www.wikidata.uk-ua.nina.az

Послання Варнави грец Βαρναβα ἐπιστολή інколи використовують також назву Послання псевдо Варнави ранньо християнський те

Послання Варнави

Послання Варнави (грец. Βαρναβα ἐπιστολή) (інколи використовують також назву Послання псевдо-Варнави) — ранньо-християнський текст датований кінц. І — поч. ІІ ст. Певний час, у деяких церквах, входило до складу канонічних книг Нового Заповіту.

Перша сторінка Послання Варнави у Синайському Кодексі IV ст.

Структура Редагувати

Послання традиційно розділяють на 21 главу різного обсягу. За своїм змістом текст можна поділити на дві частини: перша, найбільша (1–17 глави), присвячена християнсьому розумінню Старого Заповіту, юдейських обрядів та жертвоприношень. Автор гостро протиставляє юдаїзм та християнство; перший виступає як перехідна і спотворена людськими помилками і гріховністю форма заповіту Бога із своїм народом, друге як остаточне визволення людства від гріха і смерті та укладення нового, досконалого заповіту. У розділах першої частини детально розглядаються ключові положення старо-завітньої віри, наводяться помилки допущені юдаїзмом і його правильне трактування християнством. Зокрема розглядаються питання трактування пророцтв, скасування жертвоприношень тварин, посту тощо. Окремою важливою темою першої частини послання є розуміння хресної жертви Ісуса та її передбачення старо-завітніми пророками. Автор детально описує паралелі між послідовністю юдейських відкупительних жертвоприношень та смертю Ісуса Христа, який, таким чином, став досконалою та остаточною жертвою за гріхи людства, що скасувала потребу у продовженні юдейських практик. Далі, продовжується тема різного розуміння християнами та юдеями обрізання, обмежень у їжі, хрещення, символіки хреста, поняття «народу Божого», святкування суботи, розуміння храму.

Друга, коротша частина, має морально-настановчий характер і є коротким повтором змісту «Дідахе» — відомого і авторитетного ранньо-християнського тексту. Останній розділ містить заключні узагальнення та благословення: «Отримайте спасіння, діти любові і миру. Господь слави і всілякої ласки буде з вашим духом».

Походження Редагувати

Найраніша згадка про Послання Варнави, міститься у «Строматах» Климента Александрійського ІІІ століття, де розуміється, що автором дійсно був апостол Варнава та наводиться деякі фрагменти тексту. Оріген також визнає авторство Варнави і називає послання “соборним”. Святий Ієронім Стридонський фіксує сприйняття послання як апокрифічного, хоча і написаного Варнавою.

Авторство Редагувати

Хоча авторство послання приписано апостолу Варнаві, під яким розуміють одного із супутників святого Павла, цілий ряд ознак викликає в у цьому серйозні сумніви. Зараз, більшість дослідників відкидає можливість розглядати апостола Варнаву як справжнього автора. Основним аргументом проти є відверто негативне ставлення до юдаїзму та погане знання його обрядів, в той час як сам Варнава був євреєм, належав до священицького коліна левітів, і в одному з послань апостола Павла описаний, навпаки, як надмірний прихильник юдаїзму. Крім того, автор, описує свою віру до навернення у християнство як «служіння ідолам», що суперечить його ж твердженню, про те що Старий Заповіт юдеї уклали із тим самим Богом, в якого вірять і християни. Більш вірогідним виглядає припущення, що автором послання був хтось із християнських вчителів із язичників. В ранній церкві вчителями називали харизматичних членів общини, котрі володіли особливим даром навчання та тлумачення біблійних текстів. Стилістика, характерна для ранньо-християнських вчителів, притаманна і окремим частинам послання Варнави.

Місце написання Редагувати

До IV століття, текст послання був відомий, передовсім, у рамках Александрійської церкви. Прихильність автора до алегоричного, а не буквального методу інтерпретації біблійних текстів також близька до александрійської богословської традиції. Версію про александрійське походження посилює і те, що протягом певного періоду, послання Варнави вважалось в Александрії частиною біблійного канону і читалось публічно. Крім того, найдавнішими авторами, що згадують про послання були александрійці Климент Александрійський та Оріген, проте згадка Орігена свідчить про те, що близько 200 року в Александрії, послання Варнави визнавалось не усіма. Разом із тим, існують і інші версії про місце написання тексту, зокрема сирійсько-палестинська.

