www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дзен від яп 禅 санскр ध य न дг я на споглядання кит 禪 чань кор 선 сŏн одна з найважливіших шкіл китайського en і всього сх

Дзен

Дзен (від яп. 禅; санскр. ध्यान, дг'я́на — «споглядання», кит. 禪 чань, кор. 선 сŏн) — одна з найважливіших шкіл китайського[en] і всього східноазіатського буддизму, що сформувалася в Китаї в V—VI століттях під великим впливом даосизму і є домінуючою чернечою формою буддизму Махаяни в Китаї, В'єтнамі й Кореї. У широкому сенсі дзен — це школа містичного споглядання або вчення про просвітлення, що з'явилося на основі буддійського містицизму. У вужчому розумінні дзен іноді розглядається як одна з впливових шкіл буддизму махаяни в Японії, що має свою національну специфіку і яка прийшла з Китаю наприкінці XII століття. Крім того, під дзен розуміють практику дзенських шкіл, також позначувану поняттям «дг'яна» й яка є найважливішою частиною буддійської практики.

Учення дзен прийшло з Індії у Китай, куди його приніс Бодгідгарма, і одержало подальше поширення на Далекому Сході (Китай, В'єтнам, Корея, Японія). Традиції китайського чань, японського дзен, в'єтнамського тхієн[en] і корейського сон[en] розвивалися багато у чому самостійно й зараз, зберігаючи єдину сутність, набули свої характерні риси у вченні та стилі практики. Японський дзен представлений декількома школами: Ріндзай, Обаку[en], Фуке й Сото. Японському дзен належить близько 20 % буддійських храмів у Японії.

Лінгвістика Редагувати

Етимологія Редагувати

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.
Енсо — символ дзен-буддизму.

Із всіх назв цього напрямку буддизму найбільш широку популярність на Заході одержало його японське найменування «дзен». Етимологія цього слова сягає своїми коріннями до санскритсько-палійського терміну «дх'яна/джгана» (санскр. ध्यान, dhyāna IAST, від санскр. ध्या, dhyā IAST), що означає «глибоке зосередження», медитацію, споглядання (у ранніх роботах школу дзен називають школою споглядання), а також відстороненість або спасіння. Вимова цього слова перетерпіла трансформацію в китайській мові в «чань», у в'єтнамській в «тхієн», в корейській мові в «сон», а потім, поширившись у Японії, в «дзен».

Інша назва дзенської традиції — Серце Будди (Буддга-хрідайя, кит. Фо сінь, япон. Бусін). Серце Будди відповідає буддійському поняттю махакаруни, що означає любов і великий жаль. Ще одна відома назва дзенської школи — школа свідомості Будди.

Історія Редагувати

Індійські витоки дзен Редагувати

Лотос — символ Будди.

Духовна передача традиції дзен сходить до Будди Шак'ямуні, тому в традиції він вважається першим індійським патріархом. Другим патріархом вважається Махакаш'япа[en], якому Будда передав стан пробудження у квітці лотоса без будь-яких слів і текстів, тим самим заснувавши традицію дзен у формі прямої передачі Вчення «від серця до серця».

Один раз Будда стояв перед зборами народу на Піку Грифів. Всі люди чекали, коли він почне вчити дгармі, але Будда мовчав. Пройшло вже досить багато часу, а він ще не вимовив жодного слова, у руці його була квітка. Очі всіх людей у юрбі були звернені до нього, але ніхто так нічого й не зрозумів. Потім один чернець подивився на Будду сяючими очима й посміхнувся. І Будда сказав: «У мене є скарб бачення досконалої Дгарми, чарівний дух нірвани, вільної від нечистоти реальності, і я передав цей скарб Махакаш'япі». Цим усміхненим ченцем виявився саме Махакаш'япа, один з великих учнів Будди. (…) Махакаш'япа пробудився завдяки квітці й своєму глибокому сприйняттю.

— Тит Нат Хан

Чань-буддизм Редагувати

Прийнято вважати, що своє поширення дзен одержав у Китаї у V столітті н. е. Особою, що принесла вчення Будди в Китай, вважається індійський буддійський чернець Бодгідгарма (у китайській традиції — Путідамо або просто Дамо, у японській — Дарума), часто називаний спадкоємцем 27 індійських патріархів буддизму, що став згодом першим патріархом чань у Китаї. Бодгідгарма облаштувався в монастирі Шаолінь, що вважається в наші дні колискою китайського чань-буддизму.

Після Бодгідгарми в Китаї було ще п'ять загальних патріархів, а потім Вчення розкололося на північну й південну школу. Друга згодом одержала свій розвиток і трансформувалася в п'ять шкіл дзен, з яких у цей час збереглося тільки дві: Цаодун[en] та Ліньцзи. У цей час, переживши ряд труднощів, напрямок чань є найвпливовішим напрямком китайського буддизму й прагне поширитися по всьому світу.

Всі чаньскі школи спираються на п'ять ключових принципів:

  1. Вищу Істину неможливо виразити;
  2. Духовне вдосконалювання неможливе;
  3. В остаточному підсумку нічого не досягається;
  4. У буддійському вченні немає нічого особливого;
  5. Чудесне Дао міститься скрізь, навіть в «ремеслі водоноса або лісоруба».

Дзен у В'єтнамі Редагувати

Тхієнський монастир Трук Лам («Бамбуковий Гай») у В'єтнамі.

Наприкінці VI століття у В'єтнам прибув Вінітаручі[en], учень Сенцаня[en], і заснував першу школу тхієн. Подальший розвиток в'єтнамського тхієн пов'язують зі школою Во Нгон Тхонга[en], який був учнем Хуай-хая[en], і школою Тхао Д'юнга[vi]. Остання школа була заснована імператором Лі Тхань Тонгом. Трохи раніше, в 968 році, тхієн став державною ідеологією В'єтнаму й надалі зіграв важливу роль у його історії. Пізніше у В'єтнамі з'явилася школа Чуклам[en], заснована імператором Чан Нян-тонгом і не мала аналогів у Китаї, школа Нгуєн Тхієу, близька до школи Обаку[en], і школа Лієу Куана[vi], близька до школи Ліньцзи.

В 30-х роках XX століття в країні активізувався рух за відродження в'єтнамського буддизму[en] і вже до початку 70-х років у В'єтнамі велося будівництво безлічі пагод. У цей час серед приблизно 60 мільйонів в'єтнамців біля третини населення є послідовниками Махаяни. Зі всіх шкіл Махаяни в цей час у країні найбільш впливовими поряд зі школами Буддизму Чистої Землі вважаються тхієнські школи й, особливо, школа Ламте (Ліньцзи).

Дзен у Кореї Редагувати

Дзен (сон[en]) прийшов у Корею ще в VII столітті, але поширився там лише в середині IX століття. У період з 828 по 931 рік в країні було засновано 9 шкіл дзен, що одержали назву «дев'яти гір». Цими дев'ятьма школами стали школи Сільсансан, Тоннісан, Каджисан, Чакульсан, Сонджусан, Саджасан, Свеянсан, Поннімсан і Сумісан, які надалі стали називатися Чоге. Саме так називалася гора в Китаї, на якій жив Хуейнен (638—713) — шостий патріарх дзен. Пізніше Корьо сон став характернішим для Кореї. Змагаючись з «канонічними» буддійськими школами, сон поступово набирав популярність. Він став головною буддійською школою в Кореї вже до XIII століття, а два століття поспіль ще більш зміцнив своє положення серед інших шкіл буддизму.

Однак під час династії Чосон (1392—1910), що симпатизувала неоконфуціанству, буддизм у Кореї втратив свою важливу роль. Ченцям був пред'явлений ряд твердих обмежень, а число монастирів значно скоротилося. Відродження корейського буддизму[en] почалося в 60-х роках XX століття. Однією з головних її причин став прихід до влади Пак Чон Хі, який, на відміну від більшої частини колишніх християнських політиків, був послідовником буддійської традиції. Якщо на початку 60-х років частка буддистів серед населення Кореї становила 2—3 %, то до кінця 70-х років вона збільшилася до 40 %.

У цей час орден Чоге[en] об'єднує більшу частину буддистів Кореї включно з буддистами школи сон. Одним з найвідоміших корейських сон-майстрів XX століття був Кусан Синім[ru] (1908—1983), котрий також був представником ордена Чоге.

В 1983 році корейським дзен-майстром Сун Саном[en], що одержав передачу дгарми[en] від 77-го патріарха корейського дзен До Бона[en], була заснована міжнародна школа дзен Кван Ум[en], яка бере свої витоки від ордена Чоге. Дана школа, близька до школи Ріндзай, на кінець 2012 року мала 35 дзен-центрів в Америці, 7 дзен-центрів в Азії й Австралії, а також 53 дзен-центри в Європі.

Дзен у Японії Редагувати

Попередній етап Редагувати

Храм Гінкаку-дзи у зимовому Кіото.

В 653 році чернець із Японії Досьо[en] прибув у Китай для вивчення філософії Йогачари у майстра Сюань-цзяна. Під впливом Сюань-цзяна Досьо став адептом дзен-буддизму й, повернувшись до Японії, відродив школу Хоссьо, адепти якої теж почали сповідувати дзен. Першим медитаційним залом школи став зал у храмі Нари.

В 712 році до Японії прибув наставник вінаї Дао-сюань, що також практикував чань північної школи Шень-сю[en]. Дао-сюань, прибувши в Нару, посприяв формуванню тісних зв'язків між школами Ріцу (Віная) та Кегон (кит. Гуйян), а також розвитку культури Японії. Спадкоємцем Дао-сюаня став Г'йох'йо, а спадкоємцем Г'йох'йо — Сайтьо (Дендзьо Дайсі, 767—822), що став одним із засновників школи Тендай. Вплив даних наставників допоміг закріпити практику медитації в Японії.

В IX столітті, прийнявши запрошення від імператриці Такібани Какіко, Японію відвідав учитель чань школи Ліньцзи І-к'юн. У Японії він проповідував вчення серед імператорського двору, а пізніше прийняв керівництво храмом Денріндзі в Кіото, що був побудований спеціально для нього. Але І-к'юн не зміг популяризувати вчення багато в чому через відсутність будь-яких рішучих дій зі своєї сторони й через якийсь час повернувся в Китай. Після цього в Японії почався період застою дзен, що супроводжувався окремими фактами вгасання всього буддизму.

Ейсай і закріплення дзен у Японії Редагувати

Наставником, при якому дзен остаточно прийшов до Японії у вигляді школи Ріндзай (Ліньцзи), вважають Ейсая (Дзенке Кокосі, 1141—1215). Уже в дитинстві Ейсай практикував чернечу форму буддизму в японському храмі тендайської школи. В 1168 році Ейсай перший раз прибув у Китай, де його в дуже великій мірі вразило чаньське вчення. Зі своєї поїздки він виніс переконання, що таке вчення допоможе його країні відродитися духовно. Друга поїздка Ейсая в Китай відбулася в 1187 році, у ході якої він одержав «печатку просвітлення» від учителя школи Ліньцзи Сюйань Хуайчана лінії Хуань-луна.

У Японії Ейсай проповідує про перевагу дзенського вчення над вченням тендайської школи, що зустрічає протидію й обвинувачення в єресі в окремих випадках. За підтримкою представників вищої влади Ейсай стає настоятелем храму Кенніндзі[en], розташованого в Кіото й приналежній школам Сінгон і Тендай, де активно займається поширенням дзен, при цьому описуючи свої зусилля в тексті «Поширення дзен заради захисту батьківщини». Також Ейсай змінює позицію по інших буддійських школах на більш м'яку, щоб «домогтися визнання дзен як самостійної школи». Крім остаточного закріплення традиції дзен у Японії Ейсай також заснував традицію японської чайної церемонії, посадивши біля монастиря насіння, яке він привіз з Китаю, і описавши відомі йому відомості про чай і чайну церемонію у своїй книзі про чай.

Сучасний дзен у Японії Редагувати

У цей час число послідовників дзен у Японії становить понад 6 мільйонів чоловік. З них 4 мільйони чоловік входять у школу Сото, 2 мільйони чоловік у школу Ріндзай й 100 тисяч чоловік у школу Обаку. Усього кількість послідовників японського дзен по всьому світу за даними на 2007 рік становить близько 10 млн чоловік.

Крім вищевказаних японських шкіл існує невелика дзенська школа Санбо Кедан[en] або «Орден Трьох Скарбів», що бере свої витоки від Ясутані Хакууна[en] (1885—1973), чиє вчення описав росі Філіп Капло[en] в «Трьох стовпах дзен». Дана реформаторська школа заснована Ясутані Хакууном в 1954 році, коли Ясутані розірвав відносини із традицією Сото. Школа Санбо Кедан критикує школи Ріндзай і Сото. На момент 1988 року школа нараховувала тільки 3790 послідовників й 24 учителя, але дуже впливала на західний дзен. Вплив Санбо Кедан на японський дзен в XX столітті був відносно слабким.

Також у Японії присутні нечисленні послідовники школи Фуке, що відродилася в 1950 році в Храмі світлого й темного[ja].

Японська спільнота «F.A.S. Society», що також має назву «F.A.S. Zen Institute», прагне до модернізації дзен і до пристосування вчення до сучасного світу. Її сформував в середині XX століття професор та вчитель дзену Сінічі Хісамацу[en] і вона не зараховує себе до якоїсь певної школи.

Дзен на Заході Редагувати

Дзен здатний добре адаптуватися до культури інших країн, що стало причиною появи дзен на Заході. Через якийсь час після приходу дзен на Захід уже багато тисяч дзен-буддистів стали об'єднуватися в групи медитації під керівництвом західних і східних наставників дзен. У другій половині XX століття популярність дзен на Заході перевищила популярність інших східних течій. У 70-х й 80-х роках майже кожен західний університет, що вивчає релігію, створив факультет або групу по вивченню дзен у теорії й на практиці. У цей час кількість книг про дзен для західного читача, як наукових, так і популярних, є дуже великою.

Поява й розвиток Редагувати

Через «закритість» Японії європейці вперше змогли познайомитися з культурою цієї країни тільки в середині XIX століття, але перше наукове знайомство Заходу із дзен було 1913 року. Цього року було видано книгу-дослідження Кайтена Нукарії «Релігія самураїв», але вона не набула якоїсь популярності, зацікавивши лише фахівців. До цього моменту, як вказує професор Нукарія, європейський читач міг познайомитися із традицією дзен лише по книзі дзенского вчителя з Японії Сяку Соєна.

Наступний етап поширення дзен на Заході пов'язаний з виходом книг професора Д. Т. Судзукі (1870—1966), які сильно вплинули на зростання популярності дзен, особливо серед інтелігенції. Першим західним автором, що написав про дзен, став А. Уотс, чия книга називалася «Дух дзен». Наприкінці 50-х років виходить безліч книг про це вчення. Починають видаватися книги європейських й американських дзен-буддистів, що описують власний досвід збагнення вчення в японських монастирях.

Д. Т. Судзукі та його учні сформували необхідні умови для «дзенської революції», що повсюдно відбувалася в 60-х роках серед молоді й інтелігенції Заходу. Головним чином успіх Судзукі ґрунтувався на тому, що він зміг інтерпретувати східне вчення в зрозумілих європейським читачам термінах, що дають гарне уявлення про теоретичну й практичну сторону вчення.

Після Судзукі література дзен розвивалася в декількох напрямках. Тривав академічний напрямок, що приділяв в увагу праці Судзукі по інтерпретації вчення. Сформувався напрямок порівняльного аналізу дзен та екзистенціалізму, психології тощо. Ще одним напрямком стала масова література, зокрема художня література, призначена для широкого кола читачів. Неоднорідність традиції на Заході відповідала неоднорідності вчення в самій Японії, де також існував «монастирський» дзен, дзен «філософії життя» та «популярний» дзен, що розглядався як частина дозвілля й навколишнього побуту.

Традиційний дзен, проблеми й трансформація Редагувати

Кацуакі Танахаші[en] — японський учитель дзен, художник, каліграф, письменник, перекладач буддійських текстів й екологічний активіст, що займається Вченням дзен в США.

«Монастирський» дзен, що також одержав в Америці ім'я «квадратний» через свою традиційність і вивіреність, принесли на Захід ряд японських дзенских учителів. Важливе значення в подальшому поширенні традиційної форми вчення зіграв дзен-центр в Нью-Йорку, де навчав дзен С. і Р. Сасакі, який строго дотримувався традиційної системи збагнення вчення школи Ріндзай. Дана система містила в собі знання й розуміння історії школи, термінів буддизму й текстів дзен, а також строгу дисципліну, відсутність теоретичних міркувань і чітке дотримання вказівок наставників.

В 1970 році з'явився дзен-монастир в Північній Каліфорнії, що дотримувався суворої системи традиційних монастирів, що включала в себе, наприклад, гоління голови й носіння сандалій. Але надалі зберегти традиційну систему без змін стало неможливим, і західні дзен-центри, незважаючи на збереження медитативної практики й характерних рис традиції, зазнали організаційних й інших змін. Дзен-центри трансформувалися у відкриті дзен-буддійські комуни й кампуси університетів, що тепер дозволяють послідовникові ходити на роботу, мати сім'ю й займатися іншою діяльністю, не пов'язаною з буддизмом.

Схожий процес уже відбувався в середньовічній Японії, де військовий стан, практикуючи медитацію в монастирях, не відмовлялося від своїх соціальних обов'язків. Але на Заході процес трансформації зайшов ще далі. Громада усе більше перетворювала в сімейну релігійну комуну відкритого типу й зіштовхнулася з такими проблемами як проблема економічної незалежності, участі в суспільному й політичному житті, сім'ї й шлюбу, сексуальної свободи, виховання дітей, рівноправності жінок і чоловіків.

Проблема сім'ї й шлюбу полягала в тому, що при частій і регулярній медитативній практиці родина іноді відіграє роль тягаря для практика, що є причиною численних драм. Тому внутрішньосімейні й сексуальні відносини в західному дзен було перенесено в межі дзен-центрів. Проблема жіночої рівноправності полягала в тому, що в традиційних східних монастирях практично повсюдно жінки медитували окремо від чоловіків. На Заході жінки стали медитувати разом із чоловіками, а також могли стати черницями та займати певну посаду в ієрархії.

Громади дзен як і раніше практикували ручну працю в сільському господарстві, ремісництві й сфері обслуговування, розглядаючи його як медитацію. Зовнішніми ж змінами західного дзен стало те, що гоління голови й носіння сандалів стало необов'язковим. Послідовники також почали носити звичайний європейський одяг. Але зовнішні зміни дзен були не такими істотними, як зміни внутрішні.

Більша частина західних дзенців мала закінчену освіту в інститутах і коледжах і прагнула до раціонального осмислення «ірраціональних» положень дзен. Крім того, японські послідовники добре знали положення буддизму перед тим, як від них відмовлялися після прилучення до дзен. Західні дзенці були змушені спочатку вивчити ці положення, щоб надалі з'явилася можливість від них відмовитися. Також західні послідовники прагнули обговорити основи дзен, що в традиційному дзен вважається неприпустимим.

Християнський дзен Редагувати

Частина вірян, що намагалися оновити традиційне християнство, поклала початок формуванню «християнського» напрямку дзен. Деяка частина теологів намагалася за допомогою дзен «відродити „бога, що помер“» (вислів Ніцше). Також відбувалися спроби по створенню християнських дзен-груп і застосуванню християнського дзен у богослужіннях католицької церкви. Серед католицьких вчителів, що займалися розвитком груп та спільнот християнської медитації під впливом свого знайомства з традицією дзен-медитації — бенедиктинець Джон Мейн (засновник «Міжнародної спільноти християнської медитації»[en]), єзуїти Вільям Джонстон[en] (автор книги «Християнський дзен») та Роберт Кенеді[en] (священик та одночасно роши у лінії «Біла Слива»).

Дзен-майстер Сунг Сан[en] у своїй книзі «Тільки не знаю» пише про те, що іноді давав вчення різним священикам в Вашингтонському кафедральному соборі. Також Сунг Сан організовував ретрити в абатстві Гетземані[en] для католицьких ченців і напевно став першим майстром дзен, який включив у свій збірник коанів коани із християнських джерел.

Чернець католицького ордена трапістів Томас Мертон (1915—1968) з абатства Гетземані, порівнюючи християнське споглядання й споглядання дзен, «був вражений почуттям близькості» даних традицій. В 1968 році була видана його книга «Zen and the Birds of Appetite» («Дзен і голодні птахи»), присвячена зіставленню християнського містицизму[en] та дзен. Висновок до книги написав Д. Т. Судзукі.

Після Мертона значно вплинув на розвиток християнського дзен пріор католицького ордена бенедиктинців Д. Грехем, що займався разом з парафіянами практикою споглядання. Грехем, випустивши книгу «Дзен-католицизм», одержав значну популярність. У даній книзі настоятель вказував на те, що дзен може пожвавити католицьку традицію, розкривши її приховані можливості.

В 1971 році католицький священик Вільям Джонстон написав книгу «Християнський дзен», де висловив думку про дзен як про метод поглиблення християнської віри й призивав до повторення Ісусової молитви при практиці дзен-медитації. Православний ієромонах Серафим Роуз виступив із критикою цієї книги, висловивши думку про досвід дзен як про агностичний та язичницький досвід і відзначивши небезпеку цієї книги. Також у своїй книзі із критикою християнського дзен виступив Архімандрит Лазар (Абашидзе), у той же час виразивши думку про те, що ідеї дзен про співчуття й любов «бути може, найвищий релігійний ідеал, якого може досягти людський розум, але без Христа». Позитивно висловився про християнський дзен Архієпископ Іоан[ru], що представляє Катакомбну церкву, у своїй книзі «Християнство — дзен», де описав прояв дзен в Новому Завіті і спробував з'єднати християнське візіонерство й дзенськую традицію.

В 1989 році Ватикан випустив документ про аспектах християнської медитації[en], що також має відношення до дзен. Відповідно до тексту, жоден з методів, запропонованих нехристиянськими релігіями, не повинен бути відкинуть тільки через те, що він є нехристиянським. Відповідно до тексту, «навпаки, можна взяти від них те, що корисно» за умови, що християнська молитва від цього не страждає.

2004 року російською мовою було перекладено монографію «Дзен і Біблія» католицького священика й майстра дзен Какічі Кадовакі. У своїй книзі Кадовакі вказує на наявність певних збігів і схожих символічних підтекстів у Біблії й у текстах різних коанів, наприклад, звертаючи увагу на зв'язок між коаном «Якщо в тебе є ціпок, я тобі його дам. Якщо в тебе немає ціпка, — я його в тебе заберу» Басьо та словами Ісуса: «Тому що хто має, тому дано буде й збільшиться; а хто не має, у того одніметься й те, що має» (від Матвія 13:12).

Також американським єзуїтським священиком й одночасно дзенським росі й психотерапевтом є Роберт Кеннеді[en].

Число західноєвропейських груп християнського дзен на кінець XX століття становило понад 10 % від всіх західноєвропейських груп дзен. В основному такі групи розташовуються в Німеччині, Австрії й країнах Скандинавії.

Д. Т. Судзукі, книги якого вплинули на формування християнського напрямку дзен, стверджував, що дзен може бути поєднано не тільки із християнством, але й з будь-якою іншою релігією. Тим самим Судзукі, на думку Г. С. Померанца, став засновником «світового дзен».

Інші напрямки дзен Редагувати

«Інтелектуальний» дзен, не пов'язаний із чернецтвом, і який трансформував це вчення у «філософію життя», зазнав ще більших змін. На тлі інтересу до дзен багатьох європейських письменників, філософів, художників, музикантів, а також внаслідок розвитку антропологізму й ірраціоналізму в ідеалістичній й релігійній філософії, виникає таке явище, як «релігійність без релігії». Причиною цього стало те, що інтелігенція Заходу шукала компроміс між потребою в релігії й небажанням слідувати її традиціями. Такі риси дзен як ірраціональна практика, нігілізм стосовно загальновідомих явищ й авторитетів й нонконформізм також послужили причиною того, що дзен став «бесконфесійною» релігією для деякої частини інтелігенції Заходу, що не бажала або не змогла відмовитися від своїх релігійних поглядів. Дане явище характеризувалося релігійним синкретизмом, розмиванням «конфесіональної причетності», зростанням ролі східної філософії і загальною тягою до містики й ірраціонального.

Бітницький напрямок дзен 60-х років, що одержало назву «біт-дзен», став особливим напрямком молоді, що проголосила «дзенську революцію». Даний напрямок характеризувався спрощеним і вульгаризованим характером. Молодь, не розуміючи суті вчення і його цілісного характеру, взяла з нього лише зовнішні атрибути у вигляді нігілізму, парадоксальної поведінки й відсутності авторитетів. Даний напрямок не був пов'язаний із практикою дзен, але використовував термінологію вчення. Представники даного напрямку формували сільські громади, де намагалися «повертатися до природи», а також пропагували споживання наркотиків і сексуальну свободу. Яскравим представником даного напрямку став письменник Джек Керуак.

Близьким до бітницького стало психоделічний дзен-напрямок, що практикував замість медитації вживання наркотиків з метою досягнення саторі. Представник цього напрямку, письменник О. Хакслі, виражав думку про подібність станів людини після дзен-практики й прийому наркотиків. Така ж думка про медитації й ЛСД було представлена в 1961 році одним з доповідачів на всесвітньому конгресі прикладної психології. Але традиційний дзен виражав незгоду з такою точкою зору. Автор декількох книг про дзен і послідовник Вчення Дз. Сібаяма вказував, що ефект наркотиків тимчасовий, а практика дзен припускає кардинальну самозміну.

Сучасний стан дзен на Заході Редагувати

На кінець XX століття був складений список західноєвропейських груп дзен в 14 країнах. Загальне число груп склало 452 групи. Понад 60 груп діють на території Німеччини; від 30 до 60 — на території Франції, Нідерландів, Бельгії, Великої Британії, Швейцарії, Італії; від 15 до 30 — на території Австрії, Польщі й Іспанії; менш 10 — на території Швеції, Данії, Португалії, Норвегії.

До 2000 року в Північній Америці чисельність дзен-центрів становила близько 2000 центрів по всім чотирьом напрямках дзен (японський дзен, сон, чань, тхієн).

Дзен у СРСР Редагувати

В 1968 році Г. С. Померанцем була написана кандидатська дисертація «Деякі течії релігійного нігілізму». На 500 сторінках тексту розглядалася по більшій мірі буддійська школа дзен. Дисертація стала першим радянським науковим текстом, що описує дану школу настільки докладно. Але перед початком захисту в Інституті сходознавства Академії наук Померанц поставив свій підпис у захист учасників демонстрації 25 серпня 1968 року проти введення в Чехословаччину військ СРСР, через що захист не відбувся з формальної причини «відсутності кворуму у Вченій раді», фактичною причиною став «наказ зверху». Пізніше дану дисертацію активно використав Андрій Тарковський при роботі над Сталкером.

Зацікавленість деяких людей у вченні дзен виявилася в Радянському Союзі до початку 70-х років. Багато в чому цьому посприяли офіційні переклади творів Селінджера, а також «підпільні» переклади книг А. Уотса й Д. Т. Судзукі. Крім того, збільшенню зацікавленості посприяло вплив руху хіпі, а також загальна атмосфера «невідповідності між соціальною реальністю й проголошуваними ідеалами» для інтелігенції того часу.

Пізнішою причиною збільшення популярності традиції стало широке поширення східних бойових мистецтв[en]. Наприклад, у більшості текстів по карате вказувалося, що дзен є найважливішою частиною тренування.

Наприкінці 80-х років велику роль у популяризації дзен зіграв Борис Гребенщиков. З однієї сторони пісні Гребєнщикова полегшували розуміння дзен для частини населення, в основному молоді. З іншої сторони ці пісні також викликали роздратування в тієї категорії населення, хто не міг їх зрозуміти й не хотів докладати зусилля до їхнього розуміння.

Коротка суть вчення Редагувати

Дзен визнає реальність світу, але сприймає його як не-істинний, ілюзорний, «ніщо» (яп. «му»). Лише за допомогою медитації можна осягнути власну справжню природу, яка є нічим іншим, як «сутністю Будди» (яп. «бусьо»), досягнути пробудження (яп. «саторі»). Після цього відкривається істинна природа речей. Велику увагу дзен приділяє практиці психотренінгу, особливо — практикам дзадзен (сидяча медитація) та коан (парадоксальні загадки-вправи для зупинки спекулятивного мислення[en]). З китайського вчення Хуаянь дзен запозичує ідею про тотальний взаємозв'язок загального та одиничного, що висловлено у принципі «все в одному, одне у всьому». Дзен не визнає існування всесвітнього Будди, але вважається, що природа Будди є у кожному індивідуумі, який, у свою чергу, є тотожнім абсолюту і джерелом необмежених можливостей. Існування будь-яких протилежностей є фіктивним, породженням недосконалої свідомості, яка є «забрудненою». В реальності нема різниці між життям та смертю, суб'єктом і об'єктом, знанням і невіглаством, Сансарою та Нірваною. Пробуджена свідомість, му-нен, є відсутністю думок, тому світ для неї позбавлений двоїстості. Разом з тим, дзен підкреслює важливість активного ставлення до світу, реалізації творчої енергії, не приймає крайнощів аскетизму. Людські бажання не повинні пригнічуватися, а мають бути сублімовані у духовні, творчі сфери. Так само, як і в китайській традиції Чань, зберігаються принципи передачі вчення безпосередньо, «від серця до серця», уникаючи письмового викладу положень. Основною метою дзен є проникнення у правдиву природу розуму. Дослідники вчення, що практикували дзенську медитацію, вказують, що суттю вчення є «невимовне», що неможливо пояснити теоретично або вивчити як священну доктрину.

