Садо́ (яп. 茶道, ちゃどう / さどう, чядо: садо: «шлях чаю») або Чяною́ (яп. 茶の湯, ちゃのゆう, тяною:, «чайний окріп») — система правил приготування зеленого чаю і чаювання в Японії. Оформилася у XIV столітті, у період Муромачі. Розвинулась як окремий вид мистецтва з другої половини XVII століття. Поширенна серед різних верств населення з XVIII століття. Відома у Західному світі як Чайна церемонія.
Історія
Японський архіпелаг знаходиться на сході зони лаврових лісів і чай, як складова рослина цієї зони, міг зростати на його території, однак жодних ознак поширення чаю в Японії природним шляхом в минулому не зафіксовано. Знання ж про техніку вирощування, обробки і приготування чаю потрапили до архіпелагу лише у IX столітті з Китаю, на початку періоду Хей'ан. Припускають, що культура чаювання з'явилася у Японії після 804 року, коли буддистські ченці Кукай і повернулися зі стажування у китайській імперії Тан на батьківщину. Поштовхом до розвитку цієї культури стала діяльність монаха Ейчю, який після 30-річного перебування у Китаї поширював серед аристократів і духовенства двору Імператора Саґи заморський звичай розпиття чаю. Наприкінці IX століття мода на чаювання зникла, проте у буддистських монастирях столиці залишилась практика поїти ченців чаєм під час нічних (всенічних) молебнів і служінь як антиснодійним. З цією метою чай вирощували на маленьких чайних садах цих монастирів, а також садах Імператорського палацу.
Тогочасний чай у Китаї і Японії називали «кубиковим». Під час приготування напою, чайний кубик розкрошували і заварювали у окропі. Проте у 2-й половині X століття китайці перейшли від «кубикового» до «порошкового» чаю. Про цей вид чаю згадував у своєму щоденнику японський монах , який у 1072 році стажувався у китайській імперії Сун. Монах вживав чайний напій як ліки, але повідомляв, що китайці п'ють його як воду і, зазвичай, подають гостям. Популяризацію нового «порошкового» чаю в Японії здійснив дзенівський чернець Ейсай, який у 1168 і 1191 роках перебував на навчанні у Китаї. У трактаті , який було піднесено шьоґуну Мінамото но Санетомо, він так само наголошував на лікувальних властивостях чайного напою.
Культура вирощування чаю в Японії також пов'язана із діяльністю Ейсая. Перший доброякісний японський чай було отримано із привезених ним китайських зерен, які він передав ченцю , настоятелю столичного монастиря у місцевості Тоґаноо. Цей чай отримав назву тоґанооського, або «справжнього» і протиставлявся «несправжньому», який вирощували у інших районах країни. У XIII столітті, у період Камакура, вирощування чаю прижилося у сільській місцевості, так що у XIV столітті влада впровадила особливий податок на селян — «чайовий». Поширення чайної культури сприяло появі , на яких учасники дегустували чаї різних виробників та змагалися у визначенні «справжнього» і «несправжнього» чаю. Ці азартні турніри були популярними у середовищі заможних верств населення: аристократії, частини самурайства та купців.
Етикет чайної церемонії закладався працями таких ченців як (1394–1481), — наставник храму Дайтокуджі у Кіото. Один з його учнів Мурата Дзюко (1422–1502) заклав основи чайної традіції завдяки шьоґунові Ісіміцу з роду Ашікаґа (1435–1490).
Патріархом сучасної чайної церемонії, яка відома широко в Японії і за кордоном, став сакайський купець Сен но Рікю (1522–1591).
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Принципи чайної церемонії
Класичне чайне дійство як процес регулюється чотирма принципами: гармонія (Ва), шанування (Кей), чистота (Сей), спокій (Джяку), які називають «чотирма шляхетними істинами» шляху чаю, за аналогією з «чотирма шляхетними істинами» буддизму, підкреслюючи їх найважливіше значення для чайної церемонії.
«Гармонія» передбачає внутрішню єдність між учасниками чаювання, коли перестають відчуватися відмінності між «гостями» («головним гостем» та іншими «гостями») і між «гостями» і «господарем» — всі присутні стають якимось внутрішнім однорідним цілим. Душевний стан учасників церемонії повинно бути співзвучним атмосфері панує в чайної кімнаті.
«Шанування» — у ньому проглядаються два рівні. Перший рівень — загальнокультурний. Учасник чаювання повинен з повагою ставитися до присутніх в чайній кімнаті, до свого настрою, до дійства, до оточуючих речей. Другий рівень — буддистський. Приклад такого шанування можна побачити у ставленні до оточуючих Бодхісаттви Садапарібхути (Ніколи Не зневажати), персонажа Сутри про Квітці Лотоса Чудової Дхарми. Садапарібхута ставився з повагою навіть до останнього негідника, оскільки знав, що справжня природа будь-якої живої істоти — «природа Будди». З такою же повагою повинен ставитися учасник церемонії до чайного дійства.
«Чистота» — брати участь у чайній церемонії можна тільки з чистим серцем і помислами, без будь-яких корисливих намірів. Чистота ототожнюється з добром. Звільнення від нечистот асоціювалося з набуттям заступництва богів, і, отже, зі здоров'ям і отриманням всіляких благ. Проходження учасників чайного дійства по «росяній землі», ополіскування рота і обмивання рук перед входом в чайну кімнату повторює церемонію очищення водою рук і рота перед входом в синтоїстське святилище. У саду біля чайного будиночка споруджувався туалет, який не використовувався за призначенням, а символізував очищеність, як примикає до будиночка території, так і внутрішніх його приміщень.
«Спокій» — неодмінною умовою участі в чайній церемонії є спокійне стану духу як «господаря» так і «гостей». З повним спокоєм, тобто без хвилювання чи роздратування, учасники чаювання повинні ставитися до ритуалу, використовуваної начиння. Ці вимоги являють собою всього лише зовнішні вираження прямування цьому принципу. Він має глибинний буддистський пласт, який відкривається в процесі чайного дійства. Отже, стан повного спокою знаходиться учасниками чаювання тоді, коли він осягає справжню сутність буття, його порожнечу, і чайне дійство як раз і є засобом досягнення цього спокою. Участь у чайній церемонії означає сходження за рівнями спокою — від відносного (спокій думок, рухів, погляду на навколишнє) до абсолютного.
«Гармонія», «шанування», «чистота» і «спокій» є різними сторонами єдиного цілого, тому всі чотири категорії взаємозалежні, тому недотримання будь-якого принципу робить чаювання неповноцінним. Відчуття учасника чайної церемонії вабі, проведеної відповідно до основоположних установками такого роду дійства передається знаменитою фразою «єдине збори в житті (Ітіго-ітіе)».
Класичними вважаються міркування про «єдиний чаюванні в житті» Ші Наосуке в трактаті «Збори про єдиному чаювання». У цьому творі докладно розглядається настрій господаря і гостя з початку і до кінця чайного зборів. Навіть якщо збори з тим самим господарем і з тими ж гостями повторювати неодноразово, збори в якому беруть участь сьогодні ці особи, не буде таким же вдруге. Це дійсно єдине збори. Господар направляє своє серце на десять тисяч справ, повністю вичерпує свою щирість і щирість, щоб не було ні найменшої грубості по відношенню до гостей. Гості ж знають, що зустрітися з господарем на такому зібранні ще раз — важко і тому повинні обмінятися з ним щирістю. Вищий сенс «єдиних зборів в життя» полягає саме в тому, щоб ні господар, ні гості, в жодному разі не пили навіть ковтка чаю зі зверхністю до цього дійства. Всі учасники даного чаювання спілкуються безпосередньо через серце. Саме під час «єдиних зборів» учасники звільняються від уподобань до всього зовнішнього, «до тимчасових іменах», і відкривають у собі «природу Будди», то, що свого часу дає імпульс до прояву в звичайному житті всіх прихованих фізичних і духовних сил, а також відчуття безмежного щастя.
Чайна церемонія
Чайна церемонія — складна і досить багатопланова дія, що реалізовується, перш за все через ритуал. У свою чергу проходження ритуалу вимагає відповідного душевного настрою і так сказати матеріального забезпечення. Тільки за таких умов можливе досягнення мети чайної церемонії — розуміння учасниками «смаку дзен і смаку чаю».
Організація чайного дійства починається із запрошення гостей. Основним принципом цього першого акту, а за ним і всіх інших, є задоволення бажань інших, навіть за рахунок власних почуттів і симпатій. Це правило базується в першу чергу на шануванні. Улаштовувач чайної церемонії повинен ретельно обміркувати список запрошених гостей, кількість яких в стандартній церемонії становить п'ять чоловік. Особлива увага приділяється вибору головного гостя (секаку). Це повинна бути шанована людина, яка добре знає ритуал, адже саме вона починає всі ритуальні дії, які належить виконати гостям. Особа, яку господар вирішив запросити як головного гостя, сповіщається за тиждень або ж раніше.
Після переговорів з головним гостем і узгодженням списку інших учасників церемонії господар направляє письмові запрошення іншим потенційним учасникам дійства. У листах вказується час і місце проведення чаювання, його вид, перераховуються всі запрошені особи. Отримавши листа, ця особа має якомога швидше дати відповідь господареві.
Для церемонії гості готують відповідний одяг. Гості приносять з собою складені аркуші паперу, свого роду серветки, які кладуть за одворот кімоно, дві шовкові хустки — велику і маленьку, а також загострену паличку (куромодзі). За допомогою куромодзі беруть деякі види солодощів, що подають після закусок.
За багатовікову історію чайної церемонії устоялося і здобуло канонічні форми сім типів чаювань:
- «Чайне дійство на світанку» (анацукі-но чяджі).
- «Чайне дійство вранці» (аса-но чяджі).
- «Чайне дійство опівдні» (сеґо-но чяджі).
- «Чайне дійство вночі» (ебанаші-но тядзи).
- «Чайне дійство зі ласощами» (каші-но чяджі).
- «Чайне дійство поза (певного) часу» (Фуджі-но чяджі).
- «Чайне дійство (влаштовується для тих, хто) прийшов після (основного чаювання)» (атомі-но чяджі).
Еталонною вважається чайна церемонія, яка влаштовується в середині дня, що збігається з часом обіду. Чайне дійство є довготривалим (близько чотирьох годин) і складним за ритуалом, що складається з трьох видів: прийому їжі, пиття «густого чаю» і пиття «рідкого чаю». Центральним є на пиття «густого чаю». Важливим також є суворе виконання всіх без винятку ритуальних дій.
Чайне дійство починається зі збору гостей у спеціальному приміщенні, яке називається матіа. Тоді ж набирає чинності комплекс правил, чітко регламентує поведінку гостей. У чайній церемонії ролі розподіляються між двома сторонами — господарем і гостями. Формально господар — організатор, диригент чаювання. Гості — ведені, підкоряються вказівкам господаря. Проте протягом усього чайного дійства господар виконує по суті роль слуги: він вітає гостей на початку церемонії, виносить в чайну кімнату начиння, готує напій, підносить його гостям, після закінчення церемонії забирає начиння, проводжає гостей. Нарешті сам господар не п'є чай, а лише готує і пропонує його гостям.
Різновиди японського чаю
- Сен-Ча («ча» — чай по-японськи): найтиповіший вид японського зеленого чаю, що покриває 85 % усього обсягу. Збирають тільки м'якоть чайних листів. Збір відбувається звичайно раннім літом. Існує також і елітний сорт того ж сен-ча, зібраний раніше, у якого смак ніжніше, солодше й менш гіркий. І той, і інший чай після парової обробки мнуть і висушують. Чим чай зеленіший, тим він кращий. Сен-Ча не повинен містити жодного стебла. Тільки листи, скручені в тоненькі трубочки. Чим вони дрібніше, тим якість гірше. Вони можуть бути довгенькими, але розрубаними бути не повинні.
- Бан-Ча готується за тим же рецепті, як і сен-ча, але зі стебел.
- Ходжі-Ча — це зажарений до коричневого кольору сен-ча або бан-ча. Має дуже сильний аромат.
- Генмай-Ча — це суміш хожи-ча або сен-ча з рисинками, приготовленими під високим тиском, і іншими ароматними крупами. Своєрідний присмак смажених круп освіжає подання про чай. Його низький зміст самого чаю дозволяє вживання в будь-який час людям будь-якого віку.
- Ґекуро-Ча — це найдорожчий і найякісніший чай. Вирощується під спеціальними поличкоподібними ґратами, щоб не було прямого попадання сонця. Після температурної обробки його також мнуть і висушують, але серед гекуро буває чай ручної роботи, що позначає, що він м'ятий людськими руками. Цей чай п'ють із маленьких чашечок через його насичений смак.
- Мат-Ча — виготовляється як , у півтіні, але без переминання й перетирається в порошок. Цей сорт чаю й використовують для чайної церемонії
Чайні будиночки
Майстри чаю найпильнішу увагу приділяли організації простору навколо чайного будинку, в результаті чого з'явився спеціальний чайний сад (тянива), що одержав поширення з кінця XVI століття.
Будувалися, як правило, на невеликій ділянці землі між основними будівлями чайні будинки мали спочатку лише вузький підхід у вигляді доріжки (Родз), що в точному перекладі означає «земля, зволожена росою» або «росяна земля». Функція «Родз» полягає в очищенні гостя від скверни тлінного світу. Згодом цим терміном стали позначати і більш великий сад з цілим рядом специфічних деталей.
До кінця XVI століття чайний сад отримав розгорнуту форму. Він став ділитися невисокою огорожею з воротами на дві частини — зовнішню і внутрішню. Ці зони повинні створювати контрастний настрій. «Зовнішня росяна земля» повинна створювати відчуття очищення, «внутрішня» — посилювати настрій вабі. Прохід через сад був першим щаблем відмови від світу повсякденності, перемикання свідомості для повноти естетичного переживання. За задумом майстрів чаю, сад ставав кордоном двох світів з різними законами, правилами, нормами. Він фізично і психологічно готував людини до сприйняття мистецтва і, більш широко, — краси.
Оскільки чайні будинки стали будувати в містах, поблизу від основного житлового будинку, як правило, оточеного хоча б невеликим садом, то поступово виникла ідея спеціального чайного саду, пристрій якого підкорялося правилам ритуалу.
Від «росяній зовнішньої землі» «росяна внутрішня земля» відокремлена живоплотом, і вступити до неї можна лише через «середні брама». Центральним компонентом «росяній внутрішньої землі» є місце для обмивання рук і полоскання рота. Очищення тіла від мирської суєти і грязі є необхідною умовою повного очищення людини. До місця обмивання рук і рота, до входу в чайний будиночок гості проходять по стежці з покладених на деякій відстані один від одного каменів, які називають «летять камінням». Ці камені є функціональним найважливішим компонентом «росяній землі». Камені кладуть на такій відстані одного від одного, щоб по ним було зручно ступати. Композиції каменів можуть бути найрізноманітнішими, однак їх поєднання не повинно виглядати химерним.
На стежку укладається більший камінь, ніж будь-який з «летять» камінь, з якого зручно оглядати сад. Такий камінь називається головним каменем, або каменем для огляду речей ". Камені грають величезну роль в ландшафті «чайного саду». Традиційно виділяється сім основних каменів: 1) камінь з виїмкою для води, 2) «передній камінь», 3) камінь перед входом в чайний будиночок, 4) камені-підставки; 5) камінь на який у середні віки гості складали свої мечі, 6) камінь у місця збору гостей; 6) декоративні камені.
Нарешті, на росяній землі "встановлюються кам'яні світильники, які виконують дві функції: освітлюють Родз під час чаювань ввечері і рано вранці, і відновлює порушувана з настанням темряви рівновагу двох начал у просторі інь і янь. Як правило, встановлюються три кам'яних світильника: у «середніх воріт», біля місця обмивання рук і рота і ще де-небудь на вибір планувальника «росяній землі». Світильники намагаються розмістити серед дерев, причому так, щоб ліхтар злегка прикривався гілкою. Велике значення приділяється траві, яка росте на «росяній землі»: за нею ретельно стежать, підстригають і при необхідності висаджують ті чи інші злаки. Іноді її покривають тонким шаром ретельно підібраних і добре промитих соснових голок, в різних місцях саду роблять гори, надаючи їм вигляд природних.
Місце збору гостей — будова недалеко від вхідних воріт. Як правило, будиночок має передпокій, кімнату для приведення себе в порядок і кімнату, в якій гості очікують виходу на «росяну землю» «Закрите простір» — чайний будиночок з приміщенням для проведення чаювань — є прямим продовженням простору відкритого. Для класичної чайної церемонії є чайний будиночок, типу колиби-Саанен. Неодмінним компонентом колиби-Соан є лаз-нідзірігуті, через який гість потрапляє з росяній землі в чайну кімнату. Пролезание через лаз символізує перехід у якийсь новий стан. Підлога в чайному павільйоні покривають циновками (татамі). Стандартні розміри циновок 190×95 см дозволяли з їх допомогою не тільки визначати розміри приміщення, але і всі пропорційні відношення в інтер'єрі. У чайному павільйоні Тай-ан має розмір два татамі. У квадратному поглибленні статі містився вогнище, яка вживалася для церемоній у зимовий час.
Висота стелі різна в різних частинах кімнати: найнижчий над місцем, де сидів господар. Виконаний з натуральних нефарбованих матеріалів, як, втім, і всі інші елементи, стеля могла варіюватися в різних частинах — від простих дощок до візерункових плетених панелей з бамбука і очерету. На стелю звертали особливу увагу там, де в даху або верхній частині стіни були влаштовані вікна. Стіни чайної кімнати найчастіше покриваються грубої штукатуркою. На ґратчастий остов наноситься земля, глина, перемішана з водою і соломою. Після висихання суміші соломинки повинні проглядатися досить чітко. Найважливішим і майже обов'язковим елементом чайної кімнати є ніша — токонома. Вона грає головну роль в інтер'єрі чайної кімнати: у неї поміщають каліграфічний напис бокусекі, ставлять вазу з квіткою. Перше, що робить гість, увійшовши в чайну кімнату, це оглядає токонома і все знаходиться в ній. Зміст бокусекі, а також квітку і виставлений предмет, неабиякою мірою задають настрій чаювання. Огляд ніші є ритуальним актом, тому без токонома в чайній кімнаті обійтися важко.
У самих перших чайних будинках вікон взагалі не було, і світло проникало лише через вхід для гостей. Пристрою вікон, їх розміщення, їх формою і величиною надавалося велике значення. зазвичай невеликого розміру, вони розташовані нерегулярно і на різному рівні від статі, використовуючись майстрами чаю для точної «дозування» природного освітлення і його спрямованості на потрібну зону інтер'єру. оскільки інтер'єр був розрахований на підлозі-фігуру сидячої людини, то найважливішою була освітленість простору над підлогою. У приміщеннях, де проводяться чайні церемонії, відсутня будь-яка меблі в сучасному розумінні, проте схожу з нею роль грають полки, які є найважливішим після ніші компонентом. Зовнішній вигляд полки, предмети, що лежать на ній привертають увагу і викликають в учасників чаювання ті чи інші асоціації і створюють в кімнаті певний настрій. До чайної кімнаті примикає приміщення, в якому зберігається різне начиння, використовувана в церемонії, чай, харчові продукти. Тут же проводиться й попередня підготовка до чайного дійства. Це приміщення називають водної кімнатою.
Немає необхідності говорити, яку роль у чайній церемонії грає використовувана в ній начиння. Начиння буває далека і близька. У «Списку речей, які використовуються для чайної церемонії» складеному в 1572 р. дається така класифікація начиння:
- Чайниці і чайні чашки-теммоку — перше близьке.
- Глечик з водою і чаша для зливання води — друге близьке.
- Чайна ложка, підставка для черпака, підставка для кришки — третє близьке.
- Ваза для квітів — далеке.
- Сувої-какемоно — більш далеке
- Курильниця для пахощів, банку з пахощами — саме далеке. Критерієм дальності або близькості тих чи інших предметів начиння була роль відповідного предмета в чайному дійстві.
Під час церемонії всі предмети чайної начиння використовуються в певній послідовності, вписуючись в інтер'єр приміщення, вони функціонують, слідуючи встановленому ритму, а ритм задає ритуал чайного дійства.
Див. також
- Звичаї та етикет в Японії
- Тецубін — різновид японського чавунного чайника.
Примітки
- яп. 永忠.
- яп. 団茶, данчя. Виготовлявся пропарених листків чаю, розтовчених у ступі і спресованих у формі кульок або кубиків. Використовуйся як ароматна приправа.
- яп. 抹茶.
- 参天台五薹山記: 校本並に研究 / 林文雄著. 東京: 風間書房, 1978.
- 喫茶養生記 (講談社学術文庫 [1445]) / 栄西著 ; 古田紹欽全訳注. 東京: 講談社, 2000.
- Мьое заклав чайний сад у маєтку Уджі, володінні аристократичного . Від цього саду веде свій початок сучасні чайні плантації Удзі.
- яп. 本茶, хончя.
- яп. 非茶, хічя.
- яп. 闘茶, точя.
- Игнатович А. Н. Чайное действо. — М.: Русское феноменологическое общество, 1997.
- Афанасьев Б. Чайная церемония: Как это делается в Японии//Стиль жизни. — 2005. — № 3: Прилож. к газете «Бизнес». — C. 123—126
- Степанова Н. Чайна церемонія //Біологія. — 2007. — № 31. — C. 32-35
- Смирнова Т. Чайная церемония //Аристократ. — 2003. — № 1. — C. 51-55
- Самбрус Н. Время ча — но — ю: Чайная церемония //Бизнес. — 2004. — 8 марта. — C. 80-82
Джерела та література
Японською
- 茶道 (岩波講座日本文學) / 小宮豊隆著. 東京: 岩波書店, 1933.
- 茶道古典全集 / 千宗室編. 京都: 淡交新社, 1956—1962.
- 茶道辞典 訂正8版 / 桑田忠親編. 東京: 東京堂, 1959.
- 茶の文化史 (岩波新書 黄-89) / 村井康彦著. 東京 : 岩波書店 , 1979.
- 茶道の哲学 (講談社学術文庫 813) / 久松真一著; 藤吉慈海編. 東京: 講談社, 1987.
- 禅と能楽・茶(禅と日本文化 3) / 熊倉功夫編集・解説. 東京: ぺりかん社, 1997.
- 茶人と茶の湯の研究 / 熊倉功夫編. 京都: 思文閣出版, 2003.
- 茶の湯入門 : 美しい作法が身につく / 小西宗和著. 東京: 高橋書店, 2005.
Російською
- Дзякуан Сонтаку. Записки о дзэнском чае (Перевод, предисловие и комментарии А. И. Игнатовича) // Логос. Философско-литературный журнал. Вып. I. — М., 1991, с. 152—163. [ 3 червня 2009 у Wayback Machine.]
- В. П. Мазурик. Чайная чашка и ее функции в японском чайном действе (тяною) // Вещь в японской культуре. — М.: Вост. лит., 2003, с. 137—168. [ 27 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Т. Григорьева. Чайная церемония // Григорьева Т. П. Красотой Японии рожденный. — М., 1993, с. 355—368. [ 27 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Посилання
- Цяно Ю // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тядо |
- Офіційний сайт дому Омотесен [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (яп.)
- сайт дому Урасен[недоступне посилання з липня 2019](яп.)
- Офіційний сайт Кіотського музею чайної церемонії [ 24 липня 2009 у Wayback Machine.] (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sado yap 茶道 ちゃどう さどう chyado sado shlyah chayu abo Chyanoyu yap 茶の湯 ちゃのゆう tyanoyu chajnij okrip sistema pravil prigotuvannya zelenogo chayu i chayuvannya v Yaponiyi Oformilasya u XIV stolitti u period Muromachi Rozvinulas yak okremij vid mistectva z drugoyi polovini XVII stolittya Poshirenna sered riznih verstv naselennya z XVIII stolittya Vidoma u Zahidnomu sviti yak Chajna ceremoniya Chajna ceremoniya Pribori dlya chajnoyi ceremoniyi IstoriyaYaponskij arhipelag znahoditsya na shodi zoni lavrovih lisiv i chaj yak skladova roslina ciyeyi zoni mig zrostati na jogo teritoriyi odnak zhodnih oznak poshirennya chayu v Yaponiyi prirodnim shlyahom v minulomu ne zafiksovano Znannya zh pro tehniku viroshuvannya obrobki i prigotuvannya chayu potrapili do arhipelagu lishe u IX stolitti z Kitayu na pochatku periodu Hej an Pripuskayut sho kultura chayuvannya z yavilasya u Yaponiyi pislya 804 roku koli buddistski chenci Kukaj i povernulisya zi stazhuvannya u kitajskij imperiyi Tan na batkivshinu Poshtovhom do rozvitku ciyeyi kulturi stala diyalnist monaha Ejchyu yakij pislya 30 richnogo perebuvannya u Kitayi poshiryuvav sered aristokrativ i duhovenstva dvoru Imperatora Sagi zamorskij zvichaj rozpittya chayu Naprikinci IX stolittya moda na chayuvannya znikla prote u buddistskih monastiryah stolici zalishilas praktika poyiti chenciv chayem pid chas nichnih vsenichnih molebniv i sluzhin yak antisnodijnim Z ciyeyu metoyu chaj viroshuvali na malenkih chajnih sadah cih monastiriv a takozh sadah Imperatorskogo palacu Togochasnij chaj u Kitayi i Yaponiyi nazivali kubikovim Pid chas prigotuvannya napoyu chajnij kubik rozkroshuvali i zavaryuvali u okropi Prote u 2 j polovini X stolittya kitajci perejshli vid kubikovogo do poroshkovogo chayu Pro cej vid chayu zgaduvav u svoyemu shodenniku yaponskij monah yakij u 1072 roci stazhuvavsya u kitajskij imperiyi Sun Monah vzhivav chajnij napij yak liki ale povidomlyav sho kitajci p yut jogo yak vodu i zazvichaj podayut gostyam Populyarizaciyu novogo poroshkovogo chayu v Yaponiyi zdijsniv dzenivskij chernec Ejsaj yakij u 1168 i 1191 rokah perebuvav na navchanni u Kitayi U traktati yakij bulo pidneseno shogunu Minamoto no Sanetomo vin tak samo nagoloshuvav na likuvalnih vlastivostyah chajnogo napoyu Kultura viroshuvannya chayu v Yaponiyi takozh pov yazana iz diyalnistyu Ejsaya Pershij dobroyakisnij yaponskij chaj bulo otrimano iz privezenih nim kitajskih zeren yaki vin peredav chencyu nastoyatelyu stolichnogo monastirya u miscevosti Toganoo Cej chaj otrimav nazvu toganooskogo abo spravzhnogo i protistavlyavsya nespravzhnomu yakij viroshuvali u inshih rajonah krayini U XIII stolitti u period Kamakura viroshuvannya chayu prizhilosya u silskij miscevosti tak sho u XIV stolitti vlada vprovadila osoblivij podatok na selyan chajovij Poshirennya chajnoyi kulturi spriyalo poyavi na yakih uchasniki degustuvali chayi riznih virobnikiv ta zmagalisya u viznachenni spravzhnogo i nespravzhnogo chayu Ci azartni turniri buli populyarnimi u seredovishi zamozhnih verstv naselennya aristokratiyi chastini samurajstva ta kupciv Etiket chajnoyi ceremoniyi zakladavsya pracyami takih chenciv yak 1394 1481 nastavnik hramu Dajtokudzhi u Kioto Odin z jogo uchniv Murata Dzyuko 1422 1502 zaklav osnovi chajnoyi tradiciyi zavdyaki shogunovi Isimicu z rodu Ashikaga 1435 1490 Patriarhom suchasnoyi chajnoyi ceremoniyi yaka vidoma shiroko v Yaponiyi i za kordonom stav sakajskij kupec Sen no Rikyu 1522 1591 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Principi chajnoyi ceremoniyiKlasichne chajne dijstvo yak proces regulyuyetsya chotirma principami garmoniya Va shanuvannya Kej chistota Sej spokij Dzhyaku yaki nazivayut chotirma shlyahetnimi istinami shlyahu chayu za analogiyeyu z chotirma shlyahetnimi istinami buddizmu pidkreslyuyuchi yih najvazhlivishe znachennya dlya chajnoyi ceremoniyi Garmoniya peredbachaye vnutrishnyu yednist mizh uchasnikami chayuvannya koli perestayut vidchuvatisya vidminnosti mizh gostyami golovnim gostem ta inshimi gostyami i mizh gostyami i gospodarem vsi prisutni stayut yakimos vnutrishnim odnoridnim cilim Dushevnij stan uchasnikiv ceremoniyi povinno buti spivzvuchnim atmosferi panuye v chajnoyi kimnati Shanuvannya u nomu proglyadayutsya dva rivni Pershij riven zagalnokulturnij Uchasnik chayuvannya povinen z povagoyu stavitisya do prisutnih v chajnij kimnati do svogo nastroyu do dijstva do otochuyuchih rechej Drugij riven buddistskij Priklad takogo shanuvannya mozhna pobachiti u stavlenni do otochuyuchih Bodhisattvi Sadaparibhuti Nikoli Ne znevazhati personazha Sutri pro Kvitci Lotosa Chudovoyi Dharmi Sadaparibhuta stavivsya z povagoyu navit do ostannogo negidnika oskilki znav sho spravzhnya priroda bud yakoyi zhivoyi istoti priroda Buddi Z takoyu zhe povagoyu povinen stavitisya uchasnik ceremoniyi do chajnogo dijstva Chistota brati uchast u chajnij ceremoniyi mozhna tilki z chistim sercem i pomislami bez bud yakih korislivih namiriv Chistota ototozhnyuyetsya z dobrom Zvilnennya vid nechistot asociyuvalosya z nabuttyam zastupnictva bogiv i otzhe zi zdorov yam i otrimannyam vsilyakih blag Prohodzhennya uchasnikiv chajnogo dijstva po rosyanij zemli opoliskuvannya rota i obmivannya ruk pered vhodom v chajnu kimnatu povtoryuye ceremoniyu ochishennya vodoyu ruk i rota pered vhodom v sintoyistske svyatilishe U sadu bilya chajnogo budinochka sporudzhuvavsya tualet yakij ne vikoristovuvavsya za priznachennyam a simvolizuvav ochishenist yak primikaye do budinochka teritoriyi tak i vnutrishnih jogo primishen Spokij neodminnoyu umovoyu uchasti v chajnij ceremoniyi ye spokijne stanu duhu yak gospodarya tak i gostej Z povnim spokoyem tobto bez hvilyuvannya chi rozdratuvannya uchasniki chayuvannya povinni stavitisya do ritualu vikoristovuvanoyi nachinnya Ci vimogi yavlyayut soboyu vsogo lishe zovnishni virazhennya pryamuvannya comu principu Vin maye glibinnij buddistskij plast yakij vidkrivayetsya v procesi chajnogo dijstva Otzhe stan povnogo spokoyu znahoditsya uchasnikami chayuvannya todi koli vin osyagaye spravzhnyu sutnist buttya jogo porozhnechu i chajne dijstvo yak raz i ye zasobom dosyagnennya cogo spokoyu Uchast u chajnij ceremoniyi oznachaye shodzhennya za rivnyami spokoyu vid vidnosnogo spokij dumok ruhiv poglyadu na navkolishnye do absolyutnogo Garmoniya shanuvannya chistota i spokij ye riznimi storonami yedinogo cilogo tomu vsi chotiri kategoriyi vzayemozalezhni tomu nedotrimannya bud yakogo principu robit chayuvannya nepovnocinnim Vidchuttya uchasnika chajnoyi ceremoniyi vabi provedenoyi vidpovidno do osnovopolozhnih ustanovkami takogo rodu dijstva peredayetsya znamenitoyu frazoyu yedine zbori v zhitti Itigo itie Klasichnimi vvazhayutsya mirkuvannya pro yedinij chayuvanni v zhitti Shi Naosuke v traktati Zbori pro yedinomu chayuvannya U comu tvori dokladno rozglyadayetsya nastrij gospodarya i gostya z pochatku i do kincya chajnogo zboriv Navit yaksho zbori z tim samim gospodarem i z timi zh gostyami povtoryuvati neodnorazovo zbori v yakomu berut uchast sogodni ci osobi ne bude takim zhe vdruge Ce dijsno yedine zbori Gospodar napravlyaye svoye serce na desyat tisyach sprav povnistyu vicherpuye svoyu shirist i shirist shob ne bulo ni najmenshoyi grubosti po vidnoshennyu do gostej Gosti zh znayut sho zustritisya z gospodarem na takomu zibranni she raz vazhko i tomu povinni obminyatisya z nim shiristyu Vishij sens yedinih zboriv v zhittya polyagaye same v tomu shob ni gospodar ni gosti v zhodnomu razi ne pili navit kovtka chayu zi zverhnistyu do cogo dijstva Vsi uchasniki danogo chayuvannya spilkuyutsya bezposeredno cherez serce Same pid chas yedinih zboriv uchasniki zvilnyayutsya vid upodoban do vsogo zovnishnogo do timchasovih imenah i vidkrivayut u sobi prirodu Buddi to sho svogo chasu daye impuls do proyavu v zvichajnomu zhitti vsih prihovanih fizichnih i duhovnih sil a takozh vidchuttya bezmezhnogo shastya Chajna ceremoniyaChajna ceremoniya skladna i dosit bagatoplanova diya sho realizovuyetsya persh za vse cherez ritual U svoyu chergu prohodzhennya ritualu vimagaye vidpovidnogo dushevnogo nastroyu i tak skazati materialnogo zabezpechennya Tilki za takih umov mozhlive dosyagnennya meti chajnoyi ceremoniyi rozuminnya uchasnikami smaku dzen i smaku chayu Organizaciya chajnogo dijstva pochinayetsya iz zaproshennya gostej Osnovnim principom cogo pershogo aktu a za nim i vsih inshih ye zadovolennya bazhan inshih navit za rahunok vlasnih pochuttiv i simpatij Ce pravilo bazuyetsya v pershu chergu na shanuvanni Ulashtovuvach chajnoyi ceremoniyi povinen retelno obmirkuvati spisok zaproshenih gostej kilkist yakih v standartnij ceremoniyi stanovit p yat cholovik Osobliva uvaga pridilyayetsya viboru golovnogo gostya sekaku Ce povinna buti shanovana lyudina yaka dobre znaye ritual adzhe same vona pochinaye vsi ritualni diyi yaki nalezhit vikonati gostyam Osoba yaku gospodar virishiv zaprositi yak golovnogo gostya spovishayetsya za tizhden abo zh ranishe Pislya peregovoriv z golovnim gostem i uzgodzhennyam spisku inshih uchasnikiv ceremoniyi gospodar napravlyaye pismovi zaproshennya inshim potencijnim uchasnikam dijstva U listah vkazuyetsya chas i misce provedennya chayuvannya jogo vid pererahovuyutsya vsi zaprosheni osobi Otrimavshi lista cya osoba maye yakomoga shvidshe dati vidpovid gospodarevi Dlya ceremoniyi gosti gotuyut vidpovidnij odyag Gosti prinosyat z soboyu skladeni arkushi paperu svogo rodu servetki yaki kladut za odvorot kimono dvi shovkovi hustki veliku i malenku a takozh zagostrenu palichku kuromodzi Za dopomogoyu kuromodzi berut deyaki vidi solodoshiv sho podayut pislya zakusok Za bagatovikovu istoriyu chajnoyi ceremoniyi ustoyalosya i zdobulo kanonichni formi sim tipiv chayuvan Chajne dijstvo na svitanku anacuki no chyadzhi Chajne dijstvo vranci asa no chyadzhi Chajne dijstvo opivdni sego no chyadzhi Chajne dijstvo vnochi ebanashi no tyadzi Chajne dijstvo zi lasoshami kashi no chyadzhi Chajne dijstvo poza pevnogo chasu Fudzhi no chyadzhi Chajne dijstvo vlashtovuyetsya dlya tih hto prijshov pislya osnovnogo chayuvannya atomi no chyadzhi Etalonnoyu vvazhayetsya chajna ceremoniya yaka vlashtovuyetsya v seredini dnya sho zbigayetsya z chasom obidu Chajne dijstvo ye dovgotrivalim blizko chotiroh godin i skladnim za ritualom sho skladayetsya z troh vidiv prijomu yizhi pittya gustogo chayu i pittya ridkogo chayu Centralnim ye na pittya gustogo chayu Vazhlivim takozh ye suvore vikonannya vsih bez vinyatku ritualnih dij Chajne dijstvo pochinayetsya zi zboru gostej u specialnomu primishenni yake nazivayetsya matia Todi zh nabiraye chinnosti kompleks pravil chitko reglamentuye povedinku gostej U chajnij ceremoniyi roli rozpodilyayutsya mizh dvoma storonami gospodarem i gostyami Formalno gospodar organizator dirigent chayuvannya Gosti vedeni pidkoryayutsya vkazivkam gospodarya Prote protyagom usogo chajnogo dijstva gospodar vikonuye po suti rol slugi vin vitaye gostej na pochatku ceremoniyi vinosit v chajnu kimnatu nachinnya gotuye napij pidnosit jogo gostyam pislya zakinchennya ceremoniyi zabiraye nachinnya provodzhaye gostej Nareshti sam gospodar ne p ye chaj a lishe gotuye i proponuye jogo gostyam Riznovidi yaponskogo chayu Sen Cha cha chaj po yaponski najtipovishij vid yaponskogo zelenogo chayu sho pokrivaye 85 usogo obsyagu Zbirayut tilki m yakot chajnih listiv Zbir vidbuvayetsya zvichajno rannim litom Isnuye takozh i elitnij sort togo zh sen cha zibranij ranishe u yakogo smak nizhnishe solodshe j mensh girkij I toj i inshij chaj pislya parovoyi obrobki mnut i visushuyut Chim chaj zelenishij tim vin krashij Sen Cha ne povinen mistiti zhodnogo stebla Tilki listi skrucheni v tonenki trubochki Chim voni dribnishe tim yakist girshe Voni mozhut buti dovgenkimi ale rozrubanimi buti ne povinni Ban Cha gotuyetsya za tim zhe recepti yak i sen cha ale zi stebel Hodzhi Cha ce zazharenij do korichnevogo koloru sen cha abo ban cha Maye duzhe silnij aromat Genmaj Cha ce sumish hozhi cha abo sen cha z risinkami prigotovlenimi pid visokim tiskom i inshimi aromatnimi krupami Svoyeridnij prismak smazhenih krup osvizhaye podannya pro chaj Jogo nizkij zmist samogo chayu dozvolyaye vzhivannya v bud yakij chas lyudyam bud yakogo viku Gekuro Cha ce najdorozhchij i najyakisnishij chaj Viroshuyetsya pid specialnimi polichkopodibnimi gratami shob ne bulo pryamogo popadannya soncya Pislya temperaturnoyi obrobki jogo takozh mnut i visushuyut ale sered gekuro buvaye chaj ruchnoyi roboti sho poznachaye sho vin m yatij lyudskimi rukami Cej chaj p yut iz malenkih chashechok cherez jogo nasichenij smak Mat Cha vigotovlyayetsya yak u pivtini ale bez pereminannya j peretirayetsya v poroshok Cej sort chayu j vikoristovuyut dlya chajnoyi ceremoniyiChajni budinochkiMajstri chayu najpilnishu uvagu pridilyali organizaciyi prostoru navkolo chajnogo budinku v rezultati chogo z yavivsya specialnij chajnij sad tyaniva sho oderzhav poshirennya z kincya XVI stolittya Buduvalisya yak pravilo na nevelikij dilyanci zemli mizh osnovnimi budivlyami chajni budinki mali spochatku lishe vuzkij pidhid u viglyadi dorizhki Rodz sho v tochnomu perekladi oznachaye zemlya zvolozhena rosoyu abo rosyana zemlya Funkciya Rodz polyagaye v ochishenni gostya vid skverni tlinnogo svitu Zgodom cim terminom stali poznachati i bilsh velikij sad z cilim ryadom specifichnih detalej Do kincya XVI stolittya chajnij sad otrimav rozgornutu formu Vin stav dilitisya nevisokoyu ogorozheyu z vorotami na dvi chastini zovnishnyu i vnutrishnyu Ci zoni povinni stvoryuvati kontrastnij nastrij Zovnishnya rosyana zemlya povinna stvoryuvati vidchuttya ochishennya vnutrishnya posilyuvati nastrij vabi Prohid cherez sad buv pershim shablem vidmovi vid svitu povsyakdennosti peremikannya svidomosti dlya povnoti estetichnogo perezhivannya Za zadumom majstriv chayu sad stavav kordonom dvoh svitiv z riznimi zakonami pravilami normami Vin fizichno i psihologichno gotuvav lyudini do sprijnyattya mistectva i bilsh shiroko krasi Oskilki chajni budinki stali buduvati v mistah poblizu vid osnovnogo zhitlovogo budinku yak pravilo otochenogo hocha b nevelikim sadom to postupovo vinikla ideya specialnogo chajnogo sadu pristrij yakogo pidkoryalosya pravilam ritualu Vid rosyanij zovnishnoyi zemli rosyana vnutrishnya zemlya vidokremlena zhivoplotom i vstupiti do neyi mozhna lishe cherez seredni brama Centralnim komponentom rosyanij vnutrishnoyi zemli ye misce dlya obmivannya ruk i poloskannya rota Ochishennya tila vid mirskoyi suyeti i gryazi ye neobhidnoyu umovoyu povnogo ochishennya lyudini Do miscya obmivannya ruk i rota do vhodu v chajnij budinochok gosti prohodyat po stezhci z pokladenih na deyakij vidstani odin vid odnogo kameniv yaki nazivayut letyat kaminnyam Ci kameni ye funkcionalnim najvazhlivishim komponentom rosyanij zemli Kameni kladut na takij vidstani odnogo vid odnogo shob po nim bulo zruchno stupati Kompoziciyi kameniv mozhut buti najriznomanitnishimi odnak yih poyednannya ne povinno viglyadati himernim Na stezhku ukladayetsya bilshij kamin nizh bud yakij z letyat kamin z yakogo zruchno oglyadati sad Takij kamin nazivayetsya golovnim kamenem abo kamenem dlya oglyadu rechej Kameni grayut velicheznu rol v landshafti chajnogo sadu Tradicijno vidilyayetsya sim osnovnih kameniv 1 kamin z viyimkoyu dlya vodi 2 perednij kamin 3 kamin pered vhodom v chajnij budinochok 4 kameni pidstavki 5 kamin na yakij u seredni viki gosti skladali svoyi mechi 6 kamin u miscya zboru gostej 6 dekorativni kameni Nareshti na rosyanij zemli vstanovlyuyutsya kam yani svitilniki yaki vikonuyut dvi funkciyi osvitlyuyut Rodz pid chas chayuvan vvecheri i rano vranci i vidnovlyuye porushuvana z nastannyam temryavi rivnovagu dvoh nachal u prostori in i yan Yak pravilo vstanovlyuyutsya tri kam yanih svitilnika u serednih vorit bilya miscya obmivannya ruk i rota i she de nebud na vibir planuvalnika rosyanij zemli Svitilniki namagayutsya rozmistiti sered derev prichomu tak shob lihtar zlegka prikrivavsya gilkoyu Velike znachennya pridilyayetsya travi yaka roste na rosyanij zemli za neyu retelno stezhat pidstrigayut i pri neobhidnosti visadzhuyut ti chi inshi zlaki Inodi yiyi pokrivayut tonkim sharom retelno pidibranih i dobre promitih sosnovih golok v riznih miscyah sadu roblyat gori nadayuchi yim viglyad prirodnih Misce zboru gostej budova nedaleko vid vhidnih vorit Yak pravilo budinochok maye peredpokij kimnatu dlya privedennya sebe v poryadok i kimnatu v yakij gosti ochikuyut vihodu na rosyanu zemlyu Zakrite prostir chajnij budinochok z primishennyam dlya provedennya chayuvan ye pryamim prodovzhennyam prostoru vidkritogo Dlya klasichnoyi chajnoyi ceremoniyi ye chajnij budinochok tipu kolibi Saanen Neodminnim komponentom kolibi Soan ye laz nidziriguti cherez yakij gist potraplyaye z rosyanij zemli v chajnu kimnatu Prolezanie cherez laz simvolizuye perehid u yakijs novij stan Pidloga v chajnomu paviljoni pokrivayut cinovkami tatami Standartni rozmiri cinovok 190 95 sm dozvolyali z yih dopomogoyu ne tilki viznachati rozmiri primishennya ale i vsi proporcijni vidnoshennya v inter yeri U chajnomu paviljoni Taj an maye rozmir dva tatami U kvadratnomu pogliblenni stati mistivsya vognishe yaka vzhivalasya dlya ceremonij u zimovij chas Visota steli rizna v riznih chastinah kimnati najnizhchij