www.wikidata.uk-ua.nina.az

Невір Неві р село в Україні у Великоглушанському старостинському окрузі Камінь Каширської громади Камінь Каширського рай

Невір

Неві́р — село в Україні, у Великоглушанському старостинському окрузі Камінь-Каширської громади Камінь-Каширського району Волинської області.

село Невір
Країна  Україна
Область Волинська область
Район Камінь-Каширський район
Громада Камінь-Каширська міська громада
Код КАТОТТГ UA07040010340037551
Облікова картка село Невір 
Основні дані
Засноване 1662
Населення 539 осіб
Площа 1747 км²
Густота населення 0,31 осіб/км²
Поштовий індекс 44223
Телефонний код +380 3362
Географічні дані
Географічні координати 51°52′17″ пн. ш. 24°59′28″ сх. д. / 51.87139° пн. ш. 24.99111° сх. д. / 51.87139; 24.99111Координати: 51°52′17″ пн. ш. 24°59′28″ сх. д. / 51.87139° пн. ш. 24.99111° сх. д. / 51.87139; 24.99111
Середня висота
над рівнем моря 		142 м
Водойми Прип'ять, озеро Біле
Місцева влада
Адреса ради 44221, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с. Велика Глуша, вул. Шевченка, 19
Карта
Невір
Невір
Мапа
Невір на спец. карті Шуберта 1832 року
Невір на польській карті 1840-1859
Невір на карті трьохверстівці XIX століття
Невір на історичному атласі Польщі (1899-1904 роки, Варшава-Відень)
Невір на карті 1905 1915 років
Невір австрійська карта 1910 рік
Одноверстівка Білорусії 1910 рік
Невір на австрійській операційній карті 1914 року
Невір на німецькій карті перед I Світов. війною

Біля села Невір річку Прип'ять перетнув найдовший у Волинській області залізобетонний міст завдовжки 196 метрів. Міст збудований у 1982 році Луцьким мостозагоном № 60

Історія Редагувати

До утворення князівств землі розташування села були межою племен дулібів (волинян, бужан), деревлян та дреговичів.

У V столітті до н. е. тут була поширена тщинецька культура, у V—IV століттях до н. е. — лужицька культура, в III—II століттях до н. е. — балто-слов'янська зарубинецька культура. Час та обставини появи на терені волинян у різних дослідників різняться. За одними, волиняни з'являються в регіоні в IV—VI століттях й входили до дулібсько-волинянського племінного об'єднання. За Ярославом Ісаєвичем у VII—IX століттях тут мешкало плем'я дулібів. За Володимиром Сергійчуком з VIII століття на заході Берестейщини проживали племена волинян, а на сході — деревляни. За іншими дослідниками, на Берестейщині до IX століття мешкало племінне об'єднання ятвягів, проте пізніше тут почали освоюватися спочатку дреговичі, потім, в IX—XII століттях і значно інтенсивніше, волиняни, північна межа колонізації яких обмежувалася Пінськими болотами, Біловезькою Пущею та річкою Ясельдою.

Період Київської Русі (кінець IX ст. - ХІІІ ст.) Редагувати

Територія розташування села входила до Берестейської землі і знаходилась на межі Волинського князівства (з центром у місті Володимир) та Турівсько-Пінського князівства (з центром в Турові, а потім в Пінську). Імовірно кордон між князівствами проходив по річці Прип'ять.

Період Галицько-Волинського князівства (1199 - 1316) Редагувати

У 1199 році князь волинський Роман Мстиславич утворює Галицько-Волинське князівство, до якого крім Волині та Галичини входить Берестейська та Дорогичиська землі, а Турово-Пинське князівство потрапляє під його протекторат. Таким чином територія села ввійшла складу до Галицько-Волинського князівства.

У Галицько-Волинському літописі щодо Берестейської землі в 1213 році вжита паралельна назва Україна: «Даниїлу же возвратившуся к домови і єха з братом, і прия Берестій, і Угровеськ, в Верещин, і Комов, і всю Україну». У цей час на Полісся та Підляшшя стали активно здійснювати напади лицарі-хрестоносці, які припинилися після розгрому їхнього війська Данилом Галицьким у 1237—1238 роках.

Частими були також напади на Полісся ятвягів та литовців. У 1251—1253 роках руський король Данило Галицький дарував половцям хана Тегака землі на Берестейщині, для захисту північної Волині від нападів ятвягів та литовців. Кочовики заснували там 40 поселень й зберігали свою ідентичність до початку XVI століття.