Бодгідгарма визначив дзен як «безпосередній перехід до пробудженої свідомості, минаючи традицію й священні тексти». Шостий патріарх Хуейнен в одному зі своїх висловлень визначив дзен як «прозріння у пізнанні своєї власної природи». Майстер Енго, відповідаючи на запитання «Що таке дзен?», виразився в такий спосіб:

Він безпосередньо перед вами в цю мить, я передаю його вам у всій повноті. Для розумних чоловік одного слова досить, щоб направити його до істини, але навіть у цьому випадку може закрастися помилка. Це можливо тоді, коли істина ця виражена за допомогою пера й паперу, або вбрана у форму софізму; у цих випадках вона ще далі вислизає від нас. Велика істина Дзена живе в кожному. Загляньте усередину й шукайте її там, не прибігаючи до будь-чиєї допомоги.

Ще один наставник дзен відповів на те ж питання «Що таке дзен?» так: «Пити чай, їсти рис, я проводжу свій час природно, любуватися стелею, любуватися горами. Який безтурботний спокій і почуття!»

На думку кандидата філософських наук О. А. Доманова, дзен — це «спосіб рятування людей від страждань шляхом індивідуальних практик особливого роду, що вдосконалюють свідомість і приводять його до просвітлення — саторі», у якому «досягаються свобода й безпека». Враховуючи загальні буддійські уявлення, є три корінні отрути, через які виникають всі страждання й омани, а також народження та смерть:

  1. Незнання своєї природи (дурість, помилкові погляди, нездатність бачити речі такими, які вони є, почуття байдужності) є головною причиною страждань;
  2. Відраза (ненависть, гнів, почуття «огидності», відторгнення, ворожість);
  3. Бажання або прихильність[en] (до ідей існування й неіснування речей, до умоглядності, до нірвани, до бажань і страхів, до усього зовнішнього світу і до власного «я» як до ілюзій).

Людина, що перебуває в невіданні, відокремлює себе від пізнаваного світу. Рятуванню від даної отрути сприяє медитація над нерозділеністю будь-яких об'єктів сприйняття від людини. Медитація, що є основою практики дзен, також сприяє рятуванню й від інших отрут. Медитація допомагає послідовникові дзен побачити «неподвійність»[en] та «єдинотаковість» всіх речей, а також побачити природу Будди, що, відповідно до одного з основних принципів дзен дайсінко, властива кожній речі або явищу.

Вчення дзен стверджує, що в основі всіх речей лежить порожнеча, через яку можливо побачити неподвійність всіх речей й явищ. Дзен вказує, що порожнечу можна лише осягнути, наприклад, у краплі роси, але не описати словами. Фактично дзен стверджує, що не існує ні самої людини, ні його оточення, тому що все це є лише «ілюзією свідомості». Відмова від егоїстичного або ілюзорного «Я» відбувається в дзен за допомогою знаходження усередині себе «структури, глибшої за „Я“», що називається «справжнім „Я“». «Справжнє „Я“», на думку Д. Т. Судзукі, ніколи не зможе розглядатися наукою через його «абсолютно суб'єктивну» природу.

Вчення заперечує як подвійність всіх явищ («не два»[en]), стверджуючи, що логіка не враховує взаємозалежність речей, так і їхню єдність («не один»), не обмежуючи себе даними рамками. Дане заперечення має практичний характер, заснований на досвіді послідовника.

Дзен є містичним вченням, що з одного боку суперечить логіці, а з іншого боку не протиставляє себе їй. Вчення заперечує всю безліч речей, але розглядає це заперечення як найвищу форму ствердження. Дзен не зв'язує себе однозначно із запереченням або ствердженням, перебуваючи за межами логіки і вважаючи, що лише духовний досвід може привести до збагнення істини. Релігієзнавець І. А. Козловський відзначає, що вчення нічому не вчить людину, а розучує її: «Дзен справді не вчить, він вказує шлях: „Йди туди“». Професор Рудольф Отто також вказує, що послідовника «не навчають тому, чому просто неможливо навчити, але його ведуть або, краще сказати, штовхають» до того моменту, поки в учня не настане інтуїтивне прозріння.

Дзен вважає, що різні буддійські терміни (нірвана, скандги, дгарми) не мають відношення до істини, і тому не розглядає їх. Проте вчителі дзен давали відповіді на питання учнів про ключові терміни:

— Що таке Будда?
— Грудка глини (і навіть: шматок засохлого гівна).
— Що таке Дао?
— Три фунти льону!
— Що таке дзен?
— Гілка квітучої сливи (або: кипарис у саду; або: набирати сніг срібним глечиком).

Дзен-буддизм прагне ввійти в контакт із внутрішніми процесами людини, не вдаючись до посередницької допомоги інтелекту. Дзен зупиняє будь-яку розумову діяльність за допомогою концентрації думки на якомусь об'єкті. Але медитація над якоюсь думкою в дзен розглядається як штучний стан, на відміну від «природності» вільного життя. Стан «природності», також називаний «реальність як вона є», майстер Нансен Фуган[en] позначав як «звичайний розум» або «Дао».

Дзен не вимагає неодмінної відмови від всіх бажань і негативно ставиться до самокатування. Дзен відмовляється застосовувати насильство до природи, як зовнішньої так і внутрішньої, і вчить жити в гармонії з нею. Послідовникам дзен, на думку професора філософії й історії релігії Г. Дюмулена, властиві доброта й людинолюбство.

Однією із ключових фраз дзен є фраза «я не знаю», якою відповів Бодгідгарма на питання імператора В про те, хто він. Позиція «я не знаю» є загальною для шкіл Цаодун/Сото й Ліньцзи/Ріндзай. Відповідь дзенського вчителя «не знаю» на питання учня, за твердженням Д. Т. Судзукі, повністю відрізняється від позиції агностицизму тим, що вчитель «чудово знає, але його знання належить до іншої категорії», не пов'язаної з категорією «відносних речей». А. Уотс вказує, що позиція «не знаю» є початком вірного шляху при рішенні коанів. Учитель відкидає різні відповіді учня, поки той не стане «знати, що не знає».

Д. Т. Судзукі відзначає, що хоча для сторонніх спостерігачів вчення має загадковий і суперечливий характер, але в реальності дзен можна звести до підкорення дисципліні й таких слів: «робити добро, уникати зла, очистити своє серце — такий шлях Будди». Коли чаньський вчитель відповів даними словами на питання про сутності буддійського вчення, відвідувач відчув розчарування: «І трирічна дитина зможе це повністю зрозуміти». Але вчитель чань уточнив: «І вісімдесятилітній старий не зможе це повністю здійснити».

Відмінність дзен від інших шкіл буддизму Редагувати

Незважаючи на те, що дзен містить у собі деякі елементи шкіл махасангхіки, мадг'ямаки, цзинту (Буддизму Чистої Землі), хуаянь[en], (яп. кегон), тяньтай[en] (яп. тендай), чженьянь (яп. сінґон), вчення також має ряд відмінностей від цих й інших буддійських шкіл.

Чотири принципи дзен Редагувати

Шостий патріарх Хуейнен розриває сутри, малюнок чаньського ченця Лян Кая, початок XIII століття.

Бодгідгармі приписується початок формування чотирьох головних принципів дзен, які були сформовані остаточно не раніше часу царювання династії Тан (618—907). Ці принципи такі:

  1. Особлива передача поза священними писаннями;
  2. Не опиратися на слова й тексти;
  3. Пряма вказівка на свідомість людини;
  4. Споглядаючи свою природу, ставати буддою.

В «Трактаті про світильник і світло» («Ден дянь цзи»), походження якого приписується Бодгідгармі, принципи звучали так: «Передача істини поза писаннями й мовами, немає ніякої залежності від слова й букви. Передача думки безпосередньо від серця до серця, споглядання власної споконвічної природи і є реалізація стану Будди».

У варіанті японіста А. А. Доліна[ru] принципи звучать у такий спосіб:

Істина прихована поза письменами,
У знаках і словах не передати Закон
До серця звернися, усередину й назад,
Щоб, себе осягнувши, Буддою стати!

Послідовники вчення вважали, що найважливіше передається не через тексти, а від наставника до учня, «від серця, до серця». Дана передача означає, що наставник може «передати» учневі за допомогою певних методів власний стан свідомості, наклавши тим самим на учня «печать серця» (сінь інь). Надалі учень закріплює передачу просвітлення своєю медитативною практикою. Даний процес забезпечує безперервність лінії безпосередньої передачі вчення.

Вчення дзен стверджує, що істина не може бути виражена в словах, які є лише «натяком на істину» або «порохом дзен». Дзен не хоче себе зв'язувати з священними писаннями, філософськими системами або будь-якими іншими догматами, вважаючи філософські міркування марними. Хоча дзен претендує на зв'язок із буддизмом, він по більшій частині критично ставиться до його сутр й шастр. Професор філософії Д. Т. Судзукі відзначає: «(…)всі буддійські вчення, що втримуються в сутрах і шастрах, з погляду дзен не більше, ніж макулатура, користь якої складається лише в тому, що з її допомогою можна тільки змахнути пил з інтелекту, але не більше». І. А. Козловський також відзначав, що вчення не вважає важливим сутри або трактати. Багато вчителів дзен підкреслювали другий принцип, спалюючи при нагоді сутри й буддійські зображення і розташовуючи бібліотеки монастирів біля «відхожого місця».

Незважаючи на те, що Д. Т. Судзукі заперечував будь-яку метафізичну основу дзен, Г. Дюмулен вказував, що в його книгах простежується тісний зв'язок вчення з філософією шуньяти і сутрами Праджняпараміти, а також відзначав, що послідовники дзен не заперечують традицію й ряд писань, а вивчають ці писання для їх наступного «згоряння», що веде до розуміння дзен. Вчення дзен однією з головних сутр вважає Праджняпараміту хрідая сутру, що заперечує Чотири шляхетні істини буддизму та містить у собі психопрактичну функцію, на відміну від сутр, не пов'язаних із Праджняпарамітою. Вчення використало й інші сутри Махаяни й Праджняпараміти, зокрема сутри Аватамсаки (Аватамсака-сутру[en]), Вімалайкірті-сутру[en], Ланкаватара-сутру[en], але остання вивчалася рідко через труднощі її розуміння. Крім того, у дзен вивчалася й вивчається Сутра помосту шостого патріарха[en], Самантамукха паріварта (Каннонгьо), що є 25-ю главою Сутри лотоса, сама Сутра лотоса (Саддгармапундаріка-сутра), Діамантова сутра й Шуранґама сутра[en], що особливо ретельно розглядалася в Китаї. Послідовники дзен також знайомили із сутрою Ваджрасамадхі[en] (Конгосаммайкьо), Сутрою абсолютного просвітлення[en] (Енгакукьо), Шастрою про пробудження віри в махаяну[en], «Записами бесід Лінь-цзи» («Лінь-цзи лу»), керівництвами по практиці споглядання, а також зі збірниками коанів і дзенської поезії. Кандидат філософських наук В. С. Нікольський вказував, що тексти й книги використовуються тільки на першому етапі інтелектуального входження послідовника в дзен. Надалі вони служать перешкодою, тому що формують у послідовника прихильність до «імені й форми». Доктор філософських наук Ф. Г. Майленова відзначала, що дзен деякою мірою є антиінтелектуальним й антилітературним Вченням. Традиція часто підкреслює, що послідовникові неможливо реалізувати досвід саторі за допомогою читання великої кількості текстів по дзен.

Принцип «прямої вказівки» (чжи-чжи) означає в дзен вираження Вчення за допомогою несимволічних слів або дій, які можуть здаватися дивними або безглуздими людині, не знайомій із дзен. Дана прямота, що вказує на істину без застосування будь-яких символів, на думку А. Уотса, є духом дзен, що виражає його оригінальність.

Четвертий принцип вказує, що потенційно будь-яка людина є буддою й необхідно лише, практикуючи медитацію, «розбудити» природу Будди в собі. «Бачення своєї природи» (кенсьо) можна відкрити в «безмислії» (мунен) і «недіянні» (муі). Чаньські наставники підкреслювали відсутність будь-якого будди поза свідомістю, знищуючи буддійські зображення. Лінь-цзи І-сюань також вказував ченцям у своїй відомій фразі, що будь-які форми ідолопоклонства й авторитарності заважають просвітлінню: «Зустрів будду — убий будду. Зустрів патріарха — убий патріарха».

Інші відмінності Редагувати

Дзен є антифілософським, анти-дискурсивним й антирозумовим Вченням, що підкреслює важливість власного досвіду. Логіка, відповідно до Вчення, не здатна допомогти людям побачити реальність у цілому.

Дзен відрізняється від інших буддійських шкіл своєю прямотою, простотою, практичністю й безпосередністю, нерозривно пов'язаною зі звичайним життям. Дзен-буддисти прагнуть постійно зберігати безпосередність і точність учинків, думок і почуттів, уникаючи умоглядності й розпливчастої думки. Крім безпосередності, що включає в себе дії без будь-яких планів, вченню також властиві раптовість, непередаваність (відносно внутрішнього досвіду), парадоксальність, інтуїтивізм, «зневага всіх правил» та адогматичність, які є головними рисами Вчення.

Буддолог Оттон Розенберг[ru] вважав відмінною рисою дзенської школи, як ранньої, так і сучасної, її простоту, вказуючи на дуже скромно обставлені храми, які часто перебували в безлюдних і гарних місцях, і прагнення позбутися від книг і зображень, що особливо характерно для раннього періоду. Протилежністю школи дзен Оттон Розенберг вважав буддійську школу сінґон, відому своїми багатими храмами, філософськими теоріями й складними обрядами.

Дзен вважається найбільш «практичною» буддійською школою, що ставить практичні дії на перше місце, стверджуючи, що тільки через них можна набути духовний досвід. При цьому дзен не говорить про «відхід від миру». Все це зробило дзен найвідкритішою течією буддизму з мільйонами послідовників, серед яких частка ченців відносно невелика. Послідовники можуть ходити на звичайну роботу, але при цьому не мати прихильності до будь-яких речей. Чернеча форма дзен також приділяє велику увагу практичним діям. Дзенські ченці використають фізичну роботу як практику на відміну від ченців більшості інших буддійських шкіл. При цьому роль мирянина в школі є на одному рівні з роллю ченця.

Практику споглядання, що становить основу школи дзен, значно спрощено у порівнянні з найдавнішими школами буддизму, що розглядають споглядання як додатковий засіб. Пізніші послідовники дзен відмовляються від численних щаблів хінаяни і проголошують безпосереднє й екстатичне збагнення істини.

У дзен є своє особливе розуміння принципів буддизму, що виражено в наступному діалозі між дзен-майстром Суйбі Мугаку та його учнем Сейкеєм:

— У чому полягає основний принцип буддизму?
— Почекай, — сказав Суйбі. — Коли ми залишимося самі, я тобі скажу.
Через якийсь час Сейкей знову звернувся до нього:
— Ну от тепер ми самі, благаю тебе, поясни.
Суйбі встав і повів згораючого від нетерпіння Сейкея в бамбуковий гай, але так нічого й не сказав, а коли останній наполегливо зажадав відповіді, він пошепки промовив:
— Які високі ці дерева, і які маленькі ті, геть там.

На відміну від ранніх шкіл Індії й Китаю, що вчили досягненню нірвани за допомогою нагромадження благої карми в черзі перероджень, дзен проголошує досягнення звільнення тут і зараз[ru], не прибігаючи до нових перероджень. Вчення про можливості «стати буддою в нинішнім тілі» або сокусин дзебуцу прийшло у дзен з «таємного Вчення» (микке). При цьому дзен не прагне поставити деяку мету, яку необхідно досягти в майбутньому, як це робиться в безлічі релігій, а вчить жити «в ім'я самого життя» або ж, інакше кажучи, вказує, що потрібно «просто жити, а не переживати про те, як ти живеш». Дзен також відрізняється від інших буддійських шкіл тим, що не пропонує як ідеал нірвану.

«Правдивий притулок» у дзен вважається тотожним природі Будди, тому його, відповідно до Вчення, варто шукати не в зовнішньому світі, а в глибині свого «я», на що вказував шостий патріарх дзен Хуейнен:

Тебе запевняють: «Шукай притулок в Будді, Дгармі, Санзі». А я говорю тобі: «Шукай притулок у собі самому». Будда — усередині тебе, тому що Будда — значить пробудженний, а пробудження може відбуватися лише зсередини. Дгарма — усередині тебе, тому що Дгарма — значить праведність, а праведність ти можеш знайти тільки в собі самому. І Санґга — усередині тебе, тому що Санґга є чистота, а чистоту ти можеш знайти тільки в собі самому.

Д. Т. Судзукі стверджував, що дзен є єдиним Вченням, де є місце сміху. Сміх офіційно входить у дзенську практику. Крім своєї медитативної спрямованості він має простонародний, плотський, утробний, блазнівський і парадоксальний характер. Послідовник Вчення може проявляти свій сміх у вигляді ганьблення дзенських патріархів і глузувань над буддами, тим самим заперечуючи всякі авторитети. М. Конрад Хайерс у своїй роботі «Дзен і комічний дух» привів традиційну індійську схему розподілу сміху на три категорії. У першу категорію входить аристократична ввічлива посмішка, у другу — «помірний сміх представника середнього стану» й брахмана, а в третю — плотський і вульгарний сміх нижчого стану. Останній вид сміху й практикується в традиції дзен. Як відзначає доктор історичних наук Е. С. Сафронова, індійська посмішка Махакашьяпи трансформувалася в Китаї і Японії в «тваринний, плотський, громоподібний регіт, від якого трясуть монастирські стіни».

Відомий буддолог Тосихіко Ідзуцу[en] вважав, що дзенська школа відрізняється від інших буддійських шкіл тим, що «не проводить чіткої грані між смислом і нісенітницею».

Шостий патріарх дзен Хуейнен стверджував, що відмітною рисою дзен є зняття опозицій:

Якщо вам поставлять будь-яке запитання, відповідайте антонімами, щоб утворилася пара опозицій, таких як прихід і відхід; коли їхня взаємозалежність стане зовсім очевидною, в абсолютному змісті не стане ні приходу, ні відходу. <…> Коли вам поставлять будь-яке запитання, відповідайте на нього негативно, якщо в ньому втримується твердження й навпаки, ствердно, якщо в ньому втримується заперечення. Зніміть опозиції. Якщо вас запитають про профана, скажіть що-небудь про святість, і навпаки. І тоді зі співвіднесеності й взаємозалежності двох протилежностей можна буде осягти Вчення про серединність.

Дзен-майстер Ейсай, що заснував школу Ріндзай, вказував роль дзен у буддизмі в такий спосіб: «Це фундамент буддизму й основа всіх сект і шкіл». Також традицію дзен вважав центром буддизму й інших східних вчень професор К. Нукарія, відзначаючи присутність дзен в Індії навіть «задовго до життя Будди». Філософ-езотерик Юліус Евола стверджував, що ціль дзен як школи полягала в тому, щоб «очистити буддизм до стану tabula rasa», відмовившись від пізніших ритуалів і догм на користь споконвічного «внутрішнього пробудження». Самі послідовники дзенської традиції у своїй масі також думають, що дзен є «найбільш чистою й автентичною дгармою» або «вищою формою буддизму».

Деякі авторитетні послідовники і дослідники Вчення також заперечували те, що дзен є релігією або буддійською школою. Дзен-майстер Доген, що заснував школу Сото, висловив таку думку: «Кожний, хто вважає дзен буддійською школою або сектою, називаючи її дзен-сю (сектою дзен), є диявол». Психоаналітик Джо ди Фео у своїй книзі «Дзен-психоаналіз» вказував, що приналежність дзен до рамок канонічного буддизму заперечували також деякі буддійські школи, хоча інші називали дзен «квінтесенцією справжнього буддизму».

Етика дзен Редагувати

Для Вчення властива відмова від загальноприйнятих норм моралі. Д. Т. Судзукі відзначає: «Дзен неминуче виявляється те саме що мистецтво, але не мораль» і вказує на можливість відсутності етичного елемента в дзен, відзначаючи, наприклад, що в традиції дзен будь-який день вважається «добрим днем», незалежно від того, сонячний це день або дощовий, вдалий або невдалий, без усякої моральної оцінки. Професор філософії Інституту філософії РАН[ru] С. С. Хоружий[ru] також указує на те, що етична частина в дзен «урізана чи не повністю».

Відомий дзенський учитель Хуанбо Сіюнь[en] стверджував, що є три щаблі етичності поведінки. До нижчого щабля Хуан-бо відносив поведінку тих людей, хто «виконує приписи, сподіваючись на нагороду». На другому щаблі перебувають ті люди, які діють без найменшої думки про нагороду. На вищому ж щаблі людина живе «без усякої думки про моральне й неморальне».

Дзен-майстер Сун Сан[en] виражає відношення дзен до моральності у наступних рядках:

Коли Дао загублено, приходить доброта.
Коли доброта загублена, приходить моральність.
Коли моральність загублена, приходить ритуал.
Ритуал це лушпайка щирої віри, початок хаосу.
Тому майстер займається глибинами, а не поверхнею, плодом, а не квіткою.

О. А. Доманов вказував, що важливу етичну роль у вченні виконує саторі, що «рятує людину від зла» і приводить її до природності, що є в дзен ідеалом моральності.

До деякої міри відмовляючись від звичайної етики, дзенські послідовники проте прагнуть виразити своє розуміння етики через жаль до всіх живих істот, бачення краси в самих звичайних речах, відсутність прагнення до зайвого накопичення, походження свого обов'язку, дотримання загального порядку й відсутність занепокоєння із приводу страждань, що з'являються, і смерті, що наближається. Смуток або каруна є основою морального аспекту дзен, оскільки в каруні повністю відсутня «особиста зацікавленість». В іншому випадку, відповідно до Вчення, «вчинок не може вважатися істинно доброчесним, якщо в ньому втримується хоч крупиця егоїзму».

Етика в навчанні прямо пов'язана з естетикою, що відіграє провідну роль у японському дзен. Японські ритуали, у яких є присутнім етичний й більшою мірою естетичний початок, є не просто спеціально організованим обрядом, а скоріше естетичним процесом, що вимагає від учасника ритуалу завершеного й усвідомленого виконання. Це відрізняє японський дзен від китайського чань, у якому головна увага в ритуалі приділялося етичній стороні. Ритуальні поклони в японському дзен, обов'язкове миття підлоги перед заняттями та інші зовнішні ритуали є в навчанні засобами, що створюють гармонію й особливу атмосферу, що допомагає «перемкнути» тип сприйняття й підштовхнути послідовника до входження в «іншу реальність». Також ритуал допомагає трансформувати концентрацію уваги в спонтанні естетичні переживання.

Школа дзен вказує на необов'язковість різних обрядів, але це не змінює шанобливого відношення прихильників школи до засновника буддизму, а також до інших будд, патріархів і дзенских вчителів.

Дзенські ченці, живучи по «Чистих правилах» Бай-чжана[en], серйозно порушували вказівки Вінаї, відповідно до якої такі заняття, як «рубання дров, різання трави», мали негативні наслідки для карми і перероджень. Бай-чжан, відповідаючи на запитання учня про такі наслідки, виразив думку про те, що якщо людина буде думати «про придбання й втрату», тоді негативні наслідки обов'язково сформуються, у противному випадку «навіть якщо він трудився весь день, він нічого не робив». Реалізація на практиці принципу «не-діянні-у-діянні», на думку іншого наставника Ліньцзи І-сюаня, є причиною того, що така людина не буде створювати ніякої карми, навіть якщо він буде «витрачати в день по 10 тис. лянів золота». У тому випадку, якщо така людина раніше «зробив П'ять Жахливих Гріхів», то вони також, на думку Ліньцзи, за допомогою даного принципу трансформуються в «Океан Порятунку».

У дзен відомі численні зображення ченця Хотея, що став прообразом японського божества щастя, з куртизанками. Також відомим учителем дзен, що взяв собі в учні куртизанку, був Іккю Содзюн. На думку Є. С. Штейнера[ru], куртизанки мали менше прив'язаностей і могли в порівнянні з іншими людьми швидше усвідомити мінливість відносин і бути вільними від страстей за допомогою своєї роботи. У такий спосіб в окремих випадках дзенської традиції куртизанці приділялася роль бодгісаттви, наприклад, як у випадку з куртизанкою Єгуті, яка була бодгісатвою милосердя.

Іккю Содзюн не тільки взяв в учні куртизанку, але й практикував сексуальні відносини з іншими куртизанками, а також, імовірно, із черницями. Такий «тілесний дзен», на думку Штейнера, був не розпустою й не свідченням слабості вчителі в дотриманні буддійських приписань, а наслідком рятування від тонкої «прихильності до чистоти», характерної для тих ченців дзен, хто перебував у традиції досить довго, і поверненням до «гнучкої природності». Дане повернення є «однією з найвищих щаблів у дзені», на якій не існує розходжень між духовним і повсякденним й яку, за твердженням Іккю, не так просто досягти: «Легко ввійти в світ Будди. Важко ввійти в світ демонів».

У цілому сучасний дзен, на відміну від позиції тхеравади, ставиться до сексу «обережно позитивно». Тим людям, для яких відмова від сексу не становить труда, така відмова, вказує дзен, буде допомагати в подальшій практиці. Але така відмова не має обов'язкового характеру, а була лише рекомендацією. Іншим людям дзен рекомендує дотримуватися в сексі серединного шляху, не придушуючи його, але й не приділяючи різноманітним формам сексу занадто багато уваги. Дзен не ділить сексуальні дії на правильні і неправильні, рекомендуючи послідовникові вирішувати це питання виходячи зі своєї практики, а також вказує на те, що безшлюбність й сексуальність не відрізняються одне від одного.

Естетика дзен Редагувати

Сучасний комусо або «чернець порожнечі» школи Фуке практикує суйдзен на фестивалі в Хімедзі.

Естетичне вираження дзен у великій безлічі мистецтв і шляхів не є чимсь побічним, а прямо пов'язане з «самою сутністю Вчення». Всі види мистецтв, у яких практикується дзен, несуть у собі ознаки природності, спонтанності й безцільності. Крім різних мистецтв із дзен також пов'язана японська традиція «милування», що служить джерелом натхнення для поетів, художників й інших діячів мистецтв. Традиція милування може проявлятися в різних формах:

  • момідзігарі (милування осінніми листами клена),
  • ханамі (милування квітами, є основою мистецтва ікебани),
  • цукімі (милування місяцем),
  • юкімі (милування тихими снігами).

Обітниці бодгісаттви Редагувати

Перед початком практики учень, що недавно вступив у школу, дає чотири обітниці бодгісаттви, які мають важливе значення й у сучасному дзен. Ці обітниці послідовник дзен також повторює під час довгого періоду практики:

Наскільки б незліченними не були живі істоти, зобов'язуюся врятувати їх усіх
Наскільки б не були невичерпними страсті, зобов'язуюся усунути їх усі
Наскільки б не були невимірними дгарми, зобов'язуюся опанувати їх усі
Наскільки б не була незрівнянною істина Будди, зобов'язуюся її досягти.

Практика дзен Редагувати

Сутність дзен не залежить від методів, які є лише допоміжними засобами. Вона може бути визначена лише досвідом людини, що споглядає свою природу. До додаткових засобів японський дзен-буддолог Уі відносить висловлення й дії майстрів дзен, що мають парадоксальний характер, у тому числі биття ціпком, лементи й коани. Такі дії, що вказують на істину, майстер звичайно виконує тільки над учнями, які досягли певної духовної зрілості, щоб допомогти тому «вилупитися зі шкарлупи». Ці методи відігравали важливу роль у школі Ріндзай.

Удари вчителя в школі чань розглядалися як жалісливі-милосердні й найбільше швидко ведучі до просвітлення. Зрідка в результаті таких дій учень вмирав. Наприклад, учитель Єкідо вбив учня одним ударом ціпка, коли той відволікся від практики, дивлячись на гарну дівчину. Після цього опікун учня висловив подяку наставникові за Вчення, а вчитель продовжив поводитися так само, як поводився до смерті учня: «Яка різниця? Народиться знову й продовжить своє вивчення дзен, а поки що йому „не пощастило“», — виражає позицію вчителя к. ф.н. С. В. Пахомов.

Дзен також використовує медитації, але в розумінні, відмінному від розуміння інших буддійських шкіл. Ті використовували медитацію як інструмент припинення психічної діяльності й очищення свідомості, дзен же розглядає медитацію як метод контактування з реальністю. Дане розходження послужило причиною малої популярності Бодгідгарми серед інших буддистів Китаю в V—VI століттях, а також стало однієї із причин розбіжності між північною й південною чань-школами в Китаї.

Основною умовою для практики є перебування в теперішньому моменті, без прагнення до минулого або майбутнього, зокрема, без прагнення до досвіду саторі.

Медитативна практика Редагувати

Японський сад при храмі Тенрю-дзи[en].

Багато послідовників дзен медитували при ходьбі і роботі. Медитація при роботі називалася «фусин». Відмінність фізичної праці без медитації й з медитацією виразив дзен-майстер Тит Нат Хан у такій фразі: «Є два способи мити посуд. По-перше, мити посуд, щоб зробити його чистим. По-друге, мити посуд, щоб мити посуд».

Дзенські ченці, займаючись фізичною працею, вірили в її святість. Праця у вигляді роботи на земельній ділянці, підмітання й збирання вважалася важливим елементом у житті кожного ченця, що допомагає йому зберегти здоров'я і ясність розуму.

Медитативна практика може проявлятися в найрізноманітніших областях. Так у Японії практика дзен колись і тепер містить у собі бойові мистецтва, живопис, поезію, архітектуру, аранжування квітів, театр масок, чайну церемонію, танці, каліграфію й мистецтво розбивки садів. Весь творчий процес відрізняється характерною для дзен простотою, природністю й гармонією. Така практика стала причиною того, що із усіх буддійських шкіл дзен найбільшою мірою вплинув на розвиток японських мистецтв.

Будь-яке захоплення, згідно дзен, може стати способом збагнення своєї правдивої природи. Дзен-буддисти вважають, що в будь-якій людині уже є художник, не завжди майстер живопису або поезії, але завжди «художник життя». «Його руки й ноги є кистями, а весь всесвіт полотном, на якому він пише своє життя протягом сімдесяти, вісімдесяти або навіть дев'яноста років».

