www.wikidata.uk-ua.nina.az

Правління гетьманського уряду Правлі ння гетьма нського у ряду 1734 1750 уряд якому після смерті гетьмана Данила Апостол

Правління гетьманського уряду

Правлі́ння гетьма́нського у́ряду (1734 — 1750)  — уряд, якому після смерті гетьмана Данила Апостола російська імператриця Анна Іоанівна доручила правління Гетьманщиною. Фактично це була видозмінена Малоросійська колегія.

Мета уряду Редагувати

Новий орган був найвищою апеляційною інстанцією Гетьманщини та безпосередньо підпорядковувався Сенату через спеціально утворену указом від 1 (12) лютого 1734 року Канцелярію малоросійських справ. З 1749 року Правління перейшло у відання Колегії іноземних справ.

Назва органу Редагувати

Перший варіант назви нового органу було зазначено в Указі Сенату «Про впровадження в Малоросії, до виборів гетьмана, для управління всіма справами тимчасового правління із 6 осіб і про залишення військового генерального суду і підскарбіїв без змін» від 31 січня (11 лютого) 1734 року. До нього додавалася Інструкція тимчасовому правлінню в Малоросії. Тобто першою назвою було Тимчасове правління в Малоросії..

В наступному Указі Сенату від 17(28) червня 1734 року цей орган вже названо «Правлінням гетьманського уряду», і ця назва стала загальноприйнятою в історичній літературі.

Але вже в Указі імператриці Анни Іванівни від 31 липня (11 серпня) 1734 року його названо Канцелярією міністерського правління.

Склад уряду Редагувати

До Правління входило шестеро осіб (3 росіянина, 3 українці). Головою Правління був призначений князь Олексій Іванович Шаховськой (бл. 1690—1737), який ретельно виконував усі таємні інструкції імператорського уряду, поширював думку про неефективність правління гетьмана і вважав, що «російський уряд надто панькається з українцями».

Крім О. Шаховського, членами правління також були князь Іван Барятинський, який з 1736 року очолив цей орган, полковник Василь Гур'єв та представники козацької старшини — генеральний обозний Яків Лизогуб, генеральний підскарбій Андрій Маркович та генеральний осавул Федір Лисенко. За ствердженнями істориків, що замість одного з двох останніх представників до Правління гетьманського уряду міг входити генеральний суддя Михайло Забіла.

Діяльність Редагувати

Видання "Прав ..." упорядковане О. Ф. Кістяківським (Київ, 1879)

В 1728-1743 роках з метою кодифікації правових норм різного походження, що діяли на Лівобережній Україні після її приєднання до Росії було створено збірку документів, що відома під назвою "Права, за якими судиться малоросійський народ".

Кодифікаційну комісію, що складалась в різний час з 12-18 правників, очолювали генеральний суддя Іван Бороздна (? - 1740) та генеральний обозний Яків Лизогуб (1675-1749). До неї також входили правник Василь Стефанович (1697-бл. 1773), генеральний осавул Валькевич Петро Васильович (бл. 1687-1758) та інші.

Правління імператриці Анни Іоанівни (1730—1740), а фактично, її фаворита німця Бірона було відзначено жорстокістю. Діяльність «Таємної канцелярії», численні переслідування, арешти та колесування стали чорною сторінкою в історії Російської імперії.

Позитивні зрушення у ставленні до України почалися тільки після смерті імператриці Анни Іванівни 1740 року, з приходом до влади дочки Петра І Єлизавети Петрівни. Щасливий збіг обставин зробив простого козака Олексія Розума спочатку близькою людиною, а згодом і чоловіком нової російської імператриці. Під прізвищем Розумовського він став одним із найвищих сановників Російської імперії.

Скасування гетьманського уряду Редагувати

Діяльність правління спричинила невдоволення козацької старшини. На її вимогу уряд Московської Імперії у 1743 р. скасував ряд «нововведень» правління. Правління гетьманського уряду припинило існування у зв'язку з обранням у 1750 гетьманом України Кирила Розумовського.