Час написання Редагувати

Текст дає можливість відносно точно визначити час його написання. У 16 розділі говориться про відбудову язичниками храму на місці єврейського Храму в Єрусалимі. Можна припустити, що тут іде мова про будівництво, на місці зруйнованого римлянами у 70 році юдейського Храму, язичницького святилища Юпітера, котре проводилось у 130 році за правління Адріана. Однак, в результаті такої діяльності римлян, вже у 132 році в Юдеї спалахнуло повстання Бар-Кохби, впродовж якого, юдейський Храм стали відновлювати. Оскільки, судячи із тексту послання, про це ще на знає його автор, можна припустити, що воно було написано між 130 та 132 роками. Один із найвідоміших знавців раннього християнства А.фон Гарнак зауважував відсутність у тексті згадок про гностиків, боротьба з якими була головною проблемою церкви цього періоду, тому він висував більш раннє датування пам’ятки приблизно між 117–130 роками.

Джерела тексту Редагувати

Базовим джерелом послання вважається Синайський кодекс (S) IV століття, у якому воно розміщено передостаннім, перед Пастирем Герми. Крім того, воно розміщене у Єрусалимському кодексі (H) 1054 року. Текст послання Варнави, у неповному вигляді, міститься також у дев’яти грецьких (G) та одному латинському (L) рукописах, а також, в близьких до останнього папірусних фрагментах PSI VII 757, IV–V стт., написаних грецькою мовою.

