Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року Цю сторінку запропоновано перейменувати на Можливо її поточна назва н
Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року
Цю сторінку запропоновано перейменувати на ??. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.
Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року розпочалася в березні 2021 року, коли Росія почала збирати війська та військову техніку біля кордону з Україною, що створило міжнародну кризу та викликало широке занепокоєння щодо потенційного вторгнення. Супутникові знімки показали рух бронетехніки, ракет та іншого важкого озброєння. До грудня біля кордону перебувало понад 100 000 військових. Криза стала наслідком затяжної російсько-української війни, яка почалась у 2014 році. У грудні 2021 року МЗС Росії оголосило декілька вимог, зокрема заборонити приєднання України до НАТО, зменшити кількість військ НАТО у Східній Європі в обмін на виведення російських збройних сил. США та інші члени НАТО відхилили ці вимоги та попередили Росію про посилення економічних санкцій у разі вторгнення в Україну. Двосторонні переговори з безпеки відбулися в січні 2022 року.
Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року
900 тис. збройних сил, 554 тис. воєнізованих, 2 млн резервних сил
≈ 20 тис.
≈ 14 тис.
45,350 тис. збройних сил, 110,000 тис. воєнізованих, 289,500 тис. резервних сил
21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала два окупованих нею регіони на сході України, так звану «Донецьку Народну Республіку» та «Луганську Народну Республіку», незалежними державами та ввела війська на Донбас, що інтерпретується як ефективний вихід Росії з Мінського протоколу. Самопроголошені терористичні квазідержави визнала в межах відповідних українських областей, які виходили далеко за межі лінії зіткнення військ. 22 лютого президент Росії Путін заявив, що Мінські домовленості більше не діють. Того ж дня Рада Федерації одноголосно схвалила застосування військової сили за межами Російської Федерації.
Вранці 24 лютого Путін оголосив, що Росія ініціює «спеціальну військову операцію» на Донбасі та розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Криза була описана коментаторами як одна з найінтенсивніших з часів холодної війни.
У лютому 1954 року за першого секретаря Комуністичної партії СРСР Микити Хрущова відбувся перехід Кримської області від Російської РФСР до Української РСР, обох республік СРСР. Цей крок, формально ухвалений Президією Верховної Ради, на той час розглядався як незначний символічний жест, оскільки і Російська РФСР, і Українська РСР відповідали керівництву СРСР у Москві. У лютому 1991 року, за одинадцять місяців до розпаду Радянського Союзу, референдум відновив Крим як Автономну Радянську Соціалістичну Республіку, цього разу в складі Української РСР. У 1992 році вона стала Автономною Республікою Крим нової незалежної України.
Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Україна і Росія продовжували підтримувати тісні зв'язки. У 1994 році Україна погодилася відмовитися від свого ядерного арсеналу та підписала Будапештський меморандум про гарантії безпеки за умови, що Росія, Сполучене Королівство та Сполучені Штати дадуть гарантії проти погроз чи застосування сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України. У 1999 році Росія була одним із підписантів Хартії європейської безпеки, де вона «підтвердила невід'ємне право кожної держави-учасниці вільно вибирати або змінювати свої механізми безпеки, включаючи договори про союз, у міру їх розвитку».
Незважаючи на те, що Україна була незалежною державою з 1991 року, як колишня республіка в складі СРСР, Україна сприймалася керівництвом Російської Федерації як частина її сфери впливу. Юліан Чіфу та його співавтори у 2009 році висловили думку, що щодо України Росія дотримується оновленої версії доктрини Брежнєва, яка диктує, що суверенітет України не може бути більшим, ніж суверенітет держав-членів Варшавського договору до розпаду радянської сфери впливу.
Після кількох тижнів протестів у рамках руху Євромайдан та початку Революції гідности проросійський президент Віктор Янукович та лідери парламентської опозиції 21 лютого 2014 року підписали мирову угоду, яка передбачала проведення дострокових виборів. Наступного дня Янукович втік з Києва напередодні голосування про імпічмент, яке позбавило його повноважень як президента. Лідери російськомовних східних регіонів України заявили про продовження лояльності до Януковича, що спричинило проросійські заворушення в Україні 2014 року. Заворушення переросли у війну на сході України із залученням сил регулярної армії Російської Федерації й анексію Криму Російською Федерацією в 2014 році.
У липні 2021 року президент Росії Володимир Путін опублікував есе «Про історичну єдність росіян і українців», у якому знову підтвердив свою думку про те, що росіяни та українці є «одним народом». Історик Тімоті Снайдер назвав ідеї Путіна імперіалізмом. Едвард Лукас назвав його ревізіоністом. Інші спостерігачі відзначають, що російське керівництво має спотворений погляд на сучасну Україну та її історію.
Росія заявила, що можливий вступ України до НАТО та розширення НАТО загалом загрожують її національній безпеці. У свою чергу, Україна та інші сусідні з Росією європейські країни звинуватили Путіна у спробах відновити Радянську імперію та агресивних мілітаристських діях.
Перша ескалація (березень — квітень 2021)
Початок стягування російських військ
3 березня бойовики самопроголошеної «ДНР» заявили, що отримали дозвіл на застосування «упереджувального вогню на знищення» по позиціях Збройних сил України. Голова української делегації Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук назвав такі заяви зривом Мінських домовленостей.
16 березня прикордонний наряд ДПСУ в Сумській області зафіксував заліт вертольоту Мі-8 з Російської Федерації на відстань близько 50 метрів на територію України. Після чого гелікоптер повернув у зворотному напрямку і залишив повітряний простір України.
26 березня о 13:45 російські війська обстріляли з мінометів українські позиції в районі селища Шуми. У результаті обстрілу загинуло 4 українських військовослужбовців.
30 березня Головнокомандувач Збройних сил України України генерал-полковник Руслан Хомчак із трибуни Верховної Ради заявив, що згідно з доповідями розвідки, у рамках підготовки до навчань «Запад-2021» ЗС РФ нарощує кількість військ на підступах до України. За словами Хомчака, це створює загрозу воєнній безпеці держави. Він заявив, що станом на 30 березня 2021 вздовж кордону та тимчасово окупованих територій уже утримується 28 батальонних тактичних груп противника, які війська зосереджені в окупованому Криму, а також у Ростовській, Брянській і Воронезькій області.
30 березня Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила заяву щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту. За проголосували 308 парламентарі. У тексті заяви йдеться про те, що у вересні 2021 в Білорусі плануються спільні білорусько-російські навчання, які становлять небезпеку для України та сприймаються як загроза ескалації міжнародного збройного конфлікту між Україною і РФ.
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі провів розмову з головнокомандувачем Збройних сил України Русланом Хомчаком, вони обговорили поточне безпекове середовище в Східній Європі. У цей же день, Марк Міллі провів розмову з начальником генерального штабу Збройних Сил РФ Валерієм Герасимовим.
Росія відмовилася поновити режим припинення вогню на Донбасі.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що пересування російської армії території країни не повинне викликати занепокоєння інших країн, російська армія пересувається російською територією тими напрямками і втому вигляді, які вважає за потрібне, для гарантування надійної безпеки країни.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба і держсекретар СШАЕнтоні Блінкен обговорили загострення ситуації на Донбасі. Блінкен підтвердив непохитну підтримку США суверенітету та територіальної цілісности України.
Відбулась телефонна розмова міністра оборони України Андрія Тарана з міністром оборони Сполучених Штатів Америки Ллойдом Остіном. Очільники оборонних відомств України та США обговорили конкретні напрями посилення взаємодії в сфері безпеки і оборони. Ллойд Остін висловив занепокоєння останніми діями Російської Федерації та передав міністру оборони України запевнення у готовності підтримувати Україну в умовах поточної агресії Росії на Донбасі та в Криму. Міністр оборони США наголосив, що в разі ескалації російської агресії Сполучені Штати не залишать Україну наодинці і не допустять реалізації агресивних устремлінь Російської Федерації щодо України.
Заступник голови Офісу президента Роман Машовець зустрівся з головою Представництва НАТО в Україні Александером Вінніковим. На зустрічі так само мова йшла про нарощування присутности російських військ біля українського кордону. Олександр Вінніков пообіцяв передати всі дані про ситуацію на кордонах України у штаб-квартиру НАТО.
У російських джерелах, зокрема, на популярному телеграм-каналі «Военный обозреватель», що афілійований з російськими силовими структурами, опублікували відео прольоту групи російських ударних вертольотів Ка-52 і Мі-28, підкреслюючи при цьому, що проліт нібито відбувся на кордоні з Україною.
Російські та прокремлівські видання поширили інформацію про те, що нібито внаслідок атаки українського безпілотника на окупованій частині Донбасу загинула дитина, не навівши жодних подробиць того, що сталося: ні коментарів родичів, ні фотографій з місця події, ні імені вбитої дитини. У звітах спеціальної моніторингової місії ОБСЄ за 2 та 3 квітня відсутні будь-які дані про обстріл цивільного населення з боку збройних сил України.
Спікер російської Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що керівництво України має понести відповідальність за смерть дитини під Донецьком та запропонував виключити Україну з Ради Європи.
Українська сторона Спільного центру з контролю та координації 5 квітня 2021 року надіслала Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні ноту щодо намірів окупаційної адміністрації фальсифікувати події в н.п. Олександрівське Донецької області України. Та зазначили, що з огляду на значну віддаленість н.п. Олександрівське від лінії зіткнення сторін, що ставить під сумнів можливість використання на такій відстані БПЛА, а також беручи до уваги безпідставність звинувачення, українська сторона категорично заперечує свою причетність до того, що трапилося.
Генеральний секретар НАТОЄнс Столтенберґ подзвонив президенту Володимиру Зеленському, щоб висловити підтримку суверенітету і територіальної цілісности України з боку Північноатлантичного альянсу у зв'язку з діями Росії. Президент Володимир Зеленський поінформував Єнса Столтенберґа про стягування Росією військ до кордонів України, яке триває, та підвищення їхньої готовности до наступальних дій.
Сухопутні війська Збройних сил України оголосили збори тероборони для посилення і захисту держкордону, охорони і оборони критичних об'єктів і боротьби з диверсійно-розвідувальними групами у південних прикордонних районах України.
Прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що безпека росіян, в тому числі і на окупованому Донбасі. За словами Пєскова, «Кремль поки що не бачать намірів України відійти від „войовничої тематики“ і взяти під контроль підрозділи своїх військ на лінії зіткнення в Донбасі».
Прем'єр-міністр Словаччини Іван Корчок заявив, що порушення режиму припинення вогню і повідомлення про нарощування військової потужності Росії на кордоні з Україною викликають занепокоєння і закликають до деескалації напружености.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Президент поінформував Прем'єр-міністра Канади про постійні порушення режиму припинення вогню на Донбасі, що призводять до зростання втрат серед українських військових, а також про підвищення військової загрози для України з боку Росії.
Внаслідок обстрілу українських позицій російськими найманцями поблизу населеного пункту Невельське, що на Донеччині, загинув український військовий. Ще один військовий загинув поблизу Степного через підрив на невідомому вибуховому пристрої.
У Донецькій області близько 17 години внаслідок обстрілу було знеструмлено насосну станцію першого підйому Південно-донбаського водопроводу, розташовану в «сірій зоні» між селами Василівка та Крута Балка. Внаслідок чого 50 населених пунктів залишилися без води, в тому числі Маріуполь.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю французькому виданню Liberation заявив, що сьогоднішні провокації Росії з переміщенням військ до кордонів з Україною і загостренням ситуації на сході є найсерйознішими з часу нападу на українських моряків у Керченській протоці в листопаді 2018 року. При цьому сьогоднішня загроза з боку Росії є більш небезпечною.
Заступник голови Адміністрації президента Росії і парламентер на рівні політичних радників Дмитро Козак заявив, що активізація бойових дій на Донбасі може стати початком кінця України. Це ж стосується і вступу України в НАТО.
У ході телефонної розмови з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним канцлерка Німеччини Анґела Меркель вимагала від голови Кремля скоротити військову присутність біля кордонів України.
Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції на передньому краї оборони, де зафіксовано найбільшу кількість порушень режиму всеосяжного та сталого припинення вогню. Глава держави поспілкувався з військовослужбовцями, які служать на бойових позиціях. Захисники розповіли Президенту про ситуацію на фронті.
Міжфлотський перехід почали десантні та артилерійські катери Каспійської флотилії РФ. Заявляється, що екіпажі та кораблі Каспійської флотилії будуть здавати підсумкові морські навчання у взаємодії з Чорноморським флотом.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Франції Жаном-Івом Ле Дріаном. Дмитро Кулеба детально поінформував співрозмовника про останні дії Російської Федерації, спрямовані на дестабілізацію безпекової ситуації на тимчасово окупованих територіях України. Міністр звернув увагу на загрозливе стягування російських військ до кордону нашої держави та посилення російської пропаганди, яка погрожує Україні війною. Він запевнив, що Україна не прагне війни та залишається відданою політико-дипломатичному врегулюванню російсько-українського конфлікту. Жан-Ів Ле Дріан зауважив, що Франція, так само як Україна, із занепокоєнням стежить за стягуванням військ РФ до кордонів нашої держави та на тимчасово окуповані території. Він запевнив у незмінній підтримці Францією суверенітету і територіальної цілісности України. Глава французької дипломатії особливо відзначив виважені та мудрі дії України у ситуації, що склалася.
Україна задіяла параграф 16 Віденського документа і ініціювала 10 квітня в ОБСЄ засідання з приводу нарощування Росією військ біля кордону з Україною і в тимчасово окупованому Криму. Ініціатива України була підтримана країнами-партнерами, проте делегація РФ не з'явилася на це засідання, відмовившись надавати пояснення.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю іспанському агентству EFE заявив, що Україна не хоче війни з РФ і не готує ніякої ескалації на Донбасі. Зокрема, про підготовку будь-яких наступів або військових операцій не йдеться.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав РФ негайно припинити нарощування військ на кордоні з Україною і на окупованих територіях.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що будь-який нерозважний крок РФ або новий виток насильства з її боку дорого їй коштуватиме. Кулеба поінформував, що Росія і далі нарощує свою військову присутність уздовж українсько-російського кордону, на окупованих територіях і на морях України. За його словами, РФ збирає війська в трьох напрямках, зокрема на північному сході України, в Криму, на півдні, та на Донбасі, на сході. Також Кулеба додав, що останніми тижнями Росія суттєво посилила свою пропаганду, яка дегуманізує українців та сіє ненависть до України.
Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив: «Вони говорять про високу ціну, але ніколи її не називають. Те, що вони робили досі, ми, по-перше, добре вивчили, по-друге, пристосувалися. Не вважаємо, що взагалі може бути застосована така термінологія: ціна, розплата і так далі. Ми просто відстоюємо наші інтереси й інтереси наших громадян, російськомовного населення, будемо захищати їхню і далі».
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що Україна прагне розв'язати конфлікт на Сході держави насамперед політико-дипломатичним шляхом. «В України на сьогоднішній день немає плану повертати тимчасово окуповані території військовим шляхом, наше завдання — вирішити конфлікт виключно політико-дипломатичним шляхом, — сказав він. — Все інше — це суто інформаційна війна РФ, яку вони ведуть не лише на нашій території, але й в усій Європі».
13 квітня Джо Байден подзвонив Володимиру Путіну, щоб з'ясувати, навіщо Росія стягує війська в анексований Крим і до східних кордонів України. Президенти США і Росії домовилися зустрітися у «третій країні» найближчими місяцями, щоб обговорити, як відзвітували в Білому домі, «весь спектр проблем, що стоять перед США і Росією». Російський політолог Іван Преображенський, вважає, що Володимир Путін, домігся своєї цілі, зустрічі з Джо Байденом, щоб підтвердити свій статус.
Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев на нараді, яку він провів в анексованому Криму 14 квітня, заявив, що «українські спецслужби намагаються організувати теракти і диверсії» на території півострова.
У ніч з 14 на 15 квітня цього року відбувся інцидент в Азовському морі між трьома малими броньованими катерами «Гюрза-М»ВМС України та п'ятьма катерами і кораблем Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ. Інцидент відбувся 25 милях від Керченської протоки, коли катери ВМСУ виконували супровід цивільних суден. З боку РФ дії коригував корабель Берегової охорони ФСБ РФ N 734, за його командами катери ФСБ виконували узгоджені провокаційні маневри щодо МБАКів. Щоб зупинити провокації, морякам ВМСУ довелось попередити про готовність застосувати бортове озброєння. Інцидент обійшовся без жодних втрат для нашого флоту, всі катери ВМС України успішно повернулись назад до гавані.
Президент США Джо Байден видав указ, що оголошує надзвичайну ситуацію у країні у зв'язку з діяльністю Росії. Про це йдеться в листі президента Конгресу, опублікованому Білим домом. Байден уточнив, що указ підписано відповідно до закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження. До цієї заяви додано повідомлення про введення нового пакета санкцій проти Росії.
Російська Федерація оголосила про закриття з наступного тижня до жовтня 2021 року частини акваторій Чорного моря в напрямку Керченської протоки для військових кораблів та державних суден інших країн під приводом військових навчань, що є грубим порушенням права на свободу судноплавства, гарантованого Конвенцією ООН з морського права. Відповідно до Конвенції, Російська Федерація не повинна перешкоджати або заважати транзитному проходу через міжнародну протоку до портів в Азовському морі.
Вранці стало відомо, що український консул Олександр Сосонюк затриманий у російському місті Санкт-Петербург. Його затримала ФСБ нібито «під час отримання інформації закритого характеру під час зустрічі з громадянином РФ».
Росія ввела з 20 по 24 квітня тимчасові обмеження на польоти над частиною Криму і Чорного моря. Про це йдеться в міжнародному повідомленні для пілотів.
Речник оборонного відомства США Джон Кірбі заявив, що Росія зосередила поблизу кордону з Україною більше військ, ніж у 2014 році.
Український консул у Санкт-Петербурзі Олександр Сосонюк, висланий російською стороною, виїхав з Російської Федерації.
Старший дипломат посольства Росії в Україні Євген Черніков, якого Київ оголосив персоною нон грата, покинув територію країни. Це стало відповіддю на затримання українського консула в Росії.
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу вирішив завершити заходи перевірки в Південному та Західному військових округах, оскільки всіх поставлених цілей досягнуто. Міністр поставив завдання Генеральному штабу, командувачам військ військових округів і Повітряно-десантних військ спланувати та розпочати з 23 квітня повернення військ до пунктів постійної дислокації, виконати детальний аналіз і підбити підсумки раптової перевірки військ.
Відновлення ескалації (жовтень 2021 — 20 лютого 2022)
Північноатлантична рада НАТО збиралась 11 січня 2022 року, щоб обговорити кризу.
Загострення російсько-українських відносин відбулося наприкінці жовтня — початку листопада і було спровоковано першим бойовим застосуванням українського безпілотного літального апарату (БПЛА) Bayraktar TB2 проти терористичних формувань Донецької Народної Республіки (ДНР). Повідомлення про використання БПЛА з'явилося практично одночасно з новиною про звільнення села Старомар'ївка на лінії зіткнення сторін, на якій на той час проживало 37 громадян Росії, які отримали паспорти за спрощеною програмою.
Виступаючи на нараді з питань оборони 2 листопада, президентРосії Володимир Путін заявив, що Росія уважно стежить за використанням БПЛА «біля кордонів Росії» і повинна ретельно проаналізувати ситуацію з цього приводу. За даними спостерігачів ОБСЄ, режим припинення вогню почали порушувати вдвічі частіше, ніж у 2020 році (за період з вечора 29 жовтня до вечора 31 жовтня режим припинення вогню в Донецькій області було порушено 988 разів, а в Луганській — 471 раз). Спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) повідомили про переміщення військової техніки Збройних Сил України, а також неодноразові спроби приглушити сигнал своїх БПЛА, які використовуються для моніторингу місцевости. Водночас у західних ЗМІ з'явилися публікації про те, що Росія знову підтягує війська до українського кордону. У якості доказів наводилися супутникові фотографії російської бронетехніки.
У листопаді 2021 року Міністерство оборони Росії назвало розміщення військових кораблів США в Чорному морі «загрозою регіональній безпеці та стратегічній стабільности». У заяві міністерства йдеться, що «справжньою метою діяльности США в Чорноморському регіоні є вивчення театру воєнних дій на випадок, якщо Київ спробує врегулювати конфлікт на південному сході силою».
Друге стягування російських військ
Карта із зображенням двох імовірних російських планів, опублікованих окремо Bild і Центром стратегічних і міжнародних досліджень.
13 листопада президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія знову зібрала 100 тис. військових у прикордонній зоні. На початку листопада повідомлення про нарощування російських військових спонукали чиновників США попередити ЄС, що Росія може планувати потенційне вторгнення в Україну. Речник Кремля Дмитро Пєсков спростував звинувачення, що Росія готується до можливого вторгнення в Україну. Він звинуватив Україну в «плануванні агресивних дій проти Донбасу». Пєсков закликав НАТО припинити «зосередження військового кулака» біля кордонів Росії та припинити озброювати Україну сучасною зброєю.
16 листопада генеральний секретар НАТОЄнс Столтенберґ закликав Захід надіслати Росії «чіткий сигнал із закликом зменшити напругу, уникаючи будь-якої ескалації в Україні та навколо неї». Столтенберґ додав, що альянс фіксує «незвичайне зосередження» російських військ біля кордону з Україною. 15 листопада виконувач обов'язків міністра закордонних справ Німеччини Гайко Маас та міністр закордонних справ ФранціїЖан-Ів Ле Дріан у спільному комюніке висловили стурбованість щодо «переміщення російських військ і військової техніки поблизу України», закликаючи обидві сторони «проявити стриманість». У той же час прес-секретар Пентагону Джон Кірбі підтвердив, що США продовжують спостерігати «незвичайну військову активність» Російської Федерації біля кордонів України, а глава Держдепу Ентоні Блінкен обговорив повідомлення про «російську військову активність». в районі з Жан-Івом Ле Дріаном. Повідомлялося, що США обговорюють санкції з європейськими союзниками на випадок подальшого вторгнення Росії.
Ще на початку листопада українська розвідка заявляла, що інформація про перекидання додаткових російських військ до українських кордонів є не чим іншим, як «елементом психологічного тиску». Однак через тиждень Офіс президента України визнав, що Російська Федерація посилює біля кордону «конкретні угруповання військ». Міністр закордонних справ УкраїниДмитро Кулеба закликав уряди Франції та Німеччини підготуватися до можливого військового сценарію дій Росії на українському напрямку.
На цьому тлі Україна різко активізувала дипломатичні зусилля. 15 листопада президент України Володимир Зеленський і голова Європейської радиШарль Мішель обговорили «безпекову ситуацію вздовж кордонів України». Того ж дня Дмитро Кулеба провів переговори з цих же питань у Брюсселі. Новий глава Міноборони Олексій Резніков вирушив до Вашингтона, де 18 листопада зустрівся з міністром оборони СШАЛлойдом Остіном. 16 листопада міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес відвідав Київ. Як повідомляє таблоїд Daily Mirror, у Сполученому Королівстві для передачі Україні сформовано зведений підрозділ швидкого реагування з близько 600 бійців.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов повідомив, що Росія нібито зосередила біля кордонів України понад 92 тисячі військовослужбовців і системи балістичних ракет малої дальності «Іскандер». Буданов зазначив, що за протестами проти вакцинації від COVID-19 у Києві та іншими акціями протесту в Україні стоїть Росія — це підготовка до масштабного військового вторгнення. За словами Буданова, Росії потрібні протести, щоб українське населення не чинило їй опору під час військової операції, вважаючи, що українська влада її зрадила: «Вони хочуть організовувати мітинги та протести, щоб показати, що люди проти влади», – сказав він. сказав в інтерв'ю Military Times«. Вони намагаються довести, що наша влада зраджує народ». За словами глави української розвідки, Росія намагається домогтися того, щоб українці самі змінили владу, і якщо не вийде, «підійде армія». За словами Буданова, активних дій слід очікувати наприкінці січня — початку лютого 2022 року.
Москва, у свою чергу, звинувачує Україну в агресивних діях. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова 25 листопада заявила, що українська влада загострює напруженість на Донбасі та веде там наступальні дії на окремих ділянках: «Гарячі голови київського режиму, мабуть, відчуваючи повну безкарність, виступають за силове вирішення внутрішньоукраїнської кризи. Ситуація в зоні конфлікту загострюється. Продовжується надходження інформації про застосування озброєння, забороненого Мінським комплексом заходів, яке поставляють Україні країни НАТО». Вона вважає, що цим українське керівництво намагається «відвернути увагу від деградації соціально-економічної та політичної ситуації в країні» … і переключити цю увагу на деякі тимчасові загрози ззовні".
Жорсткі заяви Києва та Москви звучать на тлі тупикової ситуації на всіх чинних переговорних майданчиках. Контактів у «нормандському форматі» немає і не очікується на будь-якому рівні: саміту не буде, міністри закордонних справ ще не змогли скоординувати зустріч, а політичні радники не спілкувалися з вересня. У Тристоронній контактній групі переговори зводяться до обговорення того, чи є Росія стороною конфлікту. 15 листопада Володимир Путін підписав указ про надання гуманітарної допомоги населенню окремих районів Донецької та Луганської областей України.
1 грудня Росія звинуватила Україну в розгортанні половини своєї армії — близько 125 тис. військовослужбовців — на Донбасі для протистояння проросійським сепаратистам. 3 грудня президент Путін розкритикував Україну за використання турецькогобезпілотника Bayraktar TB2 проти проросійських сепаратистів на Донбасі, заявивши, що цей крок порушує Мінські мирні угоди. 3 грудня міністр оборони України Олексій Резніков, виступаючи перед депутатами Верховної Ради, заявив: «Існує ймовірність масштабної ескалації з боку Росії. Найімовірнішим часом для досягнення готовности до ескалації буде кінець січня». У грудні аналіз Джейнса прийшов до висновку, що основні елементи російської 41-ї армії (штаб-квартира в Новосибірську в центральній частині Росії) і 1-ї гвардійської танкової армії (зазвичай розгорнута навколо Москви) були переміщені на захід, посилюючи російську 20-ту гвардійську і 8-у гвардійську армії. вже розташовано ближче до українського кордону. Повідомляється, що додаткові російські сили перемістилися до Криму, підсилюючи російські військово-морські та сухопутні підрозділи, які вже розгорнуті там.
9 грудня Росія звинуватила Україну в переміщенні важкої артилерії до лінії фронту, де сепаратисти воюють з українськими силами. Начальникросійського ГенштабуВалерій Герасимов заявив, що [НАТО] «поставки в Україну гелікоптерів, безпілотних літальних апаратів та літаків підштовхують українську владу до різких і небезпечних кроків. Будь-які провокації української влади шляхом примусового врегулювання проблем Донбасу будуть придушені». 31 грудня 2021 року, після телефонної розмови між президентом США Байденом і президентом Росії Путіним, Путін заявив, що якщо США введуть проти них санкції, це буде «фатальною помилкою».
17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес заявив, що Сполучене Королівство постачає Україні протитанкові ракети малої дальності.
18 січня повідомлялося, що російські війська направили до Білорусі невизначену кількість військ. Офіційною причиною було проведення військових ігор з Білоруссю в наступному місяці, однак кілька офіційних осіб з України та Білого дому заявили, що присутність військ у Білорусі буде використана для нападу на Україну з півночі, тим більше, що українська столиця Київ розташована дуже поблизу українсько-білоруського кордону.
21 січня міністри оборони Естонії, Латвії та Литви підтвердили виділення Україні партії зброї (протитанкові і зенітні комплекси «Джавелін» і «Стінгер») після отримання дозволу від США. Також речник Білого дому Дженіфер Псакі підтвердила, що Сполучені Штати Америки передадуть Україні бойові вертольоти Мі-17.
19 січня заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков вніс до США пропозицію взяти на себе юридичні зобов'язання не голосувати за членство в НАТО країн, членству яких протистоїть Російська Федерація, зменшивши вимоги щодо нерозширення НАТО. Кремль готовий обміняти таку «пропозицію» на умови, які були висунуті раніше – так звані гарантії нерозширення Альянсу на схід. Він зазначив, що рішення, прийняте на саміті в Бухаресті 2008 року, «слід виключити» і що Сполучені Штати повинні надати односторонні юридичні гарантії, що «цього ніколи не станеться». Позиція про те, що Україна і Грузія ніколи не стануть членами Північноатлантичного альянсу, сказав Рябков, є пріоритетною для Кремля. За його словами, у Америки для такого кроку має бути «достатньо політичної волі».
26 листопада 2021 року президент України Зеленський звинуватив Росію та українського олігарха Ріната Ахметова в підтримці плану повалення його уряду. Росія заперечує свою причетність до змови. У грудні 2021 року Зеленський закликав до превентивних дій проти Росії. 22 січня 2022 міністр закордонних справ Великої Британії Елізабет Трасс повідомила, що Росія розглядає можливість у разі окупації України поставити на її чолі Євгенія Мураєва. В Росії це назвали дезінформацією. За даними Трасс, російські спецслужби підтримують зв'язки з багатьма колишніми українськими політиками, зокрема Сергієм Арбузовим, Андрієм Клюєвим, Володимиром Сівковичем та Миколою Азаровим.
10 січня 2022 року український уряд оголосив, що заарештував імовірного агента російської військової розвідки, який намагався завербувати інших для здійснення нападів в українському місті Одеса. Пізніше, 14 січня, в Україні сталася кібератака, виконавцями якої були російські хакери. Того ж дня українська військова розвідка повідомила, що спецслужби Росії готують «провокації» проти російських солдатів, які дислокуються в так званій Придністровській Молдавській Республіці, відколівній невизнаній державі, яка на міжнародному рівні вважається частиною Молдови, щоб створити привід для російського вторгнення в Україну.
У січні 2022 року Сполучені Штати заявили, що російський уряд направив диверсантів на схід України, щоб інсценувати інцидент (зокрема, сфабриковану атаку на російських сепаратистів у східному Донецьку та Луганську), щоб дати Путіну привід для поновлення вторгнення в Україну. У США заявили, що російські оперативники пройшли підготовку щодо ведення міської війни та вибухівки. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відкинув заяву США як «повну дезінформацію».
Українська оборона
Готуючись до можливого поновлення російського вторгнення у квітні 2021 року, Сухопутні війська України оголосили про проведення зборів з питань територіальної оборони з метою зміцнення та захисту державного кордону, охорони та захисту критичних об'єктів та боротьби з диверсійно-розвідувальними групами на південних прикордонних районах України. Того ж місяця Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції на передовій оборони, де зафіксовано найбільшу кількість порушень режиму всебічного та постійного припинення вогню. Глава держави поспілкувався з військовослужбовцями, які перебувають на бойових позиціях. Захисники розповіли Президенту про ситуацію на фронті.
У грудні 2021 року Сполучені Штати підрахували, що Росія може зібрати 175 000 військових для вторгнення в Україну. Міністр оборони України Олексій Резніков сказав, що «у нас є 250 тисяч офіційних … військовослужбовців нашої армії. Плюс, я сказав, 400 тисяч ветеранів і 200 тисяч резервістів. 175 тисяч (це) недостатньо, щоб поїхати в Україну». Резніков заявив, що Росія може почати широкомасштабну атаку на Україну наприкінці січня 2022 року.
