Шацьк

Шацьк (Шацьке, Шечко) — селище міського типу в Україні, центр Шацької селищної територіальної громади і донедавна Шацького району, а нині Ковельського району Волинської області. Населення — 5334 осіб (2021). Відомий на всю Україну курортний та рекреаційний центр.

смт Шацьк
Герб Шацька Прапор Шацька
В'їзд у Шацьк В'їзд у Шацьк
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Ковельський район
Громада	Шацька селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване	1410 як Шечко
Статус	із 13.04.1957 року
Площа	5,75 км²
Населення	▬ 5249 (01.01.2022)
Густота	934 осіб/км²
Поштовий індекс	44000
Телефонний код	+380 3355
Географічні координати	51°29′16″ пн. ш. 23°55′47″ сх. д. / 51.48778° пн. ш. 23.92972° сх. д. / 51.48778; 23.92972Координати: 51°29′16″ пн. ш. 23°55′47″ сх. д. / 51.48778° пн. ш. 23.92972° сх. д. / 51.48778; 23.92972
Висота над рівнем моря	170 м
Водойма	Чорне Велике, Світязь, Пулемецьке, Лука, Люцимер, Соминець, Карасинець, Озерець
Катойконіми	шаччанин, шаччанка, шаччани
Відстань
Найближча залізнична станція:	Любомль
До станції:	33 км
До обл. центру:
- залізницею:	133 км
- автошляхами:	157 км
Селищна влада
Адреса	44000, Волинська обл., Шацький р-н, смт Шацьк, вул. 50 років Перемоги, 1Б
Карта
Шацьк
Шацьк
Шацьк у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шацьк (значення).

Селище розташоване у мальовничій місцевості в західній частині Волинського Полісся, в оточенні 30 озер, які інколи називають Шацькими (Чорне Велике, Світязь, Пулемецьке, Луки, Люцимер, Соминець, Карасинець, Озерце та інші).

Вперше згадується в 1410. У 1984 мешкало 5700 осіб. Розвинена харчова промисловість, лісовий коледж. Під назвою Шацьк відомий з 1788 року (до того звався Шечко).

Походження назви

Про походження назви селища існують різні припущення:

• за однією з версій, назва «Шацьк» походить від особливостей ландшафту. Місцевість навколо Шацька завжди була дуже болотиста, хитка. Від слова «шататись» походить назва «Шатськ», а за спрощення вимови та чергування приголосних лишилась назва «Шацьк»;
• за іншою версією, коли тут селились люди, то їх зустріла багата, прекрасна, квітуча природа. Дрімучі ліси і ніби дзеркальця серед них озера, ошатна, гарна місцевість. З часом буквенне скорочення призвело до появи назви;
• також існує версія, що назва походить від давнього scaz — «гроші», німецького schatz — «скарби».
• з латини: "Shack" - хата, халупа.

Символіка селища

Символікою селища Шацьк є герб, прапор та хоругва, затверджені рішенням Шацької селищної ради.

Герб Шацька — на червоному полі зображення золотого Тризуба князя Святополка-Михайла сина князя Ізяслава-Дмитра, внука князя Ярослава Мудрого, правнука Володимира Великого. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний золотою міською короною з трьома вежками.

Прапор Шацька — квадратне полотнище зі співвідношенням сторін 1:1 червоного кольору із зображенням герба Шацька — Тризуба князя Святополка.

Хоругва — прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 3:2 білого кольору із зображенням герба селища — Тризуба князя Святополка на гербовому щиті в картуші міста з золотою міською короною, як символом важливості і давності міста з часів Київської Руси.

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Шацькою селищною радою, яка входить до складу Волинської області України. Окрім Шацька, селищній раді підпорядковються ще 30 населених пунктів. Голова селищної ради — Карпук Сергій Вікторович.

Географія

Селище розташоване в центрі Шацького району, який розміщений в північно-західній частині Волинської області на північному заході України. Площа селища 9,33 км². Воно знаходиться на відстані близько 17 км від кордону з Польщею і приблизно за 11 км від кордону з Білоруссю. Висота над рівнем моря — 170 м. Селище оточують Шацькі озера.