Період Великого князівства Литовського (1316 - 1569) Редагувати

Взимку 1316 року литовська армія на чолі з Гедимином пішла походом на Галицько-Волинське князівство, який закінчився приєднанням частини Берестейської землі до складу Великого князівства Литовського. Точна дата остаточного приєднання території села до Литви невідома й у різних дослідників різниться.

Ймовірно з 1320-х років територія села входила до складу Троцького, а з 1513—1520 років — до Підляського воєводства Великого князівства Литовського.

У 1404—1519 роках у складі Великого князівства Литовського існувало удільне Кобринське князівство, яке належало князям Кобринським, потомкам князя Ольгерда.

1566 року східна частина Берестейської землі з містами Берестям, Кобринем, Кам'янцем і Пінським повітом увійшла до новоствореного Берестейського воєводства.

Період Речі Посполитої (1569 - 1795) Редагувати

За Люблінською унією територія де розташоване село перейшла до Волинського воєводства.

У 1595 році під час повстання Наливайка в околицях Пінська двічі побувала козацька армія. У вересні 1648 року після появи невеликого козацького загону почалося повстання в Бересті, внаслідок якого було повалено шляхту та заявлено про приєднання до української козацької держави. У жовтні 1648 року повстало населення Пінська, Турова, Янова, Кобрина. Повстання було придушене лише в січні 1649 року польським військом на чолі з гетьманом литовським Радзивіллом. Згодом полковник Війська Запорізького Думинський організовував у Берестейщині (за вказівкою Хмельницького) підпільну повстанську мережу доки не був арештований влітку 1651 року та згодом страчений. У 1655—1659 роках до складу Гетьманщини входив Пінсько-Турівській козацький полк, центром якого було місто Давид-Городок у Пінському повіті. 1657 року пінська шляхта, очолювана Лукашем Єльським, проголосила про своє входження до Гетьманщини. За договором від 16 жовтня 1657 року між Богданом Хмельницьким та шведським королем Карлом X Берестейське воєводство повинно було цілком увійти до складу козацької держави. У 1658—1660 роках на Поліссі діяв козацький загін полковника Василевича, дещо згодом болотними літниками проходив загін Кургана. У 1664—1666 роках на Поліссі діяв повстанський селянсько-козацький загін полковника Василевича.

Період окупації Російською імперією (1795 - 1917) Редагувати

Після другого поділу Польщі село відійшло до складу Російської імперії.

З 1795 року село входило до Великоглушанської волості Ковельського повіту Волинської губернії Російської імперії з центром в Великій Глуші.

У 1915—1918 роках Полісся і Волинь по лінії Барановичі — Пінськ — Камінь-Каширський зайняли німецькі війська, чимало мирного населення евакуювалося на схід, у далеку глибину Російської імперії.

Період Української Народної Республіки та Гетьманату (1918 - 1920) Редагувати

З 6 березня 1918 року село входило до складу землі Волинь або землі Підляшшя Української Народної Республіки.

З 29 квітня 1918 року Скоропадським змінено адміністративний поділ та відновлено Волинську губернію в складі Української держави. Губернським комісаром Генерального секретаріату призначено — В'язлова Андрія Григоровича.

Період Польської республіки (1920-1939) Редагувати

Гміна Леликів з селом 12 грудня 1920 р. (разом з гмінами Хотешів, Велика Глуша, Сошично, Боровно і Камінь Каширськ ввійшли до складу новоствореного Каширський повіту (утворений з частини Ковельського повіту). Адміністративним центром було містечко Камінь-Каширський. 19 лютого 1921 р. Каширський повіт увійшов до складу новоутвореного Поліського воєводства.

За Ризьким миром 18 березня 1921 року село остаточно закріплено в складі Польщі.

15 грудня 1926 р. ґміну Леликів з селом передано до Кобринського повіту.

Розпорядженням Ради Міністрів 19 березня 1928 р. села Почапи, Вілька Щитинська і Залухів вилучено з ґміни Леликів Кобринського повіту та включено до ґміни Велика Глуша Каширського повіту.

