www.wikidata.uk-ua.nina.az

Моральність те що є в конкретному вчинку стосунках ставленні тощо відповідність поведінки людей нормам моралі 1 2 реальн

Моральність

Моральність — «те, що є в конкретному вчинку, стосунках, ставленні тощо»; відповідність поведінки людей нормам моралі; реальна діяльність і поведінка людей у співвідношенні з принципами, нормами і правилами моралі, реальні моральні відносини людей. Моральність стосується практики індивідуальної та масової поведінки і стосунків, діяльності спрямованої на найвищі, загальнолюдські цінності. Адже суб'єкт індивідуальної моралі керується самостійно сформованими етичними принципами, своїм розумінням прав людини, справедливого суспільного устрою тощо, неповністю враховує ситуацію і негативні наслідки своїх дій. Совість, як моральне переживання передусім є особистісною оцінкою фактів, виразником нашого суб'єктивного ставлення до явища, яке морально оцінюється. Емоційно-чуттєвий рівень пов'язаний з особистісними реакціями. Совість співвідноситься з моральністю, адже моральність є соціально обумовленою. Моральність це реалізація раціональної самосвідомості самим собою. Моральність — це вимір, який визначає поведінку людини, її ставлення до суспільства, містить внутрішню потребу особистості здійснювати моральні дії та вчинки. Моральна складова цінностей має важливе значення, значуща для будь-якої особистості, для груп і суспільства в цілому, оскільки майбутнє є тільки у тих суспільств, де поважаються людська гідність і права особи, де вони захищені як законом, так і загальною моральністю суспільства. Розрив між мораллю і моральністю свідчить про кризовий стан суспільства. Гюстав Ле Бон писав, що «від рівня моральності залежить велич народу».

«Сувора мораль — це всього лише наше ставлення до тих людей, які не подобаються нам».

—Оскар Уальд

У просторі життєвого світу словесні чи навіть інтонаційні оцінки близьких інколи ранять тяжче, ніж справжні тілесні ушкодження, і очевидно, що одиницею виміру психологічного простору є взаємини, стосунки, ставлення, відносини, які відтворюють особистісні рубежі, моральнісні кордони. Навіть у спілкуванні з друзями є межі відкритості, тому в дружньому спілкуванні потрібен відповідний такт. Навіть у "спілкуванні" із самим собою кожна людина (в більшій чи меншій мірі) розкривається не повністю — щось приховує від самої себе навмисне чи ненавмисне.

Поняття «моральність» стосується результату абстрагувальної діяльності мислення — уявного виділення властивостей й відношень явищ і зв'язків між ними, для ізольованого їх уявлення від тих явищ, з якими вони дійсно нерозривно пов'язані, — для розкриття сутності досліджуваного об'єкта, виділення у ньому сутнісних сторін, для всебічного аналізу. В результаті абстрагування відбувається виділення найбільш важливого в явищах, щоб відволіктися від останнього (тобто, явища) як несуттєвого, і реалізація наступної можливості абстрагування — коли один об'єкт замінюється іншим, котрий виступає «моделлю» першого.

Моральність і мораль Редагувати

Хоча термін часто вживається в мові і літературі іноді як синонім моралі, іноді як синонім етики (яка є назвою науки про мораль, моральною філософією), він в цьому випадку описує або здатність до надситуативної активності, або внутрішню установку індивіда діяти відповідно до своєї совісті і свободи волі — на відміну від моралі, яка, поряд з законом, є зовнішньою вимогою до поведінки індивіда. В такому розумінні моральність має діалогічно-творчий характер, не базується на моралі (мораль має репродуктивно-нормативний характер) і водночас виходить за її (моралі) межі. Наприклад, у творі Т.Г. Шевченка «Катерина», сусіди та батьки Катерини — люди моралі, але не моральнісні. Сама Катерина переступає межі моралі, і через свою інфантильність і заблокований творчий потенціал вона не здатна розвиватися.