Сусідні села
Пульмо	Затишшя	Мельники
Світязь	Шацьк	Вілиця
Омельне	Положеве	Плоске

Клімат

Клімат Шацька помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Середньорічна температура повітря становить 7,4 °С, найнижча вона у січні (мінус 4,9 °С), найвища — в липні (18,0 °С).

У середньому за рік у Шацьку випадає 560 мм атмосферних опадів, найменше — у березні, найбільше — в липні. Щороку утворюється сніговий покрив. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78 %, найменша вона у травні (64 %), найбільша — у грудні (89 %).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — в грудні. Найбільшу повторюваність у селищі мають вітри із заходу, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру — у листопаді, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, у липні — 2,8 м/с.

Спостереження за погодою веде метеостанція в Світязі.

Клімат Шацька
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2	−1	3	11	18	20	22	22	17	11	4	0	10
Середня температура, °C	−4,9	−3,5	0,9	8,0	13,8	16,8	18,0	17,4	13,3	7,9	2,6	−2	7,4
Середній мінімум, °C	−7	−6	−1	3	8	11	14	12	9	4	0	−4	3
Норма опадів, мм	31	31	27	39	60	68	76	61	56	37	36	38	560
Джерело: Кліматичні дані Шацька на сайті«www.meteoprog.ua»

Населення

Динаміка зміни чисельності населення Шацька
Рік	1860	1906	1911	1921	1935	1959	1970	1979	1989	1992	1998	2001	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Кількість	1557	2886	2543	1752	3352	4478	4201	5271	6012	6000	6100	5708	5671	5572	5510	5456	5420	5376	5378	5372	5370
Джерело	<—	<—	<—	<—	<—	<—	<—	<—	<—	<—	<—	<—	<—	<—	<—

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,72%
російська	0,95%
інші	0,33%

Історія

Владислав ІІ Ягайло

Перша згадка про Шацьк відноситься до 1410 року, коли польський король Владислав ІІ Ягайло послав мисливців до Шацьких лісів для заготівлі м'яса на військові потреби:

За люстрацією 1564 року Шацьк (в люстрації називається Шечко) налічував 35 дворів тяглих селян, 7 городників, 3 комірники і 33 рибалки. Всі ці категорії населення перебували на становищі кріпаків. Загальна сума податків з села визначалась в розмірі 419 злотих і 29 грошей на рік.

У 1595 році Шацьк згадується в документах як містечко.

у 1812 році під час Франко-російської війни Шацьк в складі північно-західної Волині був територією, по якій проходили наполеонівські війська. В середині вересня 1812 року Шацьк був уже вільний від французів.

З 1768 до 1849 року селище належало родині феодала Браницького. Пізніше царські власті конфіскували землі Браницького і селяни Шацька набули статусу державних. З початку викупу земель поглиблюється майнова нерівність. За люстрацією 1874 року з 305 дворів лише 43 одержали «повний наділ» , 186 півнаділу, решта і того менше. у 1906 році в Шацьку налічується 428 дворів і 2886 чоловік населення.

У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зустрічаємо такі рядки:

В період Першої світової війни багато господарств були змушені евакуюватися до Росії. Їх повернення назад затяглося на роки. Жовтневий переворот в Росії докотилася і до Шацька. За спогадами старожилів і архівними документами, в Шацьку діяв ревком.

З кінця 1920 року по вересень 1939 року Шацьк входив до складу Польщі. Після захоплення Червоною Армією 22 жовтня 1939 року шачани обрали Редька Олексія Івановича делегатом Народних Зборів України, Народні Збори у Львові 27 жовтня 1939 року прийняли рішення щодо об'єднання Західної України з Українською РСР.

17 січня 1940 року Шацьк став районним центром, а в березні цього ж року відбулися вибори до місцевих рад. Відкрилась семирічна школа. Всі діти дістали змогу вчитися.

Весною 1941 року в Шацьку виникло три колгоспи.

25 червня німці окупували селище. За період до 21 липня 1944 року нацисти знищили близько тисячі жителів Шацька та навколишніх сіл, переважно єврейської національності, спалили десятки селянських дворів, що прилягали до селища. 183 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини на роботи.