nad miscem de sidiv gospodar Vikonanij z naturalnih nefarbovanih materialiv yak vtim i vsi inshi elementi stelya mogla variyuvatisya v riznih chastinah vid prostih doshok do vizerunkovih pletenih panelej z bambuka i ocheretu Na stelyu zvertali osoblivu uvagu tam de v dahu abo verhnij chastini stini buli vlashtovani vikna Stini chajnoyi kimnati najchastishe pokrivayutsya gruboyi shtukaturkoyu Na gratchastij ostov nanositsya zemlya glina peremishana z vodoyu i solomoyu Pislya visihannya sumishi solominki povinni proglyadatisya dosit chitko Najvazhlivishim i majzhe obov yazkovim elementom chajnoyi kimnati ye nisha tokonoma Vona graye golovnu rol v inter yeri chajnoyi kimnati u neyi pomishayut kaligrafichnij napis bokuseki stavlyat vazu z kvitkoyu Pershe sho robit gist uvijshovshi v chajnu kimnatu ce oglyadaye tokonoma i vse znahoditsya v nij Zmist bokuseki a takozh kvitku i vistavlenij predmet neabiyakoyu miroyu zadayut nastrij chayuvannya Oglyad nishi ye ritualnim aktom tomu bez tokonoma v chajnij kimnati obijtisya vazhko U samih pershih chajnih budinkah vikon vzagali ne bulo i svitlo pronikalo lishe cherez vhid dlya gostej Pristroyu vikon yih rozmishennya yih formoyu i velichinoyu nadavalosya velike znachennya zazvichaj nevelikogo rozmiru voni roztashovani neregulyarno i na riznomu rivni vid stati vikoristovuyuchis majstrami chayu dlya tochnoyi dozuvannya prirodnogo osvitlennya i jogo spryamovanosti na potribnu zonu inter yeru oskilki inter yer buv rozrahovanij na pidlozi figuru sidyachoyi lyudini to najvazhlivishoyu bula osvitlenist prostoru nad pidlogoyu U primishennyah de provodyatsya chajni ceremoniyi vidsutnya bud yaka mebli v suchasnomu rozuminni prote shozhu z neyu rol grayut polki yaki ye najvazhlivishim pislya nishi komponentom Zovnishnij viglyad polki predmeti sho lezhat na nij privertayut uvagu i viklikayut v uchasnikiv chayuvannya ti chi inshi asociaciyi i stvoryuyut v kimnati pevnij nastrij Do chajnoyi kimnati primikaye primishennya v yakomu zberigayetsya rizne nachinnya vikoristovuvana v ceremoniyi chaj harchovi produkti Tut zhe provoditsya j poperednya pidgotovka do chajnogo dijstva Ce primishennya nazivayut vodnoyi kimnatoyu Nemaye neobhidnosti govoriti yaku rol u chajnij ceremoniyi graye vikoristovuvana v nij nachinnya Nachinnya buvaye daleka i blizka U Spisku rechej yaki vikoristovuyutsya dlya chajnoyi ceremoniyi skladenomu v 1572 r dayetsya taka klasifikaciya nachinnya Chajnici i chajni chashki temmoku pershe blizke Glechik z vodoyu i chasha dlya zlivannya vodi druge blizke Chajna lozhka pidstavka dlya cherpaka pidstavka dlya krishki tretye blizke Vaza dlya kvitiv daleke Suvoyi kakemono bilsh daleke Kurilnicya dlya pahoshiv banku z pahoshami same daleke Kriteriyem dalnosti abo blizkosti tih chi inshih predmetiv nachinnya bula rol vidpovidnogo predmeta v chajnomu dijstvi Pid chas ceremoniyi vsi predmeti chajnoyi nachinnya vikoristovuyutsya v pevnij poslidovnosti vpisuyuchis v inter yer primishennya voni funkcionuyut sliduyuchi vstanovlenomu ritmu a ritm zadaye ritual chajnogo dijstva Div takozhZvichayi ta etiket v Yaponiyi Tecubin riznovid yaponskogo chavunnogo chajnika Primitkiyap 永忠 yap 団茶 danchya Vigotovlyavsya proparenih listkiv chayu roztovchenih u stupi i spresovanih u formi kulok abo kubikiv Vikoristovujsya yak aromatna priprava yap 抹茶 参天台五薹山記 校本並に研究 林文雄著 東京 風間書房 1978 喫茶養生記 講談社学術文庫 1445 栄西著 古田紹欽全訳注 東京 講談社 2000 Moe zaklav chajnij sad u mayetku Udzhi volodinni aristokratichnogo Vid cogo sadu vede svij pochatok suchasni chajni plantaciyi Udzi yap 本茶 honchya yap 非茶 hichya yap 闘茶 tochya Ignatovich A N Chajnoe dejstvo M Russkoe fenomenologicheskoe obshestvo 1997 Afanasev B Chajnaya ceremoniya Kak eto delaetsya v Yaponii Stil zhizni 2005 3 Prilozh k gazete Biznes C 123 126 Stepanova N Chajna ceremoniya Biologiya 2007 31 C 32 35 Smirnova T Chajnaya ceremoniya Aristokrat 2003 1 C 51 55 Sambrus N Vremya cha no yu Chajnaya ceremoniya Biznes 2004 8 marta C 80 82Dzherela ta literaturaYaponskoyu 茶道 岩波講座日本文學 小宮豊隆著 東京 岩波書店 1933 茶道古典全集 千宗室編 京都 淡交新社 1956 1962 茶道辞典 訂正8版 桑田忠親編 東京 東京堂 1959 茶の文化史 岩波新書 黄 89 村井康彦著 東京 岩波書店 1979 茶道の哲学 講談社学術文庫 813 久松真一著 藤吉慈海編 東京 講談社 1987 禅と能楽 茶 禅と日本文化 3 熊倉功夫編集 解説 東京 ぺりかん社 1997 茶人と茶の湯の研究 熊倉功夫編 京都 思文閣出版 2003 茶の湯入門 美しい作法が身につく 小西宗和著 東京 高橋書店 2005 Rosijskoyu Dzyakuan Sontaku Zapiski o dzenskom chae Perevod predislovie i kommentarii A I Ignatovicha Logos Filosofsko literaturnyj zhurnal Vyp I M 1991 s 152 163 3 chervnya 2009 u Wayback Machine V P Mazurik Chajnaya chashka i ee funkcii v yaponskom chajnom dejstve tyanoyu Vesh v yaponskoj kulture M Vost lit 2003 s 137 168 27 kvitnya 2009 u Wayback Machine T Grigoreva Chajnaya ceremoniya Grigoreva T P Krasotoj Yaponii rozhdennyj M 1993 s 355 368 27 kvitnya 2009 u Wayback Machine PosilannyaCyano Yu Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TyadoOficijnij sajt domu Omotesen 22 sichnya 2021 u Wayback Machine yap sajt domu Urasen nedostupne posilannya z lipnya 2019 yap Oficijnij sajt Kiotskogo muzeyu chajnoyi ceremoniyi 24 lipnya 2009 u Wayback Machine yap