Сили територіальної оборони України (резервний компонент армії, створений після російського вторгнення 2014 року) завербував додаткових громадян і навчив їх тактиці міської партизанської діяльности та використанню вогнепальної зброї. Така тактика повстанців могла б підтримати рух опору, якщо російські військові (які користуються величезною чисельною перевагою) зможуть подолати українські військові. Андрій Загороднюк, який обіймав посаду міністра оборони України з 2019 по 2020 роки, у січні 2022 року писав, що вторгнення російських військових, ймовірно, знищить «ключові елементи військової інфраструктури країни» і «зможе просунутися вглиб української території». але зіткнеться з труднощами фактичного утримання території. Загороднюк писав, що «російські окупаційні війська зіткнуться з високомотивованими противниками, які воюють у знайомому оточенні. Об'єднавши службу у військових частинах з ветеранами бойових дій, резервістами, загонами територіальної оборони та великою кількістю добровольців, Україна може створити десятки тисяч малих і високомобільних військових». Це зробить практично неможливим для Кремля встановлення будь-якої адміністрації над окупованими територіями чи забезпечення своїх шляхів постачання".
Іноземна підтримка України
Американський льотчик 436-ї повітряної ескадрильї на базі ВПС Дувр готує зброю та боєприпаси до доставки в Україну, 21 січня 2022 року.
У відповідь на загрози поновлення вторгнення Росії та нагромадження близько 100 000 російських військових на українському кордоні, США та інші країни НАТО надали Україні допомогу, щоб допомогти країні зміцнити її обороноздатність. Перша партія близько 200 000 фунтів військової техніки надійшла в Україну в січні 2022 року. США надали Україні протитанкові ракети Javelin, іншу протитанкову артилерію, великокаліберні кулемети, стрілецьку зброю та боєприпаси, системи безпеки, медичне обладнання та запасні частини. Міністр оборони Ллойд Остін і голова Об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі погрожували підтримкою США антиросійського повстання в Україні, подібно до допомоги ЦРУ антирадянським повстанцям-моджахедам в Афганістані в 1980-х роках. За словами Джеймса Ставрідіса, колишнього верховного головнокомандувача об'єднаними силами НАТО в НАТО, «рівень військової підтримки» антиросійських партизанів в Україні «зробить наші зусилля в Афганістані проти Радянського Союзу незначними в порівнянні».
У грудні 2021 року адміністрація США схвалила додаткові 200 мільйонів доларів оборонної допомоги Україні. Це було на додаток до вже виділеної допомоги для цього, що склало загальну оборонну допомогу в розмірі 650 мільйонів доларів у 2021 році. Поставки летальної допомоги США почалися в січні і включали боєприпаси калібру 50 BMG, M141 Bunker Defeat Munition і FGM-148 Javelin. США також мають намір передати Україні гелікоптери Мі-17, які раніше використовувалися ВПС Афганістану. Адміністрація Байдена схвалила поставки в Україну зенітних ракет американського виробництва Stinger.
У січні 2022 року адміністрація Байдена також надала балтійським країнам (Литві, Латвії та Естонії) дозвіл на передачу в Україну обладнання американського виробництва. Естонія передала Україні протитанкові ракети FGM-148 Javelin, а Латвія та Литва надали системи ППО FIM-92 Stinger та відповідне обладнання.
Інші члени НАТО також надавали допомогу Україні. Теперішні програми військової підготовки Сполученого Королівства та Канади були посилені в січні 2022 року, коли британці розгорнули додаткові військові тренажери та надали легкі броньові системи захисту, а канадці розгорнули невелику делегацію спецпризначенів для допомоги Україні. 17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес оголосив, що Сполучене Королівство поставило Україні 1100 протитанкових ракет малої дальності. 20 січня Sky News повідомила, що 2000 протитанкових ракет малої дальности MBT LAW були доставлені численними транспортними літаками C-17 Королівських ВПС, які літали між Сполученим Королівством та Україною.
16 січня уряд Данії вирішив надати Україні оборонний пакет у розмірі 22 мільйони євро.
Уряди Нідерландів та Іспанії також розгорнули сили в регіоні на підтримку НАТО. 20 січня 2022 року міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила про розгортання ВМС Іспанії в Чорному морі. Корабель Meteoro, який виконував роль тральщика, вже був у маршруті, а фрегат Blas de Lezo відплив 22 січня. Вона також повідомила, що уряд Іспанії розглядає можливість розміщення ВПС у Болгарії. 21 січня 2022 року міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Хекстра заявив, що Нідерланди готові надати Україні «оборонну військову підтримку». Він пояснив, що 20 січня 2022 року Україна звернулася до Нідерландів з проханням про допомогу в озброєнні. Більшість у парламенті підтримала відправку зброї до країни. Крім того, Нідерланди заявили, що відправлять два F-35 до Болгарії в рамках розширеної місії НАТО з повітряного спостереження.
Дипломатичні переговори
Заступник держсекретаря США Венді Шерман зустрічається із заступником міністра закордонних справ Росії Сергієм Рябковим у Женеві 10 січня 2022 року
Ізраїль підтримує міцні відносини як з Україною, так і з Росією, а іноді виступає як співрозмовник між двома країнами. У квітні 2021 року президент України Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу з проханням стати посередником між ним і президентом Росії Володимиром Путіним. Ізраїльтяни обговорили цю ідею з росіянами, які відхилили прохання. У жовтні 2021 року на зустрічі з Зеленським у Києві президент Ізраїлю Ісаак Герцог сказав Зеленському, що новий уряд Ізраїлю під керівництвом прем'єр-міністра Нафталі Беннета готовий відновити зусилля з українсько-російського посередництва. Беннетт підняв цю ідею на зустрічі з Путіним через два тижні в Сочі, але Путін відмовився.
28 грудня США та Росія оголосили про проведення двосторонніх переговорів у Женеві 10 січня 2022 року, щоб обговорити занепокоєння щодо їхньої військової діяльности та протистояти зростанню напружености щодо України. Переговори («позачергове засідання Діалогу стратегічної стабільности») вели заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков та заступник держсекретаря США Венді Шерман.
Після Женевської зустрічі відбулося засідання Ради НАТО-Росія в Брюсселі 12 січня 2022 року, на якому зібрались усі 30 членів НАТО та Росія, щоб обговорити, згідно з офіційною заявою НАТО, «ситуацію в Україні та навколо неї, та наслідки для європейської безпеки»; У заяві міністерства оборони Росії за результатами зустрічі сказано: «[Росія] принесла російські оцінки поточного стану у сфері євробезпеки, а також дала пояснення щодо військових аспектів російського проєкту угоди про гарантії безпеки». Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час пресконференції заявив, що Російська Федерація не має права впливати на питання вступу Грузії й України в НАТО, це питання вирішуватиме лише Альянс та Грузія й Україна. Росія визнала переговори невдалими.
14 січня в інтерв'ю, опублікованому La Repubblica генсек НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Київ уже звернувся з проханням про вступ до військово-політичного союзу, і в 2008 році НАТО вирішили, що Україна та Грузія стануть членами, але поки не встановили, коли саме це відбудеться.
Події після переговорів щодо безпеки
Держсекретар США Ентоні Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Женеві, Швейцарія, 21 січня 2022 року.
Повідомлялося, що 18 січня російські війська направили до Білорусі невстановлену кількість військовослужбовців. Офіційною причиною було проведення військових навчань «Союзна рішучість-2022» з Білоруссю наступного місяця, проте кілька офіційних осіб з України та Білого дому заявили, що присутність військ у Білорусі буде використана для нападу на Україну з півночі, тим більше, що українська столиця Київ розташована дуже поряд із білорусько-українським кордоном.
21 січня 2022 року Комуністична партія Російської Федерації оголосила у «Правді», що її депутати внесуть до Державної Думи резолюцію з проханням до президента Путіна офіційно визнати Донецьку Народну Республіку та Луганську Народну Республіку.
21 січня Лавров і держсекретар США Ентоні Блінкен зустрілися в Женеві. Блінкен підкреслив, що «це були не переговори, а відвертий обмін побоюваннями та ідеями». Після зустрічі Блінкен сказав, що США дали зрозуміти Росії, що її поновлене вторгнення «буде зустрінуто швидкою, жорсткою та об'єднаною відповіддю Сполучених Штатів, наших партнерів і союзників». 26 січня США надали офіційну письмову відповідь на вимоги Росії. У відповіді було відхилено вимогу Москви ніколи не вступати в НАТО. Блінкен заявив, що в документах викладено «занепокоєння Сполучених Штатів і наших союзників і партнерів щодо дій Росії, які підривають безпеку, принципову та прагматичну оцінку занепокоєння, яку висловила Росія, і наші власні пропозиції щодо сфер, де ми могли б знайти загальну підставу.»
В інтерв'ю The Washington Post президент України Володимир Зеленський попередив, що російські війська можуть вторгнутися та взяти під свій контроль регіони на сході України, такі як Харківська область; він також стверджував, що вторгнення призведе до великомасштабної війни між Україною та Російською Федерацією.
26 січня 2022 року в Парижі планувалась зустріч у «нормандському форматі» між високопоставленими чиновниками Росії, України, Німеччини та Франції, а 28 січня — телефонний дзвінок між президентами Франції та Росії Макроном та Путіним. Україна виконала умову Росії щодо зустрічі в Парижі та вирішила зняти з парламенту суперечливий законопроєкт про реінтеграцію Криму та Донбасу, оскільки вважалося, що закон суперечить Мінським мирним угодам.
28 січня 2022 року американське видання Washington Post, не вказуючи джерел, з яких була отримана подібна інформація повідомило, що українські розвідувальні служби напередодні вторгнення Росії нібито провели операцію з евакуації секретних архівів розвідки та найбільш цінного обладнання з Києва в райони на Західній Україні— в якісь «безпечні місця».
Блокування морських торговельних шляхів та судноплавства
Безпрецедентна за охопленням площа проведення маневрів практично унеможливлює судноплавство в обох морях, внаслідок чого відбудеться суттєве і необґрунтоване ускладнення міжнародного судноплавства, передусім торговельного, що може викликати складні економічні та соціальні наслідки. Росія раніше не блокувала такі великі ділянки, через які проходять важливі морські шляхи до українських портів.
13 лютого 2022 року Міністерство інфраструктури України повідомило, що у зв'язку з незаконним закриттям морського району для проведення бойових навчань Російською Федерацією у виключній морській економічній зоні України, Держгідрографія проводить позапланові проміри глибин для уточнення характеру та структури рельєфу дна в Північно-західній частині Чорного моря. Вони будуть виконуватись до 14 лютого 2022 року включно.
15 лютого 2022 року Лондонський ринок морського страхування додав українські та російські води навколо Чорного та Азовського морів до списку районів, що вважаються зонами підвищеного ризику.
Також 15 лютого 2022 року Міністерство інфраструктури України повідомило про те, що спеціальні судна державної установи «Держгідрографія» в рекордні строки провели 450 кілометрів лінійної зйомки структури дна в районі Дністровської банки. Дослідження підтвердили безпечність для судноплавства морського коридору між західною межею району незаконних навчань РФ та Дністровською банкою. Таким чином Україна попередила блокаду Чорноморських портів шляхом визначення коридору для безпечного заходу торгових суден в українські порти.
Повідомлення іноземних джерел щодо дати можливого вторгнення
30 жовтня 2021 року видання Вашингтон постнаводить слова директора програми з досліджень РФ в аналітичній групі центру військово-морського аналізу Майкла Кофмана: "Суть у тому, що це не навчання. Це не схоже на військові навчання. Щось відбувається. Що це?"
1 листопада 2021 року Видання Politico оприлюднює супутникові фотографії, зроблені того ж дня американською аерокосмічною компанією Maxar Technologies, на яких можна побачити скупчення бронетехніки, танків і самохідної артилерії разом із наземними військами поблизу російського міста Єльня.
18 листопада 2021 року прем'єр міністр Польщі Матеуш Моравецький в інтерв'ю німецькому виданню Bild припустив, що міграційна криза є спробою відволікання від нових військових атак в Україні, які готує Путін.
27 листопада 2021 року Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив в інтерв'ю німецькому виданню Welt am Sonntag, що скупчення військ на українському кордоні не можна вважати просто блефом.
Британське видання The Guardian повідомило, про те, що 11 лютого 2022 року президент СШАДжо Байден нібито сказав іншим лідерам країн НАТО та ЄС, що, за даними США, президент РФ Володимир Путін вирішив здійснити вторгнення в Україну найближчими днями. Це Д. Байден нібито сказав союзникам увечері під час оперативної зустрічі, де обговорювали останні розвіддані про нарощування російських військ та плани Путіна.
Згодом німецьке видання Spiegel оприлюднило інформацію про те, що американська спецслужба ЦРУ і військові протягом п'ятниці повідомили федеральний уряд та інші держави НАТО про те, що, на основі нової інформації, існують побоювання, що може статися напад на Україну. Як можливу дату початку вторгнення було зазначено 16 лютого.
Також видання Spiegel зазначає, що, за словами дипломатів і військових чиновників, Сполучені Штати надали багато деталей про секретні брифінги. Також були описані шляхи вторгнення РФ і подробиці про завдання окремих російських підрозділів.
12 лютого 2022 року Міністерство закордонних справ Ізраїлю оголосило про надзвичайну ситуацію, оскільки США попередили ізраїльських офіційних осіб, що війська РФ можуть спробувати вторгнутися до України вже у вівторок (15 лютого).
Ізраїльська газета Haaretz зазначає, що прем'єр-міністр країни Нафталі Беннет тепер прагне завершити евакуацію ізраїльтян з України якнайшвидше після інформації від американських партнерів про можливе вторгнення РФ в Україну 15 лютого. При цьому його офіс попросив ізраїльських міністрів максимально уникати публічних заяв на тему потенційної війни між РФ та Україною.
Криза в авіації
12 лютого 2022 року авіакомпаніяSkyUp отримала повідомлення лізингодавця, що є резидентом Ірландії, про негайну заборону на вліт літака UR-SQO в повітряний простір України в той час, коли повітряне судно вже виконувало рейс до Києва з Португалії. Авіакомпанія SkyUp домовилась про посадку в найближчому до території України аеропорту — в Кишиневі — та організувати трансфер для 175 пасажирів до Києва.
Також, 12 лютого 2022 року, видання NOS повідомило, що нідерландська авіакомпанія KLM тимчасово зупиняє польоти до України. Напередодні уряд Нідерландів рекомендував громадянам країни залишити Україну через безпекові ризики. Авіакомпанія Norwegian також тимчасово призупиняє польоти над Україною у зв'язку із безпековою ситуацією.
В окремих ЗМІ повідомлялося, що українські страхові компанії 12 лютого 2022 року отримали повідомлення від перестрахувального брокера Ллойда (Lloyd's, Велика Британія) про тимчасове зняття з покриття всіх опцій щодо покриття військових ризиків в авіаційному страхуванні як страхування відповідальності перед третіми особами, так і КАСКО літаків.
Пізно увечері 13 лютого 2022 року Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні перерозподілив 16,6 млрд грн. на гарантування безпеки польотів в умовах військових навчань РФ у Чорному морі. Виділені кошти будуть спрямовані на надання необхідних гарантій для страхових та лізингових компаній. Також Уряд вніс зміни до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, надавши змогу витрачати кошти на здійснення запобігання негативним явищам на ринку авіаперевезень, пов'язаних із нездійсненням страхового покриття експлуатантам або власникам повітряних суден у повітряному просторі України під час збройної агресії проти України, загрозою нападу та будь-яких військових дій на території України.
