Малори́та (біл. Малары́та пол. Małoryta) — місто в Берестейській області Білорусі, районний центр Малоритського району. Розташоване за 52 км від Берестя, на річці Малорита. Залізнична станція на магістралі Ковель — Берестя. Належить до української етнічної території та є частиною Берестейщини.
| Транслітерація назви | Malaryta |
|---|---|
| |
| Основні дані | |
| 51°47′50″ пн. ш. 24°04′51″ сх. д. / 51.79722° пн. ш. 24.08083° сх. д.Координати: 51°47′50″ пн. ш. 24°04′51″ сх. д. / 51.79722° пн. ш. 24.08083° сх. д. | |
| Країна | Білорусь |
| Область | Берестейська область |
| Район | Малоритський |
| Засновано | 1566 |
| Перша згадка | 1566 |
| Статус | з 1970 року |
| Населення | 11 751 (2009) |
| Площа | 7 км² |
| Часовий пояс | час у Білорусі |
| Поштовий індекс | 225910 |
| Телефонний код | +375-1651 |
| Висота | 151 м |
| Транспорт, відстані | |
| Найближча залізнична станція | Малорита |
| До Мінська | |
| - фізична | 331 км |
| До обласного центру | |
| - фізична | 52 км |
| Малорита | |
| Малорита Малорита (Берестейська область) | |
| Малорита у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Клімат Редагувати
Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 550 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 27 мм. Найбільша кількість опадів випадає в липні — близько 74 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 47 мм. Пересічна температура січня — -5,0 °C, липня — 18,5 °C. Річна амплітуда температур становить 23,5 °C.
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2 | −0,5 | 4,8 | 13,2 | 19,3 | 22,3 | 24,0 | 23,2 | 18,4 | 12,4 | 5,1 | 0,1 | 11,7 |
| Середня температура, °C | −5 | −3,7 | 1,1 | 8,3 | 13,8 | 16,8 | 18,5 | 17,7 | 13,4 | 8,3 | 2,6 | −2,4 | 7,4 |
| Середній мінімум, °C | −7,9 | −6,8 | −2,5 | 3,5 | 8,3 | 11,4 | 13,0 | 12,3 | 8,5 | 4,3 | 0,1 | −4,8 | 3,3 |
| Норма опадів, мм | 29 | 27 | 30 | 39 | 54 | 68 | 74 | 63 | 53 | 36 | 40 | 37 | 550 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Історія Редагувати
Як свідчать археологи, територія Малорити населялася людиною в ще IX—VIII тисячолітті до нашої ери. У 1566 році з'явилася перша згадка про королівський маєток в селі Рита Мала — в акті ревізії Берестейського повіту королівства Ягелонів. У 1768—1790 роках тут працювали металургійна мануфактура і мідний завод. У 1795, внаслідок другого поділу Речі Посполитої, Малорита відійшла до складу Російської імперії. Катерина II подарувала село Малорита, у якому жило 136 чоловіків і 124 жінки, генералу-лейтенанту Миколі Ланському.
У 1860 році Малорита відносилася до володінь поміщика Нефедовіча, і поселення нараховувало 540 осіб (261 чоловічої, 279 жіночої статі). Діяла православна церква. В 1862 році в Малориті відкрили народне училище. В 1878 році почався рух по Берестейсько-Київській залізниці. В 1886 році в селі було 62 двори, 749 мешканців, працювали волосне управління, 3 магазини, трактир, за півверсти від села розташовувалася залізнична станція. У народному училищі навчалося 29 хлопчиків і 3 дівчинки. Згідно з переписом 1897 року, було 203 двори, 1275 мешканців (з них 227 євреїв — 15,3 %), у народному училищі навчалося 60 учнів. У 1905 році було 1097 жителів, працювало відділення зв'язку.
У той час частина населення займалися землеробством, частина була зайнята в ткацькій, деревообробній, ковальській та інших промисловостях, а частина займалися дрібною торгівлею або сплавом лісу. В місті був шпалопросочувальний завод (20 робітників), цегельний завод (4 робітники), вітряний млин. Діяв лісопильний завод з двома лісопильнями, який в 1901 році належав С. Кагану і мав 18 найманих робітників, а з 1907 року — М. Л. Опатовському. У 1914 році лісопильний завод мав 41 робітників.
