В'ячесла́в Степа́нович Брюхове́цький (нар. 14 липня 1947, Дзауджикау, Північно-Осетинська АРСР, Російська РФСР, СРСР) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України (2007), кавалер Ордена "За заслуги" III ст. (1997), лауреат премія імені Олекси Гірника (2005), почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».
В'ячеслав Брюховецький | |||
---|---|---|---|
Народився | 14 липня 1947 (76 років) Дзауджикау, Північно-Осетинська АРСР, Російська РФСР, СРСР | ||
Країна | СРСР Україна | ||
Діяльність | літературний критик, літературний теоретик, перекладач | ||
Alma mater | Київський університет | ||
Галузь | літературознавство | ||
Заклад | Національний університет «Києво-Могилянська академія» | ||
Вчене звання | професор, почесний президент НаУКМА | ||
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] і кандидат педагогічних наук | ||
Відомий завдяки: | відродження Києво-Могилянської академії | ||
Батько | Степан Брюховецький | ||
Нагороди | | ||
Особ. сторінка | bryukhovetskiy.openua.net | ||
Висловлювання у Вікіцитатах Брюховецький В'ячеслав Степанович у Вікісховищі |
Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент (1991—2007), з 2007 — почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Член Спілки письменників України (з 1982). Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Член правління Фонду Ріната Ахметова, член Наглядової Ради ВМГО «Союз обдарованої молоді», один з засновників та член Ради конкурентоспроможності України.
Один з засновників (1 грудня 2011), до 2019 року учасник ініціативної групи «Першого грудня».
Освіта Редагувати
- 1966 — Смілянський технікум харчової промисловості, машинобудування. Фах — технік-механік.
- 1974 — факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Диплом з відзнакою, присвоєно кваліфікацію журналіста — кореспондента газети.
- 1979 — аспірантура Київського державного інституту культури імені Олександра Корнійчука.
- 1980 — рада Ленінградського державного інституту культури ім. Н. І. Крупської присвоїла В. Брюховецькому науковий ступінь кандидата педагогічних наук.
- 1986 — захист докторської дисертації на здобуття ступеня доктора філологічних наук, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Кандидатська дисертація — «Специфіка розвитку літературно-критичної активності старших підлітків у процесі керівництва читанням» (1980).
Докторська дисертація — «Природа, функції і метод літературної критики» (1986).
Родина Редагувати
- батько Степан Олексійович Брюховецький (1909, с. Олександрівка на Чернігівщині – 1997)
- мати Валентина Пилипівна, дівоче прізвище Горячківська (1917, Канів – 2004, Черкаси)
- дружина Лариса Іванівна (нар. 1949) – кінознавець
- дочка Оксана (нар. 1973) – художник-кераміст, редактор журналу “Кіно-Театр”
- дочка Ольга (нар. 1976) – закінчила філософський ф-т КНУ імені Тараса Шевченка, кандидат філософських наук
Професійна діяльність Редагувати
- 1965–1966 — котельник, Смілянський машинобудівний завод.
- 1966–1966 — практикант-дипломант, Черкаський машинобудівний завод.
- 1967–1967 — слюсар-котельник, Одеський завод «Продмаш».
- 1967–1968 — служба в армії (оператор РЛС).
- 1968–1969 — слюсар, Черкаський завод хімреактивів.
- 1973–1976 — журналіст, завідувач відділу критики газети «Літературна Україна» (Київ).
- 1980–1991 — науковий працівник, завідувач відділу критики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (Київ).
- 1989–1990 — професор на запрошення Ратґерського університету, США («Українська література. Критика»).
- 1990–1990 — професор на запрошення Манітобського університету, Канада («Українська література»).
- 1991–1994 — ректор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
- 1994–2007 — президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».
- З 2007 р. — почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Професійна активність Редагувати
У 2005—2010 роках — член Комітету з присудження Національної премії України ім. Тараса Шевченка.
У 2005—2007 роках — президент ВГО «Експерти України».
