Плодо́ві дере́ва або плодоно́сні дере́ва є представниками групи дикорослих та вирощувальних плодових та ягідних культур — рослин, з яких збирають багаті на цукор соковиті й тверді їстівні плоди. Плодові дерева є одними з найпопулярніших видів дерев на планеті, які дають плоди, фрукти й тому подібне, наприклад: зерняткові, до складу яких відносять яблуні й груші та кісточкові, до складу яких відносять персики (або нектарини), мигдаль, абрикоси, сливи й вишні.
Клада Евдикоти: Розиди Редагувати
Порядок Букоцвіті (Fagales) Редагувати
Родина Березові (Betulaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Ліщина звичайна (Corylus avellana) | Деревоподібний кущ 2—4 м заввишки, багаторічна однодомна (що має на різних гілках тичинкові й маточкові квітки) рослина родини Березових, відома також під народними назвами горі́шник, орішина, лісови́й горі́х. Плід — горіх 15–20 мм завширшки, вкритий дуже коротким опушенням та обгорнутий трубчастою зеленою плюскою, схожою на зрослі листки. Фундук — це окультурена форма ліщини, найкращий сорт ліщини. | Поширена по всій Україні, крім крайнього півдня. Можлива в культурах. Райони заготівель — Київська, Вінницька, Сумська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська області, південна частина Волинської, Рівненської та Житомирської областей. До Греції та Риму (де ліщину обробляли в стародавні часи) її завезли з Кавказу. |
Родина Букові (Fagaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Каштан (Castanea) — рід рослин родини Букових — дерева заввишки до 50 м, або чагарники, інколи карликові (до 35 см). Рід об'єднує 8 близьких між собою видів, поширених у країнах Середземномор'я, Гімалаях, у Північній Америці, на Кавказі. Один вид зростає на Чорноморському узбережжі Кавказу й у Закавказзі, а в Україні культивується. Гілки простерті, молоді — опушені, червонувато-бурі. Листки широколанцетні, шилоподібнозагострені, по краю пилчасто-зубчасті. Суцвіття — вгору спрямовані довгі сережки, що розвиваються після з'явлення листків. Тичинкові квітки жовтуваті, зібрані 3–7 квітковими дихазіями, що сидять у пазухах приквітків. Маточкові квітки зеленуваті, здебільшого по три, оточені спільною обгорткою й розміщені або в окремих сережках, або в нижній частині спільних з тичинковими квітками сережок, оцвітина 5–6-лопатева. Обгортка при плодах шкіряста, шипувата, з одним–трьома горіхами. | |||
| Каштан їстівний (Castanea sativa) | Багаторічна листопадна рослина родини Букових. Цінна медоносна, горіхоплідна, декоративна культура. Інші назви — кашта́н соло́дкий, кашта́н спра́вжній, кашта́н благоро́дний. Дерево заввишки 20–35 м, діаметр стовбура може сягати 2 м, зрідка може набувати форми чагарника. У молодих рослин стовбур прямий, з гладкою корою. Крона каштана їстівного розлога, правильної яйцеподібної або овальної форми, сягає 18–20 м у перетині. Плоди каштана — горіхи, що містяться в колючій плюсці в кількості від 1 до 3 штук, мають блискучу, переважно голу, шкірно-деревнисту оболонку коричневого кольору. | Каштан їстівний поступово розповсюджується з рівнин Закарпаття в карпатські ліси до висоти 600 м. Застосовуючи ступінчасту акліматизацію, був перенесений у дендропарк та лісгоспзаг Львівського лісотехнічного інституту. У дендропарку ще в 1949 р. успішно акліматизувався, плодоносить, дає схоже насіння. |
Родина Горіхові (Juglandaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Горіх волоський (Juglans regia) | Також горіх грецький — високе могутнє дерево родини горіхових (Juglandaceae) (до 30—35 м заввишки) з кулеподібною, розлогою кроною. Стовбур товстий і гіллястий, вкритий ясно-сірою корою з поздовжніми тріщинами. Листки великі, чергові (20–40 см завдовжки), непарноперисті з 7—11 листочками, з яких верхній найбільший. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Плід — несправжня кістянка різноманітної форми (від округлої до яйцеподібної; до 5 см завдовжки, до 3 см завширшки), зверху покрита зеленою зовнішньою оболонкою, яка зелена та м'ясиста, внутрішня оболонка — дерев'яниста, зморшкувата, ребриста. Вирощується задля цінних їстівних плодів (горіхів) та деревини; може використовуватися як лікарська рослина. | В Україні поширений у садово-паркових культурах, у лісових насадженнях як плодова супутня порода, в лісосмугах і придорожніх посадках — основні насадження розміщені в Чернівецькій і Кримській областях. | |
| Горіх маньчжурський (Juglans mandshurica) | Горіх маньчжурський — дерево з родини горіхових (Juglandaceae). Цвіте у травні, плоди достигають у вересні. | Природний ареал — Східна Азія (Китай, Північна Корея, Тайвань). | |
| Пекан (Carya illinoinensis) | Пекан є найбільшим деревом рослин родини Горіхові. Досягає висоти 50-65 м і до 2,5 м у діаметрі, а максимального віку 500 років. Стовбур дерева прямий з високо піднятою округло-конічною кроною. Кора стовбура й товстих гілок сірокоричнева, розтріскується, тріщини поздовжні або злегка звивисті, до 2 см глибини. Деревина стовбура дуже міцна та придатна для виготовлення меблів, гнутих виробів, фанери та інше. Плід — несправжня кістянка складається з твердого м'ясистого перикарпу, засихає й розтріскується при дозріванні поздовжньо на 4 частки й тонкодерев'янистого ендокарпа, у якому міститься зародок. У китиці — від 3 до 10 плодів. | Ростуть у південно-центральній Північній Америці, у Мексиці від Коауїла південь Халіско і Веракрус, в США від півдня штату Айова, Іллінойс, Міссурі й Індіана до Вірджинії, південно-західного штату Огайо, на південь через Джорджію, Алабаму, Міссісіпі, Луїзіану, Техас, Оклахому, Арканзас і Флориду, і на захід, у Нью-Мексико. Культура пекана на території України цілком можлива. Найпридатніші для вирощування — південні, південно-західні й західні райони країни. Пекан швидко зростає при періодичному поливі, однак і в неполивних умовах він росте добре. |
Порядок: Миртоцвіті (Myrtales) Редагувати
Родина: Плакунові (Lythraceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Плакунові (Lythraceae) — родина рослин порядку миртоцвітих (Myrtales), що складається з 32 родів і приблизно 500—600 видів. Представники родини поширені по всій земній кулі, з найбільшим різноманіттям у тропіках. Серед представників родини трапляються, в основному, трав'янисті рослини, рідше чагарники та дерева. Згідно з APG II до цієї родини входить рід Гранат (Punica), який у попередніх класифікаційних системах виділявся в монотипну родину Гранатові (Punicaceae). | |||
| Гранатове дерево (Punica) | Гранатове дерево або Гранат (Punica) — рід чагарників та невеликих дерев родини гранатових (Punicaceae) з розлогою кроною та темно-зеленим листям. Квіти червоні і яскраво виділяються на зеленому тлі. Плід має назву гранат. Кулька плоду розділена всередині на 6–12 гнізд із численним насінням у гранчастому червонуватому м'якуші. | Ботанічною батьківщиною гранатового дерева вважають Іран (Персію) та землі Закавказзя. Воно й досі трапляється там як дикі зарості. Із сивої давнини гранатові дерева вирощували в країнах Середземномор'я, у Криму, у Середній Азії. Окрім цих районів гранатові дерева акліматизовані в країнах Центральної Америки. Є 2 види — гранат звичайний (Punica granatum) та гранат протопуніка (Punica protopunica) — ендемік острова Сокотра в Індійському океані, який має рожеві, а не червоні квіти та не такі солодкі плоди. Культивується лише гранат звичайний. |
Порядок: Розоцвіті (Rosales) Редагувати
Родина: Маслинкові (Elaeagnaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Обліпиха звичайна (Hippophae rhamnoides) | Обліпиха звичайна (щець звичайний) — кущ родини лохових (Elaeagnaceae) (маслинкових) висотою 0,5—4 м, рідше деревце заввишки до 10 м, з колючими гілками, вкритими сірою корою. Здатна переносити надлишкове перезволоження і навіть тривалі періоди затоплення, добре росте на ділянках з високим рівнем ґрунтових вод і проточним зволоженням. Завдяки кореневим пагонам-зачаткам утворює широкі зарості. Належить до морозостійких світлолюбних порід, що проявляється з першого року її життя. У плодоносних дерев відбувається щорічне всихання нижніх гілок і гілочок, що призводить до саморозріднення крони дерева і зміщення плодоносної зони на периферію. Рослина дводомна, вітрозапильна. Квітки одностатеві. Цвіте у травні, плоди достигають у вересні. | Поширена на Кавказі, південній частині лісової і степової зони Сибіру, у горах Середньої Азії (Тянь-Шань, Паміро-Алай, Джунгарський Алатау, Тарбагатай, Саурський хребет), Алтай, Східні Саяни. Зростає в Калінінградській області. В Україні у природному стані росте по берегах річок і озер як домішка до вербово-тополевих заплавних лісів, також у дельті Дунаю (Одеська область), де на піщаних кучугурах створює густі зарості. Культивується по всій Україні в полезахисних смугах, у захисних насадженнях уздовж доріг, у садах і парках. |
Родина: Жостерові (Rhamnaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Зизифус звичайний (Ziziphus jujuba) | Дерево-кущ висотою від трьох до десяти метрів, з колючою розлогою або пірамідальною кроною. Плід — соковита, напівнижня синкарпна кістянка. В залежності від сорту плоди мають різну величину і форму: грушоподібну, яблукоподібну, кулясту, довгасту, циліндричну. Плоди зизифуса на смак кислувато-солодкі або солодкі, в окремих культурних сортів їх розміри досягають 3х5 см. | Субтропічна плодова культура, яку в Китаї вирощують вже більше п'яти тисяч років. Звідти він попав у Середземноморські країни. Наявні промислові насадження і в Криму. Але в Україні ним активно займаються переважно садоводи-аматори. |
Родина: Розові (Rosaceae) Редагувати
Підродина: Яблуневі (Maloideae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Айва (Cydonia oblonga) | Багатостовбурний чагарник або невелике плодове дерево до 7 метрів у висоту, плоди багатосім'яні зерняткові ароматні, м'якуш жовтий, форма коливається від округлої до грушоподібної. | Батьківщиною вважаються Кавказ і Середня Азія. Культивується в Північній та Південній Америці, Іспанії, на Балканах, Кавказі, у Нижньому Поволжі, Середній Азії, Молдові. В Україні — головно на півдні, а також у Закарпатті. | |
| Глід (Crataegus, від грец. κραθαιος — «міцний») — рід чагарників або рідше невисоких дерев, пагони яких забезпечені більш-менш добре розвиненими колючками, родини розових (Rosaceae). Плід (так зване кісточкове яблуко або кістянкоподібний) часто кулястий, яйцеподібний або грушеподібний, більшою частиною червоний, оранжево-бурий або чорний. Орієнтовно 200 (за іншими даними, понад 1000) поліморфних видів, дико ростуть у помірних областях Північної Америки та Євразії. Плоди деяких видів глоду їстівні; щільна деревина придатна для дрібних виробів. Багато видів декоративні: частина з них добре витримують стрижку й забезпечені розвиненими колючками, у зв'язку з чим використовуються в живоплотах. Рідкий екстракт із плодів або настій з квіток глоду колючого і глоду криваво-червоного містить органічні кислоти, вітаміни; застосовують у лікуванні деяких розладів та неврозів. | |||
| Глід одноматочковий (Crataegus monogyna) | Кущ або невелике деревце 3—7 метрів заввишки з колючими червонувато-коричневими гілками. Плід — видовжено-яйцеподібний, рідше кулястий (8 — 10 мм завдовжки), червоний, коричнево-червоний або жовтуватий, з однією кісточкою й солодкуватим м'якушем. | Поширений по всій Україні. Для промислової заготівлі придатні всі види глоду, що зростають в Україні. | |
| Глід п'ятиматочковий (Crataegus pentagyna) | Кущ або невелике деревце (3—4 м). Відрізняється від глоду одноматочкового чорними плодами (6—12 мм у діаметрі), м'якуш плодів червоний з трьома–п'ятьма майже гладенькими тригранними кісточками. | Росте у світлих лісах та на узліссях по всій території України. | |
| Глід український (Crataegus ucrainica) | Багаторічна рослина: кущ або дерево заввишки 2—4 м. Бічні безплідні пагони перетворюються у тонкі, довгі (12—20 мм) колючки, частково вкриті листям. Плоди майже кулясті (8—12 мм завдовжки), темно-червоні, більш-менш опушені, зазвичай з двома кісточками. | Цей вид рослин росте виключно в межах України. Ареал охоплює Прикарпаття, лісові й лісостепові райони в середній і верхній течії Дніпра. Глід український зростає у листяних і мішаних лісах, на узліссях, по берегах річок. | |
| Гороби́на (Sorbus) — рід рослин родини розових. Це листопадні дерева або кущі з перистими або простими листками. Плоди кулясті або овальні, червоно-жовті, або коричневі, зрідка білі. Цінна плодова, лікарська і декоративна рослина. Приблизно 100 видів, гібридів і форм росте в районах з помірним кліматом у північній півкулі. В Україні є вісім видів, серед них найбільше поширена горобина звичайна з яскраво-червоними плодами. На Поділлі й у Карпатах росте берека — високе дерево з цінною деревиною й буро-жовтими плодами. У парках і садах, а також у гірських лісах Криму трапляється горобина домашня (Sorbus domestica) — дерево з великими грушоподібними або кулястими їстівними плодами. Тут же росте кілька близьких кущових видів горобини — горобина кримська (Sorbus taurica), горобина грецька (Sorbus graeca) та інші. | |||
| Гру́ша (Pyrus) — рід плодових і декоративних дерев та кущів. Рід включає 33 види, що розподілені по двох підродах (секціях) — Pashia й Pyrus. Сорти груші, як і яблуні, діляться на літні, осінні й зимові. Деякі види груш вирощують як декоративні або плодові дерева. | |||
| Груша звичайна (Pyrus communis) | Також груша дика або дичка — плодове дерево 20—30 метрів у висоту. Родоначальниця багатьох культурних сортів — тіньовитривала, солевитривала, зимостійка рослина. Гілки бурувато-сірі, блискучі, часто з укороченими колючими пагонами. Плоди мінливі за формою (1,5—4 см завдовжки, 1,5—2 см завширшки), зелені або жовтуваті. | Поширена по всій Україні, крім крайнього Степу. Райони заготівель: Волинська, Житомирська, Рівненська, Сумська, Харківська, Чернігівська області, Прикарпаття, Закарпаття, а також у штучних насадженнях Донбасу, Вінницької, Київської, Черкаської та інших областей. Запаси сировини значні. Дика груша трапляється в широколистяних, рідше — у хвойних лісах або в чагарникових заростях. | |
| Ірга́ також Коринка або Бішмула́ (Amelánchier) — рід рослин триби Яблуневі (Maleae) родини Розові (Rosaceae). Багаторічна листопадна рослина: кущ або невелике плодове дерево, плід — ягода синювато-чорного або червонувато-фіолетового кольору, із сизим нальотом, діаметром до 10 мм, їстівна, солодка, достигає в липні — серпні. Відомі 19 видів ірги, які ростуть у помірному поясі Північної півкулі. | |||
| Кизильник (Cotoneaster) — рід листопадних або вічнозелених чагарників або невеликих дерев. Листки невеликі, прості, чергові, цілокраї, яйцеподібні, влітку темно-зелені, восени — червоніють (найчастіше блискучі). Квітки білі або рожеві, дрібні, в щитках, китицях або поодинокі. Плоди — маленькі, червоні або чорні яблука з 2—5 кісточками (плоди деяких видів їстівні). За даними GRIN, рід Cotoneaster налічує приблизно 200 видів. Представники роду в дикому вигляді зростає в Євразії та Північній Америці. | |||
| Локва (Eriobotrya) | Або Японська мушмула звичайна — невелике південне плодове дерево або кущ заввишки 3—6 метрів з ланцетним листям, великими білими квітами й невеликими жовтими яблуко- або грушоподібними плодами. | Батьківщиною мушмули вважають Китай. З давніх часів культивується в Японії, звідки й походить її назва. Трапляється також в Індії, Пакистані, Туреччині, Італії та в інших країнах. В Україні можна побачити мушмулу субтропічну (японську, або локват) лише на південному березі Криму. | |
| Мушмула (Mespilus germanica) | Також Мушмула німецька або чишкун звичайний — плодове дерево або кущ 3—4 метрів заввишки. Свою назву мушмула німецька (або «германська») отримала випадково, бо це дерево походить з Південно-Західної Азії й Південно-Східної Європи та було завезено до Німеччини римлянами. Мушмулі германській необхідне тепле літо і м'яка зима. Дико росте в південному Криму — за ідеальних умов виростає до 8 м, але частіше це дерево 2—5 метрів заввишки. Плід краснувато-коричневого кольору, діаметром 2—3 см, з розгорнутими постійними чашолистками, що надають йому порожнистого вигляду. Плоди мушмули німецької тверді та кислі, але придатні до вживання в їжу лише після підзаморозки або тривалого зберігання (у тому випадку якщо плоди знімаються з дерева до настання заморозків). При цьому вони стають солодкими та м'якими. | Мушмула в дикому виді росте на південному березі Криму, в Грузії, Вірменії та Азербайджані. В Алжирі дуже часто трапляється в садах будинків колоніальних часів у передмістях великих міст. Поодинокі рослини трапляються в садозахисних насадженнях центральних районів України (наприклад, у місті Умань, куди рослину було завезено в радянські часи як слаборослу підщепу для груші). | |
| Яблуня (Malus) — рід листопадних дерев і кущів 4—12 метрів заввишки, зі щільною кроною з кулеподібними солодкими чи кисло-солодкими плодами. Рід налічує до 55 біологічних видів. |
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Слива (рід) (Prunus) — рід листопадних плодових кісточкових рослин, включає такі види як слива домашня, вишня, персик, абрикос, мигдаль та інші. Плоди всіх видів роду Prunus — кістянка з порівняно великою кісточкою. | |||
| Абрико́са (Prunus armeniaca) | Абрикоса [абрикос — так варто називати лише сам плід абрикоси] (Prunus armeniaca, також Armeniaca vulgaris, жерделя, мореля) — плодове дерево роду слива. Абрикосові дерева мають щільну міцну деревину, дуже швидко ростуть. Плід — округла або обернено яйцеподібна соковито-м'ясиста кістянка (до 3 см у діаметрі), жовтого або червонувато-жовтого кольору з червонуватим рум'янцем та повстистим опушенням. | У дикому стані абрикоса трапляється на Кавказі, у Туркменістані. В Україні вирощують як промислову культуру в південних областях, рідше — у Лісостепу й на Поліссі. Батьківщина культурної форми — Середня Азія та Китай. Є 8 видів, ростуть переважно в Азії, тривалий час вирощувалися в Вірменії, звідки потрапили в Європу й Америку (звідки латинська назва «Armeniaca» — «вірменська слива»). | |
| Алича́ (Prunus cerasifera) | Алича (Prunus cerasifera або Prunus divaricata) — плодове дерево родини Розових, роду Слива, висота 4—10 метрів. Цвіте наприкінці березня — на початку квітня, медопродуктивність до 40 кг/га. Плоди невеликі, жовті, рідше — рожеві або червоні, округлі, кислуваті. У дикому стані росте на Кавказі, в Криму, Молдові, Середній Азії, на Балканах. Плоди невеликі, жовті, рідше — рожеві або червоні, округлі, кислуваті. | У дикому вигляді й у культурі алича поширена в гористій місцевості на Тянь-Шані, Балканах, в Середній і Малій Азії, в Ірані, на Північному Кавказі й Закавказзі, в Молдові й на півдні України. У Криму виведено низку великоплідних аличово-сливових гібридів (Сунична, Десертна та ін.). Крім того, Алича використовується як підщепа для сливи, персика та абрикоса. Найкращими є сорти Нікітського ботанічного саду: Десертна, Василевська, Красуня, Люша вишнева та ін. | |
| Вишня (Cerasus) — підрід рослин із підродини Мигдалеві. Здебільшого плоди видів із цього підроду їстівні. Щорічне світове виробництво (станом на 2007) культурних вишневих плодів сягає близько двох мільйонів тонн. Приблизно 40 % світового виробництва відбувається в Європі й приблизно 13 % — у Сполучених Штатах. | |||
| Магале́бська ви́шня (Prunus mahaleb) | Або Анти́пка — багаторічна рослина родини Розових. Декоративне та медоносне дерево, плоди якого мають обмежене застосування в кулінарії. Кущ, іноді невелике дерево 2—4, зрідка до 10 метрів заввишки, має широку крону. Попри невелику висоту стовбур у старих особин може сягати 40 см завтовшки. Кора сіра з добре помітними сочевичками на молодих гілках та дрібними тріщинками на старих. Листки гладкі, блискучі, із пильчастим краєм, 15—5 см завдовжки[джерело?]. Квіти білі, численні, завширшки до 1 см, зібрані в негусті суцвіття. Плоди — дрібні, чорні, терпкі на смак ягоди. На відміну від культурних вишень ягоди антипки не придатні до споживання, втім у країнах Середземномор'я розмелене насіння магалебської вишні використовують як ароматичну та смакову приправу до тіста. В інших регіонах її використовують переважно як підщепу для культурних сортів вишні та черешні. | Природний ареал антипки охоплює країни Середземномор'я, де вона зростає на теренах Марокко, Іспанії, Греції, Туреччини, а також на Балканському півострові. З часом він поширився і на країни Центральної та Східної Європи, зокрема, Німеччину, Угорщину. В Україні антипка поширена на заході Поділля та в Криму. | |
| Вишня звичайна (Prunus cerasus) | Рослина роду Слива родини Розових (Rosaceae), що вирощується як плодове дерево або чагарник, сягає до 10 метрів у висоту. Листя черешкові, широкоеліптічні, загострені, темно-зелені зверху, знизу світліше, досягають у довжину 8 см. Квіти білого кольору, зібрані в суцвіття по 2—3 квітки. Плід — кисло-солодкий, куляста кістянка, до 1 см у діаметрі. | Трапляється тільки в культурі. Деякі біологи вважають вишню звичайну природним гібридом вишні степової та черешні, який виник і багаторазово повторювався в місцях спільного зростання материнських видів. | |
| Вишня степова (Prúnus fruticósa) | Або кущова — дерево (кущ) родини Розових заввишки 0,2—2 м, найчастіше бувають 1—1,6 м заввишки. Листки вишні степової дрібні, цілісні, подібні до листків Вишні звичайної, квітки теж дрібні, зібрані в коротенькі зонтикоподібні 3—4-квіткові суцвіття на кінцях дуже коротких пазушних пагонів. Плід — округлояйцеподібна, червона або темно-червона кістянка. | Росте на степових ділянках, узліссях, схилах, серед чагарників. Культивується здавна, її дуже цінують садівники як матеріал для гібридизації. | |
| Черешня (Prunus avium) | Один із видів з підроду Вишні її плід — солодка, куляста або злегка серцеподібна чорна, жовта або червона кістянка, у дикорослих дрібніша, ніж у культурних, до 2,5 см у діаметрі. Листя коротко загострені, еліптичні-яйцеподібні, пильчаті, злегка зморщені, черешки з двома залозками в основі платівки, довжиною до 16 см. Черешня цвіте у квітні — травні. Білі квіти у суцвітті. Черешня — типова перехреснозапильна культура, тобто для отримання якісного врожаю потрібно поруч садити кілька різних сортів і забезпечувати їх комахами-запилювачами (бджолами). | Черешня дико росте серед іншого в Україні, у Молдові, на Кавказі. Культивують черешню у всіх частинах світу (в Україні найбільше поширена в південній і центральній частині, у степу та в південно-західній частині лісостепу. Особливо поширені черешні на піщаних ґрунтах Мелітопільщини). | |
| Лаврови́шня (Prunus laurocerasus) | Вічнозелена рослина родини Розових. Має вигляд кущів або дерев 2—6 м заввишки з великими жорсткими шкірястими і темно-зеленими листками. Плід їстівний, насіння отруйне, містить синильну кислоту. | Росте головним чином в теплих і помірних регіонах Євразії та Америки. | |
| Мигда́ль (Prunus dulcis) | Або Миґда́ль — кущ або невелике дерево з червонуватими гілочками роду Слива (Prunus), часто класифікується до підроду мигдаль (Amygdalus). Дуже світлолюбний, вельми посухостійкий завдяки добре розвиненій кореневій системі й економній транспірації. Росте невеликими групами з 3—4 дерев, що ростуть на відстані 5—7 метрів одне від одного на кам'янистих і щебенистих схилах на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря, надає перевагу багатим на кальцій ґрунтам. Досягає у висоту 3 — 8 м, з ланцетовим листям (схожий на черешню). Плід — шкіряста, вкрита волосками кістянка, що розтріскується при дозріванні. В Україні солодкий культурний мигдаль вирощується переважно в Криму. Також термін «мигдаль» часто стосується їстівних плодів-сім'янок цих рослин, заради яких вони культивуються. З насіння мигдалю холодним або гарячим пресуванням отримують олію. Мигдалева олія використовується у харчовій, парфумерній, фармацевтичній промисловості. | Батьківщина рослини — Близький Схід і прилеглі райони, включаючи Середземномор'я та Середню Азію. У цих районах культивування мигдалю почалося за багато сторіч до нашої ери. Нині найбільші насадження мигдалю ростуть в області Середземномор'я, Китаї, США, Середній Азії, Криму та на Кавказі. 82 % усього мигдалю у світі походить з американського штату Каліфорнія, де він є ключовим складником експорту сільськогосподарської продукції. | |
| Пе́рсик (Prunus persica) | Досл. з лат.: «Перська слива», також Нектарин — багаторічне листопадне дерево заввишки 5—10 метрів родини Розових, споріднена із мигдалем. Листя ланцетне, із зубчастим краєм, 7—15 см завдовжки і 2—3 см завширшки. Квітки двостатеві, актиноморфні, запашні, завширшки 2,5—3 см, розташовані поодинці або попарно. Оцвітина п'ятичленна, пелюстки яскраво-рожеві, рідше — блідо-рожеві, червоні, білі. Плід — опушена куляста кістянка з добре помітною борозенкою на одному боці та єдиною великою насіниною (кісточкою, що легко відділяється, і з невіддільною від м'якуша кісточкою). Вельми популярна і поширена плодова культура, яка також використовується як олійна, лікарська і декоративна. Найбільш великоплідна порода з кісточкових. | Персик здавна ріс у здичавілому стані в північно-західній Індії. У Персії й середземноморському регіоні він з'явився завдяки торгівлі Шовковим шляхом ще у дохристиянські часи. Поширені в Китаї, Японії та сусідніх азійських країнах. У Європі та Північній Америці поширені менше. | |
| Слива домашня (Prúnus doméstica) | Або звичайна — плодова рослина роду Слива підродини Мигдалеві родини Розові. Плодове дерево заввишки 6 — 16 м. Крона піднята або розлога, гілки прямі, в основному гладкі, але окремі форми мають невеликі колючки. Бруньки розпускаються пізніше від інших листяних дерев або водночас із ними. Квітки зібрані в прості зонтики. Цвіте слива у травні. Медопродуктивність сливи у сприятливі роки сягає 16–37 кг з 1 га. Плоди — м'ясисті кістянки різної форми (овальної, приплюснуто-овальної, видовжено-овальної) та кольору (зеленого, жовтого, червоного, або фіолетового із сизим нальотом), завжди із добре помітною борозенкою, зазвичай 20 — 30 г ваги. За сприятливих умов С. дає високі врожаї до 10 — 15 т з 1 га. | Географічним центром походження домашньої сливи можна вважати територію, що простирається від Східного Кавказу до східного узбережжя Адріатичного моря, включно з Балканським півостровом і Малою Азією. В Україні вирощують повсюдно, найбільше на сх. Поділлі, Покутті, Закарпатті, Харківщині й Кубані. За переписом садів 1970 в УРСР було приблизно 50 млн плодових слив (15,5 % плодових дерев, після яблуні — 46,5 % і вишні — 20,4 %) на бл. 130 000 га. | |
| Терносли́ва (Prunus domestica subsp. insititia) | Плодовий кущ або дерево із роду Слива (Prunus) родини Розові. За нинішніх часів вважається підвидом сливи домашньої — Prunus domestica subsp. insititia. — великий листопадний кущ або невелике дерево, висота якого не перевищує 6 метрів, колюче. Молоді гілки коричневого кольору, протягом першого року помітно опушені, потім стають чорно-коричневими. Листки мають оберненояйцеподібні або еліпсоїдні обриси, 3—8 см завдовжки й 2—4 см завширшки, звужуються до основи, із загостреним або притупленим кінчиком, оксамитні, потім оголюються, темно-зелені, із помітними прожилками. Край пластинки дрібнозубчастий. Квіти поодинокі або зібрані по 2—3 в суцвіття. Цвіте в квітні й травні, бджоли збирають нектар. Плід — яйцеподібна, загострена до одного кінця кістянка до 4 см у діаметрі, зеленого кольору, при дозріванні стає фіолетово-чорною, м'якуш жовто-зелений, соковитий. | Батьківщина терносливи — Південно-Західна Азія і Південна Європа. Увійшла до культури вирощування від Далекого Сходу Росії до Центральної Європи та західної Франції. Вирощується як плодове дерево в Європі, Західній Азії, Індії, Північній Африці й Північній Америці. | |
| Те́рен (Prunus moldavica) | Або Те́рен колю́чий (Prunus spinosa; місцеві назви — слива колюча, тернина, тернослив тощо) — вид рослин із родини Розових (Rosaceae). Гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце із широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою й численними колючками. Листки чергові видовжені або видовжено-оберненояйцеподібні (2—5 см завдовжки, 1—1,8 см завширшки), при основі клиноподібні, городчасто-пилчасті, зубчики залозисті. Квітки 0,6—1 см у діаметрі. Плід — кістянка куляста або округло-конічна, соковита, однонасінна (10—12 мм завдовжки), чорна з восковим нальотом. Кісточка сплюснута, яйцеподібна, зморшкувата, погано відділяється від м'якуша. | Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Поширений у Закарпатті, Карпатах, Розточчі — Опіллі, в західному Поліссі й північному Лісостепу, у Степу й Криму замінюється терном степовим. Райони заготівель — Київська, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Харківська, Сумська, Хмельницька, Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська області, у Кримській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській; Кіровоградській, Донецькій, Луганській областях можна збирати терен степовий. | |
| Чере́мха звича́йна (Prunus padus) | Місцева назва: черемшина — рослина родини Розових (Rosaceae) роду Слива (Prunus) — невисоке (2—10 м заввишки) дерево або високий кущ. Кора — сірувато-чорна, з помітними сочевичками на ній. Пагони — ясно-зелені або коричнево-червоні, блискучі. Листки — чергові, тонкі, видовженоеліптичні (5—12 см завдовжки, 2—6 см завширшки), зверху голі, знизу по жилках опушені, дрібнопилчасті, до вершини загострені. Черешки — короткі, біля основи пластинки мають дві маленькі залозки, прилистки лінійно-шилоподібні, залозисто-зубчасті, рано опадають. Квітки черемхи — пахучі, численні, розміщені на голих квітконіжках у густих пониклих китицях 10—15 см завдовжки. Плід — однонасінна куляста кістянка (8—10 мм у діаметрі), чорна, блискуча; кісточка округлояйцеподібна, складчаста. | Черемха звичайна росте у підліску або другому ярусі мішаних і листяних лісів, по чагарниках, уздовж річок і озер, по ярах і заплавних луках. Поширена майже по всій Україні, крім Степу і Криму. Райони заготівель — Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Хмельницька. Тернопільська, Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська області. |
Родина: Шовковицеві або тутові (Moraceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Шовковиця або тутове дерево (Mórus) — рід рослин родини шовковицевих; дерева або кущі. Відомо понад 10 видів, поширених у помірній та субтропічній зонах, у дикому стані і в культурі. В Україні найбільше значення мають Шовковиця чорна і Шовковиця біла. Листям шовковиці вигодовують гусінь шовковичного шовкопряда [На зображенні зліва: Шовковиця чорна та шовковичний шовкопряд (Bombyx mori)]. | |||
| Шовковиця біла (Mórus alba) | Дерева до 15—20 м заввишки з густою округлою кроною, однодомні, квітки роздільностатеві. Плід — горішки; на час достигання плодів оцвітина стає м'ясистою, а квітки зростаються між собою, утворюючи овальне біле або червонувате, ягодоподібне супліддя. Плоди достигають у липні — серпні. | Шовковицю білу культивують у садах і парках. | |
| Шовковиця чорна (Mórus nígra) | Листопадне дерево з крислатою кроною, до 10 м заввишки, відоме в культурі (вирощують заради смачних плодів та деревини). | Широко розповсюджене на Кавказі, в Середній Азії, Молдові, Криму та Україні. | |
| Шовковиця червона (Mórus rubra) | Дерево до 20 м заввишки, з коричнево-бурою корою та шатровидою кроною, батьківщина — Північна Америка. Також має декоративну форму: повстяну (лат. f. Tomentosa) — з біло-повстяним листям з нижнього боку. | Ареал шовковиці червоної відбувається зі східної частини Північної Америки. Там вона росте від Онтаріо і Вермонта до Флориди, Техасу і Південної Дакоти. | |
| Фі́кус (Ficus) — рід рослин родини Шовковицевих (Moraceae). Включає близько 800 видів дерев, кущів, ліан, епіфітів та інших типів рослин. Більшість видів — вічнозелені, деякі — листопадні. Найвідомішим представником роду є фігове дерево (Ficus carica L.) або фіґа, відоме як смоква, або винна ягода, або інжирне дерево. Також відомий Фікус Бенджаміна, що вирощується в кімнатних умовах у якості декоративної рослини. | |||
| Інжир (Ficus carica) | або фіга, або смоква (Ficus carica) — субтропічна листопадна рослина роду Фікус (Ficus). У рослини велике лопатеве листя, що опадає на зиму. У кімнатній культурі вона здатна давати плоди, які частіше дозрівають в кінці літа або восени, іноді навесні. Інжир розмножують зимовими (без листя) і літніми (зеленими) живцями. Зимові живці зрізують з одно-дволітніх пагонів і садять рано навесні, до розпускання бруньок, в легку землю. Зелені саджанці садять в кінці весни — на початку літа в пісок і тримають до вкорінення у вологому середовищі під стаканом або іншим скляним укриттям. Улітку тримають на світлих підвіконнях при рясному поливанні, взимку — в прохолодному місці при вельми помірному поливанні, лише б зовсім не пересохла земля. До трирічного віку щорічно навесні, до початку інтенсивного росту, пересаджують в дерново-перегнійний ґрунт. Дорослі рослини пересаджують через два-три роки в широкий посуд, у важчу землю. Супліддя інжиру покриті тонкою шкіркою з дрібними волосками. На верхівці супліддя розміщене вічко, прикрите лусочками. В залежності від сорту, супліддя інжиру мають дуже багату кольорову гамму — від жовтого до чорно-синього кольору. Проте частіше зустрічаються жовто-зелені супліддя. Формою вони нагадують грушу, а розмірами — із волоський горіх або навіть вдвічі більше. Нестиглі супліддя містять їдкий молочний сік, тому вони неїстівні. В супліддях є багато крихітних плодів — що за морфологічним типом є паракарпним горішком, на смак вони помірно-солодкі. Свіжі плоди інжиру мають до 24 % цукру, а сушені — до 37 %. В них є також органічні кислоти, дубильні речовини, білки, жири. Плоди інжиру їдять у свіжому, сушеному, консервованому і переробленому вигляді. Зі свіжих плодів варять варення та джем. Ензим молочного соку фіцин використовують у медицині та харчовій промисловості, а масло — у лакофарбовій промисловості. Декоративна рослина, деревина придатна для токарних робіт. | Інжир широко поширений в країнах Середземномор'я та на Близькому Сході. У Середній Азії, на Кавказі й у Криму це дерево вирощують у відкритому ґрунті як цінну плодову культуру, що дає винні ягоди. Прижився він і на Прикарпатті в івано-франківського садівника, що на присадибній ділянці плекає свої деревця. |
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales) Редагувати
Родина: Анакардієві (Anacardiaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Анакардієві (Anacardiaceae) або Сумахові — родина, що включає приблизно 600 видів і 72 родів квіткових рослин, що мають плоди-кістянки. Деякі види виробляють отруйну речовину урушіол. | |||
| Кеш'ю (Anacardium occidentale) | Тропічне дерево родини Анакардієві (Anacardiaceae), родом з північно-східної Бразилії (його батьківщина — субтропіки). Його отруйне насіння стає їстівним тільки після обсмажування. Вічнозелене деревце з покрученою сучкуватою кроною, за розмірами трошки менше ніж наша горобина — в помірних широтах України не росте. Дерево висотою до 8 м, розгалужене до самої землі з регулярною кроною. Листя овальне, шкірясте, з короткими черешками. Квіти дрібні, зібрані в гроно, пахучі, зеленувато або жовто-білі. Плід кеш'ю — горіх ниркоподібної форми, розташований на плодоніжці, схожій на грушу. | Дерево родом з північно-східної Бразилії. Зараз також широко культивується в Індії й Африці. | |
| Манго (Mangifera indica) | Рослина родини Анакардієві (Anacardiaceae) роду Манго (Mangifera). Вічнозелене мангове дерево сягає 45 м у висоту; крона дерева досягає 10 м в обхваті. Нове листя зростає жовтувато-рожевого кольору, проте швидко стає темно-зеленим. Невеликі (кольори від білого до рожевого) квітки після розкриття мають аромат, схожий з ароматом лілій. Зрілі фрукти висять на довгих стеблах і важать до 2-х кг. Цей тропічний фрукт із солодким смаком і нитчастою структурою. Колір шкірки — в червоних, жовтих і зелених тонах, колір м'якушу — жовтий. Є одним з національних символів в Індії й Пакистані. | Раніше ця рослина росла на території між індійським штатом Ассам і державою М'янма у вологих тропічних лісах, але тепер вирощується в багатьох інших країнах: у США, Мексиці, в країнах Південної й Центральної Америки, на Карибських островах, у тропічному поясі Африки (наприклад, у Кенії й Кот-д'Івуар), в багатьох азіатських країнах (Таїланд, Філіппіни), а також в Австралії. У Європі манго культивується головним чином в Іспанії і на Канарських островах. | |
| Свинячі сливи (Spondias, або Макок) — рід тропічних рослин родини Анакардієві (Anacardiaceae), включає 17 видів, серед яких багато плодових дерев. 10 з 17 видів споживають у їжу. Бутони та плоди солять у Карнатаці, Індія. У Таїланді використовують навіть листя рослини. Від тайської назви Spondias dulcis («Макок») походить назва міста Бангкок. | |||
| Момбін жовтий (Spondias mombin) | Високе розлоге дерево, що має 20—30 м заввишки й 1,5 м у поперечнику, вид тропічних рослин роду Свиняча слива родини Анакардієві (Anacardiaceae). Інші назви «ямайська слива», «іспанська тропічна слива», «слива-манго» (в Іспанії), «чорнослив-момбін» (у Франції), амазонські індіанці називають його «плід тапіра», «убос» (в Перу). Листя дуже красиві розміром до 50 см, навіть без плодів рослина виглядає декоративно. Плоди за смаком кислі з ароматом мускусу. У давнину широко вживався стародавнім народом майя. Сьогодні цінується мореплавцями, які вирушаючи в плавання беруть плоди з собою для втамування спраги, плоди дуже соковиті. Також плоди вживають в їжу в тушкованому вигляді з цукром, багато хто використовує їх у свіжому вигляді. Із соку виготовляють різні напої, желе або додають у морозиво. | Поширено від південної Мексики до Бразилії та Перу, островах Карибського басейну, натуралізовано в Африці, Південній Азії (Індії, Бангладеш, Шрі-Ланці), Індонезії, Малайзії й Таїланді. | |
| Момбін пурпурний (Spondias purpurea) | Вид тропічних рослин роду Свиняча слива родини Анакардієві (Anacardiaceae). Інша назва «мексиканська слива», яку отримало завдяки схожості плодів з плодами сливи (за смаком і структурою). Листопадне невисоке дерево, яке досягає заввишки 15 м. Дерево не дуже розлоге. Листки завдовжки від 12 до 25 см, складні й непарноперисті. Довжина плодів становить від 2,5 до 5 см. Зверху вони вкриті жовтою, фіолетовою, червоною або помаранчевою глянсовою шкіркою. Усередині плоду міститься ароматний кислий м'якуш жовтого кольору, дуже соковитий і за структурою волокнистий. | У дикому вигляді рослина зростає в Центральній Америці, Перу, Бразилії й на островах Карибського моря. Культивується в країнах за місцем свого походження, а також у Венесуелі, на Філіппінах та Нігерії. | |
| Сумах (Rhus) — чагарники або невеликі дерева, які можуть досягати висоти 1—10 метрів родини Анакардієві (Anacardiaceae). Листки розташовані по спіралі. Квіти в щільних мітелках; кожна квітка дуже маленька, зеленувата, молочно-біла або червона, з п'ятьма пелюстками. Плоди утворюють щільні скупчення червонуватих кістянок. В Україні ростуть: Сумах волосистий або оцтове дерево (Rhus hirta (L.) Sudw. — Rhus typhina Torn.); Сумах дубильний (Rhus coriaria L.) — росте на сухих, кам'янистих схилах, особливо лупаках, цінна чинбарна та фарбувальна рослина, декоративний кущ. Багато видів сумаху культивують як декоративні: Сумах яванський (Rhus javanica L.) та інш. Сумах або Сумак — спеція з мелених ягід одного з видів сумаха червонувато-бордового кольору з кислим смаком. Застосовується в турецькій кухні для заправки салатів, на Кавказі — для маринування шашлику. | |||
| Фісташка (Pistacia) — рід невеликих дерев та кущів родини Анакардієві (Anacardiaceae), поширений у природі на Канарських островах, Північно-західній Африці, Південній Європі, Центральній та Східній Азії, Північній Америці (Мексика, південь США). Зазвичай ці рослини досягають 5-15 м заввишки. Листя чергується, перисто-складне, може бути як вічнозеленим, так і листопадним, залежно від виду. Скрізь фісташки ростуть поодиноко, іноді утворюючи рідкостійні фісташкові ліси. Фісташка справжня (Pistacia vera) широко вирощується заради своїх їстівних плодів — фісташок. |
Родина: Мелієві (Meliaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Мелієві (Meliaceae) — родина порядку Сапіндоцвіті (Sapindales). Складається переважно з тропічних дерев і кущів. Містить 50 родів та 575 видів. Представники родини використовуються у будівництві, медицині, косметиці та кулінарії. | |||
| Лонгконг (Lansium parasiticum) | Вид фруктових дерев, рослина родини Мелієві (Meliaceae), яка розповсюджена у Південно-східній Азії. Лонгконг росте у диких умовах у лісах Суматри. Дерево середнього розміру, досягає 30 метрів висоти і 75 сантиметрів у діаметрі. Кора сірого кольору зі світлими та темними плямами. Густий сік має біле забарвлення. Листки — перисто з'єднані. Кожен має по 6–9 листочків на одному довгому черешку. Квітки маленькі, двостатеві, зібрані у великі суцвіття, що звисають прямо зі стовбура чи великих гілок. Плоди круглі, розміром з велику виноградину. Шкірка плодів шорстка. У плоді містяться до 3-ох гіркуватих насінин, що вкриті напівпрозорим білуватим їстівним м'якушем. У Таїланді фрукти з товстою шкіркою називають «лонгконг», тоді як з тонкою «лангсам». У Малайзії та Бірмі зустрічається назва «дуку». У їжу вживають м'якуш плодів лонгконгу. На смак він нагадує суміш винограду та лимону. | Лонгконг росте в диких умовах у лісах Суматри. Як фруктове дерево вирощують по всій Південно-східній Азії, Південній Індії та Філіппінах. | |
