Пилип Володкович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Володкович Митрополи т Пили п Володко вич у світі Фел

Батько — білоруський шляхтич Домінік Алоїзій Володкович, стольник мінський — посол на сейми Речі Посполитої, Трибунали Великого князівства Литовського; мати — Тереза Янішевська, донька мінського гродського писаря. Мав 5 братів, був третім сином у сім'ї.

Духовну освіту здобував у Браунсберзькій єзуїтській колегії. Став монахом-василіянином, потім проповідував у різних храмах. Був призначений архімандритом у Жидичині, Дубному, Дермані (1730). У 1730 (зустрічається також 1731) році призначений єпископом Холмським і Белзьким. Після вступу на посаду сприяв коронації Холмської ікони Богородиці. З 1753 року був єпископом-коад'ютором Київського митрополита Флоріяна Гребницького, ставши таким чином його наступником в 1762 році (в довіднику catholic-hierarchy.com подається дата 12 січня 1756 р.). У 1756–1758 роках був також адміністратором Володимирської єпархії. 21 листопада 1758 року переведений на Володимирську єпархію з титулом єпископ Володимирський і Берестейський. 18 липня 1762 року обраний митрополитом Київським, Галицьким та всієї Руси (13-им з часу прийняття унії). Король і великий князь Станіслав II Август Понятовський спробував звинуватити Пилипа Володковича у зловживаннях, однак Ватикан ухвалив рішення про його невинність (1770 р.). Не дивлячись на це, цькування митрополита з боку польської влади продовжувалося до кінця його життя.

Художник Лука Долинський написав портрет владики П. Володковича.

Доводився стриєчним дідом Тадеушу Рейтану, правознавцю, юристу, автору мемуарів та численних маніфестів, військовому і політичному діячу Великого князівства Литовського, учаснику Барської конфедерації, депутату «подільного» Сейму Речі Посполитої від Новогрудського воєводства Великого князівства Литовського.

Примітки Редагувати

Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Siedlce-Lublin 2013. — S. 349. — ISBN 978-83-63527-31-0 (пол.)
Bolesław Kumor, Pochodzenie i wykształcenie metropolitów kijowskich grecko-katolickich 1600-1975w: Resovia Sacra. Studia Teologiczno-Filozoficzne Diecezji Rzeszowskiej, Tom 3 (1996), s. 138.
Scriptores rerum polonicarum . Tomus IV . Archiwum komisyi historycznej . Tom I, Kraków 1878 , s. 357.
. risu.org.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 10 березня 2017.

Джерела Редагувати

Дзюба О. Володкович Пилип [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 623. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 578. (пол.)

Посилання Редагувати

Archbishop Felicjan Filip Wołodkowicz (Volodkovyc) † [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church. (англ.)

[1] Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Siedlce-Lublin 2013. — S. 349. — ISBN 978-83-63527-31-0 (пол.)

[2] Bolesław Kumor, Pochodzenie i wykształcenie metropolitów kijowskich grecko-katolickich 1600-1975w: Resovia Sacra. Studia Teologiczno-Filozoficzne Diecezji Rzeszowskiej, Tom 3 (1996), s. 138.

[3] Scriptores rerum polonicarum . Tomus IV . Archiwum komisyi historycznej . Tom I, Kraków 1878 , s. 357.

[4] . risu.org.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 10 березня 2017.