14 лютого 2022 року авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» повідомила, що отримала офіційне повідомлення від страхових компаній про припинення страхування літаків для польотів у повітряному просторі України. У зв'язку з цим МАУ за вимогою лізінгодавців відправляє 5 літаків Boeing 737—800 до Іспанії за умови збереження інших повітряних суден у флоті компанії. Окрім цього 2 літаки авіакомпанії відправляються на планове технічне обслуговування двигунів до Белграда.
19 лютого 2022 року німецька авіакомпанія Lufthansa, швейцарська авіакомпанія Swiss Airlines та австрійська авіакомпанія Austrian Airlines заявили, що тимчасово призупиняють польоти до України на тлі загострення російської агресії.
У зв'язку із цим 19 лютого 2022 року Міністерство інфраструктури України повідомило, що МАУ розпочинає продаж квитків на Мюнхен та Женеву для забезпечення авіасполучення, яке Lufthansa Group тимчасово не може виконувати. Крім цього МАУ збільшує ємність повітряних суден за даними маршрутами, а Міністерство інфраструктури веде перемовини з українськими авіаперевізниками щодо можливості щонайшвидшого запуску додаткових рейсів на маршрути, які компанія Lufthansa Group не зможе використовувати.
13 лютого 2022 року видання Українська правда повідомило, що лише у неділю з Києва вилетіло близько 20 чартерів та приватних літаків. Такої кількості чартерів не було за 6 років спостережень. Окремі ЗМІ такий масовий виліт літаків закордон назвали втечею.
Серед літаків, що залишили Україну в неділю — борти Ріната Ахметова, хоча сам олігарх покинув країну ще 30 січня, та колишнього нардепа від ОПЗЖБориса Колеснікова. Пізніше Колесніков написав у Facebook, що перебуває у Києві й не збирається нікуди їхати, а також пригрозив журналістам судом. За його словами, літак вилетів до Праги на технічне обслуговування.
Приватний борт на 50 осіб також замовив депутат від ОПЗЖ, мільйонер Ігор Абрамович. Цей борт, як пишуть журналісти, має вивезти з Києва у Відень родичів однопартійців, а також бізнес-партнерів Абрамовича.
У неділю виїхав з України й бізнесмени Віктор Пінчук, Андрій Ставніцер та Вадим Нестеренко, а днем раніше — Вадим Столар та Василь Хмельницький. У пресслужбі Ставніцера повідомили, що він полетів у відрядження і днями повернеться в Україну. А Хмельницький полетів із командою на навчання і має повернутися в Україну 20 лютого.
Росія відмовилася від участі в Мюнхенській безпековій конференції, яка відбудувалася 18-20 лютого 2022 року в Німеччині, вперше з 1999 року, відколи її туди запрошують.
Хід конференції та наслідки
19 лютого 2022 року Президент УкраїниВолодимир Зеленський взяв участь у Мюнхенській безпековій конференції та виступив з промовою. Основними тезами промови президента були: необхідність оновлення міжнародної архітектури безпеки та поточна безпекова ситуація, а також президент подякував всім державам, які підтримали Україну.
Володимир Зеленський також заявив, що Україна не отримала гарантій безпеки, які їй обіцяли за Будапештським меморандумом в обмін на відмову від ядерної зброї. Він наголосив, що в України є право вимагати перейти від політики умиротворення до забезпечення гарантій безпеки і миру. За його словами, з 2014 року Україна тричі намагалась скликати консультації держав-гарантів Будапештського меморандуму і тричі безуспішно. Президент України зазначив, що ініціює проведення консультацій у рамках Будапештського меморандуму. А якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде конкретних рішень щодо гарантування безпеки Україні, Київ матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює і усі пакетні рішення 1994 року були поставлені під сумнів.
Майже кожен західний топовий політик на конференції присвячував Україні помітну частину своєї промови; українська та східноєвропейська панелі зібрали аншлаг у залі; а «Український ланч» перетворився на ключову пробочну подію форуму і пройшов з участі кількох міністрів оборони та закордонних справ і глави конференції Вольфганга Ішингера. Підтримка України на конференції була особливо одностайною.
Економічна підготовка
За 4 дні до початку вторгнення Сбербанк Росії скупив усю доступну йому готівку в Україні.
Введення військ РФ та продовження ескалації (21 — 23 лютого 2022)
Визнання так званих «ДНР» і «ЛНР»
21 лютого 2022 року президент РФ під час свого виступу в телеефірах російських телеканалів заявив про визнання незалежності так званих «ДНР» та «ЛНР» та підписав відповідні укази. Такими діями він порушив суверенітет України, норми міжнародного права та міжнародні домовленості.
Також, на спеціальній пресконференції у Кремлі президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія визнає так звані «ДНР» та «ЛНР» у межах Донецької та Луганської областей.
Введення військ РФ
22 лютого 2022 року схвалила звернення російського президента Володимира Путіна про використання збройних сил країни за кордоном — а саме на території самопроголошених «Л/ДНР».
24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабну війну проти України.
Близько 4 години за київським часом (UTC+2) 24 лютого президент РФ Володимир Путіноголосив про воєнну операцію нібито з метою «демілітаризації та денацифікації України»; через кілька хвилин почалися ракетні удари по всій Україні, в тому числі поблизу Києва. Російські війська перетнули кордон України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум, Чорнобиля, увійшовши з території Росії, Білорусі та тимчасово окупованого Росією Криму.
Українська армія і сили самооборони почали чинити спротив, через що вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі і техніці.
Реакції
Союзна Держава
Російська Федерація
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрінеться з держсекретарем США Ентоні Блінкеном 2 грудня 2021 року
Кремль постійно заперечував, що має будь-які плани вторгнення в Україну. Президент Росії Володимир Путін назвав такі побоювання «тривожними». Директор російської Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін відкинув повідомлення про можливе вторгнення в Україну, стверджуючи, що це «зловмисна пропаганда Держдепу США». 30 листопада 2021 року президент Росії Володимир Путін заявив, що розширення присутности НАТО в Україні, особливо розгортання будь-яких ракет великої дальності, здатних вразити російські міста або системи протиракетної оборони, подібні до тих в Румунії та Польщі, буде «червоною лінією» питання для Росії. У січні 2022 року віце-спікер Ради Федерації Микола Журавльов попередив, що Європа не отримає природний газ, нафту та метали з Росії у разі відключення Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT, до того ж такий крок неможливий, оскільки для цього знадобиться згода всіх країн-учасниць цієї системи.
Президент президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Союзна Держава «не хоче війни», але якщо хтось її «смикатиме, вводитиме санкції чи залякуватиме», то «мало не здасться», оскільки, за його словами, вони непереможні. Також він заявив, що відправить на кордон із Україною «цілий контингент білоруської армії», бо нібито «українці почали стягувати туди війська».
18 січня, у блозі Digital Forensic Research Lab при експертній групі Atlantic Council було опубліковано огляд прибуття російських військ до Республіки Білорусь. Зокрема, там йшлося про розвантаження російських реактивних систем залпового вогню «Ураган» на станції Речиця на Гомельщині на північ від Києва.
Україна
Держсекретар США Ентоні Блінкен проводить спільну пресу в Києві з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у січні 2022 року
В інтерв'ю французькій газеті Libération у квітні 2021 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що нарощування російських військ біля кордону з Україною та погіршення ситуації на сході України є найтяжчими з моменту нападу на українських моряків у Керченській протоці в листопаді 2018 року.
У листопаді 2021 року керівник української військової розвідки Кирило Буданов заявив, що Росія готується до нападу до кінця січня або початку лютого 2022 року. 25 січня 2022 року міністр оборони Олексій Резніков заявив, що не бачить безпосередньої загрози повномасштабного російського вторгнення в Україну; він наполягав, що за вісім років загроза істотно не зросла, оскільки «російська армія не сформувала ударну групу, яка була б здатна здійснити вторгнення».
14 лютого 2022 року Президент УкраїниВолодимир Зеленський звернувся до народу щодо єдності українського суспільства, а також оголосив 16 лютого — Днем єднання.
Держави й організації
Комітет Європейського Союзу з політики та безпеки збирається в січні 2022 року, щоб обговорити кризу
Албанія та Косово — На початку грудня 2021 року полковник Збройних сил Албанії Ардіан Лулай і косовський начальник відділу стратегічних комунікацій полковник Сефер Ісуфі заявили, що їхні країни будуть готові розгорнути збройні сили Албанії та Сили безпеки Косово в передбачуваній майбутній місії в Україні, якщо США вирішать очолити таке починання.
Ватикан –23 січня 2022 року Папа Франциск сказав: «Я із занепокоєнням слідкую за зростанням напруженості, яка загрожує завдати нового удару миру в Україні та поставити під сумнів безпеку європейського континенту з ще більшими наслідками».
Бельгія — 24 січня глава оборонного відомства Бельгії Мішель Гофман заявив, що бельгійські війська перебувають у режимі очікування на Балтиці і готові «втрутитися протягом певного часу, але сьогодні ще занадто рано говорити, де і як» має загостритися ситуація.
Болгарія — На початку січня міністр оборони Болгарії Стефан Янев відповів на парламентське питання щодо розміщення додаткових військових частин на території Болгарії, що Болгарія виступає проти «ескалації військових заходів до того, як будуть використані всі інші дипломатичні засоби» і що Болгарія поки що «не має національної позиції» по ситуації. 21 січня міністр закордонних справ Болгарії Кирил Петков засудив заклик Росії до виходу Болгарії з НАТО і виведення військ НАТО з Болгарії та Румунії, а президент Румен Радєв назвав цю заяву «неприйнятною».
Данія — 13 січня 2022 року Данія відправила чотири винищувачі F-16 і фрегат з екіпажем у 160 осіб до країн Балтії для посилення передової присутности НАТО та патрулювання моря.
Естонія, Латвія та Литва — 10 січня 2022 року Литовська Державна рада оборони відбулася для обговорення російсько-української напружености. У відповідь на агресивну поведінку російських військових Рада вирішила збільшити кількість військ і прискорити плани модернізації військ. 17 січня Латвія збільшила військову присутність у східній частині країни. 19 січня прем'єр-міністр Естонії оголосив про надзвичайне збільшення витрат на оборону на 380 мільйонів євро на поточний фінансовий рік. Країни Балтії також вирішили прискорити закупівлю власних озброєнь, у тому числі спільної реактивної артилерійської системи. Естонія, Латвія та Литва також звернулися з проханням збільшити військове розміщення військ НАТО та США в Прибалтиці, щоб стримати агресивну поведінку Росії. Країни Балтії також заявили, що нададуть Україні як летальну, так і нелетальну військову підтримку. Крім того, три країни вирішили прискорити закупівлю власних озброєнь, включаючи спільну ракетно-артилерійську систему.
Європейський Союз — 24 січня 2022 року через конфлікт Європейська комісія запропонувала фінансову допомогу Україні в розмірі 1,2 мільярда євро у вигляді грантів і позик.
Ізраїль – Ізраїль розглядає можливість вивезення тисяч євреїв з України, оскільки напруга у відносинах з Росією зростає.
Ірландія — Через російські військово-морські навчання в 240 км від південно-західного узбережжя Ірландії міністр закордонних справ Ірландії Саймон Ковені заявив, що Росію не вітають.
Іспанія — 20 січня 2022 року міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила про розгортання ВМС Іспанії в Чорному морі. Корабель Meteoro, який виконував роль тральщика, вже був у маршруті, а фрегат Blas de Lezo відплив 22 січня. Вона також оголосила, що уряд Іспанії розглядає можливість розміщення ВПС у Болгарії. Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес також заявив, що Іспанія хоче «діалогу, але якщо він не принесе плодів, звичайно, Іспанія буде стояти за своїх європейських партнерів і своїх союзників по НАТО, об'єднаних у стримуванні».
Виступаючи в парламенті 3 лютого, президент Італії Серджіо Маттарелла засудив поведінку Росії.Італія — 3 лютого під час своєї другої інавгураційної промови президент Італії Серджіо Маттарелла сказав, що не може змиритися з тим, що «вітер конфронтації знову дме на континент, який пережив трагедії Першої та Другої світових воєн». Прем'єр-міністр Маріо Драгі наголосив на важливості роботи над деескалацією напруженості у світлі серйозних наслідків, які матиме загострення кризи. 11 лютого 2022 року в Ризі на зустрічі зі своїм латвійським колегою Артісом Пабриксом міністр оборони Італії Лоренцо Геріні закликав до «конструктивного діалогу» з Росією для послаблення напруженості. 13 лютого уряд Італії заявив про готовність розмістити 1000 солдатів на східному кордоні НАТО. Міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо 15 лютого 2022 року прибув до Києва для зустрічі з українським колегою Дмитром Кулебою, а 17 лютого провів двосторонню зустріч з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. У Москві Ді Майо заявив, що «Італія завжди була у перших рядах у пошуках дипломатичного рішення. […] Росія та Україна можуть розраховувати на Італію у досягненні дипломатичного рішення».
Канада — У січні 2022 року прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що Канада надасть Україні кредит у розмірі 120 млн канадських доларів, але не передасть військову техніку.
Китайська Народна Республіка — Лідер Китаю та генеральний секретар КПК Сі Цзіньпін підтримав вимогу Росії про те, щоб Україна ніколи не входила до НАТО. 14 січня 2022 року речник МЗС Китаю підкреслив, що всі країни повинні дотримуватися традиційної резолюції ООН про Олімпійське перемир'я «за сім днів до початку Олімпійських ігор до семи днів після закінчення Паралімпійських ігор», посилаючись на обидва майбутні Зимові Олімпійські ігри 2022 року в Пекіні, які відбудуться з 4 лютого 2022 року по 20 лютого 2022 року, а також майбутні зимові Паралімпійські ігри в Пекіні 2022 року, які відбудуться з 4 березня 2022 року по 13 березня 2022 року. Таким чином, відповідно до цього терміну запропонована резолюція про перемир'я розпочнеться з перемир'я 28 січня 2022 року та завершиться 20 березня 2022 року.
Нідерланди — 21 січня 2022 року міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Хекстра заявив, що Нідерланди відкриті для надання Україні «оборонної військової підтримки». Хекстра заявив, що Україна звернулася до Нідерландів з проханням про допомогу в озброєнні в четвер, 20 січня 2022 року. Більшість у парламенті підтримує відправку зброї в країну. Крім того, Нідерланди також відправлять два F-35 до Болгарії в рамках розширеної місії НАТО з повітряного спостереження.
Німеччина — У квітні 2021 року під час телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним канцлер Німеччини Ангела Меркель зажадала від глави Кремля скоротити свою військову присутність біля кордонів України У грудні 2021 року канцлер Німеччини Олаф Шольц попередив про «наслідки» для газопроводу «Північний потік-2», російського проєкту газопроводу, яким управляє «Газпром», який постачає природний газ до Німеччини. У січні 2022 року міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок попередила, що «будь-яка подальша ескалація матиме високу ціну для російського режиму — економічної, політичної та стратегічної». Німеччина продовжує політику не надавати Україні летальну зброю. Міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт заявила, що Німеччина хоче «деескалації» напруженості і що постачання зброї «не буде корисним». Україна також заявила, що німецька адміністрація блокує постачання зброї через НАТО. 21 січня 2022 року повідомлялося, що Німеччина заблокувала Естонію експорт зброї німецького походження. 22 лютого 2022 року канцлер Шольц зупинив процедуру узгодження «Північного потоку-2».
