www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новий Заповіт Нови й Заві т також Нови й Запові т грец Καινὴ Διαθήκη Kainē Diathēkē священна книга християнства частина

Новий Заповіт

Нови́й Заві́т, також Нови́й Запові́т (грец. Καινὴ Διαθήκη, Kainē Diathēkē) — священна книга християнства, частина Біблії, написана християнськими святими давньогрецькою мовою (діалект Койне). За деякими джерелами, Євангеліє від Матвія вперше було створено арамейською мовою. Для християн уся Біблія з Новим Завітом є Божим Словом, яке, хоч і писалося людьми, є богонатхненним. Завіт це угода, угода укладена між людиною і Богом.

Євангеліє від св. Івана — папірус
Давньогрецьке Синопське Євангеліє, V ст.

Поняття «Новий Завіт» у теперішньому розумінні вперше було використано апостолом Павлом у першому та другому посланнях до коринфян. У Новий Завіт, що сформувався з 45-го до 140-го років н. е.[джерело?], богослови відібрали 27 книг, текст яких є єдиним для усіх християн. Він складається з чотирьох Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Іоана, в яких розповідається про прихід Спасителя (Месії) Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння. В інших книгах (Діяннях і Посланнях апостолів, в Одкровенні Івана Богослова (Апокаліпсис) описується життя Христа, поширення християнства, тлумачиться віровчення, даються пророцтва про страшний суд та кінець світу. Канонізація Нового Завіту відбувалася у складній боротьбі на Вселенських соборах.

Терміни Завіт і Євангеліє Редагувати

У Новому Завіті розповідається про союз Бога з людством через Ісуса Христа. Слово «завіт» означає: угода між двома сторонами. Угода Бога з людиною є в тому, щоб людина прийняла в своє серце Христа, як свого власного Рятівника, і дістала усиновлення від Бога; Угода Христа, складена напередодні хресної Його смерті і скріплена кров'ю, як кров'ю безневинних жертовних тварин, була скріплена угода Бога з Ізраїлем (Євр. 9:16-17):

Грецьке слово «Євангеліє» (грец. εὐαγγέλιον) означає Добру і радісну Вістку.

Виникнення канону Редагувати

Новозавітний корпус сформувався до 140 року, але його канонізація відбулася пізніше. На основі гностичних текстів Маркіона (II ст.), який взяв Євангеліє від Луки і десять послань апостола Павла, творів Юстина Мученика (помер у 166 році), Татіана (II ст.), Іринея Ліонського (помер близько 202 року), Климента Олександрійського (помер близько 216 року), Тертуліана (помер після 220 року), Феофіла Олександрійського (помер у 412 році), міланського фрагмента Л. А. Муратори можна стверджувати, що до кінця II ст. в каноні Нового завіту повсюдно входять: Четвероєвангеліє, Діяння, 13 послань ап. Павла, 1-е послання ап. Петра, 1-е послання ап. Іоанна і Апокаліпсис Іоанна. Справжність послань Іуди, 2-го і 3-го Іоанна, 2-го Петра, Якова та послання до євреїв викликала суперечки. До канону тісно примикали і навіть іноді зливалися з ним Апокаліпсис Петра, Пастир» Ерми, Вчення дванадцяти апостолів, 1-е послання Климента і послання Варнави. Так, наприклад, у фрагменті Муратори пропущені послання до євреїв, 1-е і 2-е Петра, 3-е Івана, і Якова, але зазначено Апокаліпсис Петра. Не чіткі уявлення про канон у Климента Олександрійського. Він цитує всі книги як священні: Четвероєвангеліє, Євангеліє євреїв, 14 послань ап. Павла, Діяння, три послання ап. Іоанна, два послання ап. Петра, два Апокаліпсиси - Петра та Івана, «Вчення дванадцяти апостолів», «Пастир» Ерми і 1-е послання Климента.

