Неві́р — село в Україні, у Великоглушанському старостинському окрузі Камінь-Каширської громади Камінь-Каширського району Волинської області.
село Невір | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Камінь-Каширський район |
Громада | Камінь-Каширська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA07040010340037551 |
Облікова картка | село Невір |
Основні дані | |
Засноване | 1662 |
Населення | 539 осіб |
Площа | 1747 км² |
Густота населення | 0,31 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44223 |
Телефонний код | +380 3362 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°52′17″ пн. ш. 24°59′28″ сх. д. / 51.87139° пн. ш. 24.99111° сх. д.Координати: 51°52′17″ пн. ш. 24°59′28″ сх. д. / 51.87139° пн. ш. 24.99111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 142 м |
Водойми | Прип'ять, озеро Біле |
Місцева влада | |
Адреса ради | 44221, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с. Велика Глуша, вул. Шевченка, 19 |
Карта | |
Невір | |
Невір | |
Мапа | |
Біля села Невір річку Прип'ять перетнув найдовший у Волинській області залізобетонний міст завдовжки 196 метрів. Міст збудований у 1982 році Луцьким мостозагоном № 60
Історія Редагувати
До утворення князівств землі розташування села були межою племен дулібів (волинян, бужан), деревлян та дреговичів.
У V столітті до н. е. тут була поширена тщинецька культура, у V—IV століттях до н. е. — лужицька культура, в III—II століттях до н. е. — балто-слов'янська зарубинецька культура. Час та обставини появи на терені волинян у різних дослідників різняться. За одними, волиняни з'являються в регіоні в IV—VI століттях й входили до дулібсько-волинянського племінного об'єднання. За Ярославом Ісаєвичем у VII—IX століттях тут мешкало плем'я дулібів. За Володимиром Сергійчуком з VIII століття на заході Берестейщини проживали племена волинян, а на сході — деревляни. За іншими дослідниками, на Берестейщині до IX століття мешкало племінне об'єднання ятвягів, проте пізніше тут почали освоюватися спочатку дреговичі, потім, в IX—XII століттях і значно інтенсивніше, волиняни, північна межа колонізації яких обмежувалася Пінськими болотами, Біловезькою Пущею та річкою Ясельдою.
Період Київської Русі (кінець IX ст. - ХІІІ ст.) Редагувати
Територія розташування села входила до Берестейської землі і знаходилась на межі Волинського князівства (з центром у місті Володимир) та Турівсько-Пінського князівства (з центром в Турові, а потім в Пінську). Імовірно кордон між князівствами проходив по річці Прип'ять.
Період Галицько-Волинського князівства (1199 - 1316) Редагувати
У 1199 році князь волинський Роман Мстиславич утворює Галицько-Волинське князівство, до якого крім Волині та Галичини входить Берестейська та Дорогичиська землі, а Турово-Пинське князівство потрапляє під його протекторат. Таким чином територія села ввійшла складу до Галицько-Волинського князівства.
У Галицько-Волинському літописі щодо Берестейської землі в 1213 році вжита паралельна назва Україна: «Даниїлу же возвратившуся к домови і єха з братом, і прия Берестій, і Угровеськ, в Верещин, і Комов, і всю Україну». У цей час на Полісся та Підляшшя стали активно здійснювати напади лицарі-хрестоносці, які припинилися після розгрому їхнього війська Данилом Галицьким у 1237—1238 роках.
Частими були також напади на Полісся ятвягів та литовців. У 1251—1253 роках руський король Данило Галицький дарував половцям хана Тегака землі на Берестейщині, для захисту північної Волині від нападів ятвягів та литовців. Кочовики заснували там 40 поселень й зберігали свою ідентичність до початку XVI століття.
Період Великого князівства Литовського (1316 - 1569) Редагувати
Взимку 1316 року литовська армія на чолі з Гедимином пішла походом на Галицько-Волинське князівство, який закінчився приєднанням частини Берестейської землі до складу Великого князівства Литовського. Точна дата остаточного приєднання території села до Литви невідома й у різних дослідників різниться.
Ймовірно з 1320-х років територія села входила до складу Троцького, а з 1513—1520 років — до Підляського воєводства Великого князівства Литовського.
У 1404—1519 роках у складі Великого князівства Литовського існувало удільне Кобринське князівство, яке належало князям Кобринським, потомкам князя Ольгерда.
1566 року східна частина Берестейської землі з містами Берестям, Кобринем, Кам'янцем і Пінським повітом увійшла до новоствореного Берестейського воєводства.
Період Речі Посполитої (1569 - 1795) Редагувати
За Люблінською унією територія де розташоване село перейшла до Волинського воєводства.
У 1595 році під час повстання Наливайка в околицях Пінська двічі побувала козацька армія. У вересні 1648 року після появи невеликого козацького загону почалося повстання в Бересті, внаслідок якого було повалено шляхту та заявлено про приєднання до української козацької держави. У жовтні 1648 року повстало населення Пінська, Турова, Янова, Кобрина. Повстання було придушене лише в січні 1649 року польським військом на чолі з гетьманом литовським Радзивіллом. Згодом полковник Війська Запорізького Думинський організовував у Берестейщині (за вказівкою Хмельницького) підпільну повстанську мережу доки не був арештований влітку 1651 року та згодом страчений. У 1655—1659 роках до складу Гетьманщини входив Пінсько-Турівській козацький полк, центром якого було місто Давид-Городок у Пінському повіті. 1657 року пінська шляхта, очолювана Лукашем Єльським, проголосила про своє входження до Гетьманщини. За договором від 16 жовтня 1657 року між Богданом Хмельницьким та шведським королем Карлом X Берестейське воєводство повинно було цілком увійти до складу козацької держави. У 1658—1660 роках на Поліссі діяв козацький загін полковника Василевича, дещо згодом болотними літниками проходив загін Кургана. У 1664—1666 роках на Поліссі діяв повстанський селянсько-козацький загін полковника Василевича.