Більшість шкіл дзен також вказували, що ченці повинні намагатися перебувати в споглядальному стані при всіх видах діяльності. Для досвідчених ченців рекомендувалося практикувати споглядання навіть у сні.

Практика дзадзен Редагувати

Дзадзен у Європейському дзен-центрі Ріндзай.

Дзадзен буквально передаєтьться як «сидіти в медитації». Під час даної медитації необхідно сісти, схрестивши ноги, і випрямити спину. Крім четвертинного лотоса, напівлотоса й повного лотоса також в окремих випадках можуть бути й інші варіанти пози, що включають у себе позицію «стоячи на колінах», «сидячи на стільці» або навіть «стоячи». Увага може направлятися на дихання, «дань-тянь» (місце, що перебуває на два пальці нижче пупка), якийсь звук, тишу, питання або мантру. Одним з популяризаторів дзадзен вважається японський дзен-майстер Доген, що вважав, що дзадзен і просвітлення не відрізняються один від одного. Сидяча медитація не є тренуванням терпіння або чогось іншого, а по суті своєї є лише «сидінням просто так». Майстер Юнь-мен[en] говорив: «Ідеш — просто йди. Сидиш — просто сиди». Японські учні практикували дзадзен у дзендо, головному будинку монастиря, на підстилці, що також використали для сну.

Щомісяця крім березня й вересня у дзенському монастирі проводиться тиждень сесіна, у ході якої ченці практикують дзадзен по 17—18 годин щодоби. Психолог зі США Джек Хубер, що брав участь у такому сесіні, стверджував у своєму звіті, що після важкого першого дня вже на четвертий день у нього поступово з'явилося «відчуття ширяння над підлогою», а на п'ятий — абсолютне безмисліє, при якому в один з моментів напроти його особи зненацька «виник білий екран, на якому миготіли незбережені в пам'яті особи й речі», після чого відбувся «емоційний вибух», що виразився в «ейфоричному стані радості й підйому», «потоках сліз» і почутті того, що «усе раптом стало ясним й простим».

За результатами дослідження, проведеного Альбертським університетом, виявлений значний позитивний ефект дзадзен для діастоличного кров'яного тиску і незначний позитивний ефект для систоличного кров'яного тиску.

Коани Редагувати

«Чому в Бодгідгарми немає бороди?» — один з коанів дзен.

У дзен переважає миттєве, раптове пробудження, що іноді може викликатися специфічними прийомами. Найзнаменитіший з них — коан. Це якесь парадоксальне завдання, абсурдне для звичайного розуму, що, ставши об'єктом споглядання, стимулює пробудження. У ньому відсутнє рішення на рівні логічного мислення, але проте коан може бути зрозумілим. Коан є шоковим методом або кризовою формою медитації, покликаної вивести учня зі звичної логіки, ліквідувати всі колишні уявлення, підштовхнути за допомогою спеціального безладдя до нового сприйняття реальності, у якій існує порядок на принципово іншому рівні психічної діяльності. Коани відрізняються вкрай швидкою зміною для практика звичної картини світу. До коанів близькі діалоги (мондо) і самозапитання (хуатоу[en]). Одним з найвідоміших збірників коанів є збірник «Записи з блакитної кручі»[en], а одним з найвідоміших коанів — коан Му[en].

Дзен бойових мистецтв і самурайський дзен Редагувати

Шаолінський учень практикує Кунг-фу.

Зовсім несподіваним способом збагнення буддизму стало щось, що на перший погляд суперечить одному з п'яти основних буддійських заборон — «утримуйся від убивства». Імовірно саме в Китаї, де буддизм підпав під звільняючий вплив даосизма, — дзен зруйнував конвенціально-етичні рамки буддизму й військові дисципліни стали широко сприйматися, як шлях дзен.

Уперше бойові мистецтва з'єдналися із дзен як гімнастика для розвитку тіла у китайському буддійському монастирі Шаолінь, куди по легенді їх приніс Бодгідгарма. З тих пір дзен — це те, що відрізняє бойове мистецтво Сходу від західного спорту. Багато бойових мистецтв, такі як кендо (фехтування), карате, дзюдо, джиу-джитсу активно використовують дзен. У першу чергу дзен використається як засіб, що стримує агресію. Також ситуація реальної сутички, у якій можливі важкі каліцтва й смерть, жадає від людини саме тих якостей безстрашності й інтуїтивності, які виховує дзен.

В умовах бойової ситуації воїн не має часу на міркування, обстановка змінюється настільки швидко, що логічний аналіз дій супротивника й планування своїх власних дій призведуть до поразки. Думка занадто повільна, щоб устежити за такою технічною дією, як удар, що тривають долю секунди. Чистими, незамутненими думками свідомість подібно дзеркалу відбиває будь-які зміни в навколишньому просторі і дозволяє бійцеві реагувати миттєво і спонтанно.

Основною метою японських бойових мистецтв є не вдосконалювання вміння заподіювати шкоду іншій людині, а відкриття в людині «справжньої природи „не-себе“». Так один з яскравих представників «філософії меча» Кинтай Тхорі (1688—1756) вважав, що самураї, по можливості, завжди повинні уникати боїв: «Меч — небажаний інструмент для вбивства, навіть у безвихідному положенні. А тому меч повинен давати життя, а не нести загибель».

Такуан Сохо[en] (1573—1644), майстер дзен та автор трактатів про древнє японське мистецтво володіння мечем (нині збережене в техніках кендо), називає спокій воїна, що досяг вищого рівня майстерності, непохитною мудрістю. У двобої Такуан радив не прив'язуватися до якогось об'єкта, а сприймати всі рухи супротивника, не зупиняючись на чомусь одному. Тим самим розум воїна повинен перейти зі «Стадії повного невідання», у якій воїн прив'язується, наприклад, до меча супротивника й потім програє двобій, до стадії вільного переходу уваги й відповідності своїй природі.

Японський «шлях лука» кюдо також вважається бойовим мистецтвом, але не вважається спортом, тому що орієнтований не на успіх у вигляді точного влучення в ціль, а на переживання певного стану в момент пострілу. Вивчення пострілу без бажання щось виграти займає дуже тривалий час. Послідовникові дзен, що вибрав «шлях лука», дуже важко навчитися покладатися не на свою фізичну силу, а на свою «м'якість і гнучкість» й «розслабленість». При цьому вважається, що в момент пострілу учень не повинен мати ні найменшого наміру вистрілити для того, «щоб стріла „летела в ціль сама“». Німецький філософ Ойґен Герріґель[en], який є автором книги «Дзен у мистецтві стрільби з лука», відзначав, що один раз він спробував обдурити вчителя, майже непомітно змінивши спосіб пострілу для появи «ненавмисності», у результаті чого вчитель заборонив з'являтися Герріґелю на його заняттях (надалі Герріґель все-таки зміг повернутися до навчання, для чого знадобилася допомога посередника).

Бойові мистецтва Китаю і Японії є насамперед мистецтвами й способом розвитку «духовних здібностей» самурая на шляху воїна, що містить у собі шлях меча й шлях стріли. Бусидо або знаменитий «Шлях самурая» є зводом правил і норм для «ідеального» воїна. Він розроблявся в Японії століттями й увібрав у себе більшість положень дзен-буддизму, особливо ідеї строгого самоконтролю і байдужості до смерті. Самоконтроль і самовладання були зведені в ранг чесноти й уважалися цінними якостями характеру самурая. У безпосередньому зв'язку з бусідо стояла також медитація дзадзен, що виробляла в самурая впевненість і холоднокровність перед лицем смерті.

Чернеча дисциплінарна практика Редагувати

У ранній період свого існування китайський чань не зв'язував себе із правилами Вінаї або монастирським статутом. Хоча деяка частина ченців перебувала в монастирях Вінаї, інша частина вела бродячий спосіб життя, ігноруючи безліч заборон Вінаї.

Патріарх Бай-чжан[en] (720—814) сформував «Звід правил Бай-чжана» (Бай-чжан цин-гуй), що послужив початком «монастирського» дзен. Даний монастирський устав, що багато в чому сильно не збігався із правилами Вінаї, описував організаційні й структурні особливості монастирів чань, а також обов'язки ченців. Так, відповідно до уставу, увесь час ченця ділився на час медитацій і слухання проповідей і на час обов'язкових господарських робіт (пу-цин). Це поширювалося й на патріархів школи, які тим самим показували приклад. Чергові ченці (вейна), старші ченці й настоятелі суворо стежили за тим, щоб правила не порушувалися. В іншому випадку чернець карався або, якщо покарання не допомагали, виганявся із громади.

У XII—XIII століттях «чисті правила» цин гуй, що припускали повне дотримання вказівок наставника й строгу дисципліну, остаточно закріпилися в монастирях дзен.

Результати практики дзен Редагувати

Ступені стану розуму в дзен Редагувати

У дзен першим етапом медитації є «одноточкова свідомість», також позначувана як «свідомість, позбавлена думок» або «не-свідомість». «Одноточкова свідомість» не означає, що медитатору необхідно направляти увагу на якусь конкретну річ. Це може бути й «придивляння» у порожнечу своєї свідомості.

Буддолог і доктор історичних наук Н. В. Абаєв виділяє другий етап в або не-я, на якому медитуючий повинен уміти вільно перенаправляти увагу від об'єкта до об'єкта, щоб вона «текла як вода» без усякої напруги. Цей етап також припускає «вихід за межі власного „я“» і реалізацію порожнечі. Кандидат філософських наук Д. Г. Главева відносить неприхильність розуму до думок та ідей, необхідну для того, щоб виключити ймовірність домінування одних думок над іншими, до стану «безмисліє й бездуміє» (мунен-мусо), не виділяючи інші етапи. Д. Т. Судзукі вказував на те, що концентрація на порожнечі або повне припинення розумової діяльності не має відношення до дзен, визначаючи даний стан як «екстаз або транс». О. А. Доманов також відзначав, що ключовим у навчанні вважається не «медитація з порожнім розумом», а «звертання до самого джерела мислення».

Дзен-майстер Сун Сан[en] розрізняв три щаблі стану розуму: «Загублений розум», «Порожній розум» й «Ясний розум».

Ваш розум буває трьох видів. Загублений розум, Порожній розум та Ясний розум. На вулиці до вас підходить злодій. «Гаманець або життя!» Який ваш розум у такій ситуації? Дехто говорить, що секс-розум це дзен-розум, але якщо під час сексу до вашого обличчя приставлять пістолет, що стане з вашим розумом? Якщо ви злякаєтеся втратити своє життя, ви втратите свій розум.

З порожнім розумом нічого не трапиться. «Це пограбування!» Ом мані падме хум. Ом мані падме хум. «Ти що, свинцю захотів?!» Ом мані падме хум. Ом мані падме хум. «Ти псих?!» Ом мані падме хум. Божевільний, нормальний, мертвий, живий — одне й теж для Порожнього розуму.

Що ж таке Ясний розум? «Гаманець або життя?!» «Скільки тобі треба?» «Заткнися… Дай мені все, що в тебе є!» Немає страху. Ви просто перевіряєте розум, що тримає в руках пістолет.

— Сун Сан

Крім того, існують «Десять биків»[en] — серія з десяти картинок з підписами у віршах й у прозі, що створив китайський майстер Коань Шиюань. Дані картинки й пояснення до них виражають десять етапів збагнення бодгісаттвою просвітлення й зробленої мудрості.

Саторі Редагувати

Саторі — осяяння, подібне до спалаху блискавки, раптове пробудження, просвітлення. Дзен розрізняє два види Саторі: мале Саторі, що відкриває правдиву природу речей тільки на короткий час, і велике Саторі, що є синонімом просвітлення. Згідно дзен, кожна людина володіє природою Будди і завдання практика полягає в реалізації цієї природи, у відкритті нерозривної єдності «я» і зовнішнього світу. Згідно дзен, будь-яка людина може побачити природу Будди у собі.

Професор філософії Д. Т. Судзукі також вказує на те, що Саторі — це праджняпараміта, «вища безособова мудрість» і описує Саторі в одному випадку як «інтуїтивне проникнення в природу речей на противагу аналітичному або логічному розумінню цієї природи», в іншому випадку як стан, при якому «всі проблеми повсякденного життя втрачають свій сенс, своє значення, подібно тому, як при пробудженні проблеми, які хвилювали нас у сні, навіть якщо вони залишилися невирішеними, здаються нам не більш ніж ілюзією». Кандидат філософських наук О. А. Доманов відрізняє Саторі від безмислія, визначаючи Саторі як «поворот погляду, що полягає <…> у тому, щоб завжди бачити в собі самого себе». Знаходження Саторі є не метою Вчення, а лише способом входження послідовника на шлях, у якому відсутній «я».

Після одержання досвіду просвітлення учень одержував офіційне підтвердження досвіду, називане Інкою або «печаттю схвалення», від свого вчителя. Така печать була необхідною для тих послідовників традиції, хто надалі сам хотів стати дзенським учителем.

Надалі послідовник, що пережив досвід Саторі, зосереджував свої зусилля на порятунку всіх інших живих істот. До того моменту, поки «усі дерева, трави й поля» і навіть «остання порошина» не стануть просвітленими, послідовник, відповідно до Вчення, не реалізує «повне й остаточне звільнення».

Полеміка із християнством Редагувати

Християнський апологет Волтер Мартін відзначав, що Вчення дзен є тонким видом атеїзму, що заперечує Вчення про Бога й необхідність в Рятівнику і проголошує крайню форму іконоборства.

Також традицію дзен критикував архімандрит Рафаїл[ru], заявляючи: «Дзен-буддизм — це релігія смерті; дзен-буддизм проходить мимо духу й душі людини, а медитує його інстинкти, як хлопчик розкриває тіло ляльки й бачить солому й вату усередині її. Сміх дзен-буддизму — це той же регіт і виття металу, що розривається на апокаліптичних картинах Далі».

Полеміка серед дзенівських майстрів Редагувати

У сучасній дзенівській літературі можна зустріти чимало критики лицемірства, святенництва або корисливості окремих японських ченців.

Майстер дзен Філіп Капло[en] приводить у своїй книзі замітку газети «Балтімор Сан»[en]:

Дзенський храм був просторим усередині, багато обставленим і справляв враження досить процвітаючого. Приводом для зборів служило проведення меморіальної молитовної служби по душах 15 000 загиблих, які протягом останніх трьох років віддали свої життя в ім'я процвітання японського народу. (…) По закінченні церемонії підношень головний священик підбив підсумок короткою нотацією: «Я досить улещений, що ви обрали наш храм для проведення цієї служби. В армії я й сам часто їв китове м'ясо і почуваю в собі особливий зв'язок із цими тваринами».

Далі у своїй книзі Філіп Капло різко критикує лицемірство представників китобійної компанії, що замовила службу по 15 000 китах, і священнослужителів, що роблять антибуддійські дії. Також з різкою критикою японського дзен виступив у своїй книзі абат Мухо, дев'ятий абат дзен-монастиря школи Сото Антайдзі:

Не тільки Дзен, але й буддизм загалом розуміється в Японії як священиками, так й їхніми громадами, як бізнес, де родичі померлих купують послуги священика у вигляді рецитації сутр і дарування буддійського імені[en]. Священик може попросити за один похорон[en] 10 000 євро, до цього можна ще додати щорічні церемонії поминання, оренду могили тощо. Більшість священиків настільки зайняті наданням таких послуг, що здається, що в них не залишається вільного часу для дзадзен або інших духовних справ.

Наукова критика Редагувати

Кандидат філософських наук М. Попова стверджувала, що дзен по своїх соціальних функціях «нічим не відрізняється від будь-якої іншої релігії». У ньому також, на її думку, присутні деякі молитви, ритуали й заклинання, існує надприродне у вигляді Саторі, а також є присутнім боротьба з науковими цінностями шляхом «очищення свідомості від усякого знання». Дзен, як стверджувала Попова, є песимістичним Вченням з тієї причини, що він не вірить у спроби побудувати щастя шляхом активної зовнішньої діяльності зі зміни світу та вважає, що прагнення лише до такої діяльності є протилежністю мудрості. Також недолік дзен Попова бачила в тім, що вироблюваний спокій у послідовника дзен досягається «дорогою ціною — за рахунок втрати людиною свого „Я“, за рахунок відмови від бажань і прихильностей».

Вплив дзену на сучасний світ Редагувати

Дзен-буддійський храм. Сенді-Хілл[en], Оттава, Канада.

Відгомони й вплив дзен можна виявити в сучасній літературі, мистецтві, кіно. З тих пір, як став зникати вплив середньовічної містики, у духовному світі Європи стало не вистачати вчень, що опираються не на розум або волю, а на інтуїцію й природу. Ані містика романтизму, ані символізм не змогли повністю зайняти цю «нішу». Саме тому дзен з його культом внутрішньої волі й торжества інтуїції над розумом став таким популярним серед європейської інтелігенції.

Вплив дзен чітко простежується в добутках Г. Гессе, Дж. Селінджера, О. Хакслі, Дж. Керуака, Алана Уотса, Р. Желязни, В. Пелевіна, Т. Еліота, Р. Пірсіга[en], відомого своєю книгою «Дзен і мистецтво догляду за мотоциклом»[en], у поезії Ґ. Снайдера, А. Гінзберга і багатьох авторів хайку, у живописі В. Ван Гога й А. Матісса, у музиці Г. Малера й Дж. Кейджа, у філософії М. Гайдеггера, Л. Вітґенштайна, А. Швейцера, Ошо й Крішнамурті. Також послідовником дзен був Стів Джобс. В 60-х роках «дзенський бум» охопив багато американських університетів і додав певне забарвлення рухам бітників і хіппі.

В 1942 році було видано книгу англійського дослідника японської культури й доктора літератури Р. Х. Бліта[en] про англійську літературу й дзен, у якій автор передавав думку про те, що «„дзенівське“ світосприйняття було присутнє в англійських поетів від Шекспіра й Мільтона до Вордсворта, Теннісона, Шеллі, Кітса і далі аж до прерафаелітів». Дана книга, на думку професора Болонського університету, філолога й письменника Умберто Еко, тим самим обурювала «будь-яку розсудливу людину».

Зв'язок між дзен і деякою частиною російської літератури, на думку доктора філологічних наук Г. М. Самойлової, також існує навіть у тому випадку, якщо автор не був знайомий із дзенським Вченням. Самойлова бачить відгомони дзен в Пушкіна, вказуючи на те, що Пушкіна називають «найбільш „дзенським“ автором російської літератури» за його безпосередність й «прийняття життя», Тютчева, наводячи як приклад його рядок «Година туги невимовної: усе в мені і я в усім», Толстого й Достоєвського, які, на думку Самойлової, прагнули відкрити читачеві «сховану природу людини», і Набокова. Глибокий зв'язок із дзен Самойлова бачить також в Афанасія Фета у його поезії «просвітлення, осяяння, захвату буття».

Г. С. Померанц й П. М. Нерлер бачили відбиття дзен у поезії Мандельштама. Кандидат філологічних наук Т. И. Бреславець вказувала, що зв'язок із дзенською традицією відчувається в «багатьох поетів XIX—XX століття — від О. Пушкіна до И. Бродського». Виразний зв'язок із дзен Бреславець знаходить у творчості Бориса Пастернаку, наприклад, у таких рядках:

Інші по живому сліді
Пройдуть твій шлях за п'яддю п'ядь,
Але поразки й перемоги
Ти сам не мусиш розрізнять.
Оригінальний текст (рос.)
Другие по живому следу
Пройдут твой путь за пядью пядь,
Но пораженья от победы
Ты сам не должен отличать.

Дзен і психологія Редагувати

Вплив дзен виражається в працях з психології К. Г. Юнга, Е. Фромма, К. Хорні, на яку сильно вплинуло відвідування японських монастирів дзен, Г. Мерфі, А. Маслоу, Ж. Лакана, О. Кернберга[en] та інших психологів і психоаналітиків. Інтерес до Вчення серед психологів чітко виявився ще в 1957 році, коли в мексиканської Куернаваці було організовано конференцію з дзен, у якій брало участь «близько п'ятдесяти психіатрів, психологів і психоаналітиків, в основному зі США (М. Грін, Дж. Кірш, И. Прогофф та ін.)» Також в 50-ті роки, зацікавившись дзен, Японію відвідали відомі «психологи США й інших країн», щоб познайомитися з особливостями традиції. Дані поїздки стали причиною появи безлічі статей про дзен у наукових журналах.

До формування західного інтересу до дзен, дзадзен уже застосовувався в Японії професором Сьома Моріта[en] і його учнями як частина психотерапевтичного методу, названого відповідно моріта-терапією[en]. Надалі роботи Сьома Моріта і його учнів одержали свій розвиток у медичній школі Токійського університету.

Психолог Кодзі Сато з Японії зробив значний науковий внесок у дослідження методики дзен в 50-х й 60-х роках. Його важливими роботами в цій темі стали книги «Психологічний погляд на дзен», «Спонукання до дзен», «Життя дзен», «Запрошення до дзен», основою яких були міждисциплінарні дослідження психіатрів, фізіологів, психологів, а також безліч написаних ним статей у журналі «Психологія». За результатами своєї роботи Кодзі Сато прийшов до висновку, що дзен є «найефективнішою методикою самовдосконалення особистості».

В 60-х роках у США й інших західних країнах почали проводитися наукові дослідження. Значний внесок у даний напрямок внесли роботи Едварда Мопіна «Дзен-буддизм: психологічний огляд», «Індивідуальні розходження й медитація дзен». Також проводилися наукові конференції, у яких брали участь психологи з Японії. Результатом даних досліджень і конференцій стало те, що до моменту 1966 року, у якому відбувся XVIII з'їзд психологів, «наукова громадськість багатьох країн уже мала уявлення про дзен».

Вплив дзен зазнали багато психотерапевтичних шкіл, таких як гештальттерапія Фріца Перлза, а також відомі тренінги, наприклад, ЕСТ-тренінг. Джон Енрайт, що багато років працював в гештальті разом з Перлсом, у своїй книзі «Гештальт, що веде до просвітлення» зазначив, що в гештальттерапії може використовуватися термін «міні-Саторі», що виражає відмінність гештальттерапії, що сприяє збільшенню усвідомлення, від інших видів психотерапій.

На момент 2010 року взаємодія психотерапії й дзен продовжує підсилюватися. Професор філософії й історії релігії Г. Дюмулен відзначав: «Сучасні психологи сходяться в тому, що захоплення дзен-буддизмом допомагає людині вирішувати як загальнооздоровчі завдання, так і проблеми, пов'язані з психічними розладами, і в цілому сприяє становленню повноцінної особистості». Але в той же час Г. Дюмулен заперечував уявлення дзен як «чисто терапевтичної системи», вказуючи: «Психологи не можуть судити про справжні цінності й зміст дзен-буддизму».

Див. також Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Дзен
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзен

Примітки Редагувати

  1. ↑ Торчинов, 2002.
  2. ↑ Bodiford, 2012-04-17.
  3. ↑ Дюмулен, 1994.
  4. ↑ Юсупова, 2007.
  5. ↑ Померанц, 1972.
  6. ↑ Сафронова, 1989, л. 2.
  7. ↑ Дюмулен, 2003.
  8. ↑ Жуковська, 1992, Дзен.
  9. ↑ Степанянц, 2011.
  10. ↑ Buswell, 1992.
  11. Маслов, 2004, Введення.
  12. . Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 12 квітня 2013. 
  13. ↑ Хамфриз, 2002.
  14. ↑ Главева, 2007.
  15. ↑ Судзукі, 1993.
  16. ↑ Пахомов, 2004.
  17. Маслов, 2004, Розділ 3. Питання й відповіді (прим. 134).
  18. Джо ди Фео, 2005, 1.3. Основні поняття. Дзен-буддизм.
  19. ↑ Торчинов, 2000.
  20. Тит Нат Хан, 2004.
  21. Маслов, 2004, «Загадка першопатріарха Бодгідгарми».
  22. Жуковська, 1992, Буддизм у В'єтнамі.
  23. ↑ Пучків, 1997, Махаяна.
  24. ↑ Волков, 1985.
  25. ↑ Жуковська, 1992, Буддизм у Кореї.
  26. Buswell, 1992, с. 22.
  27. Zen Centers Kwan Um (англійською). Kwan Um School of Zen. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 11 листопада 2012. 
  28. ↑ Геть Кью-Кит, 1999.
  29. Sharf, 1995, с. 417.
  30. ↑ Sharf, 1995, с. 419.
  31. Sharf, 1995, с. 424.
  32. Sharf, 1995, с. 425.
  33. (японською). Symphonia Co, Ltd. Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 23 серпня 2012. 
  34. Cooke, 1974, с. 290-291.
  35. ↑ Сафронова, 1989, л. 3.
  36. ↑ Сафронова, 1989, л. 4.
  37. ↑ Пахомов, 2003.
  38. ↑ Сафронова, 1989, л. 5.
  39. ↑ Еко, 2004.
  40. ↑ Сафронова, 1989, л. 6.
  41. ↑ Сафронова, 1989, л. 7.
  42. ↑ Сафронова, 1989, л. 8.
  43. Seung Sahn, 1982.
  44. Seung Sahn, 1992, Preface.
  45. ↑ Померанц, 2006.
  46. Merton, 1968.
  47. ↑ Попова11, 1979.
  48. Серафим Роуз. Глава IV Східна медитація наступає на християнство (2. «Християнський дзен») [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Православ'я й релігія майбутнього. — Російський прочанин, 2010. — 368 с. — ISBN 978-5-98644-017-0
  49. Архімандрит Лазар 3. Дзен-буддизм [ 25 травня 2012 у Wayback Machine.] // Гріх і покаяння останніх часів. Про таємні недуги душі. — Видавництво Сретенського монастиря, 2010. — 560 с. — ISBN 978-5-7533-0425-4
  50. Архієпископ Іоанн. Християнство — дзен. — М.: Нова Свята Русь, 1997.
  51. ↑ Померанц, 2000.
  52. (англійською). The Holy See. Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 22 серпня 2012. 
  53. Зайцев А. (7 липня 2004). Гримуча суміш християнства й буддизму (російською). «Незалежна газета»[ru]. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 20 серпня 2012. 
  54. Кривих, 2010.
  55. Kone, 2001, с. 146.
  56. ↑ Пронніков, 1985.
  57. Koné, 2001, с. 140.
  58. Koné, 2001, с. 146.
  59. Levering, 2006, с. 639.
  60. В. Ойвин (30 травня 2011). . Портал-Credo.Ru. Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 19 листопада 2012. 
  61. Е. Ямбург. «Я був щасливий...». Вогник (№ 11, 10-16 березня 2008 року). Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 19 листопада 2012. 
  62. Ігнатьєв, 1990.
  63. ↑ Игнатьев, 1990.
  64. ↑ Доманов, 1998.
  65. ↑ Козловський, 2009, л. 62.
  66. ↑ Пахомов, 1999.
  67. ↑ Гендюн Ринпоче. . Російська асоціація буддистів школи Карма Кагью[ru]. Архів оригіналу за 24 грудня 2010. Процитовано 11 листопада 2012. 
  68. Жуковська, 1992, Десять діянь.
  69. ↑ Уотс, 1993.
  70. Кінг, 1999, «Даоське початок у дзен».
  71. Геть Кью-Кіт, 1999.
  72. ↑ Геть К’ю-Кіт, 1999.
  73. ↑ Попова12, 1979.
  74. Nagatomo, 2010 Ed, 5. An Experiential Meaning of Not-Two; 7. Returning to the Everyday “life-world”: Not One.
  75. ↑ Козловський, 2009, л. 59.
  76. ↑ Козловський, 2009, л. 61.
  77. Судзукі, 1997.
  78. Чебунин, 2009, «Будда й основні концептуальні поняття в китайському буддизмі».
  79. ↑ Сибаяма, 2003.
  80. Титаренко, 1994, Бодхідхарма.
  81. ↑ Завадская, 1977.
  82. ↑ Долін, 1991.
  83. ↑ Торчинов, 2007.
  84. ↑ Судзукі, 2005.
  85. Завадська, 1977, с. 15.
  86. Нікольский, 2005.
  87. ↑ Майленова, 2010.
  88. Маслов, 2004, «Загадка першопатріарха Бодхідхарми».
  89. ↑ Nagatomo, 2010 Ed, 3. Zen as Anti-Philosophy.
  90. ↑ Хоружий, 2011, л. 1.
  91. Хамфріз, 2002.
  92. Розенберг, 1991.
  93. ↑ Маслов, 2008.
  94. Маслов, 2004, «Наставники Ланкаватари».
  95. ↑ Сафронова, 1980, л. 1.
  96. Сафронова, 1980, л. 6.
  97. Сафронова, 1980, л. 4.
  98. Сафронова, 1980, л. 2.
  99. Козловський, 2009, л. 64.
  100. Сібаяма, 2003.
  101. Зустріч із Чонг Ан Сенімом, 2000 рік. Дзен-центр «Де Хва Сон Геть». Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 11 травня 2012. 
  102. Merton, 1968, с. 3.
  103. Джо ді Фео, 2005, 1.3. Основні поняття. Дзен-буддизм.
  104. Хоружий, 2011, л. 32.
  105. Seung Sahn, 1992, коан №266.
  106. ↑ Дем’яненко, 1993.
  107. ↑ Самохвалова, 2001.
  108. ↑ Абаев, 1983.
  109. ↑ Баркова, 2012.
  110. Clasquin, 1992, с. 78-80.
  111. ↑ Григор'єва, 2005.
  112. Маслов, 2005, «„культурний оазис“ воїна».
  113. Тит Нат Хан, 2005, Глава 1-2.
  114. Sitting (англійською). Kwan Um School of Zen. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 12 травня 2012. 
  115. Ospina MB, Bond K, Karkhaneh M, et al. Meditation practices for health: state of the research / University of Alberta Evidence-based Practice Center Edmonton // Evidence Report/Technology Assessment. — 2007. — № 155. — С. 127-128.
  116. Майданів, 2008.
  117. Титаренко, 1994, Гунъань.
  118. Вон К’ю-Кіт, 1999.
  119. ↑ Абаев, 1981.
  120. Кинг, 1999, «Дзен і сучасні бойові мистецтва».
  121. Кинг, 1999, «Бойові мистецтва або смертельний двобій?».
  122. Кінг, 1999, «Дзен та сучасні бойові мистецтва».
  123. Кинг, 1999, «Бусидо: цінності самурая».
  124. Кинг, 1999, «Самоконтроль і духовна дисципліна».
  125. Абаев, 1983, 58-59.
  126. Абаєв, 1983.
  127. Сунг Сан. Сумашествие на 100%. Дзен-центр «Де Хва Сон Геть». Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 11 листопада 2012. 
  128. ↑ Жуковська, 1992, Саторі.
  129. Попова12, 1979, с. 20—21.
  130. Родзинский, 2010.
  131. Волтер Мартін. Глава 9. Дзен-буддизм // Царство культів. — Логос, 1992. — 352 с. — ISBN 5-85121-002-8.
  132. Архімандрит Рафаїл. Про дзен-буддизм [ 14 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Церква й світ на порозі Апокаліпсиса. — Москва, 1999 р. — ISBN 5-7789-0059-7
  133. Капло, 2001, «Убивство китів й японський буддизм».
  134. Абат Мухо. . Антайдзи. Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 11 листопада 2012. 
  135. Романова, 2003.
  136. Стіва Джобса поховають по буддистскому обряду [ 2014-04-20 у Wayback Machine.]. «Комсомольська правда» (7 жовтня 2011)
  137. ↑ Самойлова, 2007.
  138. Мачерет, 2007.
  139. ↑ Бреславець, 2007.
  140. Джо ді Фео, 2005, 2.3 Фромм, Хорні й дзен-буддизм на Заході.
  141. ↑ Джо ді Фео, 2005, 2.4 Інші психотерапевти й дзен-буддизм.
  142. Джо ді Фео, 2005, 2.2 Юнг і дзен-буддизм.
  143. Енрайт Дж. Від усвідомлення до просвітлення // Гештальт, який веде до просвітлення. — Квітень прес; Ексмо, 2002. — 304 с. — ISBN 5-699-01197-8
  144. Cooper, 2010, с. 992.