НАТО — НАТО стало точкою спалаху російсько-української кризи. Російський уряд вимагає від НАТО припинити прийом нових членів і рішуче виступає проти можливого вступу до НАТО Грузії чи України. НАТО неодноразово закликало Росію поважати суверенітет і територіальну цілісність України і засуджувала анексію Росією Криму в 2014 році і підтримуваних Росією сепаратистів на сході Донбасу, закликаючи до вирішення конфлікту на Донбасі за допомогою Мінських угод. У грудні 2021 року, коли Росія продовжувала військове нарощування на кордонах України, Парламентська асамблея НАТО зустрілася з українськими лідерами, щоб підтвердити підтримку України з боку Альянсу, закликати членів НАТО посилити доставку оборонних систем озброєння Україні та протидіяти російській дезінформації. НАТО і США підтвердили політику НАТО «відкритих дверей», стверджуючи, що країни повинні вільно вибирати, вступати до НАТО чи ні. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що: «Ніхто інший не має права намагатися накласти вето чи втручатися в цей процес. І це стосується фундаментальних принципів європейської безпеки. Йдеться про право кожної нації обирати свій власний шлях». В інтерв'ю в січні 2021 року Столтенберґ підтвердив «подвійний підхід» НАТО до Росії, сказавши: «Ми готові до діалогу з Росією, але ми ніколи не підемо на компроміс щодо основних принципів європейської безпеки… У Росії є вибір, щоб або вступати в діалог з НАТО і західними союзниками, або вибрати конфронтацію. Нам потрібно чітко розуміти перспективу того, що Росія — знову — використає військову силу проти України. Ми надамо підтримку Україні, щоб вона могла зміцнити свою здатність захищатися». 24 січня НАТО оголосила, що направить додаткові військові сили до своїх східних членів через "погіршення ситуації з безпекою… НАТО продовжить вживати всіх необхідних заходів для захисту та захисту всіх союзників, у тому числі шляхом посилення східної частини альянсу. «. Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко засудив розгортання, заявивши, що військовий альянс „демонізує Росію“, щоб „виправдати військову активність на східному фланзі НАТО“.
Нова Зеландія — Міністр закордонних справ Нової Зеландії Наная Махута заявила, що уряд Нової Зеландії стурбований нарощуванням російської армії на українському кордоні та підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Вона закликала Росію знизити напруженість відповідно до міжнародного права. Прем'єр-міністр Джасінда Ардерн повторила слова Махути, заявивши, що Нова Зеландія розглядає можливість застосування цілеспрямованих санкцій проти Москви.
Польща — Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Україна може розраховувати на підтримку Польщі, якщо Росія атакує, і закликав до єдиної позиції в Європі. 21 січня голова Бюро національної безпеки Павло Солох заявив, що „підтримка України є одним із ключових пріоритетів політики президента Анджея Дуди“, а Дуда і Зеленський обговорили можливість подальших поставок оборонного обладнання Польщі та НАТО.
Республіка Китай — 28 січня 2022 року президент Цай Інвень доручила Раді національної безпеки створити спеціальну групу, яка спостерігає за подіями в Україні. Вона порівняла військове нарощування Росії з неодноразовим вторгненням Китаю в ПВО Тайваню, заявивши, що „Тайвань тривалий час стикався з військовими загрозами та залякуваннями з боку Китаю. Тому ми співчуваємо ситуації в Україні, а також підтримуємо зусилля всіх сторін для підтримки регіональної безпеки“, і закликають до мирного діалогу.
Словаччина — Міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок заявив, що припинення вогню та оголошення про збільшення військової потужности Росії на кордоні з Україною викликає занепокоєння та закликає до деескалації напружености.
Сполучене Королівство — Прем'єр-міністр Сполученого КоролівстваБорис Джонсон заявив, що його країна стурбована діяльністю Росії в окупованому Криму та на кордоні з Україною. Про це він сказав під час телефонної розмови з Президентом України Володимиром Зеленським. Начальник штабу оборони адмірал сер Тоні Радакін попередив, що „повне вторгнення в Україну буде в таких масштабах, яких у Європі не було з часів Другої світової війни“. 17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес оголосив, що Сполучене Королівство поставило Україні 1100 протитанкових ракет малої дальности. 20 січня Sky News повідомила, що 2000 протитанкових ракет малої дальности MBT NLAW були доставлені численними транспортними літаками C-17 Королівських ВПС, які літали між Сполученим Королівством та Україною. Міністр закордонних справ Ліз Трасс написала в Twitter, що Сполучене Королівства „не потерпить змову Кремля щодо встановлення проросійського лідерства в Україні“ на чолі з Євгенієм Мураєвим. Віце-прем'єр Домінік Рааб заявив, що „існує дуже значний ризик вторгнення Росії в Україну“, і закликав Путіна „відступити від прірви“.
Сполучені Штати Америки — 2 квітня 2021 року президент Джо Байден провів першу телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. 13 квітня Байден провів телефонну розмову з президентом Росії Путіним; Байден „підкреслив непохитну відданість Сполучених Штатів суверенітету та територіальній цілісности України“; Байден також висловив занепокоєння США „з приводу раптового нарощування російських військових в окупованому Криму та на кордонах України і закликав Росію до деескалації напружености“. У середині квітня 2021 року Міністерство фінансів США разом із ЄС, Сполученим Королівством, Австралією та Канадою ввели санкції проти восьми фізичних та юридичних осіб, „пов'язаних із триваючою окупацією та репресіями Росією в Криму“. 19 січня 2022 року президент Байден заявив, що вважає, що Росія вторгнеться в Україну. Байден сказав, що повномасштабне вторгнення в Україну буде „найзначнішою подією, яка сталася у світі з погляду війни та миру“ з часів Другої світової війни. 22 січня 2022 року посольство США в Києві звернулося до Держдепартаменту США з проханням про евакуацію неважливого персоналу разом із їхніми родинами. Держдепартамент оприлюднив рекомендацію не їздити в Україну чи Росію, посилаючись на триваючу напругу на російсько-українському кордоні та COVID-19.
Фінляндія та Швеція — Пропозиції Росії про те, що НАТО не прийме нових членів, зазнали різкої критики з боку Швеції та Фінляндії, які дотримувалися нейтралітету. У січні 2022 року і президент Фінляндії Саулі Нііністо, і прем'єр-міністр Санна Марін наполягали на праві Фінляндії вирішувати, до яких союзів вона може приєднатися. Швеція висловила таку ж позицію, що тільки шведський народ має вирішувати, чи повинна Швеція вступати в НАТО. Російські загрози викликали дискусію в обох країнах, чи варто їм подавати заявку на членство в НАТО. 13 січня збройні сили Швеції оголосили про введення військ на стратегічний острів Ґотланд у відповідь на незвичайну військову активність Росії.
Франція — Міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан зазначив, що Франція, як і Україна, з тривогою стежить за відведенням російських військ до кордонів нашої країни та тимчасово окупованих територій. Він запевнив у продовженні підтримки Францією суверенітету та територіальної цілісности України. Глава французької дипломатії особливо відзначив розважливі та мудрі дії України в нинішній ситуації.
Хорватія — 19 січня 2022 року прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, виступаючи перед Сабором, заявив, що ситуація на сході України є дуже тривожною і найбільш напруженою з 2014 року і сказав: „Хорватія не хоче ескалації ситуації, і вона буде реагувати чітко і рішуче, щоб запобігти будь-якій нестабільности“. 25 січня 2022 року президент Хорватії Зоран Міланович, відзначаючи те, що він назвав нарощуванням військ НАТО в регіоні та „непослідовною та небезпечною поведінкою“ адміністрації Байдена у справах міжнародної безпеки та підкреслюючи свою роль як хорватського головнокомандувач заявив пресі: „Ми не маємо до цього ніякого відношення і не будемо мати до цього жодного відношення. Я це гарантую. Хорватія не надсилатиме жодних військ у разі ескалації. Навпаки, він відкликає всі війська до останнього хорватського солдата“. Далі Міланович сказав, що необхідно знайти „домовленість про задоволення інтересів безпеки Росії“ і що гостра криза навколо України „в першу чергу визначається динамікою внутрішньої політики США“. Того ж дня прем'єр-міністр Андрій Пленкович відреагував на зауваження президента, сказавши, що, почувши тих, на його думку, це говорить „якийсь російський чиновник“; він також приніс вибачення Україні та її уряду за звинувачення Мілановича щодо України як „одної з найбільш корумпованих держав“ і повторив, що Хорватія підтримує територіальну цілісність України, а хорватських військ в Україні не було, водночас заява президента „ не мав жодного відношення до політики уряду Республіки Хорватія“.
Чехія — 26 січня 2021 року урядом Чехії було ухвалено рішення про відправлення до України 4006 одиниць артилерійських снарядів калібром 152 мм на суму 1 450 000 євро (36,6 мільйона крон) Поставка буде оформлена як договір про дарування. Пожертвувані боєприпаси використовуються чеською армією для самохідних гарматних гаубиць DANA.
Японія — Прем'єр міністр ЯпоніїКісіда Фуміо заявив, що він і Байден будуть тісно співпрацювати, щоб запобігти вторгненню Росії в Україну, і „підтримувати тісні контакти з іншими союзниками та партнерами та продовжувати спілкування з приводу того, що будь-який напад буде зустрінуто рішучими діями“. Байден сказав, що для нього була честь зустрітися з прем'єр-міністром Кісідою для подальшого зміцнення американо-японського альянсу — наріжного каменю миру та безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні та в усьому світі».
Цивільне суспільство
Білоруська опозиція — 24 січня білоруські активісти заявили, що зламали «сервери, бази даних і робочі станції» Білоруської залізниці за допомогою програм-вимагачів, залишивши системи автоматизації та безпеки. Вони пообіцяли розшифрувати системи за умови звільнення 50 політв'язнів і заборони в'їзду російських військових до Білорусі. Координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Дмитро Бондаренко 26 січня 2021 року розповів в інтерв'ю сайту Хартыя'97, що вважає, що у разі російської агресії десятки тисяч білорусів воюватимуть проти Російської Федерації на боці України та захищатимуть незалежність своєї країни. Він упевнений, що прагнення Путіна та російських генералів брязкати зброєю, розпочати агресію проти України та інших країн походить від слабкості. Адже, порівняно зі світовими центрами сили, з Європейським Союзом, США, тим же Китаєм, Росія за останні 20 років, за часів правління Путіна, перетворилася на жебрака агресивного хулігана.
Анонімус (група хакерів) — децентралізована група хакерів присвятила деякі зі своїх дефейсів вебсайтів, у тому числі вебсайтів, що належать Організації Об'єднаних Націй та Полярному науково-дослідному інституту Китаю, для просування пропозицій щодо розрядки кризи, у тому числі закликаючи до створення «нейтрального угруповання» країн, «затиснутих між НАТО та Росією», до яких увійшли б Україна, Фінляндія, Білорусь, Грузія, Вірменія, Азербайджан та Молдова. Анонімні стверджували, що так званий «нейтральний пояс безпеки» може служити альянсом, подібним до НАТО або Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), який діє як санітарний кордон між країнами НАТО та ОДКБ, щоб «заспокоїти побоювання Росії, не втрачаючи при цьому НАТО, його обличчя». Крім того, вони вставили статтю старшого наукового співробітника Інституту відповідального державного управління Квінсі Анатолія Лівена «Усунення загрози війни в Україні» на сторінці з дефейсом і закликали до референдуму про те, чи слід імовірно слідувати існуючому Мінському протоколу або передати підконтрольні сепаратистам території сепаратистам. Миротворча адміністрація ООН. Пізніше на другому референдумі у сепаратистських регіонах виборцям буде запропоновано обрати з'єднання з Україною, здобуття незалежності чи приєднання до Росії.
Maria Drohobycky (1995) Crimea: Dynamics, Challenges and Prospects, Rowman & Littlefield, p40
. Organization for Security and Co-operation in Europe. 19 листопада 1999. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 21 липня 2015.
Iulian Chifu; Oazu Nantoi; Oleksandr Sushko (2009). Russia–Georgia War of August 2008: Ukrainian Approach. The Russian Georgian War: A trilateral cognitive institutional approach of the crisis decision-making process. Bucharest: Editura Curtea Veche. с. 181. ISBN978-973-1983-19-6. оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 21 лютого 2016.
Sindelar, Daisy (23 лютого 2014). Was Yanukovych's Ouster Constitutional?. Radio Free Europe, Radio Liberty (Rferl.org). оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 25 лютого 2014.
Feffer, John (14 березня 2014). Who Are These 'People,' Anyway?. The Huffington Post. оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.
