Координати: 50°26′03″ пн. ш. 30°33′33″ сх. д. / 50.43417° пн. ш. 30.55917° сх. д.
Ки́єво-Пече́рська ла́вра — київський православний монастирський комплекс. Один із найбільших християнських центрів України, визначна пам'ятка історії та архітектури. Києво-Печерська лавра належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди.
| Ки́єво-Пече́рська ла́вра | |
|---|---|
| Kyiv-Pechersk Lavra | |
| Світова спадщина | |
| | |
| 50°26′03″ пн. ш. 30°33′33″ сх. д. / 50.43417° пн. ш. 30.55917° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Тип | Культурний, просвітницький |
| Критерії | I, II, III, IV |
| Об'єкт № | 527 |
| Регіон | Європа |
| Зареєстровано: | 1990 (14 сесія) |
| | |
| | |
| Києво-Печерська лавра у Вікісховищі |
Заснована 1051 року як печерний монастир за межами Києва. Свою назву отримала від печер, де оселилися перші його мешканці.
У середньовіччі був оплотом православ'я Русі. 1592 року став ставропігією Вселенського патріархату Константинополя. 1688 року став лаврою. У ранньому новому часі перетворився на центр паломництва православних.
В 1994 (в списку об'єктів значиться 1990 рік) та 2023 році разом із Софійським собором внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.
На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (від 1996 року). Власне монастир знаходиться на території Нижньої лаври. Обидві частини лаври відкриті для відвідувачів. Пам'ятка перебуває під юрисдикцією Національного заповідника.
29 березня 2023 року Україна розірвала договір з РПЦвУ про оренду Києво-Печерської лаври, на території якої проросійська релігійна організація, після свого утворення, з 27 жовтня 1990 року, тимчасово розміщувала органи управління (серед яких головний соборний храм), КДАіС, СПЖ та керівництво Київської єпархії.
Історія Редагувати
До кінця XIX століття Редагувати
Обитель засновано неподалік древньої Варязької печери, в 1051 році за князя Ярослава Мудрого, ченцем Антонієм, як печерний монастир. Один із перших монастирів Русі, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря вважається один із перших учнів Антонія — Феодосій.
У 1058 році, з благословення преподобного Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
У XI столітті монастир став центром розповсюдження і утвердження християнства у Київській Русі. У лаврі працювали відомі літописці Никон Великий і Нестор (автор «Повісти минулих літ»).
У XII столітті отримав статус «лаври» — головного великого монастиря.
У XIII столітті складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело з історії Києва.
У 1416 році спалений ординцями під проводом Едигея під час нападу на Київ. Відбудована в 1470 році.
1593 року за наказом архімандрита Никифора Тура було проведено один з перших описів нерухомого майна лаври. Належало 2 міста та 54 села.
У XVII столітті архімандритом монастиря був Петро Могила.
21 квітня 1718 року згоріли «всі будівлі, церква велика, дзвони, ризниця».
У XVIII столітті Лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні: їй належали 3 міста, 7 містечок, близько 200 сіл і хуторів, понад 70 000 кріпаків, 2 паперові, 11 цегляних і 6 скляних виробень, понад 160 винокурень і вітряків, близько 200 шинків, 2 кінні фабрики.
Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пу́стині (зокрема Китаївська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, Росії, також Білорусії. Відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковнослов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів.
У XIX ст., як і раніше, Лавра проводила значні будівельні та ремонтно-реставраційні роботи. У період реконструкції Печерської фортеці, у середині XIX ст., навколо Нижньої території Лаври споруджено кам'яний фортечний мур.
Наприкінці XIX ст. за проєктом архітектора В. Ніколаєва побудовано Трапезну палату і церкву, а інтер'єри були розписані під керівництвом О. Щусєва.
Обитель виявляла турботу про здоров'я ченців та прочан. У 1849 році на теренах монастиря побудована Лікарня при Микільському монастирі на два поверхи, а також лікарня для прочан та мандрівників, яка щороку обслуговувала понад 500 хворих.