Джерела Редагувати

  • Кабанов А. М. Дзен. // Буддизм от А до Я. — М.: «Республика», 1992. — С. 115 −116.(рос.)
  • Буддизм в Японии. М., 1993(рос.)
  • Буддийская философия в средневековой Японии. М., 1998(рос.)
  • Мумонкан. Застава без ворот. Сорок восемь классических коанов Дзэн с комментариями Р. Х. Блайса. Спб., 1997(рос.)
  • Буддизм, государство и общество в Центральной и Восточной Азии в Средние века. М., 1982(рос.)
  • Главева Д. Г. Традиционная японская культура: специфика мировосприятия. М., 2003(рос.)
  • Игнатович А. Н. Буддизм в Японии. Очерк ранней истории. М., 1987(рос.)
  • Игнатович А. Н. Чайное действо. М., 1997(рос.)
  • Ла Флер У. Карма слов. Буддизм и литература в средневековой Японии. М., 2000(рос.)
  • Судзуки Д. Т. Лекции по Дзэн-буддизму. М., 1990(рос.)
  • Дзэн-Буддизм: Основы Дзэн-Буддизма. Практика Дзэн (рос.). Библиотека Восточной религиозно-мистической философии. Бишкек: МП «Одиссей». 1993. с. 672. ISBN 5-89750-046-0. 
  • Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (рос.) (С.?)
  • Ключи дзен. Преображение и целительство (рос.). Глава 2. Чашка чая. Нирвана. 2004. с. 256. ISBN 5-94726-035-2. 

Література Редагувати

Наукова література

  • Абаев Н. В. О некоторых философско-психологических основах чаньских (дзэнских) военно-прикладных искусств // Общество и государство в Китае / отв. ред. Л. П. Делюсин[ru]. — М. : Наука, 1981. — С. 221—234.
  • Абаев Н. В. Чань-буддизм и культура психической деятельности в средневековом Китае. — Наука, 1983. — 128 с.
  • Абаева Л. Л., Андросов В. П., Бакаева Э. П. и др. Буддизм: Словарь / Под общ. ред. Н. Л. Жуковской[en], А. Н. Игнатовича[ru], В. И. Корнева. — М. : Республика[ru], 1992. — 288 с. — ISBN 5-250-01657-X.
  • Баркова А. Л. Жизнь как произведение искусства: японские куртизанки. «Трудно войти в мир демонов» // «Человек». — РАН, издательство Наука, 2012. — № 3. — С. 149—165. — ISSN 0236-2008.
  • Бреславец Т. И. Дзэнские идеалы Бориса Пастернака // Вестник Челябинского государственного университета. — Челябинский государственный университет, 2007. — № 23. — С. 111—113. — ISSN 1994-2796.
  • Волков С. В.[ru]. Основные направления корейского буддизма // Ранняя история буддизма в Корее (сангха и государство) / Ответственный редактор М. Н. Пак. — М. : Наука, 1985. — 152 с.
  • Главева Д. Г. Дзен // Большая российская энциклопедия / Гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2007. — Т. 8. — С. 693—695. — ISBN 978-5-85270-338-5.
  • Григорьева Т. П. Дзэн как свобода // Человек без границ. — Новый Акрополь, 2005. — № 5 (48).
  • Демьяненко С. П. Религиозно-философские аспекты современного дзэн-буддизма. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата философских наук. — М. : МГУ, 1993.
  • Джо ди Фео. Дзен-психоанализ // Чудо осознанности. Дзен-психоанализ. В этой жизни!. — Нирвана, 2005. — 320 с. — ISBN 5-94726-045-X.
  • Долін А. А.[ru]. Дзэн-буддизм — искусство жизни // Азия и Африка сегодня. — 1991. — № 1. — С. 58—59.
  • Доманов О. А. Дзэн-буддизм и этика // Философия: история и современность. Сборник научных трудов / В. П. Горан, В. Н. Карпович, И. В. Форонов. — Новосибирск : НИИ МИОО НГУ, 1998. — С. 91—107. — ISBN 5881191099.
  • Дюмулен Г. История дзэн-буддизма. — М. : ЗАО Центрполиграф, 2003. — 317 с. — ISBN 5-9524-0208-9.
  • Дюмулен Г. История дзэн-буддизма. Индия и Китай. — СПб. : ОРИС, 1994. — 336 с. — ISBN 5-88436-026-6.
  • Завадская Е. В.[ru]. Культура Востока в современном западном мире / отв. ред. Л. П. Делюсин[ru]. — М. : Главная редакция восточной литературы изд-ва «Наука», 1977. — 168 с.
  • Игнатьев И. П. 2. Как стать буддой // Как стать буддой. — Л. : Лениздат[ru], 1990. — 104 с. — ISBN 5-289-00567-6.
  • Кинг У. Л. Дзен и путь меча: опыт постижения психологии самурая. — СПб : Евразия, 1999. — 320 с. — ISBN 5-8071-0017-4.
  • Козловский И. А. IV. Дзэн // Избранные лекции по теории и практике религиозного мистицизма. — Т1. Буддизм. Христианство. — Донецк : Норд-Пресс, 2009. — 322 с. — ISBN 978-966-380-343-2.
  • Кривых И. Е. Мистическая трансформация сознания в дзэн и Библии // Власть. — ИС РАН[ru], 2010. — № 3. — С. 94—96. — ISSN 2071-5358.
  • Майданов А. С. Коаны чань-буддизма как парадоксы // Противоположности и парадоксы (Методологический анализ) / под ред. И. Герасимовой. — М. : Канон+ РООИ Реабилитация, 2008. — С. 318—353. — ISBN 978-5-88373-116-6.
  • Майленова Ф. Г. Современная гипнотерапия и дзэн-буддизм // Биоэтика и гуманитарная экспертиза. Вып. 4 / Отв. ред. Ф. Г. Майленова. — М. : ИФ РАН[ru], 2010. — С. 127—138. — ISBN 978-5-9540-0174-7.
  • Маслов А. А.[ru]. Афоризмы и тайные речения Бодхидхармы. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2008. — 258 с. — ISBN 978-5-222-13801-4.
  • Маслов А. А.[ru]. Дзэн самурая. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2005. — 336 с. — ISBN 5-222-05983-9.
  • Маслов А. А.[ru]. Классические тексты дзэн. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2004. — 480 с. — ISBN 5-222-05192-7.
  • Мачерет Е. О некоторых источниках «буддийской Москвы» Осипа Мандельштама // Acta Slavica Iaponica. — Slavic Research Center, Hokkaido University, 2007. — Т. 24. — С. 166—187. — ISSN 0288-3503.
  • Никольский В. С. Основы религиоведения: Учебное пособие. — М. : Издательство МГИУ, 2005. — 356 с. — ISBN 5-276-01023-4, ISBN 978-5-276-01023-6.
  • Пахомов С. В. Кайтэн Нукария: дзэн-буддизм как философия жизни // Нукария К. Религия самураев. Исследование дзэн-буддийской философии и практики в Китае и Японии / Пер. с англ. О. Б. Макаровой, под ред. С. В. Пахомова. — СПб. : Наука, 2003. — С. 231—241. — ISBN 5-02-026857-7.
  • Пахомов С. В. Отношение к смерти в чань-буддизме // Шестая буддологическая конференция: Тезисы / Сост. С. Э. Коротков, Е. А. Торчинов. — СПб., 1999. — С. 43—45.
  • Померанц Г. С. Дзэн // Большая советская энциклопедия: В 30 т / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1972. — Т. 8.
  • Померанц Г. С. Европейское наследие в становлении глобального диалога культур // Актуальные проблемы Европы. — ИНИОН РАН, 2000. — № 2. — С. 15—35. — ISSN 0235-5620.
  • Померанц Г. С., Миркина З. А. Набирать снег серебряным кувшином (дзэн-буддизм) // Великие религии мира / Науч. ред. тома Е. А. Жукова. — М. : Издательский дом Международного университета в Москве[ru], 2006. — С. 144—167. — ISBN 5-9248-0103-9.
  • Пронников В. А., Ладанов И. Д. Глава III. Дзэн в жизни японца: 2. Дзэн как предмет психологических исследований // Японцы (этнопсихологические очерки). — Издание 2-е, исправленное и дополненное. — М. : Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1985. — 348 с.
  • Пучков П. И.[ru], Казьмина О. Е.[ru]. Глава III. Буддизм // Религии современного мира. — М. : Издательство Московского университета, 1997. — 286 с. — ISBN 978-5-211-05892-7.
  • Родзинский Д. Л. Антикультурный феномен «чистого» сознания в чань-буддизме // Философия хозяйства. — 2010. — № 6. — С. 184—194. — ISSN 2073-6118.
  • Розенберг О. О.[ru]. II. Путь созерцания // Труды по буддизму / Сост. и комм. А. Н. Игнатовича[ru]. — М. : Наука, 1991. — С. 37—39. — ISBN 5-02-016735-5.
  • Романова Е. Г., Севастеев Е. В. К проблеме личности в дзэн-буддизме // Религиоведение. — 2003. — № 1. — С. 34—46. — ISSN 2072-8662.
  • Самойлова Г. М. Русская литература и дзэн-буддизм // Вестник Курганского государственного университета. Серия: Гуманитарные науки. — Курганский государственный университет, 2007. — № 10. — С. 93—96.
  • Самохвалова В. И. Психотренинг в дзэнских искусствах как отражение космологии дзэн / Отв. ред. Т. Б. Любимова // Ориентиры. Метафизические исследования человека и мира. — М. : ИФ РАН[ru], 2001. — № 1. — С. 84—104.
  • Сафронова Е. С. Дзэнский смех как отражение архаического земледельческого праздника // Символика культов и ритуалов народов зарубежной Азии. — М. : Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1980. — С. 68—78.
  • Сафронова Е. С. Основные направления распространения дзэн-буддизма в странах Запада / Под ред. В. И. Гараджа // Вопросы научного атеизма: Мистицизм: проблемы анализа и критики. — М. : Мысль, 1989. — № 38. — С. 147—166.
  • Судзуки Д. Т. Антология дзэн-буддийских текстов. — СПб. : Наука, 2005. — 275 с. — ISBN 5-02-026235-8.
  • Судзуки Д. Т., Кацуки С. Дзэн-Буддизм: Основы Дзэн-Буддизма. Практика Дзэн. — Бишкек : МП «Одиссей», 1993. — 672 с. — ISBN 5-89750-046-0.
  • Титаренко М. Л.[ru], Абаев Н. В., Институт Дальнего Востока РАН[ru]. Китайская философия. Энциклопедический словарь / ред. Титаренко М. Л.[ru]. — М. : Мысль, 1994. — 573 с. — ISBN 5-244-00757-2.
  • Торчинов Е.А. Буддизм: Карманный словарь. — СПб. : Амфора, 2002. — 187 с. — ISBN 5-94278-286-5.
  • Торчинов Е. А. Глава 3. Расцвет психотехники в буддизме. Школы дальневосточной буддийской традиции // Религии мира: опыт запредельного. Психотехника и трансперсональные состояния. — Азбука-Классика, 2007. — 544 с. — ISBN 978-5-352-02117-0.
  • Уотс А. Путь дзэн. — Киев : София, 1993. — 320 с. — ISBN 5-7101-0004-8.
  • Фрейджер P. Глава 2. Дзэн и традиции буддизма // Религиозные теории личности. Йога. Дзэн. Суфизм. Теософские направления / Р. Фрейджер, Д. Фейдимен. — СПб. : Прайм-Еврознак, 2007. — С. 65—132. — ISBN 5-93878-300-3.
  • Фромм Э., Судзуки Д. Т., Р. де Мартино. Дайзетцу Судзуки. Лекции о дзен-буддизме // Дзен-буддизм и психоанализ / Ред. О. Ю. Бойцова. — М. : Весь Мир[ru], 1997. — 240 с. — ISBN 5-7777-0023-3.
  • Хамфриз К. Дзэн-буддизм. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2002. — 320 с. — ISBN 5-8183-0505-8.
  • Хирн Р. Дж. Дзэн-буддизм (zen-buddhism) // Психологическая энциклопедия / под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. — 2-е изд. — СПб. : Питер, 2006. — 1096 с. — ISBN 5-272-00018-8.
  • Хоружий С. С.[ru]. Дзэн как органон // Фонарь Диогена. Проект синергийной антропологии в гуманитарном контексте / под ред. С. С. Хоружего. — М. : Прогресс-Традиция, 2011. — С. 522—572. — ISBN 978-5-89826-363-8.
  • Чебунин А. В. История проникновения и становления буддизма в Китае: [монография]. — Улан-Удэ : Изд.-полигр. комплекс ФГОУ ВПО ВСГАКИ[ru], 2009. — 278 с. — ISBN 978-5-89610-144-4.
  • Эко, Умберто. Дзэн и Запад // Открытое произведение / Пер. с итал. А. Шурбелева. — СПб. : Академический проект[ru], 2004. — С. 239—270. — ISBN 5-7331-0019-2.
  • Юсупова Г. И. Духовная традиция дзэн и современность: к истокам толерантного сознания (теоретические аспекты) // Вестник Дагестанского научного центра РАН. — Махачкала : Региональный центр этнополитических исследований ДНЦ РАН, 2007. — № 28. — С. 93—95.
  • Антология дзэн / под ред. С. В. Пахомова. — СПб. : Наука, 2004. — 403 с. — ISBN 5-02-026863-1.
  • Философия буддизма: энциклопедия / отв. ред. М. Т. Степанянц[ru]; ИФ РАН[ru]. — М. : Вост. лит, 2011. — 1045 с. — ISBN 978-5-02-036492-9.
  • Bodiford W. M. Zen // Encyclopædia Britannica Online. — Encyclopædia Britannica Inc, 2012-04-17. (Перевірено 18 квітня 2012)
  • Buswell, Robert. The Zen Monastic Experience: Buddhist practice in contemporary Korea. — New Jersey : Princeton University Press, 1992. — 288 с. — ISBN 0-691-03477-X.
  • Clasquin M. Contemporary theravada and zen buddhist attitudes to human sexuality: an exercise in comparative ethics // Religion. — Pretoria : Department of Science of Religion, University of South Africa, 1992. — Т. 22. — С. 63—83.
  • Cooke G. Traditional Buddhist Sects and Modernization in Japan // Japanese Journal of Religious Studies. — The Nanzan Institute for Religion and Culture[en], 1974. — № 1/4. — С. 267—330. — ISSN 0304-1042.
  • Cooper Paul C. Zen // Encyclopedia of Psychology and Religion. — Springer Science+Business Media LLC, 2010. — С. 991—993. — ISBN 978-0-387-71801-9.
  • Hyers M.C. Zen and the Comic Spirit. L. , 1974.
  • Koné, Alioune. Zen In Europe: A Survey of the Territory // Journal of Global Buddhism. — 2001. — Т. 2. — С. 139—161. — ISSN 1527-6457.
  • Levering M., Schireson G. S. Women and zen buddhisms: japanese, chinese, korean, and vietnamese // Encyclopedia of Women and Religion in North America. — Bloomington and Indianapolis : Indiana University Press[en], 2006. — С. 639—646. — ISBN 025334686X, ISBN 978-0-253-34686-5.
  • Nagatomo, Shigenori. Japanese Zen Buddhist Philosophy / Edward N. Zalta (ed.) // Стэнфордская философская энциклопедия. — 2010 Ed.
  • Sharf R. H. Sanbõkyõdan. Zen and the Way of the New Religions // Japanese Journal of Religious Studies. — 1995. — № 22/3—4. — С. 417—458.

Література дзен

  • Вон Кью-Кит. Энциклопедия дзэн. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 1999. — 400 с. — ISBN 5-8183-0023-4.
  • Філіп Капло[en]. Беречь всё живое. Буддизм и вегетарианство. — Карма Йеше Палдрон, 2001. — 108 с. — ISBN 0-940306-00-X.
  • Сибаяма Д. Цветок безмолвствует. Очерки дзэн. — СПб. : Наука, 2003. — 240 с. — ISBN 5-02-026856-9.
  • Тит Нат Хан. Глава 2. Чашка чая // Ключи дзен. Преображение и целительство. — Нирвана, 2004. — 256 с. — ISBN 5-94726-035-5.
  • Тит Нат Хан, Джо ди Фео, У Ба Кхин. Чудо осознанности // Чудо осознанности. Дзен-психоанализ. В этой жизни!. — Нирвана, 2005. — 320 с. — ISBN 5-94726-045-X.
  • Merton T. Zen and the Birds of Appetite. — New Directions Publishing, 1968. — 141 с. — ISBN 0-8112-0104-X, ISBN 978-0-8112-0104-9.
  • Seung Sahn. The Whole World Is a Single Flower: 365 Kong-Ans for Everyday Life. — C.E. Tuttle Co, 1992. — 244 с. — ISBN 978-0-8048-1782-0.
  • Seung Sahn, David O’Neal. Zen and christianity // Only Don’t Know: Selected Teaching Letters of Zen Master Seung Sahn. — Primary Point Press, 1982. — 193 с. — ISBN 0-942795-03-2.

Критична література

  • Попова М. «Спасительная» миссия дзэн // Наука и религия. — М. : Всесоюзное общество «Знание», 1979. — № 11. — С. 41—44. — ISSN 0130-7045.
  • Попова М. «Спасительная» миссия дзэн // Наука и религия. — М. : Всесоюзное общество «Знание», 1979. — № 12. — С. 19—22. — ISSN 0130-7045.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzen vid yap 禅 sanskr ध य न dg ya na spoglyadannya kit 禪 chan kor 선 sŏn odna z najvazhlivishih shkil kitajskogo en i vsogo shidnoaziatskogo buddizmu 1 2 3 sho sformuvalasya v Kitayi v V VI stolittyah 4 pid velikim vplivom daosizmu 5 i ye dominuyuchoyu chernechoyu formoyu buddizmu Mahayani v Kitayi V yetnami j Koreyi 2 U shirokomu sensi dzen ce shkola mistichnogo spoglyadannya 6 abo vchennya pro prosvitlennya sho z yavilosya na osnovi buddijskogo misticizmu 7 U vuzhchomu rozuminni dzen inodi rozglyadayetsya yak odna z vplivovih shkil buddizmu mahayani v Yaponiyi 8 sho maye svoyu nacionalnu specifiku 7 i yaka prijshla z Kitayu naprikinci XII stolittya 8 Krim togo pid dzen rozumiyut praktiku dzenskih shkil takozh poznachuvanu ponyattyam dg yana j yaka ye najvazhlivishoyu chastinoyu buddijskoyi praktiki 9 Uchennya dzen prijshlo z Indiyi u Kitaj kudi jogo prinis Bodgidgarma i oderzhalo podalshe poshirennya na Dalekomu Shodi Kitaj V yetnam Koreya Yaponiya Tradiciyi kitajskogo chan yaponskogo dzen v yetnamskogo thiyen en i korejskogo son en rozvivalisya bagato u chomu samostijno j zaraz zberigayuchi yedinu sutnist nabuli svoyi harakterni risi u vchenni ta stili praktiki 10 Yaponskij dzen predstavlenij dekilkoma shkolami Rindzaj Obaku en Fuke j Soto Yaponskomu dzen nalezhit blizko 20 buddijskih hramiv u Yaponiyi 2 Zmist 1 Lingvistika 1 1 Etimologiya 2 Istoriya 2 1 Indijski vitoki dzen 2 2 Chan buddizm 2 3 Dzen u V yetnami 2 4 Dzen u Koreyi 2 5 Dzen u Yaponiyi 2 5 1 Poperednij etap 2 5 2 Ejsaj i zakriplennya dzen u Yaponiyi 2 5 3 Suchasnij dzen u Yaponiyi 2 6 Dzen na Zahodi 2 6 1 Poyava j rozvitok 2 6 2 Tradicijnij dzen problemi j transformaciya 2 6 3 Hristiyanskij dzen 2 6 4 Inshi napryamki dzen 2 6 5 Suchasnij stan dzen na Zahodi 2 7 Dzen u SRSR 3 Korotka sut vchennya 3 1 Vidminnist dzen vid inshih shkil buddizmu 3 1 1 Chotiri principi dzen 3 1 2 Inshi vidminnosti 3 2 Etika dzen 3 3 Estetika dzen 3 4 Obitnici bodgisattvi 4 Praktika dzen 4 1 Meditativna praktika 4 2 Praktika dzadzen 4 3 Koani 4 4 Dzen bojovih mistectv i samurajskij dzen 4 5 Chernecha disciplinarna praktika 5 Rezultati praktiki dzen 5 1 Stupeni stanu rozumu v dzen 5 2 Satori 6 Polemika iz hristiyanstvom 7 Polemika sered dzenivskih majstriv 8 Naukova kritika 9 Vpliv dzenu na suchasnij svit 9 1 Dzen i psihologiya 10 Div takozh 11 Primitki 12 Dzherela 13 LiteraturaLingvistika RedaguvatiEtimologiya Redaguvati Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad nbsp Enso simvol dzen buddizmu Iz vsih nazv cogo napryamku buddizmu najbilsh shiroku populyarnist na Zahodi oderzhalo jogo yaponske najmenuvannya dzen 11 Etimologiya cogo slova syagaye svoyimi korinnyami do sanskritsko palijskogo terminu dh yana dzhgana 7 sanskr ध य न dhyanaIAST vid sanskr ध य dhyaIAST 12 sho oznachaye gliboke zoseredzhennya 13 meditaciyu spoglyadannya 1 u rannih robotah shkolu dzen nazivayut shkoloyu spoglyadannya 13 a takozh vidstoronenist abo spasinnya 7 Vimova cogo slova pereterpila transformaciyu v kitajskij movi v chan 1 u v yetnamskij v thiyen 1 v korejskij movi v son 1 a potim poshirivshis u Yaponiyi v dzen 1 Insha nazva dzenskoyi tradiciyi Serce Buddi Buddga hridajya kit Fo sin yapon Busin 14 15 Serce Buddi vidpovidaye buddijskomu ponyattyu mahakaruni sho oznachaye lyubov 15 i velikij zhal 1 She odna vidoma nazva dzenskoyi shkoli shkola svidomosti Buddi 16 Istoriya RedaguvatiIndijski vitoki dzen Redaguvati nbsp Lotos simvol Buddi 17 Duhovna peredacha tradiciyi dzen shodit do Buddi Shak yamuni tomu v tradiciyi vin vvazhayetsya pershim indijskim patriarhom Drugim patriarhom vvazhayetsya Mahakash yapa en 15 yakomu Budda peredav stan probudzhennya u kvitci lotosa 18 bez bud yakih sliv i tekstiv tim samim zasnuvavshi tradiciyu dzen u formi pryamoyi peredachi Vchennya vid sercya do sercya 19 Odin raz Budda stoyav pered zborami narodu na Piku Grifiv Vsi lyudi chekali koli vin pochne vchiti dgarmi ale Budda movchav Projshlo vzhe dosit bagato chasu a vin she ne vimoviv zhodnogo slova u ruci jogo bula kvitka Ochi vsih lyudej u yurbi buli zverneni do nogo ale nihto tak nichogo j ne zrozumiv Potim odin chernec podivivsya na Buddu syayuchimi ochima j posmihnuvsya I Budda skazav U mene ye skarb bachennya doskonaloyi Dgarmi charivnij duh nirvani vilnoyi vid nechistoti realnosti i ya peredav cej skarb Mahakash yapi Cim usmihnenim chencem viyavivsya same Mahakash yapa odin z velikih uchniv Buddi Mahakash yapa probudivsya zavdyaki kvitci j svoyemu glibokomu sprijnyattyu Tit Nat Han 20 Chan buddizm Redaguvati Dokladnishe Chan buddizmPrijnyato vvazhati sho svoye poshirennya dzen oderzhav u Kitayi u V stolitti n e Osoboyu sho prinesla vchennya Buddi v Kitaj vvazhayetsya indijskij buddijskij chernec Bodgidgarma u kitajskij tradiciyi Putidamo abo prosto Damo u yaponskij Daruma 21 chasto nazivanij spadkoyemcem 27 indijskih patriarhiv buddizmu sho stav zgodom pershim patriarhom chan u Kitayi Bodgidgarma oblashtuvavsya v monastiri Shaolin sho vvazhayetsya v nashi dni koliskoyu kitajskogo chan buddizmu Pislya Bodgidgarmi v Kitayi bulo she p yat zagalnih patriarhiv a potim Vchennya rozkololosya na pivnichnu j pivdennu shkolu Druga zgodom oderzhala svij rozvitok i transformuvalasya v p yat shkil dzen z yakih u cej chas zbereglosya tilki dvi Caodun en ta Linczi U cej chas perezhivshi ryad trudnoshiv napryamok chan ye najvplivovishim napryamkom kitajskogo buddizmu j pragne poshiritisya po vsomu svitu Vsi chanski shkoli spirayutsya na p yat klyuchovih principiv 16 Vishu Istinu nemozhlivo viraziti Duhovne vdoskonalyuvannya nemozhlive V ostatochnomu pidsumku nichogo ne dosyagayetsya U buddijskomu vchenni nemaye nichogo osoblivogo Chudesne Dao mistitsya skriz navit v remesli vodonosa abo lisoruba Dzen u V yetnami Redaguvati nbsp Thiyenskij monastir Truk Lam Bambukovij Gaj u V yetnami Dokladnishe ThiyenNaprikinci VI stolittya u V yetnam pribuv Vinitaruchi en uchen Sencanya en i zasnuvav pershu shkolu thiyen Podalshij rozvitok v yetnamskogo thiyen pov yazuyut zi shkoloyu Vo Ngon Thonga en yakij buv uchnem Huaj haya en i shkoloyu Thao D yunga vi Ostannya shkola bula zasnovana imperatorom Li Than Tongom Trohi ranishe v 968 roci thiyen stav derzhavnoyu ideologiyeyu V yetnamu j nadali zigrav vazhlivu rol u jogo istoriyi Piznishe u V yetnami z yavilasya shkola Chuklam en zasnovana imperatorom Chan Nyan tongom i ne mala analogiv u Kitayi shkola Nguyen Thiyeu blizka do shkoli Obaku en i shkola Liyeu Kuana vi blizka do shkoli Linczi V 30 h rokah XX stolittya v krayini aktivizuvavsya ruh za vidrodzhennya v yetnamskogo buddizmu en i vzhe do pochatku 70 h rokiv u V yetnami velosya budivnictvo bezlichi pagod U cej chas sered priblizno 60 miljoniv v yetnamciv bilya tretini naselennya ye poslidovnikami Mahayani 22 Zi vsih shkil Mahayani v cej chas u krayini najbilsh vplivovimi poryad zi shkolami Buddizmu Chistoyi Zemli vvazhayutsya thiyenski shkoli j osoblivo shkola Lamte Linczi 23 Dzen u Koreyi Redaguvati Dzen son en prijshov u Koreyu she v VII stolitti ale poshirivsya tam lishe v seredini IX stolittya 24 U period z 828 po 931 rik v krayini bulo zasnovano 9 shkil dzen sho oderzhali nazvu dev yati gir Cimi dev yatma shkolami stali shkoli Silsansan Tonnisan Kadzhisan Chakulsan Sondzhusan Sadzhasan Sveyansan Ponnimsan i Sumisan 25 yaki nadali stali nazivatisya Choge Same tak nazivalasya gora v Kitayi na yakij zhiv Huejnen 638 713 shostij patriarh dzen 26 Piznishe Koro son stav harakternishim dlya Koreyi Zmagayuchis z kanonichnimi buddijskimi shkolami son postupovo nabirav populyarnist 24 Vin stav golovnoyu buddijskoyu shkoloyu v Koreyi vzhe do XIII stolittya a dva stolittya pospil she bilsh zmicniv svoye polozhennya sered inshih shkil buddizmu 10 Odnak pid chas dinastiyi Choson 1392 1910 sho simpatizuvala neokonfucianstvu buddizm u Koreyi vtrativ svoyu vazhlivu rol Chencyam buv pred yavlenij ryad tverdih obmezhen a chislo monastiriv znachno skorotilosya 10 Vidrodzhennya korejskogo buddizmu en pochalosya v 60 h rokah XX stolittya Odniyeyu z golovnih yiyi prichin stav prihid do vladi Pak Chon Hi yakij na vidminu vid bilshoyi chastini kolishnih hristiyanskih politikiv buv poslidovnikom buddijskoyi tradiciyi Yaksho na pochatku 60 h rokiv chastka buddistiv sered naselennya Koreyi stanovila 2 3 to do kincya 70 h rokiv vona zbilshilasya do 40 25 U cej chas orden Choge en ob yednuye bilshu chastinu buddistiv Koreyi 25 vklyuchno z buddistami shkoli son Odnim z najvidomishih korejskih son majstriv XX stolittya buv Kusan Sinim ru 1908 1983 kotrij takozh buv predstavnikom ordena Choge V 1983 roci korejskim dzen majstrom Sun Sanom en sho oderzhav peredachu dgarmi en vid 77 go patriarha korejskogo dzen Do Bona en bula zasnovana mizhnarodna shkola dzen Kvan Um en yaka bere svoyi vitoki vid ordena Choge Dana shkola blizka do shkoli Rindzaj na kinec 2012 roku mala 35 dzen centriv v Americi 7 dzen centriv v Aziyi j Avstraliyi a takozh 53 dzen centri v Yevropi 27 Dzen u Yaponiyi Redaguvati Poperednij etap Redaguvati nbsp Hram Ginkaku dzi u zimovomu Kioto V 653 roci chernec iz Yaponiyi Doso en pribuv u Kitaj dlya vivchennya filosofiyi Jogachari u majstra Syuan czyana Pid vplivom Syuan czyana Doso stav adeptom dzen buddizmu j povernuvshis do Yaponiyi vidrodiv shkolu Hosso adepti yakoyi tezh pochali spoviduvati dzen Pershim meditacijnim zalom shkoli stav zal u hrami Nari 7 V 712 roci do Yaponiyi pribuv nastavnik vinayi Dao syuan sho takozh praktikuvav chan pivnichnoyi shkoli Shen syu en 28 Dao syuan pribuvshi v Naru pospriyav formuvannyu tisnih zv yazkiv mizh shkolami Ricu Vinaya ta Kegon kit Gujyan a takozh rozvitku kulturi Yaponiyi Spadkoyemcem Dao syuanya stav G joh jo a spadkoyemcem G joh jo Sajto Dendzo Dajsi 767 822 sho stav odnim iz zasnovnikiv shkoli Tendaj Vpliv danih nastavnikiv dopomig zakripiti praktiku meditaciyi v Yaponiyi 7 V IX stolitti prijnyavshi zaproshennya vid imperatrici Takibani Kakiko Yaponiyu vidvidav uchitel chan shkoli Linczi I k yun U Yaponiyi vin propoviduvav vchennya sered imperatorskogo dvoru a piznishe prijnyav kerivnictvo hramom Denrindzi v Kioto sho buv pobudovanij specialno dlya nogo Ale I k yun ne zmig populyarizuvati vchennya bagato v chomu cherez vidsutnist bud yakih rishuchih dij zi svoyeyi storoni j cherez yakijs chas povernuvsya v Kitaj Pislya cogo v Yaponiyi pochavsya period zastoyu dzen sho suprovodzhuvavsya okremimi faktami vgasannya vsogo buddizmu 7 Ejsaj i zakriplennya dzen u Yaponiyi Redaguvati Nastavnikom pri yakomu dzen ostatochno prijshov do Yaponiyi u viglyadi shkoli Rindzaj Linczi vvazhayut Ejsaya Dzenke Kokosi 1141 1215 Uzhe v ditinstvi Ejsaj praktikuvav chernechu formu buddizmu v yaponskomu hrami tendajskoyi shkoli V 1168 roci Ejsaj pershij raz pribuv u Kitaj de jogo v duzhe velikij miri vrazilo chanske vchennya Zi svoyeyi poyizdki vin vinis perekonannya sho take vchennya dopomozhe jogo krayini vidroditisya duhovno Druga poyizdka Ejsaya v Kitaj vidbulasya v 1187 roci u hodi yakoyi vin oderzhav pechatku prosvitlennya 7 vid uchitelya shkoli Linczi Syujan Huajchana 28 liniyi Huan luna 7 U Yaponiyi Ejsaj propoviduye pro perevagu dzenskogo vchennya nad vchennyam tendajskoyi shkoli sho zustrichaye protidiyu j obvinuvachennya v yeresi v okremih vipadkah Za pidtrimkoyu predstavnikiv vishoyi vladi Ejsaj staye nastoyatelem hramu Kennindzi en roztashovanogo v Kioto j prinalezhnij shkolam Singon i Tendaj de aktivno zajmayetsya poshirennyam dzen pri comu opisuyuchi svoyi zusillya v teksti Poshirennya dzen zaradi zahistu batkivshini Takozh Ejsaj zminyuye poziciyu po inshih buddijskih shkolah na bilsh m yaku shob domogtisya viznannya dzen yak samostijnoyi shkoli Krim ostatochnogo zakriplennya tradiciyi dzen u Yaponiyi Ejsaj takozh zasnuvav tradiciyu yaponskoyi chajnoyi ceremoniyi posadivshi bilya monastirya nasinnya yake vin priviz z Kitayu i opisavshi vidomi jomu vidomosti pro chaj i chajnu ceremoniyu u svoyij knizi pro chaj 7 Suchasnij dzen u Yaponiyi Redaguvati U cej chas chislo poslidovnikiv dzen u Yaponiyi stanovit ponad 6 miljoniv cholovik Z nih 4 miljoni cholovik vhodyat u shkolu Soto 2 miljoni cholovik u shkolu Rindzaj j 100 tisyach cholovik u shkolu Obaku 23 Usogo kilkist poslidovnikiv yaponskogo dzen po vsomu svitu za danimi na 2007 rik stanovit blizko 10 mln cholovik 14 Krim vishevkazanih yaponskih shkil isnuye nevelika dzenska shkola Sanbo Kedan en abo Orden Troh Skarbiv sho bere svoyi vitoki vid Yasutani Hakuuna en 1885 1973 29 chiye vchennya opisav rosi Filip Kaplo en v Troh stovpah dzen 30 Dana reformatorska shkola zasnovana Yasutani Hakuunom v 1954 roci koli Yasutani rozirvav vidnosini iz tradiciyeyu Soto Shkola Sanbo Kedan kritikuye shkoli Rindzaj i Soto 30 Na moment 1988 roku shkola narahovuvala tilki 3790 poslidovnikiv j 24 uchitelya 31 ale duzhe vplivala na zahidnij dzen 32 Vpliv Sanbo Kedan na yaponskij dzen v XX stolitti buv vidnosno slabkim 30 Takozh u Yaponiyi prisutni nechislenni poslidovniki shkoli Fuke sho vidrodilasya v 1950 roci v Hrami svitlogo j temnogo ja 33 Yaponska spilnota F A S Society sho takozh maye nazvu F A S Zen Institute pragne do modernizaciyi dzen i do pristosuvannya vchennya do suchasnogo svitu 34 Yiyi sformuvav v seredini XX stolittya profesor ta vchitel dzenu Sinichi Hisamacu en i vona ne zarahovuye sebe do yakoyis pevnoyi shkoli Dzen na Zahodi Redaguvati Dzen zdatnij dobre adaptuvatisya do kulturi inshih krayin sho stalo prichinoyu poyavi dzen na Zahodi Cherez yakijs chas pislya prihodu dzen na Zahid uzhe bagato tisyach dzen buddistiv stali ob yednuvatisya v grupi meditaciyi pid kerivnictvom zahidnih i shidnih nastavnikiv dzen 35 U drugij polovini XX stolittya populyarnist dzen na Zahodi perevishila populyarnist inshih shidnih techij 4 U 70 h j 80 h rokah majzhe kozhen zahidnij universitet sho vivchaye religiyu stvoriv fakultet abo grupu po vivchennyu dzen u teoriyi j na praktici U cej chas kilkist knig pro dzen dlya zahidnogo chitacha yak naukovih tak i populyarnih ye duzhe velikoyu 35 Poyava j rozvitok Redaguvati Cherez zakritist Yaponiyi yevropejci vpershe zmogli poznajomitisya z kulturoyu ciyeyi krayini tilki v seredini XIX stolittya ale pershe naukove znajomstvo Zahodu iz dzen bulo 1913 roku Cogo roku bulo vidano knigu doslidzhennya Kajtena Nukariyi Religiya samurayiv ale vona ne nabula yakoyis populyarnosti zacikavivshi lishe fahivciv 36 Do cogo momentu yak vkazuye profesor Nukariya yevropejskij chitach mig poznajomitisya iz tradiciyeyu dzen lishe po knizi dzenskogo vchitelya z Yaponiyi Syaku Soyena 37 Nastupnij etap poshirennya dzen na Zahodi pov yazanij z vihodom knig profesora D T Sudzuki 1870 1966 yaki silno vplinuli na zrostannya populyarnosti dzen osoblivo sered inteligenciyi Pershim zahidnim avtorom sho napisav pro dzen stav A Uots chiya kniga nazivalasya Duh dzen Naprikinci 50 h rokiv vihodit bezlich knig pro ce vchennya Pochinayut vidavatisya knigi yevropejskih j amerikanskih dzen buddistiv sho opisuyut vlasnij dosvid zbagnennya vchennya v yaponskih monastiryah 36 D T Sudzuki ta jogo uchni sformuvali neobhidni umovi dlya dzenskoyi revolyuciyi sho povsyudno vidbuvalasya v 60 h rokah sered molodi j inteligenciyi Zahodu Golovnim chinom uspih Sudzuki gruntuvavsya na tomu sho vin zmig interpretuvati shidne vchennya v zrozumilih yevropejskim chitacham terminah sho dayut garne uyavlennya pro teoretichnu j praktichnu storonu vchennya 36 Pislya Sudzuki literatura dzen rozvivalasya v dekilkoh napryamkah Trivav akademichnij napryamok sho pridilyav v uvagu praci Sudzuki po interpretaciyi vchennya Sformuvavsya napryamok porivnyalnogo analizu dzen ta ekzistencializmu psihologiyi tosho She odnim napryamkom stala masova literatura zokrema hudozhnya literatura priznachena dlya shirokogo kola chitachiv Neodnoridnist tradiciyi na Zahodi vidpovidala neodnoridnosti vchennya v samij Yaponiyi de takozh isnuvav monastirskij dzen dzen filosofiyi zhittya ta populyarnij dzen sho rozglyadavsya yak chastina dozvillya j navkolishnogo pobutu 38 Tradicijnij dzen problemi j transformaciya Redaguvati nbsp Kacuaki Tanahashi en yaponskij uchitel dzen hudozhnik kaligraf pismennik perekladach buddijskih tekstiv j ekologichnij aktivist sho zajmayetsya Vchennyam dzen v SShA Monastirskij dzen sho takozh oderzhav v Americi im ya kvadratnij cherez svoyu tradicijnist i vivirenist 39 prinesli na Zahid ryad yaponskih dzenskih uchiteliv Vazhlive znachennya v podalshomu poshirenni tradicijnoyi formi vchennya zigrav dzen centr v Nyu Jorku de navchav dzen S i R Sasaki yakij strogo dotrimuvavsya tradicijnoyi sistemi zbagnennya vchennya shkoli Rindzaj Dana sistema mistila v sobi znannya j rozuminnya istoriyi shkoli terminiv buddizmu j tekstiv dzen a takozh strogu disciplinu vidsutnist teoretichnih mirkuvan i chitke dotrimannya vkazivok nastavnikiv 38 V 1970 roci z yavivsya dzen monastir v Pivnichnij Kaliforniyi sho dotrimuvavsya suvoroyi sistemi tradicijnih monastiriv sho vklyuchala v sebe napriklad golinnya golovi j nosinnya sandalij Ale nadali zberegti tradicijnu sistemu bez zmin stalo nemozhlivim i zahidni dzen centri nezvazhayuchi na zberezhennya meditativnoyi praktiki j harakternih ris tradiciyi zaznali organizacijnih j inshih zmin Dzen centri transformuvalisya u vidkriti dzen buddijski komuni j kampusi universitetiv sho teper dozvolyayut poslidovnikovi hoditi na robotu mati sim yu j zajmatisya inshoyu diyalnistyu ne pov yazanoyu z buddizmom 40 Shozhij proces uzhe vidbuvavsya v serednovichnij Yaponiyi de vijskovij stan praktikuyuchi meditaciyu v monastiryah ne vidmovlyalosya vid svoyih socialnih obov yazkiv Ale na Zahodi proces transformaciyi zajshov she dali Gromada use bilshe peretvoryuvala v simejnu religijnu komunu vidkritogo tipu j zishtovhnulasya z takimi problemami yak problema ekonomichnoyi nezalezhnosti uchasti v suspilnomu j politichnomu zhitti sim yi j shlyubu seksualnoyi svobodi vihovannya ditej rivnopravnosti zhinok i cholovikiv 40 Problema sim yi j shlyubu polyagala v tomu sho pri chastij i regulyarnij meditativnij praktici rodina inodi vidigraye rol tyagarya dlya praktika sho ye prichinoyu chislennih dram Tomu vnutrishnosimejni j seksualni vidnosini v zahidnomu dzen bulo pereneseno v mezhi dzen centriv Problema zhinochoyi rivnopravnosti polyagala v tomu sho v tradicijnih shidnih monastiryah praktichno povsyudno zhinki medituvali okremo vid cholovikiv Na Zahodi zhinki stali medituvati razom iz cholovikami a takozh mogli stati chernicyami ta zajmati pevnu posadu v iyerarhiyi 40 Gromadi dzen yak i ranishe praktikuvali ruchnu pracyu v silskomu gospodarstvi remisnictvi j sferi obslugovuvannya rozglyadayuchi jogo yak meditaciyu Zovnishnimi zh zminami zahidnogo dzen stalo te sho golinnya golovi j nosinnya sandaliv stalo neobov yazkovim Poslidovniki takozh pochali nositi zvichajnij yevropejskij odyag Ale zovnishni zmini dzen buli ne takimi istotnimi yak zmini vnutrishni 40 Bilsha chastina zahidnih dzenciv mala zakinchenu osvitu v institutah i koledzhah i pragnula do racionalnogo osmislennya irracionalnih polozhen dzen Krim togo yaponski poslidovniki dobre znali polozhennya buddizmu pered tim yak vid nih vidmovlyalisya pislya priluchennya do dzen Zahidni dzenci buli zmusheni spochatku vivchiti ci polozhennya shob nadali z yavilasya mozhlivist vid nih vidmovitisya Takozh zahidni poslidovniki pragnuli obgovoriti osnovi dzen sho v tradicijnomu dzen vvazhayetsya nepripustimim 41 Hristiyanskij dzen Redaguvati Chastina viryan sho namagalisya onoviti tradicijne hristiyanstvo poklala pochatok formuvannyu hristiyanskogo napryamku dzen Deyaka chastina teologiv namagalasya za dopomogoyu dzen vidroditi boga sho pomer visliv Nicshe Takozh vidbuvalisya sprobi po stvorennyu hristiyanskih dzen grup i zastosuvannyu hristiyanskogo dzen u bogosluzhinnyah katolickoyi cerkvi 42 Sered katolickih vchiteliv sho zajmalisya rozvitkom grup ta spilnot hristiyanskoyi meditaciyi pid vplivom svogo znajomstva z tradiciyeyu dzen meditaciyi benediktinec Dzhon Mejn zasnovnik Mizhnarodnoyi spilnoti hristiyanskoyi meditaciyi en yezuyiti Vilyam Dzhonston en avtor knigi Hristiyanskij dzen ta Robert Kenedi en svyashenik ta odnochasno roshi u liniyi Bila Sliva Dzen majster Sung San en u svoyij knizi Tilki ne znayu pishe pro te sho inodi davav vchennya riznim svyashenikam v Vashingtonskomu kafedralnomu sobori 43 Takozh Sung San organizovuvav retriti v abatstvi Getzemani en dlya katolickih chenciv i napevno stav pershim majstrom dzen yakij vklyuchiv u svij zbirnik koaniv koani iz hristiyanskih dzherel 44 Chernec katolickogo ordena trapistiv Tomas Merton 1915 1968 z abatstva Getzemani porivnyuyuchi hristiyanske spoglyadannya j spoglyadannya dzen buv vrazhenij pochuttyam blizkosti danih tradicij 45 V 1968 roci bula vidana jogo kniga Zen and the Birds of Appetite Dzen i golodni ptahi prisvyachena zistavlennyu hristiyanskogo misticizmu en ta dzen Visnovok do knigi napisav D T Sudzuki 46 Pislya Mertona znachno vplinuv na rozvitok hristiyanskogo dzen prior katolickogo ordena benediktinciv D Grehem sho zajmavsya razom z parafiyanami praktikoyu spoglyadannya Grehem vipustivshi knigu Dzen katolicizm oderzhav znachnu populyarnist U danij knizi nastoyatel vkazuvav na te sho dzen mozhe pozhvaviti katolicku tradiciyu rozkrivshi yiyi prihovani mozhlivosti 47 V 1971 roci katolickij svyashenik Vilyam Dzhonston napisav knigu Hristiyanskij dzen de visloviv dumku pro dzen yak pro metod pogliblennya hristiyanskoyi viri j prizivav do povtorennya Isusovoyi molitvi pri praktici dzen meditaciyi Pravoslavnij iyeromonah Serafim Rouz vistupiv iz kritikoyu ciyeyi knigi vislovivshi dumku pro dosvid dzen yak pro agnostichnij ta yazichnickij dosvid i vidznachivshi nebezpeku ciyeyi knigi 48 Takozh u svoyij knizi iz kritikoyu hristiyanskogo dzen vistupiv Arhimandrit Lazar Abashidze u toj zhe chas virazivshi dumku pro te sho ideyi dzen pro spivchuttya j lyubov buti mozhe najvishij religijnij ideal yakogo mozhe dosyagti lyudskij rozum ale bez Hrista 49 Pozitivno vislovivsya pro hristiyanskij dzen Arhiyepiskop Ioan ru sho predstavlyaye Katakombnu cerkvu u svoyij knizi Hristiyanstvo dzen de opisav proyav dzen v Novomu Zaviti i sprobuvav z yednati hristiyanske vizionerstvo j dzenskuyu tradiciyu 50 51 V 1989 roci Vatikan vipustiv dokument pro aspektah hristiyanskoyi meditaciyi en sho takozh maye vidnoshennya do dzen Vidpovidno do tekstu zhoden z metodiv zaproponovanih nehristiyanskimi religiyami ne povinen buti vidkinut tilki cherez te sho vin ye nehristiyanskim Vidpovidno do tekstu navpaki mozhna vzyati vid nih te sho korisno za umovi sho hristiyanska molitva vid cogo ne strazhdaye 52 2004 roku rosijskoyu movoyu bulo perekladeno monografiyu Dzen i Bibliya katolickogo svyashenika j majstra dzen Kakichi Kadovaki 53 U svoyij knizi Kadovaki vkazuye na nayavnist pevnih zbigiv i shozhih simvolichnih pidtekstiv u Bibliyi j u tekstah riznih koaniv napriklad zvertayuchi uvagu na zv yazok mizh koanom Yaksho v tebe ye cipok ya tobi jogo dam Yaksho v tebe nemaye cipka ya jogo v tebe zaberu Baso ta slovami Isusa Tomu sho hto maye tomu dano bude j zbilshitsya a hto ne maye u togo odnimetsya j te sho maye vid Matviya 13 12 54 Takozh amerikanskim yezuyitskim svyashenikom j odnochasno dzenskim rosi j psihoterapevtom ye Robert Kennedi en Chislo zahidnoyevropejskih grup hristiyanskogo dzen na kinec XX stolittya stanovilo ponad 10 vid vsih zahidnoyevropejskih grup dzen V osnovnomu taki grupi roztashovuyutsya v Nimechchini Avstriyi j krayinah Skandinaviyi 55 D T Sudzuki knigi yakogo vplinuli na formuvannya hristiyanskogo napryamku dzen stverdzhuvav sho dzen mozhe buti poyednano ne tilki iz hristiyanstvom ale j z bud yakoyu inshoyu religiyeyu Tim samim Sudzuki na dumku G S Pomeranca stav zasnovnikom svitovogo dzen 51 Inshi napryamki dzen Redaguvati Intelektualnij dzen ne pov yazanij iz chernectvom i yakij transformuvav ce vchennya u filosofiyu zhittya zaznav she bilshih zmin Na tli interesu do dzen bagatoh yevropejskih pismennikiv filosofiv hudozhnikiv muzikantiv a takozh vnaslidok rozvitku antropologizmu j irracionalizmu v idealistichnij j religijnij filosofiyi vinikaye take yavishe yak religijnist bez religiyi Prichinoyu cogo stalo te sho inteligenciya Zahodu shukala kompromis mizh potreboyu v religiyi j nebazhannyam sliduvati yiyi tradiciyami Taki risi dzen yak irracionalna praktika nigilizm stosovno zagalnovidomih yavish j avtoritetiv j nonkonformizm takozh posluzhili prichinoyu togo sho dzen stav beskonfesijnoyu religiyeyu dlya deyakoyi chastini inteligenciyi Zahodu sho ne bazhala abo ne zmogla vidmovitisya vid svoyih religijnih poglyadiv Dane yavishe harakterizuvalosya religijnim sinkretizmom rozmivannyam konfesionalnoyi prichetnosti zrostannyam roli shidnoyi filosofiyi i zagalnoyu tyagoyu do mistiki j irracionalnogo 41 Bitnickij napryamok dzen 60 h rokiv sho oderzhalo nazvu bit dzen 39 stav osoblivim napryamkom molodi sho progolosila dzensku revolyuciyu Danij napryamok harakterizuvavsya sproshenim i vulgarizovanim harakterom Molod ne rozumiyuchi suti vchennya i jogo cilisnogo harakteru vzyala z nogo lishe zovnishni atributi u