Любеші́вський райо́н — колишній район Волинської області України. Район був розташований на північному сході Волинської області. Межував на півночі з Білоруссю (Берестейська область), на заході — з Ратнівським районом, на південному заході — з Камінь-Каширським, на південному сході — з Маневицьким районами; на сході межував з Рівненською областю (Зарічненський і Володимирецький райони).
| Любешівський район | |
|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |
| Колишній район на карті Волинська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | УРСР, Україна |
| Область: | Волинська область |
| Код КОАТУУ: | 0723100000 |
| Утворений: | 4 січня 1965 (раніше існував у 1940—1962) |
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року |
| Населення: | ▼ 35465 (на 1.1.2019) |
| Площа: | 1450 км² |
| Густота: | 24.7 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-3362 |
| Поштові індекси: | 44200—44256 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Любешів |
| Селищні ради: | 1 |
| Сільські ради: | 20 |
| Смт: | 1 |
| Села: | 46 |
| Мапа району | |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Нагорний Петро Никонович |
| Голова РДА: | Подерня-Масюк Юлія Андріївна |
| Вебсторінка: | Любешівська РДА Любешівська районна рада |
| Адреса: | 44200 Волинська обл., Любешівський район, смт. Любешів, вул. Незалежності, 53 |
| Мапа | |
| | |
| Любешівський район у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Любешівський район Волинської області УРСР було утворено згідно з Указом Президії Верховної ради УРСР 18 січня 1940 року.
У Любешівському районі цивільні органи управління ОУН діяли в 20 % населених пунктів.
У 1962 році у зв'язку з укрупненням адміністративно-територіальних одиниць він був включений до складу Камінь-Каширського району, а 4 січня 1965 року — відновлений. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Видертську, Ворокомлівську, Пнівненську та Тоболівську сільради Любешівського району Волинської області до складу Камінь-Каширського району, а Залізницьку та Судченську Дубровицького району Рівненської області — до складу Любешівського району Волинської області.
86 відсотків населення проживає в сільській місцевості. Промисловість розвинена слабо, значну роль відіграє сільське господарство. Адміністративний центр — селище міського типу Любешів, невелике містечко, розташоване за 137 км від обласного центру (м. Луцьк). Найближча залізнична станція розташована на відстані близько 50 км у м. Камінь-Каширський. У районі нараховується 47 населених пунктів, об'єднаних в одну селищну і 20 сільських рад.
Клімат Редагувати
Клімат району — помірно континентальний. Любешівський район є одним із найвологіших районів Полісся, його природні умови типові для Поліської зони і характеризуються помірно вологим кліматом з порівняно прохолодним літом і м'якими, часто нестійкими зимами. Середньорічна температура становить + 7 °C, січня — −4.8 °C. липня — + 18,2 °C. Абсолютний максимум температури повітря +36,9 °C (10.08.1992), абсолютний мінімум −37,2 °C (12.01.1950). Сума річних опадів в середньому становить 501 мм, за вегетаційний період випадає 330—380 мм. Рекордна кількість опадів за рік — 807,4 мм (1974) (норма 599 мм), найменше опадів випало у 1961 р. (268,5 мм).
Географія Редагувати
Див. також Адміністративний устрій Любешівського району
Значний вплив на клімат району має велика кількість річок. На території району знаходяться озера Біле, Люб'язь річки Прип'ять, Цир, Турія, Коростянка, Стохід.
У районі 33 % території займають ліси, 20 % — болота, 2 % — вода, 1 % — пісок. Зустрічаються луки, вересові і журавлинні місцевості. Цінні природні угруповання мають природоохоронне значення. 18,7 відсотки території району займають заповідні зони. У 1995 році було створено Регіональний ландшафтний парк «Прип'ять — Стохід» загальною площею близько 45 тис. га, в тому числі 22 628 га на території Любешівського району та 21 700 га на території сусіднього Зарічненського району Рівненської області. Проте фактична його діяльність розпочалась лише з 2002 року завдяки фінансуванню Франкфуртським зоологічним товариством. 13 серпня 2007 року Президент України підписав указ про створення національного природного парку «Прип'ять-Стохід» з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України[2]. На території парку росте 550 видів вищих рослин та зустрічається 219 видів хребетних тварин, 26 видів рослин і 18 видів тварин занесено до Червоної книги України.