Існує багато думок з приводу співвідношення моральності і моралі. Інколи моральність трактується як синонім моралі, але з часу Гегеля прийнято розрізняти мораль (нім. Moralität, англ. moral, morality) і моральність (нім. Sittlichkeit, англ. morals, virtues, рос. нравственность). Згідно з поділом цих понять в концепції Гегеля, моральність є внутрішньою установкою людини — на відміну від моралі, яка (поряд із законом) є тільки зовнішньою вимогою до поведінки індивіда. При такому концептуальному погляді на мораль, моральність визнається «протезом моралі».

Мораль існує у двох формах: у формі особистісних моральних якостей (милосердя, скромність, відповідальність, чесність тощо), і у формі сукупності норм суспільної поведінки й оціночних уявлень («не вкради», «не вбий» тощо, і «справедливо», «порядно», «доброзичливо» тощо).

Пoняття «мораль» і «моральність» часто ототожнюються, і для цього є достатньо підстав. У сучасній літературі за ними закріплюється, наслідуючи німецького філософа Гегеля, розуміння моралі як форми суспільної свідомості, сукупності усвідомлюваних людьми принципів, норм, приписів, правил поведінки, а моральності — як втілення цих принципів, правил і норм у реальній поведінці людини і стосунках між нею та іншими людьми.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Моральність // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. ISBN 966-569-013-2 (стор.: 690) Доступ
  3. Тофтул М.Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2 (стор.: 135-136, 151, 177, 185, 237, 253) Доступ
  4. Філософія: навч. посібник / Ю.М. Вільчинський, Л.В. Северин-Мрачковська, О.Б. Гаєвська та ін. — Київ: КНЕУ, 2019. — 368 с. ISBN 978-966-926-288-2 (стор.: 272-273)
  5. Практикум з курсу „Етика” для студентів першого курсу усіх спеціальностей. / А.П. Алексеєнко, К.І. Карпенко, Л.О. Гончаренко, О.А. Марущенко, О.С. Руденко, Ю.С. Сіда, В.В. Дейнека, Л.І. Насонова. — Харків: ХНМУ, 2010. — 103 с. (стор.: 29)
  6. ↑ Основи соціальної психології: Навчальний посібник / О.А. Донченко, М.М. Слюсаревський, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, Н.В. Хазратова та ін.; За ред. М.М. Слюсаревського. — К.: Міленіум, 2008. ISBN 978-966-8063-45-2 (стор.: 100)
  7. В. Малахов. Моральність // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 400. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X. (стор.: 400)
  8. Моральність // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1036. — 1000 екз. (стор.: 1036)
  9. 16 жовтня. Постать в історії. Оскар Вайльд — смертельний камінг-аут і цитати на віки | 16.10.2020 | tsn.ua
  10. ↑ Дружба [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2 (стор.: 122)
  11. ↑ Лузан П.Г., Сопівник І.В., Виговська С.В. Методологія та організація науково-педагогічних досліджень: підручник. — К.: Міленіум, 2016. — 491 с. (стор.: 189)
  12. ↑ Етика: Навч. посіб. / В.О. Лозовой, М.І. Панов, О.А. Стасевська та ін.; За ред. проф. В.О. Лозового. К.: Юрінком. Інтер, 2004. — 224 с. ISBN 966-667-141-7 (стор.: 6-7)