Оріген в питанні канонічності текстів Нового Завіту займав чіткішу позицію. Він розрізняв загальновизнані книги (Четвероєвангеліє, Діяння, 13 послань ап. Павла, 1-е Петра, 1-е Івана і Апокаліпсис Іоанна) і спірні, але багатьма прийняті (послання до Євреїв, 2-е Петра, 2-е і 3 е Іоанна, Іуди, Якова, Варнави і «Вчення дванадцяти апостолів»). Євсевій Кесарійський ( пом. 340) ділить книги на ті ж два розряди, але серед загальновизнаних, на відміну від Орігена, називає послання до євреїв, а відносить до «підроблених»: послання Варнави, «Вчення дванадцяти апостолів», «Пастир» Ерми, діяння Павла і Апокаліпсис Петра.

Західні собори швидше за східних стверджують повний канон Нового Завіту, включаючи Апокаліпсис. Перелік 27 книг містять собори, що відбулися в Гіппоні (393), в Карфагені (397), в Римі (493). І тільки в епоху Реформації знову виникли розбіжності з приводу «спірних» книг, в результаті яких шість послань (2-е Петра, 2-е і 3-е Івана, і Якова, Іуди, до Євреїв) і Апокаліпсис були виключені з канону, але отримали статус другорядних - второканонічних. Второканонічними — девтероканонами іноді йменувалися також ті книги Септуагінти, яких немає в єврейському протоканоні (Танаху). У вузькому ж сенсі слова девтероканоном є тільки 1-я книга Ездри Септуагінти.

Всі сучасні переклади Біблії — і православні, і католицькі, і протестантські — містять 27 книг Нового Завіту: 4 Євангелія (від Матвія, від Марка, від Луки і від Іоанна); Діяння апостолів; 7 соборних послань (Якова, 1-е і 2-е Петра, 1, 2 і 3-е Івана, Юди); 14 послань ап. Павла (до римлян, два до коринтян, до галатів, до ефесян, до филип'ян, до колосян, два до солунян, два до Тимофія, до Тита, до Филимона, до євреїв) і Одкровення Іоанна Богослова. Vulgata як новозавітній псевдоепіграф містить також послання ап. Павла до лаодикійців. У католицькій традиції іноді також називають «каноном» кодифікацію паралельних місць Біблії, особливо синоптичних євангелій.

Новозавітні євангелія засновані на розповідях очевидців і точно і акуратно описують вчення, життя, смерть і воскресіння Ісуса.

Найдавніші рукописи грецького Нового Завіту (в оригіналі Новий Завіт написаний по-грецьки) виявлені на фрагментах папірусів (часте скорочення: р) — стародавнього писального матеріалу, свого роду «паперу», що виготовляється з стебел очерету, що росте вздовж берегів Нілу в Єгипті. Велика частина новозавітних книг (хоча не всі) збереглася на папірусах. Крім того, весь грецький Новий Заповіт зберігся в більш пізніх кодексах (лат. Codex) - стародавніх книгах з шкіряними або пергаментними сторінками. Найдавніші папіруси, які містять текст новозавітних євангелій, перераховані далі, із зазначенням того, які євангельські вірші в них містяться:

Назва папіруса роки Місця в Біблії
Папірус 67 (P. Barselona 1) 125–150 Мф 3:9, 15; 5:20–22, 25–28
Папірус 103 (Р.Оху 4403) 175–200 Мф 13:55–57; 14:3–5
Папірус 104 (Р.Оху 4404) 175–200 Мф 21:34–37, 43, 45 (?)
Папірус 77 (Р.Оху 2683 + 4405)
175–200 Мф 23:30–39
Папірус 64 (P.Magdalen 17) 125–150 Мф 26:7–8, 10, 14–15, 22–23, 31–33
Папірус 4 (P.Paris 1120) 125–150 Лк 1:58–59; 1:62–2:1; 2:6–7; 3:8–4:2; 4:29–32, 34–35; 5:3–8
Папірус 75 (Джон Бодмер), 175 Лк 3:18–22; 3:33–4:2; 4:34–5:10; 5:37–6:4; 6:10–7:32;

7:35–39, 4143; 7:46–9:2; 9:4–17:15; 17:19–18:18; 22:4–24:53.