На території району за приблизними оцінками розташовані запаси деяких корисних копалин — близько 10 млн м3 торфу, понад 5 млн м3 піску, а також близько 500 тис. м3 білої та 1 млн м3 сірої глини. За попередніми оцінками, експлуатаційні запаси підземних вод становлять 69,3 млн м3.
Економіка Редагувати
Відстань від райцентру (смт. Любешів) до обласного центру (м. Луцьк) становить 137 км. Протяжність автомобільних доріг місцевого значення в районі становить 273 км (районні дороги) та 83 км (територіальні дороги). З них 3,8 км — асфальтобетонні, 102,8 км чорно-щебневі, 150,7 км — біло-щебневі, 54,6 км — бруківка,44,7 км — ґрунтові.
Територією району прокладено газопровід високого тиску протяжністю 32 км. Підведено газ і ведуться роботи з газифікації п'яти населених пунктів району.
Загальна потужність чотирьох трансформаторних підстанцій в районі 22,2 МВт, завантаженість яких становить 0,17 %.
Зв'язок загального користування — 387 км. Забезпеченість населення основними домашніми телефонними апаратами на 100 сімей: міського телефонного зв'язку — 49,4 одиниць, сільського телефонного зв'язку — 10,6 одиниць. Покриття території району мобільним зв'язком становить — 100 %.
На території району діють два промислових підприємства: хлібокомбінат Любешівської РСС, ЗАТ «Стохід», які виробляють хліб, хлібобулочні, ковбасні, кондитерські вироби, безалкогольні напої, прищіпку для білизни, пиломатеріали, на ЗАТ «Стохід» освоєно випуск нової продукції — пошиття жіночих костюмів. У 2006 році промисловими підприємствами вироблено продукції в порівняльних цінах на 1237 тис.грн.
Промисловість будівельних матеріалів представлена силікатним заводом СМП «Любешівагробуд», який випускає силікатну цеглу, піноблоки, тротуарну плитку.
В поліграфічній галузі працює товариство з обмеженою відповідальністю «Любешівська районна друкарня». Основною продукцією є виготовлення бланків, інших поліграфічних матеріалів.
Підприємства сфери обслуговування в районі представлені 15 суб'єктами підприємництва, з яких 3 юридичні особи, 11 фізичних осіб та одна філія, в яких зайнято 45 чоловік. Це приватне підприємство «Любешівсервіс», приватне підприємство «Фотон», приватне підприємство «Либідь», філія підприємства «Побутрадіотехніка» а також ряд підприємців, якими надаються швейні послуги, перукарські, послуги ремонту одягу і взуття, послуги прання білизни, послуги лазні.
Певне місце у народногосподарському комплексі району займає лісове господарство, ведення якого здійснюється двома господарствами: Державним підприємством «Любешівське лісомисливське господарство» та Любешівським міжгосподарським спеціалізованим лісогосподарським підприємством, у яких знаходяться відповідно 51,3 та 48,7 відсотка площ лісового фонду району, або площа господарств яких становить відповідно 29,7 та 22,7 тис. га. Підприємства виробляють пиломатеріали, консервовану продукцію. Обсяг виробленої продукції у 2006 році цими підприємствами склав 5,6 і 3,0 млн грн. відповідно.
Підприємства торгівлі представлені трьома споживчими товариствами, спільним підприємством громадського харчування, райспоживспілкою, а також здійснюють торговельно-посередницьку діяльність підприємці району. Реалізовується продукція через заклади торгівлі, яких нараховується 162 одиниці, заклади громадського харчування — 14 одиниць, а також на ринку селища Любешів та торгові ряди в населених пунктах району. Обсяг товарообігу підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства за 2006 рік становив 28,6 млн грн., в розрахунку на одного жителя району в середньому за місяць реалізовано товарів на 64,9 гривні.