Політична діяльність Редагувати
Член КПРС (1968–1990). До 1990 очолював партбюро КПУ Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ.
Один з ініціаторів створення Народного Руху України (1989).
Уповноважена особа Виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» в багатомандатному виборчому окрузі (2002).
2006 — обраний депутатом Київської міської ради за списком «Нашої України», але невдовзі відмовився від депутатського мандату.
Публікації Редагувати
В'ячеслав Брюховецький є автором понад 400 публікацій, зокрема, книг:
- Іван Сенченко (1981)
- Силове поле критики [ 25 лютого 2018 у Wayback Machine.] (1984)
- Критика в сучасному літературному процесі (1985)
- Специфіка і функції літературно-критичної діяльності (1986)
- Ліна Костенко [ 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (1990)
- Микола Зеров [ 3 травня 2018 у Wayback Machine.] (1991)
- Factum est factum (2010)
- Віктор Петров. Розвідки у 3-х томах (2013)
Нагороди та відзнаки Редагувати
- 1995 — Міжнародна премія Антоновичів
- 1996 — Медаль Комісії народної освіти[pl] Республіки Польща
- 1997 — Орден «За заслуги» III ст.
- 1997 — Подяка голови Київської міської державної адміністрації Олександра Омельченка
- 1998 — Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого
- 2001 — Всеукраїнська премія «Визнання»
- 2001 — Подяка Подільської райради м. Києва
- 2003 — Орден «За інтелектуальну відвагу»
- 2005 — Офіцерський хрест «За заслуги перед Республікою Польща»
- 2005 — Премія імені Олекси Гірника
- 2005 — Пам'ятний знак «Видатному учаснику Помаранчевої революції»
- 25 червня 2007 Президент України Віктор Ющенко підписав про надання В'ячеславові Брюховецькому звання «Герой України» з удостоєнням ордена Держави.
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2008. Процитовано 1 вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2009. Процитовано 1 березня 2010.
- Засновники // 2023 © Рада конкурентоспроможності України - The Council on Competitiveness of Ukraine
- Ініціатива «Першого грудня». Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 16 грудня 2011.
- Біографічні починки, с. 557–558
- Брюховецька Лариса Іванівна // віртуальний музей Інституту журналістики, 20.04.2020
- Про деякі питання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка // Указ Президента України № 1599/2005 від 14 листопада 2005 року. Склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка втратив чинність на підставі Указу Президента № 764/2010 від 12.07.2010
- Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
Література Редагувати
- Той, хто відродив Могилянку: [ 26 квітня 2018 у Wayback Machine.] Збірник до 60-ліття В'ячеслава Брюховецького. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007.
- Factum est factum. Біобібліографія [ 4 травня 2018 у Wayback Machine.] / В'ячеслав Брюховецький. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2010. — 991 с.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Брюховецький В'ячеслав Степанович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брюховецький В'ячеслав Степанович |
- ESU , 2, 3 : pdf
- Біографія В. С. Брюховецького [ 21 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- [1] [ 14 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Почесний Президент НаУКМА Брюховецький В. С. [ 21 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- «На телевізійні ток-шоу не ходжу, бо не хочу розмовляти з дебілами» — В'ячеслав Брюховецький // Країна, № 55, 21.01.2011
- В'ячеслав Брюховецький: «Ми видали книгу „Час дешевого клоуна“, де зібрали всі наші антиТабачниківські виступи» // Високий Замок, 20.05.2011 [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- В'ячеслав Брюховецький про сучасних студентів, політиків та брехунів // RegioNews, 22.06.2012[недоступне посилання з червня 2019]
- Почесний президент НаУКМА В'ячеслав Брюховецький з нагоди 65-річчя розповів, як «включив» ген українця, бачив «словникові» віщі сни й лобом лупав горіхи // Україна молода, 2012
- В. С. Брюховецький. Рух угору чи Сізіфова праця? // Літературне місто [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.]