www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карен Горні англ Karen Horney ˈhɔrnaɪ уроджена Даніельсен 16 вересня 1885 4 грудня 1952 американська дослідниця в царині

Карен Горні


Карен Горні (англ. Karen Horney, /ˈhɔrnaɪ/, уроджена Даніельсен; 16 вересня 1885 — 4 грудня 1952) — американська дослідниця в царині психоаналізу, психіатрії та психології норвезько-датського походження, яскрава представниця неофрейдизму, авторка оригінальної теорії особистості, одна з ключових постатей у області жіночої психології. Теорії Горні досліджують деякі традиційні фрейдистські погляди, особливо теорію сексуальності, так само як і інстинктивну орієнтацію психоаналізу та його генетичну психологію.

Карен Горні
нім. Karen Horney
Народилася 16 вересня 1885(1885-09-16)
Гамбург, Німеччина
Померла 4 грудня 1952(1952-12-04) (67 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Поховання Фернкліффd
Країна  Німеччина
 США
Національність німка
Діяльність психіатр, психоаналітикиня, письменниця, психотерапевтка
Alma mater університет Фрайбурга
HU Berlin
Геттінгенський університет
Галузь психоаналіз
Членство German Psychoanalytical Societyd
New York Psychoanalytic Societyd
У шлюбі з Oskar Horneyd
Еріх Фромм
Діти Brigitte Horneyd
Marianne Eckardtd
Renate Horneyd
 Карен Горні у Вікісховищі

Удостоєна місця на «Поверху спадщини».

Життєпис Редагувати

Карен Горні народилася 16 вересня 1885 р. у Гамбургу. Батько, Берндт Вакельз Даніелсен, був капітаном корабля, авторитарним та релігійним (діти прозвали його «метальником Біблії»), впевненим у вищості чоловіків над жінками. Мати, датчанка Клотільда (відома як «Сонні»), вільномисляча і красива жінка, на 18 років молодша від чоловіка, дуже відрізнялася від нього, будучи набагато витонченішою. Мала старшого брата і чотирьох старших зведених братів і сестер від першого шлюбу батька. Карен завжди відчувала себе позбавленою батьківської любові і натомість віддала свою прихильність матері.

У 9 років закохалася у старшого брата Берндта, що був збентежений її залицяннями і невдовзі відштовхнув її. Це стало причиною першої з низки депресій Карен — проблеми, яка турбуватиме її все життя.

Більшу частину дитинства і юності Карен мучили сумніви у власних достоїнствах, що ускладнювалися відчуттям зовнішньої непривабливості (хоча оточуючі з цим не погоджувались). Почуття несамоцінності вона компенсувала, ставши блискучою і амбіційною студенткою, спрямувавши свою енергію на розвиток інтелектуальних здібностей. Ця зміна ставлення до життя сталася у 9 років: «Оскільки я не могла стати красунею, я вирішила стати розумною» (Rubins, 1978,р. 14).

У 14 прийняла рішення стати лікаркою. Ціль була досягнута через 7 років, зі вступом до Фрайбургського університету.

1904 року батьки розлучилися, матір пішла з дому з обома дітьми. Мати Карен померла у 1911 р., і це дуже вразило її.

Майже весь час навчання страждала від важких приступів депресії. Одного разу, за свідченням біографів, була врятована чоловіком при спробі самогубства (Rubins, 1978).

Під час навчання Карен зустріла студента-юриста Оскара Горні, за яким у 1910 одружилась. Наступного року народила першу з трьох доньок, Бригітту. Шлюб з Оскаром Горні підтвердив теорію Фрейда: Оскар був таким же авторитарним і суворим із своїм дітьми, як батько Карен був із нею. Спочатку Горні сприймала те, що її діти ростуть у подібній атмосфері, як звичайну річ, але пізніше, у 1920-х роках, її відношення до виховання дітей змінилося.

У 1923 р. фірма Оскара Горні збанкрутувала, а пізніше у нього розвинувся менінгіт. Оскар швидко став роздратованим, відлюдним і чварним. Того ж року брат Карен помер від легеневого захворювання. Розлучення батьків і їх смерть протягом одного року (1911), а також зростаючі сумніви в цінності психоаналізу погіршили психічне здоров'я Горні. Вона занурилася у другу стадію депресії; протягом відпустки запливла далеко в море і обдумувала самогубство.

У 1926 р. Карен з трьома доньками залишила будинок Оскара. У 1930 вони емігрували до США і оселилася у Брукліні. Після розлучення з чоловіком Карен збудувала успішну психіатричну кар'єру: працювала в Берлінському психіатричному інституті і була дуже захоплена викладанням, написанням наукових робіт і подорожами.

Карен Горні померла у 1952 році.

Кар'єра та наукова діяльність Редагувати

Вища освіта стала доступною для німецьких жінок тільки у 1900 р. У 1904 році Фрайбурзький університет був одним з перших навчальних закладів в Німеччині, який приймав жінок на медичні курси; в 1906 році Горні до нього вступає, ставши першою жінкою в Німеччині, що отримала дозвіл вивчати медицину.

У 1908 перевелася до Геттінгенського університету, потім — до Берлінського, який закінчила у 1913 (в 1915 там отримала медичний ступінь).

1910 року, після народження первістки, Карен Горні визначилася з науковими інтересами, вирішивши вивчати тоді ще нову науку психоаналізу.

У 1920-х отримала місце в Інституті психоаналізу в Берліні, де протягом кількох років до того вивчала психоаналіз, а протягом кількох років потому — читала лекції з психоаналізу. Карл Абрахам, кореспондент Зигмунда Фройда, вважав Карен Горні дуже обдарованою аналітикинею та викладачкою психоаналізу.

У Брукліні, який у 1930-х роках був домівкою великої інтелектуальної спільноти, частково через єврейську еміграцію з Європи, зокрема Німеччини, Горні знайомиться з Еріхом Фроммом та Гаррі Стеком Салліваном. Першою посадою в американській кар'єрі було віце-директорство в Чиказькому інституті психоаналізу. Протягом бруклінського періоду Горні розвинула та вдосконалила свої складні теорії щодо неврозу та особистості, які базувалися на досвіді, отриманому під час роботи в галузі психотерапії. Переїхала в США з Німеччини у 1932 для роботи в Чиказькому психоаналітичному інституті. В 1934 переїжджає до Нью-Йорка, де веде заняття в Новій школі соціальних досліджень, а також в Нью-Йоркському психоаналітичному інституті.

У 1937 р. Горні видала «Невротичну особистіть нашого часу» («The Neurotic Personality of Our Time»), що здобула велику популярність.

В 1941 році колеги виганяють Карен Горні з Чиказкього інституту психоаналізу, позбавивши посади, через її відхід в теорії та практиці роботи від ортодоксального психоаналізу, і вона засновує власну Асоціацію сприяння розвитку психоаналізу (Association for the Advancement of Psychoanalysis), зайнявши деканське крісло Американського інституту психоаналізу. Згодом Горні почала викладати у Нью-йоркському медичному коледжі, продовжуючи психіатричну практику до самої смерті у 1952 р.

Науковий доробок Редагувати

В іншому мовному розділі є повніша стаття Karen Horney(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

В результаті переїзду з Німеччини до США Горні вдалось проаналізувати, в якій мірі культурне середовище впливає на утворення невротичної поведінки: «Тоді я побачила, що стосунки між людьми і неврози в цій країні багато в чому відрізняються від тих, котрі я спостерігала в європейських країнах. І що пояснити це може лише відмінність в цивілізаціях» (з «Наших внутрішніх конфліктів»).

Невроз формують вплив оточуючого соціального середовища і деструкція людських взаємостосунків. Ортодоксальний психоаналіз же орієнтується на генетичні та інстинктивні причини. Наприклад, у фрейдизмі придушення (культурою) інстинктів приводить до формування неврозу (приклад — Едіпів комплекс). В результаті міняється смисл терапії. Ціль ортодоксального психоаналізу — допомогти впоратися зі своїми інстинктами. За Горні ціль терапії полягає у відновленні стосунків з людьми і собою, віднаходженні точки опори в собі, позбавлення від невротичних захисних механізмів, що лиш частково допомагають людині долати життєві труднощі, а при більш глибокому розгляді закривають можливість нормального життя.

Своє трактування невротичних конфліктів Горні видозмінила в головній і найзрілішій роботі «Невроз і особистісне зростання: Боротьба за самореалізацію» (1950). В протиборстві несумісних невротичних схильностей Горні стала бачити лише частковий випадок невротичних конфліктів. Вводячи поняття «центрального внутрішнього конфлікту» як конфлікту між «реальним» і «ідеальним» Я, Горні підкреслювала, що він є більш глибоким, ніж конфлікт різних невротичних сил: «Коли раніше, в інших своїх книгах, я використовувала термін „невротичний конфлікт“, я мала на увазі конфлікт між двома несумісними компульсивними потягами. Однак центральний внутрішній конфлікт — це конфлікт між здоровими і невротичними, конструктивними і деструктивними силами. … За аналогією з державою, це розрізнення між зіткненням інтересів окремих груп і втягненням всієї країни в громадянську війну.»

Невротичні потреби Редагувати

Згідно Горні, на відміну від здорових людей, невротичні особистості характеризуються наявністю ряду невротичних потреб (тобто потреб, від яких вони психологічно залежать):

  1. У позитивній афектації (у вираженні позитивних почуттів) і схвалення з боку оточуючих;
  2. У партнерові (людина з невротичною вираженістю цієї потреби переоцінює любов, вкрай боїться бути залишеною, життєво потребує когось більш сильного і авторитетного, ніж сама, і шукає емоційної залежності і прихильності цього партнера чи партнерки);
  3. В обмеженні свого життя вузькими рамками (невротичні люди лякаються нескромності, вважають, що невимогливість дуже цінна, оскільки безпечна, та ін.);
  4. У силі (мається на увазі емоційна залежність від того, що є символом сили для даної людини; це може бути фізична сила, інтелектуальна, влада, гроші, певного роду інформація тощо);
  5. У використанні, експлуатації інших;
  6. У престижі;
  7. У тому, щоб бути об'єктом захоплення;
  8. У невротичних амбіціях в особистих досягненнях;
  9. У самодостатності і незалежності (невротичні люди можуть несвідомо панічно боятися залежати від кого- або чого-небудь і організовувати своє життя відповідно до цього, наприклад за типом «самотнього вовка»);
  10. У бездоганності і незаперечності (невротична особистість категорично переконана, що не можна робити помилки, бути критикованою, терпіти невдачі; такі люди постійно шукають в собі недоліки, щоб їх виправити і таким чином приховати від інших).

Ці десять невротичних потреб Горні розбила на три групи за трьома основними напрямками руху або типами поведінки (векторами побудови стосунків з навколишнім світом) суб'єкта по відношенню до інших людей: «ДО» інших, «ВІД» інших і «ПРОТИ» інших. Ця модель може бути з успіхом використана навіть на початковій стадії психологічного консультування будь-якого виду чи типу.

Бібліографія Редагувати

  • Горні К. (The Neurotic Personality of our Time), 1937. / пер. з англ. і примітки А. І. Фета. — Philosophical arkiv, Nyköping (Sweden), 2016. — 186 с. — ISBN 978-91-983073-3-7. Книга написана доступною для людей без психоаналітичної освіти мовою, оскільки передбачає самолікування. Головна цінність книги — системний опис неврозу. Послідовно викладений великий об'єм розмаїтих причинно-наслідкових зв'язків. Основні теми — тривога, ворожість, компульсивний потяг до любові і влади, невротичне почуття провини.
  • Горні К. Психологія жінки (Feminine Psychology), 1922-37.
  • Горні К. Нові шляхи в психоаналізі (New Ways in Psychoanalysis), 1939. Містить спеціальну термінологію, що не надто заважає читанню.
  • Горні К. Самоаналіз (Self-analysis), 1942.
  • Горні К. Наші внутрішні конфлікти (Our Inner Conflicts), 1945.
  • Горні К. Are You Considering Psychoanalysis?, 1946.
  • Горні К. Невроз і особистісне зростання (Neurosis and Human Growth), 1950.
  • Горні К. Невротична потреба в любові.
  • The Collected Works of Karen Horney (2 vols.), 1950.
  • The Adolescent Diaries of Karen Horney, 1980.
  • Final Lectures, 1991.
  • The Therapeutic Process: Essays and Lectures, 1999.
  • The Unknown Karen Horney: Essays on Gender, Culture, and Psychoanalysis, 2000.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карен Горні


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karen Gorni angl Karen Horney ˈhɔrnaɪ urodzhena Danielsen 16 veresnya 1885 4 grudnya 1952 amerikanska doslidnicya v carini psihoanalizu psihiatriyi ta psihologiyi norvezko datskogo pohodzhennya yaskrava predstavnicya neofrejdizmu avtorka originalnoyi teoriyi osobistosti odna z klyuchovih postatej u oblasti zhinochoyi psihologiyi Teoriyi Gorni doslidzhuyut deyaki tradicijni frejdistski poglyadi osoblivo teoriyu seksualnosti tak samo yak i instinktivnu oriyentaciyu psihoanalizu ta jogo genetichnu psihologiyu Karen Gorninim Karen HorneyNarodilasya 16 veresnya 1885 1885 09 16 Gamburg NimechchinaPomerla 4 grudnya 1952 1952 12 04 67 rokiv Nyu Jork shtat Nyu Jork SShAPohovannya FernkliffdKrayina Nimechchina SShANacionalnist nimkaDiyalnist psihiatr psihoanalitikinya pismennicya psihoterapevtkaAlma mater universitet Frajburga HU Berlin Gettingenskij universitetGaluz psihoanalizChlenstvo German Psychoanalytical Societyd New York Psychoanalytic SocietydU shlyubi z Oskar Horneyd Erih FrommDiti Brigitte Horneyd Marianne Eckardtd Renate Horneyd Karen Gorni u VikishovishiUdostoyena miscya na Poverhu spadshini Zmist 1 Zhittyepis 2 Kar yera ta naukova diyalnist 3 Naukovij dorobok 3 1 Nevrotichni potrebi 4 Bibliografiya 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiKaren Gorni narodilasya 16 veresnya 1885 r u Gamburgu Batko Berndt Vakelz Danielsen buv kapitanom korablya avtoritarnim ta religijnim diti prozvali jogo metalnikom Bibliyi vpevnenim u vishosti cholovikiv nad zhinkami Mati datchanka Klotilda vidoma yak Sonni vilnomislyacha i krasiva zhinka na 18 rokiv molodsha vid cholovika duzhe vidriznyalasya vid nogo buduchi nabagato vitonchenishoyu Mala starshogo brata i chotiroh starshih zvedenih brativ i sester vid pershogo shlyubu batka Karen zavzhdi vidchuvala sebe pozbavlenoyu batkivskoyi lyubovi i natomist viddala svoyu prihilnist materi U 9 rokiv zakohalasya u starshogo brata Berndta sho buv zbentezhenij yiyi zalicyannyami i nevdovzi vidshtovhnuv yiyi Ce stalo prichinoyu pershoyi z nizki depresij Karen problemi yaka turbuvatime yiyi vse zhittya Bilshu chastinu ditinstva i yunosti Karen muchili sumnivi u vlasnih dostoyinstvah sho uskladnyuvalisya vidchuttyam zovnishnoyi neprivablivosti hocha otochuyuchi z cim ne pogodzhuvalis Pochuttya nesamocinnosti vona kompensuvala stavshi bliskuchoyu i ambicijnoyu studentkoyu spryamuvavshi svoyu energiyu na rozvitok intelektualnih zdibnostej Cya zmina stavlennya do zhittya stalasya u 9 rokiv Oskilki ya ne mogla stati krasuneyu ya virishila stati rozumnoyu Rubins 1978 r 14 U 14 prijnyala rishennya stati likarkoyu Cil bula dosyagnuta cherez 7 rokiv zi vstupom do Frajburgskogo universitetu 1904 roku batki rozluchilisya matir pishla z domu z oboma ditmi Mati Karen pomerla u 1911 r i ce duzhe vrazilo yiyi Majzhe ves chas navchannya strazhdala vid vazhkih pristupiv depresiyi Odnogo razu za svidchennyam biografiv bula vryatovana cholovikom pri sprobi samogubstva Rubins 1978 Pid chas navchannya Karen zustrila studenta yurista Oskara Gorni za yakim u 1910 odruzhilas Nastupnogo roku narodila pershu z troh donok Brigittu Shlyub z Oskarom Gorni pidtverdiv teoriyu Frejda Oskar buv takim zhe avtoritarnim i suvorim iz svoyim ditmi yak batko Karen buv iz neyu Spochatku Gorni sprijmala te sho yiyi diti rostut u podibnij atmosferi yak zvichajnu rich ale piznishe u 1920 h rokah yiyi vidnoshennya do vihovannya ditej zminilosya U 1923 r firma Oskara Gorni zbankrutuvala a piznishe u nogo rozvinuvsya meningit Oskar shvidko stav rozdratovanim vidlyudnim i chvarnim Togo zh roku brat Karen pomer vid legenevogo zahvoryuvannya Rozluchennya batkiv i yih smert protyagom odnogo roku 1911 a takozh zrostayuchi sumnivi v cinnosti psihoanalizu pogirshili psihichne zdorov ya Gorni Vona zanurilasya u drugu stadiyu depresiyi protyagom vidpustki zaplivla daleko v more i obdumuvala samogubstvo U 1926 r Karen z troma donkami zalishila budinok Oskara U 1930 voni emigruvali do SShA i oselilasya u Bruklini Pislya rozluchennya z cholovikom Karen zbuduvala uspishnu psihiatrichnu kar yeru pracyuvala v Berlinskomu psihiatrichnomu instituti i bula duzhe zahoplena vikladannyam napisannyam naukovih robit i podorozhami Karen Gorni pomerla u 1952 roci Kar yera ta naukova diyalnist RedaguvatiVisha osvita stala dostupnoyu dlya nimeckih zhinok tilki u 1900 r U 1904 roci Frajburzkij universitet buv odnim z pershih navchalnih zakladiv v Nimechchini yakij prijmav zhinok na medichni kursi v 1906 roci Gorni do nogo vstupaye stavshi pershoyu zhinkoyu v Nimechchini sho otrimala dozvil vivchati medicinu U 1908 perevelasya do Gettingenskogo universitetu potim do Berlinskogo yakij zakinchila u 1913 v 1915 tam otrimala medichnij stupin 1910 roku pislya narodzhennya pervistki Karen Gorni viznachilasya z naukovimi interesami virishivshi vivchati todi she novu nauku psihoanalizu U 1920 h otrimala misce v Instituti psihoanalizu v Berlini de protyagom kilkoh rokiv do togo vivchala psihoanaliz a protyagom kilkoh rokiv potomu chitala lekciyi z psihoanalizu Karl Abraham korespondent Zigmunda Frojda vvazhav Karen Gorni duzhe obdarovanoyu analitikineyu ta vikladachkoyu psihoanalizu U Bruklini yakij u 1930 h rokah buv domivkoyu velikoyi intelektualnoyi spilnoti chastkovo cherez yevrejsku emigraciyu z Yevropi zokrema Nimechchini Gorni znajomitsya z Erihom Frommom ta Garri Stekom Sallivanom Pershoyu posadoyu v amerikanskij kar yeri bulo vice direktorstvo v Chikazkomu instituti psihoanalizu Protyagom bruklinskogo periodu Gorni rozvinula ta vdoskonalila svoyi skladni teoriyi shodo nevrozu ta osobistosti yaki bazuvalisya na dosvidi otrimanomu pid chas roboti v galuzi psihoterapiyi Pereyihala v SShA z Nimechchini u 1932 dlya roboti v Chikazkomu psihoanalitichnomu instituti V 1934 pereyizhdzhaye do Nyu Jorka de vede zanyattya v Novij shkoli socialnih doslidzhen a takozh v Nyu Jorkskomu psihoanalitichnomu instituti U 1937 r Gorni vidala Nevrotichnu osobistit nashogo chasu The Neurotic Personality of Our Time sho zdobula veliku populyarnist V 1941 roci kolegi viganyayut Karen Gorni z Chikazkogo institutu psihoanalizu pozbavivshi posadi cherez yiyi vidhid v teoriyi ta praktici roboti vid ortodoksalnogo psihoanalizu i vona zasnovuye vlasnu Asociaciyu spriyannya rozvitku psihoanalizu Association for the Advancement of Psychoanalysis zajnyavshi dekanske krislo Amerikanskogo institutu psihoanalizu Zgodom Gorni pochala vikladati u Nyu jorkskomu medichnomu koledzhi prodovzhuyuchi psihiatrichnu praktiku do samoyi smerti u 1952 r Naukovij dorobok RedaguvatiV inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Karen Horney angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad V rezultati pereyizdu z Nimechchini do SShA Gorni vdalos proanalizuvati v yakij miri kulturne seredovishe vplivaye na utvorennya nevrotichnoyi povedinki Todi ya pobachila sho stosunki mizh lyudmi i nevrozi v cij krayini bagato v chomu vidriznyayutsya vid tih kotri ya sposterigala v yevropejskih krayinah I sho poyasniti ce mozhe lishe vidminnist v civilizaciyah z Nashih vnutrishnih konfliktiv Nevroz formuyut vpliv otochuyuchogo socialnogo seredovisha i destrukciya lyudskih vzayemostosunkiv Ortodoksalnij psihoanaliz zhe oriyentuyetsya na genetichni ta instinktivni prichini Napriklad u frejdizmi pridushennya kulturoyu instinktiv privodit do formuvannya nevrozu priklad Edipiv kompleks V rezultati minyayetsya smisl terapiyi Cil ortodoksalnogo psihoanalizu dopomogti vporatisya zi svoyimi instinktami Za Gorni cil terapiyi polyagaye u vidnovlenni stosunkiv z lyudmi i soboyu vidnahodzhenni tochki opori v sobi pozbavlennya vid nevrotichnih zahisnih mehanizmiv sho lish chastkovo dopomagayut lyudini dolati zhittyevi trudnoshi a pri bilsh glibokomu rozglyadi zakrivayut mozhlivist normalnogo zhittya Svoye traktuvannya nevrotichnih konfliktiv Gorni vidozminila v golovnij i najzrilishij roboti Nevroz i osobistisne zrostannya Borotba za samorealizaciyu 1950 V protiborstvi nesumisnih nevrotichnih shilnostej Gorni stala bachiti lishe chastkovij vipadok nevrotichnih konfliktiv Vvodyachi ponyattya centralnogo vnutrishnogo konfliktu yak konfliktu mizh realnim i idealnim Ya Gorni pidkreslyuvala sho vin ye bilsh glibokim nizh konflikt riznih nevrotichnih sil Koli ranishe v inshih svoyih knigah ya vikoristovuvala termin nevrotichnij konflikt ya mala na uvazi konflikt mizh dvoma nesumisnimi kompulsivnimi potyagami Odnak centralnij vnutrishnij konflikt ce konflikt mizh zdorovimi i nevrotichnimi konstruktivnimi i destruktivnimi silami Za analogiyeyu z derzhavoyu ce rozriznennya mizh zitknennyam interesiv okremih grup i vtyagnennyam vsiyeyi krayini v gromadyansku vijnu Nevrotichni potrebi Redaguvati Zgidno Gorni na vidminu vid zdorovih lyudej nevrotichni osobistosti harakterizuyutsya nayavnistyu ryadu nevrotichnih potreb tobto potreb vid yakih voni psihologichno zalezhat U pozitivnij afektaciyi u virazhenni pozitivnih pochuttiv i shvalennya z boku otochuyuchih U partnerovi lyudina z nevrotichnoyu virazhenistyu ciyeyi potrebi pereocinyuye lyubov vkraj boyitsya buti zalishenoyu zhittyevo potrebuye kogos bilsh silnogo i avtoritetnogo nizh sama i shukaye emocijnoyi zalezhnosti i prihilnosti cogo partnera chi partnerki V obmezhenni svogo zhittya vuzkimi ramkami nevrotichni lyudi lyakayutsya neskromnosti vvazhayut sho nevimoglivist duzhe cinna oskilki bezpechna ta in U sili mayetsya na uvazi emocijna zalezhnist vid togo sho ye simvolom sili dlya danoyi lyudini ce mozhe buti fizichna sila intelektualna vlada groshi pevnogo rodu informaciya tosho U vikoristanni ekspluataciyi inshih U prestizhi U tomu shob buti ob yektom zahoplennya U nevrotichnih ambiciyah v osobistih dosyagnennyah U samodostatnosti i nezalezhnosti nevrotichni lyudi mozhut nesvidomo panichno boyatisya zalezhati vid kogo abo chogo nebud i organizovuvati svoye zhittya vidpovidno do cogo napriklad za tipom samotnogo vovka U bezdogannosti i nezaperechnosti nevrotichna osobistist kategorichno perekonana sho ne mozhna robiti pomilki buti kritikovanoyu terpiti nevdachi taki lyudi postijno shukayut v sobi nedoliki shob yih vipraviti i takim chinom prihovati vid inshih Ci desyat nevrotichnih potreb Gorni rozbila na tri grupi za troma osnovnimi napryamkami ruhu abo tipami povedinki vektorami pobudovi stosunkiv z navkolishnim svitom sub yekta po vidnoshennyu do inshih lyudej DO inshih VID inshih i PROTI inshih Cya model mozhe buti z uspihom vikoristana navit na pochatkovij stadiyi psihologichnogo konsultuvannya bud yakogo vidu chi tipu Bibliografiya RedaguvatiGorni K Nevrotichna osobistist nashogo chasu The Neurotic Personality of our Time 1937 per z angl i primitki A I Feta Philosophical arkiv Nykoping Sweden 2016 186 s ISBN 978 91 983073 3 7 Kniga napisana dostupnoyu dlya lyudej bez psihoanalitichnoyi osviti movoyu oskilki peredbachaye samolikuvannya Golovna cinnist knigi sistemnij opis nevrozu Poslidovno vikladenij velikij ob yem rozmayitih prichinno naslidkovih zv yazkiv Osnovni temi trivoga vorozhist kompulsivnij potyag do lyubovi i vladi nevrotichne pochuttya provini Gorni K Psihologiya zhinki Feminine Psychology 1922 37 Gorni K Novi shlyahi v psihoanalizi New Ways in Psychoanalysis 1939 Mistit specialnu terminologiyu sho ne nadto zavazhaye chitannyu Gorni K Samoanaliz Self analysis 1942 Gorni K Nashi vnutrishni konflikti Our Inner Conflicts 1945 Gorni K Are You Considering Psychoanalysis 1946 Gorni K Nevroz i osobistisne zrostannya Neurosis and Human Growth 1950 Gorni K Nevrotichna potreba v lyubovi The Collected Works of Karen Horney 2 vols 1950 The Adolescent Diaries of Karen Horney 1980 Final Lectures 1991 The Therapeutic Process Essays and Lectures 1999 The Unknown Karen Horney Essays on Gender Culture and Psychoanalysis 2000 Dzherela ta literatura RedaguvatiGorni Karen Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 701 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Rubins J L Karen Horney Gentle rebel of psychoanalysis New York Dial Press 1978 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karen Gorni Mizhnarodne tovaristvo Karen Gorni angl Stepanov S S Karen Horni Karen Horney 1885 1952 Arhivovano 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Sergej Stepanov HPSY RU Biografiya Karen Gorni ta posilannya na elektronni versiyi yiyi robit Fragment z Nevrotichnoyi osobistosti nashogo chasu Arhivovano 29 serpnya 2018 u Wayback Machine Psychoanalytic Social Theory Karen Horney Arhivovano 28 lyutogo 2013 u Wayback Machine angl The Dynamic Self Searching for Growth and Authenticity Karen Horney s Contribution to Humanistic Psychology Arhivovano 2 chervnya 2019 u Wayback Machine angl http aipnyc org Arhivovano 26 travnya 2012 u Wayback Machine NYC Municipal Archives WNYC audiozapis Karen Gorni Arhivovano 29 serpnya 2018 u Wayback Machine angl Biografiya na Webster edu angl Lecture notes alongside psychological opinions at Sonoma edu Arhivovano 14 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl Komentar do Our Inner Conflicts z 50 Psychology Classics 2007 angl Knigi K Gorni na Internet Archive angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karen Gorni amp oldid 38269924