Російський вертоліт порушив повітряний простір України. Українська правда. 16 березня 2021. оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 31 травня 2021.{"@context": "https://schema.org","@type": "NewsArticle","inLanguage": "uk-UA","articleSection": "Вікіпедія","mainEntityOfPage": { "@type": "WebPage", "@id": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Підготовка_Росії_до_вторгнення_в_Україну_2022_року.html"},"headline": "Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року","alternativeHeadline": "Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року","wordCount":"720","keywords":[],"image": {"@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/fphotos/60.jpg","width": "1200","height": "675"},"dateCreated":"2023-08-09T23:22:40+00:00","datePublished":"2023-08-09T23:22:40+00:00","dateModified":"2023-08-09T23:22:40+00:00","description": "Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року Цю сторінку запропоновано перейменувати на Можливо її поточна назва н","articleBody": "Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci Vikipediya Perejmenuvannya statej Cya stattya pro pidgotovku Rosiyi do povnomasshtabnoyi vijni Pro samu vijnu div Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 Pidgotovka Rosiyi do vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku rozpochalasya v berezni 2021 roku koli Rosiya pochala zbirati vijska ta vijskovu tehniku bilya kordonu z Ukrayinoyu sho stvorilo mizhnarodnu krizu ta viklikalo shiroke zanepokoyennya shodo potencijnogo vtorgnennya Suputnikovi znimki pokazali ruh bronetehniki raket ta inshogo vazhkogo ozbroyennya Do grudnya ","author":[{"@type": "Organization","name": "www.wikidata.uk-ua.nina.az","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Підготовка_Росії_до_вторгнення_в_Україну_2022_року.html"}],"publisher": { "@type": "Organization", "name":"www.wikidata.uk-ua.nina.az", "logo": { "@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/logo.svg","width": 200,"height": 45 }}}
Дата публікації:
Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci Vikipediya Perejmenuvannya statej Cya stattya pro pidgotovku Rosiyi do povnomasshtabnoyi vijni Pro samu vijnu div Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 Pidgotovka Rosiyi do vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku rozpochalasya v berezni 2021 roku koli Rosiya pochala zbirati vijska ta vijskovu tehniku bilya kordonu z Ukrayinoyu sho stvorilo mizhnarodnu krizu ta viklikalo shiroke zanepokoyennya shodo potencijnogo vtorgnennya Suputnikovi znimki pokazali ruh bronetehniki raket ta inshogo vazhkogo ozbroyennya Do grudnya bilya kordonu perebuvalo ponad 100 000 vijskovih Kriza stala naslidkom zatyazhnoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni yaka pochalas u 2014 roci U grudni 2021 roku MZS Rosiyi ogolosilo dekilka vimog zokrema zaboroniti priyednannya Ukrayini do NATO zmenshiti kilkist vijsk NATO u Shidnij Yevropi v obmin na vivedennya rosijskih zbrojnih sil 44 SShA ta inshi chleni NATO vidhilili ci vimogi ta poperedili Rosiyu pro posilennya ekonomichnih sankcij u razi vtorgnennya v Ukrayinu Dvostoronni peregovori z bezpeki vidbulisya v sichni 2022 roku Pidgotovka Rosiyi do vtorgnennya v Ukrayinu 2022 rokuchastina rosijsko ukrayinskoyi vijni ta Drugoyi holodnoyi vijniVgori Teritorialna karta Ukrayini stanom na lyutij 2022 rokuVnizu Naroshuvannya rosijskoyi armiyi navkolo Ukrayini Ukrayina Ukrayinski teritoriyi okupovani Rosiyeyu ta separatistamiData 3 bereznya 2021 24 lyutogo 2022Misce UkrayinaRezultat Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Storoni Ukrayina Vijskova pidtrimka Biloruska opoziciya a Daniya b Estoniya c Ispaniya d Kanada e Latviya f Litva g Polsha h Spoluchene Korolivstvo i SShA j Turechchina k Chehiya l Shveciya m Zayavlena gotovnist do praktichnoyi pidtrimki NATO Yevropejskij Soyuz Avstraliya n Albaniya o Bolgariya p Kosovo q Niderlandi r Nimechchina s Pivnichna Makedoniya t Rumuniya u Deklarativna pidtrimka Azerbajdzhan v Belgiya w Greciya x Gruziya y Irlandiya z Italiya aa Nova Zelandiya ab Norvegiya ac Portugaliya ad Respublika Kitaj ae Slovachchina af Finlyandiya ag Franciya ah Yaponiya ai Soyuzna Derzhava 39 Rosiya Rezhim Lukashenka Donecka narodna respublika Luganska narodna respublika Deklarativna pidtrimka Iran aj KNR ak KomanduvachiVolodimir Zelenskij Denis Shmigal Dmitro Kuleba Oleksij Reznikov Andrij Taran Valerij Zaluzhnij Ruslan Homchak Pidtrimuyetsya Yens StoltenbergSvitlana TihanovskaFranak VyachorkaZyanon PoznyakAlar KarisFilip VIPedro SanchesDzhastin TryudoEgils LevitsGitanas NausedaOlaf SholcAnnalena BerbokAndzhej DudaYelizaveta IIBoris DzhonsonDzho BajdenEntoni BlinkenLlojd OstinRedzhep ErdoganEmmanyuel Makron Volodimir Putin Denis Pushilin Leonid PasichnikMihajlo Mishustin Sergij Lavrov Sergij Shojgu Valerij Gerasimov Oleksandr Lukashenko Roman Golovchenko Viktor Hrenin Viktor Gulevich Oleksandr Volfovich Pidtrimuyetsya Ali HameneyiIbragim RajsiSi CzinpinLi KecyanVan YiDzhao LidzhianVijskovi sili209 tis zbrojnih sil 102 tis voyenizovanih 900 tis rezervnih sil 6 Trenuvalna misiya 200 Operaciya Unifier 6 165 JMTG U 42 53 Operaciya Orbital 6 40 JMTG U 6 26 JMTG U 6 3 Operaciya Unifier 43 900 tis zbrojnih sil 554 tis voyenizovanih 2 mlnrezervnih sil 6 20 tis 6 14 tis 6 45 350 tis zbrojnih sil 110 000 tis voyenizovanih 289 500 tis rezervnih sil 6 21 lyutogo 2022 roku Rosiya oficijno viznala dva okupovanih neyu regioni na shodi Ukrayini tak zvanu Donecku Narodnu Respubliku ta Lugansku Narodnu Respubliku nezalezhnimi derzhavami ta vvela vijska na Donbas sho interpretuyetsya yak efektivnij vihid Rosiyi z Minskogo protokolu 45 46 Samoprogolosheni teroristichni kvaziderzhavi viznala v mezhah vidpovidnih ukrayinskih oblastej yaki vihodili daleko za mezhi liniyi zitknennya vijsk 22 lyutogo prezident Rosiyi Putin zayaviv sho Minski domovlenosti bilshe ne diyut Togo zh dnya Rada Federaciyi odnogolosno shvalila zastosuvannya vijskovoyi sili za mezhami Rosijskoyi Federaciyi Vranci 24 lyutogo Putin ogolosiv sho Rosiya iniciyuye specialnu vijskovu operaciyu na Donbasi ta rozpochala povnomasshtabne vtorgnennya v Ukrayinu Kriza bula opisana komentatorami yak odna z najintensivnishih z chasiv holodnoyi vijni 47 48 49 Zmist 1 Peredumovi 2 Persha eskalaciya berezen kviten 2021 2 1 Pochatok styaguvannya rosijskih vijsk 2 2 Prodovzhennya nasillya j eskalaciyi 3 Vidnovlennya eskalaciyi zhovten 2021 20 lyutogo 2022 3 1 Druge styaguvannya rosijskih vijsk 3 2 Rosijski diversiyi ta rozviduvalni operaciyi 3 3 Ukrayinska oborona 3 3 1 Inozemna pidtrimka Ukrayini 3 4 Diplomatichni peregovori 3 5 Podiyi pislya peregovoriv shodo bezpeki 3 5 1 Blokuvannya morskih torgovelnih shlyahiv ta sudnoplavstva 3 5 2 Povidomlennya inozemnih dzherel shodo dati mozhlivogo vtorgnennya 3 5 3 Kriza v aviaciyi 3 5 3 1 Vtecha oligarhiv ta biznesmeniv charternimi rejsami 3 6 Myunhenska konferenciya z bezpeki 18 20 lyutogo 2022 roku 3 6 1 Peredumovi 3 6 2 Hid konferenciyi ta naslidki 4 Ekonomichna pidgotovka 5 Vvedennya vijsk RF ta prodovzhennya eskalaciyi 21 23 lyutogo 2022 5 1 Viznannya tak zvanih DNR i LNR 5 2 Vvedennya vijsk RF 5 3 Soyuznicka deklaraciya z Azerbajdzhanom 6 Povnomasshtabna vijna 24 lyutogo 2022 7 Reakciyi 7 1 Soyuzna Derzhava 7 1 1 Rosijska Federaciya 7 2 Ukrayina 7 3 Derzhavi j organizaciyi 7 4 Civilne suspilstvo 8 Div takozh 9 Primitki 9 1 Utochnennya 10 PosilannyaPeredumovi RedaguvatiDokladnishe Rozshirennya NATO Pomarancheva revolyuciya Yevromajdan Revolyuciya gidnosti Prorosijski vistupi v Ukrayini 2014 Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 Aneksiya Krimu 2014 Vijna na shodi Ukrayini ta Druga holodna vijna Pislya vozz yednannya Nimechchini ta rozpadu Radyanskogo Soyuzu NATO dodalo 13 novih chleniv Rosiya kategorichno proti bud yakogo rozshirennya NATO na shid 50 U lyutomu 1954 roku za pershogo sekretarya Komunistichnoyi partiyi SRSR Mikiti Hrushova vidbuvsya perehid Krimskoyi oblasti vid Rosijskoyi RFSR do Ukrayinskoyi RSR oboh respublik SRSR Cej krok formalno uhvalenij Prezidiyeyu Verhovnoyi Radi na toj chas rozglyadavsya yak neznachnij simvolichnij zhest oskilki i Rosijska RFSR i Ukrayinska RSR vidpovidali kerivnictvu SRSR u Moskvi 51 52 53 U lyutomu 1991 roku za odinadcyat misyaciv do rozpadu Radyanskogo Soyuzu referendum vidnoviv Krim yak Avtonomnu Radyansku Socialistichnu Respubliku cogo razu v skladi Ukrayinskoyi RSR al U 1992 roci vona stala Avtonomnoyu Respublikoyu Krim novoyi nezalezhnoyi Ukrayini Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu v 1991 roci Ukrayina i Rosiya prodovzhuvali pidtrimuvati tisni zv yazki U 1994 roci Ukrayina pogodilasya vidmovitisya vid svogo yadernogo arsenalu ta pidpisala Budapeshtskij memorandum pro garantiyi bezpeki za umovi sho Rosiya Spoluchene Korolivstvo ta Spolucheni Shtati dadut garantiyi proti pogroz chi zastosuvannya sili proti teritorialnoyi cilisnosti chi politichnoyi nezalezhnosti Ukrayini U 1999 roci Rosiya bula odnim iz pidpisantiv Hartiyi yevropejskoyi bezpeki de vona pidtverdila nevid yemne pravo kozhnoyi derzhavi uchasnici vilno vibirati abo zminyuvati svoyi mehanizmi bezpeki vklyuchayuchi dogovori pro soyuz u miru yih rozvitku 55 Nezvazhayuchi na te sho Ukrayina bula nezalezhnoyu derzhavoyu z 1991 roku yak kolishnya respublika v skladi SRSR Ukrayina sprijmalasya kerivnictvom Rosijskoyi Federaciyi yak chastina yiyi sferi vplivu Yulian Chifu ta jogo spivavtori u 2009 roci vislovili dumku sho shodo Ukrayini Rosiya dotrimuyetsya onovlenoyi versiyi doktrini Brezhnyeva yaka diktuye sho suverenitet Ukrayini ne mozhe buti bilshim nizh suverenitet derzhav chleniv Varshavskogo dogovoru do rozpadu radyanskoyi sferi vplivu 56 Pislya kilkoh tizhniv protestiv u ramkah ruhu Yevromajdan ta pochatku Revolyuciyi gidnosti prorosijskij prezident Viktor Yanukovich ta lideri parlamentskoyi opoziciyi 21 lyutogo 2014 roku pidpisali mirovu ugodu yaka peredbachala provedennya dostrokovih viboriv Nastupnogo dnya Yanukovich vtik z Kiyeva naperedodni golosuvannya pro impichment yake pozbavilo jogo povnovazhen yak prezidenta 57 58 59 60 Lideri rosijskomovnih shidnih regioniv Ukrayini zayavili pro prodovzhennya loyalnosti do Yanukovicha 58 61 sho sprichinilo prorosijski zavorushennya v Ukrayini 2014 roku 62 Zavorushennya pererosli u vijnu na shodi Ukrayini iz zaluchennyam sil regulyarnoyi armiyi Rosijskoyi Federaciyi j aneksiyu Krimu Rosijskoyu Federaciyeyu v 2014 roci 63 64 U lipni 2021 roku prezident Rosiyi Volodimir Putin opublikuvav ese Pro istorichnu yednist rosiyan i ukrayinciv u yakomu znovu pidtverdiv svoyu dumku pro te sho rosiyani ta ukrayinci ye odnim narodom 65 Istorik Timoti Snajder nazvav ideyi Putina imperializmom 66 Edvard Lukas nazvav jogo revizionistom 67 Inshi sposterigachi vidznachayut sho rosijske kerivnictvo maye spotvorenij poglyad na suchasnu Ukrayinu ta yiyi istoriyu 68 69 70 Krayini chleni NATO sinij krayini sho pragnut vstupu do NATO fioletovij ta ocholyuvana Rosiyeyu ODKB z aneksovanim Krimom chervonij Rosiya zayavila sho mozhlivij vstup Ukrayini do NATO ta rozshirennya NATO zagalom zagrozhuyut yiyi nacionalnij bezpeci 71 U svoyu chergu Ukrayina ta inshi susidni z Rosiyeyu yevropejski krayini zvinuvatili Putina u sprobah vidnoviti Radyansku imperiyu ta agresivnih militaristskih diyah Persha eskalaciya berezen kviten 2021 RedaguvatiPochatok styaguvannya rosijskih vijsk Redaguvati 3 bereznya bojoviki samoprogoloshenoyi DNR zayavili sho otrimali dozvil na zastosuvannya uperedzhuvalnogo vognyu na znishennya po poziciyah Zbrojnih sil Ukrayini Golova ukrayinskoyi delegaciyi Tristoronnoyi kontaktnoyi grupi z vregulyuvannya situaciyi na Donbasi Leonid Kravchuk nazvav taki zayavi zrivom Minskih domovlenostej 16 bereznya prikordonnij naryad DPSU v Sumskij oblasti zafiksuvav zalit vertolotu Mi 8 z Rosijskoyi Federaciyi na vidstan blizko 50 metriv na teritoriyu Ukrayini Pislya chogo gelikopter povernuv u zvorotnomu napryamku i zalishiv povitryanij prostir Ukrayini 72 26 bereznya o 13 45 rosijski vijska obstrilyali z minometiv ukrayinski poziciyi v rajoni selisha Shumi U rezultati obstrilu zaginulo 4 ukrayinskih vijskovosluzhbovciv 73 30 bereznya Golovnokomanduvach Zbrojnih sil Ukrayini Ukrayini general polkovnik Ruslan Homchak iz tribuni Verhovnoyi Radi zayaviv sho zgidno z dopovidyami rozvidki u ramkah pidgotovki do navchan Zapad 2021 ZS RF naroshuye kilkist vijsk na pidstupah do Ukrayini Za slovami Homchaka ce stvoryuye zagrozu voyennij bezpeci derzhavi Vin zayaviv sho stanom na 30 bereznya 2021 vzdovzh kordonu ta timchasovo okupovanih teritorij uzhe utrimuyetsya 28 batalonnih taktichnih grup protivnika yaki vijska zoseredzheni v okupovanomu Krimu a takozh u Rostovskij Bryanskij i Voronezkij oblasti 74 30 bereznya Verhovna Rada na pozachergovomu zasidanni uhvalila zayavu shodo eskalaciyi rosijsko ukrayinskogo zbrojnogo konfliktu Za progolosuvali 308 parlamentari U teksti zayavi jdetsya pro te sho u veresni 2021 v Bilorusi planuyutsya spilni bilorusko rosijski navchannya yaki stanovlyat nebezpeku dlya Ukrayini ta sprijmayutsya yak zagroza eskalaciyi mizhnarodnogo zbrojnogo konfliktu mizh Ukrayinoyu i RF 75 Golova Ob yednanogo komitetu nachalnikiv shtabiv SShA Mark Milli proviv rozmovu z golovnokomanduvachem Zbrojnih sil