Період радянської окупації (1939 - 1991) Редагувати

У вересні 1939 року відповідно до пакту Молотова — Ріббентропа СРСР і Німеччина розділили між собою територію Польщі. Кордон між УРСР і БРСР прокладено за адміністративною межею між Волинським і Поліським воєводствами з частковим випрямленням шляхом приєднання до УРСР Каширського повіту та окремих сіл Кобринського і Дорогичинського повітів. Проти цього рішення в Бересті, Кобрині та Пінську відбулися демонстрації жителів міст з проханням включити ці землі до складу УРСР.

27 листопада 1939 р. село включено до новоутвореної Волинської області. 17 січня 1940 р. Каширський повіт ліквідовано у зв'язку з розподілом його на Любешівський і Камінь-Каширський райони.

Під час німецької окупації в серпні 1941 року німецька влада включила село до генеральної округи Волинь новоствореного Райхскомісаріату Україна (Камінь-Каширський, Ковельський, Пінський, Кобринський гебіти).

Період незалежності (1991 - сьогодні) Редагувати

З радянських часів до адміністративної реформи 2020 року село входило до складу Великоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області.

Населення Редагувати

Метрична книга 1890 р. сіл Невір, Залухів, Хабарище (Михалин), Щитинська Воля

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 584 особи, з яких 284 чоловіки та 300 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 532 особи.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,14 %
білоруська 0,93 %
російська 0,93 %

Відомі люди Редагувати

  • У селі Хабарище, що у свій час входило до складу Невіру, народився Лукашик Степан Іванович — кандидат економічних наук; державний діяч;
  • У селі народився Малафіїк Іван Васильович — професор, доктор педагогічних наук
  • У селі народився Володимир (Мельник) — архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський Володимир (у миру — Костянтин Павлович Мельник) — архієрей Української Православної Церкви (Московського Патріархату), Володимир-Волинської єпархії УПЦ (МП).
Каталог метричних книг, Невір, 1676-1933 роки