Сільськогосподарське виробництво є найважливішою функціональною ланкою в господарському комплексі району. На території району діє 12 сільськогосподарських виробничих кооперативів, одне сільськогосподарське приватне підприємство, 5 фермерських господарств, одноосібні господарства населення району. Працюють насіннєві господарства з виробництва насіння картоплі, зернових культур, такі як ПСВК «Колос», державна сортовипробна станція, представництво об'єднання «Сортонасіннєовоч», племінна ферма з вирощування свиней СГПП «Дружба», племрепродуктори з вирощування ВРХ м'ясних порід в СВК «Зоря» та ПСВК «Колос».
Основними галузями сільського господарства в районі є: картоплярство, вирощування зернових культур, м'ясо-молочне тваринництво.
Сільське господарство Редагувати
В районі нараховується 22 сільськогосподарських підприємства різних форм власності з них 9 фермерських господарств. Станом на 1 січня 2007 року в районі нараховувалось 11827 особистих селянських господарств.
Площа сільськогосподарських угідь становить 48,1 тис. га з них 22,7 тис. га ріллі.
Станом на 1 липня 2007 року площа зернових культур до збирання в районі становить 10325 га, в тому числі:
- 2383 га — в сільськогосподарських підприємствах
- 7942 га в особистих селянських господарствах
Під посів урожаю 2008 року відведені насінницькі посіви на площі 878 га., що дає можливість засипати заплановану кількість елітного репродуктивного насіння, а саме 5,2 тис. ц. озимих та 3,6 тис. ц ярих зернових по сільськогосподарських підприємствах.
Посівна площа сільськогосподарських культур району в 2007 році склала 21486,1 га, зокрема по сільськогосподарських підприємствах 3868,1 га, а саме зернові і зернобобові — 7942 га, ріпак — 322 га, картопля — 101 га, кормові культури — 1010 га. В особистих селянських господарствах площа посіву рівна 17618 га, а в розрізі рівна: зернові і зернобобові — 7942 га, картопля — 5323 га, овочі — 695 га, кормові культури — 3590 га.
Найкращі досягнення Редагувати
У 1978 і 1982 роках за високі досягнення у вирощуванні картоплі район було нагороджено перехідним Червоним прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС та ЦК ВЛКСМ.
Рекордних успіхів серед працівників сільського господарства району досягли такі хлібороби:
- Абрамович Григорій Миколайович виростив у селі Люб'язь найбільший в Україні гарбуз вагою 131 кг 700 г (2014 р., сорт Атланичний гігант Діла) У 2016 році він зібрав найбільший в Україні урожай з однієї картоплини (сорт Слов'янка) — 25 кг 820 г. Його кормова бруква, вагою 9,5 кілограма, вирощена у 1998 році, занесена до «Книги рекордів Волині», як найкраще досягнення волинських хліборобів.
- Абрамович Василь Миколайович виростив у селі Люб'язь найбільший в Україні кошик соняшника, який мав діаметр 47 сантиметрів. Рекордсмен 17 вересня 1995 року демонструвався у Любешеві на виставці, присвяченій Дню селища.
- Абрамович Анастасія Миколаївна виростила у селі Люб'язь у 1999 році найбільшу на Волині цибулину вагою 940 грамів.
- Корець Лариса Григорівна у 1999 році виростила найбільший на Волині плід перцю овочевого (солодкого) вагою 300 грамів.
Транспорт Редагувати
Територією району проходять такі автошляхи: Р14, Т 0304, Т 0308 та Т 0311.
Залізничне сполучення відсутнє.
Освіта Редагувати
Любешівський районний відділ освіти було створено у грудні 1939 року. Під час Другої світової війни формування освітньої мережі в районі перервалося, воно було відновлене лише в 1944 році. У серпні 1945 року було затверджено мережу шкіл району. У 1952 році відбувся перший випуск учнів, які здобули середню освіту. Їх було всього 10: 7 юнаків і 3 дівчини.
