Послання до галатів — один з листів апостола Павла, що увійшов до Нового заповіту. Адресовано жителям римської провінції Галатії, де апостол Павло особисто проповідував і заклав християнську церкву.
Час написання Редагувати
Більшість дослідників вважають, що ці листи були написані 53 року, після Єрусалимського Собору, вважаючи, що у вірші 2:1 («Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою») йдеться про відвідини Павлом Собору. Інші дослідники вважають датою написання 48 рік, зважаючи на те, що в цьому листі немає жодних згадок про Собор.
Зміст Редагувати
У Галатських християнських громадах колишні язичники чисельно переважали над зверненими юдеями, і серед юдеїв з'являлися проповідники, що піддавали сумніву місію Павла і наполягали на обов'язковості дотримання юдейських законів, зокрема обрізанні язичників. Павло наголошує увагу на тому факті, що віра і благодать, а не виконання положень Закону є необхідною умовою для спасіння.
Структура листа виглядає так:
- Привітання (Гал. 1:1-Гал. 1:55)
- Законність місії Павла (Гал. 1:6-Гал. 1:23; Гал. 2:1)
- Закон Мойсея і християнська віра (Гал. 3:1)
- Закон і благодать (Гал. 4:1)
- Свобода у Христі (Гал. 5:1)
- Наставлення (Гал. 6:1)
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Послання до галатів у перекладі О.Гижі[недоступне посилання з липня 2019]
- (рос.)
- коментарі на сайті biblia.wiara.pl [ 24 червня 2011 у Wayback Machine.](пол.)