www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щ Літера КирилицяА Б В Г Ґ Д ЃЂ Е Ѐ Є Ё Ж ЗЗ Ѕ И Ѝ І Ї ЙЈ К Л Љ М Н ЊО П Р С С Т ЋЌ У Ў Ф Х Ц ЧЏ Ш Ъ Ы Ь ЭЮ ЯНеслов янсь

Щ

Літера Щ
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ Ꚕ
Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚓ
Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Літери кирилиці

Щ, щ («ща») — літера кирилиці. Присутня в українській, російській і болгарській абетках, а також в більшості кириличних абеток для неслов'янських мов.

Історія ред.

Сучасна кирилична літера «щ» походить від букви («шта» або «ща») старослов'янської кириличної абетки, куди, очевидно, запозичена з ранішої глаголиці, де мала схоже накреслення . Числове значення в кирилиці відсутнє, у глаголиці означала «800». Глаголична літера, як вважається, походить від гебрайської літери שׁ («шин»), подібно схожій глаголичній і кириличній («ша»), від якої відрізнялася лише доданням кружечка знизу (у кирилиці — вертикальної риски).

У деяких старовинних глаголичних пам'ятках літера відсутня, її замінює буквосполучення з глаголичних літер «ш» і «т». У зв'язку з тим, що «ща» починає вживатися лише в пізніших документах, деякі дослідники (І. В. Ягич) висловлювали припущення, що в первісній глаголиці такого символа не було. Інші науковці припускають, що «ща» таки існувала в давній глаголиці і раніше, тільки мавши інше фонетичне значення: можливо, вона передавала [k'] — пом'якшений звук, що розвинувся з праслов'янського звукосполучення *tj у македонських говорах (пор. сучасне македонське ќ). Числове значення «800» також вважається пізнішим: літерою «ща» стали позначати це число після того, як вийшла з ужитку літера («пѣ»).

У болгарських діалектах глаголична і кирилична «ща» отримала фонетичне значення št' («шть»). Надалі [t'] ствердів, і ця вимова зберігається і в болгарській літературній мові.

Див. також: Ш

Мови ред.

Українська мова ред.

Походження звука ред.

Див. також: глухий заясенний фрикативний та глухий заясенний африкат

В українській мові літера «щ» (сполучення [ʃt͡ʃ]) може мати різне походження:

  • У більшості випадків «щ» походить від праслов'янського сполучення *šč. До слів такого походження, зокрема, належать щит (прасл. *ščitъ), щеня (прасл. *ščenę), щадити (прасл. *ščęditi). Праслов'янське *šč утворилося з ранішого сполучення *sk внаслідок першої палаталізації: *ščitъ < *skei̯tъ < *skei̯tǔs; *ščenę < *skenę < *skenent; *ščęditi < *skęditi < *skenditi. Давнє сполучення *sk зберігалося без палаталізації, якщо між *s і *k знаходився редукований *ь, наприклад, у словах прізвисько, збіговисько. При цьому паралельно можуть існувати і палаталізовані форми (прізвище, збіговище).
  • У низці випадків «щ» походить від праслов'янського *stj, *sti̯, наприклад, у словах борщ, хвощ, теща (прасл. *bъr̥tjь, *xvostjь, *tьsti̯a). Звук *šč утворився внаслідок пом'якшення *st перед *j (йотації). Таке ж походження «щ» у закінченнях множини слів веселощі, любощі, ласощі, солодощі тощо.
  • Сполучення «щ» також може походити з праслов'янського звукосполучення *sъč, у якому початковий *s після занепаду редукованого *ъ уподібнився наступному глухому заясенному африкату *č і перейшов у глухий заясенний фрикативний š. До таких слів належать щастя (прасл. *sъčęstьje, дав.-рус. съчѧстиѥ, съчастиѥ), застаріле щитати (прасл. *sъčьtati, дав.-рус. съчьтати).
  • Аналогічним чином «щ» утворювався і зі сполучення *čьt, наприклад, у слові що, де після занепаду редукованого *ь воно перетворилося на šč (прасл. *čьto, дав.-рус. чьто). Втім, існує версія, згідно з якою укр. що походить від прасл. *čьso, *česo — форми родового відмінка *čьto.
  • Одиничні випадки переходу в «щ» ранішого «ш», наприклад горщик — від дав.-рус. горшькъ, щогла — від дав.-рус. шьгла.
  • У слові «дощ» прикінцеве «щ» походить з ранішого «ждь» (дав.-рус. дъждь, прасл. *dъždžь — з ранішого *dъzdjь або *dъzgjь. У деяких слов'янських мовах збереглося питоме звукосполучення: біл. дождж, рос. дождь (вимовляється як [дошшь], стара норма [дожжь]), болг. дъжд.
  • Літера «щ» трапляється і в запозиченнях з інших мов. Насамперед, це церковнослов'янізми (плащ, священик, прапорщик, праща), де південнослов'янському «щ» відповідає східнослов'янське «ч» (пор. укр. свячений), а також запозичення з інших слов'янських мов, наприклад, Польща походить від ст.-пол. w Polszcze («у Польщі») — архаїчної форми місцевого відмінка хороніма Polska, де перехід sk > šč також пояснюється ефектом першої палаталізації. Рідше трапляється «щ» у запозиченнях з інших мов (наприклад, крещендо).

В інших абетках ред.

Російська мова ред.

У російській мові літературним читанням «щ» вважається [ш'ш’], тобто довге м'яке [ш], але трапляються діалектні варіанти [ш’] і [шʼчʼ]. З огляду на те, що російське «щ» читається м'яко, а українське «щ» твердо, це відбивається і на транслітерації російських назв і прізвищ. Наприклад, рос. Хрущёв (вимовляється [xrʊˈɕːɵf], приблизно як Хрушшьоф) українською передається як Хрущов [xruˈʃt͡ʃɔu̯].

Болгарська мова ред.

У болгарській мові «щ» передає сполучення глухого заясенного фрикативного [ʃ] з глухим ясенним проривним [t] (тобто [шт]). У давньоболгарській сполучення було м'яким («тьшь»), надалі ствердівши. Саме південнослов'янським читанням літери пояснюється те, що у старослов'янських кириличних і глаголичних пам'ятках замість «щ» вживалося буквосполучення «шт».

Інші мови ред.

  • У білоруській абетці ця буква відсутня, її замінює сполучення «шч».
  • У сербській абетці скасована реформою Вука Караджича, бувши заміненою на «ћ» або «шћ» (відповідно до вимови).
  • У македонській абетці ця буква відсутня, її замінює сполучення «шт».

У техніці та культурі ред.

Таблиця кодів ред.

Кодування Регістр Десятковий
код 		16-ковий
код 		Вісімковий
код 		Двійковий код
Юнікод Велика 1065 0429 002051 00000100 00101001
Мала 1097 0449 002111 00000100 01001001
ISO 8859-5 Велика 201 C9 311 11001001
Мала 233 E9 351 11101001
KOI 8 Велика 253 FD 375 11111101
Мала 221 DD 335 11011101
Windows 1251 Велика 217 D9 331 11011001
Мала 249 F9 371 11111001

Інші відповідники ред.

  • білоруська абетка — шч
  • сербська абетка — ћ, шћ
  • польська — szcz
  • литовська — šč

Примітки ред.

  1. ↑ Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. С.-П.: Авалон, Азбука-классика, 2005. — С. 29
  2. Press & Pugh (1999:19), Press & Pugh (1999:23)
  3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  4. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  6. Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. — С.-П. : Авалон, Азбука-классика, 2005. — С. 127.

Література ред.