Див. також Редагувати

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • О. Кресін. Правління гетьманського уряду // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.604 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. — — Т. 4: Н — П. — 720 с.: іл. ISBN 966-7492-00-1
  2. Полонська-Василенко Наталія Історія України [Текст]: у 2-х т. / Н. Полонська-Василенко. — К. : Либідь, 1995 — . Т. 2 : Від середини XVII століття до 1923 року. — 3-тє вид. — 1995. — 608 с. -
  3. Бойко І. ПРО ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ГЕТЬМАНЩИНИ ЗА КОДЕКСОМ 1743 РОКУ.// Право України. – 1999. – №3.- С. 88-90.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pravli nnya getma nskogo u ryadu 1734 1750 uryad yakomu pislya smerti getmana Danila Apostola rosijska imperatricya Anna Ioanivna doruchila pravlinnya Getmanshinoyu Faktichno ce bula vidozminena Malorosijska kolegiya Zmist 1 Meta uryadu 2 Nazva organu 3 Sklad uryadu 4 Diyalnist 5 Skasuvannya getmanskogo uryadu 6 Div takozh 7 Dzherela ta literatura 7 1 Literatura 8 Posilannya 9 PrimitkiMeta uryadu RedaguvatiNovij organ buv najvishoyu apelyacijnoyu instanciyeyu Getmanshini ta bezposeredno pidporyadkovuvavsya Senatu cherez specialno utvorenu ukazom vid 1 12 lyutogo 1734 roku Kancelyariyu malorosijskih sprav Z 1749 roku Pravlinnya perejshlo u vidannya Kolegiyi inozemnih sprav Nazva organu RedaguvatiPershij variant nazvi novogo organu bulo zaznacheno v Ukazi Senatu Pro vprovadzhennya v Malorosiyi do viboriv getmana dlya upravlinnya vsima spravami timchasovogo pravlinnya iz 6 osib i pro zalishennya vijskovogo generalnogo sudu i pidskarbiyiv bez zmin vid 31 sichnya 11 lyutogo 1734 roku Do nogo dodavalasya Instrukciya timchasovomu pravlinnyu v Malorosiyi Tobto pershoyu nazvoyu bulo Timchasove pravlinnya v Malorosiyi 1 V nastupnomu Ukazi Senatu vid 17 28 chervnya 1734 roku cej organ vzhe nazvano Pravlinnyam getmanskogo uryadu i cya nazva stala zagalnoprijnyatoyu v istorichnij literaturi 2 Ale vzhe v Ukazi imperatrici Anni Ivanivni vid 31 lipnya 11 serpnya 1734 roku jogo nazvano Kancelyariyeyu ministerskogo pravlinnya 1 Sklad uryadu RedaguvatiDokladnishe Sklad Pravlinnya getmanskogo uryaduDo Pravlinnya vhodilo shestero osib 3 rosiyanina 3 ukrayinci Golovoyu Pravlinnya buv priznachenij knyaz Oleksij Ivanovich Shahovskoj bl 1690 1737 yakij retelno vikonuvav usi tayemni instrukciyi imperatorskogo uryadu poshiryuvav dumku pro neefektivnist pravlinnya getmana i vvazhav sho rosijskij uryad nadto pankayetsya z ukrayincyami Krim O Shahovskogo chlenami pravlinnya takozh buli knyaz Ivan Baryatinskij yakij z 1736 roku ocholiv cej organ polkovnik Vasil Gur yev ta predstavniki kozackoyi starshini generalnij oboznij Yakiv Lizogub generalnij pidskarbij Andrij Markovich ta generalnij osavul Fedir Lisenko Za stverdzhennyami istorikiv sho zamist odnogo z dvoh ostannih predstavnikiv do Pravlinnya getmanskogo uryadu mig vhoditi generalnij suddya Mihajlo Zabila Diyalnist Redaguvati nbsp Vidannya Prav uporyadkovane O F Kistyakivskim Kiyiv 1879 V 1728 1743 rokah z metoyu kodifikaciyi pravovih norm riznogo pohodzhennya sho diyali na Livoberezhnij Ukrayini pislya yiyi priyednannya do Rosiyi bulo stvoreno zbirku dokumentiv sho vidoma pid nazvoyu Prava za yakimi suditsya malorosijskij narod Dokladnishe Prava za yakimi suditsya malorosijskij narodKodifikacijnu komisiyu sho skladalas v riznij chas z 12 18 pravnikiv ocholyuvali generalnij suddya Ivan Borozdna 1740 ta generalnij oboznij Yakiv Lizogub 1675 1749 3 Do neyi takozh vhodili pravnik Vasil Stefanovich 1697 bl 1773 generalnij osavul Valkevich Petro Vasilovich bl 1687 1758 ta inshi Pravlinnya imperatrici Anni Ioanivni 1730 1740 a faktichno yiyi favorita nimcya Birona bulo vidznacheno zhorstokistyu Diyalnist Tayemnoyi kancelyariyi chislenni peresliduvannya areshti ta kolesuvannya stali chornoyu storinkoyu v istoriyi Rosijskoyi imperiyi Pozitivni zrushennya u stavlenni do Ukrayini pochalisya tilki pislya smerti imperatrici Anni Ivanivni 1740 roku z prihodom do vladi dochki Petra I Yelizaveti Petrivni Shaslivij zbig obstavin zrobiv prostogo kozaka Oleksiya Rozuma spochatku blizkoyu lyudinoyu a zgodom i cholovikom novoyi rosijskoyi imperatrici Pid prizvishem Rozumovskogo vin stav odnim iz najvishih sanovnikiv Rosijskoyi imperiyi Skasuvannya getmanskogo uryadu RedaguvatiDiyalnist pravlinnya sprichinila nevdovolennya kozackoyi starshini Na yiyi vimogu uryad Moskovskoyi Imperiyi u 1743 r skasuvav ryad novovveden pravlinnya Pravlinnya getmanskogo uryadu pripinilo isnuvannya u zv yazku z obrannyam u 1750 getmanom Ukrayini Kirila Rozumovskogo Div takozh RedaguvatiMalorosijska kolegiya Druga Malorosijska kolegiyaDzherela ta literatura RedaguvatiGorobec V M Pravlinnya getmanskogo uryadu Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 479 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Redaguvati O Kresin Pravlinnya getmanskogo uryadu Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 604 ISBN 978 966 611 818 2Posilannya RedaguvatiKancelyariya ministerska Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 593 1000 ekz Pravleniye getmanskogo uryadu Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1469 1470 1000 ekz Primitki Redaguvati a b Yuridichna enciklopediya V 6 t Redkol Yu S Shemshuchenko golova redkol ta in K Ukr encikl 1998 T 4 N P 720 s il ISBN 966 7492 00 1 Polonska Vasilenko Nataliya Istoriya Ukrayini Tekst u 2 h t N Polonska Vasilenko K Libid 1995 T 2 Vid seredini XVII stolittya do 1923 roku 3 tye vid 1995 608 s Bojko I PRO CIVILNE PRAVO GETMANShINI ZA KODEKSOM 1743 ROKU Pravo Ukrayini 1999 3 S 88 90 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pravlinnya getmanskogo uryadu amp oldid 35516473