www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ранні переклади Нового Заповіту переклади Нового Заповіту які повстали в першому тисячолітті н е Серед них найбільш цінн

Ранні переклади Нового Заповіту

Ранні переклади Нового Заповіту - переклади Нового Заповіту, які повстали в першому тисячолітті н.е. Серед них найбільш цінні то стародавні переклади. Вони відіграють значну роль в сучасній критиці Нового Завіту. Ці переклади, як і їх копії дійшли до рук дослідників, змінялися, але подальша історія їх тексту була незалежна від грецького тексту і для того помагає в відтворенні грецького тексту. Троє з них - сирійський, латинський, коптський - походять з кінця II ст.н.е і є старшими, ніж заховані повні рукописи грецького тексту Нового Заповіту. З'явилися перед першими рецензіями грецького Нового Заповіту і для того найбільш цінні. Вони обов'язково цитуються у всіх критичних виданнях грецького тексту. Переклади, які повстали після 300 р.н.е (вірменський, грузинський, ефіопський) залежні від рецензії, але також важливі, як правило, теж знаходяться в критичному апараті. Переклад готський і слов'янський рідко цитуються в критичних виданнях. Пропущені ті з перекладів I тисячоліття, які не були перекладені безпосередньо з грецького оригіналу, але на основі іншого перекладу (Вульгати, Пешіти і інші).

Перша сторінка Кодексу Гігас, біблійні алфавіти: іврит, грецький, латиньский, крім того: ефіопський і коптський.

Переклади з другої половини I тисячоліття мають менше значення від перекладів стародавніх для відновлення початкового тексту Нового Заповіту, бо пізніше з'явилися. Беручи під увагу, що завжди може трапитися, будь-який з уроків Писання краще перекажуть, ніж стародавні переклади. Критиків тексту в першу чергу цікавить, яку з сімей грецького тексту підтримують. Тому вони не можуть бути недооцінені в відтворенні історії тексту Нового Заповіту. Серед перекладів I тисячоліття повністю зникли переклади на перську і кавказько-албанську мови.

В 27-му виданні грецького Нового Заповіту, Нестле-Аланд (НА 27) в критичному апараті цитовано переклади на наступні мови: латинську (старолатинська і Вульгата), сирійську, коптські діалекти (саїдський, бохаїрський, ахміміньський, субахміміньський, центрально-єгипетський, центрально-єгипетський фаюмський, протобохаїрський), вірменську, грузинську, готську, ефіопську, староцерковнослов'янську. Пропущено переклади на арабську, нубійську, согдийську, староанглійську, старо-нижньо-німецьку, старо-верхньо-німецьку, старофранцузьку.

Сирійські переклади ред.

Старосирійські переклади ред.

Сирія відіграла важливу роль в ранньому християнстві. У I ст. Антіохія була важливим центром місійним, а в II ст. служила мостом між Палестиною і "західнім" християнством. Учнів Ісуса вперше назвали християнами в Антіохії (Дії 11: 26). Тут, ймовірно, було створене Євангеліє від Матвія і Луки, Дидахе, в 107 р. - Ігнатіана і наприкінці II ст. - Євангеліє від Фоми. В Сирії перехрещувалися впливи грецької і сирійської мови. У самій Антіохії домінувала грецька мова, але поза межами (Дамаск, Едеса) знання грецької мови було набагато менше. З плином часу вплив грецької зменшувався. В Палестині використовували сирійський діалект, який близький до арамейської мови, ту, яку використовували Ісус і апостоли, перші сирійські переклади були створені в той час, коли ще жив усний переказ про Ісуса і апостолів. Ключова термінологія апостолів не була забута і навіть в якійсь мірі, була збережена в самих ранніх перекладав. Сирійські переклади дозволяють краще зрозуміти авторів Нового Завіту, писаних грецькою, але думаючих семітської мовою. Саме тому критики тексту мають особливу повагу до сирійського перекладу.

Найстарший переклад Нового Заповіту на сирійську мову, ймовірно, є Діатессарон (Гармонія чотирьох Євангелій), складеної Татіаном близько 170 р. Татіан створив свій хронологічний порядок, в деяких місцях різко відрізняється від хронології кожного Євангелія. Тексти, які повторювалися були відхилені, в результаті чого Діатессарон має 72% загального обсягу чотирьох Євангелій. Татиан в найбільшому ступені використав Євангеліє від Іоанна, а в найменшому - Євангеліє від Марка. 56 рядків канонічних Євангелій не знайшли своїх відповідників в Діатессароні. Пропущено родовод Ісуса, тексти, які говорять про людяність Христа, Йосип не названий чоловіком Марії. Не має також Pericope adulterae (Івана 7,53-8,11). Презентує західний текст. Старозаповітні цитати згідні з текстом Пешітти. Збереглися в арабському і латинським перекладі, грецькою мовою збереглися лише фрагменти.

Наступний переклад - весь Новий Заповіт - був зроблений близько 180 р. (або раніше). Цитує його Єфрем Сирин. Названий старосирійськім перекладем, і був складений на основі старого тексту, що представляє західний тип тексту. Він зберігся тільки в двох ранніх рукописах: куретонський (IV ст.) і Синайський (V ст.). Перший з них був опублікований Вільямом Куретон в 1858 р. і означенний як syrcur, другий був виявлений А.С. Льюїс в 1892 р. в Синаї, показаний як syrsin і є палімпсест. Рукописи були підготовлені в V (можливо, в IV ст.), але передають текст, близький тексту з 200 р. Обидва рукописи містять значні прогалини. Старосирійський переклад листів Павла не зберігся. Наука знає його тільки з цитат отців з Східної Церкви.

Пешітта ред.

Євангеліє Рабуллі

На початку V ст., були знову перекладені  всі книги Нового Заповіту (за винятком 2 послання Петра, 2-ге і 3-тє послання Івана, послання Іуди, Об'явлення Івана Богослова), можливо, щоб стерти відмінності, які мали місце між існуючими перекладами. Пешітта позначається символом syrp.

Аж до кінця  XIX ст. вважалося, що Пешітта була заснована в  II ст. Після публікації Буркітта більшість біблістів погодилося, що ту робота виконав Раббула єпископ Едеси (вмер в 436 р.). Авторство Раббулі залишається під питанням, тому що з'являється в його творах цитати, які не завжди згідніні з Пешіттою.

Обмеження сирійських перекладів ред.

Сирійська мова, як семітська не має термінал закінчень і не може дозволити собі стільки свободи в зміні порядку слів, якою характеризувалася грецька мова. Дієслово відміняється  абсолютно інакше, ніж в грецькій мові. Сирійська мова мала "status emphaticus", використання якого не завжди відповідає грецьким артиклям.

У транскрипцій власних назв приголосного ξ відповідає двом приголосним сирійським ܭܣ. Буква був розшифрований ܛ і θ по ܬ (наприклад: ім'я Τιμοθεε, Тимофій, ܛܡܬܐܘܣ). У разі семітизмів прагнули відтворити первісне семітське звучання, але не всі семітські імена були ідентифіковані (наприклад, Арета 2 Кор. 11: 32). Грецький текст НЗ двома способами відобразює назву міста "jirušalaim": Ιερουσαλημ / Ιεροσολυμα, переклади сирійські мають єдину форму: Urišlem. Διαβολος регулярно подавано як Сатана. Σιμων / Πετρος / Κηφας. Σιμων Πετρος майже завжди є як šem'un KEPA. Πετρος, але іноді вона подарована Птвс. Найбільше проблемів є від відмінні дієслова.

Латинські переклади ред.

Переклади старолатинські ред.

Кодекс Бобіенсіс - остання сторінка "Євангелія від Марка"

Західна церква використовувала спочатку грецьку мову, так що не відразу виникла необхідність перекладу Біблії на латинську мову. Перші латинські переклади з'явилися спочатку в Північній Африці (близько 170 р.), а потім в Римі і Галлії. Їх число постійно зростало і в середині IV ст. досягло 40. Всі ці переклади були засновані на Септуагинте і рабсько тримаються грецького тексту. Переклади, зроблені до Вульґати називається старолатинськими перекладами - Vetus Latina. Найважливішими і найбільш високо цінні були: Афра і Італа, але жоден з них не отримав широкого визнання у всій Церкві. Обидва є перекладами західнього типу тексту. Афра більш була відхилина від грецького тексту. Італа мала кілька візантійських запозичень, число яких з часом збільшилася. Ці переклади постійно трансформовалися, розмножувалися їх варіанти тексту.

До нашого часу не збереглося жодного старолатинського рукопису, який передавав повний текст НЗ. Збереглися тільки 32 рукописи, що містять Євангелія, 12 - Дії, 4 - Листи Павла і 1 -  Об'явлення Івана Богослова, крім того, ряд фрагментів, всього разом 89 рукописів. Вони походять з IV-XIII ст. Більшість з них представляють Італу, рукописів Афри -збереглося мало. Найбільш цінні рукописи:

  • Кодекс Бобіенсіс 1 (к), має Мф 1-15 і Мк 8-16, походить близько 400 р. Він був перевезенний з ірошотландського монастиря в Боббіо на півночі Італії. Переказує Versio Афра і є найважливішим свідком цього тексту, є згідний з 0171 і подібний з цитатами Кипріяна. Зберігається в Турині.
  • Кодекс Палатінус 2 (е) містить чотири Євангелія, датований на IV ст.; написаний срібною фарбою. Текст має риси європейської Versio Афри. Зберігається в Трент.
Кодекс Гігас
  • Кодекс Вертселленсіс 3 (а), Євангеліє, друга половина IV ст.
  • Кодекс Вероненсіс 4 (б), Євангелія; кінець V ст.; Верона. Беркітт вважав, що цей тип тексту, який використовував  Ієронім, як основу для  Вульґати.
  • Кодекс Бези 5 (д), Євангелія, Дії, 3-е Іванна. Латинський текст незалежний від грецького тексту (зліва), переклади старолатинський і Вульґата. Він був створений близько 400 р.
  • Кодекс Колбертінус 6 (к), чотири Євангелія, XI ст., змішаний текст, це по суті Італа,переривана партіями Афри. Обидва ці тексти були забруднені Вульгатою.
  • Кодекс Корбеіенсіс 8 (А2), Євангелія; V ст. Спочатку належав монастирю Корбей поблизу Ам'єна, сьогодні зберігається в Парижі.
  • Кодекс Бріксіанус 10 (е), Євангелія; VI ст.
  • Клермонтський кодекс 12 (ч); містить Євангелія; початок V ст.
  • Кодекс Віндобоненсіс 17 (і), Євангелія; V ст.
  • Кодекс Амбросіанус 21 (с), Євангелія; V ст.
  • Кодекс Гігас 51 (гіг), завершений в 1229 р.; має 320 листків розмірами 89x49 см, товщиною 22 см і вагою 72 кг. Кодекс передає текст Вульгати, але Дії і Об'явлення Івана Богослова - старолатинський переклад. На додаток містить цілий комплекс робіт і договорів, серед них: Antiquitates і De bello Judaico Йосипа Флавія, Etymologie Ісидора Севільського, Чеський літопис Косми з Праги (1045-1125). У 1648 році Кодекс появився в Швеції і з тих пір зберігається в Стокгольмі.
  • Кодекс Бобіенсіс або Віндобоненсіс 53 (с), палімпсест, має Дії і Послання VI ст., які в VIII ст. були переписані.
  • Кодекс Флоріатсенсіс 55 (ч), має ¼ Дій, фрагменти Послання і Об'явлення Івана Богослова; V/VI ст.; Versio Афра. Текст рукопису містить багато помилок, подорож Павла описано в Діях 28:1-13 написана коротко.
  • Клермонтський кодекс 75 (д) Листи Павла; V/VI ст.
  • Бернерів кодекс 77 (г), листи Павла; IX ст.
  • Кодекс з Райхенау 78 (е), листи Павла; IX ст.
  • Кодекс Гуелфербитанус 79 (гуе), листи Павла; VI ст.

Вульґата ред.

Євангеліє з Лорш

Італа була невпорядкованою, і з часом збільшувався безлад. У цій ситуації Папа Дамас доручив Ієронімові зробити новий переклад всього Письма на латину. Робота над Євангеліями зайняла близько року і була завершена 383 року. Це був переклад Італи, який Ієронім порівняв з грецькими рукописами. Найбільш ретельно переклав Євангелія, назвав Вульґата (vulgus - загальна, звичайна), він зустрівся з критичною оцінкою і неодноразово виправляв, але наприкінці VI ст. мала вже авторитет, стала офіційною Біблією Західної Церкви.

Так як Вульґата протягом деякого часу функціонував поряд з старолатинськими перекладами, це вплинуло на старолатинські ремінісценції в тексті Вульгати і на їх корекцію. Крім того, через неуважність переписувачів текст зазнав дальшого спотворення. У цій ситуації, Алкуин (735-804) і Теодульф (750-821) спробували переглянути і очистити текст Вульґати, але їх зусилля сприяли зростанню змішаної версії. Над переглядом тексту Вульґати працювали пізніше Ланфранк Бек (1005-1089) і Стефан Хардінг (пом. 1134 р.), також безрезультатно, тому в кінці Середньовіччя виникла correctoria, серед них Біблія Паризька. Після того, як винайшли друкарство в Європі Вульґата стала першою друкованою книгою - була створена Біблія Гутенберга (1452-1456).

Першим критичним виданням тексту Вульґати була робота Роберта Стефануса в 1528 р.. У 1546 р. на Соборі Тридентськім прийняли необхідність підготовки перегляду Вульґати. Він був зреалізований Сикстом V у 1590 р. (Сикстинська Вульґата), але був недосконалим з точки зору критичної, так що наступник Сикста, Климент VIII здійснив поправки в 4900 місцях Клементинської Вульґати (1592, 1593, 1598).

У 1907 р. Папа Пій X зібрав комісію з ціллю перепровірення Вульґати. Ідея полягала в тому, щоб поліпшити текст в дусі досягнень сучасної лінгвістики, очищаючи від середньовічних нашарувань і перекласти ще раз те в чому Ієронім відійшов від оригіналу. Робота тривала кілька десятиліть і з'явилися в 1926-1969 р..

Вульґата Стутґартіана більш схожа до Клементинської Вульґати, ніж editio nova, це спроба привести текст до оригінальної Вульґати Ієроніма, наскільки це можливо. Головним чином заснований на Аміатинському кодексі з VIII ст.

До сучасності збереглося понад 10 000 рукописів Вульґати. Їх точна кількість невідома. Найбільш відомими і високоцінними рукописами Вульґати є:

Кодекс Ауреуський, початок Євангелія від Матвія.
  • Аміатинський кодекс (А), найстаріший рукопис з повним текстем СЗ і НЗ, що складається з 1029 листків з розмірами 50,5x34 см і товщиною 15 см. Написаний колориметричними, великими, чіткими, регулярними і красивими літерами. Він був складений до 716 р. на підставі Кодексу Грандірсьго з VI ст., в північній Англії. З 1786 р. він зберігається в Бібліотеці Лауренціанській. Має репутацію, як найкращого свідка тексту св.Ієроніма. Тішендорф опублікував текст в 1854 р.
  • Дублінський кодекс (д), або Книга з Арма, містить повний текст НЗ. Написаний в 807 р., має Послання до Лаодикії після Послання до Колоссян, Дії були поміщені в книзі Об'явлення Івана Богослова. Показує тип тексту ірландської Вульґати, який характеризується багатьма додатками. У деяких місцях можна помітити, що текст Кодексу має сліди тексту грецького рукопису, що представляє групу Феррара (F13). Зберігається в Триніті-коледжі в Дубліні.
Книга з Келлс, ілюстрація Христа Царя
  • Фульдський кодекс (ф), написаний в 541-546 р. в Капуа, на прохання єпископа Віктора. Був перевірений і виправлений їм особисто. Він містить Євангеліє у вигляді  Діатессарон Татіана, крім того: Послання до Лаодикії та пролог Ієроніма до канонічних Євангелій. Текст Кодексу близький до Аміатинського кодексу. Він зберігається в бібліотеці в Фульда (Абб. 61).
  • Кодекс Сангерманенський (Г), НЗ, початок IX ст., є одним з найбільш важливих представників французької Вульгати. Він був використаний Стефанусем в його Біблії Sacra (1538-1540, 1546). Зберігається в Парижі (БНФ, зах. 11553).
  • Кодекс Комплутеньський I, завершений в 927 р. Він містить всю Біблію, Послання до Лаодикії наступне Послання до Євреїв. Він був використаний кардиналом Жіменеза, опублікований ним в Поліглоті Комплутеньськім. Під час громадянської війни в Іспанії (1936-1939) він був майже повністю знищений. Збережені залишки зберігаються в Мадриді (Бібл. Ун-ту. Cent. 31).
  • Кодекс Медіоланенсиський (M) містить чотири Євангелія, починаючи з другої половини VI ст. Текст дуже добрий, в порівнянні з Аміатинським і Фульдським. Він зберігається в Бібліотеці Амброзиана.
  • Кодекс Кенаненьський (к), Книга з Келлс; містить Євангелія, походить з VIII/IX ст. Текст  тип ірийський із зазначенням помилок від не розуміння тексту переписувачем. Відомий своєю гарною оздобою.
  • Кодекс Н, Євангелія, V ст.; палімпсест. Він був створений в Італії, зберігається в Парижі (БНФ, лат. 1628) і Отуні (Бібл. мун. 21). Один з найстаріших рукописів Вульгати.
  • Кодекс Регіненський (Р), листи Павла, VIII ст. був складений в сусідньому Равенні, зберігається в бібліотеці Ватикану.
  • Кодекс Ліндсфарненський (Й), має Євангеліє, складений після 687 р.; дуже ілюстрований, він вважається однією з найкрасивіших книг світу. Текст показує подібність з Аміатинським. Пізніше, між рядками латинського тексту, хтось додав текст на англо-саксонській мові, яка представляє собою парафраз латинського тексту. Зберігається в Британській бібліотеці.
  • Кодекс Харлеіанський(З), містить Євангелія, VI/VII ст. Спочатку він знаходився в Королівській бібліотеці в Парижі. Був вкрадений Жан Аймоном в 1707 р. і проданий Р. Харлейові, який передав його Британській бібліотеці.
  • Кодекс Теодульфіанський (Т) - СЗ і НЗ, Псалми і Євангелія, написані сріблом на пурпурі, близько 900 р., рецензія Теодульфа; зберігається в Парижі.
  • Кодекс Сангалленьський 1395 (С), найстаріший відомий рукопис, що містить Євангелія Вульгату, хоча численні прогалини; з початку V ст.; зберігається в Св. Галлен. Від текстів св.Ієроніма ділить його кілька примірників.

Обмеження латинських перекладів ред.

Обмеженням латинських перекладів то транскрипція семітських імен і дат: Каіфа/Каяфа, Скаріот/Іскаріот, Істрахел / Ісрахел, Ісак / Ісаак. Інший вид граничної причини латинізму (наприклад. Ἑκατονταρχης / κεντυριων → Центуріон). Через обмеження латинської граматики не можна відрізнити часу аорист і перфектум. Обидва ελαλησα і λελαληκα повинні бути віданні Locutus sum. Латинська мова не має артиклів. Іноді артиклі можна замінити займенником в виразах hic mundus або hoc saeculum. Грецька мова має багато форм заперечувань οὐ, οὐκ, οὐχ, οὐχί, μή, οὐ μή, μὴ οὐ, а в латині їх набагато менше, і в результаті вони перекладені як non або  nonne [з]. Частка οὐδε / μηδε перекладається в neque і прикметник οὐδεiς / μηδεις перекладається nemo. Грецькі синонімів, такі як καταγγέλλω і ἁναγγέλλω, οἰκέω і κατοικέω неточно розрізняють на латині. Іноді виникає проблема з приводами ἐκ і ἁπό, ἁπό і ὐπό, Еу і ἐπί, подарованої латиниці. Також εἰς і ἐν в грекі елліністичній можуть бути використані як взаємозамінні. Це проблема також і для всіх синонімів.

Взагалі латинські переклади були дуже буквальними і те саме грецьке слово, намагалися перекласти тим самим латинським. Але не завжди так, виходило, особливо в разі Versio Афри, яка ті самі грецькі слова, перекладала різними латинськими термінами. Термін αὐτου перекладий як eius або illius, ην як erat або fuit. [D].

Коптські переклади ред.

Євангеліє від Марка з 1249/1250 року з коптською і арабською мовами

Початково Єгипетська церква використовувала грецьку мову. Перехід на коптську мову - остання форма єгипетської мови - сталося в роках 180-200. Коптська мова функціонувала в сімох діалектах. Новий Заповіт перекладено на п'ять з них. Коптські переклади представляють текст александрійський, переклад саїдський (copsa) і бохаїрський (copbo) є нашаруванням західнього тексту. Переклад саїдський був досить вільним, бохаїрський був дуже невільним, мав тенденцію до перекладання кожного слова, використовував навіть граматичне запозичення. 52 рукописи є двомовні: містять поряд з текстом коптським текст грецький, 2 рукописи є трьохмовні, містять текст: грецький, коптський, арабський.

Діалект саїдський ред.

На початку було частково перекладено на саїдський діалект (copsa), який використовувався в гірському Єгипті (знання грецької мови не було тут розповсюдженим). Пізніше його було доповнено відсутніми книгами. Невідома точна дата постання перекладу, дослідники вказують дати, починаючи з середини ІІ ст. до початку IV ст. Цей переклад, в принципі, репрезентує александрійський тип тексту. Проте в текстах Євангелія від Івана і Дій Апостолів включає в себе досить багато західних нашарувань. Текст саїдського діалекту розташований між текстом грецьких кодексів A i B, найближчий є для , також є подібним до кодексу Т, - двомовного греко-саїдського кодексу. На основі ранніх рукописів можна побачити повільний процес перегляду тексту. У ІХ ст. діалект саїдський почав поступатися діалекту бохаїрському. Рукописи, що предтавляють цей переклад були знайлені в XVIII ст. Є 560 відомих саїдських рукописів, які каталогізовані Інститутом у Мюнстері, жоден з них не є повним. В Діях Аростолів по суті, передається олександрійський текст, з невеликою кількістю читань західного тексту. У "апостольському декреті" в Діях 15:19 дійшло до накладання олександрійського тексту і західного читання. В листах Ап. Павла є олександрійський текст з тіню західного тексту, подібно до і Кодексу Ватиканського. У поширених та знаних Листах саїдський переклад являє собою класичний олександрійський текст і є далеким відносно решти текстів, дуже резонує з кодексом B. Саїдські рукописи пропускають ті ж вірші, що і грецькі рукописи, які представляють александрійський тип тексту. Порядок Євагелій: Івана, Матвія, Марка і Луки. Лист до Євреїв поміщений по 2 Кор, перед Гал. В багатьох рукописах немає книги Обявлення.

Важливіші рукописи ред.

  • Crosby-Schøyen Codex, на 52 папірусових листках. Містить повний текст 1 Петра, більше того Йони, 2 Макк, Peri Paschu Мелітона і анонімова Хомілії. Датований ІІІ/IV ст. переховується в Duke University.
  • MS. Or. 7594 місьтить Повторення Закону, Йони, і Дії Апостольські (у цьому порядку) датується на кінець ІІІ або початок IV ст. зберігається в Британській Бібліотеці.
  • Michigan MS. Inv. 3992 містить 1 Кор, Лист до Тита і Псалми, походить з IV ст. Berlin MS. Or. 408 i British Museum Or. 3518 склали спочатку один рукопис, що містить Об'явлення, 1 Івана, Послання до Филимона (у цьому порядку), датований на IV ст.
  • Колекція Chester Beatty представляє три саїдських рукописи Нового Заповіту, датується VI або VII ст. Один з них включає в себе Дії і Євангеліє від Івана, другий - Послання Павла і Євангелія, треті - тексти Псалмів від І до L і перший розділ Матвія. Деякі рукописи містять довше закінчення Євангелія Марка (Мк 16:9-10), але інші ж ні, Івана 7:53-8:1 був залишений з усіх рукописів.
  • Зберігається в Берліні P. 15926 стисло передає західний текст Нового Заповіту.
  • George Horner приготував критичне видання саїдського тексту в 1911-1924р.

Діалект бохаїрський ред.

Переклад на діалект бохаїрський (copbo) використовується в дельті Нілу - був зроблений в ІІІ ст. а найпізніше на початку IV ст. Історія бохаїрського перекладу є найбільш складною з усіх коптських діалектів. Раніше передбачалося, що бохаїрський переклад був зроблений на основі грецького рукопису, що представляє пізній александрійський текст. В ХХ ст. було відкрито два фрагменти (з IV-V ст.), що змінилои думку вчених на рахунок історії бохаїрського тексту. Текст через непереказування на стільки відрізняється від пізніх відомих нам рукописів, що його іменували прото-бохаїрський (copbo). Відрізняється навіть мова. Порядок книг: Євангелія (Івана, Матвія, Марка, Луки), Послання Ап. Павла (до Євреїв поміщений після 2 Солунян і до 1 Тимофія), Послання, Дії Апостольські, Об'явлення. Об'явлення містять лише деякі рукописи.

В цьому перекладі був використаний переклад саїдський, що видно в деяких частинах тексту, також можна зауважити вплив західного тексту, у той час як текст візантійський важко розрізнити. У ХІ ст. коли перенесли патріархат з Александрії до Каїру, діалект бохаїрський вже був домінуючою мовою в коптській Церкві, у зв'язку з цим переклад Нового Заповіту на діалект бохаїрський (copbo) став офіційним текстом коптської Церкви в Єгипті. Не є зрозуміло чи текст бохаїрський був коли-небуть перевірений.

Збереглося більше ніж сто рукописів бохаїрського діалекту, вони мають пізніше походження. Найстарший комплект Євангелій походить тільки з 1174 року, наступний з 1178-1180, а ще з 1192 року. Решта рукописів датуються ХІІІ ст. і в наступних роках. Бодмер відкрив папірус - Папірус Бодмер ІІІ - містить більшу частину Євангелія Івана, датовано з IV ст. (можливо також є з V ст.). Також фрагмент Послання до Филип'ян, який передає текст в саїдському звучанню. Всі рукописи містять Марка 16:9-20, в той час як тексти Івана 5:4, і Івана 7:53 - 8:11 були відкинені у всіх основних манускриптах. Джордж Хорнер підготував критичне видання бохаїрського тексту в період 1898-1905.

Інші коптські діалекти ред.

Трохи пізніше був переведений Новий Завіт на діалекти середнього Єгипту: фаумський (copfay), ахміміцький (copach) і субахміміцький (copach2), вони взяли за основу частково грецький текст, і частково більш раннішній текст бохаїрського перекладу, насамперед на діалект саїдський. Точний час їх постання важко встановити, відомо тільки, що існували у IV ст. Ці переклади, в переважній більшості, представляють текст александрійський, крім того помітна їх залежність від тексту західного та їх одночасне співзвуччя з старолатинськими перекладами. Рукописи, які збереглися до наших днів, не передають повного Нового Заповіту в діалектах середнього Єгипту.

Обмеження діалектів коптських ред.

Готичний переклад ред.

Срібна Біблія

Готицький переклад відрізняється від інших старожитніх перекладів, що дата,перекладач та обставини її створення відомі. Вулфіла, Вулфілас або Улфіла (310-383), «грецький апостол», діючи в області Дакії і Босфору, він навертав Остроготів на віру християнську аріанського обряду. Будучи єпископом Тавійської, він брав участь у роботі Першої ради Ніцци (325). Перш ніж він почав працювати в перекладах, він створив перший готичний алфавіт на основі грецького, тому що не хотів використовувати стародавньонімецькі руни. Іншою проблемою було відсутність термінології, тому словник був розширений запозиченням з грецької та латинської мов. Він задумав побудувати речення на грецькому синтаксисі. Переклад Вулфілі був використаний в штаті Остроги в Італії, який тривав коротко (488-554). Незабаром після того, як перейшли на католицтво, готична мова була втрачена, і ніхто не зацікавлений в читанні перекладу Вулфілі.

Текст Нового Заповіту являє собою візантійську текстову традицію (сім'я Е), близька до цитат Злотоуста. Текст Послання Павла близький до Пешитти. Збережені рукописи містять багато акцентів західного тексту, можливо, вони були додані пізніше, у період Остроготів.

Найважливішим рукописом є Кодекс Аргентеус, "Срібна Біблія", написана срібними та золотими літерами на пурпурному пергаменті. Він містить чотири Євангелія в порядку: Матвія, Іоанна, Луки, Марка. На сьогоднішній день 188 карт (їх спочатку було 336). Він був готовий до Теодора Великого (455-526), короля Острогів, незабаром після його коронації в Равенні чи Брешіа. Після смерті Федорича кодекс був забутий. Він не був включений в будь-які каталоги та списки книг. Вона була виявлена в XVI столітті. Під час тридцятирічної війни шведи взяли його. Він зараз утримується в Уппсалі. У 1970 році, в Спіжі, був виявлений один з відсутніх сторінок фрагменту коду Шпейере, вона закінчується Євангеліє від Марка. Відтепер кодекс має 188 карток. Решта рукописів Нового Заповіту готики, крім одного винятку, є палімпсестами. Вони також фрагментарні. Каролінський кодекс містить Римлян 11-15, текст двомовний, латино-готичний, палімпсест; зберігається в Вольфенбюттелі. Амброзіанський кодекс А і Амброзіанський кодекс В містять фрагменти всіх послань Павла, але тільки 2 Коринтян зберегли в повному обсязі.

Примітки ред.

  1. Metzger 1977, p. 4-10.
  2. Metzger 1977, p. 10-12.
  3. Nicol ↓
  4. Metzger i Ehrman 2005, p. 98.
  5. A. Vööbus: Studies in the History of the Gospel Text in Syriac. Louvain: 1951.
  6. ↑ Metzger 1977, p. 83-98.
  7. Metzger 1977, p. 293-319.
  8. Metzger i Ehrman 2005, s. 105.
  9. Turner 1931, p. 203-216.
  10. Metzger 1977, p. 346.
  11. Tronina 1986, p. 169.
  12. Quentin 1922, p. 76.
  13. Metzger 1977, p. 348
  14. Metzger i Ehrman 2005, p. 78.
  15. Metzger i Ehrman 2005, p. 109.
  16. Aland i Aland 1989, p. 197.
  17. ↑ Metzger 1977, p. 334-344
  18. Turner 1931
  19. Fisher 1977 ↓, s. 364-365.
  20. Fisher 1977, p. 368.
  21. Fisher 1977, p. 369.
  22. Metzger (1977). с. 99–108.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  23. Metzger. 1977. с. 127. 
  24. Metzger. 1977. с. 133–137. 
  25. Metzger. 1977. с. 133–137. 
  26. Metzger (1977). с. 109–114.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  27. Horner (1911-1924).  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  28. Metzger (1977). с. 126.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  29. Nestle (1901). с. 134.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  30. Metzger (1977). (англ.). с. 123.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  31. Kasser (1958).  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  32. Metzger (1977). с. 123–125.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  33. Horner (1898-1905).  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  34. Metzger 1977. с. 117. 
  35. Metzger (1977). с. 375–378.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  36. ↑ Metzger 1977, 384-388.
  37. Metzger 1977, 378-380.

Література ред.

  • B.M. Metzger: The Early Versions of the New Testament: Their Origin, Transmission and Limitations. ed. 3. Oxford: Clarendon Press, 1977. ISBN 0-19-826170-5.

Зовнішні посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ranni perekladi Novogo Zapovitu perekladi Novogo Zapovitu yaki povstali v pershomu tisyacholitti n e Sered nih najbilsh cinni to starodavni perekladi Voni vidigrayut znachnu rol v suchasnij kritici Novogo Zavitu Ci perekladi yak i yih kopiyi dijshli do ruk doslidnikiv zminyalisya ale podalsha istoriya yih tekstu bula nezalezhna vid greckogo tekstu i dlya togo pomagaye v vidtvorenni greckogo tekstu Troye z nih sirijskij latinskij koptskij pohodyat z kincya II st n e i ye starshimi nizh zahovani povni rukopisi greckogo tekstu Novogo Zapovitu Z yavilisya pered pershimi recenziyami greckogo Novogo Zapovitu i dlya togo najbilsh cinni Voni obov yazkovo cituyutsya u vsih kritichnih vidannyah greckogo tekstu Perekladi yaki povstali pislya 300 r n e virmenskij gruzinskij efiopskij zalezhni vid recenziyi ale takozh vazhlivi yak pravilo tezh znahodyatsya v kritichnomu aparati Pereklad gotskij i slov yanskij ridko cituyutsya v kritichnih vidannyah Propusheni ti z perekladiv I tisyacholittya yaki ne buli perekladeni bezposeredno z greckogo originalu ale na osnovi inshogo perekladu Vulgati Peshiti i inshi Persha storinka Kodeksu Gigas biblijni alfaviti ivrit greckij latinskij krim togo efiopskij i koptskij Perekladi z drugoyi polovini I tisyacholittya mayut menshe znachennya vid perekladiv starodavnih dlya vidnovlennya pochatkovogo tekstu Novogo Zapovitu bo piznishe z yavilisya Beruchi pid uvagu sho zavzhdi mozhe trapitisya bud yakij z urokiv Pisannya krashe perekazhut nizh starodavni perekladi Kritikiv tekstu v pershu chergu cikavit yaku z simej greckogo tekstu pidtrimuyut Tomu voni ne mozhut buti nedoocineni v vidtvorenni istoriyi tekstu Novogo Zapovitu Sered perekladiv I tisyacholittya povnistyu znikli perekladi na persku i kavkazko albansku movi V 27 mu vidanni greckogo Novogo Zapovitu Nestle Aland NA 27 v kritichnomu aparati citovano perekladi na nastupni movi latinsku starolatinska i Vulgata sirijsku koptski dialekti sayidskij bohayirskij ahmiminskij subahmiminskij centralno yegipetskij centralno yegipetskij fayumskij protobohayirskij virmensku gruzinsku gotsku efiopsku starocerkovnoslov yansku Propusheno perekladi na arabsku nubijsku sogdijsku staroanglijsku staro nizhno nimecku staro verhno nimecku starofrancuzku Zmist 1 Sirijski perekladi 1 1 Starosirijski perekladi 1 2 Peshitta 1 3 Obmezhennya sirijskih perekladiv 2 Latinski perekladi 2 1 Perekladi starolatinski 2 2 Vulgata 2 3 Obmezhennya latinskih perekladiv 3 Koptski perekladi 3 1 Dialekt sayidskij 3 2 Vazhlivishi rukopisi 3 3 Dialekt bohayirskij 3 4 Inshi koptski dialekti 3 5 Obmezhennya dialektiv koptskih 4 Gotichnij pereklad 5 Primitki 6 Literatura 7 Zovnishni posilannyaSirijski perekladi red Starosirijski perekladi red Siriya vidigrala vazhlivu rol v rannomu hristiyanstvi U I st Antiohiya bula vazhlivim centrom misijnim a v II st sluzhila mostom mizh Palestinoyu i zahidnim hristiyanstvom Uchniv Isusa vpershe nazvali hristiyanami v Antiohiyi Diyi 11 26 Tut jmovirno bulo stvorene Yevangeliye vid Matviya i Luki Didahe v 107 r Ignatiana i naprikinci II st Yevangeliye vid Fomi V Siriyi perehreshuvalisya vplivi greckoyi i sirijskoyi movi U samij Antiohiyi dominuvala grecka mova ale poza mezhami Damask Edesa znannya greckoyi movi bulo nabagato menshe Z plinom chasu vpliv greckoyi zmenshuvavsya V Palestini vikoristovuvali sirijskij dialekt yakij blizkij do aramejskoyi movi tu yaku vikoristovuvali Isus i apostoli pershi sirijski perekladi buli stvoreni v toj chas koli she zhiv usnij perekaz pro Isusa i apostoliv Klyuchova terminologiya apostoliv ne bula zabuta i navit v yakijs miri bula zberezhena v samih rannih perekladav Sirijski perekladi dozvolyayut krashe zrozumiti avtoriv Novogo Zavitu pisanih greckoyu ale dumayuchih semitskoyi movoyu Same tomu kritiki tekstu mayut osoblivu povagu do sirijskogo perekladu 1 Najstarshij pereklad Novogo Zapovitu na sirijsku movu jmovirno ye Diatessaron Garmoniya chotiroh Yevangelij skladenoyi Tatianom blizko 170 r Tatian stvoriv svij hronologichnij poryadok v deyakih miscyah rizko vidriznyayetsya vid hronologiyi kozhnogo Yevangeliya Teksti yaki povtoryuvalisya buli vidhileni v rezultati chogo Diatessaron maye 72 zagalnogo obsyagu chotiroh Yevangelij Tatian v najbilshomu stupeni vikoristav Yevangeliye vid Ioanna a v najmenshomu Yevangeliye vid Marka 56 ryadkiv kanonichnih Yevangelij ne znajshli svoyih vidpovidnikiv v Diatessaroni Propusheno rodovod Isusa teksti yaki govoryat pro lyudyanist Hrista Josip ne nazvanij cholovikom Mariyi Ne maye takozh Pericope adulterae Ivana 7 53 8 11 Prezentuye zahidnij tekst Starozapovitni citati zgidni z tekstom Peshitti Zbereglisya v arabskomu i latinskim perekladi greckoyu movoyu zbereglisya lishe fragmenti 2 Nastupnij pereklad ves Novij Zapovit buv zroblenij blizko 180 r abo ranishe Cituye jogo Yefrem Sirin Nazvanij starosirijskim perekladem i buv skladenij na osnovi starogo tekstu sho predstavlyaye zahidnij tip tekstu Vin zberigsya tilki v dvoh rannih rukopisah kuretonskij IV st i Sinajskij V st Pershij z nih buv opublikovanij Vilyamom Kureton v 1858 r i oznachennij yak syrcur drugij buv viyavlenij A S Lyuyis v 1892 r v Sinayi pokazanij yak syrsin i ye palimpsest Rukopisi buli pidgotovleni v V mozhlivo v IV st ale peredayut tekst blizkij tekstu z 200 r Obidva rukopisi mistyat znachni progalini Starosirijskij pereklad listiv Pavla ne zberigsya Nauka znaye jogo tilki z citat otciv z Shidnoyi Cerkvi 3 Peshitta red nbsp Yevangeliye RabulliNa pochatku V st buli znovu perekladeni vsi knigi Novogo Zapovitu za vinyatkom 2 poslannya Petra 2 ge i 3 tye poslannya Ivana poslannya Iudi Ob yavlennya Ivana Bogoslova mozhlivo shob sterti vidminnosti yaki mali misce mizh isnuyuchimi perekladami 4 Peshitta poznachayetsya simvolom syrp Azh do kincya XIX st vvazhalosya sho Peshitta bula zasnovana v II st Pislya publikaciyi Burkitta bilshist biblistiv pogodilosya sho tu robota vikonav Rabbula yepiskop Edesi vmer v 436 r Avtorstvo Rabbuli zalishayetsya pid pitannyam tomu sho z yavlyayetsya v jogo tvorah citati yaki ne zavzhdi zgidnini z Peshittoyu 5 Obmezhennya sirijskih perekladiv red Sirijska mova yak semitska ne maye terminal zakinchen i ne mozhe dozvoliti sobi stilki svobodi v zmini poryadku sliv yakoyu harakterizuvalasya grecka mova Diyeslovo vidminyayetsya absolyutno inakshe nizh v greckij movi Sirijska mova mala status emphaticus vikoristannya yakogo ne zavzhdi vidpovidaye greckim artiklyam 6 U transkripcij vlasnih nazv prigolosnogo 3 vidpovidaye dvom prigolosnim sirijskim ܭܣ Bukva buv rozshifrovanij ܛ i 8 po ܬ napriklad im ya Timo8ee Timofij ܛܡܬܐܘܣ U razi semitizmiv pragnuli vidtvoriti pervisne semitske zvuchannya ale ne vsi semitski imena buli identifikovani napriklad Areta 2 Kor 11 32 Greckij tekst NZ dvoma sposobami vidobrazyuye nazvu mista jirusalaim Ieroysalhm Ierosolyma perekladi sirijski mayut yedinu formu Urislem Diabolos regulyarno podavano yak Satana Simwn Petros Khfas Simwn Petros majzhe zavzhdi ye yak sem un KEPA Petros ale inodi vona podarovana Ptvs Najbilshe problemiv ye vid vidminni diyeslova 6 Latinski perekladi red Perekladi starolatinski red nbsp Kodeks Bobiensis ostannya storinka Yevangeliya vid Marka Zahidna cerkva vikoristovuvala spochatku grecku movu tak sho ne vidrazu vinikla neobhidnist perekladu Bibliyi na latinsku movu Pershi latinski perekladi z yavilisya spochatku v Pivnichnij Africi blizko 170 r a potim v Rimi i Galliyi Yih chislo postijno zrostalo i v seredini IV st dosyaglo 40 Vsi ci perekladi buli zasnovani na Septuaginte i rabsko trimayutsya greckogo tekstu Perekladi zrobleni do Vulgati nazivayetsya starolatinskimi perekladami Vetus Latina Najvazhlivishimi i najbilsh visoko cinni buli Afra i Itala ale zhoden z nih ne otrimav shirokogo viznannya u vsij Cerkvi Obidva ye perekladami zahidnogo tipu tekstu Afra bilsh bula vidhilina vid greckogo tekstu Itala mala kilka vizantijskih zapozichen chislo yakih z chasom zbilshilasya Ci perekladi postijno transformovalisya rozmnozhuvalisya yih varianti tekstu Do nashogo chasu ne zbereglosya zhodnogo starolatinskogo rukopisu yakij peredavav povnij tekst NZ Zbereglisya tilki 32 rukopisi sho mistyat Yevangeliya 12 Diyi 4 Listi Pavla i 1 Ob yavlennya Ivana Bogoslova krim togo ryad fragmentiv vsogo razom 89 rukopisiv Voni pohodyat z IV XIII st Bilshist z nih predstavlyayut Italu rukopisiv Afri zbereglosya malo Najbilsh cinni rukopisi 7 Kodeks Bobiensis 1 k maye Mf 1 15 i Mk 8 16 pohodit blizko 400 r Vin buv perevezennij z iroshotlandskogo monastirya v Bobbio na pivnochi Italiyi Perekazuye Versio Afra i ye najvazhlivishim svidkom cogo tekstu ye zgidnij z 0171 i podibnij z citatami Kipriyana Zberigayetsya v Turini Kodeks Palatinus 2 e mistit chotiri Yevangeliya datovanij na IV st napisanij sribnoyu farboyu Tekst maye risi yevropejskoyi Versio Afri Zberigayetsya v Trent nbsp Kodeks GigasKodeks Vertsellensis 3 a Yevangeliye druga polovina IV st Kodeks Veronensis 4 b Yevangeliya kinec V st Verona Berkitt vvazhav sho cej tip tekstu yakij vikoristovuvav Iyeronim yak osnovu dlya Vulgati Kodeks Bezi 5 d Yevangeliya Diyi 3 e Ivanna Latinskij tekst nezalezhnij vid greckogo tekstu zliva perekladi starolatinskij i Vulgata Vin buv stvorenij blizko 400 r Kodeks Kolbertinus 6 k chotiri Yevangeliya XI st zmishanij tekst ce po suti Itala pererivana partiyami Afri Obidva ci teksti buli zabrudneni Vulgatoyu Kodeks Korbeiensis 8 A2 Yevangeliya V st Spochatku nalezhav monastiryu Korbej poblizu Am yena sogodni zberigayetsya v Parizhi Kodeks Briksianus 10 e Yevangeliya VI st Klermontskij kodeks 12 ch mistit Yevangeliya pochatok V st Kodeks Vindobonensis 17 i Yevangeliya V st Kodeks Ambrosianus 21 s Yevangeliya V st Kodeks Gigas 51 gig zavershenij v 1229 r maye 320 listkiv rozmirami 89x49 sm tovshinoyu 22 sm i vagoyu 72 kg Kodeks peredaye tekst Vulgati ale Diyi i Ob yavlennya Ivana Bogoslova starolatinskij pereklad Na dodatok mistit cilij kompleks robit i dogovoriv sered nih Antiquitates i De bello Judaico Josipa Flaviya Etymologie Isidora Sevilskogo Cheskij litopis Kosmi z Pragi 1045 1125 U 1648 roci Kodeks poyavivsya v Shveciyi i z tih pir zberigayetsya v Stokgolmi Kodeks Bobiensis abo Vindobonensis 53 s palimpsest maye Diyi i Poslannya VI st yaki v VIII st buli perepisani Kodeks Floriatsensis 55 ch maye Dij fragmenti Poslannya i Ob yavlennya Ivana Bogoslova V VI st Versio Afra Tekst rukopisu mistit bagato pomilok podorozh Pavla opisano v Diyah 28 1 13 napisana korotko Klermontskij kodeks 75 d Listi Pavla V VI st Berneriv kodeks 77 g listi Pavla IX st Kodeks z Rajhenau 78 e listi Pavla IX st Kodeks Guelferbitanus 79 gue listi Pavla VI st Vulgata red nbsp Yevangeliye z LorshItala bula nevporyadkovanoyu i z chasom zbilshuvavsya bezlad U cij situaciyi Papa Damas doruchiv Iyeronimovi zrobiti novij pereklad vsogo Pisma na latinu Robota nad Yevangeliyami zajnyala blizko roku i bula zavershena 383 roku 8 Ce buv pereklad Itali yakij Iyeronim porivnyav z greckimi rukopisami Najbilsh retelno pereklav Yevangeliya nazvav Vulgata vulgus zagalna zvichajna vin zustrivsya z kritichnoyu ocinkoyu i neodnorazovo vipravlyav ale naprikinci VI st mala vzhe avtoritet stala oficijnoyu Bibliyeyu Zahidnoyi Cerkvi 9 Tak yak Vulgata protyagom deyakogo chasu funkcionuvav poryad z starolatinskimi perekladami ce vplinulo na starolatinski reminiscenciyi v teksti Vulgati i na yih korekciyu Krim togo cherez neuvazhnist perepisuvachiv tekst zaznav dalshogo spotvorennya U cij situaciyi Alkuin 735 804 i Teodulf 750 821 sprobuvali pereglyanuti i ochistiti tekst Vulgati ale yih zusillya spriyali zrostannyu zmishanoyi versiyi Nad pereglyadom tekstu Vulgati pracyuvali piznishe Lanfrank Bek 1005 1089 i Stefan Harding pom 1134 r takozh bezrezultatno 10 tomu v kinci Serednovichchya vinikla correctoria sered nih Bibliya Parizka 11 Pislya togo yak vinajshli drukarstvo v Yevropi Vulgata stala pershoyu drukovanoyu knigoyu bula stvorena Bibliya Gutenberga 1452 1456 12 Pershim kritichnim vidannyam tekstu Vulgati bula robota Roberta Stefanusa v 1528 r 13 U 1546 r na Sobori Tridentskim prijnyali neobhidnist pidgotovki pereglyadu Vulgati Vin buv zrealizovanij Sikstom V u 1590 r Sikstinska Vulgata ale buv nedoskonalim z tochki zoru kritichnoyi tak sho nastupnik Siksta Kliment VIII zdijsniv popravki v 4900 miscyah Klementinskoyi Vulgati 1592 1593 1598 14 U 1907 r Papa Pij X zibrav komisiyu z cillyu pereprovirennya Vulgati Ideya polyagala v tomu shob polipshiti tekst v dusi dosyagnen suchasnoyi lingvistiki ochishayuchi vid serednovichnih nasharuvan i pereklasti she raz te v chomu Iyeronim vidijshov vid originalu Robota trivala kilka desyatilit i z yavilisya v 1926 1969 r 15 Vulgata Stutgartiana bilsh shozha do Klementinskoyi Vulgati nizh editio nova ce sproba privesti tekst do originalnoyi Vulgati Iyeronima naskilki ce mozhlivo Golovnim chinom zasnovanij na Amiatinskomu kodeksi z VIII st 16 Do suchasnosti zbereglosya ponad 10 000 rukopisiv Vulgati Yih tochna kilkist nevidoma Najbilsh vidomimi i visokocinnimi rukopisami Vulgati ye 17 nbsp Kodeks Aureuskij pochatok Yevangeliya vid Matviya Amiatinskij kodeks A najstarishij rukopis z povnim tekstem SZ i NZ sho skladayetsya z 1029 listkiv z rozmirami 50 5x34 sm i tovshinoyu 15 sm Napisanij kolorimetrichnimi velikimi chitkimi regulyarnimi i krasivimi literami Vin buv skladenij do 716 r na pidstavi Kodeksu Grandirsgo z VI st v pivnichnij Angliyi Z 1786 r vin zberigayetsya v Biblioteci Laurencianskij Maye reputaciyu yak najkrashogo svidka tekstu sv Iyeronima Tishendorf opublikuvav tekst v 1854 r 17 Dublinskij kodeks d abo Kniga z Arma mistit povnij tekst NZ Napisanij v 807 r maye Poslannya do Laodikiyi pislya Poslannya do Kolossyan Diyi buli pomisheni v knizi Ob yavlennya Ivana Bogoslova Pokazuye tip tekstu irlandskoyi Vulgati yakij harakterizuyetsya bagatma dodatkami U deyakih miscyah mozhna pomititi sho tekst Kodeksu maye slidi tekstu greckogo rukopisu sho predstavlyaye grupu Ferrara F13 Zberigayetsya v Triniti koledzhi v Dublini nbsp Kniga z Kells ilyustraciya Hrista CaryaFuldskij kodeks f napisanij v 541 546 r v Kapua na prohannya yepiskopa Viktora Buv perevirenij i vipravlenij yim osobisto Vin mistit Yevangeliye u viglyadi Diatessaron Tatiana krim togo Poslannya do Laodikiyi ta prolog Iyeronima do kanonichnih Yevangelij Tekst Kodeksu blizkij do Amiatinskogo kodeksu Vin zberigayetsya v biblioteci v Fulda Abb 61 Kodeks Sangermanenskij G NZ pochatok IX st ye odnim z najbilsh vazhlivih predstavnikiv francuzkoyi Vulgati Vin buv vikoristanij Stefanusem v jogo Bibliyi Sacra 1538 1540 1546 Zberigayetsya v Parizhi BNF zah 11553 Kodeks Komplutenskij I zavershenij v 927 r Vin mistit vsyu Bibliyu Poslannya do Laodikiyi nastupne Poslannya do Yevreyiv Vin buv vikoristanij kardinalom Zhimeneza opublikovanij nim v Poligloti Komplutenskim Pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1936 1939 vin buv majzhe povnistyu znishenij Zberezheni zalishki zberigayutsya v Madridi Bibl Un tu Cent 31 Kodeks Mediolanensiskij M mistit chotiri Yevangeliya pochinayuchi z drugoyi polovini VI st Tekst duzhe dobrij v porivnyanni z Amiatinskim i Fuldskim Vin zberigayetsya v Biblioteci Ambroziana Kodeks Kenanenskij k Kniga z Kells mistit Yevangeliya pohodit z VIII IX st Tekst tip irijskij iz zaznachennyam pomilok vid ne rozuminnya tekstu perepisuvachem Vidomij svoyeyu garnoyu ozdoboyu Kodeks N Yevangeliya V st palimpsest Vin buv stvorenij v Italiyi zberigayetsya v Parizhi BNF lat 1628 i Otuni Bibl mun 21 Odin z najstarishih rukopisiv Vulgati Kodeks Reginenskij R listi Pavla VIII st buv skladenij v susidnomu Ravenni zberigayetsya v biblioteci Vatikanu Kodeks Lindsfarnenskij J maye Yevangeliye skladenij pislya 687 r duzhe ilyustrovanij vin vvazhayetsya odniyeyu z najkrasivishih knig svitu Tekst pokazuye podibnist z Amiatinskim Piznishe mizh ryadkami latinskogo tekstu htos dodav tekst na anglo saksonskij movi yaka predstavlyaye soboyu parafraz latinskogo tekstu Zberigayetsya v Britanskij biblioteci Kodeks Harleianskij Z mistit Yevangeliya VI VII st Spochatku vin znahodivsya v Korolivskij biblioteci v Parizhi Buv vkradenij Zhan Ajmonom v 1707 r i prodanij R Harlejovi yakij peredav jogo Britanskij biblioteci Kodeks Teodulfianskij T SZ i NZ Psalmi i Yevangeliya napisani sriblom na purpuri blizko 900 r recenziya Teodulfa zberigayetsya v Parizhi Kodeks Sangallenskij 1395 S najstarishij vidomij rukopis sho mistit Yevangeliya Vulgatu hocha chislenni progalini z pochatku V st zberigayetsya v Sv Gallen Vid tekstiv sv Iyeronima dilit jogo kilka primirnikiv 18 Obmezhennya latinskih perekladiv red Obmezhennyam latinskih perekladiv to transkripciya semitskih imen i dat Kaifa Kayafa Skariot Iskariot Istrahel Israhel Isak Isaak Inshij vid granichnoyi prichini latinizmu napriklad Ἑkatontarxhs kentyriwn Centurion Cherez obmezhennya latinskoyi gramatiki ne mozhna vidrizniti chasu aorist i perfektum Obidva elalhsa i lelalhka povinni buti vidanni Locutus sum Latinska mova ne maye artikliv Inodi artikli mozhna zaminiti zajmennikom v virazah hic mundus abo hoc saeculum Grecka mova maye bagato form zaperechuvan oὐ oὐk oὐx oὐxi mh oὐ mh mὴ oὐ a v latini yih nabagato menshe i v rezultati voni perekladeni yak non abo nonne z Chastka oὐde mhde perekladayetsya v neque i prikmetnik oὐdeis mhdeis perekladayetsya nemo 19 Grecki sinonimiv taki yak kataggellw i ἁnaggellw oἰkew i katoikew netochno rozriznyayut na latini Inodi vinikaye problema z privodami ἐk i ἁpo ἁpo i ὐpo Eu i ἐpi podarovanoyi latinici Takozh eἰs i ἐn v greki ellinistichnij mozhut buti vikoristani yak vzayemozaminni Ce problema takozh i dlya vsih sinonimiv 20 Vzagali latinski perekladi buli duzhe bukvalnimi i te same grecke slovo namagalisya pereklasti tim samim latinskim Ale ne zavzhdi tak vihodilo osoblivo v razi Versio Afri yaka ti sami grecki slova perekladala riznimi latinskimi terminami Termin aὐtoy perekladij yak eius abo illius hn yak erat abo fuit 21 D Koptski perekladi red nbsp Yevangeliye vid Marka z 1249 1250 roku z koptskoyu i arabskoyu movamiPochatkovo Yegipetska cerkva vikoristovuvala grecku movu Perehid na koptsku movu ostannya forma yegipetskoyi movi stalosya v rokah 180 200 Koptska mova funkcionuvala v simoh dialektah Novij Zapovit perekladeno na p yat z nih Koptski perekladi predstavlyayut tekst aleksandrijskij pereklad sayidskij copsa i bohayirskij copbo ye nasharuvannyam zahidnogo tekstu Pereklad sayidskij buv dosit vilnim bohayirskij buv duzhe nevilnim mav tendenciyu do perekladannya kozhnogo slova vikoristovuvav navit gramatichne zapozichennya 52 rukopisi ye dvomovni mistyat poryad z tekstom koptskim tekst greckij 2 rukopisi ye trohmovni mistyat tekst greckij koptskij arabskij 22 Dialekt sayidskij red Na pochatku bulo chastkovo perekladeno na sayidskij dialekt copsa yakij vikoristovuvavsya v girskomu Yegipti znannya greckoyi movi ne bulo tut rozpovsyudzhenim Piznishe jogo bulo dopovneno vidsutnimi knigami Nevidoma tochna data postannya perekladu doslidniki vkazuyut dati pochinayuchi z seredini II st do pochatku IV st 23 Cej pereklad v principi reprezentuye aleksandrijskij tip tekstu Prote v tekstah Yevangeliya vid Ivana i Dij Apostoliv vklyuchaye v sebe dosit bagato zahidnih nasharuvan Tekst sayidskogo dialektu roztashovanij mizh tekstom greckih kodeksiv A i B najblizhchij ye dlya P 75 displaystyle mathfrak P 75 nbsp takozh ye podibnim do kodeksu T dvomovnogo greko sayidskogo kodeksu Na osnovi rannih rukopisiv mozhna pobachiti povilnij proces pereglyadu tekstu U IH st dialekt sayidskij pochav postupatisya dialektu bohayirskomu 24 Rukopisi sho predtavlyayut cej pereklad buli znajleni v XVIII st Ye 560 vidomih sayidskih rukopisiv yaki katalogizovani Institutom u Myunsteri zhoden z nih ne ye povnim V Diyah Arostoliv po suti peredayetsya oleksandrijskij tekst z nevelikoyu kilkistyu chitan zahidnogo tekstu U apostolskomu dekreti v Diyah 15 19 dijshlo do nakladannya oleksandrijskogo tekstu i zahidnogo chitannya V listah Ap Pavla ye oleksandrijskij tekst z tinyu zahidnogo tekstu podibno do P 46 displaystyle mathfrak P 46 nbsp i Kodeksu Vatikanskogo U poshirenih ta znanih Listah sayidskij pereklad yavlyaye soboyu klasichnij oleksandrijskij tekst i ye dalekim vidnosno reshti tekstiv duzhe rezonuye z kodeksom B Sayidski rukopisi propuskayut ti zh virshi sho i grecki rukopisi yaki predstavlyayut aleksandrijskij tip tekstu Poryadok Yevagelij Ivana Matviya Marka i Luki List do Yevreyiv pomishenij po 2 Kor pered Gal V bagatoh rukopisah nemaye knigi Obyavlennya 25 Vazhlivishi rukopisi red Crosby Schoyen Codex na 52 papirusovih listkah Mistit povnij tekst 1 Petra bilshe togo Joni 2 Makk Peri Paschu Melitona i anonimova Homiliyi Datovanij III IV st perehovuyetsya v Duke University MS Or 7594 mistit Povtorennya Zakonu Joni i Diyi Apostolski u comu poryadku datuyetsya na kinec III abo pochatok IV st zberigayetsya v Britanskij Biblioteci Michigan MS Inv 3992 mistit 1 Kor List do Tita i Psalmi pohodit z IV st Berlin MS Or 408 i British Museum Or 3518 sklali spochatku odin rukopis sho mistit Ob yavlennya 1 Ivana Poslannya do Filimona u comu poryadku datovanij na IV st Kolekciya Chester Beatty predstavlyaye tri sayidskih rukopisi Novogo Zapovitu datuyetsya VI abo VII st Odin z nih vklyuchaye v sebe Diyi i Yevangeliye vid Ivana drugij Poslannya Pavla i Yevangeliya treti teksti Psalmiv vid I do L i pershij rozdil Matviya Deyaki rukopisi mistyat dovshe zakinchennya Yevangeliya Marka Mk 16 9 10 ale inshi zh ni Ivana 7 53 8 1 buv zalishenij z usih rukopisiv 26 Zberigayetsya v Berlini P 15926 stislo peredaye zahidnij tekst Novogo Zapovitu George Horner prigotuvav kritichne vidannya sayidskogo tekstu v 1911 1924r 27 Dialekt bohayirskij red Pereklad na dialekt bohayirskij copbo vikoristovuyetsya v delti Nilu buv zroblenij v III st a najpiznishe na pochatku IV st Istoriya bohayirskogo perekladu ye najbilsh skladnoyu z usih koptskih dialektiv Ranishe peredbachalosya sho bohayirskij pereklad buv zroblenij na osnovi greckogo rukopisu sho predstavlyaye piznij aleksandrijskij tekst V HH st bulo vidkrito dva fragmenti z IV V st sho zminiloi dumku vchenih na rahunok istoriyi bohayirskogo tekstu 28 Tekst cherez neperekazuvannya na stilki vidriznyayetsya vid piznih vidomih nam rukopisiv sho jogo imenuvali proto bohayirskij copbo Vidriznyayetsya navit mova Poryadok knig Yevangeliya Ivana Matviya Marka Luki Poslannya Ap Pavla do Yevreyiv pomishenij pislya 2 Solunyan i do 1 Timofiya Poslannya Diyi Apostolski Ob yavlennya 29 Ob yavlennya mistyat lishe deyaki rukopisi 30 V comu perekladi buv vikoristanij pereklad sayidskij sho vidno v deyakih chastinah tekstu takozh mozhna zauvazhiti vpliv zahidnogo tekstu u toj chas yak tekst vizantijskij vazhko rozrizniti U HI st koli perenesli patriarhat z Aleksandriyi do Kayiru dialekt bohayirskij vzhe buv dominuyuchoyu movoyu v koptskij Cerkvi u zv yazku z cim pereklad Novogo Zapovitu na dialekt bohayirskij copbo stav oficijnim tekstom koptskoyi Cerkvi v Yegipti Ne ye zrozumilo chi tekst bohayirskij buv koli nebut perevirenij Zbereglosya bilshe nizh sto rukopisiv bohayirskogo dialektu voni mayut piznishe pohodzhennya Najstarshij komplekt Yevangelij pohodit tilki z 1174 roku nastupnij z 1178 1180 a she z 1192 roku Reshta rukopisiv datuyutsya HIII st i v nastupnih rokah Bodmer vidkriv papirus Papirus Bodmer III mistit bilshu chastinu Yevangeliya Ivana datovano z IV st mozhlivo takozh ye z V st Takozh fragment Poslannya do Filip yan yakij peredaye tekst v sayidskomu zvuchannyu 31 32 Vsi rukopisi mistyat Marka 16 9 20 v toj chas yak teksti Ivana 5 4 i Ivana 7 53 8 11 buli vidkineni u vsih osnovnih manuskriptah Dzhordzh Horner pidgotuvav kritichne vidannya bohayirskogo tekstu v period 1898 1905 33 Inshi koptski dialekti red Trohi piznishe buv perevedenij Novij Zavit na dialekti serednogo Yegiptu faumskij copfay ahmimickij copach i subahmimickij copach2 voni vzyali za osnovu chastkovo greckij tekst i chastkovo bilsh rannishnij tekst bohayirskogo perekladu nasampered na dialekt sayidskij Tochnij chas yih postannya vazhko vstanoviti vidomo tilki sho isnuvali u IV st 34 Ci perekladi v perevazhnij bilshosti predstavlyayut tekst aleksandrijskij krim togo pomitna yih zalezhnist vid tekstu zahidnogo ta yih odnochasne spivzvuchchya z starolatinskimi perekladami Rukopisi yaki zbereglisya do nashih dniv ne peredayut povnogo Novogo Zapovitu v dialektah serednogo Yegiptu Obmezhennya dialektiv koptskih red Gotichnij pereklad red nbsp Sribna BibliyaGotickij pereklad vidriznyayetsya vid inshih starozhitnih perekladiv sho data perekladach ta obstavini yiyi stvorennya vidomi Vulfila Vulfilas abo Ulfila 310 383 greckij apostol diyuchi v oblasti Dakiyi i Bosforu vin navertav Ostrogotiv na viru hristiyansku arianskogo obryadu Buduchi yepiskopom Tavijskoyi vin brav uchast u roboti Pershoyi radi Nicci 325 Persh nizh vin pochav pracyuvati v perekladah vin stvoriv pershij gotichnij alfavit na osnovi greckogo tomu sho ne hotiv vikoristovuvati starodavnonimecki runi Inshoyu problemoyu bulo vidsutnist terminologiyi tomu slovnik buv rozshirenij zapozichennyam z greckoyi ta latinskoyi mov Vin zadumav pobuduvati rechennya na greckomu sintaksisi Pereklad Vulfili buv vikoristanij v shtati Ostrogi v Italiyi yakij trivav korotko 488 554 Nezabarom pislya togo yak perejshli na katolictvo gotichna mova bula vtrachena i nihto ne zacikavlenij v chitanni perekladu Vulfili 35 Tekst Novogo Zapovitu yavlyaye soboyu vizantijsku tekstovu tradiciyu sim ya E blizka do citat Zlotousta Tekst Poslannya Pavla blizkij do Peshitti Zberezheni rukopisi mistyat bagato akcentiv zahidnogo tekstu mozhlivo voni buli dodani piznishe u period Ostrogotiv 36 Najvazhlivishim rukopisom ye Kodeks Argenteus Sribna Bibliya napisana sribnimi ta zolotimi literami na purpurnomu pergamenti Vin mistit chotiri Yevangeliya v poryadku Matviya Ioanna Luki Marka Na sogodnishnij den 188 kart yih spochatku bulo 336 Vin buv gotovij do Teodora Velikogo 455 526 korolya Ostrogiv nezabarom pislya jogo koronaciyi v Ravenni chi Breshia Pislya smerti Fedoricha kodeks buv zabutij Vin ne buv vklyuchenij v bud yaki katalogi ta spiski knig Vona bula viyavlena v XVI stolitti Pid chas tridcyatirichnoyi vijni shvedi vzyali jogo Vin zaraz utrimuyetsya v Uppsali U 1970 roci v Spizhi buv viyavlenij odin z vidsutnih storinok fragmentu kodu Shpejere vona zakinchuyetsya Yevangeliye vid Marka Vidteper kodeks maye 188 kartok 36 37 Reshta rukopisiv Novogo Zapovitu gotiki krim odnogo vinyatku ye palimpsestami Voni takozh fragmentarni Karolinskij kodeks mistit Rimlyan 11 15 tekst dvomovnij latino gotichnij palimpsest zberigayetsya v Volfenbyutteli Ambrozianskij kodeks A i Ambrozianskij kodeks V mistyat fragmenti vsih poslan Pavla ale tilki 2 Korintyan zberegli v povnomu obsyazi Primitki red Metzger 1977 p 4 10 Metzger 1977 p 10 12 Nicol Metzger i Ehrman 2005 p 98 A Voobus Studies in the History of the Gospel Text in Syriac Louvain 1951 a b Metzger 1977 p 83 98 Metzger 1977 p 293 319 Metzger i Ehrman 2005 s 105 Turner 1931 p 203 216 Metzger 1977 p 346 Tronina 1986 p 169 Quentin 1922 p 76 Metzger 1977 p 348 Metzger i Ehrman 2005 p 78 Metzger i Ehrman 2005 p 109 Aland i Aland 1989 p 197 a b Metzger 1977 p 334 344 Turner 1931 Fisher 1977 s 364 365 Fisher 1977 p 368 Fisher 1977 p 369 Metzger 1977 s 99 108 Propushenij abo porozhnij title dovidka Metzger 1977 s 127 Metzger 1977 s 133 137 Metzger 1977 s 133 137 Metzger 1977 s 109 114 Propushenij abo porozhnij title dovidka Horner 1911 1924 Propushenij abo porozhnij title dovidka Metzger 1977 s 126 Propushenij abo porozhnij title dovidka Nestle 1901 s 134 Propushenij abo porozhnij title dovidka Metzger 1977 angl s 123 Propushenij abo porozhnij title dovidka Kasser 1958 Propushenij abo porozhnij title dovidka Metzger 1977 s 123 125 Propushenij abo porozhnij title dovidka Horner 1898 1905 Propushenij abo porozhnij title dovidka Metzger 1977 s 117 Metzger 1977 s 375 378 Propushenij abo porozhnij title dovidka a b Metzger 1977 384 388 Metzger 1977 378 380 Literatura red B M Metzger The Early Versions of the New Testament Their Origin Transmission and Limitations ed 3 Oxford Clarendon Press 1977 ISBN 0 19 826170 5 Zovnishni posilannya red Robert Waltz Versions of the New Testament Arhivovano 28 travnya 2017 u Wayback Machine 2007 Encyclopedia of Textual Criticism Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ranni perekladi Novogo Zapovitu amp oldid 40056381