Період окупації Російською імперією (1795 - 1917) Редагувати
Після другого поділу Польщі село відійшло до складу Російської імперії.
З 1795 року село входило до Великоглушанської волості Ковельського повіту Волинської губернії Російської імперії з центром в Великій Глуші.
У 1915—1918 роках Полісся і Волинь по лінії Барановичі — Пінськ — Камінь-Каширський зайняли німецькі війська, чимало мирного населення евакуювалося на схід, у далеку глибину Російської імперії.
Період Української Народної Республіки та Гетьманату (1918 - 1920) Редагувати
З 6 березня 1918 року село входило до складу землі Волинь або землі Підляшшя Української Народної Республіки.
З 29 квітня 1918 року Скоропадським змінено адміністративний поділ та відновлено Волинську губернію в складі Української держави. Губернським комісаром Генерального секретаріату призначено — В'язлова Андрія Григоровича.
Період Польської республіки (1920-1939) Редагувати
Гміна Леликів з селом 12 грудня 1920 р. (разом з гмінами Хотешів, Велика Глуша, Сошично, Боровно і Камінь Каширськ ввійшли до складу новоствореного Каширський повіту (утворений з частини Ковельського повіту). Адміністративним центром було містечко Камінь-Каширський. 19 лютого 1921 р. Каширський повіт увійшов до складу новоутвореного Поліського воєводства.
За Ризьким миром 18 березня 1921 року село остаточно закріплено в складі Польщі.
15 грудня 1926 р. ґміну Леликів з селом передано до Кобринського повіту.
Розпорядженням Ради Міністрів 19 березня 1928 р. села Почапи, Вілька Щитинська і Залухів вилучено з ґміни Леликів Кобринського повіту та включено до ґміни Велика Глуша Каширського повіту.
Період радянської окупації (1939 - 1991) Редагувати
У вересні 1939 року відповідно до пакту Молотова — Ріббентропа СРСР і Німеччина розділили між собою територію Польщі. Кордон між УРСР і БРСР прокладено за адміністративною межею між Волинським і Поліським воєводствами з частковим випрямленням шляхом приєднання до УРСР Каширського повіту та окремих сіл Кобринського і Дорогичинського повітів. Проти цього рішення в Бересті, Кобрині та Пінську відбулися демонстрації жителів міст з проханням включити ці землі до складу УРСР.
27 листопада 1939 р. село включено до новоутвореної Волинської області. 17 січня 1940 р. Каширський повіт ліквідовано у зв'язку з розподілом його на Любешівський і Камінь-Каширський райони.
Під час німецької окупації в серпні 1941 року німецька влада включила село до генеральної округи Волинь новоствореного Райхскомісаріату Україна (Камінь-Каширський, Ковельський, Пінський, Кобринський гебіти).
Період незалежності (1991 - сьогодні) Редагувати
З радянських часів до адміністративної реформи 2020 року село входило до складу Великоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області.
Населення Редагувати
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 584 особи, з яких 284 чоловіки та 300 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 532 особи.
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,14 % |
білоруська | 0,93 % |
російська | 0,93 % |
Відомі люди Редагувати
- У селі Хабарище, що у свій час входило до складу Невіру, народився Лукашик Степан Іванович — кандидат економічних наук; державний діяч;
- У селі народився Малафіїк Іван Васильович — професор, доктор педагогічних наук
- У селі народився Володимир (Мельник) — архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський Володимир (у миру — Костянтин Павлович Мельник) — архієрей Української Православної Церкви (Московського Патріархату), Володимир-Волинської єпархії УПЦ (МП).
Примітки Редагувати
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — ISBN 966-361-079-4., Найдовший залізобктонний міст, с. 163.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 347.
- ↑ Сергійчук, 2008, с. 494.
- Леонюк, 1996, с. 8, 348.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 54.
- Леонюк, 1996, с. 11, 54, 348.
- Леонюк, 1996, с. 10.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 12.
- Леонюк, 1996, с. 54, 350.
- Леонюк, 1996, с. 349.
- Леонюк, 1996, с. 350.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 17.
- Леонюк, 1996, с. 18, 351.
- Леонюк, 1996, с. 16.
- Леонюк, 1996, с. 16, 352.
- Леонюк, 1996, с. 18, 352.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 21-22.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 352.
- Леонюк, 1996, с. 354.
- Аркушин, 2015, с. 7.
- Леонюк, 1996, с. 27.
- Леонюк, 1996, с. 28.
- Указ Президії Верховної Ради СРСР від 04.12.1939 «Про розмежування областей між Українською РСР і Білоруською РСР»
- Леонюк, 1996, с. 29.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Посилання Редагувати
- Село Невір // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Погода в селі Невір [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |