Марко Печерник (Гробокопач) (XI - XII ст., Київ) — древньоруський православний святий, чернець Печерського монастиря. Преподобний Марко копав для померлої братії могили в печерах, тому й має прізвисько Гробокопач. Він був учасником перенесення мощей преп. Феодосія в Успенський собор. Марко ніколи не брав грошей за свою роботу, а якщо й одержував щось — роздавав усе бідним. Прославився чудотворіннями, наказуючи померлим вставати й рухатись (історія з Іоаном та Феофілом). Похований у викопаній ним самим печерній могилі.
В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано:
| Радуйся, Марку, твої бо чесні руки гроби святим копали, твого голосу мертві слухали |
Преподобний Марко помер у віці 35-40 років.
Мощі його спочивають у Ближніх печерах.
Зберігся хрест-релікварій, що, за переказом, належав прп. Марку.
Життя і чернечий подвиг прп. Марка одержали відображення в монументальних розписах лаврських храмів.
Пам'ять 11 жовтня та 11 січня.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Словник персоналій Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника[недоступне посилання з липня 2019] — ресурс використано за дозволом видавця.
Посилання ред.
- Марк Печерник // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 87.