| Сантолі (Sandoricum koetjape) | Рослина родини Мелієві (Meliaceae) — дерево швидко виростає до висоти 15—45 метрів. Складне листя має три еліптичні гладенькі листочки. Фрукт круглий чи овальний, його колір варіюється залежно від сорту. Шкірка і м'якуш їстівні в сирому вигляді. Рослина не переносить холодів, тому поширена виключно у тропіках. З плодів виробляють джеми, сиропи. Перезрілі плоди використовують для бродіння рисового сусла у виготовленні саморобного алкоголю. | Походить ймовірно з Південно-східної Азії. Поширений фрукт у Індії, Малайзії, Індонезії, Філіппінах. Рослина не переносить холодів, тому поширена виключно у тропіках. Погано приживається в Америці. Є поодинокі популяції у Флориді та Центральній Америці. |
Родина: Рутові (Rutaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Рутові (Rutaceae) — родина дводольних роздільнопелюсткових рослин порядку Сапіндоцвіті (Sapindales). Більшість із рослин родини — дерева (наприклад, лимонні, апельсинове дерево), чагарники, зрідка трави (наприклад, Рута (Ruta), Ясенець (Dictamnus). Найважливіше для людини значення мають представники роду Цитрус (Citrus) — лимони, апельсини, мандарини та інші види. | |||
| Апельсин (Citrus sinensis) | Або Апельсинове дерево — вічнозелене дерево висотою до 7–12 м роду Цитрус (Citrus) родини Рутові (Rutaceae), невідоме в дикому вигляді, та його плоди. Батьківщина — Індія та Південно-Східна Азія. Тепло- та вологолюбна рослина, вирощується в тропіках та субтропіках. Має круглу компактну крону. Листя з округлою основою й загостреною верхівкою. Квіти білі, ароматні, з великою кількістю нектару, запилюються комахами, а в Центральній Америці ще й колібрі. Плоди кулясті або овальні, іноді з зачатковим плодом на верхівці; забарвлення від світло-жовтого до майже червоного; соковиті, кисло-солодкі. До апельсина близький інший вид — померанець (помаранча, помаранч), який також називають кислим або гірким апельсином. | Численні сорти апельсину людина культивує вже понад 4 тисячі років, у Європі — з 15 століття, на Чорноморському узбережжі Кавказу — з 11 століття. Промислова культура апельсина розвинута в Італії, Іспанії, США, Греції та в інших країнах. | |
| Баель (Aegle marmelos) | Або японський гіркий апельсин, дерев'яне яблуко, матум — єдиний вид роду Баель (Aegle), дерево середніх розмірів. Баель походить з Індії. Складні листя мають по три листка. Плід гладкий, зелений з твердою задерев'янілою шкіркою. Визріває 11 місяців і може досягнути розміру грейпфрута. Шкірка наскільки міцна, що її можна відкрити лише за допомогою мачете. Всередині знаходиться волокнистий жовтий м'якуш з сильним ароматом персика та шипшини. Насіння обгорнуте прозорою клейкою речовиною. З сушених плодів рослини роблять напої, чай матум. На смак нагадує чай з шипшини. Сушені шматки продають в упаковках і на вагу. М'якуш фрукту можна їсти сирим. Він має сильний, ніби хімічний, смак, що схожий на персик. | Дерево широко поширено у Азії. Може вижити при широкому діапазоні температур від -7 до +48 °C. Щоб отримати плоди — необхідний сухий сезон. | |
| Грейпфрут (Citrus paradisi) | Субтропічне вічнозелене дерево роду Цитрус (Citrus) родини Рутові (Rutaceae), а також його плід, що досягає 30—40 см. Грейпфрут вважають природною гібридизацією помело та апельсин, який теж, у свою чергу, є давнішою гібридною культурою між помело та мандарином. Назва «грейпфрут» перекладається з англійської мови — «виноградний плід». Своєю назвою грейпфрут зобов'язаний особливості росту плодів, які часто на гілках збираються в кетяги, що формою нагадують гігантські виноградини. Латинська назва грейпфрута ще цікавіша: лат. citrus paradisi або «райський цитрус». Нині є приблизно 20 сортів грейпфрута, які за кольором м'якуша діляться на 3 основні групи: білі, рожеві й червоні. | Після 1880 року почалося швидке зростання промислового виробництва цієї культури в США, а потім у країнах Карибського басейну, Бразилії, Ізраїлі та ПАР). У XX столітті грейпфрут зайняв провідне місце на світовому фруктовому ринку. | |
| Лайм (Citrus aurantiifolia) | Вид фруктових дерев роду Цитрус (Citrus) родини Рутові (Rutaceae), що походять з Індії, генетично схожий з лимоном. Назва походить від перського لیمو (ліму). Невелике дерево або кущ висотою від 1,5 до 5,0 м. Крона густа, гілки покриті короткими колючками. Суцвіття пазушні, з 1–7 квітками, цвітіння ремонтантне; плоди невеликі — 3,5–6 см у діаметрі, яйцеподібні, м'якуш зеленуватий, соковитий, дуже кислий, має приємний духмяний аромат. Шкірка зелена, жовтувато-зелена або жовта, при повній зрілості дуже тонка. | Батьківщиною культурного лайма вважається півострів Малакка. Уперше промислова культура лайма виникла в 70-х роках XIX століття на острові Монтсеррат (з Малих Антильських островів). Мільйони дерев лайма обробляють в Індії, Шрі-Ланці, Індонезії, М'янмі, Бразилії, Венесуелі, у країнах Західної Африки. На міжнародний ринок лайм надходить в основному з Мексики, Єгипту, Індії, з Куби й Антильських островів. | |
| Лимон (Cítrus límon) | Цитри́на або лимо́нне де́рево) — найімовірніше гібрид фруктових дерев роду Цитрус (Citrus) родини Рутові (Rutaceae). Вважається що генетично лимон є гібридом між померанцем та цитроном. Харчова, ароматична, декоративна культура. Плоди використовуються для кулінарних цілей, передусім сік та цедра використовуються в кулінарії та приготуванні кондитерських виробів. Лимонний сік містить від 5 % до 6 % лимонної кислоти, яка дає лимону кислий смак, і рН 2–3. Є багато напоїв та цукерок з лимонним ароматом, у тому числі лимонад. Характерний кислий смак лимонного соку робить його ключовим інгредієнтом багатьох страв по всьому світу. Плоди мають темно-зелений колір від зав'язків до того часу, поки вони не досягнуть повного розміру й остаточно дозріють. Після цього зміна їхнього кольору може відбуватися дуже швидко. | Як стверджує швейцарський ботанік Декандоль, батьківщиною лимона є Індія, де він росте в дикому стані в гірських місцевостях біля підніжжя Гімалаїв. Звідти у давнину лимон потрапив у Месопотамію, де акліматизувався. В Італію лимон завезли в IV ст. до н. е., коли Палладій вивіз його з Мідії, але широкого застосування він у ті часи не набув. Цю рослину також використовували як декоративну в ранніх ісламських садах. Лимон був широко розповсюджений по всьому арабському світу й у Середземномор'ї між 1000 р. 1150 р. н. е. Араби завезли лимон у Х сторіччі в Палестину, а вже звідти хрестоносці вдруге завезли цю рослину в Італію, зокрема на о. Сицилію. Перші спроби масового вирощування лимона в Європі зафіксовані в Генуї в середині 15 сторіччя. Пізніше він був впроваджений в Америці в 1493 році, коли Христофор Колумб привіз насіння лимона на Гаїті під час його плавання. Іспанське завоювання по всьому Новому Світу сприяло поширенню лимонних дерев. В основному лимон використовувався в декоруванні та медицині. У 18 та 19 століттях лимони все частіше вирощують у Флориді та Каліфорнії, коли лимони стали використовуватися в кулінарії та як смакові добавки. | |
| Мандарин (Citrus reticulata) | Мандарин — невеличке вічнозелене дерево з розлогою кроною, висота якого зазвичай не перевищує 2—3 м, старі особини можуть сягати 5 м заввишки, багаторічна рослина роду Цитрус (Citrus) родини Рутові (Rutaceae). Тривалість життя одного листка складає 2–4 роки. Стовбур прямий, вкритий сірою корою, молоді пагони зелені. На гілках розташовані невеликі поодинокі колючки. Плід — померанець (гесперидій) завширшки 5–6 см. Зовні він вкритий порівняно тонкою (в порівнянні з іншими цитрусами), гладкою, лискучою шкірочкою, колір якої в недозрілих плодів спочатку темно-зелений, а потім у різних сортів може набувати відтінків від жовто- до червоно-помаранчевого. Шкірка мандаринів містить величезну купу залозок, добре помітних навіть неозброєним оком. Латинська видова назва reticulata перекладається як «сітчастий», що вказує на характерне розташування волокон, що вистилають внутрішній бік шкірки цього фрукту. Поширена цитрусова культура, що також використовується як лікарська, ефіроолійна та декоративна. Набула значної популярності завдяки своїм плодам, які також називають мандаринами. Крім того слід зазначити, що назва цих фруктів поширюється й на плоди близьких видів та міжвидових гібридів. | Первинний ареал мандарина — південь Китаю, звідки він розповсюдився на прилеглі райони Південно-Східної Азії. Наразі відомі лише культурні рослини цього виду, первісні дикорослі популяції втрачені. Мандарин було завезено до Європи ще на початку XIX століття. Промислові плантації мандаринів зосереджені окрім Китаю в Японії, Південній Кореї, Індії, Іспанії, Алжирі, Бразилії, Туреччині, Грузії, південних регіонах Франції. Найкращі сорти мандаринів виведені в Іспанії. | |
| Помело (Citrus maxima) | Поме́ло, інколи помпе́льмус або ше́ддок (Citrus maxima або Citrus grandis) — вічнозелена рослина, вид фруктових дерев роду Цитрус (Citrus) родини Рутові (Rutaceae) та його плід, блідо-зеленого або жовтого кольорів, за розміром більший за грейпфрут. Вага плоду, солодкого за смаком, може сягати кількох кілограмів, діаметр — до 30 сантиметрів. Вважаються придатними для вживання в їжу не тільки дольки, а й м'якуш та шкірку, яка не така гірка як у інших цитрусових. Від грейпфрута помело відрізняється більшими волокнами й дуже солодким смаком. | Батьківщиною помело вважається Малайський архіпелаг на південному сході Азії. У дикому вигляді зростає на річкових берегах Тонги, Фіджі й Гаваях. Крім того, активно вирощується в південному Китаї, Таїланді, Тайвані, Бангладеш, на півдні Японії, у В'єтнамі, Індії, Індонезії, М'янмі, Новій Гвінеї та на островах Таїті. Сортові рослини помело культивуються також в Ізраїлі та на Середземномор'ї, у країнах Карибського басейну та в Південній Африці, у США — в Аризоні, Каліфорнії, Флориді та Техасі. | |
| Цитрон (Citrus medica) | Кущ або дерево 3 м заввишки, вид вічнозелених рослин роду Цитрус (Citrus) родини Рутові (Rutaceae). Інша назва «цедрат». У Китаї його називають «фу шоу», тобто «рука Будди». Один з Трьох благословенних плодів поряд з персиком і гранатом. Має найбільші з усіх цитрусових плоди з шишкуватою горбистою поверхнею (народна назва «шішкан»). Їхня довжина становить 12—40 см, діаметр — 8—28 см. Форма плодів довгаста, нагадує грону бананів, поверхня ребриста, шкірка товста (2,5—5 см), жовта наче лимон, іноді помаранчевого кольору з кислою або кисло-солодкою, трохи гіркуватим мало соковитим м'якушем. Плоди містять багато насіння, на кінчику є невеликий сосочок. Зазвичай плоди важать приблизно 500 г, але іноді бувають і понад 1 кг. Сік кислуватий, дуже ароматний. Шкірочка середньої товщини, гладенька, злегка горбиста, дуже товста й ароматна. У свіжому вигляді шкірка цитрону йде в їжу як ароматна приправа до різних страв, особливо до круп'яних. З неї також варять варення, мармелад, цукати, готують маринади. | У давнину цитрон широко обробляли в Західній Індії, Західній Азії та країнах Середземномор'я. Він першим із цитрусових задовго до нашої ери потрапив у Європу. Тепер його також вирощують у багатьох країнах, але на невеликих площах, бо дерева сильно обмерзають при температурі -3, -4 °C і не мають широкого застосування в харчовій галузі. |
Родина: Сапіндові (Sapindaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Сапіндові (Sapindaceae) — родина квіткових рослин порядку Сапіндоцвіті (Sapindales). Містить приблизно 140—150 родів і 1400—2000 видів, що поширені в помірному і тропічному поясах, серед яких клен, гіркокаштан, рамбутан та ліджи. Роди переважно помірних широт, раніше поділені між родинами Кленові (Aceraceae) (Acer, Dipteronia) і Гіркокаштанові (Hippocastanaceae) (Aesculus, Billia, Handeliodendron), були включені до родини Sapindaceae за системою APG. Останні дослідження підтверджують віднесення цих таксонів до Sapindaceae. | |||
| Ліджи (Lítchi chinénsis) | Плодове вічнозелене висотою 10—30 метрів (зазвичай до 15 метрів) дерево родини Сапіндові, з розкидистою кроною. Листки складні, парноперисті (рідше бувають непарноперистими), складаються з 4—8 листочків витягнуто-яйцеподібної або ланцетоподібної форми з загостреним кінцем. Плоди (принасінники) лічі невеликі, овальні, завдовжки 2,5—4 см. Їхня шкірка червоного кольору, покрита численними загостреними горбками. Світлий желеподібний м'якуш легко відділяється від шкірки, має солодкий смак з невеликим винним відтінком. За смаком лічі нагадує виноград. У субтропіках врожай збирають у травні-червні. Супліддя зривають цілком, оскільки плоди, зібрані окремо, швидко псуються. Плоди ліджи використовують у їжу в свіжому вигляді, готують з них різні солодкі страви (желе, морозиво та ін.) Консервовані з цукром плоди без шкірки й кісточок експортуються до багатьох країн. Плоди використовуються навіть для виробництва традиційного китайського пива. Плоди ліджи споживають під час Фестивалів собачого м'яса. Плоди інколи сушать повністю, шкірка при цьому стає твердою, а всередині вільно перекочується сухий м'якуш із кісточкою. Такі сушені плоди називають горіхом ліджи. | Ліджи добре ростуть у субтропічному кліматі з сухими, дещо прохолодними зимами, у вологішому екваторіальному кліматі не плодоносять. Віддають перевагу добре зволоженому родючому ґрунту. Розмножують їх сіянцями або вегетативно. Росте дерево повільно, плодоношення настає у сіянців на 8–10 рік, при вегетативному розмноженні через 4–6 років. | |
| Рамбутан (Nephelium lappaceum) | Також Нефеліум — вічнозелене тропічне дерево, висотою 12—20 метрів родини Сапіндові родом з Південно-Східної Азії та його плід. Листки парноперисті, 10—30 см у довжину, з 3—11 листочків. Квітки дрібні, 2,5—5 мм, зібрані в суцвіття. Рослини можуть бути як дводомними так і однодомними. Плід овальний чи округлий, 3—6 см у довжину та 3—4 см у ширину. Плоди достигають у китицях по 10—20 разом. Шкіряста оболонка червонувата (зрідка жовта або жовтогаряча), вкрита м'якими м'ясистими волосками (звідси й назва від малайського слова «рамбут» — волосся). М'якуш плоду напівпрозорий, білий або злегка рожевий, солодкий з легким кислуватим присмаком, трохи нагадує виноград. Насінина одна, світло-коричнева, 1—1,3 см у довжину, за консистенцією схожа на горіх. Неїстівна в сирому вигляді, але вживається в їжу після кулінарної обробки. Плоди солодкі, застосовуються в малайській, індонезійській, тайській кухні. Вживається у їжу сирим, консервованим. Перероблюється у джеми, желе. | Батьківщина рамбутану — Малайзійський архіпелаг. Вирощується у Південно-Східній Азії, Африці, країнах Карибського басейну, на Гаваях, в Австралії. |
Клада Евдикоти: Айстериди (Asterids) Редагувати
Порядок Вересоцвіті (Ericales) Редагувати
Родина Ебенові (Ebenaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Ебенові (лат. Ebenaceae) — родина дводольних рослин, що входить в порядок Вересоцвіті. Охоплює три роди і близько 770 видів дерев і чагарників. Назву родини утворено від назви роду Ебенус (Ebenus), яке вважається синонімом дійсної назви роду хурма (Diospyros). Латинська назва роду, Diospyros, має грецьке походження й може бути витлумачена як «їжа богів», інше значення — «божественний вогонь». Хурма́ (Diospyros) — рід теплолюбних рослин родини Ебенові. Характерний для тропіків, лише кілька видів походять з помірного поясу. В роді налічується близько 400—500 видів листопадних або вічнозелених дерев і кущів широко поширених в багатьох країнах Євразії, Америки, в Австралії й навіть на півдні України. Усього за деякими даними налічується понад 500 різновидів хурми. А до найвідоміших в наших краях відносять терпку кавказьку, не терпку японську і солодку шоколадну, відомішу як корольок. За формою нагадує яблуню, а її оранжеві чи червоні плоди здалека здаються апельсинами. | |||
| Хурма́ східна (Diospyros kaki) | Інші назви рослини українською мовою — хурма китайська або хурма японська — вид багаторічних дерев роду хурма родини Ебенові (лат. Ebenaceae), що походить з Азії. Дерево, що сягає висоти до 10 метрів (відомі випадки досягнення висоти 12 м). З вигляду рослина схожа на яблуню. Листки чергові, яйцеподібно-довгасті, темно-зелені, знизу бліді, широколанцетні. Восени набувають червоного забарвлення. Квіти в пазухах листків — поодинокі або по кілька, на коротких ніжках. Чашечка чотирилопатева. Віночок чотирилопатевий, дзвоникуватий, темно-червоний. Чоловічі квіти мають 16 тичинок; жіночі 4 — 8 стамінодій, зав'язь верхня, звичайно 8-гніздна, з однією сім'ябрунькою в кожному гнізді. Хурма східна цвіте з травня по червень. Культивується як плодова рослина у всьому світі, відома велика кількість сортів. Популярні сорти хурми об'єднуються в групу сортів, відому в Україні під назвою «корольок». Також популярний різновид хурми східної «шарон», який називається так за назвою долини Шарон в Ізраїлі. «Шарон» не містить насіння і має м'якший смак, бо містить мало таніну. Загалом «шарон» — це не окремий різновид, а радше комерційна назва звичайної хурми, до якої було застосовано хімічне дозрівання: у присутності спирту або окису вуглецю танін в плодах зв'язується в нерозчинну форму. Плід — буро-жовта, м'ясиста ягода розміром з яблуко, плід їстівний, солодкий, помаранчевий, формою схожий на помідор. Кулястий або овальний плід може мати масу до 500 грамів. Гладка, блискуча та тонка шкірка має колір від жовтого до червоно-оранжевого. Дещо світліший м'якуш плоду може містити до 8 насінин і має терпкий смак. При дозріванні плід стає м'яким. | У Китаї хурма східна є однією з найдавніших культурних рослин (культивується вже протягом приблизно 2000 років). В Японії культивується з 1850 року. Останнім часом вирощується також у країнах Середземномор'я (наприклад, в Іспанії та Ізраїлі), в Південній Африці й США. У Середній Азії та на Кавказі хурму східну стали вирощувати практично скрізь, де раніше вирощувалася хурма кавказька, оскільки хурма східна має велику врожайність та більші плоди, що містять багато таніну (хоча через в'яжучі властивості таніну плоди хурми східної суттєво поступаються кавказькій хурмі за смаком). Хурма східна культивується в 10 країнах світу, причому 90 % вирощується в Китаї, Японії та Кореї. В Східній Азії основний час збирання врожаю — жовтень та листопад. Дерева втрачають тоді вже все листя. В Україні хурма на підщепі сорту Віргінська може вирощуватись у відкритому ґрунті, але це досить ризиковано. |
Порядок Губоцвіті (Lamiales) Редагувати
Родина Маслинові (Oleaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Масли́на, або оли́ва (Olea) — рід рослин родини маслинових. | |||
| Маслина європейська (Olea europaea) | Інші назви: оливне дерево, олива звичайна — невелике вічнозелене субтропічне дерево родини маслинових (Oleaceae). Походить з прибережних районів Середземномор'я, зокрема Лівану і Сирії, Малої Азії та північного Ірану. Плід цього дерева, маслина (плід), є поширеним харчовим продуктом Середземноморського регіону, зокрема джерелом маслинової олії. | Культурні сорти маслини європейської вирощують у всіх середземноморських країнах, в Україні, на Чорноморському узбережжі Росії (в районі Геленджика, Туапсе і Сочі), в Грузії, Азербайджані, Туркменістані, Іраку, Ірані, Пакистані та північній Індії. У 1560 році була завезена в Америку, де вирощується переважно в Перу й Аргентині. Вперше її почали культивувати в Греції, де й досі вирощують у великих кількостях. В Україні маслину вирощують в Криму, при цьому вона може рости не тільки на південному березі, але й на решті території півострова. Розведенням маслин в Криму почали займатися з давніх часів. І в наш час можна зустріти окремі дерева-патріархи, котрим виповнилось 400—500 років. Зустрічаються також групові насадження у вигляді невеликих гаїв. В Державному Нікітському ботанічному саду УААН росте найстаріша маслина в Україні, котрій, за підрахунками, до 2000 років. |
Порядок Дереноцвіті (Cornales) Редагувати
Родина Деренові (Cornaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Дере́н (Cornus) — рід багаторічних рослин родини Деренових, об'єднує близько 50 видів. Переважно це листопадні рослини — дерева або чагарники чи кущі, рідко напівкущі з багаторічними дерев'янистими повзучими стеблами. Деякі види — трав'янисті рослини. Листорозміщення супротивне чи почергове. Листки прості, цілокраї. Квітки двостатеві, іноді роздільностатеві, правильні, зонтикоподібні, головчасті чи віникоподібні. Пелюсток 4 чи 5, тичинок 4-5, зав'язь нижня. Плід — кістянка чи ягода, звичайно м'ясиста. | |||