Примітки Редагувати

  1. Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — ISBN 966-361-079-4., Найдовший залізобктонний міст, с. 163.
  2. ↑ Леонюк, 1996, с. 347.
  3. ↑ Сергійчук, 2008, с. 494.
  4. Леонюк, 1996, с. 8, 348.
  5. ↑ Леонюк, 1996, с. 54.
  6. Леонюк, 1996, с. 11, 54, 348.
  7. Леонюк, 1996, с. 10.
  8. ↑ Леонюк, 1996, с. 12.
  9. Леонюк, 1996, с. 54, 350.
  10. Леонюк, 1996, с. 349.
  11. Леонюк, 1996, с. 350.
  12. ↑ Леонюк, 1996, с. 17.
  13. Леонюк, 1996, с. 18, 351.
  14. Леонюк, 1996, с. 16.
  15. Леонюк, 1996, с. 16, 352.
  16. Леонюк, 1996, с. 18, 352.
  17. ↑ Леонюк, 1996, с. 21-22.
  18. ↑ Леонюк, 1996, с. 352.
  19. Леонюк, 1996, с. 354.
  20. Аркушин, 2015, с. 7.
  21. Леонюк, 1996, с. 27.
  22. Леонюк, 1996, с. 28.
  23. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 04.12.1939 «Про розмежування областей між Українською РСР і Білоруською РСР»
  24. Леонюк, 1996, с. 29.
  25. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  26. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  27. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nevi r selo v Ukrayini u Velikoglushanskomu starostinskomu okruzi Kamin Kashirskoyi gromadi Kamin Kashirskogo rajonu Volinskoyi oblasti selo NevirKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Kamin Kashirskij rajonGromada Kamin Kashirska miska gromadaKod KATOTTG UA07040010340037551Oblikova kartka selo Nevir Osnovni daniZasnovane 1662Naselennya 539 osibPlosha 1747 km Gustota naselennya 0 31 osib km Poshtovij indeks 44223Telefonnij kod 380 3362Geografichni daniGeografichni koordinati 51 52 17 pn sh 24 59 28 sh d 51 87139 pn sh 24 99111 sh d 51 87139 24 99111 Koordinati 51 52 17 pn sh 24 59 28 sh d 51 87139 pn sh 24 99111 sh d 51 87139 24 99111Serednya visotanad rivnem morya 142 mVodojmi Prip yat ozero BileMisceva vladaAdresa radi 44221 Volinska obl Kamin Kashirskij r n s Velika Glusha vul Shevchenka 19KartaNevirNevirMapa Nevir na spec karti Shuberta 1832 rokuNevir na polskij karti 1840 1859Nevir na karti trohverstivci XIX stolittyaNevir na istorichnomu atlasi Polshi 1899 1904 roki Varshava Viden Nevir na karti 1905 1915 rokivNevir avstrijska karta 1910 rikOdnoverstivka Bilorusiyi 1910 rikNevir na avstrijskij operacijnij karti 1914 rokuNevir na nimeckij karti pered I Svitov vijnoyuBilya sela Nevir richku Prip yat peretnuv najdovshij u Volinskij oblasti zalizobetonnij mist zavdovzhki 196 metriv Mist zbudovanij u 1982 roci Luckim mostozagonom 60 1 Zmist 1 Istoriya 1 1 Period Kiyivskoyi Rusi kinec IX st HIII st 1 2 Period Galicko Volinskogo knyazivstva 1199 1316 1 3 Period Velikogo knyazivstva Litovskogo 1316 1569 1 4 Period Rechi Pospolitoyi 1569 1795 1 5 Period okupaciyi Rosijskoyu imperiyeyu 1795 1917 1 6 Period Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Getmanatu 1918 1920 1 7 Period Polskoyi respubliki 1920 1939 1 8 Period radyanskoyi okupaciyi 1939 1991 1 9 Period nezalezhnosti 1991 sogodni 2 Naselennya 2 1 Mova 2 2 Vidomi lyudi 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDo utvorennya knyazivstv zemli roztashuvannya sela buli mezhoyu plemen dulibiv volinyan buzhan derevlyan ta dregovichiv U V stolitti do n e tut bula poshirena tshinecka kultura u V IV stolittyah do n e luzhicka kultura v III II stolittyah do n e balto slov yanska zarubinecka kultura 2 Chas ta obstavini poyavi na tereni volinyan u riznih doslidnikiv riznyatsya Za odnimi volinyani z yavlyayutsya v regioni v IV VI stolittyah j vhodili do dulibsko volinyanskogo pleminnogo ob yednannya 2 Za Yaroslavom Isayevichem u VII IX stolittyah tut meshkalo plem ya dulibiv Za Volodimirom Sergijchukom z VIII stolittya na zahodi Berestejshini prozhivali plemena volinyan a na shodi derevlyani 3 Za inshimi doslidnikami na Berestejshini do IX stolittya meshkalo pleminne ob yednannya yatvyagiv prote piznishe tut pochali osvoyuvatisya spochatku dregovichi potim v IX XII stolittyah i znachno intensivnishe volinyani pivnichna mezha kolonizaciyi yakih obmezhuvalasya Pinskimi bolotami Bilovezkoyu Pusheyu ta richkoyu Yaseldoyu Period Kiyivskoyi Rusi kinec IX st HIII st Redaguvati Teritoriya roztashuvannya sela vhodila do Berestejskoyi zemli i znahodilas na mezhi Volinskogo knyazivstva z centrom u misti Volodimir