Джерела ред.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Litera ShKirilicyaA B V G G D ЃЂ E Ѐ Ye Yo Zh ZZ Ѕ I Ѝ I Yi JЈ K L Љ M N ЊO P R S S T ЋЌ U Ў F H C ChЏ Sh Sh Y EYu YaNeslov yanski literiA A A Ӑ A A ӒӒ A A Ә Ә Ә ӚӔ Ғ G G G Ӻ ӶԀ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ ԬӖ E E Yo Ye Ӂ ҖꚄ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ Ӡ Ԇ Ӣ I Ҋ Ӥ ҚӃ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ ӅԮ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ ӉҢ Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ O O O Ӧ Ө Ө Ӫ ҨԤ Ҧ R Ҏ Ԗ Ҫ ԌꚐ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ U ӮӰ Ӱ Ӳ Ү Ү Ұ H Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ Ԧ ꚔҴ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ ꚒꚖ Ꚇ Ҽ Ҿ Y Y ӸҌ E E E Ӭ Ӭ Ӭ Yu Yu Yu Yu Ya Ya Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literiꙀ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ ѼѾ Ѣ Ꙑ IYa Ѥ Yusi ѦѪ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ ѴѶ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ ꙨꙪ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ ꙎLiteri kiriliciSh sh sha litera kirilici Prisutnya v ukrayinskij rosijskij i bolgarskij abetkah a takozh v bilshosti kirilichnih abetok dlya neslov yanskih mov Zmist 1 Istoriya 2 Movi 3 Ukrayinska mova 3 1 Pohodzhennya zvuka 4 V inshih abetkah 4 1 Rosijska mova 4 2 Bolgarska mova 4 3 Inshi movi 5 U tehnici ta kulturi 6 Tablicya kodiv 7 Inshi vidpovidniki 8 Primitki 9 Literatura 10 DzherelaIstoriya red Suchasna kirilichna litera sh pohodit vid bukvi nbsp shta abo sha staroslov yanskoyi kirilichnoyi abetki kudi ochevidno zapozichena z ranishoyi glagolici de mala shozhe nakreslennya nbsp Chislove znachennya v kirilici vidsutnye u glagolici oznachala 800 Glagolichna litera yak vvazhayetsya pohodit vid gebrajskoyi literi ש shin podibno shozhij glagolichnij i kirilichnij nbsp sha vid yakoyi vidriznyalasya lishe dodannyam kruzhechka znizu u kirilici vertikalnoyi riski U deyakih starovinnih glagolichnih pam yatkah litera nbsp vidsutnya yiyi zaminyuye bukvospoluchennya z glagolichnih liter sh i t U zv yazku z tim sho sha pochinaye vzhivatisya lishe v piznishih dokumentah deyaki doslidniki I V Yagich vislovlyuvali pripushennya sho v pervisnij glagolici takogo simvola ne bulo Inshi naukovci pripuskayut sho sha taki isnuvala v davnij glagolici i ranishe tilki mavshi inshe fonetichne znachennya mozhlivo vona peredavala k pom yakshenij zvuk sho rozvinuvsya z praslov yanskogo zvukospoluchennya tj u makedonskih govorah por suchasne makedonske ќ Chislove znachennya 800 takozh vvazhayetsya piznishim literoyu sha stali poznachati ce chislo pislya togo yak vijshla z uzhitku litera nbsp pѣ 1 U bolgarskih dialektah glagolichna i kirilichna sha otrimala fonetichne znachennya st sht 1 Nadali t stverdiv i cya vimova zberigayetsya i v bolgarskij literaturnij movi Div takozh ShMovi red Dokladnishe Abetki na osnovi kiriliciMova MFA Primitkabolgarska ʃt gluhij zayasennij frikativnij gluhij yasennij prorivnij dva zvuki sht rosijska ɕː dovgij gluhij yasenno tverdopidnebinnij frikativnij dovge m yake sh sh ukrayinska 2 ʃt ʃ gluhij zayasennij frikativnij gluhij zayasennij afrikat dva zvuki shch Ukrayinska mova red 30 ta litera ukrayinskoyi abetki V ukrayinskij movi poznachaye spoluchennya shumnogo gluhogo frikativnogo perednoyazikovogo prigolosnogo sh ta gluhogo perednoyazikovogo afrikata ch shch MFA ʃʧ Napriklad shuka shchuka shos shchos borsh borshch lasoshi las oshch i Pohodzhennya zvuka red Div takozh gluhij zayasennij frikativnij ta gluhij zayasennij afrikat V ukrayinskij movi litera sh spoluchennya ʃt ʃ mozhe mati rizne pohodzhennya U bilshosti vipadkiv sh pohodit vid praslov yanskogo spoluchennya sc Do sliv takogo pohodzhennya zokrema nalezhat shit prasl scit shenya prasl scene shaditi prasl scediti Praslov yanske sc utvorilosya z ranishogo spoluchennya sk vnaslidok pershoyi palatalizaciyi scit lt skei t lt skei tǔs scene lt skene lt skenent scediti lt skediti lt skenditi 3 Davnye spoluchennya sk zberigalosya bez palatalizaciyi yaksho mizh s i k znahodivsya redukovanij napriklad u slovah prizvisko zbigovisko Pri comu paralelno mozhut isnuvati i