| Дере́н справжній (Cornus mas L.) | або звичайний, також кизил справжній, місцеві назви — кизиль, роговик, дерен червоний, деренка, кизильчак, когутики, терник, шон. Високий (2—5 м) кущ родини деренових або невелике деревце з круглою кроною. Молоді пагони зеленувато-сірі, а старі вкриті сірою тріщинуватою корою. Листки супротивні від яйцеподібних до ланцетних (6—10 см завдовжки), зелені, цілокраї, сидять на коротких черешках, вкритих, як і пластинка, притиснутими волосками. Квітки дрібні (до 10 мм у діаметрі), золотисто-жовті, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. У кожному суцвітті 5—9 квіток, оточених спільною чотирилистою обгорткою. Квітка 4—5-членна, двостатева, тичинок 4—5, маточка одна, зав'язь нижня. Плід темно-червона (жовта або рожева) соковита кістянка (12—30 мм завдовжки), овальна або грушоподібна. Кісточка тверда, веретеноподібна, майже гладенька. Відрізняється зимостійкістю, невибагливістю до умов вирощування. Розмножують насінням, відведеннями, зеленими живцями, очкуванням. | Теплолюбна, тіньовитривала рослина. Трапляється у підліску листяних і мішаних лісів. Зацвітає до розпускання листків у березні — квітні, плоди достигають у серпні — вересні. Поширений у південно-західній частині Правобережжя, в Карпатах, Закарпатті, в Криму. Райони заготівель — Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області, південні райони Кіровоградської, Одеської, Черкаської областей. Часом утворює суцільні зарості. Ботанічним садом АН УРСР були отримані цінні форми кизилу, перспективні для промислової культури (9-11, 9-15-1, 171, 422, 525 та інші). |
Клада Магноліїди (Magnoliids) Редагувати
Порядок Лавроцвіті (Laurales) Редагувати
Родина Лаврові (Lauraceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Персея (Persea) — рід з близько 100 видів вічнозелених дерев та кущів родини лаврових. Наукова назва роду походить від імені давньогрецького героя напівміфічного царя Аргоса і Мікен XV ст. до н. е. Персея. Найвідоміший представник — авокадо (Persea americana), що утворює популярні їстівні плоди. | |||
| Авокадо (Persea americana) | або алігаторова груша — вічнозелене дерево родини лаврових. Культивувалися з VII—VIII ст. н. е. Плоди їстівні, смачні, грушоподібні ягоди, з кісточкою всередині. Колір плодів темно-зелений або темно-брунатний. Довжина — 10–15 см. Середня маса плоду — 300—600 г. М'якуш багатий на жири. Сировина для виготовлення косметичних кремів. Часто мажуть на хліб або роблять мексиканську страву Гуакамоле (суміш перетертого авокадо, помідорів, перцю), котру використовують як пасту на хліб або для вмочування. Народи Східної Азії споживають як десерт або як фрукти. | Походить із Центральної Америки. Вирощують в зоні тропіків у багатьох тропічних і субтропічних районах (США, Бразилія, Африка, Ізраїль). Урожай: 150—200 кг плодів із дерева. Є більш як 400 сортів авокадо. В Європі авокадо можна купити протягом всього року, головним постачальником до Європи є Мексика. Виробництво авокадо у світі в 2014 році досягло 5,03 млн тонн (за даними FAOSTAT, ООН) |
Порядок Магнолієцвіті (Magnoliales) Редагувати
Родина Аннонові (Annonaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Азиміна (Asimina) — рід рослин родини Annonaceae налічує близько 10 видів. Папая родом зі Сходу, Півдня і Середнього Заходу США, її природний ареал досягає кордонів Онтаріо та Нью-Йорка, Флориди й Техасу. | |||
| Папа́я (Asimina triloba) | Наукова назва роду Asimina triloba взята з індіанської назви assimin через французьку asiminier, епітет triloba відноситься до квітів («трилопатеві» чашечки), також відома під назвами азимі́на трилопате́ва, або гірськи́й бана́н — вид дводольних квіткових рослин із роду Азиміна родини Аннонові. Вид має багато народних назв: «лапа-лапа», «динне дерево», «дикий банан», «банан прерії», «Канзас-банан», «Кентуккі-банан», «Мічиган-банан», «Міссурі-банан», «банан бідняка». Листопадне дерево або чагарник висотою до 15 м, зазвичай 4—5 м. Молоді пагони густо опушені; однорічні — голі, оливково-коричневі, блискучі; дворічні — сірі, з помітними сочевичками. Бруньки коричнево-червоні, шерстисті. Листки обернено-довгасто-яйцеподібне, довжиною 12—30 см, шириною 4,5—12 см, на вершині коротко загострені, що поступово звужуються до черешка, цілокраї, шкірясті, з частими просвічуваними точковими залозками, знизу в молодості з червонувато-коричневим опушенням, пізніше сильно оголюються, світло- або сіро-зелені. Черешки довжиною 0,8—1,2 см. В середині осені вони жовтіють і опадають, нове листя з'являються в кінці квітня, коли рослина вже відцвітає. Плоди довжиною 5—16 см, шириною 3—7 см, важать від 20 до 500 г, по 2—8 плодів на одній плодоніжці, зазвичай довгасті, циліндричні або округлі, зазвичай дещо криві, незграбні. Шкірка у плодів тонка, напівпрозора, але легко зчищається. Колір у міру дозрівання змінюється від зеленого до лимонно-жовтого, а після перших заморозків стає коричневим або чорним. М'якуш стиглого плоду м'який, білувато-жовтий або помаранчево-жовтий, з нудотно солодким смаком і приємним ананасово-суничним ароматом. Вона багата фруктозою і сахарозою, а також мікроелементами. Смаком зріла азиміна трохи нагадує банан і манго. | Єдиний вид цієї родині, який може зростати та давати плоди за межами тропічного клімату. У природі ареал виду охоплює Північну Америку — від південної частини Онтаріо (Канада) до Флориди. На заході його ареал доходить до південно-східної Небраски й Техасу. Азиміна була завезена в Іспанію, Францію, Італію, Японію і ряд інших країн. Asimina triloba в природних умовах росте на пухких, вологих ґрунтах в лісистих місцевостях, по берегах річок, часто утворюючи густі зарості. Оптимальний клімат: вологе та прохолодне літо, від прохолодної до холодної зими, з мінімумом 810 мм дощу на рік, коли опади рівномірно розподілені протягом року. Добре росте в межах зони 5 (-26 °C) і зони 8 (-9 °C). | |
| Анно́на (Annona) — другий за числом видів рід рослин родини аннонових (Annonaceae), що містить близько 110 видів, поширених в Неотропічній та Афротропічній екозонах. Назва рослини проходить з мови таїно. Палеоботанічні дослідження показують, що культивування аннони в районі річки Яутепек на території сучасної Мексики почалося близько 1000 року до н. е. Зараз для використання людиною сім видів аннон вирощують у сільському господарстві, до яких також належать такі рослини як азиміна, іланг-іланг і сметанне яблуко та один міжвидовий гібрид цієї рослини Атемоя — схрещені Annona squamosa та Annona cherimola, перш за все завдяки їстівним плодам. Багато видів також використовуються в традиційній медицині як засіб від цілого ряду хвороб, зокрема через високий вміст біологічно активних ацетогенінів. | |||
| Соу-сеп (Annona muricata) | також саусеп, сметанне яблуко — вічнозелене дерево із широким зеленим листям. Фрукти досягають комерційної зрілості при рості до 20—30 см в діаметрі, зеленого кольору, масою до 2,5 кг. Всередині біла м'якоть і чорне насіння. М'якоть використовують у виробництві морозива, шербетів та кремів, сиропів, цукерок, тортів, желе і варення. Смак можна порівняти із смаком суниць та ананасу змішаних разом в соку. Соу-сеп частіше вживають у вигляді соку, ніж сам плід. Наявні дослідження, які вказують на можливий вплив антоціанів, які знаходяться в кісточках рослини, на розвиток нейродегенеративних захворювань в тому числі і хвороби Паркінсона. Проте цей ефект не до кінця доведений і потрібні наступні дослідження. | Соу-сеп пристосований до клімату із високою вологістю і теплими зимами, температури нижче 5 °C викликають опадання листя, а температура нижче 3 °C може бути фатальною. Росте на Карибах, в Центральній і Південній Америці, від півночі Бразилії до Вест-Індії. Поза зоною свого природного росту, існує обмежене виробництво, але не північніше півдня Флориди. Також вирощується в південно-східній Азії. | |
| Цукрове яблуко (Annóna squamósa) | або аннона луската — плодове дерево або кущ, вид роду Аннона (Annona) родини Аннонових (Annonaceae), висотою від 3 до 6 м, має відкриту крону і гілки зигзагоподібної форми. Листя дворядні, розташовані на коротких опушених черешках, мають довгасту форму, 5—15 см завдовжки і 2—5 см завширшки, ароматні при розтиранні. Цукрове яблуко цвіте навесні або на початку літа. Цвіт ароматний, довгастої форми, 2,5—3,8 см завдовжки, розташовується уздовж гілок по одній квітці або в групах по 2—4 квітки. Цвіт має три м'ясисті зовнішні пелюстки (жовто-зеленого кольору зовні і блідо-жовтого кольору всередині з пурпуровою або темно-червоною плямою в основі) і три маленькі внутрішні пелюстки. Цвіт ніколи повністю не розкривається. Плід цукрового яблука має складну структуру, круглу форму і досягає 10 сантиметрів в довжину. Шкірка плоду товста, блідо-зеленого, сіро-зеленого або блакитнувато-зеленого кольору і містить опуклі сегменти. М'якуш усередині плода складається з великої кількості блискучих, запашних, соковитих, солодких сегментів кремової консистенції з чудовим смаком. Кожен сегмент містить одну подовжену чорну або темно-коричневу насінину. Плід може включати 20—38 насінин. М'якуш стиглих плодів цукрового яблука їстівний. Перед вживанням груба шкірка плоду зазвичай знімається, після чого сегменти м'якуша вживають у їжу, а зернята випльовують. М'якуш також використовується для виготовлення десертів і холодних напоїв. | Точне походження цукрового яблука достеменно невідоме. Тепер цукрове яблуко широко культивується в Південній і Центральній Америці, на Антильських островах, в Індії, Індонезії, на півдні Китаю, на Філіппінах, в Африці, Австралії та Полінезії. На Ямайці, в Індії, Пуерто-Рико, Барбадосі і в сухих районах на півночі Квінсленда в Австралії цукрове яблуко зустрічається в дикому вигляді на пасовищах, в лісах і вздовж доріг. | |
| Черімоя (Annona cherimola) | або шерімоя — тропічна рослина родини аннонових (Annonaceae). Походить первісно з Андських полонин Перу, Еквадору, Колумбії та Болівії. Хоча рослина опинилась у Чилі вже згодом, звідти її плодів вивозять найбільше, ніж звідкись у тій околиці. Плід складний, трохи довгастий, 10 — 20 см завдовжки та 7 — 10 см у попереку, має гладку зелену шкурку. М'якуш білий, дуже солодкий, уряснений чорними камінцями. | У Північній півкулі черімою вирощують у Середземномор'ї (Іспанії й Ізраїлі) та в Китаї. |
Родина Мускатникові (Myristicaceae) Редагувати
| Зображення | Назва | Опис | Поширення |
|---|---|---|---|
| Мускатник (Myristica) | також мускат, мускатний горіх, мускатне дерево — рід вічнозелених дводомних дерев родини мускатникових. Налічує понад 100—120 видів. Дерево, 9—12 метрів заввишки, з м'ясистими листками та світло-жовтими ароматними квітами, які зібрані в зонтичні китиці. Плоди завдовжки 6—9 см, жовтого кольору, з м'ясистим навколоплідником, в якому знаходиться велика насінина з гіллястим червонуватим присімянником. Найпоширеніша пряність — мускатник духмяний (лат. Myristica fragrans). Насіння мускатника, або мускатний горіх, та висушений присім'янник (маціс) — має пекучо-пряний присмак та своєрідний аромат. Основна складова мускатного горіха — ефірна олія, білок та крохмаль. Він містить від 7 до 15 % ефірної олії, яка складається із різноманітних терпенів, а також містить 3-4 % мірістицину, елеміцин та інші. Мускатний горіх і мускатний цвіт одержують із плодів мускатного дерева, яке культивується переважно в Індонезії, Малайзії і на деяких островах. Плоди при повному дозріванні тріскаються і виділяють насіння, не повністю покрите тонкою м'ясистою оболонкою (аріллусом) і твердою, дерев'янистою оболонкою (шкарлупою). З аріллуса одержують прянощі під назвою мускатний цвіт, а з самого насіння — мускатний горіх. Мускатний горіх використовується в кулінарії та харчовій промисловості, а також для отримання ефірної олії, яка застосовується в медицині, парфумерії, аромотерапії та для ферментації тютюну. Мускатні ефірні олії отримують методом парової відгонки з очищених горіхів. Ці ефірні олії використовуються в харчовій промисловості, парфумерії, медицині й ароматерапії. | Батьківщина — Моллуккські острови, вирощують в тропіках обох півкуль. Одним з головних центрів вирощування мускатного горіха був острів Рун. |
Хвороби Редагувати
Плодові дерева також страждають від ураження коренів грибами. Симптоми хвороби бувають ті ж, що й у трав'янистих рослин — ослаблення приросту, пониклість, хлоротичність (хлороз рослин), засихання й опадання листя. Коріння темніє, місцями некротизуєтся. Нерідко збудники з коренів проникають у стовбури дерев, завдаючи серцевинні гнилі.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Українська Радянська Енциклопедія — Плодові культури
- Suman Singha, Tara Baugher, ред. (2003). Concise encyclopedia of temperate tree fruit. New York: Food Products Press. с. 3–5. ISBN 978-1-56022-941-4. (англ.)
- ↑ Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература, 1964. — 576 с. (рос.)
- Шипунов А. Б. Каштан // Биология : Школьная энциклопедия. — М. : БРЭ, 2004. — 990 с. — ISBN 5-85270-213-7. (рос.)
- The Plant List. (англ.)
- Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — К.: Наук. думка, 2004. — С. 108.
- Бродович Т. М. Зеленая дугласия и каштан съедобный в лесных культурах Закарпатской области УССР. — Науч. зап. Львовского с.-х. ин-та, т. 2. — Львов, 1949.
- Juglans regia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Українські страви (Третє видання) — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960
- Juglans mandshurica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Флора УРСР. — Київ : Видавництво Академії наук Української РСР, 1952. — Т. IV. — С. 92.
- Taxon: Juglans mandshurica Maxim.. U.S. National Plant Germplasm System (англ.). 11 березня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
- Carya illinoinensis (Wangenh.) K. Koch. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 29 жовтня 2007. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 15 жовтня 2009.
- Flora of North America: Carya illinoinensis
- Рябоконь А. А. «Справочник лекарственных растений», Харьков, 2005, С. 281
- ↑ В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Українська радянська енциклопедія: у 12-ти т./ гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К.: Головна редакція УРЕ, 1974—1985.
- Боярышник ВРЕ (рос.)
- ↑ Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ: Урожай, 1979. — 440 с.
- О. В. Криворучко, В. Кононенко, І. Шатровська. Елементний склад листя деяких видів роду Sorbus. / Фітотерапія. Часопис Науковий журнал. — 2010, № 1.
- Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ, Фітосоціоцентр. 2001. ст. 276
- The Plant List: Pyrus (англ.)
- ↑ Згідно з даними GRIN
- Амеланхиер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
- Cotoneaster на сайті GRIN
- . Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 25 червня 2017.
- Eriobotrya japonica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Eintrag bei Plants for a Future (англ.)
- Mitchell, Alan (1978). A Field Guide to the Trees of Britain and Northern Europe (2 ed.). Collins. p. 277. (англ.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Phipps, J.B. (1990). A checklist of the subfamily Maloideae (Rosaceae). Can. J. Bot. 68 (10): 2209. doi:10.1139/b90-288. (англ.)
- Слива//Лесная энциклопедия. Том второй (Лимонник-Ящерицы). — Москва: Сов. энциклопедия, 1986. — С. 371 (рос.)
- Меженський В. М. До питання впорядкування українських назв рослин. Назви видів Prunus L.//Сортовивчення. — № 3, 2014. — С. 15–24.
- ↑ В.Дубровський/ Словник московсько-український. Видавництво: Рідна мова. Київ, 1918.
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 15.
- Faostat. Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй
- Антипка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Українська сільськогосподарська енциклопедія: в 3 т. / Під ред. В. Ф. Пересипкін. — К.:Головна редакція УРЕ, 1970—1972. — Т. 1
- Вишня звичайна — Cerasus vulgaris Mill. (рос.)
- Вишня кисла в Енциклопедії декоративних садових рослин (рос.)
- Алексеев Ю. Е. Вишня степная // Биологическая флора Московской области. Вып. 1 / Под ред. Т. А. Работнова. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. — С. 78—87. (рос.)
- Енциклопедія українознавства: Словникова частина: (в 11 т.) / Наукове товариство імені Шевченка; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя; Львів; Київ: Глобус, 1955—2003.
- Лавровишенник // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
- Блинова К. Ф. и др. Ботанико-фармакогностический словарь: Справ. пособие / Под ред. К. Ф. Блиновой, Г. П. Яковлева. — М.: Высш. шк., 1990. — С. 203. — ISBN 5-06-000085-0. (рос.)
- Лавровишня // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)
- Мигдаль звичайний//Фармацевтична енциклопедія
- Олія мигдалева//Фармацевтична енциклопедія
- Чому мигдаль такий дорогий?. BBC News. 14 лютого 2014. Процитовано 6 червня 2021.
- Нектарин і персик — скороплідні й високоврожайні
- ↑ Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985. — с.664, ил.
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 415.
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 441.
- Prunus spinosa (Терен звичайний): інформація на сайті GRIN (англ.)
- ↑ Енциклопедія декоративних садових рослин: Шовковиця (рос.)
- Flora of China: Morus nigra Linnaeus, Sp. Pl. 2: 986. 1753
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
- Фармацевтична енциклопедія: смоковниця звичайна
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 4 жовтня 2017.
- Encyclopaedia Britannica — Cashew (plant) (англ.)
- {"@context": "https://schema.org","@type": "NewsArticle","inLanguage": "uk-UA","articleSection": "Вікіпедія","mainEntityOfPage": { "@type": "WebPage", "@id": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Плодові_дерева.html"},"headline": "Плодові дерева","alternativeHeadline": "Плодові дерева","wordCount":"720","keywords":[],"image": {"@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/fphotos/59.jpg","width": "1200","height": "675"},"dateCreated":"2023-10-08T03:45:59+00:00","datePublished":"2023-10-08T03:45:59+00:00","dateModified":"2023-10-08T03:45:59+00:00","description": "Плодові дерева Плодо ві дере ва або плодоно сні дере ва є представниками групи дикорослих та вирощувальних плодових та я","articleBody": "Plodo vi dere va abo plodono sni dere va ye predstavnikami grupi dikoroslih ta viroshuvalnih plodovih ta yagidnih kultur roslin z yakih zbirayut bagati na cukor sokoviti j tverdi yistivni plodi 1 Plodovi dereva ye odnimi z najpopulyarnishih vidiv derev na planeti yaki dayut plodi frukti j tomu podibne napriklad zernyatkovi do skladu yakih vidnosyat yabluni j grushi ta kistochkovi do skladu yakih vidnosyat persiki abo nektarini migdal abrikosi slivi j vishni 2 Kvituchi plodovi dereva Zmist 1 Klada Evdikoti Rozidi 1 1 Poryadok Bukocviti Fagales 1 1 1 Rodina Berezovi Betulaceae 1 1 2 Rodina Bukovi Fagaceae 1 1 3 Rodina Gorihovi Juglandaceae 1 2 Poryadok Mirtocviti Myrtales 1 2 1 Rodina Plakunovi Lythraceae 1 3 Por","author":[{"@type": "Organization","name": "www.wikidata.uk-ua.nina.az","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Плодові_дерева.html"}],"publisher": { "@type": "Organization", "name":"www.wikidata.uk-ua.nina.az", "logo": { "@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/logo.svg","width": 200,"height": 45 }}}
Дата публікації:
Plodo vi dere va abo plodono sni dere va ye predstavnikami grupi dikoroslih ta viroshuvalnih plodovih ta yagidnih kultur roslin z yakih zbirayut bagati na cukor sokoviti j tverdi yistivni plodi 1 Plodovi dereva ye odnimi z najpopulyarnishih vidiv derev na planeti yaki dayut plodi frukti j tomu podibne napriklad zernyatkovi do skladu yakih vidnosyat yabluni j grushi ta kistochkovi do skladu yakih vidnosyat persiki abo nektarini migdal abrikosi slivi j vishni 2 Kvituchi plodovi dereva Zmist 1 Klada Evdikoti Rozidi 1 1 Poryadok Bukocviti Fagales 1 1 1 Rodina Berezovi Betulaceae 1 1 2 Rodina Bukovi Fagaceae 1 1 3 Rodina Gorihovi Juglandaceae 1 2 Poryadok Mirtocviti Myrtales 1 2 1 Rodina Plakunovi Lythraceae 1 3 Poryadok Rozocviti Rosales 1 3 1 Rodina Maslinkovi Elaeagnaceae 1 3 2 Rodina Zhosterovi Rhamnaceae 1 3 3 Rodina Rozovi Rosaceae 1 3 3 1 Pidrodina Yablunevi Maloideae 1 3 3 2 Pidrodina Migdalevi Amygdaloideae 1 3 4 Rodina Shovkovicevi abo tutovi Moraceae 1 4 Poryadok Sapindocviti Sapindales 1 4 1 Rodina Anakardiyevi Anacardiaceae 1 4 2 Rodina Meliyevi Meliaceae 1 4 3 Rodina Rutovi Rutaceae 1 4 4 Rodina Sapindovi Sapindaceae 2 Klada Evdikoti Ajsteridi Asterids 2 1 Poryadok Veresocviti Ericales 2 1 1 Rodina Ebenovi Ebenaceae 2 2 Poryadok Gubocviti Lamiales 2 2 1 Rodina Maslinovi Oleaceae 2 3 Poryadok Derenocviti Cornales 2 3 1 Rodina Derenovi Cornaceae 3 Klada Magnoliyidi Magnoliids 3 1 Poryadok Lavrocviti Laurales 3 1 1 Rodina Lavrovi Lauraceae 3 2 Poryadok Magnoliyecviti Magnoliales 3 2 1 Rodina Annonovi Annonaceae 3 2 2 Rodina Muskatnikovi Myristicaceae 4 Hvorobi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaKlada Evdikoti Rozidi RedaguvatiDokladnishe Evdikoti Dokladnishe RozidiDiv takozh Klada Poryadok Bukocviti Fagales Redaguvati Dokladnishe BukocvitiDiv takozh Poryadok biologiya Rodina Berezovi Betulaceae Redaguvati Dokladnishe BerezoviDiv takozh Rodina biologiya Zobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp nbsp nbsp Lishina zvichajna Corylus avellana Derevopodibnij kush 2 4 m zavvishki bagatorichna odnodomna sho maye na riznih gilkah tichinkovi j matochkovi kvitki roslina rodini Berezovih vidoma takozh pid narodnimi nazvami gori shnik orishina lisovi j gori h Plid gorih 15 20 mm zavshirshki vkritij duzhe korotkim opushennyam ta obgornutij trubchastoyu zelenoyu plyuskoyu shozhoyu na zrosli listki Funduk ce okulturena forma lishini najkrashij sort lishini 3 Poshirena po vsij Ukrayini krim krajnogo pivdnya Mozhliva v kulturah Rajoni zagotivel Kiyivska Vinnicka Sumska Poltavska Kirovogradska Cherkaska oblasti pivdenna chastina Volinskoyi Rivnenskoyi ta Zhitomirskoyi oblastej Do Greciyi ta Rimu de lishinu obroblyali v starodavni chasi yiyi zavezli z Kavkazu 3 Rodina Bukovi Fagaceae Redaguvati Dokladnishe BukoviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Kashtan Castanea rid roslin rodini Bukovih dereva zavvishki do 50 m 4 abo chagarniki inkoli karlikovi do 35 sm Rid ob yednuye 8 blizkih mizh soboyu vidiv poshirenih u krayinah Seredzemnomor ya Gimalayah u Pivnichnij Americi na Kavkazi Odin vid zrostaye na Chornomorskomu uzberezhzhi Kavkazu j u Zakavkazzi a v Ukrayini kultivuyetsya Gilki prosterti molodi opusheni chervonuvato buri Listki shirokolancetni shilopodibnozagostreni po krayu pilchasto zubchasti Sucvittya vgoru spryamovani dovgi serezhki sho rozvivayutsya pislya z yavlennya listkiv Tichinkovi kvitki zhovtuvati zibrani 3 7 kvitkovimi dihaziyami sho sidyat u pazuhah prikvitkiv Matochkovi kvitki zelenuvati zdebilshogo po tri otocheni spilnoyu obgortkoyu j rozmisheni abo v okremih serezhkah abo v nizhnij chastini spilnih z tichinkovimi kvitkami serezhok ocvitina 5 6 lopateva Obgortka pri plodah shkiryasta shipuvata z odnim troma gorihami nbsp nbsp nbsp Kashtan yistivnij Castanea sativa 5 Bagatorichna listopadna roslina rodini Bukovih Cinna medonosna gorihoplidna dekorativna kultura Inshi nazvi kashta n solo dkij kashta n spra vzhnij kashta n blagoro dnij 6 Derevo zavvishki 20 35 m diametr stovbura mozhe syagati 2 m zridka mozhe nabuvati formi chagarnika U molodih roslin stovbur pryamij z gladkoyu koroyu Krona kashtana yistivnogo rozloga pravilnoyi yajcepodibnoyi abo ovalnoyi formi syagaye 18 20 m u peretini Plodi kashtana gorihi sho mistyatsya v kolyuchij plyusci v kilkosti vid 1 do 3 shtuk mayut bliskuchu perevazhno golu shkirno derevnistu obolonku korichnevogo koloru Kashtan yistivnij postupovo rozpovsyudzhuyetsya z rivnin Zakarpattya v karpatski lisi do visoti 600 m Zastosovuyuchi stupinchastu aklimatizaciyu buv perenesenij u dendropark ta lisgospzag Lvivskogo lisotehnichnogo institutu U dendroparku she v 1949 r uspishno aklimatizuvavsya plodonosit daye shozhe nasinnya 7 Rodina Gorihovi Juglandaceae Redaguvati Dokladnishe GorihoviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp nbsp nbsp nbsp Gorih voloskij Juglans regia Takozh gorih greckij 8 visoke mogutnye derevo rodini gorihovih Juglandaceae do 30 35 m zavvishki z kulepodibnoyu rozlogoyu kronoyu Stovbur tovstij i gillyastij vkritij yasno siroyu koroyu z pozdovzhnimi trishinami Listki veliki chergovi 20 40 sm zavdovzhki neparnoperisti z 7 11 listochkami z yakih verhnij najbilshij Kvitki odnostatevi roslina odnodomna Plid nespravzhnya kistyanka riznomanitnoyi formi vid okrugloyi do yajcepodibnoyi do 5 sm zavdovzhki do 3 sm zavshirshki zverhu pokrita zelenoyu zovnishnoyu obolonkoyu yaka zelena ta m yasista vnutrishnya obolonka derev yanista zmorshkuvata rebrista Viroshuyetsya zadlya cinnih yistivnih plodiv gorihiv ta derevini mozhe vikoristovuvatisya yak likarska roslina V Ukrayini poshirenij u sadovo parkovih kulturah u lisovih nasadzhennyah yak plodova suputnya poroda v lisosmugah i pridorozhnih posadkah osnovni nasadzhennya rozmisheni v Cherniveckij i Krimskij oblastyah 9 nbsp Gorih manchzhurskij Juglans mandshurica Gorih manchzhurskij 10 derevo z rodini gorihovih Juglandaceae Cvite u travni plodi dostigayut u veresni 11 Prirodnij areal Shidna Aziya Kitaj Pivnichna Koreya Tajvan 12 nbsp nbsp nbsp Pekan Carya illinoinensis Pekan ye najbilshim derevom roslin rodini Gorihovi Dosyagaye visoti 50 65 m i do 2 5 m u diametri a maksimalnogo viku 500 rokiv Stovbur dereva pryamij z visoko pidnyatoyu okruglo konichnoyu kronoyu Kora stovbura j tovstih gilok sirokorichneva roztriskuyetsya trishini pozdovzhni abo zlegka zvivisti do 2 sm glibini Derevina stovbura duzhe micna ta pridatna dlya vigotovlennya mebliv gnutih virobiv faneri ta inshe Plid nespravzhnya kistyanka skladayetsya z tverdogo m yasistogo perikarpu zasihaye j roztriskuyetsya pri dozrivanni pozdovzhno na 4 chastki j tonkoderev yanistogo endokarpa u yakomu mistitsya zarodok U kitici vid 3 do 10 plodiv Rostut u pivdenno centralnij Pivnichnij Americi u Meksici vid Koauyila pivden Halisko i Verakrus 13 14 v SShA vid pivdnya shtatu Ajova Illinojs Missuri j Indiana do Virdzhiniyi pivdenno zahidnogo shtatu Ogajo na pivden cherez Dzhordzhiyu Alabamu Missisipi Luyizianu Tehas Oklahomu Arkanzas i Floridu i na zahid u Nyu Meksiko Kultura pekana na teritoriyi Ukrayini cilkom mozhliva Najpridatnishi dlya viroshuvannya pivdenni pivdenno zahidni j zahidni rajoni krayini Pekan shvidko zrostaye pri periodichnomu polivi odnak i v nepolivnih umovah vin roste dobre Poryadok Mirtocviti Myrtales Redaguvati Dokladnishe MirtocvitiRodina Plakunovi Lythraceae Redaguvati Dokladnishe PlakunoviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Plakunovi Lythraceae rodina roslin poryadku mirtocvitih Myrtales sho skladayetsya z 32 rodiv i priblizno 500 600 vidiv Predstavniki rodini poshireni po vsij zemnij kuli z najbilshim riznomanittyam u tropikah Sered predstavnikiv rodini traplyayutsya v osnovnomu trav yanisti roslini ridshe chagarniki ta dereva Zgidno z APG II do ciyeyi rodini vhodit rid Granat Punica yakij u poperednih klasifikacijnih sistemah vidilyavsya v monotipnu rodinu Granatovi Punicaceae nbsp nbsp nbsp Granatove derevo Punica Granatove derevo abo Granat Punica rid chagarnikiv ta nevelikih derev rodini granatovih Punicaceae z rozlogoyu kronoyu ta temno zelenim listyam Kviti chervoni i yaskravo vidilyayutsya na zelenomu tli Plid maye nazvu granat Kulka plodu rozdilena vseredini na 6 12 gnizd iz chislennim nasinnyam u granchastomu chervonuvatomu m yakushi 15 Botanichnoyu batkivshinoyu granatovogo dereva vvazhayut Iran Persiyu ta zemli Zakavkazzya Vono j dosi traplyayetsya tam yak diki zarosti Iz sivoyi davnini granatovi dereva viroshuvali v krayinah Seredzemnomor ya u Krimu u Serednij Aziyi Okrim cih rajoniv granatovi dereva aklimatizovani v krayinah Centralnoyi Ameriki Ye 2 vidi granat zvichajnij Punica granatum ta granat protopunika Punica protopunica endemik ostrova Sokotra v Indijskomu okeani yakij maye rozhevi a ne chervoni kviti ta ne taki solodki plodi Kultivuyetsya lishe granat zvichajnij Poryadok Rozocviti Rosales Redaguvati Dokladnishe RozocvitiRodina Maslinkovi Elaeagnaceae Redaguvati Dokladnishe MaslinkoviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp nbsp nbsp Oblipiha zvichajna Hippophae rhamnoides Oblipiha zvichajna shec zvichajnij kush rodini lohovih Elaeagnaceae maslinkovih visotoyu 0 5 4 m ridshe derevce zavvishki do 10 m z kolyuchimi gilkami vkritimi siroyu koroyu 16 Zdatna perenositi nadlishkove perezvolozhennya i navit trivali periodi zatoplennya dobre roste na dilyankah z visokim rivnem gruntovih vod i protochnim zvolozhennyam Zavdyaki korenevim pagonam zachatkam utvoryuye shiroki zarosti Nalezhit do morozostijkih svitlolyubnih porid sho proyavlyayetsya z pershogo roku yiyi zhittya U plodonosnih derev vidbuvayetsya shorichne vsihannya nizhnih gilok i gilochok sho prizvodit do samorozridnennya kroni dereva i zmishennya plodonosnoyi zoni na periferiyu Roslina dvodomna vitrozapilna Kvitki odnostatevi Cvite u travni plodi dostigayut u veresni Poshirena na Kavkazi pivdennij chastini lisovoyi i stepovoyi zoni Sibiru u gorah Serednoyi Aziyi Tyan Shan Pamiro Alaj Dzhungarskij Alatau Tarbagataj Saurskij hrebet Altaj Shidni Sayani Zrostaye v Kaliningradskij oblasti V Ukrayini u prirodnomu stani roste po beregah richok i ozer yak domishka do verbovo topolevih zaplavnih lisiv takozh u delti Dunayu Odeska oblast de na pishanih kuchugurah stvoryuye gusti zarosti Kultivuyetsya po vsij Ukrayini v polezahisnih smugah u zahisnih nasadzhennyah uzdovzh dorig u sadah i parkah Rodina Zhosterovi Rhamnaceae Redaguvati Dokladnishe ZhosteroviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp nbsp Zizifus zvichajnij Ziziphus jujuba Derevo kush visotoyu vid troh do desyati metriv z kolyuchoyu rozlogoyu abo piramidalnoyu kronoyu Plid sokovita napivnizhnya sinkarpna kistyanka V zalezhnosti vid sortu plodi mayut riznu velichinu i formu grushopodibnu yablukopodibnu kulyastu dovgastu cilindrichnu Plodi zizifusa na smak kisluvato solodki abo solodki v okremih kulturnih sortiv yih rozmiri dosyagayut 3h5 sm Subtropichna plodova kultura yaku v Kitayi viroshuyut vzhe bilshe p yati tisyach rokiv Zvidti vin popav u Seredzemnomorski krayini Nayavni promislovi nasadzhennya i v Krimu Ale v Ukrayini nim aktivno zajmayutsya perevazhno sadovodi amatori Rodina Rozovi Rosaceae Redaguvati Dokladnishe RozoviPidrodina Yablunevi Maloideae Redaguvati Dokladnishe YabluneviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp nbsp Ajva Cydonia oblonga Bagatostovburnij chagarnik abo nevelike plodove derevo do 7 metriv u visotu plodi bagatosim yani zernyatkovi aromatni m yakush zhovtij forma kolivayetsya vid okrugloyi do grushopodibnoyi 17 Batkivshinoyu vvazhayutsya Kavkaz i Serednya Aziya Kultivuyetsya v Pivnichnij ta Pivdennij Americi Ispaniyi na Balkanah Kavkazi u Nizhnomu Povolzhi Serednij Aziyi Moldovi V Ukrayini golovno na pivdni a takozh u Zakarpatti nbsp nbsp Glid Crataegus vid grec kra8aios micnij rid chagarnikiv abo ridshe nevisokih derev pagoni yakih zabezpecheni bilsh mensh dobre rozvinenimi kolyuchkami rodini rozovih Rosaceae Plid tak zvane kistochkove yabluko abo kistyankopodibnij chasto kulyastij yajcepodibnij abo grushepodibnij bilshoyu chastinoyu chervonij oranzhevo burij abo chornij 16 Oriyentovno 200 za inshimi danimi ponad 1000 polimorfnih vidiv diko rostut u pomirnih oblastyah Pivnichnoyi Ameriki ta Yevraziyi Plodi deyakih vidiv glodu yistivni shilna derevina pridatna dlya dribnih virobiv Bagato vidiv dekorativni chastina z nih dobre vitrimuyut strizhku j zabezpecheni rozvinenimi kolyuchkami u zv yazku z chim vikoristovuyutsya v zhivoplotah 16 Ridkij ekstrakt iz plodiv abo nastij z kvitok glodu kolyuchogo i glodu krivavo chervonogo mistit organichni kisloti vitamini zastosovuyut u likuvanni deyakih rozladiv ta nevroziv 18 nbsp Glid odnomatochkovij Crataegus monogyna Kush abo nevelike derevce 3 7 metriv zavvishki z kolyuchimi chervonuvato korichnevimi gilkami Plid vidovzheno yajcepodibnij ridshe kulyastij 8 10 mm zavdovzhki chervonij korichnevo chervonij abo zhovtuvatij z odniyeyu kistochkoyu j solodkuvatim m yakushem 19 Poshirenij po vsij Ukrayini Dlya promislovoyi zagotivli pridatni vsi vidi glodu sho zrostayut v Ukrayini 16 nbsp Glid p yatimatochkovij Crataegus pentagyna Kush abo nevelike derevce 3 4 m Vidriznyayetsya vid glodu odnomatochkovogo chornimi plodami 6 12 mm u diametri m yakush plodiv chervonij z troma p yatma majzhe gladenkimi trigrannimi kistochkami 19 Roste u svitlih lisah ta na uzlissyah po vsij teritoriyi Ukrayini 16 nbsp Glid ukrayinskij Crataegus ucrainica Bagatorichna roslina kush abo derevo zavvishki 2 4 m Bichni bezplidni pagoni peretvoryuyutsya u tonki dovgi 12 20 mm kolyuchki chastkovo vkriti listyam Plodi majzhe kulyasti 8 12 mm zavdovzhki temno chervoni bilsh mensh opusheni zazvichaj z dvoma kistochkami 16 Cej vid roslin roste viklyuchno v mezhah Ukrayini Areal ohoplyuye Prikarpattya lisovi j lisostepovi rajoni v serednij i verhnij techiyi Dnipra Glid ukrayinskij zrostaye u listyanih i mishanih lisah na uzlissyah po beregah richok nbsp nbsp Gorobi na Sorbus rid roslin rodini rozovih Ce listopadni dereva abo kushi z peristimi abo prostimi listkami Plodi kulyasti abo ovalni chervono zhovti abo korichnevi zridka bili Cinna plodova likarska i dekorativna roslina 20 Priblizno 100 vidiv gibridiv i form roste v rajonah z pomirnim klimatom u pivnichnij pivkuli V Ukrayini ye visim vidiv sered nih najbilshe poshirena gorobina zvichajna z yaskravo chervonimi plodami Na Podilli j u Karpatah roste bereka visoke derevo z cinnoyu derevinoyu j buro zhovtimi plodami U parkah i sadah a takozh u girskih lisah Krimu traplyayetsya gorobina domashnya Sorbus domestica derevo z velikimi grushopodibnimi abo kulyastimi yistivnimi plodami Tut zhe roste kilka blizkih kushovih vidiv gorobini gorobina krimska Sorbus taurica gorobina grecka Sorbus graeca ta inshi 21 nbsp Gru sha Pyrus rid plodovih i dekorativnih derev ta kushiv Rid vklyuchaye 33 vidi 22 sho rozpodileni po dvoh pidrodah sekciyah Pashia j Pyrus 23 Sorti grushi yak i yabluni dilyatsya na litni osinni j zimovi Deyaki vidi grush viroshuyut yak dekorativni abo plodovi dereva nbsp nbsp nbsp Grusha zvichajna Pyrus communis Takozh grusha dika abo dichka plodove derevo 20 30 metriv u visotu Rodonachalnicya bagatoh kulturnih sortiv tinovitrivala solevitrivala zimostijka roslina Gilki buruvato siri bliskuchi chasto z ukorochenimi kolyuchimi pagonami Plodi minlivi za formoyu 1 5 4 sm zavdovzhki 1 5 2 sm zavshirshki zeleni abo zhovtuvati 16 Poshirena po vsij Ukrayini krim krajnogo Stepu Rajoni zagotivel Volinska Zhitomirska Rivnenska Sumska Harkivska Chernigivska oblasti Prikarpattya Zakarpattya a takozh u shtuchnih nasadzhennyah Donbasu Vinnickoyi Kiyivskoyi Cherkaskoyi ta inshih oblastej Zapasi sirovini znachni Dika grusha traplyayetsya v shirokolistyanih ridshe u hvojnih lisah abo v chagarnikovih zarostyah nbsp Irga takozh Korinka abo Bishmula Amelanchier rid roslin tribi Yablunevi Maleae rodini Rozovi Rosaceae Bagatorichna listopadna roslina kush abo nevelike plodove derevo plid yagoda sinyuvato chornogo abo chervonuvato fioletovogo koloru iz sizim nalotom diametrom do 10 mm yistivna solodka dostigaye v lipni serpni 24 Vidomi 19 vidiv irgi yaki rostut u pomirnomu poyasi Pivnichnoyi pivkuli 23 nbsp Kizilnik Cotoneaster 25 rid listopadnih abo vichnozelenih chagarnikiv abo nevelikih derev Listki neveliki prosti chergovi cilokrayi yajcepodibni vlitku temno zeleni voseni chervoniyut najchastishe bliskuchi Kvitki bili abo rozhevi dribni v shitkah kiticyah abo poodinoki Plodi malenki chervoni abo chorni yabluka z 2 5 kistochkami plodi deyakih vidiv yistivni Za danimi GRIN rid Cotoneaster nalichuye priblizno 200 vidiv 26 Predstavniki rodu v dikomu viglyadi zrostaye v Yevraziyi ta Pivnichnij Americi nbsp nbsp Lokva Eriobotrya Abo Yaponska mushmula zvichajna 27 nevelike pivdenne plodove derevo abo kush zavvishki 3 6 metriv z lancetnim listyam velikimi bilimi kvitami j nevelikimi zhovtimi yabluko abo grushopodibnimi plodami Batkivshinoyu mushmuli vvazhayut Kitaj Z davnih chasiv kultivuyetsya v Yaponiyi zvidki j pohodit yiyi nazva Traplyayetsya takozh v Indiyi Pakistani Turechchini Italiyi ta v inshih krayinah V Ukrayini mozhna pobachiti mushmulu subtropichnu yaponsku abo lokvat lishe na pivdennomu berezi Krimu nbsp nbsp nbsp nbsp Mushmula Mespilus germanica Takozh Mushmula nimecka abo chishkun zvichajnij plodove derevo abo kush 3 4 metriv zavvishki Svoyu nazvu mushmula nimecka abo germanska otrimala vipadkovo bo ce derevo pohodit z Pivdenno Zahidnoyi Aziyi j Pivdenno Shidnoyi Yevropi ta bulo zavezeno do Nimechchini rimlyanami Mushmuli germanskij neobhidne teple lito i m yaka zima Diko roste v pivdennomu Krimu za idealnih umov virostaye do 8 m ale chastishe ce derevo 2 5 metriv zavvishki Plid krasnuvato korichnevogo koloru diametrom 2 3 sm 28 z rozgornutimi postijnimi chasholistkami sho nadayut jomu porozhnistogo viglyadu Plodi mushmuli nimeckoyi tverdi ta kisli ale pridatni do vzhivannya v yizhu lishe pislya pidzamorozki abo trivalogo zberigannya u tomu vipadku yaksho plodi znimayutsya z dereva do nastannya zamorozkiv Pri comu voni stayut solodkimi ta m yakimi 29 Mushmula v dikomu vidi roste na pivdennomu berezi Krimu v Gruziyi Virmeniyi ta Azerbajdzhani V Alzhiri duzhe chasto traplyayetsya v sadah budinkiv kolonialnih chasiv u peredmistyah velikih mist Poodinoki roslini traplyayutsya v sadozahisnih nasadzhennyah centralnih rajoniv Ukrayini napriklad u misti Uman kudi roslinu bulo zavezeno v radyanski chasi yak slaboroslu pidshepu dlya grushi 30 nbsp Yablunya Malus rid listopadnih derev i kushiv 4 12 metriv zavvishki zi shilnoyu kronoyu z kulepodibnimi solodkimi chi kislo solodkimi plodami Rid nalichuye do 55 biologichnih vidiv 31 Pidrodina Migdalevi Amygdaloideae Redaguvati Dokladnishe MigdaleviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Sliva rid Prunus rid listopadnih plodovih kistochkovih roslin vklyuchaye taki vidi yak sliva domashnya vishnya persik abrikos migdal ta inshi Plodi vsih vidiv rodu Prunus kistyanka z porivnyano velikoyu kistochkoyu 32 nbsp nbsp nbsp Abriko sa Prunus armeniaca Abrikosa abrikos tak varto nazivati lishe sam plid abrikosi 33 Prunus armeniaca takozh Armeniaca vulgaris zherdelya 34 morelya 34 plodove derevo rodu sliva Abrikosovi dereva mayut shilnu micnu derevinu duzhe shvidko rostut Plid okrugla abo oberneno yajcepodibna sokovito m yasista kistyanka do 3 sm u diametri zhovtogo abo chervonuvato zhovtogo koloru z chervonuvatim rum yancem ta povstistim opushennyam U dikomu stani abrikosa traplyayetsya na Kavkazi u Turkmenistani V Ukrayini viroshuyut yak promislovu kulturu v pivdennih oblastyah ridshe u Lisostepu j na Polissi Batkivshina kulturnoyi formi Serednya Aziya ta Kitaj Ye 8 vidiv rostut perevazhno v Aziyi trivalij chas viroshuvalisya v Virmeniyi zvidki potrapili v Yevropu j Ameriku zvidki latinska nazva Armeniaca virmenska sliva nbsp nbsp nbsp Alicha Prunus cerasifera Alicha Prunus cerasifera abo Prunus divaricata plodove derevo rodini Rozovih rodu Sliva visota 4 10 metriv Cvite naprikinci bereznya na pochatku kvitnya medoproduktivnist do 40 kg ga 35 Plodi neveliki zhovti ridshe rozhevi abo chervoni okrugli kisluvati U dikomu stani roste na Kavkazi v Krimu Moldovi Serednij Aziyi na Balkanah Plodi neveliki zhovti ridshe rozhevi abo chervoni okrugli kisluvati U dikomu viglyadi j u kulturi alicha poshirena v goristij miscevosti na Tyan Shani Balkanah v Serednij i Malij Aziyi v Irani na Pivnichnomu Kavkazi j Zakavkazzi v Moldovi j na pivdni Ukrayini U Krimu vivedeno nizku velikoplidnih alichovo slivovih gibridiv Sunichna Desertna ta in Krim togo Alicha vikoristovuyetsya yak pidshepa dlya slivi persika ta abrikosa Najkrashimi ye sorti Nikitskogo botanichnogo sadu Desertna Vasilevska Krasunya Lyusha vishneva ta in nbsp Vishnya Cerasus pidrid roslin iz pidrodini Migdalevi Zdebilshogo plodi vidiv iz cogo pidrodu yistivni Shorichne svitove virobnictvo stanom na 2007 kulturnih vishnevih plodiv syagaye blizko dvoh miljoniv tonn Priblizno 40 svitovogo virobnictva vidbuvayetsya v Yevropi j priblizno 13 u Spoluchenih Shtatah 36 nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Magale bska vi shnya Prunus mahaleb Abo Anti pka bagatorichna roslina rodini Rozovih Dekorativne ta medonosne derevo plodi yakogo mayut obmezhene zastosuvannya v kulinariyi Kush inodi nevelike derevo 2 4 zridka do 10 metriv zavvishki maye shiroku kronu Popri neveliku visotu stovbur u starih osobin mozhe syagati 40 sm zavtovshki Kora sira z dobre pomitnimi