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Clem. Alex. Strom. II 6-20; V 8-10
  2. Orig. Contra Cels. I 63; Philocal. 18. 9
  3. Hieron. De vir. illustr. 6
  4. Послання апостола Павла до Галатів 2:13
  5. Bousset W. Eine jüdische Gebetssammlung im siebenten Buch der apostolischen Konstitutionen // idem. Religionsgesch. Studien: Aufsätze zur Religionsgeschichte des Hellenistischen Zeitalters. Leiden, 1979. S. 231-286
  6. James Carleton Paget The Epistle of Barnabas: Outlook and Background Mohr Siebeck, 1994 ISSN 0340-9570 p. 30-33, 36-42
  7. Prigent P. Les Testimonia dans le Christianisme primitif: L'Épître de Barnabé I-XVI et ses sources. P., 1961
  8. James Carleton Paget The Epistle of Barnabas: Outlook and Background Mohr Siebeck, 1994 ISSN 0340-9570 p.33-36
  9. Послання Варнави 16:3
  10. Киприан (Керн) Патрология. I Глава IV. Послание Псевдо-Варнавы
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Poslannya Varnavi grec Barnaba ἐpistolh inkoli vikoristovuyut takozh nazvu Poslannya psevdo Varnavi ranno hristiyanskij tekst datovanij kinc I poch II st Pevnij chas u deyakih cerkvah vhodilo do skladu kanonichnih knig Novogo Zapovitu Persha storinka Poslannya Varnavi u Sinajskomu Kodeksi IV st Zmist 1 Struktura 2 Pohodzhennya 2 1 Avtorstvo 2 2 Misce napisannya 2 3 Chas napisannya 3 Dzherela tekstu 4 Posilannya 5 Div takozh 6 PrimitkiStruktura RedaguvatiPoslannya tradicijno rozdilyayut na 21 glavu riznogo obsyagu Za svoyim zmistom tekst mozhna podiliti na dvi chastini persha najbilsha 1 17 glavi prisvyachena hristiyansomu rozuminnyu Starogo Zapovitu yudejskih obryadiv ta zhertvoprinoshen Avtor gostro protistavlyaye yudayizm ta hristiyanstvo pershij vistupaye yak perehidna i spotvorena lyudskimi pomilkami i grihovnistyu forma zapovitu Boga iz svoyim narodom druge yak ostatochne vizvolennya lyudstva vid griha i smerti ta ukladennya novogo doskonalogo zapovitu U rozdilah pershoyi chastini detalno rozglyadayutsya klyuchovi polozhennya staro zavitnoyi viri navodyatsya pomilki dopusheni yudayizmom i jogo pravilne traktuvannya hristiyanstvom Zokrema rozglyadayutsya pitannya traktuvannya proroctv skasuvannya zhertvoprinoshen tvarin postu tosho Okremoyu vazhlivoyu temoyu pershoyi chastini poslannya ye rozuminnya hresnoyi zhertvi Isusa ta yiyi peredbachennya staro zavitnimi prorokami Avtor detalno opisuye paraleli mizh poslidovnistyu yudejskih vidkupitelnih zhertvoprinoshen ta smertyu Isusa Hrista yakij takim chinom stav doskonaloyu ta ostatochnoyu zhertvoyu za grihi lyudstva sho skasuvala potrebu u prodovzhenni yudejskih praktik Dali prodovzhuyetsya tema riznogo rozuminnya hristiyanami ta yudeyami obrizannya obmezhen u yizhi hreshennya simvoliki hresta ponyattya narodu Bozhogo svyatkuvannya suboti rozuminnya hramu Druga korotsha chastina maye moralno nastanovchij harakter i ye korotkim povtorom zmistu Didahe vidomogo i avtoritetnogo ranno hristiyanskogo tekstu Ostannij rozdil mistit zaklyuchni uzagalnennya ta blagoslovennya Otrimajte spasinnya diti lyubovi i miru Gospod slavi i vsilyakoyi laski bude z vashim duhom Pohodzhennya RedaguvatiNajranisha zgadka pro Poslannya Varnavi mistitsya u Stromatah Klimenta Aleksandrijskogo III stolittya 1 de rozumiyetsya sho avtorom dijsno buv apostol Varnava ta navoditsya deyaki fragmenti tekstu Origen takozh viznaye avtorstvo Varnavi i nazivaye poslannya sobornim 2 Svyatij Iyeronim Stridonskij fiksuye sprijnyattya poslannya yak apokrifichnogo hocha i napisanogo Varnavoyu 3 Avtorstvo Redaguvati Hocha avtorstvo poslannya pripisano apostolu Varnavi pid yakim rozumiyut odnogo iz suputnikiv svyatogo Pavla cilij ryad oznak viklikaye v u comu serjozni sumnivi Zaraz bilshist doslidnikiv vidkidaye mozhlivist rozglyadati apostola Varnavu yak spravzhnogo avtora Osnovnim argumentom proti ye vidverto negativne stavlennya do yudayizmu ta pogane znannya jogo obryadiv v toj chas yak sam Varnava buv yevreyem nalezhav do svyashenickogo kolina levitiv i v odnomu z poslan apostola Pavla opisanij navpaki yak nadmirnij prihilnik yudayizmu 4 Krim togo avtor opisuye svoyu viru do navernennya u