В лісах навколо Шацька діяв радянський партизанський загін Степана Шковороди. З прибуттям на Волинь влітку 1943 року партизанського з'єднання О. Ф. Федорова Шацький партизанський загін влився до його складу. 3 серпня 1943 року партизани розгромили німецький гарнізон і визволили Шацьк від німців і поліцаїв. Остаточне відбиття райцентру від німців припадає на 21 липня 1944 року.

Після відновлення радянської влади відразу ж поновилася й робота районних установ. 42 юнаки і чоловіки з Шацька поповнили ряди Червоної Армії на фронті. Розпочалась відбудова господарства і житлового фонду. Найбільшими підприємствами стали промкомбінат, рибзавод, молокозавод, пекарня, цегляний завод. В 1957 році створена міжколгоспна будівельна організація. А засновану ще до війни МТС перетворено на сучасне ремонтно-транспортне підприємство. На початку 1990-х років промкомбінат розділився на 2 приватизовані фабрики — «Чайка» (меблеве виробництво) і «Шачанку» (швейні вироби). В системі райспоживспілки нині працюють ковбасний цех, цех безалкогольних напоїв, олійниця та борошно-мельно-круп'яне виробництво. Є приватна міні-пекарня. Шацький держлісгосп має цех по переробці ягід, плодів, овочів та березового соку.

На березі озера Пісочне побудований в 1967 році обласний санаторій «Лісова пісня» на 600 місць. Про його фітотерапевтичне відділення знають далеко за межами Волині. Найчистіша вода озера та чудові лісові краєвиди приваблюють сюди людей на відпочинок та оздоровлення. Урочище «Гряда» на березі мальовничого Світязя перетворилось на велику зону відпочинку. Тут розміщено 68 баз відпочинку підприємств Волинської, Львівської та Рівненської областей.

Селище внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].

Визначні пам'ятки селища

Охоронний знак городища в урочищі Сад

№, п/п	Найменування пам'ятки	Адреса	Датування	Дата спорудження; автор	Охор. №	Дата і № рішення	Дж.
Пам'ятка архітектури місцевого значення
1	Церква Різдва Богородиці	смт. Шацьк	—	1838 р.	271-м	Рішення виконкому облради від 03.04.92 р. № 76
Пам'ятки історії місцевого значення
1	Могила братська радянських воїнів	смт. Шацьк	1944 р.	1957 рр.; Львівська кераміко-скульптурна фабрика	214	Рішення виконкому облради від 04.08.69 р. № 360-р	↑
2	Пам'ятник землякам	смт. Шацьк	1941-1945 рр.	1967 рр.; Львівська кераміко-скульптурна фабрика	194	-//-	↑
3	Могила розстріляних євреїв	смт. Шацьк	1942 р.	1990 р.; 1995 р. (пам'ятник замінений новим)	681	Рішення виконкому облради від 22.06.99 р. № 415-р	↑
Пам'ятка археології місцевого значення
1	Городище та поселення	смт. Шацьк, ур. Сад	11—14 ст.	—	2001-Вл	Наказ МКТ від 13.07.2009 № 521/0/16-09

Медицина

Шацька районна лікарня

На початку 1920-х років у Любомльському повіті, до якого належав і Шацьк, склалася складна ситуація з санітарним станом, пов'язана з тривалою війною та розрухою. Коли у 1921 році на Волині вже діяло 10 лікарень на 450 місць та 30 амбулаторій, на території Любомльщини не було жодного лікувального закладу. Згодом в Любомльському повіті розпочалася розбудова охорони здоров'я. Повіт було поділено на 3 лікарські райони з центрами в Любомлі, Шацьку та Опалині. У Шацьку при повітовому шпиталі повітовий відділ утримував амбулаторію, де хворий за знижену до 1 злотого плату міг розраховувати на ґрунтовне медичне обстеження та лікування. Також у Шацьку від самого початку організації органів місцевого самоврядування діяв повітовий шпиталь на 30 ліжок. Окрім будинку для хворих, шпиталь мав також пральню та морг, у 1935 році було побудовано для шпиталю ще й господарський будинок. До шпиталю в Шацьку, крім мешканців довколишніх гмін, прибували на лікування хворі з Ковельського та Володимирського повітів, а також з Брестського повіту Поліського воєводства. Повітовий шпиталь у Шацьку не міг себе утримувати, бо його прибутки були набагато менші, аніж витрати. Для нормального функціонування шпиталю щороку виділялися кошти з повітового бюджету.