sochevichkami na molodih gilkah ta dribnimi trishinkami na starih Listki gladki bliskuchi iz pilchastim krayem 15 5 sm zavdovzhki dzherelo Kviti bili chislenni zavshirshki do 1 sm zibrani v negusti sucvittya Plodi dribni chorni terpki na smak yagodi Na vidminu vid kulturnih vishen yagodi antipki ne pridatni do spozhivannya vtim u krayinah Seredzemnomor ya rozmelene nasinnya magalebskoyi vishni vikoristovuyut yak aromatichnu ta smakovu pripravu do tista V inshih regionah yiyi vikoristovuyut perevazhno yak pidshepu dlya kulturnih sortiv vishni ta chereshni 37 Prirodnij areal antipki ohoplyuye krayini Seredzemnomor ya de vona zrostaye na terenah Marokko Ispaniyi Greciyi Turechchini a takozh na Balkanskomu pivostrovi Z chasom vin poshirivsya i na krayini Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi zokrema Nimechchinu Ugorshinu V Ukrayini antipka poshirena na zahodi Podillya ta v Krimu 38 nbsp nbsp Vishnya zvichajna Prunus cerasus Roslina rodu Sliva rodini Rozovih Rosaceae sho viroshuyetsya yak plodove derevo abo chagarnik syagaye do 10 metriv u visotu Listya chereshkovi shirokoeliptichni zagostreni temno zeleni zverhu znizu svitlishe dosyagayut u dovzhinu 8 sm Kviti bilogo koloru zibrani v sucvittya po 2 3 kvitki Plid kislo solodkij kulyasta kistyanka do 1 sm u diametri 39 40 Traplyayetsya tilki v kulturi Deyaki biologi vvazhayut vishnyu zvichajnu prirodnim gibridom vishni stepovoyi ta chereshni yakij vinik i bagatorazovo povtoryuvavsya v miscyah spilnogo zrostannya materinskih vidiv nbsp nbsp Vishnya stepova Prunus fruticosa Abo kushova derevo kush rodini Rozovih zavvishki 0 2 2 m najchastishe buvayut 1 1 6 m zavvishki Listki vishni stepovoyi dribni cilisni podibni do listkiv Vishni zvichajnoyi kvitki tezh dribni zibrani v korotenki zontikopodibni 3 4 kvitkovi sucvittya na kincyah duzhe korotkih pazushnih pagoniv Plid okrugloyajcepodibna chervona abo temno chervona kistyanka Roste na stepovih dilyankah uzlissyah shilah sered chagarnikiv Kultivuyetsya zdavna yiyi duzhe cinuyut sadivniki yak material dlya gibridizaciyi 41 nbsp nbsp nbsp Chereshnya Prunus avium Odin iz vidiv z pidrodu Vishni yiyi plid solodka kulyasta abo zlegka sercepodibna chorna zhovta abo chervona kistyanka u dikoroslih dribnisha nizh u kulturnih do 2 5 sm u diametri Listya korotko zagostreni eliptichni yajcepodibni pilchati zlegka zmorsheni chereshki z dvoma zalozkami v osnovi plativki dovzhinoyu do 16 sm Chereshnya cvite u kvitni travni Bili kviti u sucvitti Chereshnya tipova perehresnozapilna kultura tobto dlya otrimannya yakisnogo vrozhayu potribno poruch saditi kilka riznih sortiv i zabezpechuvati yih komahami zapilyuvachami bdzholami 42 Chereshnya diko roste sered inshogo v Ukrayini u Moldovi na Kavkazi Kultivuyut chereshnyu u vsih chastinah svitu v Ukrayini najbilshe poshirena v pivdennij i centralnij chastini u stepu ta v pivdenno zahidnij chastini lisostepu Osoblivo poshireni chereshni na pishanih gruntah Melitopilshini nbsp nbsp Lavrovi shnya Prunus laurocerasus Vichnozelena roslina rodini Rozovih Maye viglyad kushiv abo derev 2 6 m zavvishki z velikimi zhorstkimi shkiryastimi i temno zelenimi listkami Plid yistivnij nasinnya otrujne mistit sinilnu kislotu 43 44 Roste golovnim chinom v teplih i pomirnih regionah Yevraziyi ta Ameriki 45 nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Migda l Prunus dulcis Abo Migda l kush abo nevelike derevo z chervonuvatimi gilochkami rodu Sliva Prunus chasto klasifikuyetsya do pidrodu migdal Amygdalus Duzhe svitlolyubnij velmi posuhostijkij zavdyaki dobre rozvinenij korenevij sistemi j ekonomnij transpiraciyi Roste nevelikimi grupami z 3 4 derev sho rostut na vidstani 5 7 metriv odne vid odnogo na kam yanistih i shebenistih shilah na visoti vid 800 do 1600 m nad rivnem morya nadaye perevagu bagatim na kalcij gruntam Dosyagaye u visotu 3 8 m z lancetovim listyam shozhij na chereshnyu Plid shkiryasta vkrita voloskami kistyanka sho roztriskuyetsya pri dozrivanni V Ukrayini solodkij kulturnij migdal viroshuyetsya perevazhno v Krimu 9 Takozh termin migdal chasto stosuyetsya yistivnih plodiv sim yanok cih roslin zaradi yakih voni kultivuyutsya Z nasinnya migdalyu holodnim abo garyachim presuvannyam otrimuyut oliyu Migdaleva oliya vikoristovuyetsya u harchovij parfumernij farmacevtichnij promislovosti 46 47 Batkivshina roslini Blizkij Shid i prilegli rajoni vklyuchayuchi Seredzemnomor ya ta Serednyu Aziyu U cih rajonah kultivuvannya migdalyu pochalosya za bagato storich do nashoyi eri Nini najbilshi nasadzhennya migdalyu rostut v oblasti Seredzemnomor ya Kitayi SShA Serednij Aziyi Krimu ta na Kavkazi 82 usogo migdalyu u sviti pohodit z amerikanskogo shtatu Kaliforniya de vin ye klyuchovim skladnikom eksportu silskogospodarskoyi produkciyi 48 nbsp nbsp nbsp nbsp Pe rsik Prunus persica Dosl z lat Perska sliva takozh Nektarin 49 bagatorichne listopadne derevo zavvishki 5 10 metriv rodini Rozovih sporidnena iz migdalem Listya lancetne iz zubchastim krayem 7 15 sm zavdovzhki i 2 3 sm zavshirshki Kvitki dvostatevi aktinomorfni zapashni zavshirshki 2 5 3 sm roztashovani poodinci abo poparno Ocvitina p yatichlenna pelyustki yaskravo rozhevi ridshe blido rozhevi chervoni bili Plid opushena kulyasta kistyanka z dobre pomitnoyu borozenkoyu na odnomu boci ta yedinoyu velikoyu nasininoyu kistochkoyu sho legko viddilyayetsya i z neviddilnoyu vid m yakusha kistochkoyu 50 Velmi populyarna i poshirena plodova kultura yaka takozh vikoristovuyetsya yak olijna likarska i dekorativna Najbilsh velikoplidna poroda z kistochkovih 50 Persik zdavna ris u zdichavilomu stani v pivnichno zahidnij Indiyi U Persiyi j seredzemnomorskomu regioni vin z yavivsya zavdyaki torgivli Shovkovim shlyahom she u dohristiyanski chasi Poshireni v Kitayi Yaponiyi ta susidnih azijskih krayinah U Yevropi ta Pivnichnij Americi poshireni menshe nbsp nbsp nbsp Sliva domashnya Prunus domestica Abo zvichajna plodova roslina rodu Sliva pidrodini Migdalevi rodini Rozovi Plodove derevo zavvishki 6 16 m Krona pidnyata abo rozloga gilki pryami v osnovnomu gladki ale okremi formi mayut neveliki kolyuchki Brunki rozpuskayutsya piznishe vid inshih listyanih derev abo vodnochas iz nimi Kvitki zibrani v prosti zontiki Cvite sliva u travni Medoproduktivnist slivi u spriyatlivi roki syagaye 16 37 kg z 1 ga 51 Plodi m yasisti kistyanki riznoyi formi ovalnoyi priplyusnuto ovalnoyi vidovzheno ovalnoyi ta koloru zelenogo zhovtogo chervonogo abo fioletovogo iz sizim nalotom zavzhdi iz dobre pomitnoyu borozenkoyu zazvichaj 20 30 g vagi Za spriyatlivih umov S daye visoki vrozhayi do 10 15 t z 1 ga Geografichnim centrom pohodzhennya domashnoyi slivi mozhna vvazhati teritoriyu sho prostirayetsya vid Shidnogo Kavkazu do shidnogo uzberezhzhya Adriatichnogo morya vklyuchno z Balkanskim pivostrovom i Maloyu Aziyeyu V Ukrayini viroshuyut povsyudno najbilshe na sh Podilli Pokutti Zakarpatti Harkivshini j Kubani Za perepisom sadiv 1970 v URSR bulo priblizno 50 mln plodovih sliv 15 5 plodovih derev pislya yabluni 46 5 i vishni 20 4 na bl 130 000 ga nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Ternosli va Prunus domestica subsp insititia Plodovij kush abo derevo iz rodu Sliva Prunus rodini Rozovi Za ninishnih chasiv vvazhayetsya pidvidom slivi domashnoyi Prunus domestica subsp insititia velikij listopadnij kush abo nevelike derevo visota yakogo ne perevishuye 6 metriv kolyuche Molodi gilki korichnevogo koloru protyagom pershogo roku pomitno opusheni potim stayut chorno korichnevimi Listki mayut obernenoyajcepodibni abo elipsoyidni obrisi 3 8 sm zavdovzhki j 2 4 sm zavshirshki zvuzhuyutsya do osnovi iz zagostrenim abo prituplenim kinchikom oksamitni potim ogolyuyutsya temno zeleni iz pomitnimi prozhilkami Kraj plastinki dribnozubchastij Kviti poodinoki abo zibrani po 2 3 v sucvittya Cvite v kvitni j travni bdzholi zbirayut nektar 52 Plid yajcepodibna zagostrena do odnogo kincya kistyanka do 4 sm u diametri zelenogo koloru pri dozrivanni staye fioletovo chornoyu m yakush zhovto zelenij sokovitij Batkivshina ternoslivi Pivdenno Zahidna Aziya i Pivdenna Yevropa Uvijshla do kulturi viroshuvannya vid Dalekogo Shodu Rosiyi do Centralnoyi Yevropi ta zahidnoyi Franciyi Viroshuyetsya yak plodove derevo v Yevropi Zahidnij Aziyi Indiyi Pivnichnij Africi j Pivnichnij Americi nbsp nbsp nbsp nbsp Te ren Prunus moldavica Abo Te ren kolyu chij Prunus spinosa miscevi nazvi sliva kolyucha ternina ternosliv tosho vid roslin iz rodini Rozovih Rosaceae Gillyastij kush 1 4 m zavvishki abo nevelike derevce iz shirokoyajcepodibnoyu kronoyu temno siroyu koroyu j chislennimi kolyuchkami Listki chergovi vidovzheni abo vidovzheno obernenoyajcepodibni 2 5 sm zavdovzhki 1 1 8 sm zavshirshki pri osnovi klinopodibni gorodchasto pilchasti zubchiki zalozisti Kvitki 0 6 1 sm u diametri Plid kistyanka kulyasta abo okruglo konichna sokovita odnonasinna 10 12 mm zavdovzhki chorna z voskovim nalotom Kistochka splyusnuta yajcepodibna zmorshkuvata pogano viddilyayetsya vid m yakusha 19 53 Roste na uzlissyah po chagarnikah balkah dolinah richok Poshirenij u Zakarpatti Karpatah Roztochchi Opilli v zahidnomu Polissi j pivnichnomu Lisostepu u Stepu j Krimu zaminyuyetsya ternom stepovim Rajoni zagotivel Kiyivska Vinnicka Cherkaska Poltavska Harkivska Sumska Hmelnicka Ternopilska Lvivska Ivano Frankivska oblasti u Krimskij Hersonskij Zaporizkij Mikolayivskij Kirovogradskij Doneckij Luganskij oblastyah mozhna zbirati teren stepovij 16 19 nbsp nbsp nbsp nbsp Chere mha zvicha jna Prunus padus Misceva nazva cheremshina roslina rodini Rozovih Rosaceae rodu Sliva Prunus nevisoke 2 10 m zavvishki derevo abo visokij kush Kora siruvato chorna z pomitnimi sochevichkami na nij Pagoni yasno zeleni abo korichnevo chervoni bliskuchi Listki chergovi tonki vidovzhenoeliptichni 5 12 sm zavdovzhki 2 6 sm zavshirshki zverhu goli znizu po zhilkah opusheni dribnopilchasti do vershini zagostreni Chereshki korotki bilya osnovi plastinki mayut dvi malenki zalozki prilistki linijno shilopodibni zalozisto zubchasti rano opadayut Kvitki cheremhi pahuchi chislenni rozmisheni na golih kvitkonizhkah u gustih poniklih kiticyah 10 15 sm zavdovzhki Plid odnonasinna kulyasta kistyanka 8 10 mm u diametri chorna bliskucha kistochka okrugloyajcepodibna skladchasta 19 Cheremha zvichajna roste u pidlisku abo drugomu yarusi mishanih i listyanih lisiv po chagarnikah uzdovzh richok i ozer po yarah i zaplavnih lukah Poshirena majzhe po vsij Ukrayini krim Stepu i Krimu Rajoni zagotivel Volinska Rivnenska Zhitomirska Kiyivska Chernigivska Sumska Harkivska Hmelnicka Ternopilska Chernivecka Ivano Frankivska Lvivska Zakarpatska oblasti Rodina Shovkovicevi abo tutovi Moraceae Redaguvati Dokladnishe ShovkoviceviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Shovkovicya abo tutove derevo Morus 54 rid roslin rodini shovkovicevih dereva abo kushi Vidomo ponad 10 vidiv poshirenih u pomirnij ta subtropichnij zonah u dikomu stani i v kulturi V Ukrayini najbilshe znachennya mayut Shovkovicya chorna i Shovkovicya bila Listyam shovkovici vigodovuyut gusin shovkovichnogo shovkopryada Na zobrazhenni zliva Shovkovicya chorna ta shovkovichnij shovkopryad Bombyx mori nbsp nbsp Shovkovicya bila Morus alba Dereva do 15 20 m zavvishki z gustoyu okrugloyu kronoyu odnodomni kvitki rozdilnostatevi 54 Plid gorishki na chas dostigannya plodiv ocvitina staye m yasistoyu a kvitki zrostayutsya mizh soboyu utvoryuyuchi ovalne bile abo chervonuvate yagodopodibne supliddya Plodi dostigayut u lipni serpni Shovkovicyu bilu kultivuyut u sadah i parkah nbsp Shovkovicya chorna Morus nigra Listopadne derevo z krislatoyu kronoyu 54 do 10 m zavvishki 55 vidome v kulturi viroshuyut zaradi smachnih plodiv ta derevini Shiroko rozpovsyudzhene na Kavkazi v Serednij Aziyi Moldovi Krimu ta Ukrayini nbsp Shovkovicya chervona Morus rubra Derevo do 20 m zavvishki z korichnevo buroyu koroyu ta shatrovidoyu kronoyu batkivshina Pivnichna Amerika Takozh maye dekorativnu formu povstyanu lat f Tomentosa z bilo povstyanim listyam z nizhnogo boku 54 Areal shovkovici chervonoyi vidbuvayetsya zi shidnoyi chastini Pivnichnoyi Ameriki Tam vona roste vid Ontario i Vermonta do Floridi Tehasu i Pivdennoyi Dakoti nbsp Fi kus Ficus rid roslin rodini Shovkovicevih Moraceae Vklyuchaye blizko 800 vidiv derev kushiv lian epifitiv ta inshih tipiv roslin Bilshist vidiv vichnozeleni deyaki listopadni Najvidomishim predstavnikom rodu ye figove derevo Ficus carica L abo figa vidome yak smokva abo vinna yagoda abo inzhirne derevo Takozh vidomij Fikus Bendzhamina sho viroshuyetsya v kimnatnih umovah u yakosti dekorativnoyi roslini 56 nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Inzhir Ficus carica abo figa abo smokva Ficus carica subtropichna listopadna roslina rodu Fikus Ficus U roslini velike lopateve listya sho opadaye na zimu U kimnatnij kulturi vona zdatna davati plodi yaki chastishe dozrivayut v kinci lita abo voseni inodi navesni Inzhir rozmnozhuyut zimovimi bez listya i litnimi zelenimi zhivcyami Zimovi zhivci zrizuyut z odno dvolitnih pagoniv i sadyat rano navesni do rozpuskannya brunok v legku zemlyu Zeleni sadzhanci sadyat v kinci vesni na pochatku lita v pisok i trimayut do vkorinennya u vologomu seredovishi pid stakanom abo inshim sklyanim ukrittyam Ulitku trimayut na svitlih pidvikonnyah pri ryasnomu polivanni vzimku v proholodnomu misci pri velmi pomirnomu polivanni lishe b zovsim ne peresohla zemlya Do tririchnogo viku shorichno navesni do pochatku intensivnogo rostu peresadzhuyut v dernovo peregnijnij grunt Dorosli roslini peresadzhuyut cherez dva tri roki v shirokij posud u vazhchu zemlyu Supliddya inzhiru pokriti tonkoyu shkirkoyu z dribnimi voloskami Na verhivci supliddya rozmishene vichko prikrite lusochkami V zalezhnosti vid sortu supliddya inzhiru mayut duzhe bagatu kolorovu gammu vid zhovtogo do chorno sinogo koloru Prote chastishe zustrichayutsya zhovto zeleni supliddya Formoyu voni nagaduyut grushu a rozmirami iz voloskij gorih abo navit vdvichi bilshe Nestigli supliddya mistyat yidkij molochnij sik tomu voni neyistivni V supliddyah ye bagato krihitnih plodiv sho za morfologichnim tipom ye parakarpnim gorishkom na smak voni pomirno solodki Svizhi plodi inzhiru mayut do 24 cukru a susheni do 37 V nih ye takozh organichni kisloti dubilni rechovini bilki zhiri Plodi inzhiru yidyat u svizhomu sushenomu konservovanomu i pereroblenomu viglyadi Zi svizhih plodiv varyat varennya ta dzhem Enzim molochnogo soku ficin vikoristovuyut u medicini ta harchovij promislovosti a maslo u lakofarbovij promislovosti Dekorativna roslina derevina pridatna dlya tokarnih robit 57 Inzhir shiroko poshirenij v krayinah Seredzemnomor ya ta na Blizkomu Shodi U Serednij Aziyi na Kavkazi j u Krimu ce derevo viroshuyut u vidkritomu grunti yak cinnu plodovu kulturu sho daye vinni yagodi Prizhivsya vin i na Prikarpatti v ivano frankivskogo sadivnika sho na prisadibnij dilyanci plekaye svoyi derevcya 58 Poryadok Sapindocviti Sapindales Redaguvati Dokladnishe SapindocvitiRodina Anakardiyevi Anacardiaceae Redaguvati Dokladnishe AnakardiyeviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Anakardiyevi Anacardiaceae abo Sumahovi rodina sho vklyuchaye priblizno 600 vidiv i 72 rodiv kvitkovih roslin sho mayut plodi kistyanki Deyaki vidi viroblyayut otrujnu rechovinu urushiol nbsp nbsp nbsp nbsp Kesh yu Anacardium occidentale Tropichne derevo rodini Anakardiyevi Anacardiaceae rodom z pivnichno shidnoyi Braziliyi jogo batkivshina subtropiki Jogo otrujne nasinnya staye yistivnim tilki pislya obsmazhuvannya Vichnozelene derevce z pokruchenoyu suchkuvatoyu kronoyu za rozmirami troshki menshe nizh nasha gorobina v pomirnih shirotah Ukrayini ne roste Derevo visotoyu do 8 m rozgaluzhene do samoyi zemli z regulyarnoyu kronoyu Listya ovalne shkiryaste z korotkimi chereshkami Kviti dribni zibrani v grono pahuchi zelenuvato abo zhovto bili Plid kesh yu gorih nirkopodibnoyi formi roztashovanij na plodonizhci shozhij na grushu 59 Derevo rodom z pivnichno shidnoyi Braziliyi Zaraz takozh shiroko kultivuyetsya v Indiyi j Africi nbsp nbsp nbsp Mango Mangifera indica Roslina rodini Anakardiyevi Anacardiaceae rodu Mango Mangifera Vichnozelene mangove derevo syagaye 45 m u visotu krona dereva dosyagaye 10 m v obhvati Nove listya zrostaye zhovtuvato rozhevogo koloru prote shvidko staye temno zelenim Neveliki kolori vid bilogo do rozhevogo kvitki pislya rozkrittya mayut aromat shozhij z aromatom lilij Zrili frukti visyat na dovgih steblah i vazhat do 2 h kg Cej tropichnij frukt iz solodkim smakom i nitchastoyu strukturoyu Kolir shkirki v chervonih zhovtih i zelenih tonah kolir m yakushu zhovtij Ye odnim z nacionalnih simvoliv v Indiyi j Pakistani 60 Ranishe cya roslina rosla na teritoriyi mizh indijskim shtatom Assam i derzhavoyu M yanma u vologih tropichnih lisah ale teper viroshuyetsya v bagatoh inshih krayinah u SShA Meksici v krayinah Pivdennoyi j Centralnoyi Ameriki na Karibskih ostrovah u tropichnomu poyasi Afriki napriklad u Keniyi j Kot d Ivuar v bagatoh aziatskih krayinah Tayiland Filippini a takozh v Avstraliyi U Yevropi mango kultivuyetsya golovnim chinom v Ispaniyi i na Kanarskih ostrovah nbsp Svinyachi slivi Spondias abo Makok rid tropichnih roslin rodini Anakardiyevi Anacardiaceae vklyuchaye 17 vidiv sered yakih bagato plodovih derev 10 z 17 vidiv spozhivayut u yizhu Butoni ta plodi solyat u Karnataci Indiya U Tayilandi vikoristovuyut navit listya roslini Vid tajskoyi nazvi Spondias dulcis Makok pohodit nazva mista Bangkok 61 nbsp nbsp nbsp nbsp Mombin zhovtij Spondias mombin Visoke rozloge derevo sho maye 20 30 m zavvishki j 1 5 m u poperechniku vid tropichnih roslin rodu Svinyacha sliva rodini Anakardiyevi Anacardiaceae Inshi nazvi yamajska sliva ispanska tropichna sliva sliva mango v Ispaniyi chornosliv mombin u Franciyi amazonski indianci nazivayut jogo plid tapira ubos v Peru Listya duzhe krasivi rozmirom do 50 sm navit bez plodiv roslina viglyadaye dekorativno Plodi za smakom kisli z aromatom muskusu U davninu shiroko vzhivavsya starodavnim narodom majya Sogodni cinuyetsya moreplavcyami yaki virushayuchi v plavannya berut plodi z soboyu dlya vtamuvannya spragi plodi duzhe sokoviti Takozh plodi vzhivayut v yizhu v tushkovanomu viglyadi z cukrom bagato hto vikoristovuye yih u svizhomu viglyadi Iz soku vigotovlyayut rizni napoyi zhele abo dodayut u morozivo 62 63 Poshireno vid pivdennoyi Meksiki do Braziliyi ta Peru ostrovah Karibskogo basejnu naturalizovano v Africi Pivdennij Aziyi Indiyi Bangladesh Shri Lanci Indoneziyi Malajziyi j Tayilandi nbsp nbsp nbsp Mombin purpurnij Spondias purpurea Vid tropichnih roslin rodu Svinyacha sliva rodini Anakardiyevi Anacardiaceae Insha nazva meksikanska sliva yaku otrimalo zavdyaki shozhosti plodiv z plodami slivi za smakom i strukturoyu Listopadne nevisoke derevo yake dosyagaye zavvishki 15 m Derevo ne duzhe rozloge Listki zavdovzhki vid 12 do 25 sm skladni j neparnoperisti Dovzhina plodiv stanovit vid 2 5 do 5 sm Zverhu voni vkriti zhovtoyu fioletovoyu chervonoyu abo pomaranchevoyu glyansovoyu shkirkoyu Useredini plodu mistitsya aromatnij kislij m yakush zhovtogo koloru duzhe sokovitij i za strukturoyu voloknistij 64 65 U dikomu viglyadi roslina zrostaye v Centralnij Americi Peru Braziliyi j na ostrovah Karibskogo morya Kultivuyetsya v krayinah za miscem svogo pohodzhennya a takozh u Venesueli na Filippinah ta Nigeriyi 64 65 nbsp Sumah Rhus chagarniki abo neveliki dereva yaki mozhut dosyagati visoti 1 10 metriv rodini Anakardiyevi Anacardiaceae Listki roztashovani po spirali Kviti v shilnih mitelkah kozhna kvitka duzhe malenka zelenuvata molochno bila abo chervona z p yatma pelyustkami Plodi utvoryuyut shilni skupchennya chervonuvatih kistyanok V Ukrayini rostut Sumah volosistij abo octove derevo Rhus hirta L Sudw Rhus typhina Torn Sumah dubilnij Rhus coriaria L roste na suhih kam yanistih shilah osoblivo lupakah cinna chinbarna ta farbuvalna roslina dekorativnij kush Bagato vidiv sumahu kultivuyut yak dekorativni Sumah yavanskij Rhus javanica L ta insh Sumah abo Sumak speciya z melenih yagid odnogo z vidiv sumaha chervonuvato bordovogo koloru z kislim smakom Zastosovuyetsya v tureckij kuhni dlya zapravki salativ na Kavkazi dlya marinuvannya shashliku 66 nbsp Fistashka Pistacia rid nevelikih derev ta kushiv rodini Anakardiyevi Anacardiaceae poshirenij u prirodi na Kanarskih ostrovah Pivnichno zahidnij Africi Pivdennij Yevropi Centralnij ta Shidnij Aziyi Pivnichnij Americi Meksika pivden