hristiyanstvo yak sluzhinnya idolam sho superechit jogo zh tverdzhennyu pro te sho Starij Zapovit yudeyi uklali iz tim samim Bogom v yakogo viryat i hristiyani Bilsh virogidnim viglyadaye pripushennya sho avtorom poslannya buv htos iz hristiyanskih vchiteliv iz yazichnikiv V rannij cerkvi vchitelyami nazivali harizmatichnih chleniv obshini kotri volodili osoblivim darom navchannya ta tlumachennya biblijnih tekstiv Stilistika harakterna dlya ranno hristiyanskih vchiteliv pritamanna i okremim chastinam poslannya Varnavi 5 Misce napisannya Redaguvati Do IV stolittya tekst poslannya buv vidomij peredovsim u ramkah Aleksandrijskoyi cerkvi Prihilnist avtora do alegorichnogo a ne bukvalnogo metodu interpretaciyi biblijnih tekstiv takozh blizka do aleksandrijskoyi bogoslovskoyi tradiciyi Versiyu pro aleksandrijske pohodzhennya posilyuye i te sho protyagom pevnogo periodu poslannya Varnavi vvazhalos v Aleksandriyi chastinoyu biblijnogo kanonu i chitalos publichno Krim togo najdavnishimi avtorami sho zgaduyut pro poslannya buli aleksandrijci Kliment Aleksandrijskij ta Origen 6 prote zgadka Origena svidchit pro te sho blizko 200 roku v Aleksandriyi poslannya Varnavi viznavalos ne usima Razom iz tim isnuyut i inshi versiyi pro misce napisannya tekstu zokrema sirijsko palestinska 7 8 Chas napisannya Redaguvati Tekst daye mozhlivist vidnosno tochno viznachiti chas jogo napisannya U 16 rozdili govoritsya pro vidbudovu yazichnikami hramu na misci yevrejskogo Hramu v Yerusalimi 9 Mozhna pripustiti sho tut ide mova pro budivnictvo na misci zrujnovanogo rimlyanami u 70 roci yudejskogo Hramu yazichnickogo svyatilisha Yupitera kotre provodilos u 130 roci za pravlinnya Adriana Odnak v rezultati takoyi diyalnosti rimlyan vzhe u 132 roci v Yudeyi spalahnulo povstannya Bar Kohbi vprodovzh yakogo yudejskij Hram stali vidnovlyuvati Oskilki sudyachi iz tekstu poslannya pro ce she na znaye jogo avtor mozhna pripustiti sho vono bulo napisano mizh 130 ta 132 rokami Odin iz najvidomishih znavciv rannogo hristiyanstva A fon Garnak zauvazhuvav vidsutnist u teksti zgadok pro gnostikiv borotba z yakimi bula golovnoyu problemoyu cerkvi cogo periodu tomu vin visuvav bilsh rannye datuvannya pam yatki priblizno mizh 117 130 rokami 10 Dzherela tekstu RedaguvatiBazovim dzherelom poslannya vvazhayetsya Sinajskij kodeks S IV stolittya u yakomu vono rozmisheno peredostannim pered Pastirem Germi Krim togo vono rozmishene u Yerusalimskomu kodeksi H 1054 roku Tekst poslannya Varnavi u nepovnomu viglyadi mistitsya takozh u dev yati greckih G ta odnomu latinskomu L rukopisah a takozh v blizkih do ostannogo papirusnih fragmentah PSI VII 757 IV V stt napisanih greckoyu movoyu Posilannya RedaguvatiPoslannya Varnavi ukrayinskij pereklad Arhivovano 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Barnaba Epistolh Varnavi Poslannya greckij original Arhivovano 12 chervnya 2017 u Wayback Machine Poslannya Varnavi Zmist ta bogoslovskij analiz Arhivovano 7 listopada 2016 u Wayback Machine Poslannya apostola Varnavi ukrayinskij pereklad z rosijskogo perekladu Arhivovano 7 listopada 2016 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiDidahe Didaskaliya Apostoliv Pastir Germi Kanoni cerkovni svyatih apostoliv Apostolske PeredannyaPrimitki Redaguvati Clem Alex Strom II 6 20 V 8 10 Orig Contra Cels I 63 Philocal 18 9 Hieron De vir illustr 6 Poslannya apostola Pavla do Galativ 2 13 Bousset W Eine judische Gebetssammlung im siebenten Buch der apostolischen Konstitutionen idem Religionsgesch Studien Aufsatze zur Religionsgeschichte des Hellenistischen Zeitalters Leiden 1979 S 231 286 James Carleton Paget The Epistle of Barnabas Outlook and Background Mohr Siebeck 1994 ISSN 0340 9570 p 30 33 36 42 Prigent P Les Testimonia dans le Christianisme primitif L Epitre de Barnabe I XVI et ses sources P 1961 James Carleton Paget The Epistle of Barnabas Outlook and Background Mohr Siebeck 1994 ISSN 0340 9570 p 33 36 Poslannya Varnavi 16 3 Kiprian Kern Patrologiya I Glava IV Poslanie Psevdo Varnavy Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Poslannya Varnavi amp oldid 38808489