Дру́жба — моральне почуття і вид позитивних людських взаємин між двома або більше людьми, соціально-психологічний феномен, що характеризується появою стійких, вибіркових міжособистісних стосунків між партнерами, взаємною прихильністю, посиленням афіліації і взаємним очікуванням відповідних почуттів. Основою дружби є взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів, добровільність у відносинах, взаєморозуміння, відвертість, активна взаємодопомога, щирість, безкорисливість. На відміну від приятелювання і товаришування, дружба ґрунтується на істотніших життєвих обставинах, спільності поглядів та інтересів, збігу життєвих цілей, уявлень про сенс життя, серйозній зацікавленості долею один одного і виявляється у взаємодопомозі, внутрішній близькості, прив'язаності, взаємній довірі, щирості, взаємній симпатії, відвертості, безкорисливості (тобто людина отримує насолоду роблячи приємне іншій людині), відданості і вірності, вимогливості і принциповості, в інтимному (довіра та впевненість в іншій людині) спілкуванні. На відміну від симпатії чи любові, дружба не може бути односторонньою, передбачає вираження дружніх почуттів з обох сторін, і, порівняно з симпатією, потягом чи любов'ю, є більш усвідомленою і прагматичною, і лише так вона може задовільняти емоційні потреби, взаємне пізнання, соціальну взаємодію й діалог особистостей. Дружба, з одного боку, вимагає розвиненої самосвідомості їх суб'єктів, а з іншого, сприяє розвитку рефлексивних механізмів особистості, задовольняє потребу в самопізнанні, сприяє процесам самоідентифікації, побудові Я-концепції. Дружба має великий вплив на розвиток самосвідомості людини, а брак дружби негативно впливає на соціальне здоров'я та емоційну сферу людини. Дружба розвивається разом з розвитком свідомості людини, її комунікативних навичок, здатності співпереживати та розуміти іншу людину. Концепт дружба об'єднує усі можливі смисли, які вкладає в це поняття конкретна людина, спираючись на свій життєвий досвід (позитивний і негативний). В спілкуванні з друзями є межі відкритості, тому в дружньому спілкуванні потрібен відповідний такт. Дружні взаємини також передбачають встановлення здорових меж спілкування. Навіть у "спілкуванні" із самим собою кожна людина (в більшій чи меншій мірі) розкривається не повністю — щось приховує від самої себе навмисне чи ненавмисне.
Тема дружби знаходиться в центрі незліченних творів мистецтва та винахідливості; вона розглядалася у філософії Аристотелем і Цицероном і є темою пісень, літературних текстів, фільмів і так далі. Її протилежністю є ворожнеча.
Дружба в розвитку особистості Редагувати
У розвитку індивідуальної емоційності дружні стосунки стоять після стосунків з батьками і перед подружніми зв'язками, які встановлюються на порозі зрілості. У період між кінцем дитинства (пізнім дитинством) і початком дорослого життя (ранньою дорослістю) друзі часто є найважливішим компонентом емоційного життя підлітка і часто досягають такого рівня інтенсивності, який ніколи не буде рівним пізніше. Ці дружні стосунки найчастіше, але не обов'язково, встановлюються з особами однієї статі та віку. Найперші форми дружби також можуть виникати в перші роки життя, коли діти грають в одні й ті ж ігри та переживають спільний досвід гри і зростання. Маленькі діти знайомляться з однолітками в яслах і встановлюють з ними прості стосунки, які ще не можна назвати дружбою.
Двоє дітей, які граються разом, вступають у стосунки і знайомляться один з одним. Коли діти йдуть до дитячого садка, вони набувають базових навичок (отримують фундаментальні навички), необхідних для розвитку і встановлення нових дружніх стосунків. У роки перебування в дитячому садку вони вважають за краще бути разом з одними дітьми, ніж з іншими, і перші групи друзів також формуються і народжуються в секціях. Діти раннього віку часто не можуть розрізнити серед трьох однолітків того, з ким вони зустрічалися понад десяток разів наодинці і з ким довго гралися, і дитяча дружба може припинитися через дурницю, тому що вони не знають, як поводитися з особистими недоліками своїх друзів. Досвід попередніх спільних ігор дітей накопичується, веде до певного узагальнення уявлень дітей про гру, про роль кожної дитини в ній. Утворюється чіткий образ ровесника, відносини з ним стають більш стабільними (спостерігається таке явище, як дружба), виникають симпатії, більш тісні контакти між окремими дітьми стають основою для появи дружби. До 5-ти річного віку дружба дітей носить переважно ситуативний характер: дружать з дітьми, які поряд сплять у дитячому садку, чиї сім'ї є сусідами та часто відвідують одна одну, чи з партнерами по грі. Друзі більше граються разом, частіше домовляються і виконують спільні справи, діляться іграшками. Дитина часто змінює своїх друзів залежно від обставин. У 5-7 річному віці старший дошкільник у виборі друга більше орієнтується на його ділові та особистісні якості, звички, уподобання (добре будиночки з піску будує, або цікавиться морськими подорожами, чи збирає листівки тощо). У цьому старшому дошкільному віці частіше зустрічається парна дружба, водночас виникають стійкі ігрові об'єднання з 3–5 учасниками. Дружба невеликими підгрупами частіше за все народжується в грі на основі ігрових інтересів і схильностей, у тому числі і на основі інтелектуальних інтересів. Парна дружба характеризується глибокою симпатією, поєднується з широким товаришуванням, зростає її вибірковість. На перше місце виходить потреба в співпереживанні, потреба поділитися з другом потаємним.
Як правило, дружба дітей молодшого шкільного віку грунтується на спільності зовнішніх життєвих обставин та випадкових інтересах (вони сидять за однією партою, або мешкають в одному будинку, спільні зацікавлення певною літературою тощо), і це є характерною особливістю. У початковій школі діти проводять багато часу зі своїми однокласниками і шукають орієнтирів у класі. Зазвичай орієнтиром є партнери-однолітки своєї статі, але буває, що дружба виникає і між однолітками різної статі. Дружба наприкінці початкової школи є міцною, добре налагодженою, і, як правило, змінюється з переходом до середньої школи. Діти також заводять дружбу з однолітками або іншими дітьми різного віку в інших місцях, наприклад, у парках чи на дитячих майданчиках. Підлітки старше 12 років сприймають дружбу як автономну взаємозалежність.
У процесі спілкування з однолітками у підлітка активно формуються такі моральні норми, які є характерними для відносин між дорослими: високо цінуються повага, рівність, відданість, чесність, засуджуються недотримання домовленостей, відмова у допомозі, егоїзм, жадібність, прагнення до переваги, приниження інших, відсутність власної думки, невміння постояти за себе. У підлітків розвивається вміння орієнтуватись на вимоги товаришів, здатність до взаєморозуміння, а особливого значення набуває дружба. Для підліткового віку характерне свідоме ставлення до дружби, як правило, глибоке її мотивування, змістовність і стійкість дружніх стосунків. Підлітки прагнуть дружити з тими, хто користується повагою, авторитетом, вирізняється своєю індивідуальністю (знаннями, сміливістю, дорослим виглядом і манерами, самостійністю тощо). Сільські школярі мають більш розвинені міжкласні контакти, зустрічі з друзями частіше відбуваються в громадських місцях, менше відчувають брак дружнього спілкування та мають менш виражений мотив «мотив розуміння» як причина для дружби.
У дружбі старшокласників взаємини набувають високої вибірковості. Юнацька дружба більш стійка і глибока, ніж підліткова, вимагає від друзів глибоко довірливих (інтимних) стосунків, емоційного тепла, відвертості, відданості.
Попри прагнення до довірливих контактів між друзями, у старшокласника виразно проявляється неуважність до переживань іншого, сконцентрованість на власних проблемах, що призводить до незадоволеності дружніми контактами, проявляється виникнення почуття відсутності взаєморозуміння. З'являється потреба у коханні. Виникають серйозні захоплення. Кохання як і дружба, з одного боку, вимагають розвиненої самосвідомості їх суб'єктів, а з іншого, сприяють розвитку рефлексивних механізмів особистості.
| «лише якщо формування ідентичності проходить нормально, справжня інтимність ... стає можливою. Сексуальна інтимність — лише частина того, що я маю на увазі, оскільки очевидно, що сексуальна інтимність часто передує здатності розвивати справжню зрілу психологічну інтимність у спілкуванні з іншою людиною, виявляти її в дружбі, в еротичних зв'язках або в спільних устремліннях. Юнак, невпевнений у своїй ідентичності, уникає міжособистісної інтимності або ж вдається до безладних інтимних контактів без справжнього єднання або справжнього самозабуття. Якщо молода людина не може вступати в справжні інтимні стосунки з іншими людьми — й... зі своїми власними внутрішніми ресурсами, — то в пізній юності або в ранній дорослості її міжособистісні зв'язки стають досить стереотипними, а вона сама приходить до глибокого почуття ізоляції» | ||
— Ерік Еріксон про кризу інтимності, яка є однією з декількох характерних ознак кризи ідентичності. |
Близькість по території практично завжди стає першопричиною зародження дружби, а тому у середовищі однокласників, однокурсників, колег, або сусідів усі знаходять друзів. Схожість інтересів є другопричиною дружби (це, однак, не означає, що інтереси повинні повністю збігатися), а взаємодія, що зближує людей — є третьопричиною дружби. Через взаємодію краще пізнаються смаки й особливості інших, також це дає змогу відчувати себе частиною групи, яка займається спільною справою. Є багато різних причин через які дружні відносини, чи багато інших відносин можуть бути розірвані. Це втрата довіри, переїзд в інше місце, зміна інтересів, непереборна суперечка або поступове дистанціювання. Людям, які живуть поруч, легше підтримувати дружбу, ніж тим, хто живе далеко.
Завдяки взаємодії ви краще пізнаєте смаки та особливості інших, а також відчуваєте себе частиною групи, яка займається спільною справою.
Протягом життя людини характер дружби суттєво змінюється, і на кожному етапі її розвитку дружба є важливим чинником формування та підтримки стабільності особистості.
В похилому віці Редагувати
У людей літнього віку з'являється тенденція до ексцентричності, зниження чутливості, занурення в себе; специфічні зміни відбуваються в емоційній сфері, викликані, зокрема, неконтрольованим посиленням афективних реакцій. Стара людина подібна до підлітка у прояві егоцентризму, мораторію на соціальні ролі; ці дві вікові групи відчувають потребу у спілкуванні й однаково страждають від некомпетентності в ньому — підліток ще не навчився будувати власні взаємини, а стара людина поступово втрачає соціальний контроль. Девід Бромлі також відзначав схожість між старістю і підлітковим віком: обидва віки характеризуються глибокими біологічними змінами і глибокими змінами у відносинах між особистістю і суспільством. Дуже часто підлітки і люди похилого віку не усвідомлюють своєї схожості і рідко відчувають емпатію стосовно один одного: старі люблять критикувати і повчати підлітків, а останні є часто байдужими до старих і просто їх не помічають або дуже агресивно реагують на них.
Спілкування між неспорідненими людьми похилого віку не завжди є дружнім, є емоційно поверхневим і переслідує лише одну мету — уникнути самотності.
На протязі всього життя Редагувати
Дружба буває найбільш інтенсивною в юнацькому та молодому віці, коли друзі проводять багато часу разом. Створення сім'ї, поява професії та власних дітей змінює характер дружби, хоча й не зменшує її цінності для особистості. Майкл Аргайл Майкл Аргайл[en] (був одним із найвідоміших англійських соціальних психологів двадцятого століття) зазначав, що дружба найбільш важлива для молодих людей, від підліткового віку до одруження, а в ієрархії людських цінностей вона знаходиться вище, ніж робота і дозвілля, але нижче, ніж шлюб і сімейне життя. Однак це співвідношення може змінюватися між різними віковими групами. У літньому віці дружба знову стає дуже важливою, коли відбувається вихід на пенсію і втрата близьких. У проміжку між цим віком дружба менш важлива, ніж робота і сім'я.
Культурні варіанти Редагувати
Поряд зі словом «друг», в українській мові існує багато слів зі схожим значенням: товариш, приятель, побратим, знайомий, коханий, коханець; дружина («подруга життя»); дружок, друзяка (прост.). «Товаришування» і «приятелювання» (приязнь) є близькими, але не тотожними до поняття «дружба».
Поняття «дружба» розуміє під собою близьку прив'язаність. Дружба відзначається спільністю цілей та інтересів, міцністю та тривалістю зв'язків, взаємною привабливістю, довірою та відданістю.
Первісне значення слова «товариш» було близьким до слова «товар» і означало «партнер з торгівлі», «супутник», «компаньйон». Товариські стосунки ґрунтуються на зацікавленості у спільній діяльності, постійній прив'язаності, взаємодопомозі, схожості життєвих поглядів. Тобто, «товариш» — учасник спільної діяльності (товариш з місця роботи, навчання, з гуртка), людина, зв'язана із іншими спільною професією, місцем роботи, навчання, колега (також «товариш по нещастю»). Слово є близьким до понять «однодумець», «споборник», «співучасник», «компаньйон», «партнер». Товаришування може перерости у дружбу.
Приятелювання, засноване на особистих симпатіях, характеризується тимчасовими зв'язками і не має взаємної зацікавленості у спільному майбутньому. Приятелювання теж може стати основою дружби.
Синонімом слову дружба є приязнь. Те, які стосунки вважаються справжньою дружбою, а не знайомством чи співробітництвом, залежить від культури. В англомовних культурах не є чимось незвичайним те, що люди вважають друзями слабші стосунки. В інших культурах, таких як російська та польська, друзями вважаються лише найбільш значущі стосунки. Росіянин може мати одного-двох друзів плюс велику кількість "приятелів" або знайомих; канадець за подібних обставин може вважати всі ці стосунки дружбою (друзями).
У всіх культурах дружба сприймається як стосунки, засновані на взаємній повазі, щирості, довірі, пошані та доступності.
Група друзів складається з двох або більше людей, які задоволені перебуванням разом з почуттями товариства, ексклюзивності та взаємного інтересу. Існують різні «градації» і «нюанси» у способах розуміння цього почуття, настільки, що в різних культурах завжди існували різні способи розуміння і вираження дружби.
Арістотель вважав дружбу найнеобхіднішою потребою життя, і на його думку, ніхто не обирає життя без друзів навіть в обмін на всі блага в житті.
У західних культурах дружба часто розглядається як менш близька до сімейних чи романтичних стосунків. На практиці, дружба у Стародавній Греції була більш утилітарною, ніж ніжною, оскільки базувалася на зобов'язаннях та довірі, хоча існував широкий погляд на різновиди дружби. Аристотель писав про три види дружби: дружба заради задоволення, дружба заради вигоди та дружба заради чесноти. На Заході інтимні фізичні контакти набули виразно "сексуального" відтінку в минулому столітті, і практикувати їх серед друзів вважається табу. Однак ледь помітні, майже "ритуальні" обійми та поцілунки можуть бути прийнятними, навіть якщо тільки в певних контекстах; Однак використання інтимних жестів навіть у дружбі (таких як тримання за руки, поцілунки в щоки або жартома в губи) більш поширене серед жінок, а також соціально прийняте як нормальний спосіб вираження цих почуттів, тоді як це не так у чоловічій дружбі, де, навпаки, інтимні афективні жести дуже рідкісні (якщо не повністю відсутні) і не вважаються звичними в суспільстві, як у випадку з жіночою дружбою.
За матеріалами Олега Хархордина, що стосується політичного значення дружби, то за часів сталінського режиму дружба сприймалася з певною підозрою, оскільки вірність між друзями могла контрастувати з вірністю партії. «За визначенням, друг — це людина, яка не кидає тебе, навіть коли їй загрожують, людина, якій можна легко довіритися в усілякій довірі, людина, яка ніколи тебе не зрадить, навіть якщо на неї тиснуть». У певному сенсі дружба стала останнім оплотом політичного інакомислення в Радянському Союзі.
До характерних ознак арабського етикету належать гостинність, пошана до старших, скромність, розвинуте почуття обов'язку і дружби. Ритуал гостинності передбачав слова привітання, братський поцілунок або рукостискання, які супроводжувалися словами: «Ассаламу алейкумі» («Мир Вам!»), «Алейкум ас-салам!» («І Вам мир!»).
Етимологія Редагувати
Слова «дружба», «друг» відомі багатьом слов'янським мовам (рос. друг, дав.-польськ. drug, чеськ. і словац. druh, болг. друг, другар, серб. дру̑г, словен. drȗg, староцерк.-слов. дроѵгъ). Праслов. *drugъ спорідене з лит. draũgas («супутник», «товариш») і sudrugti («приєднуватися»), латис. dràugs, прус. draugiwaldūnen («співспадкоємець» — знах. відм.), гот. gadraúhts («солдат»), і driugan («воювати, боротися»), давн.в-нім. trucht («громада», «загін», «кортеж») і truhtîn («воєначальник»), давн-англ. dréogan («здійснювати», «добиватися») і druht («почет», «загін охоронців», «дружина»), дав.-ісл. drott («почет», «загін охоронців») і draugr («чоловік» (поетич.), «муж»). Походить від пра-і.є. *dʰrowgʰo- < *dʰ(e)rewgʰ- («бути готовим, міцним») < dʰer(ə)- («держати, тримати») чи від пра-і.є. *dʰrew/*dhru («міцний», «тривкий», «надійний», «вірний»).
Слово «товариш» (дав.-рус. товарищъ, біл. товарыш, рос. товарищ, пол. towarzysz, чеськ. tovaryš, словац. tovariš, в.-луж. towarš, н.-луж. towariš, словен. tovȃriš) вважається запозиченням з тюркських мов. Зіставляється з чагат. і тур. tavar («майно», «худоба», «товар»). Первісне значення — «партнер з торгівлі». Інша версія — від чув. tavra («по колу») і iš («супутник»).
Слово «приятель» (біл. прыяцель, рос. приятель, пол. przyjaciel, чеськ. přítel, словац. priatel, в.-луж. рřеćel, н.-луж. pśijaśel, болг. приятел, серб. при̏jател, словен. prijȃtelj) має слов'янське походження. Праслов. *prijatelь йде від дієслова *prijęti («любити», «подобати», дав.-рус. приѧти), яке виводиться від праіндоєвроп. кореня *priH- («дорогий», «любий», «приємний»). Споріднене з прагерм. *frijōndz («друг», «приятель», «любий»), гот. frijōnds («приятель»), давн.в-нім. friudil, сер.-в.-нім. vriedel («жених», «подружжя»), нім. Freund («приятель», «друг»), англ. friend (так само), нід. vriend (так само), дав.-ісл. friðill («коханець»), дан. frænde («родич»), швед. frände (так само), ісл. frændi (так само) і дав.-інд. priyás («милий», «дорогий»).
Псевдодружба Редагувати
Хоча в своєму початковому значенні цей термін вказує на дружбу між окремими особами, він також іноді використовується в контексті політичних відносин для позначення особливого стану відносин між державами або народами (див. «франко-німецька» дружба), пов'язаних спорідненістю та спільними інтересами. У зв'язку з цим варто процитувати відомий вислів англійського державного діяча Бенджаміна Дізраелі, який сказав:
| «Нації ніколи не мають стабільних друзів або навіть стабільних ворогів. Тільки постійні інтереси». |
Іншим прикладом є уявний друг, який полягає, знову ж таки в дитячій сфері (в інфантильній сфері), в тому, що дитина уявляє собі друга, присутнього виключно в уяві фантазера, часто дуже образного. Іноді уявний друг може створювати проблеми для психіки, коли дитина все більше і більше намагається переконати себе в його існуванні настільки, що вона майже буквально вірить в нього поводиться з ним, як з реальною людиною, наприклад, не сідаючи на його місце — ніби він сидить там, або навіть серйозно з ним розмовляє бо розкриває йому свої таємниці; іноді уявний друг також може бути реальною людиною, з якою насправді не має стосунків або існують набагато простіші стосунки.
Міжвидова дружба Редагувати
Люди часто відчувають дружбу і до своїх вихованців. Протягом століть собаку називали найкращим другом людини. Багато видів тварин здатні прив'язуватися до людей і насолоджуватися їхньою компанією, але про справжню дружбу не можна говорити в тому сенсі, як дружба між людьми визначається — принаймні, стосунки між людиною та твариною не можуть бути рівними як дружба двох людей. Поведінка, схожа на дружбу, спостерігалася у багатьох видів тварин, де особини, які не мають наміру спаровуватися, шукають близького товариства один одного та довіряють один одному більше, ніж у середньому.
Дружба зустрічається між тваринами з вищим інтелектом, такими як вищі ссавці та деякі птахи. Дружба між видами поширена між людьми та домашніми тваринами, такими як домашня змія. Міжвидова дружба також може виникнути між двома нелюдськими тваринами, такими як собаки та коти.
Див. також Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Дружба |
Примітки Редагувати
- ↑ Геронтопсихологія: підручник / І.М. Ушакова. — Х.: НУЦЗУ, 2014. — 236 с. (стор.: 218)
- Дружба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. ISBN 966-569-013-2 (стор.: 329) Доступ
- Ануфрієва Н.М. Соціальна психологія: Навч.-метод. комплекс / Н.М. Ануфрієва, Т.М. Зелинська, О.Л. Туриніна. — К.: МАУП, 2006. — 200 с. — Бібліогр.: с. 192–193. ISBN 966-608-629-8 (стор.: 57)
- ↑ Дружба [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2 (стор.: 122)
- ↑ Варій М.Й. Загальна психологія: підр. [для студ. вищ. навч. закл.] / М.Й. Варій — [3-тє вид.]. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 1007 с. — ISBN 978-966-364-817-0 (стор.: 544-546)
- ↑ Основи соціальної психології: Навчальний посібник / О.А. Донченко, М.М. Слюсаревський, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, Н.В. Хазратова та ін.; За ред. М.М. Слюсаревського. — К.: Міленіум, 2008. ISBN 978-966-8063-45-2 (стор.: 435)
- Загнітко Анатолій. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. — Донецьк: ДонНУ, 2012. — 350 c. ISBN 978-966-639-554-5 (Том 2: К-О. стор.: 98-99)
- ↑ Мелещенко Т.В. Етика: підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти / Т.В. Мелещенко, О.В. Желіба, Т.В. Бакка, Є.Д. Ашортіа, Л.Є. Козіна. — Київ : УОВЦ «Оріон», 2022. — 208 с. ISBN 978-966-991-201-5
- ↑ Дуткевич Т. В. Дитяча психологія. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2012. — 424 с. ISBN 978-611-01-0323-7
- Неформальна освіта людей поважного віку (навчально-методичний посібник) За ред. доктора педагогічних наук, професора М.М. Букача. — Одеса: КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» та ГО ОЦ УТВ, 2020
- Психологічний словник / авт.-уклад. В. В. Синявський, О. П. Сергєєнкова; ред. Н. А. Побірченко. — К.: Науковий світ, 2007. — 274 с.
- Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис: Пер. с англ./ Общ. ред. и предисл. Толстых А. В. — М.: Издательская группа "Прогресс", 1996. — 344 с. ISBN 5-01-004479-X
- Коваленко О.Г., Міжособистісне спілкування осіб похилого віку: психологічні аспекти: монографія / Олена Григорівна Коваленко. — К.: Інститут обдарованої дитини, 2015 — 456 с. ISBN 978-966-2633-55-9 (стор.: 128-129)
- . Архів оригіналу за 12 липня 2015.
- Товариш // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Короткий словник синонімів української мови / П.М. Деркач; доопрац. і відп. ред. Левченка С.П. — Київ: Рад. шк., 1960. — 209 c.
- ↑ Doucerain, Marina M.; Ryder, Andrew G.; Amiot, Catherine E. (October 2021). "What Are Friends for in Russia Versus Canada?: An Approach for Documenting Cross-Cultural Differences". Cross-Cultural Research. 55 (4): 382–409. doi:10.1177/10693971211024599. ISSN 1069-3971. S2CID 236265614
- (італ.) Amicizia. Dizionario di filosofia Treccani
- Tillmann-Healy, Lisa M. (2003-10-01). "Friendship as Method". Qualitative Inquiry. 9 (5): 729–749. doi:10.1177/1077800403254894. ISSN 1077-8004. S2CID 144256070.
- Konstan, David (1997). Friendship in the Classical World. Cambridge University Press. doi:10.1017/cbo9780511612152. ISBN 978-0-521-45402-5 (p. 2.)
- ↑ Cooper, John M. (1977). "Aristotle on the Forms of Friendship". The Review of Metaphysics. 30 (4): 619–648. ISSN 0034-6632. JSTOR 20126987
- Обираємо професії типу «людина—людина», «людина—знакова система», «людина—художній образ» навчальний посібник / В.І. Доротюк, В.В. Рогоза та ін. — К.: КОНВІ ПРІНТ, 2019. — 112 с. ISBN 978-617-7724-42-0 (стор.: 26)
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Друг [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
- Этимологический словарь Крылова.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- Товарищ [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- Приятель [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
Посилання Редагувати
- Міжнародний день дружби // Організація Об'єднаних Націй. (англ.), (рос.) [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Дружба; Товаришування [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2
- Дружба / Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Дружба // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Дружба – психологічні аспекти | 29.06.2017 | Буковинський державний медичний університет