palatalizovani formi prizvishe zbigovishe U nizci vipadkiv sh pohodit vid praslov yanskogo stj sti napriklad u slovah borsh hvosh tesha prasl br tj xvostj tsti a Zvuk sc utvorivsya vnaslidok pom yakshennya st pered j jotaciyi 4 3 Take zh pohodzhennya sh u zakinchennyah mnozhini sliv veseloshi lyuboshi lasoshi solodoshi tosho Spoluchennya sh takozh mozhe pohoditi z praslov yanskogo zvukospoluchennya sc u yakomu pochatkovij s pislya zanepadu redukovanogo upodibnivsya nastupnomu gluhomu zayasennomu afrikatu c i perejshov u gluhij zayasennij frikativnij s Do takih sliv nalezhat shastya prasl scestje dav rus schѧstiѥ schastiѥ zastarile shitati prasl sctati dav rus schtati 3 Analogichnim chinom sh utvoryuvavsya i zi spoluchennya ct napriklad u slovi sho de pislya zanepadu redukovanogo vono peretvorilosya na sc prasl cto dav rus chto Vtim isnuye versiya zgidno z yakoyu ukr sho pohodit vid prasl cso ceso formi rodovogo vidminka cto 3 Odinichni vipadki perehodu v sh ranishogo sh napriklad gorshik vid dav rus gorshk 4 shogla vid dav rus shgla 3 U slovi dosh prikinceve sh pohodit z ranishogo zhd dav rus dzhd prasl dzdz z ranishogo dzdj 5 abo dzgj 6 U deyakih slov yanskih movah zbereglosya pitome zvukospoluchennya bil dozhdzh ros dozhd vimovlyayetsya yak doshsh stara norma dozhzh bolg dzhd Litera sh traplyayetsya i v zapozichennyah z inshih mov Nasampered ce cerkovnoslov yanizmi plash svyashenik praporshik prasha de pivdennoslov yanskomu sh vidpovidaye shidnoslov yanske ch por ukr svyachenij a takozh zapozichennya z inshih slov yanskih mov napriklad Polsha pohodit vid st pol w Polszcze u Polshi arhayichnoyi formi miscevogo vidminka horonima Polska de perehid sk gt sc takozh poyasnyuyetsya efektom pershoyi palatalizaciyi Ridshe traplyayetsya sh u zapozichennyah z inshih mov napriklad kreshendo V inshih abetkah red Rosijska mova red U rosijskij movi literaturnim chitannyam sh vvazhayetsya sh sh tobto dovge m yake sh ale traplyayutsya dialektni varianti sh i shʼchʼ Z oglyadu na te sho rosijske sh chitayetsya m yako a ukrayinske sh tverdo ce vidbivayetsya i na transliteraciyi rosijskih nazv i prizvish Napriklad ros Hrushyov vimovlyayetsya xrʊˈɕːɵf priblizno yak Hrushshof ukrayinskoyu peredayetsya yak Hrushov xruˈʃt ʃɔu Bolgarska mova red U bolgarskij movi sh peredaye spoluchennya gluhogo zayasennogo frikativnogo ʃ z gluhim yasennim prorivnim t tobto sht U davnobolgarskij spoluchennya bulo m yakim tsh nadali stverdivshi Same pivdennoslov yanskim chitannyam literi poyasnyuyetsya te sho u staroslov yanskih kirilichnih i glagolichnih pam yatkah zamist sh vzhivalosya bukvospoluchennya sht Inshi movi red U biloruskij abetci cya bukva vidsutnya yiyi zaminyuye spoluchennya shch U serbskij abetci skasovana reformoyu Vuka Karadzhicha buvshi zaminenoyu na ћ abo shћ vidpovidno do vimovi U makedonskij abetci cya bukva vidsutnya yiyi zaminyuye spoluchennya sht U tehnici ta kulturi red Parovoz Sh seriya parovoziv tipu 1 4 0 sho vipuskalasya v Rosijskij imperiyi ta Radyanskij Rosiyi z 1906 po 1918 rik Pidvodni chovni Sh Shuka tip radyanskih dizel elektrichnih pidvodnih chovniv pobudovanih u 1933 1945 rr Sh 854 avtorska nazva opovidannya abo povisti O I Solzhenicina Odin den Ivana Denisovicha Knyaz Sh drugoryadnij personazh romanu F M Dostoyevskogo Idiot Tablicya kodiv red Koduvannya Registr Desyatkovijkod 16 kovij kod Visimkovij kod Dvijkovij kodYunikod Velika 1065 0429 002051 00000100 00101001Mala 1097 0449 002111 00000100 01001001ISO 8859 5 Velika 201 C9 311 11001001Mala 233 E9 351 11101001KOI 8 Velika 253 FD 375 11111101Mala 221 DD 335 11011101Windows 1251 Velika 217 D9 331 11011001Mala 249 F9 371 11111001Inshi vidpovidniki red biloruska abetka shch serbska abetka ћ shћ polska szcz litovska scPrimitki red a b T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 S 29 Press amp Pugh 1999 19 Press amp Pugh 1999 23 a b v g d Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 S 127 Literatura red Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pivtorak G P Sh Ukrayinska mova Enciklopediya K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2000 Dzherela red Sh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sh amp oldid 39835448