Ukrayini Ruslanom Homchakom voni obgovorili potochne bezpekove seredovishe v Shidnij Yevropi 76 U cej zhe den Mark Milli proviv rozmovu z nachalnikom generalnogo shtabu Zbrojnih Sil RF Valeriyem Gerasimovim 77 78 Rosiya vidmovilasya ponoviti rezhim pripinennya vognyu na Donbasi 79 Rechnik prezidenta Rosiyi Dmitro Pyeskov zayaviv sho peresuvannya rosijskoyi armiyi teritoriyi krayini ne povinne viklikati zanepokoyennya inshih krayin rosijska armiya peresuvayetsya rosijskoyu teritoriyeyu timi napryamkami i vtomu viglyadi yaki vvazhaye za potribne dlya garantuvannya nadijnoyi bezpeki krayini 80 Glava MZS Ukrayini Dmitro Kuleba i derzhsekretar SShA Entoni Blinken obgovorili zagostrennya situaciyi na Donbasi Blinken pidtverdiv nepohitnu pidtrimku SShA suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini Vidbulas telefonna rozmova ministra oboroni Ukrayini Andriya Tarana z ministrom oboroni Spoluchenih Shtativ Ameriki Llojdom Ostinom Ochilniki oboronnih vidomstv Ukrayini ta SShA obgovorili konkretni napryami posilennya vzayemodiyi v sferi bezpeki i oboroni Llojd Ostin visloviv zanepokoyennya ostannimi diyami Rosijskoyi Federaciyi ta peredav ministru oboroni Ukrayini zapevnennya u gotovnosti pidtrimuvati Ukrayinu v umovah potochnoyi agresiyi Rosiyi na Donbasi ta v Krimu Ministr oboroni SShA nagolosiv sho v razi eskalaciyi rosijskoyi agresiyi Spolucheni Shtati ne zalishat Ukrayinu naodinci i ne dopustyat realizaciyi agresivnih ustremlin Rosijskoyi Federaciyi shodo Ukrayini 81 Zastupnik golovi Ofisu prezidenta Roman Mashovec zustrivsya z golovoyu Predstavnictva NATO v Ukrayini Aleksanderom Vinnikovim Na zustrichi tak samo mova jshla pro naroshuvannya prisutnosti rosijskih vijsk bilya ukrayinskogo kordonu Oleksandr Vinnikov poobicyav peredati vsi dani pro situaciyu na kordonah Ukrayini u shtab kvartiru NATO U rosijskih dzherelah zokrema na populyarnomu telegram kanali Voennyj obozrevatel sho afilijovanij z rosijskimi silovimi strukturami opublikuvali video prolotu grupi rosijskih udarnih vertolotiv Ka 52 i Mi 28 pidkreslyuyuchi pri comu sho prolit nibito vidbuvsya na kordoni z Ukrayinoyu 82 Prezident SShA Dzhozef Bajden proviv pershu telefonnu rozmovu z prezidentom Ukrayini Volodimirom Zelenskim 83 Prodovzhennya nasillya j eskalaciyi Redaguvati Rosijski ta prokremlivski vidannya poshirili informaciyu pro te sho nibito vnaslidok ataki ukrayinskogo bezpilotnika na okupovanij chastini Donbasu zaginula ditina ne navivshi zhodnih podrobic togo sho stalosya ni komentariv rodichiv ni fotografij z miscya podiyi ni imeni vbitoyi ditini U zvitah specialnoyi monitoringovoyi misiyi OBSYe za 2 ta 3 kvitnya vidsutni bud yaki dani pro obstril civilnogo naselennya z boku zbrojnih sil Ukrayini 84 Spiker rosijskoyi Derzhdumi V yacheslav Volodin zayaviv sho kerivnictvo Ukrayini maye ponesti vidpovidalnist za smert ditini pid Doneckom ta zaproponuvav viklyuchiti Ukrayinu z Radi Yevropi 85 Ukrayinska storona Spilnogo centru z kontrolyu ta koordinaciyi 5 kvitnya 2021 roku nadislala Specialnij monitoringovij misiyi OBSYe v Ukrayini notu shodo namiriv okupacijnoyi administraciyi falsifikuvati podiyi v n p Oleksandrivske Doneckoyi oblasti Ukrayini Ta zaznachili sho z oglyadu na znachnu viddalenist n p Oleksandrivske vid liniyi zitknennya storin sho stavit pid sumniv mozhlivist vikoristannya na takij vidstani BPLA a takozh beruchi do uvagi bezpidstavnist zvinuvachennya ukrayinska storona kategorichno zaperechuye svoyu prichetnist do togo sho trapilosya 86 Generalnij sekretar NATO Yens Stoltenberg podzvoniv prezidentu Volodimiru Zelenskomu shob visloviti pidtrimku suverenitetu i teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini z boku Pivnichnoatlantichnogo alyansu u zv yazku z diyami Rosiyi 87 Prezident Volodimir Zelenskij poinformuvav Yensa Stoltenberga pro styaguvannya Rosiyeyu vijsk do kordoniv Ukrayini yake trivaye ta pidvishennya yihnoyi gotovnosti do nastupalnih dij 88 Suhoputni vijska Zbrojnih sil Ukrayini ogolosili zbori teroboroni dlya posilennya i zahistu derzhkordonu ohoroni i oboroni kritichnih ob yektiv i borotbi z diversijno rozviduvalnimi grupami u pivdennih prikordonnih rajonah Ukrayini 89 Pressekretar prezidenta RF Volodimira Putina Dmitro Pyeskov zayaviv sho bezpeka rosiyan v tomu chisli i na okupovanomu Donbasi Za slovami Pyeskova Kreml poki sho ne bachat namiriv Ukrayini vidijti vid vojovnichoyi tematiki i vzyati pid kontrol pidrozdili svoyih vijsk na liniyi zitknennya v Donbasi 90 Prem yer ministr Slovachchini Ivan Korchok zayaviv sho porushennya rezhimu pripinennya vognyu i povidomlennya pro naroshuvannya vijskovoyi potuzhnosti Rosiyi na kordoni z Ukrayinoyu viklikayut zanepokoyennya i zaklikayut do deeskalaciyi napruzhenosti 91 Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij proviv telefonnu rozmovu z Prem yer ministrom Kanadi Dzhastinom Tryudo Prezident poinformuvav Prem yer ministra Kanadi pro postijni porushennya rezhimu pripinennya vognyu na Donbasi sho prizvodyat do zrostannya vtrat sered ukrayinskih vijskovih a takozh pro pidvishennya vijskovoyi zagrozi dlya Ukrayini z boku Rosiyi 92 Vnaslidok obstrilu ukrayinskih pozicij rosijskimi najmancyami poblizu naselenogo punktu Nevelske sho na Donechchini zaginuv ukrayinskij vijskovij She odin vijskovij zaginuv poblizu Stepnogo cherez pidriv na nevidomomu vibuhovomu pristroyi 93 U Doneckij oblasti blizko 17 godini vnaslidok obstrilu bulo znestrumleno nasosnu stanciyu pershogo pidjomu Pivdenno donbaskogo vodoprovodu roztashovanu v sirij zoni mizh selami Vasilivka ta Kruta Balka Vnaslidok chogo 50 naselenih punktiv zalishilisya bez vodi v tomu chisli Mariupol 94 Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba v interv yu francuzkomu vidannyu Liberation zayaviv sho sogodnishni provokaciyi Rosiyi z peremishennyam vijsk do kordoniv z Ukrayinoyu i zagostrennyam situaciyi na shodi ye najserjoznishimi z chasu napadu na ukrayinskih moryakiv u Kerchenskij protoci v listopadi 2018 roku Pri comu sogodnishnya zagroza z boku Rosiyi ye bilsh nebezpechnoyu 95 Zastupnik golovi Administraciyi prezidenta Rosiyi i parlamenter na rivni politichnih radnikiv Dmitro Kozak zayaviv sho aktivizaciya bojovih dij na Donbasi mozhe stati pochatkom kincya Ukrayini Ce zh stosuyetsya i vstupu Ukrayini v NATO 96 U hodi telefonnoyi rozmovi z prezidentom Rosijskoyi Federaciyi Volodimirom Putinim kanclerka Nimechchini Angela Merkel vimagala vid golovi Kremlya skorotiti vijskovu prisutnist bilya kordoniv Ukrayini 97 Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij vidvidav poziciyi na perednomu krayi oboroni de zafiksovano najbilshu kilkist porushen rezhimu vseosyazhnogo ta stalogo pripinennya vognyu Glava derzhavi pospilkuvavsya z vijskovosluzhbovcyami yaki sluzhat na bojovih poziciyah Zahisniki rozpovili Prezidentu pro situaciyu na fronti 98 Mizhflotskij perehid pochali desantni ta artilerijski kateri Kaspijskoyi flotiliyi RF Zayavlyayetsya sho ekipazhi ta korabli Kaspijskoyi flotiliyi budut zdavati pidsumkovi morski navchannya u vzayemodiyi z Chornomorskim flotom 99 Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba proviv telefonnu rozmovu z ministrom zakordonnih sprav Franciyi Zhanom Ivom Le Drianom Dmitro Kuleba detalno poinformuvav spivrozmovnika pro ostanni diyi Rosijskoyi Federaciyi spryamovani na destabilizaciyu bezpekovoyi situaciyi na timchasovo okupovanih teritoriyah Ukrayini Ministr zvernuv uvagu na zagrozlive styaguvannya rosijskih vijsk do kordonu nashoyi derzhavi ta posilennya rosijskoyi propagandi yaka pogrozhuye Ukrayini vijnoyu Vin zapevniv sho Ukrayina ne pragne vijni ta zalishayetsya viddanoyu politiko diplomatichnomu vregulyuvannyu rosijsko ukrayinskogo konfliktu Zhan Iv Le Drian zauvazhiv sho Franciya tak samo yak Ukrayina iz zanepokoyennyam stezhit za styaguvannyam vijsk RF do kordoniv nashoyi derzhavi ta na timchasovo okupovani teritoriyi Vin zapevniv u nezminnij pidtrimci Franciyeyu suverenitetu i teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini Glava francuzkoyi diplomatiyi osoblivo vidznachiv vivazheni ta mudri diyi Ukrayini u situaciyi sho sklalasya 100 Ukrayina zadiyala paragraf 16 Videnskogo dokumenta i iniciyuvala 10 kvitnya v OBSYe zasidannya z privodu naroshuvannya Rosiyeyu vijsk bilya kordonu z Ukrayinoyu i v timchasovo okupovanomu Krimu Iniciativa Ukrayini bula pidtrimana krayinami partnerami prote delegaciya RF ne z yavilasya na ce zasidannya vidmovivshis nadavati poyasnennya 101 Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba v interv yu ispanskomu agentstvu EFE zayaviv sho Ukrayina ne hoche vijni z RF i ne gotuye niyakoyi eskalaciyi na Donbasi Zokrema pro pidgotovku bud yakih nastupiv abo vijskovih operacij ne jdetsya 102 Generalnij sekretar NATO Yens Stoltenberg zaklikav RF negajno pripiniti naroshuvannya vijsk na kordoni z Ukrayinoyu i na okupovanih teritoriyah 103 Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba zayaviv sho bud yakij nerozvazhnij krok RF abo novij vitok nasilstva z yiyi boku dorogo yij koshtuvatime Kuleba poinformuvav sho Rosiya i dali naroshuye svoyu vijskovu prisutnist uzdovzh ukrayinsko rosijskogo kordonu na okupovanih teritoriyah i na moryah Ukrayini Za jogo slovami RF zbiraye vijska v troh napryamkah zokrema na pivnichnomu shodi Ukrayini v Krimu na pivdni ta na Donbasi na shodi Takozh Kuleba dodav sho ostannimi tizhnyami Rosiya suttyevo posilila svoyu propagandu yaka degumanizuye ukrayinciv ta siye nenavist do Ukrayini 104 Zastupnik ministra zakordonnih sprav RF Sergij Ryabkov zayaviv Voni govoryat pro visoku cinu ale nikoli yiyi ne nazivayut Te sho voni robili dosi mi po pershe dobre vivchili po druge pristosuvalisya Ne vvazhayemo sho vzagali mozhe buti zastosovana taka terminologiya cina rozplata i tak dali Mi prosto vidstoyuyemo nashi interesi j interesi nashih gromadyan rosijskomovnogo naselennya budemo zahishati yihnyu i dali 105 Sekretar Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini Oleksij Danilov zayaviv sho Ukrayina pragne rozv yazati konflikt na Shodi derzhavi nasampered politiko diplomatichnim shlyahom V Ukrayini na sogodnishnij den nemaye planu povertati timchasovo okupovani teritoriyi vijskovim shlyahom nashe zavdannya virishiti konflikt viklyuchno politiko diplomatichnim shlyahom skazav vin Vse inshe ce suto informacijna vijna RF yaku voni vedut ne lishe na nashij teritoriyi ale j v usij Yevropi 106 13 kvitnya Dzho Bajden podzvoniv Volodimiru Putinu shob z yasuvati navisho Rosiya styaguye vijska v aneksovanij Krim i do shidnih kordoniv Ukrayini Prezidenti SShA i Rosiyi domovilisya zustritisya u tretij krayini najblizhchimi misyacyami shob obgovoriti yak vidzvituvali v Bilomu domi ves spektr problem sho stoyat pered SShA i Rosiyeyu Rosijskij politolog Ivan Preobrazhenskij vvazhaye sho Volodimir Putin domigsya svoyeyi cili zustrichi z Dzho Bajdenom shob pidtverditi svij status 107 Sekretar Radi bezpeki Rosiyi Mikola Patrushev na naradi yaku vin proviv v aneksovanomu Krimu 14 kvitnya zayaviv sho ukrayinski specsluzhbi namagayutsya organizuvati terakti i diversiyi na teritoriyi pivostrova 108 U nich z 14 na 15 kvitnya cogo roku vidbuvsya incident v Azovskomu mori mizh troma malimi bronovanimi katerami Gyurza M VMS Ukrayini ta p yatma katerami i korablem Beregovoyi ohoroni Prikordonnoyi sluzhbi FSB RF Incident vidbuvsya 25 milyah vid Kerchenskoyi protoki koli kateri VMSU vikonuvali suprovid civilnih suden Z boku RF diyi koriguvav korabel Beregovoyi ohoroni FSB RF N 734 za jogo komandami kateri FSB vikonuvali uzgodzheni provokacijni manevri shodo MBAKiv Shob zupiniti provokaciyi moryakam VMSU dovelos poperediti pro gotovnist zastosuvati bortove ozbroyennya Incident obijshovsya bez zhodnih vtrat dlya nashogo flotu vsi kateri VMS Ukrayini uspishno povernulis nazad do gavani 109 Prezident SShA Dzho Bajden vidav ukaz sho ogoloshuye nadzvichajnu situaciyu u krayini u zv yazku z diyalnistyu Rosiyi Pro ce jdetsya v listi prezidenta Kongresu opublikovanomu Bilim domom Bajden utochniv sho ukaz pidpisano vidpovidno do zakonu pro mizhnarodni nadzvichajni ekonomichni povnovazhennya Do ciyeyi zayavi dodano povidomlennya pro vvedennya novogo paketa sankcij proti Rosiyi 110 Rosijska Federaciya ogolosila pro zakrittya z nastupnogo tizhnya do zhovtnya 2021 roku chastini akvatorij Chornogo morya v napryamku Kerchenskoyi protoki dlya vijskovih korabliv ta derzhavnih suden inshih krayin pid privodom vijskovih navchan sho ye grubim porushennyam prava na svobodu sudnoplavstva garantovanogo Konvenciyeyu OON z morskogo prava Vidpovidno do Konvenciyi Rosijska Federaciya ne povinna pereshkodzhati abo zavazhati tranzitnomu prohodu cherez mizhnarodnu protoku do portiv v Azovskomu mori 111 Vranci stalo vidomo sho ukrayinskij konsul Oleksandr Sosonyuk zatrimanij u rosijskomu misti Sankt Peterburg Jogo zatrimala FSB nibito pid chas otrimannya informaciyi zakritogo harakteru pid chas zustrichi z gromadyaninom RF 112 113 Rosiya vvela z 20 po 24 kvitnya timchasovi obmezhennya na poloti nad chastinoyu Krimu i Chornogo morya Pro ce jdetsya v mizhnarodnomu povidomlenni dlya pilotiv 114 Rechnik oboronnogo vidomstva SShA Dzhon Kirbi zayaviv sho Rosiya zoseredila poblizu kordonu z Ukrayinoyu bilshe vijsk nizh u 2014 roci 115 Ukrayinskij konsul u Sankt Peterburzi Oleksandr