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Моральність
Це незавершена стаття з етики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Moralnist te sho ye v konkretnomu vchinku stosunkah stavlenni tosho vidpovidnist povedinki lyudej normam morali 1 2 realna diyalnist i povedinka lyudej u spivvidnoshenni z principami normami i pravilami morali realni moralni vidnosini lyudej 3 Moralnist stosuyetsya praktiki individualnoyi ta masovoyi povedinki i stosunkiv diyalnosti spryamovanoyi na najvishi zagalnolyudski cinnosti Adzhe sub yekt individualnoyi morali keruyetsya samostijno sformovanimi etichnimi principami svoyim rozuminnyam prav lyudini spravedlivogo suspilnogo ustroyu tosho nepovnistyu vrahovuye situaciyu i negativni naslidki svoyih dij Sovist yak moralne perezhivannya peredusim ye osobistisnoyu ocinkoyu faktiv viraznikom nashogo sub yektivnogo stavlennya do yavisha yake moralno ocinyuyetsya 4 Emocijno chuttyevij riven pov yazanij z osobistisnimi reakciyami 5 Sovist spivvidnositsya z moralnistyu adzhe moralnist ye socialno obumovlenoyu Moralnist ce realizaciya racionalnoyi samosvidomosti samim soboyu Moralnist ce vimir yakij viznachaye povedinku lyudini yiyi stavlennya do suspilstva mistit vnutrishnyu potrebu osobistosti zdijsnyuvati moralni diyi ta vchinki Moralna skladova cinnostej maye vazhlive znachennya znachusha dlya bud yakoyi osobistosti dlya grup i suspilstva v cilomu oskilki majbutnye ye tilki u tih suspilstv de povazhayutsya lyudska gidnist i prava osobi de voni zahisheni yak zakonom tak i zagalnoyu moralnistyu suspilstva 6 Rozriv mizh morallyu i moralnistyu svidchit pro krizovij stan suspilstva 7 Gyustav Le Bon pisav sho vid rivnya moralnosti zalezhit velich narodu 8 Suvora moral ce vsogo lishe nashe stavlennya do tih lyudej yaki ne podobayutsya nam 9 Oskar Uald U prostori zhittyevogo svitu slovesni chi navit intonacijni ocinki blizkih inkoli ranyat tyazhche nizh spravzhni tilesni ushkodzhennya i ochevidno sho odiniceyu vimiru psihologichnogo prostoru ye vzayemini stosunki stavlennya vidnosini yaki vidtvoryuyut osobistisni rubezhi moralnisni kordoni 6 Navit u spilkuvanni z druzyami ye mezhi vidkritosti tomu v druzhnomu spilkuvanni potriben vidpovidnij takt 10 Navit u spilkuvanni iz samim soboyu kozhna lyudina v bilshij chi menshij miri rozkrivayetsya ne povnistyu shos prihovuye vid samoyi sebe navmisne chi nenavmisne 10 Ponyattya moralnist stosuyetsya rezultatu abstraguvalnoyi diyalnosti mislennya uyavnogo vidilennya vlastivostej j vidnoshen yavish i zv yazkiv mizh nimi dlya izolovanogo yih uyavlennya vid tih yavish z yakimi voni dijsno nerozrivno pov yazani dlya rozkrittya sutnosti doslidzhuvanogo ob yekta vidilennya u nomu sutnisnih storin dlya vsebichnogo analizu 11 V rezultati abstraguvannya vidbuvayetsya vidilennya najbilsh vazhlivogo v yavishah shob vidvoliktisya vid ostannogo tobto yavisha yak nesuttyevogo i realizaciya nastupnoyi mozhlivosti abstraguvannya koli odin ob yekt zaminyuyetsya inshim kotrij vistupaye modellyu pershogo 11 Zmist 1 Moralnist i moral 2 Div takozh 3 Primitki 4 PosilannyaMoralnist i moral RedaguvatiHocha termin chasto vzhivayetsya v movi i literaturi inodi yak sinonim morali inodi yak sinonim etiki yaka ye nazvoyu nauki pro moral moralnoyu filosofiyeyu vin v comu vipadku opisuye abo zdatnist do nadsituativnoyi aktivnosti abo vnutrishnyu ustanovku individa diyati vidpovidno do svoyeyi sovisti i svobodi voli na vidminu vid morali yaka poryad z zakonom ye zovnishnoyu vimogoyu do povedinki individa V takomu rozuminni moralnist maye dialogichno tvorchij harakter ne bazuyetsya na morali moral maye reproduktivno normativnij harakter i vodnochas vihodit za yiyi morali mezhi Napriklad u