ta Turivsko Pinskogo knyazivstva z centrom v Turovi a potim v Pinsku Imovirno kordon mizh knyazivstvami prohodiv po richci Prip yat Period Galicko Volinskogo knyazivstva 1199 1316 Redaguvati U 1199 roci knyaz volinskij Roman Mstislavich utvoryuye Galicko Volinske knyazivstvo do yakogo krim Volini ta Galichini vhodit Berestejska ta Dorogichiska zemli a Turovo Pinske knyazivstvo potraplyaye pid jogo protektorat 4 Takim chinom teritoriya sela vvijshla skladu do Galicko Volinskogo knyazivstva 5 U Galicko Volinskomu litopisi shodo Berestejskoyi zemli v 1213 roci vzhita paralelna nazva Ukrayina Daniyilu zhe vozvrativshusya k domovi i yeha z bratom i priya Berestij i Ugrovesk v Vereshin i Komov i vsyu Ukrayinu 6 U cej chas na Polissya ta Pidlyashshya stali aktivno zdijsnyuvati napadi licari hrestonosci yaki pripinilisya pislya rozgromu yihnogo vijska Danilom Galickim u 1237 1238 rokah Chastimi buli takozh napadi na Polissya yatvyagiv ta litovciv 7 U 1251 1253 rokah ruskij korol Danilo Galickij daruvav polovcyam hana Tegaka zemli na Berestejshini dlya zahistu pivnichnoyi Volini vid napadiv yatvyagiv ta litovciv Kochoviki zasnuvali tam 40 poselen j zberigali svoyu identichnist do pochatku XVI stolittya Period Velikogo knyazivstva Litovskogo 1316 1569 Redaguvati Vzimku 1316 roku litovska armiya na choli z Gediminom pishla pohodom na Galicko Volinske knyazivstvo yakij zakinchivsya priyednannyam chastini Berestejskoyi zemli do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo 8 Tochna data ostatochnogo priyednannya teritoriyi sela do Litvi nevidoma j u riznih doslidnikiv riznitsya 8 Jmovirno z 1320 h rokiv teritoriya sela vhodila do skladu Trockogo a z 1513 1520 rokiv do Pidlyaskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo 9 U 1404 1519 rokah u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo isnuvalo udilne Kobrinske knyazivstvo yake nalezhalo knyazyam Kobrinskim potomkam knyazya Olgerda 10 1566 roku shidna chastina Berestejskoyi zemli z mistami Berestyam Kobrinem Kam yancem i Pinskim povitom uvijshla do novostvorenogo Berestejskogo voyevodstva 5 Period Rechi Pospolitoyi 1569 1795 Redaguvati Za Lyublinskoyu uniyeyu teritoriya de roztashovane selo perejshla do Volinskogo voyevodstva U 1595 roci pid chas povstannya Nalivajka v okolicyah Pinska dvichi pobuvala kozacka armiya 11 U veresni 1648 roku pislya poyavi nevelikogo kozackogo zagonu pochalosya povstannya v Beresti vnaslidok yakogo bulo povaleno shlyahtu ta zayavleno pro priyednannya do ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi 12 U zhovtni 1648 roku povstalo naselennya Pinska 12 Turova Yanova Kobrina 12 Povstannya bulo pridushene lishe v sichni 1649 roku polskim vijskom na choli z getmanom litovskim Radzivillom 12 Zgodom polkovnik Vijska Zaporizkogo Duminskij organizovuvav u Berestejshini za vkazivkoyu Hmelnickogo pidpilnu povstansku merezhu doki ne buv areshtovanij vlitku 1651 roku ta zgodom strachenij 13 14 U 1655 1659 rokah do skladu Getmanshini vhodiv Pinsko Turivskij kozackij polk centrom yakogo bulo misto David Gorodok u Pinskomu poviti 15 16 1657 roku pinska shlyahta ocholyuvana Lukashem Yelskim progolosila pro svoye vhodzhennya do Getmanshini Za dogovorom vid 16 zhovtnya 1657 roku mizh Bogdanom Hmelnickim ta shvedskim korolem Karlom X Berestejske voyevodstvo povinno bulo cilkom uvijti do skladu kozackoyi derzhavi 3 U 1658 1660 rokah na Polissi diyav kozackij zagin polkovnika Vasilevicha desho zgodom bolotnimi litnikami prohodiv zagin Kurgana 17 18 U 1664 1666 rokah na Polissi diyav povstanskij selyansko kozackij zagin polkovnika Vasilevicha 18 17 Period okupaciyi Rosijskoyu imperiyeyu 1795 1917 Redaguvati Pislya drugogo podilu Polshi selo vidijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi Z 1795 roku selo vhodilo do Velikoglushanskoyi volosti Kovelskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi z centrom v Velikij Glushi U 1915 1918 rokah Polissya i Volin po liniyi Baranovichi Pinsk Kamin Kashirskij zajnyali nimecki vijska chimalo mirnogo naselennya evakuyuvalosya na shid u daleku glibinu Rosijskoyi imperiyi 19 20 Period Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Getmanatu 1918 1920 Redaguvati Z 6 bereznya 1918 roku selo vhodilo do skladu