viglyadi nigilizmu paradoksalnoyi povedinki j vidsutnosti avtoritetiv Danij napryamok ne buv pov yazanij iz praktikoyu dzen ale vikoristovuvav terminologiyu vchennya Predstavniki danogo napryamku formuvali silski gromadi de namagalisya povertatisya do prirodi a takozh propaguvali spozhivannya narkotikiv i seksualnu svobodu Yaskravim predstavnikom danogo napryamku stav pismennik Dzhek Keruak 42 Blizkim do bitnickogo stalo psihodelichnij dzen napryamok sho praktikuvav zamist meditaciyi vzhivannya narkotikiv z metoyu dosyagnennya satori Predstavnik cogo napryamku pismennik O Haksli virazhav dumku pro podibnist staniv lyudini pislya dzen praktiki j prijomu narkotikiv 42 Taka zh dumka pro meditaciyi j LSD bulo predstavlena v 1961 roci odnim z dopovidachiv na vsesvitnomu kongresi prikladnoyi psihologiyi 56 Ale tradicijnij dzen virazhav nezgodu z takoyu tochkoyu zoru Avtor dekilkoh knig pro dzen i poslidovnik Vchennya Dz Sibayama vkazuvav sho efekt narkotikiv timchasovij a praktika dzen pripuskaye kardinalnu samozminu 42 Suchasnij stan dzen na Zahodi Redaguvati Na kinec XX stolittya buv skladenij spisok zahidnoyevropejskih grup dzen v 14 krayinah Zagalne chislo grup sklalo 452 grupi 57 Ponad 60 grup diyut na teritoriyi Nimechchini vid 30 do 60 na teritoriyi Franciyi Niderlandiv Belgiyi Velikoyi Britaniyi Shvejcariyi Italiyi vid 15 do 30 na teritoriyi Avstriyi Polshi j Ispaniyi mensh 10 na teritoriyi Shveciyi Daniyi Portugaliyi Norvegiyi 58 Do 2000 roku v Pivnichnij Americi chiselnist dzen centriv stanovila blizko 2000 centriv po vsim chotirom napryamkah dzen yaponskij dzen son chan thiyen 59 Dzen u SRSR Redaguvati V 1968 roci G S Pomerancem bula napisana kandidatska disertaciya Deyaki techiyi religijnogo nigilizmu Na 500 storinkah tekstu rozglyadalasya po bilshij miri buddijska shkola dzen Disertaciya stala pershim radyanskim naukovim tekstom sho opisuye danu shkolu nastilki dokladno Ale pered pochatkom zahistu v Instituti shodoznavstva Akademiyi nauk Pomeranc postaviv svij pidpis u zahist uchasnikiv demonstraciyi 25 serpnya 1968 roku proti vvedennya v Chehoslovachchinu vijsk SRSR cherez sho zahist ne vidbuvsya z formalnoyi prichini vidsutnosti kvorumu u Vchenij radi faktichnoyu prichinoyu stav nakaz zverhu Piznishe danu disertaciyu aktivno vikoristav Andrij Tarkovskij pri roboti nad Stalkerom 60 61 Zacikavlenist deyakih lyudej u vchenni dzen viyavilasya v Radyanskomu Soyuzi do pochatku 70 h rokiv Bagato v chomu comu pospriyali oficijni perekladi tvoriv Selindzhera a takozh pidpilni perekladi knig A Uotsa j D T Sudzuki Krim togo zbilshennyu zacikavlenosti pospriyalo vpliv ruhu hipi a takozh zagalna atmosfera nevidpovidnosti mizh socialnoyu realnistyu j progoloshuvanimi idealami dlya inteligenciyi togo chasu 62 Piznishoyu prichinoyu zbilshennya populyarnosti tradiciyi stalo shiroke poshirennya shidnih bojovih mistectv en Napriklad u bilshosti tekstiv po karate vkazuvalosya sho dzen ye najvazhlivishoyu chastinoyu trenuvannya 63 Naprikinci 80 h rokiv veliku rol u populyarizaciyi dzen zigrav Boris Grebenshikov Z odniyeyi storoni pisni Grebyenshikova polegshuvali rozuminnya dzen dlya chastini naselennya v osnovnomu molodi Z inshoyi storoni ci pisni takozh viklikali rozdratuvannya v tiyeyi kategoriyi naselennya hto ne mig yih zrozumiti j ne hotiv dokladati zusillya do yihnogo rozuminnya 63 Korotka sut vchennya RedaguvatiDzen viznaye realnist svitu ale sprijmaye jogo yak ne istinnij ilyuzornij nisho yap mu Lishe za dopomogoyu meditaciyi mozhna osyagnuti vlasnu spravzhnyu prirodu yaka ye nichim inshim yak sutnistyu Buddi yap buso dosyagnuti probudzhennya yap satori Pislya cogo vidkrivayetsya istinna priroda rechej Veliku uvagu dzen pridilyaye praktici psihotreningu osoblivo praktikam dzadzen sidyacha meditaciya ta koan paradoksalni zagadki vpravi dlya zupinki spekulyativnogo mislennya en Z kitajskogo vchennya Huayan dzen zapozichuye ideyu pro totalnij vzayemozv yazok zagalnogo ta odinichnogo sho vislovleno u principi vse v odnomu odne u vsomu Dzen ne viznaye isnuvannya vsesvitnogo Buddi ale vvazhayetsya sho priroda Buddi ye u kozhnomu individuumi yakij u svoyu chergu ye totozhnim absolyutu i dzherelom neobmezhenih mozhlivostej Isnuvannya bud yakih protilezhnostej ye fiktivnim porodzhennyam nedoskonaloyi svidomosti yaka ye zabrudnenoyu V realnosti nema riznici mizh zhittyam ta smertyu sub yektom i ob yektom znannyam i neviglastvom Sansaroyu ta Nirvanoyu Probudzhena svidomist mu nen ye vidsutnistyu dumok tomu svit dlya neyi pozbavlenij dvoyistosti Razom z tim dzen pidkreslyuye vazhlivist aktivnogo stavlennya do svitu realizaciyi tvorchoyi energiyi ne prijmaye krajnoshiv asketizmu Lyudski bazhannya ne povinni prignichuvatisya a mayut buti sublimovani u duhovni tvorchi sferi Tak samo yak i v kitajskij tradiciyi Chan zberigayutsya principi peredachi vchennya bezposeredno vid sercya do sercya unikayuchi pismovogo vikladu polozhen Osnovnoyu metoyu dzen ye proniknennya u pravdivu prirodu rozumu 15 Doslidniki vchennya sho praktikuvali dzensku meditaciyu vkazuyut sho suttyu vchennya ye nevimovne sho nemozhlivo poyasniti teoretichno abo vivchiti yak svyashennu doktrinu 6 Bodgidgarma viznachiv dzen yak bezposerednij perehid do probudzhenoyi svidomosti minayuchi tradiciyu j svyashenni teksti 4 Shostij patriarh Huejnen v odnomu zi svoyih vislovlen viznachiv dzen yak prozrinnya u piznanni svoyeyi vlasnoyi prirodi 64 Majster Engo vidpovidayuchi na zapitannya Sho take dzen virazivsya v takij sposib 15 Vin bezposeredno pered vami v cyu mit ya peredayu jogo vam u vsij povnoti Dlya rozumnih cholovik odnogo slova dosit shob napraviti jogo do istini ale navit u comu vipadku mozhe zakrastisya pomilka Ce mozhlivo todi koli istina cya virazhena za dopomogoyu pera j paperu abo vbrana u formu sofizmu u cih vipadkah vona she dali vislizaye vid nas Velika istina Dzena zhive v kozhnomu Zaglyante useredinu j shukajte yiyi tam ne pribigayuchi do bud chiyeyi dopomogi She odin nastavnik dzen vidpoviv na te zh pitannya Sho take dzen tak Piti chaj yisti ris ya provodzhu svij chas prirodno lyubuvatisya steleyu lyubuvatisya gorami Yakij bezturbotnij spokij i pochuttya 65 Na dumku kandidata filosofskih nauk O A Domanova dzen ce sposib ryatuvannya lyudej vid strazhdan shlyahom individualnih praktik osoblivogo rodu sho vdoskonalyuyut svidomist i privodyat jogo do prosvitlennya satori u yakomu dosyagayutsya svoboda j bezpeka 64 Vrahovuyuchi zagalni buddijski uyavlennya ye tri korinni otruti cherez yaki vinikayut vsi strazhdannya j omani a takozh narodzhennya ta smert 66 67 Neznannya svoyeyi prirodi durist pomilkovi poglyadi nezdatnist bachiti rechi takimi yaki voni ye pochuttya bajduzhnosti ye golovnoyu prichinoyu strazhdan Vidraza nenavist gniv pochuttya ogidnosti vidtorgnennya vorozhist Bazhannya abo prihilnist en do idej isnuvannya j neisnuvannya rechej 68 do umoglyadnosti 15 do nirvani 69 do bazhan i strahiv 70 do usogo zovnishnogo svitu 7 i do vlasnogo ya yak do ilyuzij 71 Lyudina sho perebuvaye v nevidanni vidokremlyuye sebe vid piznavanogo svitu 15 Ryatuvannyu vid danoyi otruti spriyaye meditaciya nad nerozdilenistyu bud yakih ob yektiv sprijnyattya vid lyudini 67 Meditaciya sho ye osnovoyu praktiki dzen 14 takozh spriyaye ryatuvannyu j vid inshih otrut 72 Meditaciya dopomagaye poslidovnikovi dzen pobachiti nepodvijnist en ta yedinotakovist vsih rechej a takozh pobachiti prirodu Buddi sho vidpovidno do odnogo z osnovnih principiv dzen dajsinko vlastiva kozhnij rechi abo yavishu 14 Vchennya dzen stverdzhuye sho v osnovi vsih rechej lezhit porozhnecha cherez yaku mozhlivo pobachiti nepodvijnist vsih rechej j yavish Dzen vkazuye sho porozhnechu mozhna lishe osyagnuti napriklad u krapli rosi ale ne opisati slovami 47 Faktichno dzen stverdzhuye sho ne isnuye ni samoyi lyudini ni jogo otochennya tomu sho vse ce ye lishe ilyuziyeyu svidomosti 73 Vidmova vid egoyistichnogo abo ilyuzornogo Ya vidbuvayetsya v dzen za dopomogoyu znahodzhennya useredini sebe strukturi glibshoyi za Ya sho nazivayetsya spravzhnim Ya Spravzhnye Ya na dumku D T Sudzuki nikoli ne zmozhe rozglyadatisya naukoyu cherez jogo absolyutno sub yektivnu prirodu 64 Vchennya zaperechuye yak podvijnist vsih yavish ne dva en stverdzhuyuchi sho logika ne vrahovuye vzayemozalezhnist rechej tak i yihnyu yednist ne odin ne obmezhuyuchi sebe danimi ramkami Dane zaperechennya maye praktichnij harakter zasnovanij na dosvidi poslidovnika 74 Dzen ye mistichnim vchennyam sho z odnogo boku superechit logici a z inshogo boku ne protistavlyaye sebe yij Vchennya zaperechuye vsyu bezlich rechej ale rozglyadaye ce zaperechennya yak najvishu formu stverdzhennya Dzen ne zv yazuye sebe odnoznachno iz zaperechennyam abo stverdzhennyam perebuvayuchi za mezhami logiki 75 i vvazhayuchi sho lishe duhovnij dosvid mozhe privesti do zbagnennya istini 76 Religiyeznavec I A Kozlovskij vidznachaye sho vchennya nichomu ne vchit lyudinu a rozuchuye yiyi Dzen spravdi ne vchit vin vkazuye shlyah Jdi tudi 65 Profesor Rudolf Otto takozh vkazuye sho poslidovnika ne navchayut tomu chomu prosto nemozhlivo navchiti ale jogo vedut abo krashe skazati shtovhayut do togo momentu poki v uchnya ne nastane intuyitivne prozrinnya 16 Dzen vvazhaye sho rizni buddijski termini nirvana skandgi dgarmi ne mayut vidnoshennya do istini i tomu ne rozglyadaye yih 65 Prote vchiteli dzen davali vidpovidi na pitannya uchniv pro klyuchovi termini 45 Sho take Budda Grudka glini i navit shmatok zasohlogo givna Sho take Dao Tri funti lonu Sho take dzen Gilka kvituchoyi slivi abo kiparis u sadu abo nabirati snig sribnim glechikom Dzen buddizm pragne vvijti v kontakt iz vnutrishnimi procesami lyudini ne vdayuchis do poserednickoyi dopomogi intelektu 15 Dzen zupinyaye bud yaku rozumovu diyalnist za dopomogoyu koncentraciyi dumki na yakomus ob yekti 15 Ale meditaciya nad yakoyus dumkoyu v dzen rozglyadayetsya yak shtuchnij stan na vidminu vid prirodnosti vilnogo zhittya 15 Stan prirodnosti takozh nazivanij realnist yak vona ye majster Nansen Fugan en poznachav yak zvichajnij rozum abo Dao 15 Dzen ne vimagaye neodminnoyi vidmovi vid vsih bazhan i negativno stavitsya do samokatuvannya Dzen vidmovlyayetsya zastosovuvati nasilstvo do prirodi yak zovnishnoyi tak i vnutrishnoyi i vchit zhiti v garmoniyi z neyu 15 Poslidovnikam dzen na dumku profesora filosofiyi j istoriyi religiyi G Dyumulena vlastivi dobrota j lyudinolyubstvo 7 Odniyeyu iz klyuchovih fraz dzen ye fraza ya ne znayu yakoyu vidpoviv Bodgidgarma na pitannya imperatora V pro te hto vin Poziciya ya ne znayu ye zagalnoyu dlya shkil Caodun Soto j Linczi Rindzaj 45 Vidpovid dzenskogo vchitelya ne znayu na pitannya uchnya za tverdzhennyam D T Sudzuki povnistyu vidriznyayetsya vid poziciyi agnosticizmu tim sho vchitel chudovo znaye ale jogo znannya nalezhit do inshoyi kategoriyi ne pov yazanoyi z kategoriyeyu vidnosnih rechej 15 A Uots vkazuye sho poziciya ne znayu ye pochatkom virnogo shlyahu pri rishenni koaniv Uchitel vidkidaye rizni vidpovidi uchnya poki toj ne stane znati sho ne znaye 69 D T Sudzuki vidznachaye sho hocha dlya storonnih sposterigachiv vchennya maye zagadkovij i superechlivij harakter ale v realnosti dzen mozhna zvesti do pidkorennya disciplini j takih sliv robiti dobro unikati zla ochistiti svoye serce takij shlyah Buddi 77 Koli chanskij vchitel vidpoviv danimi slovami na pitannya pro sutnosti buddijskogo vchennya vidviduvach vidchuv rozcharuvannya I tririchna ditina zmozhe ce povnistyu zrozumiti Ale vchitel chan utochniv I visimdesyatilitnij starij ne zmozhe ce povnistyu zdijsniti 78 Vidminnist dzen vid inshih shkil buddizmu Redaguvati Nezvazhayuchi na te sho dzen mistit u sobi deyaki elementi shkil mahasanghiki madg yamaki czintu Buddizmu Chistoyi Zemli huayan en yap kegon tyantaj en yap tendaj chzhenyan yap singon 9 vchennya takozh maye ryad vidminnostej vid cih j inshih buddijskih shkil Chotiri principi dzen Redaguvati nbsp Shostij patriarh Huejnen rozrivaye sutri malyunok chanskogo chencya Lyan Kaya 1 pochatok XIII stolittya 79 Bodgidgarmi pripisuyetsya pochatok formuvannya chotiroh golovnih principiv dzen yaki buli sformovani ostatochno ne ranishe chasu caryuvannya dinastiyi Tan 618 907 Ci principi taki 80 Osobliva peredacha poza svyashennimi pisannyami 15 Ne opiratisya na slova j teksti Pryama vkazivka na svidomist lyudini Spoglyadayuchi svoyu prirodu stavati buddoyu V Traktati pro svitilnik i svitlo Den dyan czi pohodzhennya yakogo pripisuyetsya Bodgidgarmi principi zvuchali tak Peredacha istini poza pisannyami j movami nemaye niyakoyi zalezhnosti vid slova j bukvi Peredacha dumki bezposeredno vid sercya do sercya spoglyadannya vlasnoyi spokonvichnoyi prirodi i ye realizaciya stanu Buddi 81 U varianti yaponista A A Dolina ru principi zvuchat u takij sposib 82 nbsp Istina prihovana poza pismenami U znakah i slovah ne peredati ZakonDo sercya zvernisya useredinu j nazad Shob sebe osyagnuvshi Buddoyu stati nbsp Poslidovniki vchennya vvazhali sho najvazhlivishe peredayetsya ne cherez teksti a vid nastavnika do uchnya vid sercya do sercya 8 Dana peredacha oznachaye sho nastavnik mozhe peredati uchnevi za dopomogoyu pevnih metodiv vlasnij stan svidomosti naklavshi tim samim na uchnya pechat sercya sin in Nadali uchen zakriplyuye peredachu prosvitlennya svoyeyu meditativnoyu praktikoyu Danij proces zabezpechuye bezperervnist liniyi bezposerednoyi peredachi vchennya 83 Vchennya dzen stverdzhuye sho istina ne mozhe buti virazhena v slovah 5 yaki ye lishe natyakom na istinu abo porohom dzen 45 Dzen ne hoche sebe zv yazuvati z svyashennimi pisannyami filosofskimi sistemami abo bud yakimi inshimi dogmatami 15 vvazhayuchi filosofski mirkuvannya marnimi 6 Hocha dzen pretenduye na zv yazok iz buddizmom vin po bilshij chastini kritichno stavitsya do jogo sutr j shastr Profesor filosofiyi D T Sudzuki vidznachaye vsi buddijski vchennya sho vtrimuyutsya v sutrah i shastrah z poglyadu dzen ne bilshe nizh makulatura korist yakoyi skladayetsya lishe v tomu sho z yiyi dopomogoyu mozhna tilki zmahnuti pil z intelektu ale ne bilshe 15 I A Kozlovskij takozh vidznachav sho vchennya ne vvazhaye vazhlivim sutri abo traktati 76 Bagato vchiteliv dzen pidkreslyuvali drugij princip spalyuyuchi pri nagodi sutri j buddijski zobrazhennya 1 i roztashovuyuchi biblioteki monastiriv bilya vidhozhogo miscya 45 Nezvazhayuchi na te sho D T Sudzuki zaperechuvav bud yaku metafizichnu osnovu dzen G Dyumulen vkazuvav sho v jogo knigah prostezhuyetsya tisnij zv yazok vchennya z filosofiyeyu shunyati i sutrami Pradzhnyaparamiti 7 a takozh vidznachav sho poslidovniki dzen ne zaperechuyut tradiciyu j ryad pisan a vivchayut ci pisannya dlya yih nastupnogo zgoryannya sho vede do rozuminnya dzen 7 Vchennya dzen odniyeyu z golovnih sutr vvazhaye Pradzhnyaparamitu hridaya sutru 7 sho zaperechuye Chotiri shlyahetni istini buddizmu ta mistit u sobi psihopraktichnu funkciyu na vidminu vid sutr ne pov yazanih iz Pradzhnyaparamitoyu 19 Vchennya vikoristalo j inshi sutri Mahayani j Pradzhnyaparamiti zokrema sutri Avatamsaki Avatamsaka sutru en Vimalajkirti sutru en Lankavatara sutru en 7 ale ostannya vivchalasya ridko cherez trudnoshi yiyi rozuminnya 84 Krim togo u dzen vivchalasya j vivchayetsya Sutra pomostu shostogo patriarha en Samantamukha parivarta Kannongo 84 sho ye 25 yu glavoyu Sutri lotosa 84 sama Sutra lotosa Saddgarmapundarika sutra 85 Diamantova sutra j Shurangama sutra en sho osoblivo retelno rozglyadalasya v Kitayi Poslidovniki dzen takozh znajomili iz sutroyu Vadzhrasamadhi en Kongosammajko Sutroyu absolyutnogo prosvitlennya en Engakuko 84 Shastroyu pro probudzhennya viri v mahayanu en Zapisami besid Lin czi Lin czi lu kerivnictvami po praktici spoglyadannya a takozh zi zbirnikami koaniv i dzenskoyi poeziyi 9 Kandidat filosofskih nauk V S Nikolskij vkazuvav sho teksti j knigi vikoristovuyutsya tilki na pershomu etapi intelektualnogo vhodzhennya poslidovnika v dzen Nadali voni sluzhat pereshkodoyu tomu sho formuyut u poslidovnika prihilnist do imeni j formi 86 Doktor filosofskih nauk F G Majlenova vidznachala sho dzen deyakoyu miroyu ye antiintelektualnim j antiliteraturnim Vchennyam Tradiciya chasto pidkreslyuye sho poslidovnikovi nemozhlivo realizuvati dosvid satori za dopomogoyu chitannya velikoyi kilkosti tekstiv po dzen 87 Princip pryamoyi vkazivki chzhi chzhi oznachaye v dzen virazhennya Vchennya za dopomogoyu nesimvolichnih sliv abo dij yaki mozhut zdavatisya divnimi abo bezgluzdimi lyudini ne znajomij iz dzen Dana pryamota sho vkazuye na istinu bez zastosuvannya bud yakih simvoliv na dumku A Uotsa ye duhom dzen sho virazhaye jogo originalnist 69 Chetvertij princip vkazuye sho potencijno bud yaka lyudina ye buddoyu j neobhidno lishe praktikuyuchi meditaciyu rozbuditi prirodu Buddi v sobi 88 Bachennya svoyeyi prirodi kenso mozhna vidkriti v bezmisliyi munen i nediyanni mui 9 Chanski nastavniki pidkreslyuvali vidsutnist bud yakogo buddi poza svidomistyu znishuyuchi buddijski zobrazhennya Lin czi I syuan takozh vkazuvav chencyam u svoyij vidomij frazi sho bud yaki formi idolopoklonstva j avtoritarnosti zavazhayut prosvitlinnyu Zustriv buddu ubij buddu Zustriv patriarha ubij patriarha 83 Inshi vidminnosti Redaguvati Dzen ye antifilosofskim 89 anti diskursivnim j antirozumovim Vchennyam 90 sho pidkreslyuye vazhlivist vlasnogo dosvidu Logika vidpovidno do Vchennya ne zdatna dopomogti lyudyam pobachiti realnist u cilomu 89 Dzen vidriznyayetsya vid inshih buddijskih shkil svoyeyu pryamotoyu prostotoyu praktichnistyu j bezposerednistyu nerozrivno pov yazanoyu zi zvichajnim zhittyam 15 Dzen buddisti pragnut postijno zberigati bezposerednist i tochnist uchinkiv dumok i pochuttiv unikayuchi umoglyadnosti j rozplivchastoyi dumki 91 Krim bezposerednosti sho vklyuchaye v sebe diyi bez bud yakih planiv vchennyu takozh vlastivi raptovist neperedavanist vidnosno vnutrishnogo dosvidu 16 paradoksalnist intuyitivizm 5 znevaga vsih pravil 90 ta adogmatichnist yaki ye golovnimi risami Vchennya 40 Buddolog Otton Rozenberg ru vvazhav vidminnoyu risoyu dzenskoyi shkoli yak rannoyi tak i suchasnoyi yiyi prostotu vkazuyuchi na duzhe skromno obstavleni hrami yaki chasto perebuvali v bezlyudnih i garnih miscyah i pragnennya pozbutisya vid knig i zobrazhen sho osoblivo harakterno dlya rannogo periodu Protilezhnistyu shkoli dzen Otton Rozenberg vvazhav buddijsku shkolu singon vidomu svoyimi bagatimi hramami filosofskimi teoriyami j skladnimi obryadami 92 Dzen vvazhayetsya najbilsh praktichnoyu buddijskoyu shkoloyu sho stavit praktichni diyi na pershe misce stverdzhuyuchi sho tilki cherez nih mozhna nabuti duhovnij dosvid Pri comu dzen ne govorit pro vidhid vid miru Vse ce zrobilo dzen najvidkritishoyu techiyeyu buddizmu z miljonami poslidovnikiv sered yakih chastka chenciv vidnosno nevelika Poslidovniki mozhut hoditi na zvichajnu robotu ale pri comu ne mati prihilnosti do bud yakih rechej 93 Chernecha forma dzen takozh pridilyaye veliku uvagu praktichnim diyam Dzenski chenci vikoristayut fizichnu robotu yak praktiku na vidminu vid chenciv bilshosti inshih buddijskih shkil Pri comu rol miryanina v shkoli ye na odnomu rivni z rollyu chencya 14 Praktiku spoglyadannya sho stanovit osnovu shkoli dzen znachno sprosheno u porivnyanni z najdavnishimi shkolami buddizmu sho rozglyadayut spoglyadannya yak dodatkovij zasib Piznishi poslidovniki dzen vidmovlyayutsya vid chislennih shabliv hinayani i progoloshuyut bezposerednye j ekstatichne zbagnennya istini 6 U dzen ye svoye osoblive rozuminnya principiv buddizmu sho virazheno v nastupnomu dialozi mizh dzen majstrom Sujbi Mugaku ta jogo uchnem Sejkeyem 15 U chomu polyagaye osnovnij princip buddizmu Pochekaj skazav Sujbi Koli mi zalishimosya sami ya tobi skazhu Cherez yakijs chas Sejkej znovu zvernuvsya do nogo Nu ot teper mi sami blagayu tebe poyasni Sujbi vstav i poviv zgorayuchogo vid neterpinnya Sejkeya v bambukovij gaj ale tak nichogo j ne skazav a koli ostannij napoleglivo zazhadav vidpovidi vin poshepki promoviv Yaki visoki ci dereva i yaki malenki ti get tam Na vidminu vid rannih shkil Indiyi j Kitayu sho vchili dosyagnennyu nirvani za dopomogoyu nagromadzhennya blagoyi karmi v cherzi pererodzhen dzen progoloshuye dosyagnennya zvilnennya tut i zaraz ru ne pribigayuchi do novih pererodzhen 94 Vchennya pro mozhlivosti stati buddoyu v ninishnim tili abo sokusin dzebucu prijshlo u dzen z tayemnogo Vchennya mikke 9 Pri comu dzen ne pragne postaviti deyaku metu yaku neobhidno dosyagti v majbutnomu yak ce robitsya v bezlichi religij a vchit zhiti v im ya samogo zhittya 82 abo zh inakshe kazhuchi vkazuye sho potribno prosto zhiti a ne perezhivati pro te yak ti zhivesh 87 Dzen takozh vidriznyayetsya vid inshih buddijskih shkil tim sho ne proponuye yak ideal nirvanu 82 Pravdivij pritulok u dzen vvazhayetsya totozhnim prirodi Buddi tomu jogo vidpovidno do Vchennya varto shukati ne v zovnishnomu sviti a v glibini svogo ya 7 na sho vkazuvav shostij patriarh dzen Huejnen 16 Tebe zapevnyayut Shukaj pritulok v Buddi Dgarmi Sanzi A ya govoryu tobi Shukaj pritulok u sobi samomu Budda useredini tebe tomu sho Budda znachit probudzhennij a probudzhennya mozhe vidbuvatisya lishe zseredini Dgarma useredini tebe tomu sho Dgarma znachit pravednist a pravednist ti mozhesh znajti tilki v sobi samomu I Sangga useredini tebe tomu sho Sangga ye chistota a chistotu ti mozhesh znajti tilki v sobi samomu D T Sudzuki stverdzhuvav sho dzen ye yedinim Vchennyam de ye misce smihu 95 Smih oficijno vhodit u dzensku praktiku Krim svoyeyi meditativnoyi spryamovanosti vin maye prostonarodnij plotskij utrobnij 96 blaznivskij i paradoksalnij harakter 95 Poslidovnik Vchennya mozhe proyavlyati svij smih u viglyadi ganblennya dzenskih patriarhiv i gluzuvan nad buddami tim samim zaperechuyuchi vsyaki avtoriteti 97 M Konrad Hajers u svoyij roboti Dzen i komichnij duh priviv tradicijnu indijsku shemu rozpodilu smihu na tri kategoriyi U pershu kategoriyu vhodit aristokratichna vvichliva posmishka u drugu pomirnij smih predstavnika serednogo stanu j brahmana a v tretyu plotskij i vulgarnij smih nizhchogo stanu Ostannij vid smihu j praktikuyetsya v tradiciyi dzen 98 Yak vidznachaye doktor istorichnih nauk E S Safronova indijska posmishka Mahakashyapi transformuvalasya v Kitayi i Yaponiyi v tvarinnij plotskij gromopodibnij regit vid yakogo tryasut monastirski stini 95 Vidomij buddolog Tosihiko Idzucu en vvazhav sho dzenska shkola vidriznyayetsya vid inshih buddijskih shkil tim sho ne provodit chitkoyi grani mizh smislom i nisenitniceyu 81 Shostij patriarh dzen Huejnen stverdzhuvav sho vidmitnoyu risoyu dzen ye znyattya opozicij 99 Yaksho vam postavlyat bud yake zapitannya vidpovidajte antonimami shob utvorilasya para opozicij takih yak prihid i vidhid koli yihnya vzayemozalezhnist stane zovsim ochevidnoyu v absolyutnomu zmisti ne stane ni prihodu ni vidhodu lt gt Koli vam postavlyat bud yake zapitannya vidpovidajte na nogo negativno yaksho v nomu vtrimuyetsya tverdzhennya j navpaki stverdno yaksho v nomu vtrimuyetsya zaperechennya Znimit opoziciyi Yaksho vas zapitayut pro profana skazhit sho nebud pro svyatist i navpaki I todi zi spivvidnesenosti j vzayemozalezhnosti dvoh protilezhnostej mozhna bude osyagti Vchennya pro seredinnist Dzen majster Ejsaj sho zasnuvav shkolu Rindzaj vkazuvav rol dzen u buddizmi v takij sposib Ce fundament buddizmu j osnova vsih sekt i shkil 100 Takozh tradiciyu dzen vvazhav centrom buddizmu j inshih shidnih vchen profesor K Nukariya 37 vidznachayuchi prisutnist dzen v Indiyi navit zadovgo do zhittya Buddi 37 Filosof ezoterik Yulius Evola stverdzhuvav sho cil dzen yak shkoli polyagala v tomu shob ochistiti buddizm do stanu tabula rasa vidmovivshis vid piznishih ritualiv i dogm na korist spokonvichnogo vnutrishnogo probudzhennya 16 Sami poslidovniki dzenskoyi tradiciyi u svoyij masi takozh dumayut sho dzen ye najbilsh chistoyu j avtentichnoyu dgarmoyu abo vishoyu formoyu buddizmu 7 Deyaki avtoritetni poslidovniki 101 i doslidniki 69 15 75 Vchennya takozh zaperechuvali te sho dzen ye religiyeyu abo buddijskoyu shkoloyu Dzen majster Dogen sho zasnuvav shkolu Soto visloviv taku dumku Kozhnij hto vvazhaye dzen buddijskoyu shkoloyu abo sektoyu nazivayuchi yiyi dzen syu sektoyu dzen ye diyavol 102 7 Psihoanalitik Dzho di Feo u svoyij knizi Dzen psihoanaliz vkazuvav sho prinalezhnist dzen do ramok kanonichnogo buddizmu zaperechuvali takozh deyaki buddijski shkoli hocha inshi nazivali dzen kvintesenciyeyu spravzhnogo buddizmu 103 Etika dzen Redaguvati Dlya Vchennya vlastiva vidmova vid zagalnoprijnyatih norm morali 5 D T Sudzuki vidznachaye Dzen neminuche viyavlyayetsya te same sho mistectvo ale ne moral 15 i vkazuye na mozhlivist vidsutnosti etichnogo elementa v dzen vidznachayuchi napriklad sho v tradiciyi dzen bud yakij den vvazhayetsya dobrim dnem nezalezhno vid togo sonyachnij ce den abo doshovij vdalij abo nevdalij bez usyakoyi moralnoyi ocinki 15 Profesor filosofiyi Institutu filosofiyi RAN ru S S Horuzhij ru takozh ukazuye na te sho etichna chastina v dzen urizana chi ne povnistyu 104 Vidomij dzenskij uchitel Huanbo Siyun en stverdzhuvav sho ye tri shabli etichnosti povedinki Do nizhchogo shablya Huan bo vidnosiv povedinku tih lyudej hto vikonuye pripisi spodivayuchis na nagorodu Na drugomu shabli perebuvayut ti lyudi yaki diyut bez najmenshoyi dumki pro nagorodu Na vishomu zh shabli lyudina zhive bez usyakoyi dumki pro moralne j nemoralne 