На даний час у районі діє 10 освітніх програм, виконується 3 комплексних плани. Загалом у районі функціонує 47 закладів освіти. Серед них 36 ЗОШ, 1 НВК, 2 позашкільних, 8 дошкільних навчальних закладів, є дитяча юнацька спортивна школа, будинок дитячої юнацької творчості. Новим кроком у здобутті якісної освіти школярами стало відкриття у 2005—2006 навчальному році на базі Любешівської ЗОШ навчально-виховного комплексу. Педагогічний колектив району налічує 758 чол. З них 19 вчителів-методистів, 51 старший учитель, 154 педагоги мають вищу категорію. У загальноосвітніх школах навчається 5806 учнів. Результатом підтвердження роботи є кількість переможців обласних, Всеукраїнських конкурсів (3 роки поспіль район нагороджується грамотою облуон за зайняте ІІІ місце за результатами участі в усіх конкурсах учнівської творчості, а в 2006 р. — І місце). У 48 гуртках будинку дитячої та юнацької творчості (БДЮТ) навчається 775 дітей, які займаються різними видами мистецтва, спортом, туризмом та краєзнавством, науково-технічним конструюванням, народними ремеслами тощо. У районній дитячій юнацько-спортивній школі (ДЮСШ) займається 626 учнів. 225 учнів району навчаються у класах з поглибленим вивченням предметів (математика — 49, хімія — 36, історія — 62, українська мова та література — 12, іноземна мова — 96).
Згідно з програмою інформатизації шкіл району на 2006 рік придбано 53 одиниці комп'ютерної техніки на суму 344,3 тис. грн. Любешівський НВК, В.Курінська, В.Глушанська, Бірківська, Седлищенська, Люб'язівська, М.Глушанська, Залаззівська, Деревківська ЗОШ І-ІІІ ст. підключені до мережі Інтернет, що становить 30 відсотків від кількості ЗОШ І-ІІ та І-ІІІ ст.
У районній ДЮСШ підготовлено 2 майстри спорту міжнародного класу, 2 майстри спорту України, понад 10 кандидатів у майстри спорту. Троє вихованців Любешівської ДЮСШ є членами збірної команди України, 16 — членами збірної команди області.
Спорт Редагувати
Найкращі досягнення Редагувати
- 1990 р. Збірна району з футболу стала переможцем першості області та володарем Кубка облради «Колос».
Природно-заповідний фонд Редагувати
Національні природні парки Редагувати
Прип'ять-Стохід (загальнодержавного значення).
Гідрологічні заказники Редагувати
Березичівський, Бірківський, Великоглушанський, Ветлівський, Гірківський, Прип'ятський-1, Прип'ятський-2, Прип'ятський-3, Рогізненський, Седлищенський, Цирський, Ямно.
Загальнозоологічні заказники Редагувати
Лісові заказники Редагувати
Білоозерський, Дольський, Пнівенський, Рись.
Орнітологічні заказники Редагувати
Ботанічні пам'ятки природи Редагувати
В'язівенська, Група дубів-1, Група дубів-2, Ділянка лісу-1, Ділянка лісу-2, Сосна Веймутова.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Редагувати
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Любешівського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 72,00 % (проголосували 18 826 із 26 148 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,71 % (8 981 виборців); Юлія Тимошенко — 17,26 % (3 250 виборців), Олег Ляшко — 16,91 % (3 184 виборців), Анатолій Гриценко — 4,54 % (854 виборців), Сергій Тігіпко — 3,43 % (646 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,69 %.
Почесні громадяни Любешівського району Редагувати
Рішенням Любешівської районної ради засновано почесне звання «Почесний громадянин Любешівського району». Лауреатам вручається посвідчення, нагрудний знак та стрічка.
Список лауреатів:
- Пасевич Іван Григорович (посмертно).
Постаті, пов'язані з районом Редагувати
- Борисюк Валентина Іванівна (н. 15.09.1961) — заслужений працівник фізичної культури і спорту України (2018), перша чемпіонка СРСР серед жінок зі спортивної ходьби (1980), директор Любешівської ДЮСШ.
- Бренчук Олексій Іванович — історик, педагог, краєзнавець. Відмінник народної освіти УРСР.
- Вознюк Володимир Денисович — суддя Конституційного суду України.
- Володимир (Мельник) — архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський Володимир (у миру — Костянтин Павлович Мельник) — архієрей Української Православної Церкви (Московського Патріархату), Володимир-Волинської єпархії УПЦ (МП).
- Герець Михайло Іванович (*1925) — діяч української діаспори у США, член уряду Української Народної Республіки в екзилі.