На середину 1930-х років у Любомльському повіті діяло дві лікарні на 30 ліжок: у місті Любомлі та в селі Шацьк Шацької гміни. У Шацьку працювали один лікар та один акушер.

Практично протягом усього міжвоєнного періоду охорона здоров'я на Любомльщині була в неналежному стані. Бракувало лікарняних установ та лікарів у них. Населення повіту залишалось незахищеним навіть перед хворобами, з якими вже велася ефективна боротьба в цивілізованих країнах.

Нині у Шацьку працює центральна районна лікарня на 90 ліжок. Для потреб населення функціонують хірургічне, терапевтичне, дитяче, поліклінічне та пологове відділення. Ведеться будівництво поліклініки на 150 відвідувань в зміну. В лікарні 30 лікарів та 64 чоловік середнього медичного персоналу.

Культура та освіта

У селищі діють:

• дві школи: І-ІІІ ступенів і І-ІІ ступенів, в яких навчається 847 дітей, працює 80 вчителів;
• два дитячих садка, де виховується 130 дітей;
• Шацький лісовий коледж імені Валентина Сулька, який який готує майстрів лісу та єгерів для потреб різних регіонів України. Його відкрито як Шацький лісовий технікум у 1963 році на базі держлісгоспу. Технікум реорганізовано у коледж в 2006 році.
• районний та міський будинки культури;
• кінотеатр «Чайка» на 300 місць;
• три бібліотеки;
• музична школа, яку відвідує понад 50 дітей Шацька та навколишніх сіл;
• районна спортивна школа, яка готує спортсменів з веслування. Захарченко Анатолій Васильович став чемпіоном України з веслування на каное серед дорослих, Гарват Тетяна виборола з веслування на байдарці кубок України серед юнаків.

Дитсадок № 1 «Росинка»	Школа І—ІІІ ступенів	Шацький лісовий коледж ім. В. В. Сулька	Дитяча музична школа	Будинок дитячої та юнацької творчості

Релігія

Релігійні організації

№, п/п	Конфесія	Кількість релігійних громад
1	Українська православна церква (Московський патріархат)	2
2	Українська православна церква — Київський патріархат	1
3	Українська греко-католицька церква	1
4	ЄХБ	1
5	ХВЄ-П	1

Культові споруди

• Православна церква Різдва Пресвятої Богородиці (УПЦ МП), яка побудована графом Владиславом Браницьким у 1838 році і є пам'яткою архітектури;
• Православна каплиця святої Тетяни (УПЦ КП), споруджена у 2009 році на території Шацького лісового коледжу ім. В. В. Сулька;
• 2 протестантські молитовні будинки.

Найближчим часом у селищі з'явиться ще 2 храми:

• Православна церква святого Онуфрія (УПЦ МП) — в стані будівництва, богослужіння звершуються у тимчасовому храмі;
• Православна церква святого Михайла (УПЦ КП) — будується, богослужіння звершують у каплиці святої Тетяни;

Церква Різдва Пресвятої Богородиці	Каплиця святої Тетяни	Будівництво церкви святого Михайла	Протестантський молитовний будинок	Костел, котрий існував у Шацьку у 1935-1944 рр.

Транспорт

Автостанція в Шацьку

Через селище проходить автошлях Т 0302 Піща—Гранівка. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою М19, яка збігається із єврошосе E85), і згодом переходить в автошлях М07, після чого — у автошлях Т 0302.

У селищі працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Шацьким районом, Волинською областю та Україною.

Найближча залізнична станція знаходиться в Любомлі на відстані 33 км від селища — Станція «Любомль».

Відстань від Шацька до інших населених пунктів (автошляхами)
Варшава ~ 314 км Парчів (значення) ~ 147 км Влодава ~ 110 км	Гродно ~ 327 км Брест ~ 96 км Піща ~ 17 км	Мінськ ~ 397 км Кобрин ~ 98 км Малорита ~ 44 км
Радом ~ 263 км Вроцлав ~ 594 км Лейпциг ~ 966 км		Ратне ~ 58 км Київ ~ 522 км Чернігів ~ 654 км
Холм ~ 78 км Замосць ~ 140 км Краків ~ 425 км	Любомль ~ 33 км Володимир-Волинський ~ 84 км Львів ~ 217 км	Ковель ~ 84 км Луцьк ~ 154 км Рівне ~ 231 км
Джерело: Карти Google [ 15 травня 2013 у Wayback Machine.]

Пошта, зв'язок, банківська сфера, ЗМІ

Відділення «Приватбанку» в Шацьку

Головним оператором надання населенню поштових послуг у селищі є філія національного оператора підприємства УДППЗ «Укрпошта».

Основний та єдиний оператор фіксованого зв'язку — ВАТ «Укртелеком». Код селища +380-3355.

Послуги стільникового зв'язку тут надають такі оператори, як Київстар, Vodafone та lifecell.

Доступ до Інтернету забезпечує провайдер «Укртелеком».

Банківська сфера селища представлена 3 філіями та відділеннями:

• «Райффайзен банк Аваль»,
• ВАТ «Державний ощадний банк України»,
• ПАТ КБ «Приватбанк».

Друковані ЗМІ даного населеного пункту представлені районною громадсько-політичною газетою «Шацький край», яка виходить один раз на тиждень — в суботу. Головний редактор — Грицюк Віктор Петрович.

Пам'ятники

• пам'ятник Тарасові Шевченку, встановлений у сквері в центрі селища;
• пам'ятник невідомому солдату, побудований на братській могилі радянських воїнів 1941–1944 років;
• обеліски на честь загиблих в роки Великої Вітчизняної війни, споруджені на вул. 50 років Перемоги та вул. Гагаріна;
• пам'ятник розстріляним євреям, встановлений на місці їх розстрілу у 1990 році, у 1995 році замінений новим;
• меморіальна дошка командирові партизанського загону С. О. Шковороді.

Пам'ятник Т. Г. Шевченку	Пам'ятник невідомому солдату, побудований на братській могилі радянських воїнів	Обеліск на честь загиблих в роки ВВв, вул. 50 років Перемоги	Меморіальна дошка, присвячена С. О. Шковороді

Галерея

Постаті

• Мокренко Сергій Вікторович (1993—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

1. https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf
2. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Статистичний збірник не вказано текст
3. «Шацький район» на офіційному сайті Волинського технікуму Національного університету харчових технологій^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
4. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 1 лютого 2012. 
5. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 січня 2011. 
6. . Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 1 лютого 2012. 
7. . Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 18 червня 2012. 
8. . Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 18 червня 2012. 
9. Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.
10. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 2. — Вінніпег, 1986. — 578 с.
11. Domański Bogdan. Powiat Lubomelski — Luboml, 1936. — 147 s. — s. 91.
12. . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 18 червня 2012. 
13. Длугош Ян. Грюнвальдская битва — Москва: Изд-во АН СССР, 1962. — 215 с.
14. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 березня 2010. 
15. . Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 17 червня 2012. 
16. . Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 17 червня 2012. 
17. Ющук В. Л. Охорона здоров'я та соціально-побутова сфера на Любомльщині в міжвоєнний період // Історичні студії Волинського національного університету імені Лесі Українки: Збірник наукових праць. — Луцьк, 2009. — Випуск 1. — Ст. 72-77.
18. . Архів оригіналу за 13 вересня 2011. Процитовано 1 лютого 2012. 
19. . Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 1 лютого 2012. 
20. . Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 1 лютого 2012. 
21. Паспорт Шацького району Волинської області станом на 1 липня 2011 року^{[недоступне посилання з червня 2019]}
22. Наконечный В. А. ПО МЕСТАМ ТРАГЕДИЙ И ПАМЯТИ евреев Волыни (1941—1944 гг.): Статьи. На укр. и рус. языках.—Луцк: Надстырье, 2008.—188 с. ISBN 978-966-517-612-1

Джерела

• Т. С. Водотика. Шацьк [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 601. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

Література

• Гонтаренко М.К., Серпенінов П.Н. Шацьк // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.500-510

Посилання

• Шацьке благочиння — смт. Шацьк Свято-Різдво-Богородична церква [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Облікова картка^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Шацьк [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Сайт Шацької РДА [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• 600-ліття першої згадки про Шацьк [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]