81 Dzen majster Sun San en virazhaye vidnoshennya dzen do moralnosti u nastupnih ryadkah 105 Koli Dao zagubleno prihodit dobrota Koli dobrota zagublena prihodit moralnist Koli moralnist zagublena prihodit ritual Ritual ce lushpajka shiroyi viri pochatok haosu Tomu majster zajmayetsya glibinami a ne poverhneyu plodom a ne kvitkoyu O A Domanov vkazuvav sho vazhlivu etichnu rol u vchenni vikonuye satori sho ryatuye lyudinu vid zla i privodit yiyi do prirodnosti sho ye v dzen idealom moralnosti 64 Do deyakoyi miri vidmovlyayuchis vid zvichajnoyi etiki dzenski poslidovniki prote pragnut viraziti svoye rozuminnya etiki cherez zhal do vsih zhivih istot bachennya krasi v samih zvichajnih rechah vidsutnist pragnennya do zajvogo nakopichennya pohodzhennya svogo obov yazku dotrimannya zagalnogo poryadku j vidsutnist zanepokoyennya iz privodu strazhdan sho z yavlyayutsya i smerti sho nablizhayetsya 73 Smutok abo karuna ye osnovoyu moralnogo aspektu dzen oskilki v karuni povnistyu vidsutnya osobista zacikavlenist V inshomu vipadku vidpovidno do Vchennya vchinok ne mozhe vvazhatisya istinno dobrochesnim yaksho v nomu vtrimuyetsya hoch krupicya egoyizmu 106 Etika v navchanni pryamo pov yazana z estetikoyu sho vidigraye providnu rol u yaponskomu dzen Yaponski rituali u yakih ye prisutnim etichnij j bilshoyu miroyu estetichnij pochatok ye ne prosto specialno organizovanim obryadom a skorishe estetichnim procesom sho vimagaye vid uchasnika ritualu zavershenogo j usvidomlenogo vikonannya Ce vidriznyaye yaponskij dzen vid kitajskogo chan u yakomu golovna uvaga v rituali pridilyalosya etichnij storoni 107 Ritualni pokloni v yaponskomu dzen obov yazkove mittya pidlogi pered zanyattyami ta inshi zovnishni rituali ye v navchanni zasobami sho stvoryuyut garmoniyu j osoblivu atmosferu sho dopomagaye peremknuti tip sprijnyattya j pidshtovhnuti poslidovnika do vhodzhennya v inshu realnist 107 Takozh ritual dopomagaye transformuvati koncentraciyu uvagi v spontanni estetichni perezhivannya 107 Shkola dzen vkazuye na neobov yazkovist riznih obryadiv ale ce ne zminyuye shanoblivogo vidnoshennya prihilnikiv shkoli do zasnovnika buddizmu a takozh do inshih budd patriarhiv i dzenskih vchiteliv 9 Dzenski chenci zhivuchi po Chistih pravilah Baj chzhana en serjozno porushuvali vkazivki Vinayi vidpovidno do yakoyi taki zanyattya yak rubannya drov rizannya travi mali negativni naslidki dlya karmi i pererodzhen Baj chzhan vidpovidayuchi na zapitannya uchnya pro taki naslidki viraziv dumku pro te sho yaksho lyudina bude dumati pro pridbannya j vtratu todi negativni naslidki obov yazkovo sformuyutsya u protivnomu vipadku navit yaksho vin trudivsya ves den vin nichogo ne robiv Realizaciya na praktici principu ne diyanni u diyanni na dumku inshogo nastavnika Linczi I syuanya ye prichinoyu togo sho taka lyudina ne bude stvoryuvati niyakoyi karmi navit yaksho vin bude vitrachati v den po 10 tis lyaniv zolota U tomu vipadku yaksho taka lyudina ranishe zrobiv P yat Zhahlivih Grihiv to voni takozh na dumku Linczi za dopomogoyu danogo principu transformuyutsya v Okean Poryatunku 108 U dzen vidomi chislenni zobrazhennya chencya Hoteya sho stav proobrazom yaponskogo bozhestva shastya z kurtizankami Takozh vidomim uchitelem dzen sho vzyav sobi v uchni kurtizanku buv Ikkyu Sodzyun Na dumku Ye S Shtejnera ru kurtizanki mali menshe priv yazanostej i mogli v porivnyanni z inshimi lyudmi shvidshe usvidomiti minlivist vidnosin i buti vilnimi vid strastej za dopomogoyu svoyeyi roboti U takij sposib v okremih vipadkah dzenskoyi tradiciyi kurtizanci pridilyalasya rol bodgisattvi 109 napriklad yak u vipadku z kurtizankoyu Yeguti yaka bula bodgisatvoyu miloserdya 45 Ikkyu Sodzyun ne tilki vzyav v uchni kurtizanku ale j praktikuvav seksualni vidnosini z inshimi kurtizankami a takozh imovirno iz chernicyami Takij tilesnij dzen na dumku Shtejnera buv ne rozpustoyu j ne svidchennyam slabosti vchiteli v dotrimanni buddijskih pripisan a naslidkom ryatuvannya vid tonkoyi prihilnosti do chistoti harakternoyi dlya tih chenciv dzen hto perebuvav u tradiciyi dosit dovgo i povernennyam do gnuchkoyi prirodnosti Dane povernennya ye odniyeyu z najvishih shabliv u dzeni na yakij ne isnuye rozhodzhen mizh duhovnim i povsyakdennim j yaku za tverdzhennyam Ikkyu ne tak prosto dosyagti Legko vvijti v svit Buddi Vazhko vvijti v svit demoniv 109 U cilomu suchasnij dzen na vidminu vid poziciyi theravadi stavitsya do seksu oberezhno pozitivno Tim lyudyam dlya yakih vidmova vid seksu ne stanovit truda taka vidmova vkazuye dzen bude dopomagati v podalshij praktici Ale taka vidmova ne maye obov yazkovogo harakteru a bula lishe rekomendaciyeyu Inshim lyudyam dzen rekomenduye dotrimuvatisya v seksi seredinnogo shlyahu ne pridushuyuchi jogo ale j ne pridilyayuchi riznomanitnim formam seksu zanadto bagato uvagi Dzen ne dilit seksualni diyi na pravilni i nepravilni rekomenduyuchi poslidovnikovi virishuvati ce pitannya vihodyachi zi svoyeyi praktiki a takozh vkazuye na te sho bezshlyubnist j seksualnist ne vidriznyayutsya odne vid odnogo 110 Estetika dzen Redaguvati nbsp Suchasnij komuso abo chernec porozhnechi shkoli Fuke praktikuye sujdzen na festivali v Himedzi Vabi sabi skromna prostota estetichnij svitoglyad Godzan bungaku ru literatura p yati gir Gohua stil kitajskogo zhivopisu Ikebana kado shlyah kvitki 111 Keramika Raku Kodo No zhanr yaponskogo tradicijnogo dramatichnogo mistectva Origami Sad kameniv Soyin dzukuri stil oformlennya zhitlovih primishen Sujdzen ru gra na flejti Hajku Chajna ceremoniya tyado shlyah spodivayuchis 111 Shodo shlyah kaligrafiyi Yaponskij sad Budo en yaponski bojovi shlyahi Ajkido shlyah energiyi j garmoniyi Karate do shlyah porozhnoyi ruki Kyudo shlyah luka Kendo shlyah mecha Kendzyucu mistectvo mecha Iajdzyucu en mistectvo mittyevogo ogolennya mecha Estetichne virazhennya dzen u velikij bezlichi mistectv i shlyahiv ne ye chims pobichnim a pryamo pov yazane z samoyu sutnistyu Vchennya 7 Vsi vidi mistectv u yakih praktikuyetsya dzen nesut u sobi oznaki prirodnosti spontannosti j bezcilnosti 106 Krim riznih mistectv iz dzen takozh pov yazana yaponska tradiciya miluvannya sho sluzhit dzherelom nathnennya dlya poetiv hudozhnikiv j inshih diyachiv mistectv Tradiciya miluvannya mozhe proyavlyatisya v riznih formah 112 momidzigari miluvannya osinnimi listami klena hanami miluvannya kvitami ye osnovoyu mistectva ikebani cukimi miluvannya misyacem yukimi miluvannya tihimi snigami Obitnici bodgisattvi Redaguvati Pered pochatkom praktiki uchen sho nedavno vstupiv u shkolu daye chotiri obitnici bodgisattvi yaki mayut vazhlive znachennya j u suchasnomu dzen Ci obitnici poslidovnik dzen takozh povtoryuye pid chas dovgogo periodu praktiki 3 79 Naskilki b nezlichennimi ne buli zhivi istoti zobov yazuyusya vryatuvati yih usihNaskilki b ne buli nevicherpnimi strasti zobov yazuyusya usunuti yih usiNaskilki b ne buli nevimirnimi dgarmi zobov yazuyusya opanuvati yih usiNaskilki b ne bula nezrivnyannoyu istina Buddi zobov yazuyusya yiyi dosyagti Praktika dzen RedaguvatiSutnist dzen ne zalezhit vid metodiv yaki ye lishe dopomizhnimi zasobami 7 Vona mozhe buti viznachena lishe dosvidom lyudini sho spoglyadaye svoyu prirodu 15 Do dodatkovih zasobiv yaponskij dzen buddolog Ui vidnosit vislovlennya j diyi majstriv dzen sho mayut paradoksalnij harakter u tomu chisli bittya cipkom lementi j koani 7 Taki diyi sho vkazuyut na istinu majster zvichajno vikonuye tilki nad uchnyami yaki dosyagli pevnoyi duhovnoyi zrilosti shob dopomogti tomu vilupitisya zi shkarlupi 15 Ci metodi vidigravali vazhlivu rol u shkoli Rindzaj 7 Udari vchitelya v shkoli chan rozglyadalisya yak zhalislivi miloserdni j najbilshe shvidko veduchi do prosvitlennya Zridka v rezultati takih dij uchen vmirav Napriklad uchitel Yekido vbiv uchnya odnim udarom cipka koli toj vidvoliksya vid praktiki divlyachis na garnu divchinu Pislya cogo opikun uchnya visloviv podyaku nastavnikovi za Vchennya a vchitel prodovzhiv povoditisya tak samo yak povodivsya do smerti uchnya Yaka riznicya Naroditsya znovu j prodovzhit svoye vivchennya dzen a poki sho jomu ne poshastilo virazhaye poziciyu vchitelya k f n S V Pahomov 66 Dzen takozh vikoristovuye meditaciyi ale v rozuminni vidminnomu vid rozuminnya inshih buddijskih shkil Ti vikoristovuvali meditaciyu yak instrument pripinennya psihichnoyi diyalnosti j ochishennya svidomosti dzen zhe rozglyadaye meditaciyu yak metod kontaktuvannya z realnistyu Dane rozhodzhennya posluzhilo prichinoyu maloyi populyarnosti Bodgidgarmi sered inshih buddistiv Kitayu v V VI stolittyah a takozh stalo odniyeyi iz prichin rozbizhnosti mizh pivnichnoyu j pivdennoyu chan shkolami v Kitayi 15 Osnovnoyu umovoyu dlya praktiki ye perebuvannya v teperishnomu momenti bez pragnennya do minulogo abo majbutnogo zokrema bez pragnennya do dosvidu satori 87 Meditativna praktika Redaguvati nbsp Yaponskij sad pri hrami Tenryu dzi en Bagato poslidovnikiv dzen medituvali pri hodbi i roboti 83 Meditaciya pri roboti nazivalasya fusin 40 Vidminnist fizichnoyi praci bez meditaciyi j z meditaciyeyu viraziv dzen majster Tit Nat Han u takij frazi Ye dva sposobi miti posud Po pershe miti posud shob zrobiti jogo chistim Po druge miti posud shob miti posud 113 Dzenski chenci zajmayuchis fizichnoyu praceyu virili v yiyi svyatist Pracya u viglyadi roboti na zemelnij dilyanci pidmitannya j zbirannya vvazhalasya vazhlivim elementom u zhitti kozhnogo chencya sho dopomagaye jomu zberegti zdorov ya i yasnist rozumu 15 Meditativna praktika mozhe proyavlyatisya v najriznomanitnishih oblastyah Tak u Yaponiyi praktika dzen kolis i teper mistit u sobi bojovi mistectva zhivopis poeziyu arhitekturu aranzhuvannya kvitiv teatr masok chajnu ceremoniyu 72 tanci 15 kaligrafiyu j mistectvo rozbivki sadiv Ves tvorchij proces vidriznyayetsya harakternoyu dlya dzen prostotoyu prirodnistyu j garmoniyeyu 8 Taka praktika stala prichinoyu togo sho iz usih buddijskih shkil dzen najbilshoyu miroyu vplinuv na rozvitok yaponskih mistectv 15 Bud yake zahoplennya zgidno dzen mozhe stati sposobom zbagnennya svoyeyi pravdivoyi prirodi Dzen buddisti vvazhayut sho v bud yakij lyudini uzhe ye hudozhnik ne zavzhdi majster zhivopisu abo poeziyi ale zavzhdi hudozhnik zhittya Jogo ruki j nogi ye kistyami a ves vsesvit polotnom na yakomu vin pishe svoye zhittya protyagom simdesyati visimdesyati abo navit dev yanosta rokiv 108 Bilshist shkil dzen takozh vkazuvali sho chenci povinni namagatisya perebuvati v spoglyadalnomu stani pri vsih vidah diyalnosti Dlya dosvidchenih chenciv rekomenduvalosya praktikuvati spoglyadannya navit u sni 1 Praktika dzadzen Redaguvati nbsp Dzadzen u Yevropejskomu dzen centri Rindzaj Dokladnishe DzadzenDzadzen bukvalno peredayettsya yak siditi v meditaciyi 15 Pid chas danoyi meditaciyi neobhidno sisti shrestivshi nogi i vipryamiti spinu 7 Krim chetvertinnogo lotosa napivlotosa j povnogo lotosa takozh v okremih vipadkah mozhut buti j inshi varianti pozi sho vklyuchayut u sebe poziciyu stoyachi na kolinah sidyachi na stilci abo navit stoyachi Uvaga mozhe napravlyatisya na dihannya dan tyan misce sho perebuvaye na dva palci nizhche pupka yakijs zvuk tishu pitannya abo mantru 114 Odnim z populyarizatoriv dzadzen vvazhayetsya yaponskij dzen majster Dogen 7 sho vvazhav sho dzadzen i prosvitlennya ne vidriznyayutsya odin vid odnogo 7 Sidyacha meditaciya ne ye trenuvannyam terpinnya abo chogos inshogo a po suti svoyeyi ye lishe sidinnyam prosto tak 69 Majster Yun men en govoriv Idesh prosto jdi Sidish prosto sidi 69 Yaponski uchni praktikuvali dzadzen u dzendo golovnomu budinku monastirya na pidstilci sho takozh vikoristali dlya snu 13 Shomisyacya krim bereznya j veresnya 15 u dzenskomu monastiri provoditsya tizhden sesina u hodi yakoyi chenci praktikuyut dzadzen po 17 18 godin shodobi 73 Psiholog zi SShA Dzhek Huber sho brav uchast u takomu sesini stverdzhuvav u svoyemu zviti sho pislya vazhkogo pershogo dnya vzhe na chetvertij den u nogo postupovo z yavilosya vidchuttya shiryannya nad pidlogoyu a na p yatij absolyutne bezmisliye pri yakomu v odin z momentiv naproti jogo osobi znenacka vinik bilij ekran na yakomu migotili nezberezheni v pam yati osobi j rechi pislya chogo vidbuvsya emocijnij vibuh sho virazivsya v ejforichnomu stani radosti j pidjomu potokah sliz i pochutti togo sho use raptom stalo yasnim j prostim 73 Za rezultatami doslidzhennya provedenogo Albertskim universitetom viyavlenij znachnij pozitivnij efekt dzadzen dlya diastolichnogo krov yanogo tisku i neznachnij pozitivnij efekt dlya sistolichnogo krov yanogo tisku 115 Koani Redaguvati nbsp Chomu v Bodgidgarmi nemaye borodi odin z koaniv dzen 116 Dokladnishe KoanU dzen perevazhaye mittyeve raptove probudzhennya sho inodi mozhe viklikatisya specifichnimi prijomami Najznamenitishij z nih koan Ce yakes paradoksalne zavdannya absurdne dlya zvichajnogo rozumu sho stavshi ob yektom spoglyadannya stimulyuye probudzhennya U nomu vidsutnye rishennya na rivni logichnogo mislennya 117 ale prote koan mozhe buti zrozumilim 15 Koan ye shokovim metodom abo krizovoyu formoyu meditaciyi poklikanoyi vivesti uchnya zi zvichnoyi logiki likviduvati vsi kolishni uyavlennya pidshtovhnuti za dopomogoyu specialnogo bezladdya do novogo sprijnyattya realnosti u yakij isnuye poryadok na principovo inshomu rivni psihichnoyi diyalnosti Koani vidriznyayutsya vkraj shvidkoyu zminoyu dlya praktika zvichnoyi kartini svitu 107 Do koaniv blizki dialogi mondo i samozapitannya huatou en Odnim z najvidomishih zbirnikiv koaniv ye zbirnik Zapisi z blakitnoyi kruchi en a odnim z najvidomishih koaniv koan Mu en Dzen bojovih mistectv i samurajskij dzen Redaguvati nbsp Shaolinskij uchen praktikuye Kung fu Zovsim nespodivanim sposobom zbagnennya buddizmu stalo shos sho na pershij poglyad superechit odnomu z p yati osnovnih buddijskih zaboron utrimujsya vid ubivstva Imovirno same v Kitayi de buddizm pidpav pid zvilnyayuchij vpliv daosizma dzen zrujnuvav konvencialno etichni ramki buddizmu j vijskovi disciplini stali shiroko sprijmatisya yak shlyah dzen Upershe bojovi mistectva z yednalisya iz dzen yak gimnastika dlya rozvitku tila u kitajskomu buddijskomu monastiri Shaolin kudi po legendi yih prinis Bodgidgarma 93 Z tih pir dzen ce te sho vidriznyaye bojove mistectvo Shodu vid zahidnogo sportu Bagato bojovih mistectv taki yak kendo fehtuvannya karate dzyudo dzhiu dzhitsu aktivno vikoristovuyut dzen U pershu chergu dzen vikoristayetsya yak zasib sho strimuye agresiyu Takozh situaciya realnoyi sutichki u yakij mozhlivi vazhki kalictva j smert zhadaye vid lyudini same tih yakostej bezstrashnosti j intuyitivnosti yaki vihovuye dzen 118 V umovah bojovoyi situaciyi voyin ne maye chasu na mirkuvannya obstanovka zminyuyetsya nastilki shvidko sho logichnij analiz dij suprotivnika j planuvannya svoyih vlasnih dij prizvedut do porazki 119 Dumka zanadto povilna shob ustezhiti za takoyu tehnichnoyu diyeyu yak udar sho trivayut dolyu sekundi Chistimi nezamutnenimi dumkami svidomist podibno dzerkalu vidbivaye bud yaki zmini v navkolishnomu prostori 119 i dozvolyaye bijcevi reaguvati mittyevo 120 i spontanno 119 Osnovnoyu metoyu yaponskih bojovih mistectv ye ne vdoskonalyuvannya vminnya zapodiyuvati shkodu inshij lyudini a vidkrittya v lyudini spravzhnoyi prirodi ne sebe Tak odin z yaskravih predstavnikiv filosofiyi mecha Kintaj Thori 1688 1756 vvazhav sho samurayi po mozhlivosti zavzhdi povinni unikati boyiv Mech nebazhanij instrument dlya vbivstva navit u bezvihidnomu polozhenni A tomu mech povinen davati zhittya a ne nesti zagibel 121 Takuan Soho en 1573 1644 majster dzen ta avtor traktativ pro drevnye yaponske mistectvo volodinnya mechem nini zberezhene v tehnikah kendo nazivaye spokij voyina sho dosyag vishogo rivnya majsternosti nepohitnoyu mudristyu U dvoboyi Takuan radiv ne priv yazuvatisya do yakogos ob yekta a sprijmati vsi ruhi suprotivnika ne zupinyayuchis na chomus odnomu Tim samim rozum voyina povinen perejti zi Stadiyi povnogo nevidannya u yakij voyin priv yazuyetsya napriklad do mecha suprotivnika j potim prograye dvobij do stadiyi vilnogo perehodu uvagi j vidpovidnosti svoyij prirodi 15 Yaponskij shlyah luka kyudo takozh vvazhayetsya bojovim mistectvom ale ne vvazhayetsya sportom tomu sho oriyentovanij ne na uspih u viglyadi tochnogo vluchennya v cil a na perezhivannya pevnogo stanu v moment postrilu Vivchennya postrilu bez bazhannya shos vigrati zajmaye duzhe trivalij chas Poslidovnikovi dzen sho vibrav shlyah luka duzhe vazhko navchitisya pokladatisya ne na svoyu fizichnu silu a na svoyu m yakist i gnuchkist j rozslablenist Pri comu vvazhayetsya sho v moment postrilu uchen ne povinen mati ni najmenshogo namiru vistriliti dlya togo shob strila letela v cil sama Nimeckij filosof Ojgen Gerrigel en yakij ye avtorom knigi Dzen u mistectvi strilbi z luka vidznachav sho odin raz vin sprobuvav obduriti vchitelya majzhe nepomitno zminivshi sposib postrilu dlya poyavi nenavmisnosti u rezultati chogo vchitel zaboroniv z yavlyatisya Gerrigelyu na jogo zanyattyah nadali Gerrigel vse taki zmig povernutisya do navchannya dlya chogo znadobilasya dopomoga poserednika 122 Bojovi mistectva Kitayu i Yaponiyi ye nasampered mistectvami j sposobom rozvitku duhovnih zdibnostej samuraya na shlyahu voyina sho mistit u sobi shlyah mecha j shlyah strili Busido abo znamenitij Shlyah samuraya ye zvodom pravil i norm dlya idealnogo voyina 123 Vin rozroblyavsya v Yaponiyi stolittyami j uvibrav u sebe bilshist polozhen dzen buddizmu osoblivo ideyi strogogo samokontrolyu 124 i bajduzhosti do smerti 7 Samokontrol i samovladannya buli zvedeni v rang chesnoti j uvazhalisya cinnimi yakostyami harakteru samuraya U bezposerednomu zv yazku z busido stoyala takozh meditaciya dzadzen sho viroblyala v samuraya vpevnenist i holodnokrovnist pered licem smerti 28 Chernecha disciplinarna praktika Redaguvati U rannij period svogo isnuvannya kitajskij chan ne zv yazuvav sebe iz pravilami Vinayi abo monastirskim statutom Hocha deyaka chastina chenciv perebuvala v monastiryah Vinayi insha chastina vela brodyachij sposib zhittya ignoruyuchi bezlich zaboron Vinayi 108 Patriarh Baj chzhan en 720 814 sformuvav Zvid pravil Baj chzhana Baj chzhan cin guj sho posluzhiv pochatkom monastirskogo dzen Danij monastirskij ustav sho bagato v chomu silno ne zbigavsya iz pravilami Vinayi opisuvav organizacijni j strukturni osoblivosti monastiriv chan a takozh obov yazki chenciv Tak vidpovidno do ustavu uves chas chencya dilivsya na chas meditacij i sluhannya propovidej i na chas obov yazkovih gospodarskih robit pu cin Ce poshiryuvalosya j na patriarhiv shkoli yaki tim samim pokazuvali priklad Chergovi chenci vejna starshi chenci j nastoyateli suvoro stezhili za tim shob pravila ne porushuvalisya V inshomu vipadku chernec karavsya abo yaksho pokarannya ne dopomagali viganyavsya iz gromadi 108 U XII XIII stolittyah chisti pravila cin guj sho pripuskali povne dotrimannya vkazivok nastavnika j strogu disciplinu ostatochno zakripilisya v monastiryah dzen 1 Rezultati praktiki dzen RedaguvatiStupeni stanu rozumu v dzen Redaguvati U dzen pershim etapom meditaciyi ye odnotochkova svidomist takozh poznachuvana yak svidomist pozbavlena dumok abo ne svidomist Odnotochkova svidomist ne oznachaye sho meditatoru neobhidno napravlyati uvagu na yakus konkretnu rich Ce mozhe buti j pridivlyannya u porozhnechu svoyeyi svidomosti 125 Buddolog i doktor istorichnih nauk N V Abayev vidilyaye drugij etap v abo ne ya na yakomu medituyuchij povinen umiti vilno perenapravlyati uvagu vid ob yekta do ob yekta shob vona tekla yak voda bez usyakoyi naprugi Cej etap takozh pripuskaye vihid za mezhi vlasnogo ya i realizaciyu porozhnechi 126 Kandidat filosofskih nauk D G Glaveva vidnosit neprihilnist rozumu do dumok ta idej neobhidnu dlya togo shob viklyuchiti jmovirnist dominuvannya odnih dumok nad inshimi do stanu bezmisliye j bezdumiye munen muso ne vidilyayuchi inshi etapi 14 D T Sudzuki vkazuvav na te sho koncentraciya na porozhnechi abo povne pripinennya rozumovoyi diyalnosti ne maye vidnoshennya do dzen viznachayuchi danij stan yak ekstaz abo trans 64 O A Domanov takozh vidznachav sho klyuchovim u navchanni vvazhayetsya ne meditaciya z porozhnim rozumom a zvertannya do samogo dzherela mislennya 64 Dzen majster Sun San en rozriznyav tri shabli stanu rozumu Zagublenij rozum Porozhnij rozum j Yasnij rozum Vash rozum buvaye troh vidiv Zagublenij rozum Porozhnij rozum ta Yasnij rozum Na vulici do vas pidhodit zlodij Gamanec abo zhittya Yakij vash rozum u takij situaciyi Dehto govorit sho seks rozum ce dzen rozum ale yaksho pid chas seksu do vashogo oblichchya pristavlyat pistolet sho stane z vashim rozumom Yaksho vi zlyakayetesya vtratiti svoye zhittya vi vtratite svij rozum Z porozhnim rozumom nichogo ne trapitsya Ce pograbuvannya Om mani padme hum Om mani padme hum Ti sho svincyu zahotiv Om mani padme hum Om mani padme hum Ti psih Om mani padme hum Bozhevilnij normalnij mertvij zhivij odne j tezh dlya Porozhnogo rozumu Sho zh take Yasnij rozum Gamanec abo zhittya Skilki tobi treba Zatknisya Daj meni vse sho v tebe ye Nemaye strahu Vi prosto pereviryayete rozum sho trimaye v rukah pistolet Sun San 127 Krim togo isnuyut Desyat bikiv en seriya z desyati kartinok z pidpisami u virshah j u prozi sho stvoriv kitajskij majster Koan Shiyuan Dani kartinki j poyasnennya do nih virazhayut desyat etapiv zbagnennya bodgisattvoyu prosvitlennya j zroblenoyi mudrosti Satori Redaguvati Dokladnishe SatoriSatori osyayannya podibne do spalahu bliskavki raptove probudzhennya prosvitlennya 128 Dzen rozriznyaye dva vidi Satori male Satori sho vidkrivaye pravdivu prirodu rechej tilki na korotkij chas i velike Satori sho ye sinonimom prosvitlennya Zgidno dzen kozhna lyudina volodiye prirodoyu Buddi i zavdannya praktika polyagaye v realizaciyi ciyeyi prirodi u vidkritti nerozrivnoyi yednosti ya i zovnishnogo svitu 128 Zgidno dzen bud yaka lyudina mozhe pobachiti prirodu Buddi u sobi 1 Profesor filosofiyi D T Sudzuki takozh vkazuye na te sho Satori ce pradzhnyaparamita visha bezosobova mudrist 7 i opisuye Satori v odnomu vipadku yak intuyitivne proniknennya v prirodu rechej na protivagu analitichnomu abo logichnomu rozuminnyu ciyeyi prirodi 15 v inshomu vipadku yak stan pri yakomu vsi problemi povsyakdennogo zhittya vtrachayut svij sens svoye znachennya podibno tomu yak pri probudzhenni problemi yaki hvilyuvali nas u sni navit yaksho voni zalishilisya nevirishenimi zdayutsya nam ne bilsh nizh ilyuziyeyu 129 Kandidat filosofskih nauk O A Domanov vidriznyaye Satori vid bezmisliya viznachayuchi Satori yak povorot poglyadu sho polyagaye lt gt u tomu shob zavzhdi bachiti v sobi samogo sebe 64 Znahodzhennya Satori ye ne metoyu Vchennya 13 a lishe sposobom vhodzhennya poslidovnika na shlyah 13 u yakomu vidsutnij ya 13 Pislya oderzhannya dosvidu prosvitlennya uchen oderzhuvav oficijne pidtverdzhennya dosvidu nazivane Inkoyu abo pechattyu shvalennya vid svogo vchitelya 128 69 Taka pechat bula neobhidnoyu dlya tih poslidovnikiv tradiciyi hto nadali sam hotiv stati dzenskim uchitelem 69 Nadali poslidovnik sho perezhiv dosvid Satori zoseredzhuvav svoyi zusillya na poryatunku vsih inshih zhivih istot Do togo momentu poki usi dereva travi j polya i navit ostannya poroshina ne stanut prosvitlenimi poslidovnik vidpovidno do Vchennya ne realizuye povne j ostatochne zvilnennya 130 Polemika iz hristiyanstvom RedaguvatiHristiyanskij apologet Volter Martin vidznachav sho Vchennya dzen ye tonkim vidom ateyizmu sho zaperechuye Vchennya pro Boga j neobhidnist v Ryativniku i progoloshuye krajnyu formu ikonoborstva 131 Takozh tradiciyu dzen kritikuvav arhimandrit Rafayil ru zayavlyayuchi Dzen buddizm ce religiya smerti dzen buddizm prohodit mimo duhu j dushi lyudini a medituye jogo instinkti yak hlopchik rozkrivaye tilo lyalki j bachit solomu j vatu useredini yiyi Smih dzen buddizmu ce toj zhe regit i vittya metalu sho rozrivayetsya na apokaliptichnih kartinah Dali 132 Polemika sered dzenivskih majstriv RedaguvatiU suchasnij dzenivskij literaturi mozhna zustriti chimalo kritiki licemirstva svyatennictva abo korislivosti okremih yaponskih chenciv Majster dzen Filip Kaplo en privodit u svoyij knizi zamitku gazeti Baltimor San en 133 Dzenskij hram buv prostorim useredini bagato obstavlenim i spravlyav vrazhennya dosit procvitayuchogo Privodom dlya zboriv sluzhilo provedennya memorialnoyi molitovnoyi sluzhbi po dushah 15 000 zagiblih yaki protyagom ostannih troh rokiv viddali svoyi zhittya v im ya procvitannya yaponskogo narodu Po zakinchenni ceremoniyi pidnoshen golovnij svyashenik pidbiv pidsumok korotkoyu notaciyeyu Ya dosit uleshenij sho vi obrali nash hram dlya provedennya ciyeyi sluzhbi V armiyi ya j sam chasto yiv kitove m yaso i pochuvayu v sobi osoblivij zv yazok iz cimi tvarinami Dali u svoyij knizi Filip Kaplo rizko kritikuye licemirstvo predstavnikiv kitobijnoyi kompaniyi sho zamovila sluzhbu po 15 000 kitah i svyashennosluzhiteliv sho roblyat antibuddijski diyi Takozh z rizkoyu kritikoyu yaponskogo dzen vistupiv u svoyij knizi abat Muho dev yatij abat dzen monastirya shkoli Soto Antajdzi 134 Ne tilki Dzen ale j buddizm zagalom rozumiyetsya v Yaponiyi yak svyashenikami tak j yihnimi gromadami yak biznes de rodichi pomerlih kupuyut poslugi svyashenika u viglyadi recitaciyi sutr i daruvannya buddijskogo imeni en Svyashenik mozhe poprositi za odin pohoron en 10 000 yevro do cogo mozhna she dodati