Книги Нового Завіту Редагувати

І. Чотири Євангелія

II. Книга історична

III. Послання апостола Павла

IV. Соборні послання

V. Книга пророцька

Поділ Нового Завіту на вірші Редагувати

Поділ Біблії на вірші відбувся лише у XV ст. Спочатку рабин Натан, який 1448 року поділив на вірші єврейський Старий Завіт, а згодом — французький Друкар Робер Етьєн (Стефанус), який 1551 року в Масній друкарні в Парижі видав грецький Новий Заповіт з поділом на вірші. Біблія поділена на 31 173 вірші.

Таким чином, лише у другій половині XVI ст. Біблія набула сучасного вигляду.

Новозаповітні апокрифи Редагувати

Відомо, що всі книги Біблії поділяються на канонічні, неканонічні та апокрифи. Неканонічні книги вважаються лише літературою так званого біблійного кола, корисною для навчання. Апокрифи розглядаються, як твори, що не мають віроповчального авторитету.

До новозаповітних апокрифів належать:

Єврейський Палестинський канон Старого Заповіту чітко відокремив Святе Письмо від апокрифів і світської літератури.

При посиланні на Біблію не даються сторінки, а вказуються книга, розділ і вірш, наприклад: Еккл. 2.5 — означає: що книга Екклезіяста, розділ 2, вірш 5; Мт. 6.11 — Євангеліє від Матвія, розділ 6, вірш 11.

Історія Нового Заповіту на українських землях Редагувати

Уперше на українську землю Біблія прийшла з Візантії. Принаймні відомо, що слов'янський просвітитель Кирило бачив у Криму руське Священне писання; в часи ж Київської Русі Біблія потрапила на українську землю, очевидно, як кирило-мефодіївський переклад. Ми знаємо, що Кирило і Мефодій склали нам абетку — ми й досі звемо її кирилицею; вони ж таки вперше переклали Біблію на старослов'янську, тобто літературну, мову, спільну для всіх слов'ян-християн грецького обряду. Поширювалися тут і глаголичні біблійні книги, тобто писані глаголицею-азбукою, що була поширена в Моравії, Чехії, Паннонії, Західній Болгарії, Хорватії і в нас, у Київській Русі — Україні.

Популярними були Чотириєвангелія та Апостоли. З євангелій найдавніші, що дійшли до нашого часу, називаються Мстиславове, Турівське, Галицьке — вони належать до ХІ-ХІІ ст. Найдавніші ж Апостоли датовані 1195 і 1220 роками. Повне зібрання біблійних книг, призначене для українських та білоруських земель, надрукував у 1517—1519 роках Франциск Скорина, а на основі Біблії Скорини Лука з Тернополя створив свій біблійний кодекс 1569 р. 1581 року вийшла знаменита Острозька Біблія — результат праці острозького культурного осередку, очолюваного українським ученим Герасимом Смотрицьким.

Повний текст Біблії вийшов у друкарні Києво-Печерської лаври в 1758 році. Перший переклад повної Біблії власне українською мовою було видано лише в 1903 році.

Переклали її знамениті українські письменники Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький та не менше відомий вчений Іван Пулюй; сама книжка вийшла у Відні, бо царський уряд забороняв перекладати Біблію чи окремі її книжки українською мовою.

Однак, першим переклад Святого Письма тогочасною українською літературною мовою розпочав Пилип Морачевський — інспектор Ніжинської гімназії вищих наук князя В. Безбородька. Однак Синод Російської православної церкви, хоча й відзначив високий рівень перекладу, через політику Російської імперії заборонив друкувати Біблію українською мовою. Лише 1906 р. почали друкувати чотирикнижжя Нового Заповіту окремими випусками. Але ініціатори видання дуже виправили мову перекладу, що, на жаль, знизило літературну цінність праці.

