лісі біля села відбулась битва, у якій зійшлися польські та молдавські війська. Передісторія битви така. Польський король Ян I Ольбрахт мав намір посадити на молдовський престол свого брата Сигізмунда: Молдавія розглядалася як зручний плацдарм для майбутніх воєн з Османською імперією. Польська армія нараховувала близько 60 тисяч чоловік (за іншими даними, навіть 80 тис.), з них від 5 до 10 тисяч були шляхтичі Речі Посполитої і Великого князівства Литовського. Спочатку все ніби йшло добре: війська Яна Ольбрахта взяли в облогу фортецю в Сучаві, де заховався Штефан III Великий. Облога тривала чотири місяці — але не принесла результатів. В таборі поляків почалися хвороби. Коли військо Яна Ольбрахта пішло через гори в напрямку своїх домів, Стефан зі своїми людьми (близько 22 тисяч вояків) напав на них біля лісу боярина Козьмина. 5000 гарно озброєних шляхтичів відразу потрапило в пастку: їхні лати і коні були гарними помічниками на полі битви, але не у лісі. За переказами, молдавани, більшість з яких не мала не те що лат — зброї, почали вирубувати дерева у лісі, кидаючи їх на супротивників, розділивши польське військо на невеликі, не поєднані між собою загони — і добиваючи його польськими ж мечами, які губили шляхтичі. Ті з поляків і литвинів, хто вижив, втекли за Прут, у напрямку Львова. Інші ж або полягли, або потрапили в полон. Пізніше поле битви Стефан наказав розчистити і засадити дібровою. З посаджених молдованами дубів начебто залишився лише один — той, який зараз і носить ім'я господаря Молдови Стефана.

Населення Редагувати

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
румуни	709	51,15 %
німці	491	35,43 %
українці	142	10,25 %
євреї	19	1,37 %
росіяни	11	0,79 %
поляки	11	0,79 %
вірмени	2	0,14 %
чехи, словаки	1	0,07 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
румунська	700	50,51 %
німецька	496	35,79 %
українська	146	10,53 %
їдиш	19	1,37 %
польська	12	0,87 %
російська	11	0,79 %
вірменська	2	0,14 %

Більшість населення села — українці (54,18 %), потім румуни (35,14 %), молдовани (8,05 %) та росіяни (2,15 %).^{[джерело?]}

Примітки Редагувати

↑ Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 18 жовтня 2018. (рум.)(фр.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Валя Кузьмина

Замки та храми України [ 7 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Старі фото Валя Кузьмина [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Гусар Ю. «Зелена дубрава» у Валі Кузьмина / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2013. — 12 грудня (№ 50). — С. 4.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Recensământul_general_al_populației_României_din_1930-1] Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 18 жовтня 2018. (рум.)(фр.)