SShA Zazvichaj ci roslini dosyagayut 5 15 m zavvishki Listya cherguyetsya peristo skladne mozhe buti yak vichnozelenim tak i listopadnim zalezhno vid vidu Skriz fistashki rostut poodinoko inodi utvoryuyuchi ridkostijni fistashkovi lisi Fistashka spravzhnya Pistacia vera shiroko viroshuyetsya zaradi svoyih yistivnih plodiv fistashok Rodina Meliyevi Meliaceae Redaguvati Dokladnishe MeliyeviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Meliyevi 67 Meliaceae rodina poryadku Sapindocviti Sapindales Skladayetsya perevazhno z tropichnih derev i kushiv Mistit 50 rodiv ta 575 vidiv 68 Predstavniki rodini vikoristovuyutsya u budivnictvi medicini kosmetici ta kulinariyi nbsp nbsp nbsp nbsp Longkong Lansium parasiticum Vid fruktovih derev roslina rodini Meliyevi Meliaceae yaka rozpovsyudzhena u Pivdenno shidnij Aziyi Longkong roste u dikih umovah u lisah Sumatri Derevo serednogo rozmiru dosyagaye 30 metriv visoti i 75 santimetriv u diametri Kora sirogo koloru zi svitlimi ta temnimi plyamami Gustij sik maye bile zabarvlennya Listki peristo z yednani Kozhen maye po 6 9 listochkiv na odnomu dovgomu chereshku Kvitki malenki dvostatevi zibrani u veliki sucvittya sho zvisayut pryamo zi stovbura chi velikih gilok Plodi krugli rozmirom z veliku vinogradinu Shkirka plodiv shorstka U plodi mistyatsya do 3 oh girkuvatih nasinin sho vkriti napivprozorim biluvatim yistivnim m yakushem U Tayilandi frukti z tovstoyu shkirkoyu nazivayut longkong todi yak z tonkoyu langsam U Malajziyi ta Birmi zustrichayetsya nazva duku U yizhu vzhivayut m yakush plodiv longkongu Na smak vin nagaduye sumish vinogradu ta limonu 69 Longkong roste v dikih umovah u lisah Sumatri Yak fruktove derevo viroshuyut po vsij Pivdenno shidnij Aziyi Pivdennij Indiyi ta Filippinah nbsp nbsp nbsp Santoli Sandoricum koetjape Roslina rodini Meliyevi Meliaceae derevo shvidko virostaye do visoti 15 45 metriv Skladne listya maye tri eliptichni gladenki listochki Frukt kruglij chi ovalnij jogo kolir variyuyetsya zalezhno vid sortu Shkirka i m yakush yistivni v siromu viglyadi Roslina ne perenosit holodiv tomu poshirena viklyuchno u tropikah Z plodiv viroblyayut dzhemi siropi Perezrili plodi vikoristovuyut dlya brodinnya risovogo susla u vigotovlenni samorobnogo alkogolyu 70 Pohodit jmovirno z Pivdenno shidnoyi Aziyi Poshirenij frukt u Indiyi Malajziyi Indoneziyi Filippinah Roslina ne perenosit holodiv tomu poshirena viklyuchno u tropikah Pogano prizhivayetsya v Americi Ye poodinoki populyaciyi u Floridi ta Centralnij Americi Rodina Rutovi Rutaceae Redaguvati Dokladnishe RutoviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Rutovi Rutaceae rodina dvodolnih rozdilnopelyustkovih roslin poryadku Sapindocviti Sapindales Bilshist iz roslin rodini dereva napriklad limonni apelsinove derevo chagarniki zridka travi napriklad Ruta Ruta Yasenec Dictamnus Najvazhlivishe dlya lyudini znachennya mayut predstavniki rodu Citrus Citrus limoni apelsini mandarini ta inshi vidi 71 72 nbsp nbsp nbsp nbsp Apelsin Citrus sinensis Abo Apelsinove derevo vichnozelene derevo visotoyu do 7 12 m rodu Citrus Citrus rodini Rutovi Rutaceae nevidome v dikomu viglyadi ta jogo plodi Batkivshina Indiya ta Pivdenno Shidna Aziya Teplo ta vologolyubna roslina viroshuyetsya v tropikah ta subtropikah Maye kruglu kompaktnu kronu Listya z okrugloyu osnovoyu j zagostrenoyu verhivkoyu Kviti bili aromatni z velikoyu kilkistyu nektaru zapilyuyutsya komahami a v Centralnij Americi she j kolibri Plodi kulyasti abo ovalni inodi z zachatkovim plodom na verhivci zabarvlennya vid svitlo zhovtogo do majzhe chervonogo sokoviti kislo solodki Do apelsina blizkij inshij vid pomeranec pomarancha pomaranch yakij takozh nazivayut kislim abo girkim apelsinom 73 Chislenni sorti apelsinu lyudina kultivuye vzhe ponad 4 tisyachi rokiv u Yevropi z 15 stolittya na Chornomorskomu uzberezhzhi Kavkazu z 11 stolittya Promislova kultura apelsina rozvinuta v Italiyi Ispaniyi SShA Greciyi ta v inshih krayinah 74 75 nbsp nbsp nbsp nbsp Bael Aegle marmelos Abo yaponskij girkij apelsin derev yane yabluko matum yedinij vid rodu Bael Aegle derevo serednih rozmiriv Bael pohodit z Indiyi Skladni listya mayut po tri listka Plid gladkij zelenij z tverdoyu zaderev yaniloyu shkirkoyu Vizrivaye 11 misyaciv i mozhe dosyagnuti rozmiru grejpfruta Shkirka naskilki micna sho yiyi mozhna vidkriti lishe za dopomogoyu machete Vseredini znahoditsya voloknistij zhovtij m yakush z silnim aromatom persika ta shipshini Nasinnya obgornute prozoroyu klejkoyu rechovinoyu Z sushenih plodiv roslini roblyat napoyi chaj matum Na smak nagaduye chaj z shipshini 76 Susheni shmatki prodayut v upakovkah i na vagu M yakush fruktu mozhna yisti sirim Vin maye silnij nibi himichnij smak sho shozhij na persik Derevo shiroko poshireno u Aziyi Mozhe vizhiti pri shirokomu diapazoni temperatur vid 7 do 48 C Shob otrimati plodi neobhidnij suhij sezon 77 nbsp nbsp nbsp Grejpfrut Citrus paradisi Subtropichne vichnozelene derevo rodu Citrus Citrus rodini Rutovi Rutaceae a takozh jogo plid sho dosyagaye 30 40 sm Grejpfrut vvazhayut prirodnoyu gibridizaciyeyu pomelo ta apelsin yakij tezh u svoyu chergu ye davnishoyu gibridnoyu kulturoyu mizh pomelo ta mandarinom Nazva grejpfrut perekladayetsya z anglijskoyi movi vinogradnij plid Svoyeyu nazvoyu grejpfrut zobov yazanij osoblivosti rostu plodiv yaki chasto na gilkah zbirayutsya v ketyagi sho formoyu nagaduyut gigantski vinogradini Latinska nazva grejpfruta she cikavisha lat citrus paradisi abo rajskij citrus Nini ye priblizno 20 sortiv grejpfruta yaki za kolorom m yakusha dilyatsya na 3 osnovni grupi bili rozhevi j chervoni 73 Pislya 1880 roku pochalosya shvidke zrostannya promislovogo virobnictva ciyeyi kulturi v SShA a potim u krayinah Karibskogo basejnu Braziliyi Izrayili ta PAR U XX stolitti grejpfrut zajnyav providne misce na svitovomu fruktovomu rinku nbsp nbsp nbsp nbsp Lajm Citrus aurantiifolia Vid fruktovih derev rodu Citrus Citrus rodini Rutovi Rutaceae sho pohodyat z Indiyi genetichno shozhij z limonom Nazva pohodit vid perskogo لیمو limu Nevelike derevo abo kush visotoyu vid 1 5 do 5 0 m Krona gusta gilki pokriti korotkimi kolyuchkami Sucvittya pazushni z 1 7 kvitkami cvitinnya remontantne plodi neveliki 3 5 6 sm u diametri yajcepodibni m yakush zelenuvatij sokovitij duzhe kislij maye priyemnij duhmyanij aromat Shkirka zelena zhovtuvato zelena abo zhovta pri povnij zrilosti duzhe tonka 78 Batkivshinoyu kulturnogo lajma vvazhayetsya pivostriv Malakka Upershe promislova kultura lajma vinikla v 70 h rokah XIX stolittya na ostrovi Montserrat z Malih Antilskih ostroviv Miljoni derev lajma obroblyayut v Indiyi Shri Lanci Indoneziyi M yanmi Braziliyi Venesueli u krayinah Zahidnoyi Afriki Na mizhnarodnij rinok lajm nadhodit v osnovnomu z Meksiki Yegiptu Indiyi z Kubi j Antilskih ostroviv nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Limon Citrus limon Citri na abo limo nne de revo najimovirnishe gibrid fruktovih derev rodu Citrus Citrus rodini Rutovi Rutaceae Vvazhayetsya sho genetichno limon ye gibridom mizh pomerancem ta citronom 79 Harchova aromatichna dekorativna kultura Plodi vikoristovuyutsya dlya kulinarnih cilej peredusim sik ta cedra vikoristovuyutsya v kulinariyi ta prigotuvanni konditerskih virobiv Limonnij sik mistit vid 5 do 6 limonnoyi kisloti yaka daye limonu kislij smak i rN 2 3 Ye bagato napoyiv ta cukerok z limonnim aromatom u tomu chisli limonad Harakternij kislij smak limonnogo soku robit jogo klyuchovim ingrediyentom bagatoh strav po vsomu svitu Plodi mayut temno zelenij kolir vid zav yazkiv do togo chasu poki voni ne dosyagnut povnogo rozmiru j ostatochno dozriyut Pislya cogo zmina yihnogo koloru mozhe vidbuvatisya duzhe shvidko Yak stverdzhuye shvejcarskij botanik Dekandol batkivshinoyu limona ye Indiya de vin roste v dikomu stani v girskih miscevostyah bilya pidnizhzhya Gimalayiv Zvidti u davninu limon potrapiv u Mesopotamiyu de aklimatizuvavsya V Italiyu limon zavezli v IV st do n e koli Palladij viviz jogo z Midiyi ale shirokogo zastosuvannya vin u ti chasi ne nabuv Cyu roslinu takozh vikoristovuvali yak dekorativnu v rannih islamskih sadah 80 81 Limon buv shiroko rozpovsyudzhenij po vsomu arabskomu svitu j u Seredzemnomor yi mizh 1000 r 1150 r n e Arabi zavezli limon u H storichchi v Palestinu a vzhe zvidti hrestonosci vdruge zavezli cyu roslinu v Italiyu zokrema na o Siciliyu Pershi sprobi masovogo viroshuvannya limona v Yevropi zafiksovani v Genuyi v seredini 15 storichchya 81 Piznishe vin buv vprovadzhenij v Americi v 1493 roci koli Hristofor Kolumb priviz nasinnya limona na Gayiti pid chas jogo plavannya Ispanske zavoyuvannya po vsomu Novomu Svitu spriyalo poshirennyu limonnih derev V osnovnomu limon vikoristovuvavsya v dekoruvanni ta medicini 81 U 18 ta 19 stolittyah limoni vse chastishe viroshuyut u Floridi ta Kaliforniyi koli limoni stali vikoristovuvatisya v kulinariyi ta yak smakovi dobavki 82 nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Mandarin Citrus reticulata Mandarin 83 nevelichke vichnozelene derevo z rozlogoyu kronoyu visota yakogo zazvichaj ne perevishuye 2 3 m stari osobini mozhut syagati 5 m zavvishki bagatorichna roslina rodu Citrus Citrus rodini Rutovi Rutaceae Trivalist zhittya odnogo listka skladaye 2 4 roki Stovbur pryamij vkritij siroyu koroyu molodi pagoni zeleni Na gilkah roztashovani neveliki poodinoki kolyuchki Plid pomeranec gesperidij zavshirshki 5 6 sm Zovni vin vkritij porivnyano tonkoyu v porivnyanni z inshimi citrusami gladkoyu liskuchoyu shkirochkoyu kolir yakoyi v nedozrilih plodiv spochatku temno zelenij a potim u riznih sortiv mozhe nabuvati vidtinkiv vid zhovto do chervono pomaranchevogo Shkirka mandariniv mistit velicheznu kupu zalozok dobre pomitnih navit neozbroyenim okom Latinska vidova nazva reticulata perekladayetsya yak sitchastij sho vkazuye na harakterne roztashuvannya volokon sho vistilayut vnutrishnij bik shkirki cogo fruktu Poshirena citrusova kultura sho takozh vikoristovuyetsya yak likarska efiroolijna ta dekorativna Nabula znachnoyi populyarnosti zavdyaki svoyim plodam yaki takozh nazivayut mandarinami Krim togo slid zaznachiti sho nazva cih fruktiv poshiryuyetsya j na plodi blizkih vidiv ta mizhvidovih gibridiv 73 Pervinnij areal mandarina pivden Kitayu zvidki vin rozpovsyudivsya na prilegli rajoni Pivdenno Shidnoyi Aziyi Narazi vidomi lishe kulturni roslini cogo vidu pervisni dikorosli populyaciyi vtracheni Mandarin bulo zavezeno do Yevropi she na pochatku XIX stolittya Promislovi plantaciyi mandariniv zoseredzheni okrim Kitayu v Yaponiyi Pivdennij Koreyi Indiyi Ispaniyi Alzhiri Braziliyi Turechchini Gruziyi pivdennih regionah Franciyi Najkrashi sorti mandariniv vivedeni v Ispaniyi 73 nbsp nbsp nbsp nbsp Pomelo Citrus maxima Pome lo inkoli pompe lmus abo she ddok Citrus maxima abo Citrus grandis vichnozelena roslina vid fruktovih derev rodu Citrus Citrus rodini Rutovi Rutaceae ta jogo plid blido zelenogo abo zhovtogo koloriv za rozmirom bilshij za grejpfrut Vaga plodu solodkogo za smakom mozhe syagati kilkoh kilogramiv diametr do 30 santimetriv Vvazhayutsya pridatnimi dlya vzhivannya v yizhu ne tilki dolki a j m yakush ta shkirku yaka ne taka girka yak u inshih citrusovih Vid grejpfruta pomelo vidriznyayetsya bilshimi voloknami j duzhe solodkim smakom 73 Batkivshinoyu pomelo vvazhayetsya Malajskij arhipelag na pivdennomu shodi Aziyi 84 85 86 U dikomu viglyadi zrostaye na richkovih beregah Tongi Fidzhi j Gavayah 87 Krim togo aktivno viroshuyetsya v pivdennomu Kitayi Tayilandi Tajvani Bangladesh na pivdni Yaponiyi u V yetnami Indiyi Indoneziyi M yanmi Novij Gvineyi ta na ostrovah Tayiti Sortovi roslini pomelo kultivuyutsya takozh v Izrayili ta na Seredzemnomor yi u krayinah Karibskogo basejnu ta v Pivdennij Africi u SShA v Arizoni Kaliforniyi Floridi ta Tehasi 86 nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Citron Citrus medica Kush abo derevo 3 m zavvishki vid vichnozelenih roslin rodu Citrus Citrus rodini Rutovi Rutaceae Insha nazva cedrat U Kitayi jogo nazivayut fu shou tobto ruka Buddi Odin z Troh blagoslovennih plodiv poryad z persikom i granatom Maye najbilshi z usih citrusovih plodi z shishkuvatoyu gorbistoyu poverhneyu narodna nazva shishkan Yihnya dovzhina stanovit 12 40 sm diametr 8 28 sm Forma plodiv dovgasta nagaduye gronu bananiv poverhnya rebrista shkirka tovsta 2 5 5 sm zhovta nache limon inodi pomaranchevogo koloru z kisloyu abo kislo solodkoyu trohi girkuvatim malo sokovitim m yakushem Plodi mistyat bagato nasinnya na kinchiku ye nevelikij sosochok Zazvichaj plodi vazhat priblizno 500 g ale inodi buvayut i ponad 1 kg Sik kisluvatij duzhe aromatnij Shkirochka serednoyi tovshini gladenka zlegka gorbista duzhe tovsta j aromatna U svizhomu viglyadi shkirka citronu jde v yizhu yak aromatna priprava do riznih strav osoblivo do krup yanih Z neyi takozh varyat varennya marmelad cukati gotuyut marinadi 88 U davninu citron shiroko obroblyali v Zahidnij Indiyi Zahidnij Aziyi ta krayinah Seredzemnomor ya Vin pershim iz citrusovih zadovgo do nashoyi eri potrapiv u Yevropu Teper jogo takozh viroshuyut u bagatoh krayinah ale na nevelikih ploshah bo dereva silno obmerzayut pri temperaturi 3 4 C i ne mayut shirokogo zastosuvannya v harchovij galuzi 89 Rodina Sapindovi Sapindaceae Redaguvati Dokladnishe SapindoviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Sapindovi Sapindaceae rodina kvitkovih roslin poryadku Sapindocviti Sapindales Mistit priblizno 140 150 rodiv i 1400 2000 vidiv sho poshireni v pomirnomu i tropichnomu poyasah sered yakih klen girkokashtan rambutan ta lidzhi Rodi perevazhno pomirnih shirot ranishe podileni mizh rodinami Klenovi Aceraceae Acer Dipteronia i Girkokashtanovi Hippocastanaceae Aesculus Billia Handeliodendron buli vklyucheni do rodini Sapindaceae za sistemoyu APG Ostanni doslidzhennya pidtverdzhuyut vidnesennya cih taksoniv do Sapindaceae 90 91 nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Lidzhi Litchi chinensis Plodove vichnozelene visotoyu 10 30 metriv zazvichaj do 15 metriv derevo rodini Sapindovi z rozkidistoyu kronoyu Listki skladni parnoperisti ridshe buvayut neparnoperistimi skladayutsya z 4 8 listochkiv vityagnuto yajcepodibnoyi abo lancetopodibnoyi formi z zagostrenim kincem Plodi prinasinniki lichi neveliki ovalni zavdovzhki 2 5 4 sm Yihnya shkirka chervonogo koloru pokrita chislennimi zagostrenimi gorbkami Svitlij zhelepodibnij m yakush legko viddilyayetsya vid shkirki maye solodkij smak z nevelikim vinnim vidtinkom Za smakom lichi nagaduye vinograd U subtropikah vrozhaj zbirayut u travni chervni Supliddya zrivayut cilkom oskilki plodi zibrani okremo shvidko psuyutsya Plodi lidzhi vikoristovuyut u yizhu v svizhomu viglyadi gotuyut z nih rizni solodki stravi zhele morozivo ta in Konservovani z cukrom plodi bez shkirki j kistochok eksportuyutsya do bagatoh krayin Plodi vikoristovuyutsya navit dlya virobnictva tradicijnogo kitajskogo piva Plodi lidzhi spozhivayut pid chas Festivaliv sobachogo m yasa 92 Plodi inkoli sushat povnistyu shkirka pri comu staye tverdoyu a vseredini vilno perekochuyetsya suhij m yakush iz kistochkoyu Taki susheni plodi nazivayut gorihom lidzhi 93 Lidzhi dobre rostut u subtropichnomu klimati z suhimi desho proholodnimi zimami u vologishomu ekvatorialnomu klimati ne plodonosyat 94 Viddayut perevagu dobre zvolozhenomu rodyuchomu gruntu Rozmnozhuyut yih siyancyami abo vegetativno Roste derevo povilno plodonoshennya nastaye u siyanciv na 8 10 rik pri vegetativnomu rozmnozhenni cherez 4 6 rokiv 93 nbsp nbsp nbsp nbsp Rambutan Nephelium lappaceum Takozh Nefelium vichnozelene tropichne derevo visotoyu 12 20 metriv rodini Sapindovi rodom z Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta jogo plid Listki parnoperisti 10 30 sm u dovzhinu z 3 11 listochkiv Kvitki dribni 2 5 5 mm zibrani v sucvittya Roslini mozhut buti yak dvodomnimi tak i odnodomnimi Plid ovalnij chi okruglij 3 6 sm u dovzhinu ta 3 4 sm u shirinu Plodi dostigayut u kiticyah po 10 20 razom Shkiryasta obolonka chervonuvata zridka zhovta abo zhovtogaryacha vkrita m yakimi m yasistimi voloskami zvidsi j nazva vid malajskogo slova rambut volossya M yakush plodu napivprozorij bilij abo zlegka rozhevij solodkij z legkim kisluvatim prismakom trohi nagaduye vinograd Nasinina odna svitlo korichneva 1 1 3 sm u dovzhinu za konsistenciyeyu shozha na gorih Neyistivna v siromu viglyadi ale vzhivayetsya v yizhu pislya kulinarnoyi obrobki Plodi solodki zastosovuyutsya v malajskij indonezijskij tajskij kuhni Vzhivayetsya u yizhu sirim konservovanim Pereroblyuyetsya u dzhemi zhele 95 96 97 Batkivshina rambutanu Malajzijskij arhipelag Viroshuyetsya u Pivdenno Shidnij Aziyi Africi krayinah Karibskogo basejnu na Gavayah v Avstraliyi Klada Evdikoti Ajsteridi Asterids RedaguvatiDokladnishe Evdikoti Dokladnishe AjsteridiPoryadok Veresocviti Ericales Redaguvati Dokladnishe VeresocvitiRodina Ebenovi Ebenaceae Redaguvati Dokladnishe EbenoviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Ebenovi lat Ebenaceae rodina dvodolnih roslin sho vhodit v poryadok Veresocviti Ohoplyuye tri rodi i blizko 770 98 vidiv derev i chagarnikiv Nazvu rodini utvoreno vid nazvi rodu Ebenus Ebenus yake vvazhayetsya sinonimom dijsnoyi nazvi rodu hurma Diospyros Latinska nazva rodu Diospyros maye grecke pohodzhennya j mozhe buti vitlumachena yak yizha bogiv inshe znachennya bozhestvennij vogon Hurma Diospyros rid teplolyubnih roslin rodini Ebenovi Harakternij dlya tropikiv lishe kilka vidiv pohodyat z pomirnogo poyasu V rodi nalichuyetsya blizko 400 500 vidiv listopadnih abo vichnozelenih derev i kushiv shiroko poshirenih v bagatoh krayinah Yevraziyi Ameriki v Avstraliyi j navit na pivdni Ukrayini Usogo za deyakimi danimi nalichuyetsya ponad 500 riznovidiv hurmi A do najvidomishih v nashih krayah vidnosyat terpku kavkazku ne terpku yaponsku i solodku shokoladnu vidomishu yak korolok Za formoyu nagaduye yablunyu a yiyi oranzhevi chi chervoni plodi zdaleka zdayutsya apelsinami 3 nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Hurma shidna Diospyros kaki Inshi nazvi roslini ukrayinskoyu movoyu hurma kitajska abo hurma yaponska vid bagatorichnih derev rodu hurma rodini Ebenovi lat Ebenaceae sho pohodit z Aziyi Derevo sho syagaye visoti do 10 metriv vidomi vipadki dosyagnennya visoti 12 m Z viglyadu roslina shozha na yablunyu Listki chergovi yajcepodibno dovgasti temno zeleni znizu blidi shirokolancetni Voseni nabuvayut chervonogo zabarvlennya Kviti v pazuhah listkiv poodinoki abo po kilka na korotkih nizhkah Chashechka chotirilopateva Vinochok chotirilopatevij dzvonikuvatij temno chervonij Cholovichi kviti mayut 16 tichinok zhinochi 4 8 staminodij zav yaz verhnya zvichajno 8 gnizdna z odniyeyu sim yabrunkoyu v kozhnomu gnizdi Hurma shidna cvite z travnya po cherven Kultivuyetsya yak plodova roslina u vsomu sviti vidoma velika kilkist sortiv Populyarni sorti hurmi ob yednuyutsya v grupu sortiv vidomu v Ukrayini pid nazvoyu korolok Takozh populyarnij riznovid hurmi shidnoyi sharon yakij nazivayetsya tak za nazvoyu dolini Sharon v Izrayili Sharon ne mistit nasinnya i maye m yakshij smak bo mistit malo taninu Zagalom sharon ce ne okremij riznovid a radshe komercijna nazva zvichajnoyi hurmi do yakoyi bulo zastosovano himichne dozrivannya u prisutnosti spirtu abo okisu vuglecyu tanin v plodah zv yazuyetsya v nerozchinnu formu Plid buro zhovta m yasista yagoda rozmirom z yabluko plid yistivnij solodkij pomaranchevij formoyu shozhij na pomidor Kulyastij abo ovalnij plid mozhe mati masu do 500 gramiv Gladka bliskucha ta tonka shkirka maye kolir vid zhovtogo do chervono oranzhevogo Desho svitlishij m yakush plodu mozhe mistiti do 8 nasinin i maye terpkij smak Pri dozrivanni plid staye m yakim U Kitayi hurma shidna ye odniyeyu z najdavnishih kulturnih roslin kultivuyetsya vzhe protyagom priblizno 2000 rokiv V Yaponiyi kultivuyetsya z 1850 roku Ostannim chasom viroshuyetsya takozh u krayinah Seredzemnomor ya napriklad v Ispaniyi ta Izrayili v Pivdennij Africi j SShA U Serednij Aziyi ta na Kavkazi hurmu shidnu stali viroshuvati praktichno skriz de ranishe viroshuvalasya hurma kavkazka oskilki hurma shidna maye veliku vrozhajnist ta bilshi plodi sho mistyat bagato taninu hocha cherez v yazhuchi vlastivosti taninu plodi hurmi shidnoyi suttyevo postupayutsya kavkazkij hurmi za smakom Hurma shidna kultivuyetsya v 10 krayinah svitu prichomu 90 viroshuyetsya v Kitayi Yaponiyi ta Koreyi V Shidnij Aziyi osnovnij chas zbirannya vrozhayu zhovten ta listopad Dereva vtrachayut todi vzhe vse listya 99 V Ukrayini hurma na pidshepi sortu Virginska mozhe viroshuvatis u vidkritomu grunti ale ce dosit rizikovano Poryadok Gubocviti Lamiales Redaguvati Dokladnishe GubocvitiRodina Maslinovi Oleaceae Redaguvati Dokladnishe MaslinoviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Masli na abo oli va Olea rid roslin rodini maslinovih nbsp nbsp nbsp nbsp Maslina yevropejska Olea europaea Inshi nazvi olivne derevo oliva zvichajna nevelike vichnozelene subtropichne derevo rodini maslinovih Oleaceae Pohodit z priberezhnih rajoniv Seredzemnomor ya zokrema Livanu i Siriyi Maloyi Aziyi ta pivnichnogo Iranu Plid cogo dereva maslina plid ye poshirenim harchovim produktom Seredzemnomorskogo regionu zokrema dzherelom maslinovoyi oliyi 100 Kulturni sorti maslini yevropejskoyi viroshuyut u vsih seredzemnomorskih krayinah v Ukrayini na Chornomorskomu uzberezhzhi Rosiyi v rajoni Gelendzhika Tuapse i Sochi v Gruziyi Azerbajdzhani Turkmenistani Iraku Irani Pakistani ta pivnichnij Indiyi U 1560 roci bula zavezena v Ameriku de viroshuyetsya perevazhno v Peru j Argentini 101 Vpershe yiyi pochali kultivuvati v Greciyi de j dosi viroshuyut u velikih kilkostyah V Ukrayini maslinu viroshuyut v Krimu pri comu vona mozhe rosti ne tilki na pivdennomu berezi ale j na reshti teritoriyi pivostrova Rozvedennyam maslin v Krimu pochali zajmatisya z davnih chasiv I v nash chas mozhna zustriti okremi dereva patriarhi kotrim vipovnilos 400 500 rokiv Zustrichayutsya takozh grupovi nasadzhennya u viglyadi nevelikih gayiv V Derzhavnomu Nikitskomu botanichnomu sadu UAAN roste najstarisha maslina v Ukrayini kotrij za pidrahunkami do 2000 rokiv 102 Poryadok Derenocviti Cornales Redaguvati Dokladnishe DerenocvitiRodina Derenovi Cornaceae Redaguvati Dokladnishe DerenoviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Dere n 103 Cornus rid bagatorichnih roslin rodini Derenovih ob yednuye blizko 50 vidiv 104 Perevazhno ce listopadni roslini dereva abo chagarniki chi kushi ridko napivkushi z bagatorichnimi derev yanistimi povzuchimi steblami Deyaki vidi trav yanisti roslini Listorozmishennya suprotivne chi pochergove Listki prosti cilokrayi Kvitki dvostatevi inodi rozdilnostatevi pravilni zontikopodibni golovchasti chi vinikopodibni Pelyustok 4 chi 5 tichinok 4 5 zav yaz nizhnya Plid kistyanka chi yagoda zvichajno m yasista nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Dere n spravzhnij 105 Cornus mas L abo zvichajnij 106 takozh kizil spravzhnij miscevi nazvi kizil rogovik deren chervonij derenka kizilchak kogutiki ternik shon 106 Visokij 2 5 m kush rodini derenovih abo nevelike derevce z krugloyu kronoyu Molodi pagoni zelenuvato siri a stari vkriti siroyu trishinuvatoyu koroyu Listki suprotivni vid yajcepodibnih do lancetnih 6 10 sm zavdovzhki zeleni cilokrayi sidyat na korotkih chereshkah vkritih yak i plastinka pritisnutimi voloskami Kvitki dribni do 10 mm u diametri zolotisto zhovti zibrani v zontikopodibni sucvittya U kozhnomu sucvitti 5 9 kvitok otochenih spilnoyu chotirilistoyu obgortkoyu Kvitka 4 5 chlenna dvostateva tichinok 4 5 matochka odna zav yaz nizhnya Plid temno chervona zhovta abo rozheva sokovita kistyanka 12 30 mm zavdovzhki ovalna abo grushopodibna Kistochka tverda veretenopodibna majzhe gladenka Vidriznyayetsya zimostijkistyu nevibaglivistyu do umov viroshuvannya Rozmnozhuyut nasinnyam vidvedennyami zelenimi zhivcyami ochkuvannyam 107 Teplolyubna tinovitrivala roslina Traplyayetsya u pidlisku listyanih i mishanih lisiv Zacvitaye do rozpuskannya listkiv u berezni kvitni plodi dostigayut u serpni veresni Poshirenij u pivdenno zahidnij chastini Pravoberezhzhya v Karpatah Zakarpatti v Krimu Rajoni zagotivel Vinnicka Ternopilska Hmelnicka oblasti pivdenni rajoni Kirovogradskoyi Odeskoyi Cherkaskoyi oblastej Chasom utvoryuye sucilni zarosti Botanichnim sadom AN URSR buli otrimani cinni formi kizilu perspektivni dlya promislovoyi kulturi 9 11 9 15 1 171 422 525 ta inshi 107 Klada Magnoliyidi Magnoliids RedaguvatiDokladnishe MagnoliyidiDiv takozh Klada Poryadok Lavrocviti Laurales Redaguvati Dokladnishe LavrocvitiRodina Lavrovi Lauraceae Redaguvati Dokladnishe LavroviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Perseya Persea rid z blizko 100 vidiv 108 vichnozelenih derev ta kushiv rodini lavrovih Naukova nazva rodu pohodit vid imeni davnogreckogo geroya napivmifichnogo carya Argosa i Miken XV st do n e Perseya 109 Najvidomishij predstavnik avokado Persea americana sho utvoryuye populyarni yistivni plodi nbsp nbsp nbsp Avokado Persea americana abo aligatorova grusha 110 vichnozelene derevo rodini lavrovih Kultivuvalisya z VII VIII st n e Plodi yistivni smachni grushopodibni yagodi z kistochkoyu vseredini Kolir plodiv temno zelenij abo temno brunatnij Dovzhina 10 15 sm Serednya masa plodu 300 600 g M yakush bagatij na zhiri Sirovina dlya vigotovlennya kosmetichnih kremiv Chasto mazhut na hlib abo roblyat meksikansku stravu Guakamole sumish peretertogo avokado pomidoriv percyu kotru vikoristovuyut yak pastu na hlib abo dlya vmochuvannya Narodi Shidnoyi Aziyi spozhivayut yak desert abo yak frukti 111 Pohodit iz Centralnoyi Ameriki Viroshuyut v zoni tropikiv u bagatoh tropichnih i subtropichnih rajonah SShA Braziliya Afrika Izrayil Urozhaj 150 200 kg plodiv iz dereva Ye bilsh yak 400 sortiv avokado V Yevropi avokado mozhna kupiti protyagom vsogo roku golovnim postachalnikom do Yevropi ye Meksika Virobnictvo avokado u sviti v 2014 roci dosyaglo 5 03 mln tonn za danimi FAOSTAT OON 112 Poryadok Magnoliyecviti Magnoliales Redaguvati Dokladnishe MagnoliyecvitiRodina Annonovi Annonaceae Redaguvati Dokladnishe AnnonoviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp Azimina Asimina rid roslin rodini Annonaceae nalichuye blizko 10 vidiv 113 Papaya rodom zi Shodu Pivdnya i Serednogo Zahodu SShA yiyi prirodnij areal dosyagaye kordoniv Ontario ta Nyu Jorka Floridi j Tehasu nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Papa ya Asimina triloba Naukova nazva rodu Asimina triloba vzyata z indianskoyi nazvi assimin cherez francuzku asiminier epitet triloba vidnositsya do kvitiv trilopatevi chashechki takozh vidoma pid nazvami azimi na trilopate va abo girski j bana n vid dvodolnih kvitkovih roslin iz rodu Azimina rodini Annonovi Vid maye bagato narodnih nazv lapa lapa dinne derevo dikij banan banan preriyi Kanzas banan Kentukki banan Michigan banan Missuri banan banan bidnyaka Listopadne derevo abo chagarnik visotoyu do 15 m zazvichaj 4 5 m Molodi pagoni gusto opusheni odnorichni goli olivkovo korichnevi bliskuchi dvorichni siri z pomitnimi sochevichkami Brunki korichnevo chervoni sherstisti Listki oberneno dovgasto yajcepodibne dovzhinoyu 12 30 sm shirinoyu 4 5 12 sm na vershini korotko zagostreni sho postupovo zvuzhuyutsya do chereshka cilokrayi shkiryasti z chastimi prosvichuvanimi tochkovimi zalozkami znizu v molodosti z chervonuvato korichnevim opushennyam piznishe silno ogolyuyutsya svitlo abo siro zeleni Chereshki dovzhinoyu 0 8 1 2 sm V seredini oseni voni zhovtiyut i opadayut nove listya z yavlyayutsya v kinci kvitnya koli roslina vzhe vidcvitaye Plodi dovzhinoyu 5 16 sm shirinoyu 3 7 sm vazhat vid 20 do 500 g po 2 8 plodiv na odnij plodonizhci zazvichaj dovgasti cilindrichni abo okrugli zazvichaj desho krivi nezgrabni Shkirka u plodiv tonka napivprozora ale legko zchishayetsya Kolir u miru dozrivannya zminyuyetsya vid zelenogo do limonno zhovtogo a pislya pershih zamorozkiv staye korichnevim abo chornim M yakush stiglogo plodu m yakij biluvato zhovtij abo pomaranchevo zhovtij z nudotno solodkim smakom i priyemnim ananasovo sunichnim aromatom Vona bagata fruktozoyu i saharozoyu a takozh mikroelementami Smakom zrila azimina trohi nagaduye banan i mango Yedinij vid ciyeyi rodini yakij mozhe zrostati ta davati plodi za mezhami tropichnogo klimatu U prirodi areal vidu ohoplyuye Pivnichnu Ameriku vid pivdennoyi chastini Ontario Kanada do Floridi Na zahodi jogo areal dohodit do pivdenno shidnoyi Nebraski j Tehasu 114 Azimina bula zavezena v Ispaniyu Franciyu Italiyu Yaponiyu i ryad inshih krayin Asimina triloba v prirodnih umovah roste na puhkih vologih gruntah v lisistih miscevostyah po beregah richok chasto utvoryuyuchi gusti zarosti Optimalnij klimat vologe ta proholodne lito vid proholodnoyi do holodnoyi zimi z minimumom 810 mm doshu na rik koli opadi rivnomirno rozpodileni protyagom roku Dobre roste v mezhah zoni 5 26 C i zoni 8 9 C nbsp nbsp Anno na Annona drugij za chislom vidiv rid roslin rodini annonovih Annonaceae sho mistit blizko 110 vidiv poshirenih v Neotropichnij ta Afrotropichnij ekozonah Nazva roslini prohodit z movi tayino Paleobotanichni doslidzhennya pokazuyut sho kultivuvannya annoni v rajoni richki Yautepek na teritoriyi suchasnoyi Meksiki pochalosya blizko 1000 roku do n e Zaraz dlya vikoristannya lyudinoyu sim vidiv annon viroshuyut u silskomu gospodarstvi do yakih takozh nalezhat taki roslini yak azimina ilang ilang i smetanne yabluko ta odin mizhvidovij gibrid ciyeyi roslini Atemoya shresheni Annona squamosa ta Annona cherimola persh za vse zavdyaki yistivnim plodam Bagato vidiv takozh vikoristovuyutsya v tradicijnij medicini yak zasib vid cilogo ryadu hvorob zokrema cherez visokij vmist biologichno aktivnih acetogeniniv nbsp nbsp nbsp nbsp Sou sep Annona muricata takozh sausep smetanne yabluko vichnozelene derevo iz shirokim zelenim listyam Frukti dosyagayut komercijnoyi zrilosti pri rosti do 20 30 sm v diametri zelenogo koloru masoyu do 2 5 kg Vseredini bila m yakot i chorne nasinnya M yakot vikoristovuyut u virobnictvi moroziva sherbetiv ta kremiv siropiv cukerok tortiv zhele i varennya Smak mozhna porivnyati iz smakom sunic ta ananasu zmishanih razom v soku Sou sep chastishe vzhivayut u viglyadi soku nizh sam plid Nayavni doslidzhennya yaki vkazuyut na mozhlivij vpliv antocianiv yaki znahodyatsya v kistochkah roslini na rozvitok nejrodegenerativnih zahvoryuvan v tomu chisli i hvorobi Parkinsona 115 116 Prote cej efekt ne do kincya dovedenij i potribni nastupni doslidzhennya 117 Sou sep pristosovanij do klimatu iz visokoyu vologistyu i teplimi zimami temperaturi nizhche 5 C viklikayut opadannya listya a temperatura nizhche 3 C mozhe buti fatalnoyu Roste na Karibah v Centralnij i Pivdennij Americi vid pivnochi Braziliyi do Vest Indiyi Poza zonoyu svogo prirodnogo rostu isnuye obmezhene virobnictvo ale ne pivnichnishe pivdnya Floridi Takozh viroshuyetsya v pivdenno shidnij Aziyi nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Cukrove yabluko Annona squamosa abo annona luskata plodove derevo abo kush vid rodu Annona Annona rodini Annonovih Annonaceae visotoyu vid 3 do 6 m maye vidkritu kronu i gilki zigzagopodibnoyi formi Listya dvoryadni roztashovani na korotkih opushenih chereshkah mayut dovgastu formu 5 15 sm zavdovzhki i 2 5 sm zavshirshki aromatni pri roztiranni Cukrove yabluko cvite navesni abo na pochatku lita Cvit aromatnij dovgastoyi formi 2 5 3 8 sm zavdovzhki roztashovuyetsya uzdovzh gilok po odnij kvitci abo v grupah po 2 4 kvitki Cvit maye tri m yasisti zovnishni pelyustki zhovto zelenogo koloru zovni i blido zhovtogo koloru vseredini z purpurovoyu abo temno chervonoyu plyamoyu v osnovi i tri malenki vnutrishni pelyustki Cvit nikoli povnistyu ne rozkrivayetsya Plid cukrovogo yabluka maye skladnu strukturu kruglu formu i dosyagaye 10 santimetriv v dovzhinu Shkirka plodu tovsta blido zelenogo siro zelenogo abo blakitnuvato zelenogo koloru i mistit opukli segmenti M yakush useredini ploda skladayetsya z velikoyi kilkosti bliskuchih zapashnih sokovitih solodkih segmentiv kremovoyi konsistenciyi z chudovim smakom Kozhen segment mistit odnu podovzhenu chornu abo temno korichnevu nasininu Plid mozhe vklyuchati 20 38 nasinin M yakush stiglih plodiv cukrovogo yabluka yistivnij Pered vzhivannyam gruba shkirka plodu zazvichaj znimayetsya pislya chogo segmenti m yakusha vzhivayut u yizhu a zernyata viplovuyut M yakush takozh vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya desertiv i holodnih napoyiv 118 119 120 Tochne pohodzhennya cukrovogo yabluka dostemenno nevidome Teper cukrove yabluko shiroko kultivuyetsya v Pivdennij i Centralnij Americi na Antilskih ostrovah v Indiyi Indoneziyi na pivdni Kitayu na Filippinah v Africi Avstraliyi ta Polineziyi Na Yamajci v Indiyi Puerto Riko Barbadosi i v suhih rajonah na pivnochi Kvinslenda v Avstraliyi cukrove yabluko zustrichayetsya v dikomu viglyadi na pasovishah v lisah i vzdovzh dorig nbsp nbsp Cherimoya Annona cherimola abo sherimoya tropichna roslina rodini annonovih Annonaceae Pohodit pervisno z Andskih polonin Peru Ekvadoru Kolumbiyi ta Boliviyi Hocha roslina opinilas u Chili vzhe zgodom zvidti yiyi plodiv vivozyat najbilshe nizh zvidkis u tij okolici Plid skladnij trohi dovgastij 10 20 sm zavdovzhki ta 7 10 sm u popereku maye gladku zelenu shkurku M yakush bilij duzhe solodkij uryasnenij chornimi kamincyami 121 U Pivnichnij pivkuli cherimoyu viroshuyut u Seredzemnomor yi Ispaniyi j Izrayili ta v Kitayi Rodina Muskatnikovi Myristicaceae Redaguvati Dokladnishe MuskatnikoviZobrazhennya Nazva Opis Poshirennya nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Muskatnik Myristica takozh muskat muskatnij gorih muskatne derevo rid vichnozelenih dvodomnih derev rodini muskatnikovih Nalichuye ponad 100 120 vidiv Derevo 9 12 metriv zavvishki z m yasistimi listkami ta svitlo zhovtimi aromatnimi kvitami yaki zibrani v zontichni kitici Plodi zavdovzhki 6 9 sm zhovtogo koloru z m yasistim navkoloplidnikom v yakomu znahoditsya velika nasinina z gillyastim chervonuvatim prisimyannikom Najposhirenisha pryanist muskatnik duhmyanij lat Myristica fragrans Nasinnya muskatnika abo muskatnij gorih ta visushenij prisim yannik macis maye pekucho pryanij prismak ta svoyeridnij aromat Osnovna skladova muskatnogo goriha efirna oliya bilok ta krohmal Vin mistit vid 7 do 15 efirnoyi oliyi yaka skladayetsya iz riznomanitnih terpeniv a takozh mistit 3 4 miristicinu elemicin ta inshi Muskatnij gorih i muskatnij cvit oderzhuyut iz plodiv muskatnogo dereva yake kultivuyetsya perevazhno v Indoneziyi Malajziyi i na deyakih ostrovah Plodi pri povnomu dozrivanni triskayutsya i vidilyayut nasinnya ne povnistyu pokrite tonkoyu m yasistoyu obolonkoyu arillusom i tverdoyu derev yanistoyu obolonkoyu shkarlupoyu Z arillusa oderzhuyut pryanoshi pid nazvoyu muskatnij cvit a z samogo nasinnya muskatnij gorih Muskatnij gorih vikoristovuyetsya v kulinariyi ta harchovij promislovosti a takozh dlya otrimannya efirnoyi oliyi yaka zastosovuyetsya v medicini parfumeriyi aromoterapiyi ta dlya fermentaciyi tyutyunu Muskatni efirni oliyi otrimuyut metodom parovoyi vidgonki z ochishenih gorihiv Ci efirni oliyi vikoristovuyutsya v harchovij promislovosti parfumeriyi medicini j aromaterapiyi 122 Batkivshina Mollukkski ostrovi viroshuyut v tropikah oboh pivkul Odnim z golovnih centriv viroshuvannya muskatnogo goriha buv ostriv Run Hvorobi RedaguvatiPlodovi dereva takozh strazhdayut vid urazhennya koreniv gribami Simptomi hvorobi buvayut ti zh sho j u trav yanistih roslin oslablennya prirostu poniklist hlorotichnist hloroz roslin zasihannya j opadannya listya Korinnya temniye miscyami nekrotizuyetsya Neridko zbudniki z koreniv pronikayut u stovburi derev zavdayuchi sercevinni gnili 123 Div takozh RedaguvatiFruktovij sadPrimitki Redaguvati Ukrayinska Radyanska Enciklopediya Plodovi kulturi Suman Singha Tara Baugher red 2003 Concise encyclopedia of temperate tree fruit New York Food Products Press s 3 5 ISBN 978 1 56022 941 4 angl a b v Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576 s ros Shipunov A B Kashtan Biologiya Shkolnaya enciklopediya M BRE 2004 990 s ISBN 5 85270 213 7 ros The Plant List angl Kobiv Yu Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin K Nauk dumka 2004 S 108 Brodovich T M Zelenaya duglasiya i kashtan sedobnyj v lesnyh kulturah Zakarpatskoj oblasti USSR Nauch zap Lvovskogo s h in ta t 2 Lvov 1949 Juglans regia Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 a b Ukrayinski stravi Tretye vidannya Kiyiv Derzhavne vidavnictvo tehnichnoyi literaturi URSR 1960 Juglans mandshurica Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Flora URSR Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 1952 T IV S 92 Taxon Juglans mandshurica Maxim U S National Plant Germplasm System angl 11 bereznya 2017 Procitovano 12 kvitnya 2017 Carya illinoinensis Wangenh K Koch Germplasm Resources Information Network United States Department of Agriculture 29 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 23 lipnya 2013 Procitovano 15 zhovtnya 2009 Flora of North America Carya illinoinensis Ryabokon A A Spravochnik lekarstvennyh rastenij Harkov 2005 S 281 a b v g d e zh i V I Chopik L G Dudchenko A N Krasnova Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy Spravochnik Kiyiv Naukova dumka 1983 400 s ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 ti t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 BoyaryshnikVRE ros a b v g d Yelin Yu Ya Zerova M Ya Lushpa V I Shabarova S I Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s O V Krivoruchko V Kononenko I Shatrovska Elementnij sklad listya deyakih vidiv rodu Sorbus Fitoterapiya Chasopis Naukovij zhurnal 2010 1 Nechitajlo V A Kucheryava L F Botanika Vishi roslini Kiyiv Fitosociocentr 2001 st 276 The Plant List Pyrus angl a b Zgidno z danimi GRIN Amelanhier Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros Cotoneaster na sajti GRIN Za danimi GRIN Arhiv originalu za 20 sichnya 2009 Procitovano 25 chervnya 2017 Eriobotrya japonica Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Eintrag bei Plants for a Future angl Mitchell Alan 1978 A Field Guide to the Trees of Britain and Northern Europe 2 ed Collins p 277 angl Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Phipps J B 1990 A checklist of the subfamily Maloideae Rosaceae Can J Bot 68 10 2209 doi 10 1139 b90 288 angl Sliva Lesnaya enciklopediya Tom vtoroj Limonnik Yashericy Moskva Sov enciklopediya 1986 S 371 ros Mezhenskij V M Do pitannya vporyadkuvannya ukrayinskih nazv roslin Nazvi vidiv Prunus L Sortovivchennya 3 2014 S 15 24 a b V Dubrovskij Slovnik moskovsko ukrayinskij Vidavnictvo Ridna mova Kiyiv 1918 Aleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 U Kuzmina M F Radko M K Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva ukrayinskoyu Kiyiv Urozhaj s 15 Faostat Prodovolcha i silskogospodarska organizaciya Ob yednanih Nacij Antipka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ukrayinska silskogospodarska enciklopediya v 3 t Pid red V F Peresipkin K Golovna redakciya URE 1970 1972 T 1 Vishnya zvichajna Cerasus vulgaris Mill ros Vishnya kisla v Enciklopediyi dekorativnih sadovih roslin ros Alekseev Yu E Vishnya stepnaya Biologicheskaya flora Moskovskoj oblasti Vyp 1 Pod red T A Rabotnova M Izd vo Mosk un ta 1974 S 78 87 ros Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya Lviv Kiyiv Globus 1955 2003 Lavrovishennik Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 ros Blinova K F i dr Botaniko farmakognosticheskij slovar Sprav posobie Pod red K F Blinovoj G P Yakovleva M Vyssh shk 1990 S 203 ISBN 5 06 000085 0 ros Lavrovishnya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Migdal zvichajnij Farmacevtichna enciklopediya Oliya migdaleva Farmacevtichna enciklopediya Chomu migdal takij dorogij BBC News 14 lyutogo 2014 Procitovano 6 chervnya 2021 Nektarin i persik skoroplidni j visokovrozhajni a b Sovety po vedeniyu priusadebnogo hozyajstva F Ya Popovich B K Gaponenko N M Koval i dr Pod red F Ya Popovicha Kiev Urozhaj 1985 s 664 il Aleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 U Kuzmina M F Radko M K Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva ukrayinskoyu Kiyiv Urozhaj s 415 Aleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 U Kuzmina M F Radko M K Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva ukrayinskoyu Kiyiv Urozhaj s 441 Prunus spinosa Teren zvichajnij informaciya na sajti GRIN angl a b v g Enciklopediya dekorativnih sadovih roslin Shovkovicya ros Flora of China Morus nigra Linnaeus Sp Pl 2 986 1753 Fikus Svit kimnatnih roslin Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2017 Farmacevtichna enciklopediya smokovnicya zvichajna Inzhir prizhivsya na Prikarpatti Silski Visti 19 veresnya 2014 roku 104 19151 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 4 zhovtnya 2017 Encyclopaedia Britannica Cashew plant angl span