Повний переклад Біблії здійснив також митрополит Іларіон Огієнко. Стокгольмське Товариство у 1942 році видало Новий Заповіт і Псалтир у перекладі професора Івана Огієнка. 1955 року — митрополит Іларіон закінчив увесь переклад Біблії за сприяння Британського Біблійного Товариства. Сьогоднішній варіант був виданий 1962 року.

Українське біблійне товариство зусиллями отця Рафаїла Турконяка здійснило та видало один з сучасних перекладів Нового Заповіту у 1997 році.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Словарь философских терминов. Научная редакция профессора В.Г. Кузнецова. М., ИНФРА-М, 2007, с. 242.
  2. ↑ Эванс К. Сфабрикованный Иисус : Как современные исследователи искажают евангелия / Крейг Эванс; пер. с англ. Н. Л.  Холмогоровой. — М. : Эксмо, 2009. — 336 с. — (Религия. Настоящее  христианство) .

Посилання Редагувати

Новий Заповіт
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Теми у Вікіджерелах?
Новий Заповіт у Вікісховищі?


Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Novi j Zavi t takozh Novi j Zapovi t grec Kainὴ Dia8hkh Kaine Diatheke svyashenna kniga hristiyanstva chastina Bibliyi napisana hristiyanskimi svyatimi davnogreckoyu movoyu dialekt Kojne Za deyakimi dzherelami Yevangeliye vid Matviya vpershe bulo stvoreno aramejskoyu movoyu Dlya hristiyan usya Bibliya z Novim Zavitom ye Bozhim Slovom yake hoch i pisalosya lyudmi ye bogonathnennim Zavit ce ugoda ugoda ukladena mizh lyudinoyu i Bogom Yevangeliye vid sv Ivana papirusDavnogrecke Sinopske Yevangeliye V st Ponyattya Novij Zavit u teperishnomu rozuminni vpershe bulo vikoristano apostolom Pavlom u pershomu ta drugomu poslannyah do korinfyan U Novij Zavit sho sformuvavsya z 45 go do 140 go rokiv n e dzherelo bogoslovi vidibrali 27 knig tekst yakih ye yedinim dlya usih hristiyan Vin skladayetsya z chotiroh Yevangelij vid Matviya Marka Luki ta Ioana v yakih rozpovidayetsya pro prihid Spasitelya Mesiyi Isusa Hrista pro jogo zhittya smert i voskresinnya V inshih knigah Diyannyah i Poslannyah apostoliv v Odkrovenni Ivana Bogoslova Apokalipsis opisuyetsya zhittya Hrista poshirennya hristiyanstva tlumachitsya virovchennya dayutsya proroctva pro strashnij sud ta kinec svitu Kanonizaciya Novogo Zavitu vidbuvalasya u skladnij borotbi na Vselenskih soborah Zmist 1 Termini Zavit i Yevangeliye 2 Viniknennya kanonu 3 Knigi Novogo Zavitu 4 Podil Novogo Zavitu na virshi 5 Novozapovitni apokrifi 6 Istoriya Novogo Zapovitu na ukrayinskih zemlyah 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaTermini Zavit i Yevangeliye RedaguvatiU Novomu Zaviti rozpovidayetsya pro soyuz Boga z lyudstvom cherez Isusa Hrista Slovo zavit oznachaye ugoda mizh dvoma storonami Ugoda Boga z lyudinoyu ye v tomu shob lyudina prijnyala v svoye serce Hrista yak svogo vlasnogo Ryativnika i distala usinovlennya vid Boga Ugoda Hrista skladena naperedodni hresnoyi Jogo smerti i skriplena krov yu yak krov yu beznevinnih zhertovnih tvarin bula skriplena ugoda Boga z Izrayilem Yevr 9 16 17 Grecke slovo Yevangeliye grec eὐaggelion oznachaye Dobru i radisnu Vistku Viniknennya kanonu RedaguvatiNovozavitnij korpus sformuvavsya do 140 roku ale jogo kanonizaciya vidbulasya piznishe Na osnovi gnostichnih tekstiv Markiona II st yakij vzyav Yevangeliye vid Luki i desyat poslan apostola Pavla tvoriv Yustina Muchenika pomer u 166 roci Tatiana II st Irineya Lionskogo pomer blizko 202 roku Klimenta Oleksandrijskogo pomer blizko 216 roku Tertuliana pomer pislya 220 roku Feofila Oleksandrijskogo pomer u 412 roci milanskogo fragmenta L A Muratori mozhna stverdzhuvati sho do kincya II st v kanoni Novogo zavitu povsyudno vhodyat Chetveroyevangeliye Diyannya 13 poslan ap Pavla 1 e poslannya ap Petra 1 e poslannya ap Ioanna i Apokalipsis Ioanna Spravzhnist poslan Iudi 2 go i 3 go Ioanna 2 go Petra Yakova ta poslannya do yevreyiv viklikala superechki Do kanonu tisno primikali i navit inodi zlivalisya z nim Apokalipsis Petra Pastir Ermi Vchennya dvanadcyati apostoliv 1 e poslannya Klimenta i poslannya Varnavi Tak napriklad u fragmenti Muratori propusheni poslannya do yevreyiv 1 e i 2 e Petra 3 e Ivana i Yakova ale zaznacheno Apokalipsis Petra Ne chitki uyavlennya pro kanon u Klimenta Oleksandrijskogo Vin cituye vsi knigi yak svyashenni Chetveroyevangeliye Yevangeliye yevreyiv 14 poslan ap Pavla Diyannya tri poslannya ap Ioanna dva poslannya ap Petra dva Apokalipsisi Petra ta Ivana Vchennya dvanadcyati apostoliv Pastir Ermi i 1 e poslannya Klimenta 1 Origen v pitanni kanonichnosti tekstiv Novogo Zavitu zajmav chitkishu poziciyu Vin rozriznyav zagalnoviznani knigi Chetveroyevangeliye Diyannya 13 poslan ap Pavla 1 e Petra 1 e Ivana i Apokalipsis Ioanna i spirni ale bagatma prijnyati poslannya do Yevreyiv 2 e Petra 2 e i 3 e Ioanna Iudi Yakova Varnavi i Vchennya dvanadcyati apostoliv Yevsevij Kesarijskij pom 340 dilit knigi na ti zh dva rozryadi ale sered zagalnoviznanih na vidminu vid Origena nazivaye poslannya do yevreyiv a vidnosit do pidroblenih poslannya Varnavi Vchennya dvanadcyati apostoliv Pastir Ermi diyannya Pavla i Apokalipsis Petra 1 Zahidni sobori shvidshe za shidnih stverdzhuyut povnij kanon Novogo Zavitu vklyuchayuchi Apokalipsis Perelik 27 knig mistyat sobori sho vidbulisya v Gipponi 393 v Karfageni 397 v Rimi 493 I tilki v epohu Reformaciyi znovu vinikli rozbizhnosti z privodu spirnih knig v rezultati yakih shist poslan 2 e Petra 2 e i 3 e Ivana i Yakova Iudi do Yevreyiv i Apokalipsis buli viklyucheni z kanonu ale otrimali status drugoryadnih vtorokanonichnih Vtorokanonichnimi devterokanonami inodi jmenuvalisya takozh ti knigi Septuaginti yakih nemaye v yevrejskomu protokanoni Tanahu U vuzkomu zh sensi slova devterokanonom ye tilki 1 ya kniga Ezdri Septuaginti 1 Vsi suchasni perekladi Bibliyi i pravoslavni i katolicki i protestantski mistyat 27 knig Novogo Zavitu 4 Yevangeliya vid Matviya vid Marka vid Luki i vid Ioanna Diyannya apostoliv 7 sobornih poslan