У 1873 році в Києві при Церковно-археологічному товаристві започатковано перший загальнодоступний музей міста — Церковно-археологічний, унікальна колекція якого налічувала понад 30 000 експонатів. Метою його створення було визначено захист та зібрання церковних старожитностей, а також вивчення церковної історії. За своїми організаційними принципами музей був закладом цивільним, діяв на громадських засадах та існував на добровільні пожертви. Створення цього музею знайшло глибоке розуміння серед духівництва — від сільських пастирів до настоятелів монастирів та єпископату, багато з яких ревно сприяли поповненню колекції музею.
У 1592—1688 роках монастир був ставропігією Вселенського патріархату з центром у Константинополі, із 1688 року — Московського патріарха, із 1786-го — Київського митрополита.
Світлини та малюнки Редагувати
XX століття Редагувати
Трагічні події після 1917 року послужили поштовхом до тотального винищення православного духівництва і всього, що було зв'язано з Церквою. 25 січня 1918 року у стінах лаври закатовано митрополита Київського й Галицького Володимира, а в 1920-му лавру закрито.
4 серпня 1929 року більшовики завершили роботи з перетворення колишнього монастиря на Всеукраїнське музейне містечко, головне призначення якого — бути центром антирелігійної пропаганди в УСРР. Перед Наркоматом внутрішніх справ УСРР порушено клопотання про негайне виселення з території містечка осіб духовного звання, котрі до цього часу в ньому проживали.
Під час Другої світової війни у 1941 році радянські війська підірвали Свято-Успенський собор. За поширюваною довгий час органами пропаганди повоєнною маскувальною «легендою», підрив було нібито здійснено німецькою окупаційною владою під керівництвом рейхскомісара України Еріха Коха. Радянська пропаганда обґрунтовувала «німецьку версію» нацистською ідеологією, за якою «підкорені народи не повинні були мати символічних культових споруд». Проте пізніше, радянська пропаганда вже приписувала «подвиг» по знищенню Успенського собору та по мінуванню та підриву центру Києва диверсійно-терористичній групі НКВС на чолі з Іваном Кудрею.
Після вибуху храм був залишений у руїнах, як свідчення злочинів нацистів. Не були здійснені плани відтворити його в початкових середньовічних формах до святкування 1000-річчя хрещення Київської Руси.
Чернече життя і богослужіння в Києво-Печерській лаврі відновлено із 1988 року. 9 грудня 1995 року Президент України Леонід Кучма видав указ про відновлення Успенського собору. Храм відтворено поспіхом, практично за два роки, без серйозної наукової підготовки, із використанням сучасних матеріалів. Перед будівельниками стояла задача встигнути до 950-річчя лаври. Освячений 24 серпня 2000 року.
У червні 1988 року, у зв'язку зі святкуванням 1000-ліття хрещення Київської Русі й постановою Ради Міністрів УРСР, новоствореній печерській чернечій громаді була передана територія Дальніх печер.
У 1990 році лавру внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Першим настоятелем новоствореної обителі став митрополит Київський і всієї України Філарет (Денисенко), а намісником — архимандрит Іонафан (Єлецьких). З 1992 року настоятель (священноархимандрит) лаври — митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан), резиденція якого розташована на території монастиря. З 1994 року намісник лаври — архиєпископ Вишгородський Павло (Лебідь).
XXI століття Редагувати
2 грудня 2022 року, під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, було створено юридичну особу у складі ПЦУ, яка зможе отримати у користування майно комплексу.
16 квітня 2023 року, вперше за 300 років, в Успенському соборі Києво-Печерської лаври молитва пролунала українською мовою під час Великоднього богослужіння Православної церкви України. Очолив літургію виконувач обов'язків намісника Києво-Печерської лаври архімандрит Авраамій.
Епідемія коронавірусу Редагувати
6 квітня 2020 року заразилися 4 священнослужителі із Києво-Печерської лаври. Раніше представники закликали ігнорувати карантинні обмеження і приходити до лаври.
Станом на 8 квітня 2020 року, заразилися 30 священнослужителів Києво-печерської лаври з 44 осіб, що здавали тести. Настоятель Києво-Печерської лаври митрополит РПЦ в Україні Павло Лебідь інфікувався раніше. Він проводив службу, на якій були присутні голова УПЦ МП Онуфрій, митрополит Антоній і політики, зокрема, перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофимов. 13 квітня лавру закрили на карантин, у зв'язку з підтвердженими там понад 90 випадками зараження коронавірусом, з яких згодом померло троє. Карантин тривав більше 2 місяців та от тільки 25 травня Лавру відкрили для відвідувачів.
Архітектурний ансамбль Редагувати
Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев'яти століть та зобразив розвиток культури й духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов'язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку р. Дніпра.
Сучасний лаврський ансамбль розташований на площі 22 га і поділяється на такі частини:
- Верхня лавра
- Ближні печери
- Дальні печери
- Гостинний двір
Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми українського бароко середини XVIII ст.
Велика лаврська дзвіниця Редагувати
Головна дзвіниця лаври побудована у 1731—1744 роках. Має висоту 96,52 м й органічно вписується до ансамблю монастиря та всього Печерська. Її видно здалеку, за 25—30 км від міста. Аби піднятися на її верхівку необхідно подолати 374 сходинки.
Троїцька надбрамна церква Редагувати
Монастирські печери Редагувати
Успенський собор Редагувати
Трапезна церква Св. Антонія і Феодосія Редагувати
Наймолодший храм Києво-Печерського монастиря. Перша Трапезна палата монастиря, побудована у XII ст., не збереглася, про її архітектуру нічого не відомо. Друга Трапезна палата із церквою Св. Петра і Павла була відбудована в стилі українського бароко, але у 1893 році її також зруйнували. Сучасна Трапезна палата з церквою побудована 1895 року, із 1990-го у храмі регулярно проводяться богослужіння.
Некрополь Редагувати
На території лаври поховано багато відомих осіб, зокрема:
- Князь Острозький Костянтин Іванович
- Князь Вишневецький Олександр Олександрович
- біля Трапезної церкви:
- у храмі Спаса на Берестові — великий князь київський, засновник Москви Юрій Долгорукий.
Фортечні мури Редагувати
Бібліотека Редагувати
Видатна книгозбірня лаври була спалена за часів Петра І. У ніч з 21 на 22 квітня 1718 року православні монахи — царські агенти — підпалили приміщення Лаври, де була її бібліотека та архів з унікальними документами та книгами з історичного минулого України.
У 1988 році після відновлення діяльності монастиря, було відновлено бібліотечну справу. Фонди стали поповнюватися тими виданнями, які встигли врятувати лаврські монахи і парафіяни. Стали закуповуватися і нові книги, в бібліотеку передавалася частина книг, які почали виходити з відновленої в 1995 році лаврської друкарні.
За 20 років діяльності після відродження монастиря, було зібрано понад 10 тисяч томів. У 2008 році бібліотека була переведена в приміщення, що дозволяють найкращим чином розмістити і упорядкувати бібліотечні фонди. Облік і каталогізацію лаврських бібліотечних фондів було цифровізовано.
Чинний православний монастир Редагувати
1988 року за клопотанням тодішнього екзарха київського митрополита Філарета (Денисенка) тодішня влада у зв'язку з 1000-літтям Хрещення Русі дозволила відновити монастирське життя у Лаврі. Від цього часу тут розташовувалася офіційна резиденція Митрополита Київського і всієї України — в рамках Московського патріархату. Органи управління Синоду й головний соборний храм, відновлена Київська духовна академія і семінарія, видавничі органи та керівництво Київської єпархії. У червні 1990 року відбулося проголошення автокефальної церкви Київського Патріархату і обрання Мстислава Скрипника Патріархом. Спочатку співіснували дві Церкви, між ними був діалог, який закінчився об'єднанням у червні 1992 року Української православної церкви на чолі з Патріархом Філаретом з Українською автокефальною православною церквою Патріарха Мстислава. Утворилася єдина УПЦ КП. Після цього за підтримки росії було проведено Харківський собор для відсторонення Філарета, й лавру було передано Московському патріархату.
За роки господарювання Московського патріархату на території лаври було зроблено новобудов на більше 20 тисяч м2.
| Знесені кілька пам'яток, перероблено, спотворено, добудовано, прибудовано - знищено цілий комплекс архітектурної перлини України протягом перебування суб'єкта господарювання на території Києво-Печерського заповідника. Є перелік цих об'єктів. Наприклад, знесені ворота, які були побудовані у середині XIX сторіччя, разом з корпусом, а замість них побудовані інші, ширші та вищі із сучасної пустотної цегли. А стара київська надміцна цегла була складена на подвір'ї. Це все було зафіксовано, також номера машин, що перевозили цю цеглу. Проінформовані були всі, і Міністерство культури. І таких прикладів кілька десятків. Це повинно бути предметом обговорення: як суб'єкт господарювання догосподарювався до того, що під охороною ЮНЕСКО перебуває зовсім інший об'єкт? Про це треба говорити, повинні бути пораховані збитки, які завдав суб'єкт господарювання на мільйони й мільярди гривень | ||
— Сергій Кролевець, голова Всеукраїнської асоціації музеїв, гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (1995-2010), |
29 березня 2023 року Україна розірвала договір з РПЦвУ про оренду Києво-Печерської лаври, на території якої проросійська релігійна організація, після свого утворення, з 27 жовтня 1990 року, тимчасово розміщувала органи управління (серед яких головний соборний храм), КДАіС, пропагандистське СПЖ та керівництво Київської єпархії.
Намісники Редагувати
- Філарет Денисенко (1988—1992)
- Іонафан Єлецьких (1988—1989), намісник
- Єлевферій Диденко (1989—1992), намісник
- Володимир Сабодан (1992—2014)
- Питирим Старинський (1992), намісник
- Іпполит Хілько (1992), намісник
- Павло Лебідь (1994—2014), намісник
- Онуфрій Березовський (з 2014 дотепер)
- Павло Лебідь (з 1994 року дотепер)
- Епіфаній Думенко (2022—на тепер)
- т.в.о. Авраамій (Лотиш)
Академія та семінарія Редагувати
Також від 1989 року на території архітектурного заповідника розташована академія та семінарія УПЦ (МП)
Національний Києво-Печерський заповідник Редагувати
«Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник» — музейний комплекс, що діє на території Верхньої Києво-Печерської лаври. Був заснований у 1922 році, у 1996 році отримав статус національного. Є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких — пам'ятники історії та культури. Серед них — два унікальних підземних комплекси (дальні й ближні печери), храми, пам'ятники архітектури XI—XIX ст., виставкові приміщення. Заповідник щорічно відвідують сотні тисяч туристів.
Музеї і бібліотеки на території Редагувати
Відвідування та екскурсії Редагувати
Заповідник відкритий для відвідувачів щодня з 9:00 до 18:00, каса працює до 17:00. У весняно-літній період час роботи подовжений — з 8:00 до 20:00, каса працює до 19:00. Вхід до заповідника безкоштовний для дітей дошкільного віку, сиріт, вихованців дитячих будинків та інтернатів, учнівської молоді — студентів і школярів (щопонеділка за попередньою домовленістю з керівництвом заповідника), учасників бойових дій України, інвалідів I—II груп, солдатів і сержантів строкової служби Збройних сил України, членів ICOM та працівників музеїв. Без плати за вхід до заповідника можна завітати на Великдень та у Двонадесяті свята, у Дні відчинених дверей — Всесвітній день музеїв (18 травня), День незалежності України (24 серпня), День знань (1 вересня, для учнівської молоді).
Вхід на територію чинного монастиря Нижньої лаври, а також самостійне відвідування Дальніх і Ближніх печер — безкоштовне.
Екскурсії у заповіднику та на території Нижньої лаври проводяться щодня до 17:00.
Критика Редагувати
Рівень і смислове наповнення екскурсій по Києво-Печерській лаврі, діяльність адміністрації заповідника та керівництва лаври неодноразово ставали об'єктом критики журналістів через імперсько-центричні стереотипи в дусі Московського патріархату, схиляння перед російськими царями, поширення радянських історичних міфів, тотально російську мову екскурсійного обслуговування та інші зловживання.
Також на території Лаври здійснюється незаконне будівництво та перебудова історичних пам'яток. Попри відсутність будь-яких дозволів на будівництво, керівництво історичного заповідника та духовенство ніяк не коментують ситуацію.
22 листопада 2022 року в Лаврі проведено обшуки, було вилучено гроші, документи, а також виявлено пропагандистську літературу, документи Росії, а також у приміщеннях переховувалися громадяни Росії та особи без громадянства.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Києво-Печерська лавра не належить УПЦ (Московського Патріархату) — релігієзнавець
- Ю. А. Мицик, Л. Д. Федорова. Києво-Печерська лавра, Свято-Успенська Києво-Печерська лавра // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 187. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Ukraine: UNESCO sites of Kyiv and L’viv are inscribed on the List of World Heritage in Danger. 15 September 2023
- Софійський собор, Києво-Печерську лавру та центр Львова внесли до спадщини ЮНЕСКО. // Автор: Яна Осадча. 15.09.2023
- Указ Президента України Про надання статусу національного Києво-Печерському державному історико-культурному заповіднику
- «Ни структурно, ни канонически, ни ментально УПЦ от РПЦ не освободилась». Религиовед – о связи двух церквей и вовлеченности их в войну (рос.). Настоящее время. 2 квітня 2023. Процитовано 8 квітня 2023.
- ↑ У державу з користування УПЦ повернулися два храми Лаври — Мінкульт (укр.). Суспільне | Новини. 5 січня 2023. Процитовано 1 квітня 2023.
- ↑ УПЦ МП отримала попередження про припинення договору оренди Нижньої Лаври. Що відомо (укр.). Суспільне | Новини. 10 березня 2023. Процитовано 1 квітня 2023.
- История Киева. — К. : Институт истории АН УССР, 1963. — С. 124.
- Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 46. ст.рос.
- Костенко, Ірина (21 квітня 2018). До 300-ліття великої лаврської пожежі. Радіо Свобода. Процитовано 25 серпня 2022.
- Дегтярьов, Михайло (01 жовтня 2010). Лаврська пожежа 1718 року. Слово Просвіти. Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Процитовано 25 серпня 2022.
- . Архів оригіналу за 28 Травня 2016. Процитовано 22 Листопада 2017.
- Зареєстровано Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру як монастир у складі ПЦУ. ПЦУ (укр.). Процитовано 2 грудня 2022.
- Великдень у Лаврі: вперше за триста років богослужіння в Успенському соборі проводили українською мовою. 16.04.2023, 11:55
- В Успенському соборі вперше за 300 років пролунала молитва українською мовою (відео). 16.04.2023, 13:05
- У Києво-Печерській лаврі зафіксували 4 випадки інфікування коронавірусом — Кличко [ 14 Квітня 2020 у Wayback Machine.], Громадське, 6 квітня 2020
- У Києві коронавірусом інфікувалися 30 священників [ 11 Квітня 2020 у Wayback Machine.], Gazeta.ua, 8 квітня 2020
- Настоятель Києво-Печерської лаври лікує коронавірус вдома [ 9 Квітня 2020 у Wayback Machine.], Gazeta.ua, 6 квітня 2020
- . 112.ua. 13.04.2020. Архів оригіналу за 17 Квітня 2020. Процитовано 13.04.2020.
- Олександра, Автор: Панченко (27 квітня 2020). . Хмарочос (укр.). Архів оригіналу за 12 Червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 12 Червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
- Вечерський В. В. Українські монастирі. — К.: Наш час, 2007. — 400 с. — (Сер. «Невідома Україна»). ISBN 978-966-15-3006-4
- Бібліотеки спалили, бо в них були українські книжки
- Зниклі та спалені: коротка історія нищення храмових бібліотек України
- Пограбована «Гончарівка»: втрати й знахідки наукової бібліотеки Херсона
- Бібліотека
- Комісія МКІП у Києво-Печерській лаврі зробила перші фото і заяву у поліцію
- Постанови Помісного Собору УПЦ (1991)
- Як Лавра дісталася Московському патріархату. https://www.unian.ua/. УНІАН. 28 липня 2010. Процитовано 30 березня 2023.
- Третє відродження УАПЦ та утворення Української Православної Церкви (1990—1992).
- ↑ На території Києво-Печерського заповідника загальна площа новобудов складає понад 20 тисяч кв. м, - голова Всеукраїнської асоціації музеїв. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 1 квітня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
- Сьогодні Києво-Печерська лавра є територією найбільшого пам'яткоохоронного злочину у світі, - голова Всеукраїнської асоціації музеїв. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 8 квітня 2023. Процитовано 8 квітня 2023.
- Лавра приносила УПЦ МП десятки мільйонів на рік — міністр культури
- Лавру 500 років мріяли захопити росіяни, більшовики влаштовували в ній комуналки та підірвали храм, а за роки незалежності московські попи побудували готелі та зробили бізнес. Комплекс (нарешті) повертають Україні
- На Різдво Предстоятель ПЦУ відслужить Літургію у головному храмі Києво-Печерської лаври. https://risu.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 4 січня 2023. Процитовано 4 січня 2023.
- Предстоятель ПЦУ призначив в.о. намісника лаври архимандрита Авраамія, який полишив УПЦ МП
- Прокльони митрополита УПЦ Павла повернуться до нього ж, — в.о. намісника Лаври Авраамій
- Інформація про режим роботи заповідника і вартість квитків станом на липень 2012 року з офіційного сайту заповідника [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 16 Березня 2018. Процитовано 16 Березня 2018.
- . Архів оригіналу за 16 Березня 2018. Процитовано 16 Березня 2018.
- Із 16 об'єктів будівництва в Лаврі у Мінкультури знайшли дозвіл лише для трьох – «Схеми». Радіо Свобода. 22 червня 2017. оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- На території Києво-Печерської лаври журналісти знайшли більше десяти незаконних будівництв. YouTube. Радіо Свобода. 15 червня 2017. Процитовано 3 червня 2021. Текст ««СХЕМИ»» проігноровано (довідка)
- СБУ знайшла мільйони готівки та "сумнівних" росіян у церквах МП. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 листопада 2022.
- Russian-backed Kyiv monastery raided over suspected subversion. the Guardian (англ.). 23 листопада 2022. Процитовано 23 листопада 2022.
- Данілов про обшуки у Лаврі: там знайшли певних людей, можливо, з Росії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 листопада 2022.
- Офіційно. СБУ навідалася в Києво-Печерську лавру і дала перший коментар. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 листопада 2022.
Джерела та література Редагувати
- Ю. А. Мицик, Л. Д. Федорова. Києво-Печерська лавра, Свято-Успенська Києво-Печерська лавра [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 187. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Ю. А. Мицик, Л. Д. Федорова. Києво-Печерська Свято-Успенська лавра УПЦ МП [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
- Кілессо С. К. Києво-Печерська Лавра, — К., Техніка, — 2003. — 200 стор.: іл.
- Шубарт, Павло. Пізнай свій край, або Україна чудесна// Чорноморські новини, 2007. — № 114-115.
- Киево-Печерская лавра. Лавра-училище христианской жизни. — Киев: В тип. Киево-Печерской лавры, 1888. — 24 с. [ 15 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Киево-Печерская лавра в ее прошедшем и нынешнем состоянии / П. Л. — Киев: Тип. А. Давиденко, 1886. — 113, II с. : карта. [ 13 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Описание Киевопечерской Лавры: с присовокуплением разных граммат и выписок, объясняющих оное, также планов Лавры и обеих пещер / Евгений, митрополит Киевский и Галицкий. — Киев: Печатано в типографии Киевопечерской Лавры, 1826. [ 14 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Киевские пещеры и Киево-Печерская Лавра. — Киев: Тип. Сементовского, 1864. — 85, II, 7 с. : ил., 1 л. ил. [ 15 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Путеводитель при обозрении святынь и достопримечательностей Киево-Печерской Лавры и г. Киева / сост. протоиерей Ф. Титов. — Киев: Изд. Киево-Печер. Лавры: Тип. Киево-Печер. Успен. Лавры, 1910. — 99 с., 29 л. ил. [ 28 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Києво-Печерська лавра |
- Києво-Печерська лавра [ 10 Грудня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Офіційний сайт Свято -Успенської Києво-Печерської лаври: https://lavra.ua/
- Києво-Печерська лавра [ 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 628-629. — 1000 екз.
- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник [ 1 Грудня 2018 у Wayback Machine.] — офіційний сайт заповідника
- Свято-Успенська Києво-Печерська лавра [ 5 Листопада 2014 у Wayback Machine.] — 0фіційний сайт монастиря УПЦ (МП)
- Кафедра культурології та культурно-мистецьких проєктів на території Києво-Печерської лаври
- Історія та фотографії Лаври [ 1 Грудня 2017 у Wayback Machine.] — сайт КИЇВФОТО
- Відео «Києво-Печерська лавра (4k UltraHD)» [ 21 Квітня 2020 у Wayback Machine.]
- До історії архіву Києво-Печерської лаври. За документами ЦДІАК України, ф. 128, Києво-Печерська Свято-Успенська лавра. ЦДІАК. 26 грудня 2022. Процитовано 14 січня 2023.
- Києво-Печерська лавра та її вотчини на картах і планах з фондів ЦДІАК України. ЦДІАК. 14 березня 2023. Процитовано 14 березня 2023.
- У ЗМІ нагадали, як УПЦ (МП) приватизувала Києво-Печерську лавру впродовж 1988—2016 рр.
- Двоголовий орел помітили на світильнику в Трапезному храмі Лаври. В ПЦУ кажуть, що питання до музею
- Архімандрит Кирило Говорун запропонував екстравагантну, але історично вірну структуру керування Києво-Печерською лаврою.
- Як Києво-Печерська лавра виховувала бойовиків для Гіркіна
- Стрєлков-Гіркін заявив, що був на Майдані та на Грушевського
- Політик розповів, де переховувався Гіркін у Києві під час Майдану
- Лавра. Що далі?
- Говорун: криза в УПЦ (МП) сталась через митрополита Онуфрія і його трактування «канонічності»
- «Холуйський жест Януковича». Чи буде Києво-Печерська лавра знову на вулиці Івана Мазепи?
- Масовий перехід лаврських ченців до ПЦУ неможливий — науковець
- Суд відклав розгляд позову заповідника Києво-Печерська лавра до травня
- Збір коштів для білорусів і чорна бухгалтерія для підтримки російської агресії: перші знахідки комісії у лаврі
- Колишні семінаристи звинуватили керівництво навчального закладу УПЦ (МП) в антисанітарії
- На смітнику «русского мира». Що комісія Мінкульту знайшла у Лаврі
- Гаражі й кури Павла Лебедя. ЗМІ розповіли про господарювання УПЦ МП в лаврі