zemli Volin abo zemli Pidlyashshya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Z 29 kvitnya 1918 roku Skoropadskim zmineno administrativnij podil ta vidnovleno Volinsku guberniyu v skladi Ukrayinskoyi derzhavi Gubernskim komisarom Generalnogo sekretariatu priznacheno V yazlova Andriya Grigorovicha Period Polskoyi respubliki 1920 1939 Redaguvati Gmina Lelikiv z selom 12 grudnya 1920 r razom z gminami Hoteshiv Velika Glusha Soshichno Borovno i Kamin Kashirsk vvijshli do skladu novostvorenogo Kashirskij povitu utvorenij z chastini Kovelskogo povitu Administrativnim centrom bulo mistechko Kamin Kashirskij 19 lyutogo 1921 r Kashirskij povit uvijshov do skladu novoutvorenogo Poliskogo voyevodstva Za Rizkim mirom 18 bereznya 1921 roku selo ostatochno zakripleno v skladi Polshi 21 15 grudnya 1926 r gminu Lelikiv z selom peredano do Kobrinskogo povitu Rozporyadzhennyam Radi Ministriv 19 bereznya 1928 r sela Pochapi Vilka Shitinska i Zaluhiv vilucheno z gmini Lelikiv Kobrinskogo povitu ta vklyucheno do gmini Velika Glusha Kashirskogo povitu Period radyanskoyi okupaciyi 1939 1991 Redaguvati U veresni 1939 roku vidpovidno do paktu Molotova Ribbentropa SRSR i Nimechchina rozdilili mizh soboyu teritoriyu Polshi 22 Kordon mizh URSR i BRSR prokladeno za administrativnoyu mezheyu mizh Volinskim i Poliskim voyevodstvami z chastkovim vipryamlennyam shlyahom priyednannya do URSR Kashirskogo povitu ta okremih sil Kobrinskogo i Dorogichinskogo povitiv 23 Proti cogo rishennya v Beresti Kobrini ta Pinsku vidbulisya demonstraciyi zhiteliv mist z prohannyam vklyuchiti ci zemli do skladu URSR 24 27 listopada 1939 r selo vklyucheno do novoutvorenoyi Volinskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r Kashirskij povit likvidovano u zv yazku z rozpodilom jogo na Lyubeshivskij i Kamin Kashirskij rajoni Pid chas nimeckoyi okupaciyi v serpni 1941 roku nimecka vlada vklyuchila selo do generalnoyi okrugi Volin novostvorenogo Rajhskomisariatu Ukrayina Kamin Kashirskij Kovelskij Pinskij Kobrinskij gebiti Period nezalezhnosti 1991 sogodni Redaguvati Z radyanskih chasiv do administrativnoyi reformi 2020 roku selo vhodilo do skladu Velikoglushanskoyi silskoyi radi Lyubeshivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Naselennya Redaguvati nbsp Metrichna kniga 1890 r sil Nevir Zaluhiv Habarishe Mihalin Shitinska VolyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 584 osobi z yakih 284 choloviki ta 300 zhinok 25 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 532 osobi 26 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 27 Mova Vidsotokukrayinska 98 14 biloruska 0 93 rosijska 0 93 Vidomi lyudi Redaguvati U seli Habarishe sho u svij chas vhodilo do skladu Neviru narodivsya Lukashik Stepan Ivanovich kandidat ekonomichnih nauk derzhavnij diyach U seli narodivsya Malafiyik Ivan Vasilovich profesor doktor pedagogichnih nauk U seli narodivsya Volodimir Melnik arhiyepiskop Volodimir Volinskij i Kovelskij Volodimir u miru Kostyantin Pavlovich Melnik arhiyerej Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskogo Patriarhatu Volodimir Volinskoyi yeparhiyi UPC MP nbsp Katalog metrichnih knig Nevir 1676 1933 rokiPrimitki Redaguvati Kravchuk P A Kniga rekordiv Volini Luck Volinska oblasna drukarnya Lyubeshiv Erudit 2005 304 s ISBN 966 361 079 4 Najdovshij zalizobktonnij mist s 163 a b Leonyuk 1996 s 347 a b Sergijchuk 2008 s 494 Leonyuk 1996 s 8 348 a b Leonyuk 1996 s 54 Leonyuk 1996 s 11 54 348 Leonyuk 1996 s 10 a b Leonyuk 1996 s 12 Leonyuk 1996 s 54 350 Leonyuk 1996 s 349 Leonyuk 1996 s 350 a b v g Leonyuk 1996 s 17 Leonyuk 1996 s 18 351 Leonyuk 1996 s 16 Leonyuk 1996 s 16 352 Leonyuk 1996 s 18 352 a b Leonyuk 1996 s 21 22 a b Leonyuk 1996 s 352 Leonyuk 1996 s 354 Arkushin 2015 s 7 Leonyuk 1996 s 27 Leonyuk 1996 s 28 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 04 12 1939 Pro rozmezhuvannya oblastej mizh Ukrayinskoyu RSR i Biloruskoyu RSR Leonyuk 1996 s 29 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Volinska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Posilannya RedaguvatiSelo Nevir Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Pogoda v seli Nevir Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nevir amp oldid 40398623