shorichni ceremoniyi pominannya orendu mogili tosho Bilshist svyashenikiv nastilki zajnyati nadannyam takih poslug sho zdayetsya sho v nih ne zalishayetsya vilnogo chasu dlya dzadzen abo inshih duhovnih sprav Naukova kritika RedaguvatiKandidat filosofskih nauk M Popova stverdzhuvala sho dzen po svoyih socialnih funkciyah nichim ne vidriznyayetsya vid bud yakoyi inshoyi religiyi U nomu takozh na yiyi dumku prisutni deyaki molitvi rituali j zaklinannya isnuye nadprirodne u viglyadi Satori a takozh ye prisutnim borotba z naukovimi cinnostyami shlyahom ochishennya svidomosti vid usyakogo znannya Dzen yak stverdzhuvala Popova ye pesimistichnim Vchennyam z tiyeyi prichini sho vin ne virit u sprobi pobuduvati shastya shlyahom aktivnoyi zovnishnoyi diyalnosti zi zmini svitu ta vvazhaye sho pragnennya lishe do takoyi diyalnosti ye protilezhnistyu mudrosti Takozh nedolik dzen Popova bachila v tim sho viroblyuvanij spokij u poslidovnika dzen dosyagayetsya dorogoyu cinoyu za rahunok vtrati lyudinoyu svogo Ya za rahunok vidmovi vid bazhan i prihilnostej 73 Vpliv dzenu na suchasnij svit Redaguvati nbsp Dzen buddijskij hram Sendi Hill en Ottava Kanada Vidgomoni j vpliv dzen mozhna viyaviti v suchasnij literaturi mistectvi kino Z tih pir yak stav znikati vpliv serednovichnoyi mistiki u duhovnomu sviti Yevropi stalo ne vistachati vchen sho opirayutsya ne na rozum abo volyu a na intuyiciyu j prirodu Ani mistika romantizmu ani simvolizm ne zmogli povnistyu zajnyati cyu nishu Same tomu dzen z jogo kultom vnutrishnoyi voli j torzhestva intuyiciyi nad rozumom stav takim populyarnim sered yevropejskoyi inteligenciyi Vpliv dzen chitko prostezhuyetsya v dobutkah G Gesse Dzh Selindzhera O Haksli Dzh Keruaka 38 Alana Uotsa R Zhelyazni V Pelevina T Eliota 47 R Pirsiga en vidomogo svoyeyu knigoyu Dzen i mistectvo doglyadu za motociklom en u poeziyi G Snajdera A Ginzberga i bagatoh avtoriv hajku u zhivopisi V Van Goga j A Matissa u muzici G Malera j Dzh Kejdzha u filosofiyi M Gajdeggera 135 L Vitgenshtajna 45 A Shvejcera Osho j Krishnamurti 81 Takozh poslidovnikom dzen buv Stiv Dzhobs 136 V 60 h rokah dzenskij bum ohopiv bagato amerikanskih universitetiv i dodav pevne zabarvlennya ruham bitnikiv i hippi 19 V 1942 roci bulo vidano knigu anglijskogo doslidnika yaponskoyi kulturi j doktora literaturi R H Blita en pro anglijsku literaturu j dzen u yakij avtor peredavav dumku pro te sho dzenivske svitosprijnyattya bulo prisutnye v anglijskih poetiv vid Shekspira j Miltona do Vordsvorta Tennisona Shelli Kitsa i dali azh do prerafaelitiv Dana kniga na dumku profesora Bolonskogo universitetu filologa j pismennika Umberto Eko tim samim oburyuvala bud yaku rozsudlivu lyudinu 39 Zv yazok mizh dzen i deyakoyu chastinoyu rosijskoyi literaturi na dumku doktora filologichnih nauk G M Samojlovoyi takozh isnuye navit u tomu vipadku yaksho avtor ne buv znajomij iz dzenskim Vchennyam Samojlova bachit vidgomoni dzen v Pushkina vkazuyuchi na te sho Pushkina nazivayut najbilsh dzenskim avtorom rosijskoyi literaturi za jogo bezposerednist j prijnyattya zhittya 137 Tyutcheva navodyachi yak priklad jogo ryadok Godina tugi nevimovnoyi use v meni i ya v usim 137 Tolstogo j Dostoyevskogo yaki na dumku Samojlovoyi pragnuli vidkriti chitachevi shovanu prirodu lyudini i Nabokova Glibokij zv yazok iz dzen Samojlova bachit takozh v Afanasiya Feta u jogo poeziyi prosvitlennya osyayannya zahvatu buttya 137 G S Pomeranc j P M Nerler bachili vidbittya dzen u poeziyi Mandelshtama 138 Kandidat filologichnih nauk T I Breslavec vkazuvala sho zv yazok iz dzenskoyu tradiciyeyu vidchuvayetsya v bagatoh poetiv XIX XX stolittya vid O Pushkina do I Brodskogo 139 Viraznij zv yazok iz dzen Breslavec znahodit u tvorchosti Borisa Pasternaku napriklad u takih ryadkah 139 nbsp Inshi po zhivomu slidiProjdut tvij shlyah za p yaddyu p yad Ale porazki j peremogiTi sam ne musish rozriznyat Originalnij tekst ros Drugie po zhivomu sleduProjdut tvoj put za pyadyu pyad No porazhenya ot pobedyTy sam ne dolzhen otlichat nbsp Dzen i psihologiya Redaguvati Vpliv dzen virazhayetsya v pracyah z psihologiyi K G Yunga E Fromma 19 K Horni na yaku silno vplinulo vidviduvannya yaponskih monastiriv dzen 140 G Merfi 47 A Maslou Zh Lakana O Kernberga en ta inshih psihologiv i psihoanalitikiv 141 Interes do Vchennya sered psihologiv chitko viyavivsya she v 1957 roci koli v meksikanskoyi Kuernavaci bulo organizovano konferenciyu z dzen u yakij bralo uchast blizko p yatdesyati psihiatriv psihologiv i psihoanalitikiv v osnovnomu zi SShA M Grin Dzh Kirsh I Progoff ta in 142 Takozh v 50 ti roki zacikavivshis dzen Yaponiyu vidvidali vidomi psihologi SShA j inshih krayin shob poznajomitisya z osoblivostyami tradiciyi Dani poyizdki stali prichinoyu poyavi bezlichi statej pro dzen u naukovih zhurnalah 56 Do formuvannya zahidnogo interesu do dzen dzadzen uzhe zastosovuvavsya v Yaponiyi profesorom Soma Morita en i jogo uchnyami yak chastina psihoterapevtichnogo metodu nazvanogo vidpovidno morita terapiyeyu en Nadali roboti Soma Morita i jogo uchniv oderzhali svij rozvitok u medichnij shkoli Tokijskogo universitetu 56 Psiholog Kodzi Sato z Yaponiyi zrobiv znachnij naukovij vnesok u doslidzhennya metodiki dzen v 50 h j 60 h rokah Jogo vazhlivimi robotami v cij temi stali knigi Psihologichnij poglyad na dzen Sponukannya do dzen Zhittya dzen Zaproshennya do dzen osnovoyu yakih buli mizhdisciplinarni doslidzhennya psihiatriv fiziologiv psihologiv a takozh bezlich napisanih nim statej u zhurnali Psihologiya Za rezultatami svoyeyi roboti Kodzi Sato prijshov do visnovku sho dzen ye najefektivnishoyu metodikoyu samovdoskonalennya osobistosti 56 V 60 h rokah u SShA j inshih zahidnih krayinah pochali provoditisya naukovi doslidzhennya Znachnij vnesok u danij napryamok vnesli roboti Edvarda Mopina Dzen buddizm psihologichnij oglyad Individualni rozhodzhennya j meditaciya dzen Takozh provodilisya naukovi konferenciyi u yakih brali uchast psihologi z Yaponiyi Rezultatom danih doslidzhen i konferencij stalo te sho do momentu 1966 roku u yakomu vidbuvsya XVIII z yizd psihologiv naukova gromadskist bagatoh krayin uzhe mala uyavlennya pro dzen 56 Vpliv dzen zaznali bagato psihoterapevtichnih shkil takih yak geshtaltterapiya Frica Perlza 141 a takozh vidomi treningi napriklad EST trening Dzhon Enrajt sho bagato rokiv pracyuvav v geshtalti razom z Perlsom u svoyij knizi Geshtalt sho vede do prosvitlennya zaznachiv sho v geshtaltterapiyi mozhe vikoristovuvatisya termin mini Satori sho virazhaye vidminnist geshtaltterapiyi sho spriyaye zbilshennyu usvidomlennya vid inshih vidiv psihoterapij 143 Na moment 2010 roku vzayemodiya psihoterapiyi j dzen prodovzhuye pidsilyuvatisya 144 Profesor filosofiyi j istoriyi religiyi G Dyumulen vidznachav Suchasni psihologi shodyatsya v tomu sho zahoplennya dzen buddizmom dopomagaye lyudini virishuvati yak zagalnoozdorovchi zavdannya tak i problemi pov yazani z psihichnimi rozladami i v cilomu spriyaye stanovlennyu povnocinnoyi osobistosti 7 Ale v toj zhe chas G Dyumulen zaperechuvav uyavlennya dzen yak chisto terapevtichnoyi sistemi vkazuyuchi Psihologi ne mozhut suditi pro spravzhni cinnosti j zmist dzen buddizmu 7 Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu DzenVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DzenChan Ejsaj DogenPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m n Torchinov 2002 a b v Bodiford 2012 04 17 a b Dyumulen 1994 a b v Yusupova 2007 a b v g Pomeranc 1972 a b v g Safronova 1989 l 2 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae Dyumulen 2003 a b v g Zhukovska 1992 Dzen a b v g d e Stepanyanc 2011 a b v Buswell 1992 Maslov 2004 Vvedennya Sanskrit Heritage Site Arhiv originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 12 kvitnya 2013 a b v g d e Hamfriz 2002 a b v g d e Glaveva 2007 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae azh ai Sudzuki 1993 a b v g d e Pahomov 2004 Maslov 2004 Rozdil 3 Pitannya j vidpovidi prim 134 Dzho di Feo 2005 1 3 Osnovni ponyattya Dzen buddizm a b v g Torchinov 2000 Tit Nat Han 2004 Maslov 2004 Zagadka pershopatriarha Bodgidgarmi Zhukovska 1992 Buddizm u V yetnami a b Puchkiv 1997 Mahayana a b Volkov 1985 a b v Zhukovska 1992 Buddizm u Koreyi Buswell 1992 s 22 Zen Centers Kwan Um anglijskoyu Kwan Um School of Zen Arhiv originalu za 19 listopada 2012 Procitovano 11 listopada 2012 a b v Get Kyu Kit 1999 Sharf 1995 s 417 a b v Sharf 1995 s 419 Sharf 1995 s 424 Sharf 1995 s 425 明暗寺の由来 yaponskoyu Symphonia Co Ltd Arhiv originalu za 26 bereznya 2015 Procitovano 23 serpnya 2012 Cooke 1974 s 290 291 a b Safronova 1989 l 3 a b v Safronova 1989 l 4 a b v Pahomov 2003 a b v Safronova 1989 l 5 a b v Eko 2004 a b v g d e Safronova 1989 l 6 a b Safronova 1989 l 7 a b v g Safronova 1989 l 8 Seung Sahn 1982 Seung Sahn 1992 Preface a b v g d e zh Pomeranc 2006 Merton 1968 a b v g Popova11 1979 Serafim Rouz Glava IV Shidna meditaciya nastupaye na hristiyanstvo 2 Hristiyanskij dzen Arhivovano 15 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Pravoslav ya j religiya majbutnogo Rosijskij prochanin 2010 368 s ISBN 978 5 98644 017 0 Arhimandrit Lazar 3 Dzen buddizm Arhivovano 25 travnya 2012 u Wayback Machine Grih i pokayannya ostannih chasiv Pro tayemni nedugi dushi Vidavnictvo Sretenskogo monastirya 2010 560 s ISBN 978 5 7533 0425 4 Arhiyepiskop Ioann Hristiyanstvo dzen M Nova Svyata Rus 1997 a b Pomeranc 2000 Letter to the bishops of the Catholic church on some aspects of christian meditation anglijskoyu The Holy See Arhiv originalu za 14 serpnya 2012 Procitovano 22 serpnya 2012 Zajcev A 7 lipnya 2004 Grimucha sumish hristiyanstva j buddizmu rosijskoyu Nezalezhna gazeta ru Arhiv originalu za 21 serpnya 2012 Procitovano 20 serpnya 2012 Krivih 2010 Kone 2001 s 146 a b v g d Pronnikov 1985 Kone 2001 s 140 Kone 2001 s 146 Levering 2006 s 639 V Ojvin 30 travnya 2011 Pomeranc Grigorij Solomonovich filosof kulturolog i pismennik Portal Credo Ru Arhiv originalu za 10 lyutogo 2013 Procitovano 19 listopada 2012 E Yamburg Ya buv shaslivij Vognik 11 10 16 bereznya 2008 roku Arhiv originalu za 19 listopada 2012 Procitovano 19 listopada 2012 Ignatyev 1990 a b Ignatev 1990 a b v g d e zh Domanov 1998 a b v Kozlovskij 2009 l 62 a b Pahomov 1999 a b Gendyun Rinpoche Otruti rozumu Rosijska asociaciya buddistiv shkoli Karma Kagyu ru Arhiv originalu za 24 grudnya 2010 Procitovano 11 listopada 2012 Zhukovska 1992 Desyat diyan a b v g d e zh i Uots 1993 King 1999 Daoske pochatok u dzen Get Kyu Kit 1999 a b Get K yu Kit 1999 a b v g d Popova12 1979 Nagatomo 2010 Ed 5 An Experiential Meaning of Not Two 7 Returning to the Everyday life world Not One a b Kozlovskij 2009 l 59 a b Kozlovskij 2009 l 61 Sudzuki 1997 Chebunin 2009 Budda j osnovni konceptualni ponyattya v kitajskomu buddizmi a b Sibayama 2003 Titarenko 1994 Bodhidharma a b v g Zavadskaya 1977 a b v Dolin 1991 a b v Torchinov 2007 a b v g Sudzuki 2005 Zavadska 1977 s 15 Nikolskij 2005 a b v Majlenova 2010 Maslov 2004 Zagadka pershopatriarha Bodhidharmi a b Nagatomo 2010 Ed 3 Zen as Anti Philosophy a b Horuzhij 2011 l 1 Hamfriz 2002 Rozenberg 1991 a b Maslov 2008 Maslov 2004 Nastavniki Lankavatari a b v Safronova 1980 l 1 Safronova 1980 l 6 Safronova 1980 l 4 Safronova 1980 l 2 Kozlovskij 2009 l 64 Sibayama 2003 Zustrich iz Chong An Senimom 2000 rik Dzen centr De Hva Son Get Arhiv originalu za 23 chervnya 2012 Procitovano 11 travnya 2012 Merton 1968 s 3 Dzho di Feo 2005 1 3 Osnovni ponyattya Dzen buddizm Horuzhij 2011 l 32 Seung Sahn 1992 koan 266 a b Dem yanenko 1993 a b v g Samohvalova 2001 a b v g Abaev 1983 a b Barkova 2012 Clasquin 1992 s 78 80 a b Grigor yeva 2005 Maslov 2005 kulturnij oazis voyina Tit Nat Han 2005 Glava 1 2 Sitting anglijskoyu Kwan Um School of Zen Arhiv originalu za 23 chervnya 2012 Procitovano 12 travnya 2012 Ospina MB Bond K Karkhaneh M et al Meditation practices for health state of the research University of Alberta Evidence based Practice Center Edmonton Evidence Report Technology Assessment 2007 155 S 127 128 Majdaniv 2008 Titarenko 1994 Gunan Von K yu Kit 1999 a b v Abaev 1981 King 1999 Dzen i suchasni bojovi mistectva King 1999 Bojovi mistectva abo smertelnij dvobij King 1999 Dzen ta suchasni bojovi mistectva King 1999 Busido cinnosti samuraya King 1999 Samokontrol i duhovna disciplina Abaev 1983 58 59 Abayev 1983 Sung San Sumashestvie na 100 Dzen centr De Hva Son Get Arhiv originalu za 24 listopada 2012 Procitovano 11 listopada 2012 a b v Zhukovska 1992 Satori Popova12 1979 s 20 21 Rodzinskij 2010 Volter Martin Glava 9 Dzen buddizm Carstvo kultiv Logos 1992 352 s ISBN 5 85121 002 8 Arhimandrit Rafayil Pro dzen buddizm Arhivovano 14 lyutogo 2015 u Wayback Machine Cerkva j svit na porozi Apokalipsisa Moskva 1999 r ISBN 5 7789 0059 7 Kaplo 2001 Ubivstvo kitiv j yaponskij buddizm Abat Muho Dzadzen abo shlyah na shastya Antajdzi Arhiv originalu za 24 listopada 2012 Procitovano 11 listopada 2012 Romanova 2003 Stiva Dzhobsa pohovayut po buddistskomu obryadu Arhivovano 2014 04 20 u Wayback Machine Komsomolska pravda 7 zhovtnya 2011 a b v Samojlova 2007 Macheret 2007 a b Breslavec 2007 Dzho di Feo 2005 2 3 Fromm Horni j dzen buddizm na Zahodi a b Dzho di Feo 2005 2 4 Inshi psihoterapevti j dzen buddizm Dzho di Feo 2005 2 2 Yung i dzen buddizm Enrajt Dzh Vid usvidomlennya do prosvitlennya Geshtalt yakij vede do prosvitlennya Kviten pres Eksmo 2002 304 s ISBN 5 699 01197 8 Cooper 2010 s 992 Dzherela RedaguvatiKabanov A M Dzen Buddizm ot A do Ya M Respublika 1992 S 115 116 ros Buddizm v Yaponii M 1993 ros Buddijskaya filosofiya v srednevekovoj Yaponii M 1998 ros Mumonkan Zastava bez vorot Sorok vosem klassicheskih koanov Dzen s kommentariyami R H Blajsa Spb 1997 ros Buddizm gosudarstvo i obshestvo v Centralnoj i Vostochnoj Azii v Srednie veka M 1982 ros Glaveva D G Tradicionnaya yaponskaya kultura specifika mirovospriyatiya M 2003 ros Ignatovich A N Buddizm v Yaponii Ocherk rannej istorii M 1987 ros Ignatovich A N Chajnoe dejstvo M 1997 ros La Fler U Karma slov Buddizm i literatura v srednevekovoj Yaponii M 2000 ros Sudzuki D T Lekcii po Dzen buddizmu M 1990 ros Dzen Buddizm Osnovy Dzen Buddizma Praktika Dzen ros Biblioteka Vostochnoj religiozno misticheskoj filosofii Bishkek MP Odissej 1993 s 672 ISBN 5 89750 046 0 Torchinov E A Vvedenie v buddologiyu Kurs lekcij Sankt Peterburg Sankt Peterburgskoe filosofskoe obshestvo 2000 304 s ISBN 5 93597 019 8 ros S Klyuchi dzen Preobrazhenie i celitelstvo ros Glava 2 Chashka chaya Nirvana 2004 s 256 ISBN 5 94726 035 2 Literatura RedaguvatiNaukova literatura Abaev N V O nekotoryh filosofsko psihologicheskih osnovah chanskih dzenskih voenno prikladnyh iskusstv Obshestvo i gosudarstvo v Kitae otv red L P Delyusin ru M Nauka 1981 S 221 234 Abaev N V Chan buddizm i kultura psihicheskoj deyatelnosti v srednevekovom Kitae Nauka 1983 128 s Abaeva L L Androsov V P Bakaeva E P i dr Buddizm Slovar Pod obsh red N L Zhukovskoj en A N Ignatovicha ru V I Korneva M Respublika ru 1992 288 s ISBN 5 250 01657 X Barkova A L Zhizn kak proizvedenie iskusstva yaponskie kurtizanki Trudno vojti v mir demonov Chelovek RAN izdatelstvo Nauka 2012 3 S 149 165 ISSN 0236 2008 Breslavec T I Dzenskie idealy Borisa Pasternaka Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta Chelyabinskij gosudarstvennyj universitet 2007 23 S 111 113 ISSN 1994 2796 Volkov S V ru Osnovnye napravleniya korejskogo buddizma Rannyaya istoriya buddizma v Koree sangha i gosudarstvo Otvetstvennyj redaktor M N Pak M Nauka 1985 152 s Glaveva D G Dzen Bolshaya rossijskaya enciklopediya Gl red Yu S Osipov M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2007 T 8 S 693 695 ISBN 978 5 85270 338 5 Grigoreva T P Dzen kak svoboda Chelovek bez granic Novyj Akropol 2005 5 48 Demyanenko S P Religiozno filosofskie aspekty sovremennogo dzen buddizma Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata filosofskih nauk M MGU 1993 Dzho di Feo Dzen psihoanaliz Chudo osoznannosti Dzen psihoanaliz V etoj zhizni Nirvana 2005 320 s ISBN 5 94726 045 X Dolin A A ru Dzen buddizm iskusstvo zhizni Aziya i Afrika segodnya 1991 1 S 58 59 Domanov O A Dzen buddizm i etika Filosofiya istoriya i sovremennost Sbornik nauchnyh trudov V P Goran V N Karpovich I V Foronov Novosibirsk NII MIOO NGU 1998 S 91 107 ISBN 5881191099 Dyumulen G Istoriya dzen buddizma M ZAO Centrpoligraf 2003 317 s ISBN 5 9524 0208 9 Dyumulen G Istoriya dzen buddizma Indiya i Kitaj SPb ORIS 1994 336 s ISBN 5 88436 026 6 Zavadskaya E V ru Kultura Vostoka v sovremennom zapadnom mire otv red L P Delyusin ru M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izd va Nauka 1977 168 s Ignatev I P 2 Kak stat buddoj Kak stat buddoj L Lenizdat ru 1990 104 s ISBN 5 289 00567 6 King U L Dzen i put mecha opyt postizheniya psihologii samuraya SPb Evraziya 1999 320 s ISBN 5 8071 0017 4 Kozlovskij I A IV Dzen Izbrannye lekcii po teorii i praktike religioznogo misticizma T1 Buddizm Hristianstvo Doneck Nord Press 2009 322 s ISBN 978 966 380 343 2 Krivyh I E Misticheskaya transformaciya soznaniya v dzen i Biblii Vlast IS RAN ru 2010 3 S 94 96 ISSN 2071 5358 Majdanov A S Koany chan buddizma kak paradoksy Protivopolozhnosti i paradoksy Metodologicheskij analiz pod red I Gerasimovoj M Kanon ROOI Reabilitaciya 2008 S 318 353 ISBN 978 5 88373 116 6 Majlenova F G Sovremennaya gipnoterapiya i dzen buddizm Bioetika i gumanitarnaya ekspertiza Vyp 4 Otv red F G Majlenova M IF RAN ru 2010 S 127 138 ISBN 978 5 9540 0174 7 Maslov A A ru Aforizmy i tajnye recheniya Bodhidharmy Rostov na Donu Feniks 2008 258 s ISBN 978 5 222 13801 4 Maslov A A ru Dzen samuraya Rostov na Donu Feniks 2005 336 s ISBN 5 222 05983 9 Maslov A A ru Klassicheskie teksty dzen Rostov na Donu Feniks 2004 480 s ISBN 5 222 05192 7 Macheret E O nekotoryh istochnikah buddijskoj Moskvy Osipa Mandelshtama Acta Slavica Iaponica Slavic Research Center Hokkaido University 2007 T 24 S 166 187 ISSN 0288 3503 Nikolskij V S Osnovy religiovedeniya Uchebnoe posobie M Izdatelstvo MGIU 2005 356 s ISBN 5 276 01023 4 ISBN 978 5 276 01023 6 Pahomov S V Kajten Nukariya dzen buddizm kak filosofiya zhizni Nukariya K Religiya samuraev Issledovanie dzen buddijskoj filosofii i praktiki v Kitae i Yaponii Per s angl O B Makarovoj pod red S V Pahomova SPb Nauka 2003 S 231 241 ISBN 5 02 026857 7 Pahomov S V Otnoshenie k smerti v chan buddizme Shestaya buddologicheskaya konferenciya Tezisy Sost S E Korotkov E A Torchinov SPb 1999 S 43 45 Pomeranc G S Dzen Bolshaya sovetskaya enciklopediya V 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1972 T 8 Pomeranc G S Evropejskoe nasledie v stanovlenii globalnogo dialoga kultur Aktualnye problemy Evropy INION RAN 2000 2 S 15 35 ISSN 0235 5620 Pomeranc G S Mirkina Z A Nabirat sneg serebryanym kuvshinom dzen buddizm Velikie religii mira Nauch red toma E A Zhukova M Izdatelskij dom Mezhdunarodnogo universiteta v Moskve ru 2006 S 144 167 ISBN 5 9248 0103 9 Pronnikov V A Ladanov I D Glava III Dzen v zhizni yaponca 2 Dzen kak predmet psihologicheskih issledovanij Yaponcy etnopsihologicheskie ocherki Izdanie 2 e ispravlennoe i dopolnennoe M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1985 348 s Puchkov P I ru Kazmina O E ru Glava III Buddizm Religii sovremennogo mira M Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 1997 286 s ISBN 978 5 211 05892 7 Rodzinskij D L Antikulturnyj fenomen chistogo soznaniya v chan buddizme Filosofiya hozyajstva 2010 6 S 184 194 ISSN 2073 6118 Rozenberg O O ru II Put sozercaniya Trudy po buddizmu Sost i komm A N Ignatovicha ru M Nauka 1991 S 37 39 ISBN 5 02 016735 5 Romanova E G Sevasteev E V K probleme lichnosti v dzen buddizme Religiovedenie 2003 1 S 34 46 ISSN 2072 8662 Samojlova G M Russkaya literatura i dzen buddizm Vestnik Kurganskogo gosudarstvennogo universiteta Seriya Gumanitarnye nauki Kurganskij gosudarstvennyj universitet 2007 10 S 93 96 Samohvalova V I Psihotrening v dzenskih iskusstvah kak otrazhenie kosmologii dzen Otv red T B Lyubimova Orientiry Metafizicheskie issledovaniya cheloveka i mira M IF RAN ru 2001 1 S 84 104 Safronova E S Dzenskij smeh kak otrazhenie arhaicheskogo zemledelcheskogo prazdnika Simvolika kultov i ritualov narodov zarubezhnoj Azii M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1980 S 68 78 Safronova E S Osnovnye napravleniya rasprostraneniya dzen buddizma v stranah Zapada Pod red V I Garadzha Voprosy nauchnogo ateizma Misticizm problemy analiza i kritiki M Mysl 1989 38 S 147 166 Sudzuki D T Antologiya dzen buddijskih tekstov SPb Nauka 2005 275 s ISBN 5 02 026235 8 Sudzuki D T Kacuki S Dzen Buddizm Osnovy Dzen Buddizma Praktika Dzen Bishkek MP Odissej 1993 672 s ISBN 5 89750 046 0 Titarenko M L ru Abaev N V Institut Dalnego Vostoka RAN ru Kitajskaya filosofiya Enciklopedicheskij slovar red Titarenko M L ru M Mysl 1994 573 s ISBN 5 244 00757 2 Torchinov E A Buddizm Karmannyj slovar SPb Amfora 2002 187 s ISBN 5 94278 286 5 Torchinov E A Glava 3 Rascvet psihotehniki v buddizme Shkoly dalnevostochnoj buddijskoj tradicii Religii mira opyt zapredelnogo Psihotehnika i transpersonalnye sostoyaniya Azbuka Klassika 2007 544 s ISBN 978 5 352 02117 0 Uots A Put dzen Kiev Sofiya 1993 320 s ISBN 5 7101 0004 8 Frejdzher P Glava 2 Dzen i tradicii buddizma Religioznye teorii lichnosti Joga Dzen Sufizm Teosofskie napravleniya R Frejdzher D Fejdimen SPb Prajm Evroznak 2007 S 65 132 ISBN 5 93878 300 3 Fromm E Sudzuki D T R de Martino Dajzetcu Sudzuki Lekcii o dzen buddizme Dzen buddizm i psihoanaliz Red O Yu Bojcova M Ves Mir ru 1997 240 s ISBN 5 7777 0023 3 Hamfriz K Dzen buddizm M FAIR PRESS 2002 320 s ISBN 5 8183 0505 8 Hirn R Dzh Dzen buddizm zen buddhism Psihologicheskaya enciklopediya pod red R Korsini A Auerbaha 2 e izd SPb Piter 2006 1096 s ISBN 5 272 00018 8 Horuzhij S S ru Dzen kak organon Fonar Diogena Proekt sinergijnoj antropologii v gumanitarnom kontekste pod red S S Horuzhego M Progress Tradiciya 2011 S 522 572 ISBN 978 5 89826 363 8 Chebunin A V Istoriya proniknoveniya i stanovleniya buddizma v Kitae monografiya Ulan Ude Izd poligr kompleks FGOU VPO VSGAKI ru 2009 278 s ISBN 978 5 89610 144 4 Eko Umberto Dzen i Zapad Otkrytoe proizvedenie Per s ital A Shurbeleva SPb Akademicheskij proekt ru 2004 S 239 270 ISBN 5 7331 0019 2 Yusupova G I Duhovnaya tradiciya dzen i sovremennost k istokam tolerantnogo soznaniya teoreticheskie aspekty Vestnik Dagestanskogo nauchnogo centra RAN Mahachkala Regionalnyj centr etnopoliticheskih issledovanij DNC RAN 2007 28 S 93 95 Antologiya dzen pod red S V Pahomova SPb Nauka 2004 403 s ISBN 5 02 026863 1 Filosofiya buddizma enciklopediya otv red M T Stepanyanc ru IF RAN ru M Vost lit 2011 1045 s ISBN 978 5 02 036492 9 Bodiford W M Zen Encyclopaedia Britannica Online Encyclopaedia Britannica Inc 2012 04 17 Perevireno 18 kvitnya 2012 Buswell Robert The Zen Monastic Experience Buddhist practice in contemporary Korea New Jersey Princeton University Press 1992 288 s ISBN 0 691 03477 X Clasquin M Contemporary theravada and zen buddhist attitudes to human sexuality an exercise in comparative ethics Religion Pretoria Department of Science of Religion University of South Africa 1992 T 22 S 63 83 Cooke G Traditional Buddhist Sects and Modernization in Japan Japanese Journal of Religious Studies The Nanzan Institute for Religion and Culture en 1974 1 4 S 267 330 ISSN 0304 1042 Cooper Paul C Zen Encyclopedia of Psychology and Religion Springer Science Business Media LLC 2010 S 991 993 ISBN 978 0 387 71801 9 Hyers M C Zen and the Comic Spirit L 1974 Kone Alioune Zen In Europe A Survey of the Territory Journal of Global Buddhism 2001 T 2 S 139 161 ISSN 1527 6457 Levering M Schireson G S Women and zen buddhisms japanese chinese korean and vietnamese Encyclopedia of Women and Religion in North America Bloomington and Indianapolis Indiana University Press en 2006 S 639 646 ISBN 025334686X ISBN 978 0 253 34686 5 Nagatomo Shigenori Japanese Zen Buddhist Philosophy Edward N Zalta ed Stenfordskaya filosofskaya enciklopediya 2010 Ed Sharf R H Sanbokyodan Zen and the Way of the New Religions Japanese Journal of Religious Studies 1995 22 3 4 S 417 458 Literatura dzen Von Kyu Kit Enciklopediya dzen M FAIR PRESS 1999 400 s ISBN 5 8183 0023 4 Filip Kaplo en Berech vsyo zhivoe Buddizm i vegetarianstvo Karma Jeshe Paldron 2001 108 s ISBN 0 940306 00 X Sibayama D Cvetok bezmolvstvuet Ocherki dzen SPb Nauka 2003 240 s ISBN 5 02 026856 9 Tit Nat Han Glava 2 Chashka chaya Klyuchi dzen Preobrazhenie i celitelstvo Nirvana 2004 256 s ISBN 5 94726 035 5 Tit Nat Han Dzho di Feo U Ba Khin Chudo osoznannosti Chudo osoznannosti Dzen psihoanaliz V etoj zhizni Nirvana 2005 320 s ISBN 5 94726 045 X Merton T Zen and the Birds of Appetite New Directions Publishing 1968 141 s ISBN 0 8112 0104 X ISBN 978 0 8112 0104 9 Seung Sahn The Whole World Is a Single Flower 365 Kong Ans for Everyday Life C E Tuttle Co 1992 244 s ISBN 978 0 8048 1782 0 Seung Sahn David O Neal Zen and christianity Only Don t Know Selected Teaching Letters of Zen Master Seung Sahn Primary Point Press 1982 193 s ISBN 0 942795 03 2 Kritichna literatura Popova M Spasitelnaya missiya dzen Nauka i religiya M Vsesoyuznoe obshestvo Znanie 1979 11 S 41 44 ISSN 0130 7045 Popova M Spasitelnaya missiya dzen Nauka i religiya M Vsesoyuznoe obshestvo Znanie 1979 12 S 19 22 ISSN 0130 7045 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzen amp oldid 40549272