Ковельський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі і СРСР. Повітовий центр — місто Ковель.
| Ковельський повіт | |
| | |
| | |
| Губернія | Волинська губернія |
|---|---|
| Центр | Ковель |
| Створений | 1795 рік |
| Площа | 7350 км² |
| Населення | 211493 осіб (на 1897 рік) осіб |
| Ковельський повіт | |
|---|---|
| пол. Powiat kowelski | |
| | |
| Місто | Ковель |
| Найбільше місто | Ковель |
| Країна | Російська імперія, Російська республіка, УНР, Польська Республіка і Українська Радянська Соціалістична Республіка |
| Регіон | Волинське воєводство |
| Гміни | 15 сільських і 2 міські |
| Офіційна мова | польська |
| Населення | |
| - повне | 255100 (1931) |
| - густота | 44,9 осіб на 1 км² |
| Площа | |
| - повна | 5.682 км² км² |
| Дата заснування | 12 грудня 1920 |
| Дата ліквідації | 17 січня 1940 |
| |
Царські часи Редагувати
Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.
Повіт знаходився в північно-західній частині губернії. Межував з Володимир-Волинським повітом на заході та півдні, з Луцьким повітом на сході та півдні і Гродненською губернією на півночі. Площа повіту становила 6 459,1 верст² або 672 823 десятин (7 350 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 211 493 чоловік. З них 78,5 % — українці, 11,93 % — євреї, 4,59 % — поляки, 0,91 % — німці, 3,52 % — росіяни, 0,28 % — білоруси.
Повіт поділявся на 23 волості (з кінця ХІХ ст. — на 18). Містечок було 13, сільських поселень — 329. Місто було одне — повітовий центр, власної волості не мало.
- місту Ковель були підпорядковані передмістя Піски, за пам'ятником та за лінією залізниці
Період Української держави Редагувати
| Цей розділ статті ще не написано. |
Польські часи Редагувати
Один із 11 повітів Волинського воєводства другої Речі Посполитої.
12 грудня 1920 року з повіту вилучені гміни: Хоцішув, Лєлікув, Вєлька Ґлуша, Сошично, Боровно і Камєнь Коширскі (з них утворено Каширський повіт) та долучено гміни Кримно і Нови Двур з Володимирського повіту. У складі повіту було 1 місто, 15 містечок і 563 сільські поселення, з них 9 знищених і незаселених. 19 лютого 1921 року включений до новоутвореного Волинського воєводства.
1 квітня 1932 року села Гулевичі, Ситовичі, Озерне, Рудка Ситовицька і Дубники передані з ґміни Маневичі до ґміни Повурськ.
Адміністративний поділ Редагувати
Міські ґміни:
- м. Ковель
- містечко Маціїв — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
- містечко Ратне
Сільські ґміни:
- Ґміна Вєліцк
- Ґміна Голоби
- Ґміна Ґурнікі — центр у містечку Ратне, що не входить до складу ґміни
- Ґміна Датинь
- Ґміна Заблоцє
- Ґміна Кримно
- Ґміна Купічув
- Ґміна Любітув
- Ґміна Манєвіче — до 24.03.1930 називалась Ґрудек та мала центр у містечку Городок
- Ґміна Мацєюв
- Ґміна Нєсухоєже
- Ґміна Повурск
- Ґміна Сєдліще
- Ґміна Стари Кошари
- Ґміна Тужиск
Радянський період Редагувати
27 листопада 1939 року включений до новоутвореної Волинської області. 17 січня 1940 року повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Голобський, Заболоттівський, Ковельський, Маневицький, Мацеївський (з 7.09.1946 — Луківський), Ратнівський, Седлищенський і Турійський райони.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 17 квітня 2009.
- Памятная книжка Волынской губернии на 1915 год
- Dz. Urz. ZTPiE z 1920 r. Nr 5, poz. 42
- Dz. Urz. ZTPiE z 1920 r. Nr 5, poz. 44
- Архів оригіналу за 5 Січня 2017. Процитовано 6 Січня 2017.
- Ustawa z dnia 4 lutego 1921 r. o unormowaniu stanu prawno-politycznego na ziemiach, przyłączonych do obszaru Rzeczypospolitej na podstawie umowy o preliminaryjnym pokoju i rozejmie podpisanej w Rydze dnia 12 października 1920 r. [ 6 Лютого 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lutego 1932 r. o zmianie granic gmin wiejskich Powursk i Maniewicze w powiecie kowelskim, województwie wołyńskiem // Dziennik Ustaw. — 1932. — nr 17. — S. 250. — poz. 107. (пол.)
- . Архів оригіналу за 5 Січня 2018.
- . Архів оригіналу за 26 Листопада 2016. Процитовано 15 Лютого 2017.
Джерела Редагувати
- Энциклопедический словарь. — Т. XV-a: Коала – Конкордия / Издатели: Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон; Под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. — СПб.: Типо-Литография И. А. Ефрона, 1895. — 501 с. — С. 508—509. (рос.)
Посилання Редагувати
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. vehi.net (рос.). Библиотека «Вехи». оригіналу за 23 жовтня 2022. Процитовано 11 червня 2023.
| Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |