www.wikidata.uk-ua.nina.az

Діатессарон дав гр Διὰ τεσσάρων дослівно через чотири 1 сир ܐܘܢܓܠܝܘܢ ܕܡܚܠܛܐ Ewangeliyôn Damhalltê Євангеліє змішаних чит

Діатессарон

Діатессарон (дав.-гр. Διὰ τεσσάρων, дослівно: «через чотири», сир. ܐܘܢܓܠܝܘܢ ܕܡܚܠܛܐ, Ewangeliyôn Damhalltê — «Євангеліє змішаних [читань]»), — назва євангельської гармонії, складеної в останній третині II століття Татіаном, мабуть, у Римі. Представляв собою єдине оповідання про Ісуса Христа, складене на основі хронологічної канви Євангелія від Івана, з додаванням матеріалу інших синоптичних Євангелій і, ймовірно, апокрифів («Євангеліє Євреїв»), виключаючи при цьому повтори і узгоджуючи паралельні місця.

Діатессарон набув значного поширення по всьому християнському світі; до V століття він був стандартним текстом Сирійської православної церкви і використовувався ще кілька століть потому. Імовірно, перші переклади Євангелія на сирійську, латинську та вірменську мови зроблені саме з Діатессарону. В Європі євангельські гармонії створювалися та переписувалися аж до початку XV століття. Однак, в силу ряду причин, оригінальний текст Діатессарону не зберігся, єдиний короткий фрагмент (14 рядків грецького тексту) III століття виявлений при розкопках 1933 року в Дура-Европос, Ірак. Свідоцтва Діатессарону найкраще збереглися на Сході (арабський, вірменський та перський переклади із сирійської мови). Західна латинська традиція, імовірно, також зберегла деякі Татіанові читання.

Діатессарон — одне з найважливіших свідчень побутування текстів Нового Завіту у II столітті; його текст зберігає сліди ранньохристиянської традиції, відкинутої при формуванні євангельського канону. Реконструкція тексту надзвичайно ускладнена, ведуться дискусії щодо початкової мови укладання гармонії (давньогрецька або сирійська) і богословських особливостей тексту. Видання вірменського, арабського і латинського тексту гармонії виходили з XIX століття, в 1967 році опублікована реконструкція імовірного сирійського тексту.

Археологічна знахідка тексту «Діатессарону» Редагувати

Пергамент 24 із Дура-Европос III століття — єдиний збережений текст Діатессарону. Факсимільне відтворення 1935 року

У 1933 році при розкопках міського валу Дура-Европос професором Єльського університету К. Хопкінсом випадково знайдений обривок пергаменту площею близько 4 квадратних дюймів (26 см²), на одній стороні якого містилося 15 рядків більш-менш збереженого грецького тексту, 14 з них піддавалися прочитанню. Він був досить швидко опізнаний як частина саме Діатессарону і точно датований: вал був споруджений в 254, місто впало під натиском персів у 256–257; отже, фрагмент з Дура-Европос відстояв від первинної версії Татіана не більше ніж на 80 років. Фрагмент був ототожнений та виданий Карлом Крелінгом у 1935 і перевиданий в працях археологічної експедиції, що вийшли в 1959. Крелінг вважав, що пергаментний сувій, залишком якого був знайдений фрагмент, використовувався при богослужіннях, і був переписаний приблизно до часу спорудження в Дура-Европос церкви, тобто між 225–235; Опізнання та датування було одностайно прийнята вченим світом.

Ліва сторона фрагмента пошкоджена, втрачено по 6-7 букв у кожному рядку. Велика частина змісту, однак, відновлена з великою впевненістю: це був фрагмент, в якому Йосип Ариматейський клопотав про видачу тіла розп'ятого Христа. Виявилося, що це було гармонійне поєднання наступних біблійних текстів: Мт. 27: 56-58 [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.], Мк. 15: 40-42 [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.], Лк. 23: 49-51 [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.], Ів. 19:38 [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] [6].

Найбільш примітною особливістю цього тексту є фраза на самому початку фрагмента про «дружин тих, що слідували за Ісусом» із Галілеї, відповідностей якої немає в жодному грецькому рукописі, але вони є в палестино-сирійському лекціонарії та старолатинському тексті Кольбертінського кодексу.