tvori T G Shevchenka Katerina susidi ta batki Katerini lyudi morali ale ne moralnisni Sama Katerina perestupaye mezhi morali i cherez svoyu infantilnist i zablokovanij tvorchij potencial vona ne zdatna rozvivatisya Isnuye bagato dumok z privodu spivvidnoshennya moralnosti i morali Inkoli moralnist traktuyetsya yak sinonim morali ale z chasu Gegelya prijnyato rozriznyati moral nim Moralitat angl moral morality i moralnist nim Sittlichkeit angl morals virtues ros nravstvennost Zgidno z podilom cih ponyat v koncepciyi Gegelya moralnist ye vnutrishnoyu ustanovkoyu lyudini na vidminu vid morali yaka poryad iz zakonom ye tilki zovnishnoyu vimogoyu do povedinki individa Pri takomu konceptualnomu poglyadi na moral moralnist viznayetsya protezom morali Moral isnuye u dvoh formah u formi osobistisnih moralnih yakostej miloserdya skromnist vidpovidalnist chesnist tosho i u formi sukupnosti norm suspilnoyi povedinki j ocinochnih uyavlen ne vkradi ne vbij tosho i spravedlivo poryadno dobrozichlivo tosho 12 Ponyattya moral i moralnist chasto ototozhnyuyutsya i dlya cogo ye dostatno pidstav 12 U suchasnij literaturi za nimi zakriplyuyetsya nasliduyuchi nimeckogo filosofa Gegelya rozuminnya morali yak formi suspilnoyi svidomosti sukupnosti usvidomlyuvanih lyudmi principiv norm pripisiv pravil povedinki a moralnosti yak vtilennya cih principiv pravil i norm u realnij povedinci lyudini i stosunkah mizh neyu ta inshimi lyudmi 12 Div takozh RedaguvatiMoral Etika Moral peredane povidomlennya Sumlinnya Sumlinnist Gumannist Dario SalasPrimitki Redaguvati Moralnist Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov Uklad i golov red V T Busel K Irpin VTF Perun 2005 1728 s ISBN 966 569 013 2 stor 690 Dostup Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 stor 135 136 151 177 185 237 253 Dostup Filosofiya navch posibnik Yu M Vilchinskij L V Severin Mrachkovska O B Gayevska ta in Kiyiv KNEU 2019 368 s ISBN 978 966 926 288 2 stor 272 273 Praktikum z kursu Etika dlya studentiv pershogo kursu usih specialnostej A P Alekseyenko K I Karpenko L O Goncharenko O A Marushenko O S Rudenko Yu S Sida V V Dejneka L I Nasonova Harkiv HNMU 2010 103 s stor 29 a b Osnovi socialnoyi psihologiyi Navchalnij posibnik O A Donchenko M M Slyusarevskij V O Tatenko T M Titarenko N V Hazratova ta in Za red M M Slyusarevskogo K Milenium 2008 ISBN 978 966 8063 45 2 stor 100 V Malahov Moralnist Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 400 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X stor 400 Moralnist Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1036 1000 ekz stor 1036 16 zhovtnya Postat v istoriyi Oskar Vajld smertelnij kaming aut i citati na viki 16 10 2020 tsn ua a b Druzhba Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 stor 122 a b Luzan P G Sopivnik I V Vigovska S V Metodologiya ta organizaciya naukovo pedagogichnih doslidzhen pidruchnik K Milenium 2016 491 s stor 189 a b v Etika Navch posib V O Lozovoj M I Panov O A Stasevska ta in Za red prof V O Lozovogo K Yurinkom Inter 2004 224 s ISBN 966 667 141 7 stor 6 7 Posilannya RedaguvatiMoralnist Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1036 1000 ekz Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu MoralnistAllen V Vud en ed Hegel Elements of the Philosophy of Right Arhivovano 28 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Cambridge University Press 1991 xii xiii angl Moralnist Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 V Malahov Moralnist Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 399 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X nbsp Ce nezavershena stattya z etiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Moralnist amp oldid 40308689