- Гречко Ірина Олексіївна — заслужена артистка України (2015), артистка-вокалістка академічного ансамблю народної музики «Візерунок» Тернопільської обласної філармонії.
- Комзюк Анатолій Трохимович (н. 15.05.1960 у с. Дольськ) — Проректор ХНУВС з наукової роботи, доктор юридичних наук, професор, полковник міліції.
- Кравчук Віктор Оксентійович — заслужений юрист України, голова Господарського суду Волинської області (2002—2012).
- Кравчук Петро Авксентійович (н. 12.07.1947 у с. Гірки) — Почесний громадянин селища Любешева (перший серед жителів селища), літератор, краєзнавець.
- Ковальчук Андрій Трохимович — Герой України.
- Лукашик Степан Іванович - політик, державний діяч.
- Мирончук Валентина Олександрівна — майстер спорту України зі спортивної ходьби.
- Мартинюк Адам Іванович (н. 16.08.1950 у с. Ветли) — колишній перший заступник Голови Верховної Ради України (обирався чотири рази), Почесний громадянин селища Любешева.
- Малафіїк Іван Васильович — професор, доктор педагогічних наук.
- Мацерук Григорій Гнатович — український письменник і журналіст.
- Савчук Валентина Миколаївна (н. 16.01.1975 у с. Залаззя) — учасниця XXVII Олімпійських ігор, установила 8 рекордів України зі спортивної ходьби на 5, 10, 15 км, чемпіонка України в інд. заліку на дист. 10 км (1996, 1997), 20 км (2001).
Гості району Редагувати
- Юлія Тимошенко — український політик, премє'р-міністр України.
- Олексій Федоров — двічі герой Радянського Союзу, командир Чернігівсько-Волинського партизанського з'єднання
- Левко Лук'яненко — український дисидент і політик часів СРСР; політик та громадський діяч, народний депутат України. Герой України. Автор Акту про Незалежність України.
Пам'ятки Редагувати
Цікаве про події у районі Редагувати
- Закладини нової школи в Гірках (1 вересня 2011 р.)
- Наклеп селищного голови Петра Хомича. [ 9 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Любешівська міліція. [ 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Волинське телебачення про Любешівську дамбу.
Примітки Редагувати
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 27 березня 2020 року № 219/2020-рп «Про призначення Ю.Подерні-Маєюк головою Любешівської районної державної адміністрації Волинської області»
- Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 49. — ISBN 978-966-1502-55-9.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — ISBN 966-361-079-4.
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2010. Процитовано 9 вересня 2008.
- Петро Кравчук. На Любешівщині знову виростили рекордного гарбуза. Газ. Нове життя, 23 жовтня 2014 р., с. 10.
- Петро Кравчук. Один плід — а каші на ціле село [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Газ. Рідне село Україна, 26 листопада 2014 р., с. 1.
- Петро Кравчук. Не гарбуз, а гарбузисько! [ 28 вересня 2015 у Wayback Machine.], газ. «Волинь», 29 листопада 2014 р., с. 2.
- Петро Кравчук. «Нащадки» великих «батьків». Газ. «Рідне село», 26 жовтня 2016 р., с. 1, 9.
- Петро Кравчук. Щедрі врожаї від велетенської картоплини. Газ. «Добрий господар», № 27 грудень 2016, с. 5, наклад 300 000 прим.
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — ISBN 966-361-079-4. — Найбільша кормова бруква, с. 154.
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — ISBN 966-361-079-4. — Найбільший кошик соняшника, с. 155.
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — ISBN 966-361-079-4. — Найбільша цибулина, с. 155.
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — ISBN 966-361-079-4. — Найбільший перець, с. 155.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 7 березня 2016.
- Рішення Любешівської районної ради № 33/26 від … 2015 р.
Література Редагувати
- Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — ISBN 966-361-079-4.
- Любешівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.456-469, 464
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Любешівський район |
- Любешівська РДА[1] [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України про створення національного природного парку «Прип'ять-Стохід»[2] [ 6 грудня 2007 у Wayback Machine.].
- Район, із якого починається Україна. Газета День. № 161, п'ятниця, 10 вересня 2004