Примітки Редагувати

  1. Мецгер, 2001, с. 115

Література Редагувати

  • Дойель, Лео. Завещанное временем. Поиски памятников письменности / Пер. с англ. Э. А. Маркова; Пред., науч. ред. Я. В. Василькова. — М.: Наука, Гл. ред. вост. лит., 1980. — 728 с. — (Культура народов Востока).
  • Евсевий Памфил, еп. Церковная история. — М. : Православный Свято-Тихоновский богословский институт, 2001. — 608 с. — ISBN 5-7429-0109-7.
  • Мецгер, Брюс. Канон Нового Завета: возникновение, развитие, значение / Пер. с англ. Д. Гзгзян. — Изд. 3-е. — М.: Библейско-богословский ин-т св. ап. Андрея, 2001. — 331 с. — (Современная библеистика). — ISBN 5-89647-030-4.
  • Мецгер, Брюс. Ранние переводы Нового Завета. Их источники, передача, ограничения / Пер. с англ. С. Бабкиной. — Изд. 2-е. — М.: Библейско-богословский ин-т св. апостола Андрея, 2004. — 552 с. — (Современная библеистика). — ISBN 5-89647-024-X.
  • Ортис де Урбина, Игнасио. Сирийская патрология = Patrologia Syriaca / Пер. с лат. М. В. Грацианского. — М.: ПСТГУ, 2011. — 283 с. — ISBN 978-5-7429-0628-5.
  • Пигулевская, Н. В. Культура сирийцев в средние века. — М.: Наука, 1979. — 272 с. — (Культура народов Востока).
  • Рузер, С. Ветхозаветные цитаты в старо-сирийских Евангелиях: влияние традиции из Пешитты и нужды герменевтики // XIX Ежегодная богословская конференция ПСТГУ: Материалы. Том I. — 2008. — С. 160—169.
  • Шафф Ф. История христианской церкви / Пер. Рыбаковой О. А. — Изд. 2-е. — СПб. : Библия для всех, 2010. — Т. II. Доникейское христианство. 100—325 г. по Р. Х. — 592 с. — 999 экз. — ISBN 9785457372450.
  • Burkitt, F. C. The Religion of the Manichees: Donnellan Lectures for 1924. — Cambridge: the University Press, 1925. — 146 p.
  • Kahle, Paul E. The Cairo Geniza. — London: British Academy, 1947. — 247 p.
  • Petersen, William Lawrence. Tatian's Diatessaron: Its Creation, Dissemination, Significance, and History in Scholarship. — Leiden: Brill, 1994. — 555 p. — (Supplements to Vigiliae christianae, 25). — ISBN 9789004094697.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Diatessaron dav gr Diὰ tessarwn doslivno cherez chotiri 1 sir ܐܘܢܓܠܝܘܢ ܕܡܚܠܛܐ Ewangeliyon Damhallte Yevangeliye zmishanih chitan nazva yevangelskoyi garmoniyi skladenoyi v ostannij tretini II stolittya Tatianom mabut u Rimi Predstavlyav soboyu yedine opovidannya pro Isusa Hrista skladene na osnovi hronologichnoyi kanvi Yevangeliya vid Ivana z dodavannyam materialu inshih sinoptichnih Yevangelij i jmovirno apokrifiv Yevangeliye Yevreyiv viklyuchayuchi pri comu povtori i uzgodzhuyuchi paralelni miscya Diatessaron nabuv znachnogo poshirennya po vsomu hristiyanskomu sviti do V stolittya vin buv standartnim tekstom Sirijskoyi pravoslavnoyi cerkvi i vikoristovuvavsya she kilka stolit potomu Imovirno pershi perekladi Yevangeliya na sirijsku latinsku ta virmensku movi zrobleni same z Diatessaronu V Yevropi yevangelski garmoniyi stvoryuvalisya ta perepisuvalisya azh do pochatku XV stolittya Odnak v silu ryadu prichin originalnij tekst Diatessaronu ne zberigsya yedinij korotkij fragment 14 ryadkiv greckogo tekstu III stolittya viyavlenij pri rozkopkah 1933 roku v Dura Evropos Irak Svidoctva Diatessaronu najkrashe zbereglisya na Shodi arabskij virmenskij ta perskij perekladi iz sirijskoyi movi Zahidna latinska tradiciya imovirno takozh zberegla deyaki Tatianovi chitannya Diatessaron odne z najvazhlivishih svidchen pobutuvannya tekstiv Novogo Zavitu u II stolitti jogo tekst zberigaye slidi rannohristiyanskoyi tradiciyi vidkinutoyi pri formuvanni yevangelskogo kanonu Rekonstrukciya tekstu nadzvichajno uskladnena vedutsya diskusiyi shodo pochatkovoyi movi ukladannya garmoniyi davnogrecka abo sirijska i bogoslovskih osoblivostej tekstu Vidannya virmenskogo arabskogo i latinskogo tekstu garmoniyi vihodili z XIX stolittya v 1967 roci opublikovana rekonstrukciya imovirnogo sirijskogo tekstu Zmist 1 Arheologichna znahidka tekstu Diatessaronu 2 Primitki 3 Literatura 4 PosilannyaArheologichna znahidka tekstu Diatessaronu Redaguvati nbsp Pergament 24 iz Dura Evropos III stolittya yedinij zberezhenij tekst Diatessaronu Faksimilne vidtvorennya 1935 rokuU 1933 roci pri rozkopkah miskogo valu Dura Evropos profesorom Yelskogo universitetu K Hopkinsom vipadkovo znajdenij obrivok pergamentu plosheyu blizko 4 kvadratnih dyujmiv 26 sm na odnij storoni yakogo mistilosya 15 ryadkiv bilsh mensh zberezhenogo greckogo tekstu 14 z nih piddavalisya prochitannyu Vin buv dosit shvidko opiznanij yak chastina same Diatessaronu i tochno datovanij val buv sporudzhenij v 254 misto vpalo pid natiskom persiv u 256 257 otzhe fragment z Dura Evropos vidstoyav vid pervinnoyi versiyi Tatiana ne bilshe nizh na 80 rokiv Fragment buv ototozhnenij ta vidanij Karlom Krelingom u 1935 i perevidanij v pracyah arheologichnoyi ekspediciyi sho vijshli v 1959 Kreling vvazhav sho pergamentnij suvij zalishkom yakogo buv znajdenij fragment vikoristovuvavsya pri bogosluzhinnyah i buv perepisanij priblizno do chasu sporudzhennya v Dura Evropos cerkvi tobto mizh 225 235 Opiznannya ta datuvannya bulo odnostajno prijnyata vchenim svitom Liva storona fragmenta poshkodzhena vtracheno po 6 7 bukv u kozhnomu ryadku Velika chastina zmistu odnak vidnovlena z velikoyu vpevnenistyu ce buv fragment v yakomu Josip Arimatejskij klopotav pro vidachu tila rozp yatogo Hrista Viyavilosya sho ce bulo garmonijne poyednannya nastupnih biblijnih tekstiv Mt 27 56 58 Arhivovano 4 lyutogo 2016 u Wayback Machine Mk 15 40 42 Arhivovano 4 lyutogo 2016 u Wayback Machine Lk 23 49 51 Arhivovano 4 lyutogo 2016 u Wayback Machine Iv 19 38 Arhivovano 4 lyutogo 2016 u Wayback Machine 6 Najbilsh primitnoyu osoblivistyu cogo tekstu ye fraza na samomu pochatku fragmenta pro druzhin tih sho sliduvali za Isusom iz Galileyi vidpovidnostej yakoyi nemaye v zhodnomu greckomu rukopisi ale voni ye v palestino sirijskomu lekcionariyi ta starolatinskomu teksti Kolbertinskogo kodeksu Primitki Redaguvati Mecger 2001 s 115Literatura RedaguvatiDojel Leo Zaveshannoe vremenem Poiski pamyatnikov pismennosti Per s angl E A Markova Pred nauch red Ya V Vasilkova M Nauka Gl red vost lit 1980 728 s Kultura narodov Vostoka Evsevij Pamfil ep Cerkovnaya istoriya M Pravoslavnyj Svyato Tihonovskij bogoslovskij institut 2001 608 s ISBN 5 7429 0109 7 Mecger Bryus Kanon Novogo Zaveta vozniknovenie razvitie znachenie Per s angl D Gzgzyan Izd 3 e M Biblejsko bogoslovskij in t sv ap Andreya 2001 331 s Sovremennaya bibleistika ISBN 5 89647 030 4 Mecger Bryus Rannie perevody Novogo Zaveta Ih istochniki peredacha ogranicheniya Per s angl S Babkinoj Izd 2 e M Biblejsko bogoslovskij in t sv apostola Andreya 2004 552 s Sovremennaya bibleistika ISBN 5 89647 024 X Ortis de Urbina Ignasio Sirijskaya patrologiya Patrologia Syriaca Per s lat M V Gracianskogo M PSTGU 2011 283 s ISBN 978 5 7429 0628 5 Pigulevskaya N V Kultura sirijcev v srednie veka M Nauka 1979 272 s Kultura narodov Vostoka Ruzer S Vethozavetnye citaty v staro sirijskih Evangeliyah vliyanie tradicii iz Peshitty i nuzhdy germenevtiki XIX Ezhegodnaya bogoslovskaya konferenciya PSTGU Materialy Tom I 2008 S 160 169 Shaff F Istoriya hristianskoj cerkvi Per Rybakovoj O A Izd 2 e SPb Bibliya dlya vseh 2010 T II Donikejskoe hristianstvo 100 325 g po R H 592 s 999 ekz ISBN 9785457372450 Burkitt F C The Religion of the Manichees Donnellan Lectures for 1924 Cambridge the University Press 1925 146 p Kahle Paul E The Cairo Geniza London British Academy 1947 247 p Petersen William Lawrence Tatian s Diatessaron Its Creation Dissemination Significance and History in Scholarship Leiden Brill 1994 555 p Supplements to Vigiliae christianae 25 ISBN 9789004094697 Posilannya RedaguvatiDiatessarion Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 289 Diatessaron i biblijnij kanon Arhivovano 4 kvitnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Diatessaron amp oldid 40229834