Ближні печери — частина Києво-Печерської Лаври, включає в себе як власне комплекс підземних споруд (відомих також як Антонієві печери) де почивають мощі печерських подвижників, так і групу наземних будівель, що складають окремий архітектурний ансамбль. Разом з Дальніми печерами складають так звану Нижню Лавру. У 1990 році Ближні печери рішенням уряду були повернути відродженому Києво-Печерському монастирю (у складі УПЦ МП).
| Ближні печери | |
|---|---|
| | |
| Ближні печери. Автор Абрахам ван Вестервельд, 1651 рік. | |
| 50°26′02″ пн. ш. 30°33′41″ сх. д. / 50.43400000002777261° пн. ш. 30.56140000002777768° сх. д.Координати: 50°26′02″ пн. ш. 30°33′41″ сх. д. / 50.43400000002777261° пн. ш. 30.56140000002777768° сх. д. | |
| Тип | підземна споруда комплекс будівельd і монастир |
| Країна | Україна |
| Розташування | Київ |
| Засновано | 11 століття |
| Ближні печери (Київ) | |
| Ближні печери у Вікісховищі |
Наземні споруди Редагувати
| Цей розділ статті ще не написано. |
Опис печер Редагувати
Печери, в яких знаходиться поховання засновника Печерського монастиря преподобного Антонія, називаються Ближніми, або Антонієвими печерами. З трьох існуючих входів до Ближніх печер первісним, ймовірно, був західний, у який можна було потрапити з притвору Хрестовоздвиженської церкви. Ближні печери споконвічно складались з трьох вулиць, зв'язаних між собою переходами. Головною є Печерна вулиця, до якої примикає церква Введення Богородиці до Храму — найдавніша у Ближніх печерах.
Ще одне з найдавніших відгалужень у Ближніх печерах веде до так званої «трапези спільної» печерських отців, де при прп. Антонії братія збиралася на спільну трапезу. У цьому печерному коридорі є велика кількість локул. Можливо вони викопані самим Марком Печерником. Тут він копав поховальні локули і ховав померлих ченців. У тих місцях печер, де розташовані церкви, збереглася велика кількість житлових келій. Планування келії передбачало розташування обабіч входу двох виступів, один з яких слугував ліжком, а протилежний — столом. У стіні робилися ніші для ікони або свічки.
Поховання Антонія розташовано в перекритому завалом відгалуженні печер. Навпроти — церква на його честь. Церква Антонія Печерського була побудована наприкінці XVI — початку XVII ст. Бічне відгалуження від неї веде до крипти «Батиєм убієнних». У 1696 р. Київський митрополит Варлаам (Ясинський) побудував третю церкву в Ближніх печерах, на честь Варлаама, першого ігумена Печерського. Церква преподобного Варлаама була улаштована в колишній келії. У 1830 р. підлогу у печерах виклали чавунними плитами, виготовленими в Тулі.
У печерному коридорі привертають увагу вмуровані в товщу стіни віконця затвірників. Внаслідок пізніших переробок ходи Ближніх печер утратили первісні габарити. Тепер їхня ширина сягає 1,5 м, висота — 2,5 м. Загальна довжина підземних коридорів Ближніх печер становить 383 м.
Для відвідування печери відкриті майже кожен день, вхід до 16-30.
Мощі святих Редагувати
- преподобний Антоній Печерський
- преподобний Єронім Печерський
Ближні печери в художній літературі Редагувати
Ключове місце дії романів Костянтина Матвієнка «Час настав», «Гроза над Славутичем», «Багряні крила», «Добрий шлях».
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Воронцова О. А. Лаврські печери. Путівник. — К.: Амадей, 2000. — 114 с.
- Вечерський В. В. Українські монастирі. — К.: Наш час, 2007. — 400 с. — (Сер. «Невідома Україна»). ISBN 978-966-15-3006-4
- Національний Києво-Печерський історико-культурного заповідник [ 10 червня 2017 у Wayback Machine.] — ресурс використано за дозволом видавця.
- Патерик Києво-Печерський [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (лютий 2018) |