З вересня 1915 по березень 1918 Малорита окупована військами кайзерівської Німеччини. З 1918 року у складі УНР. В 1921–1939 роках територія Малоритського району в результаті Ризького мирного договору відійшла до складу Польщі. У 1939 році в Малоритській гміні діяли 5 шкіл, навчання в яких велося тільки польською мовою. В Малориті були відкриті 2 бібліотеки.
24 вересня 1939 року 143-тя стрілецька дивізія і 32-а танкова бригада після короткого бою зайняли Малориту, у районі якої були взяті в полон близько 6000 польських військовослужбовців, серед яких опинилися моряки Пінської флотилії. В січні 1940 року був утворений Малоритський район у складі Берестейської області Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки. На теренах Малоритщини діяло ОУН що належало до Берестейського надрайону "Круча" - провідник Михайло Березовський («Євген»).
В червні 1941 року Малорита окупована німецько-нацистськими військами. В місті було створено гетто, куди звозили євреїв з інших сусідніх населених пунктів Білорусі, Польщі, України (близько 2800 осіб). Почалися розправи. Коли 20 липня 1944 року, частини першого Білоруського фронту разом з партизанами зайняли Малориту, вони не знайшли в місті жодного єврея.
У 1959 році населення Малорити становило 3,4 тис. мешканців. 25 грудня 1962 року Малоритський район був ліквідований; Малорита була в складі Берестейського району. Малоритський район знову утворений 6 січня 1965 року. У грудні 1970 року Малориті надано статус міста. Тут була розташовувана ракетна база. З 1991 року в незалежнішій Білорусі.
В Малориті працюють підприємства харчової промисловості. В районній програмі три проєкти: реконструкція консервно-овочесушильного комбінату і хлібозаводу та освоєння унікального крейдового родовища за 22 кілометри від Малорити. В результаті розробки родовища під селом Хотислав повинен з'явитися суперсучасний будівельний холдинг.
Населення Редагувати
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 11 751 особа.
Національність Редагувати
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 10285 | 87,52 % |
| українці | 730 | 6,21 % |
| росіяни | 653 | 5,56 % |
| поляки | 20 | 0,17 % |
| національність не вказана | 9 | 0,08 % |
| узбеки | 7 | 0,06 % |
| національність не повідомлена | 6 | 0,05 % |
| цигани | 5 | 0,04 % |
| азербайджанці | 4 | 0,03 % |
| молдовани | 4 | 0,03 % |
| німці | 4 | 0,03 % |
| дві та більше національності | 4 | 0,03 % |
| татари | 3 | 0,03 % |
| литовці | 3 | 0,03 % |
| чуваші | 3 | 0,03 % |
| євреї | 2 | 0,02 % |
| лезгини | 2 | 0,02 % |
| вірмени | 1 | 0,01 % |
| казахи | 1 | 0,01 % |
| мордва | 1 | 0,01 % |
| греки | 1 | 0,01 % |
| башкири | 1 | 0,01 % |
| марійці | 1 | 0,01 % |
| хорвати | 1 | 0,01 % |
| Разом | 11751 | 100 % |
Освіта Редагувати
Система освіти представлена 17 середніми школами, 3 базовими, 8 початковими, 20 дитячими садками.
Релігія Редагувати
У центрі міста, біля річки Рита, стоїть Свято-Миколаївська церква, будівництво якої відноситься до 1900—1907 років.
ЗМІ Редагувати
- Малоритська районна газета «Голас часу».
Відомі особистості Редагувати
Народилися Редагувати
- Харсюк Володимир Іванович (1929—2014) — громадсько-культурний діяч, актор.
Примітки Редагувати
- ↑ Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- ↑ Malaryta climate: Average Temperature, weather by month, Malaryta weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 січня 2020. (англ.)
- . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 2 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2008. Процитовано 23 грудня 2008.
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
Посилання Редагувати
- BrestObl.com [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Брестский облисполком [ 13 лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Малорита — Меловой период(рос.)
- Фото [ 28 березня 2013 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- http://www.bbc.co.uk/ww2peopleswar/stories/35/a4235735.shtml [Архівовано 7 липня 2013 у Archive.is] (англ.)
- MAŁORYTA[недоступне посилання з липня 2019] (пол.)