Yakova 1 e i 2 e Petra 1 2 i 3 e Ivana Yudi 14 poslan ap Pavla do rimlyan dva do korintyan do galativ do efesyan do filip yan do kolosyan dva do solunyan dva do Timofiya do Tita do Filimona do yevreyiv i Odkrovennya Ioanna Bogoslova Vulgata yak novozavitnij psevdoepigraf mistit takozh poslannya ap Pavla do laodikijciv U katolickij tradiciyi inodi takozh nazivayut kanonom kodifikaciyu paralelnih misc Bibliyi osoblivo sinoptichnih yevangelij 1 Novozavitni yevangeliya zasnovani na rozpovidyah ochevidciv i tochno i akuratno opisuyut vchennya zhittya smert i voskresinnya Isusa 2 Najdavnishi rukopisi greckogo Novogo Zavitu v originali Novij Zavit napisanij po grecki viyavleni na fragmentah papirusiv chaste skorochennya r starodavnogo pisalnogo materialu svogo rodu paperu sho vigotovlyayetsya z stebel ocheretu sho roste vzdovzh beregiv Nilu v Yegipti Velika chastina novozavitnih knig hocha ne vsi zbereglasya na papirusah Krim togo ves greckij Novij Zapovit zberigsya v bilsh piznih kodeksah lat Codex starodavnih knigah z shkiryanimi abo pergamentnimi storinkami Najdavnishi papirusi yaki mistyat tekst novozavitnih yevangelij pererahovani dali iz zaznachennyam togo yaki yevangelski virshi v nih mistyatsya 2 Nazva papirusa roki Miscya v BibliyiPapirus 67 P Barselona 1 125 150 Mf 3 9 15 5 20 22 25 28Papirus 103 R Ohu 4403 175 200 Mf 13 55 57 14 3 5Papirus 104 R Ohu 4404 175 200 Mf 21 34 37 43 45 Papirus 77 R Ohu 2683 4405 175 200 Mf 23 30 39Papirus 64 P Magdalen 17 125 150 Mf 26 7 8 10 14 15 22 23 31 33Papirus 4 P Paris 1120 125 150 Lk 1 58 59 1 62 2 1 2 6 7 3 8 4 2 4 29 32 34 35 5 3 8Papirus 75 Dzhon Bodmer 175 Lk 3 18 22 3 33 4 2 4 34 5 10 5 37 6 4 6 10 7 32 7 35 39 4143 7 46 9 2 9 4 17 15 17 19 18 18 22 4 24 53 Knigi Novogo Zavitu RedaguvatiI Chotiri Yevangeliya Yevangeliye vid sv Matviya tradicijno pripisuyetsya Apostolu Matviyu sinu Alfeyevu Mt Yevangeliye vid sv Marka tradicijno pripisuyetsya Yevangelistu Marku sho fiksuvav spogadi Apostola Petra Mr Yevangeliye vid sv Luki tradicijno pripisuyetsya Luci likaryu ta suputniku Apostola Pavla Lk Yevangeliye vid sv Ivana tradicijno pripisuyetsya Apostolu Ivanu sinu Zevedeyevu Iv II Kniga istorichna Diyannya svyatih apostoliv Diyannya III Poslannya apostola Pavla Dokladnishe Poslannya apostola PavlaPoslannya sv apostola Pavla do rimlyan Rim Pershe poslannya apostola Pavla do korinfyan 1 Kor Druge poslannya apostola Pavla do korinfyan 2 Kor Poslannya sv apostola Pavla do galativ Gal Poslannya sv apostola Pavla do efesyan Ef Poslannya sv apostola Pavla do filip yan Fil Poslannya sv apostola Pavla do kolosyan Kol Pershe poslannya sv apostola Pavla do solunyan 1 Sol Druge poslannya sv apostola Pavla do solunyan 2 Sol Pershe poslannya sv apostola Pavla do Timofiya 1 Tim Druge poslannya sv apostola Pavla do Timofiya 2 Tim Poslannya sv apostola Pavla do Tita Tit Poslannya sv apostola Pavla do Filimona Filim Poslannya do yevreyiv Yevr IV Soborni poslannya Soborne poslannya sv apostola Yakova Yak Pershe soborne poslannya sv apostola Petra 1 Petr Druge soborne poslannya sv apostola Petra 2 Petr Pershe soborne poslannya sv apostola Ivana 1 Iv Druge soborne poslannya sv apostola Ivana 2 Iv Tretye soborne poslannya sv apostola Ivana Z Iv Soborne poslannya sv apostola Yudi Yud V Kniga prorocka Ob yavlennya sv Ivana Bogoslova Ob Podil Novogo Zavitu na virshi RedaguvatiPodil Bibliyi na virshi vidbuvsya lishe u XV st Spochatku rabin Natan yakij 1448 roku podiliv na virshi yevrejskij Starij Zavit a zgodom francuzkij Drukar Rober Etyen Stefanus yakij 1551 roku v Masnij drukarni v Parizhi vidav greckij Novij Zapovit z podilom na virshi Bibliya podilena na 31 173 virshi Takim chinom lishe u drugij polovini XVI st Bibliya nabula suchasnogo viglyadu Novozapovitni apokrifi RedaguvatiVidomo sho vsi knigi Bibliyi podilyayutsya na kanonichni nekanonichni ta apokrifi Nekanonichni knigi vvazhayutsya lishe literaturoyu tak zvanogo biblijnogo kola korisnoyu dlya navchannya Apokrifi rozglyadayutsya yak tvori sho ne mayut viropovchalnogo avtoritetu Do novozapovitnih apokrifiv nalezhat Povchannya 12 Apostoliv Didahe Poslannya Varnavi 1 i 2 e Poslannya Klimenta do korinfyan Pastir Germi Apokalipsis Petra Diyannya Pavla Poslannya Polikarta do filip yan Sim Poslan Ignatiya Yevangeliye vid Psevdo Matviya Yevangeliye vid Fomi Protoyevangeliye Yakova Yevangeliye Narodzhennya Mariyi Yevangeliye vid Nikodima Yevangeliye ditinstva Spasitelya Istoriya tesli JosipaYevrejskij Palestinskij kanon Starogo Zapovitu chitko vidokremiv Svyate Pismo vid apokrifiv i svitskoyi literaturi Pri posilanni na Bibliyu ne dayutsya storinki a vkazuyutsya kniga rozdil i virsh napriklad Ekkl 2 5 oznachaye sho kniga Ekkleziyasta rozdil 2 virsh 5 Mt 6 11 Yevangeliye vid Matviya rozdil 6 virsh 11 Istoriya Novogo Zapovitu na ukrayinskih zemlyah RedaguvatiUpershe na ukrayinsku zemlyu Bibliya prijshla z Vizantiyi Prinajmni vidomo sho slov yanskij prosvititel Kirilo bachiv u Krimu ruske Svyashenne pisannya v chasi zh Kiyivskoyi Rusi Bibliya potrapila na ukrayinsku zemlyu ochevidno yak kirilo mefodiyivskij pereklad Mi znayemo sho Kirilo i Mefodij sklali nam abetku mi j dosi zvemo yiyi kiriliceyu voni zh taki vpershe pereklali Bibliyu na staroslov yansku tobto literaturnu movu spilnu dlya vsih slov yan hristiyan greckogo obryadu Poshiryuvalisya tut i glagolichni biblijni knigi tobto pisani glagoliceyu azbukoyu sho bula poshirena v Moraviyi Chehiyi Pannoniyi Zahidnij Bolgariyi Horvatiyi i v nas u Kiyivskij Rusi Ukrayini Populyarnimi buli Chotiriyevangeliya ta Apostoli Z yevangelij najdavnishi sho dijshli do nashogo chasu nazivayutsya Mstislavove Turivske Galicke voni nalezhat do HI HII st Najdavnishi zh Apostoli datovani 1195 i 1220 rokami Povne zibrannya biblijnih knig priznachene dlya ukrayinskih ta biloruskih zemel nadrukuvav u 1517 1519 rokah Francisk Skorina a na osnovi Bibliyi Skorini Luka z Ternopolya stvoriv svij biblijnij kodeks 1569 r 1581 roku vijshla znamenita Ostrozka Bibliya rezultat praci ostrozkogo kulturnogo oseredku ocholyuvanogo ukrayinskim uchenim Gerasimom Smotrickim Povnij tekst Bibliyi vijshov u drukarni Kiyevo Pecherskoyi lavri v 1758 roci Pershij pereklad povnoyi Bibliyi vlasne ukrayinskoyu movoyu bulo vidano lishe v 1903 roci Pereklali yiyi znameniti ukrayinski pismenniki Pantelejmon Kulish Ivan Nechuj Levickij ta ne menshe vidomij vchenij Ivan Pulyuj sama knizhka vijshla u Vidni bo carskij uryad zaboronyav perekladati Bibliyu chi okremi yiyi knizhki ukrayinskoyu movoyu Odnak pershim pereklad Svyatogo Pisma togochasnoyu ukrayinskoyu literaturnoyu movoyu rozpochav Pilip Morachevskij inspektor Nizhinskoyi gimnaziyi vishih nauk knyazya V Bezborodka Odnak Sinod Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi hocha j vidznachiv visokij riven perekladu cherez politiku Rosijskoyi imperiyi zaboroniv drukuvati Bibliyu ukrayinskoyu movoyu Lishe 1906 r pochali drukuvati chotiriknizhzhya Novogo Zapovitu okremimi vipuskami Ale iniciatori vidannya duzhe vipravili movu perekladu sho na zhal znizilo literaturnu cinnist praci Povnij pereklad Bibliyi zdijsniv takozh mitropolit Ilarion Ogiyenko Stokgolmske Tovaristvo u 1942 roci vidalo Novij Zapovit i Psaltir u perekladi profesora Ivana Ogiyenka 1955 roku mitropolit Ilarion zakinchiv uves pereklad Bibliyi za spriyannya Britanskogo Biblijnogo Tovaristva Sogodnishnij variant buv vidanij 1962 roku Ukrayinske biblijne tovaristvo zusillyami otcya Rafayila Turkonyaka zdijsnilo ta vidalo odin z suchasnih perekladiv Novogo Zapovitu u 1997 roci Div takozh RedaguvatiSpisok papirusiv Novogo Zavitu Kategoriyi rukopisiv Novogo Zapovitu Ranni perekladi Novogo Zapovitu Apokrifi Bibliya Yevangeliye Yevangelisti Isus Hristos Ostrozka Bibliya Peresopnicke Yevangeliye Starij Zapovit Muratoriyiv kanonPrimitki Redaguvati a b v g Slovar filosofskih terminov Nauchnaya redakciya professora V G Kuznecova M INFRA M 2007 s 242 a b Evans K Sfabrikovannyj Iisus Kak sovremennye issledovateli iskazhayut evangeliya Krejg Evans per s angl N L Holmogorovoj M Eksmo 2009 336 s Religiya Nastoyashee hristianstvo Posilannya RedaguvatiNovij Zavit Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 351 ISBN 978 966 439 921 7 Novij Zapovitu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Citati u Vikicitatah nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Novij Zapovit u Vikishovishi Ukrayinska Bibliya u perekladi Ivana Ogiyenka Ukrayinska Bibliya u perekladi Ivana Homenka Ukrayinska Bibliya u perekladi Pantelejmona Kulisha ta Ivana Pulyuya Ukrayinskij Novij Zapovit u perekladi o Rafayila Turkonyaka Audio versiya Novogo Zapovitu ukrayinskoyu v formati MP3 Novij Zapovit ukrayinskoyu v audio ta video formati divitis sluhati Yevangeliye pereklad Pilipa Semenovicha Morachevskogo nbsp Ce nezavershena stattya pro hristiyanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Novij Zapovit amp oldid 40355051