Sosonyuk vislanij rosijskoyu storonoyu viyihav z Rosijskoyi Federaciyi 116 Starshij diplomat posolstva Rosiyi v Ukrayini Yevgen Chernikov yakogo Kiyiv ogolosiv personoyu non grata pokinuv teritoriyu krayini Ce stalo vidpoviddyu na zatrimannya ukrayinskogo konsula v Rosiyi 117 Ministr oboroni Rosiyi Sergij Shojgu virishiv zavershiti zahodi perevirki v Pivdennomu ta Zahidnomu vijskovih okrugah oskilki vsih postavlenih cilej dosyagnuto Ministr postaviv zavdannya Generalnomu shtabu komanduvacham vijsk vijskovih okrugiv i Povitryano desantnih vijsk splanuvati ta rozpochati z 23 kvitnya povernennya vijsk do punktiv postijnoyi dislokaciyi vikonati detalnij analiz i pidbiti pidsumki raptovoyi perevirki vijsk 118 Vidnovlennya eskalaciyi zhovten 2021 20 lyutogo 2022 Redaguvati Pivnichnoatlantichna rada NATO zbiralas 11 sichnya 2022 roku shob obgovoriti krizu Zagostrennya rosijsko ukrayinskih vidnosin vidbulosya naprikinci zhovtnya pochatku listopada i bulo sprovokovano pershim bojovim zastosuvannyam ukrayinskogo bezpilotnogo litalnogo aparatu BPLA Bayraktar TB2 proti teroristichnih formuvan Doneckoyi Narodnoyi Respubliki DNR Povidomlennya pro vikoristannya BPLA z yavilosya praktichno odnochasno z novinoyu pro zvilnennya sela Staromar yivka na liniyi zitknennya storin na yakij na toj chas prozhivalo 37 gromadyan Rosiyi yaki otrimali pasporti za sproshenoyu programoyu 119 120 Vistupayuchi na naradi z pitan oboroni 2 listopada prezident Rosiyi Volodimir Putin zayaviv sho Rosiya uvazhno stezhit za vikoristannyam BPLA bilya kordoniv Rosiyi i povinna retelno proanalizuvati situaciyu z cogo privodu Za danimi sposterigachiv OBSYe rezhim pripinennya vognyu pochali porushuvati vdvichi chastishe nizh u 2020 roci za period z vechora 29 zhovtnya do vechora 31 zhovtnya rezhim pripinennya vognyu v Doneckij oblasti bulo porusheno 988 raziv a v Luganskij 471 raz 121 Sposterigachi Specialnoyi monitoringovoyi misiyi OBSYe v Ukrayini SMM povidomili pro peremishennya vijskovoyi tehniki Zbrojnih Sil Ukrayini a takozh neodnorazovi sprobi priglushiti signal svoyih BPLA yaki vikoristovuyutsya dlya monitoringu miscevosti 122 Vodnochas u zahidnih ZMI z yavilisya publikaciyi pro te sho Rosiya znovu pidtyaguye vijska do ukrayinskogo kordonu U yakosti dokaziv navodilisya suputnikovi fotografiyi rosijskoyi bronetehniki 123 2 3 listopada direktor Centralnogo rozviduvalnogo upravlinnya SShA CRU Vilyam Berns zustrivsya z visokopostavlenimi predstavnikami rosijskoyi rozvidki v Moskvi Yak povidomlyaye CNN metoyu poyizdki bulo donesti do Kremlya sturbovanist prezidenta SShA Dzho Bajdena situaciyeyu na kordoni z Ukrayinoyu Dzherela telekanalu povidomili sho pislya poyizdki Berns rozmovlyav telefonom z prezidentom Ukrayini Volodimirom Zelenskim shob poslabiti naprugu mizh Moskvoyu i Kiyevom Z ciyeyu zh metoyu 4 listopada v Ukrayinu buv vidpravlenij visokopostavlenij chinovnik Derzhdepu SShA 124 2 listopada kolishnogo lidera organizaciyi Pravij sektor Dmitra Yarosha priznachili radnikom golovnokomanduvacha Zbrojnimi silami Ukrayini Valerij Zaluzhnij 4 listopada bulo zatverdzheno novogo ministra oboroni kolishnogo vice prem yer ministra ministra z pitan reintegraciyi timchasovo okupovanih teritorij Oleksiya Reznikova yakij vid Ukrayini brav uchast u zasidannyah Tristoronnoyi kontaktnoyi grupi 123 125 U listopadi 2021 roku Ministerstvo oboroni Rosiyi nazvalo rozmishennya vijskovih korabliv SShA v Chornomu mori zagrozoyu regionalnij bezpeci ta strategichnij stabilnosti U zayavi ministerstva jdetsya sho spravzhnoyu metoyu diyalnosti SShA v Chornomorskomu regioni ye vivchennya teatru voyennih dij na vipadok yaksho Kiyiv sprobuye vregulyuvati konflikt na pivdennomu shodi siloyu 126 Druge styaguvannya rosijskih vijsk Redaguvati Karta iz zobrazhennyam dvoh imovirnih rosijskih planiv opublikovanih okremo Bild 127 i Centrom strategichnih i mizhnarodnih doslidzhen 128 13 listopada prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij zayaviv sho Rosiya znovu zibrala 100 tis vijskovih u prikordonnij zoni 129 Na pochatku listopada povidomlennya pro naroshuvannya rosijskih vijskovih sponukali chinovnikiv SShA poperediti YeS sho Rosiya mozhe planuvati potencijne vtorgnennya v Ukrayinu 130 131 Rechnik Kremlya Dmitro Pyeskov sprostuvav zvinuvachennya sho Rosiya gotuyetsya do mozhlivogo vtorgnennya v Ukrayinu 132 Vin zvinuvativ Ukrayinu v planuvanni agresivnih dij proti Donbasu 133 Pyeskov zaklikav NATO pripiniti zoseredzhennya vijskovogo kulaka bilya kordoniv Rosiyi ta pripiniti ozbroyuvati Ukrayinu suchasnoyu zbroyeyu 134 16 listopada generalnij sekretar NATO Yens Stoltenberg zaklikav Zahid nadislati Rosiyi chitkij signal iz zaklikom zmenshiti naprugu unikayuchi bud yakoyi eskalaciyi v Ukrayini ta navkolo neyi Stoltenberg dodav sho alyans fiksuye nezvichajne zoseredzhennya rosijskih vijsk bilya kordonu z Ukrayinoyu 15 listopada vikonuvach obov yazkiv ministra zakordonnih sprav Nimechchini Gajko Maas ta ministr zakordonnih sprav Franciyi Zhan Iv Le Drian u spilnomu komyunike vislovili sturbovanist shodo peremishennya rosijskih vijsk i vijskovoyi tehniki poblizu Ukrayini zaklikayuchi obidvi storoni proyaviti strimanist U toj zhe chas pres sekretar Pentagonu Dzhon Kirbi pidtverdiv sho SShA prodovzhuyut sposterigati nezvichajnu vijskovu aktivnist Rosijskoyi Federaciyi bilya kordoniv Ukrayini a glava Derzhdepu Entoni Blinken obgovoriv povidomlennya pro rosijsku vijskovu aktivnist v rajoni z Zhan Ivom Le Drianom Povidomlyalosya sho SShA obgovoryuyut sankciyi z yevropejskimi soyuznikami na vipadok podalshogo vtorgnennya Rosiyi 135 She na pochatku listopada ukrayinska rozvidka zayavlyala sho informaciya pro perekidannya dodatkovih rosijskih vijsk do ukrayinskih kordoniv ye ne chim inshim yak elementom psihologichnogo tisku Odnak cherez tizhden Ofis prezidenta Ukrayini viznav sho Rosijska Federaciya posilyuye bilya kordonu konkretni ugrupovannya vijsk Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba zaklikav uryadi Franciyi ta Nimechchini pidgotuvatisya do mozhlivogo vijskovogo scenariyu dij Rosiyi na ukrayinskomu napryamku 135 Na comu tli Ukrayina rizko aktivizuvala diplomatichni zusillya 15 listopada prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij i golova Yevropejskoyi radi Sharl Mishel obgovorili bezpekovu situaciyu vzdovzh kordoniv Ukrayini Togo zh dnya Dmitro Kuleba proviv peregovori z cih zhe pitan u Bryusseli Novij glava Minoboroni Oleksij Reznikov virushiv do Vashingtona de 18 listopada zustrivsya z ministrom oboroni SShA Llojdom Ostinom 16 listopada ministr oboroni Spoluchenogo Korolivstva Ben Volles vidvidav Kiyiv Yak povidomlyaye tabloyid Daily Mirror u Spoluchenomu Korolivstvi dlya peredachi Ukrayini sformovano zvedenij pidrozdil shvidkogo reaguvannya z blizko 600 bijciv 135 21 listopada nachalnik Golovnogo upravlinnya rozvidki Ministerstva oboroni Ukrayini Kirilo Budanov povidomiv sho Rosiya nibito zoseredila bilya kordoniv Ukrayini ponad 92 tisyachi vijskovosluzhbovciv i sistemi balistichnih raket maloyi dalnosti Iskander Budanov zaznachiv sho za protestami proti vakcinaciyi vid COVID 19 u Kiyevi ta inshimi akciyami protestu v Ukrayini stoyit Rosiya ce pidgotovka do masshtabnogo vijskovogo vtorgnennya Za slovami Budanova Rosiyi potribni protesti shob ukrayinske naselennya ne chinilo yij oporu pid chas vijskovoyi operaciyi vvazhayuchi sho ukrayinska vlada yiyi zradila Voni hochut organizovuvati mitingi ta protesti shob pokazati sho lyudi proti vladi skazav vin skazav v interv yu Military Times Voni namagayutsya dovesti sho nasha vlada zradzhuye narod Za slovami glavi ukrayinskoyi rozvidki Rosiya namagayetsya domogtisya togo shob ukrayinci sami zminili vladu i yaksho ne vijde pidijde armiya 136 Za slovami Budanova aktivnih dij slid ochikuvati naprikinci sichnya pochatku lyutogo 2022 roku 137 138 Moskva u svoyu chergu zvinuvachuye Ukrayinu v agresivnih diyah Oficijnij predstavnik MZS Rosiyi Mariya Zaharova 25 listopada zayavila sho ukrayinska vlada zagostryuye napruzhenist na Donbasi ta vede tam nastupalni diyi na okremih dilyankah Garyachi golovi kiyivskogo rezhimu mabut vidchuvayuchi povnu bezkarnist vistupayut za silove virishennya vnutrishnoukrayinskoyi krizi Situaciya v zoni konfliktu zagostryuyetsya Prodovzhuyetsya nadhodzhennya informaciyi pro zastosuvannya ozbroyennya zaboronenogo Minskim kompleksom zahodiv yake postavlyayut Ukrayini krayini NATO Vona vvazhaye sho cim ukrayinske kerivnictvo namagayetsya vidvernuti uvagu vid degradaciyi socialno ekonomichnoyi ta politichnoyi situaciyi v krayini i pereklyuchiti cyu uvagu na deyaki timchasovi zagrozi zzovni 137 Zhorstki zayavi Kiyeva ta Moskvi zvuchat na tli tupikovoyi situaciyi na vsih chinnih peregovornih majdanchikah Kontaktiv u normandskomu formati nemaye i ne ochikuyetsya na bud yakomu rivni samitu ne bude ministri zakordonnih sprav she ne zmogli skoordinuvati zustrich a politichni radniki ne spilkuvalisya z veresnya U Tristoronnij kontaktnij grupi peregovori zvodyatsya do obgovorennya togo chi ye Rosiya storonoyu konfliktu 137 15 listopada Volodimir Putin pidpisav ukaz pro nadannya gumanitarnoyi dopomogi naselennyu okremih rajoniv Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Ukrayini 139 1 grudnya Rosiya zvinuvatila Ukrayinu v rozgortanni polovini svoyeyi armiyi blizko 125 tis vijskovosluzhbovciv na Donbasi dlya protistoyannya prorosijskim separatistam 140 3 grudnya prezident Putin rozkritikuvav Ukrayinu za vikoristannya tureckogo bezpilotnika Bayraktar TB2 proti prorosijskih separatistiv na Donbasi zayavivshi sho cej krok porushuye Minski mirni ugodi 141 3 grudnya ministr oboroni Ukrayini Oleksij Reznikov vistupayuchi pered deputatami Verhovnoyi Radi zayaviv Isnuye jmovirnist masshtabnoyi eskalaciyi z boku Rosiyi Najimovirnishim chasom dlya dosyagnennya gotovnosti do eskalaciyi bude kinec sichnya 142 U grudni analiz Dzhejnsa prijshov do visnovku sho osnovni elementi rosijskoyi 41 yi armiyi shtab kvartira v Novosibirsku v centralnij chastini Rosiyi i 1 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi zazvichaj rozgornuta navkolo Moskvi buli peremisheni na zahid posilyuyuchi rosijsku 20 tu gvardijsku i 8 u gvardijsku armiyi vzhe roztashovano blizhche do ukrayinskogo kordonu Povidomlyayetsya sho dodatkovi rosijski sili peremistilisya do Krimu pidsilyuyuchi rosijski vijskovo morski ta suhoputni pidrozdili yaki vzhe rozgornuti tam 143 Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij i generalnij sekretar NATO Yens Stoltenberg Bryussel 16 grudnya 2021 roku9 grudnya Rosiya zvinuvatila Ukrayinu v peremishenni vazhkoyi artileriyi do liniyi frontu de separatisti voyuyut z ukrayinskimi silami 144 Nachalnik rosijskogo Genshtabu Valerij Gerasimov zayaviv sho NATO postavki v Ukrayinu gelikopteriv bezpilotnih litalnih aparativ ta litakiv pidshtovhuyut ukrayinsku vladu do rizkih i nebezpechnih krokiv Bud yaki provokaciyi ukrayinskoyi vladi shlyahom primusovogo vregulyuvannya problem Donbasu budut pridusheni 145 31 grudnya 2021 roku pislya telefonnoyi rozmovi mizh prezidentom SShA Bajdenom i prezidentom Rosiyi Putinim Putin zayaviv sho yaksho SShA vvedut proti nih sankciyi ce bude fatalnoyu pomilkoyu 146 17 sichnya 2022 roku ministr oboroni Spoluchenogo Korolivstva Ben Volles zayaviv sho Spoluchene Korolivstvo postachaye Ukrayini protitankovi raketi maloyi dalnosti 18 sichnya povidomlyalosya sho rosijski vijska napravili do Bilorusi neviznachenu kilkist vijsk Oficijnoyu prichinoyu bulo provedennya vijskovih igor z Bilorussyu v nastupnomu misyaci odnak kilka oficijnih osib z Ukrayini ta Bilogo domu zayavili sho prisutnist vijsk u Bilorusi bude vikoristana dlya napadu na Ukrayinu z pivnochi tim bilshe sho ukrayinska stolicya Kiyiv roztashovana duzhe poblizu ukrayinsko biloruskogo kordonu 147 148 149 150 21 sichnya ministri oboroni Estoniyi Latviyi ta Litvi pidtverdili vidilennya Ukrayini partiyi zbroyi protitankovi i zenitni kompleksi Dzhavelin i Stinger pislya otrimannya dozvolu vid SShA Takozh rechnik Bilogo domu Dzhenifer Psaki pidtverdila sho Spolucheni Shtati Ameriki peredadut Ukrayini bojovi vertoloti Mi 17 151 152 153 154 155 156 157 158 19 sichnya zastupnik ministra zakordonnih sprav Rosiyi Sergij Ryabkov vnis do SShA propoziciyu vzyati na sebe yuridichni zobov yazannya ne golosuvati za chlenstvo v NATO krayin chlenstvu yakih protistoyit Rosijska Federaciya zmenshivshi vimogi shodo nerozshirennya NATO Kreml gotovij obminyati taku propoziciyu na umovi yaki buli visunuti ranishe tak zvani garantiyi nerozshirennya Alyansu na shid Vin zaznachiv sho rishennya prijnyate na samiti v Buharesti 2008 roku slid viklyuchiti i sho Spolucheni Shtati povinni nadati odnostoronni yuridichni garantiyi sho cogo nikoli ne stanetsya Poziciya pro te sho Ukrayina i Gruziya nikoli ne stanut chlenami Pivnichnoatlantichnogo alyansu skazav Ryabkov ye prioritetnoyu dlya Kremlya Za jogo slovami u Ameriki dlya takogo kroku maye buti dostatno politichnoyi voli 159 Rosijski diversiyi ta rozviduvalni operaciyi Redaguvati Div takozh Kiberataka na ukrayinski derzhavni sajti 2022 ta Rosijsko ukrayinska informacijna vijna 26 listopada 2021 roku prezident Ukrayini Zelenskij zvinuvativ Rosiyu ta ukrayinskogo oligarha Rinata Ahmetova v pidtrimci planu povalennya jogo uryadu 160 Rosiya zaperechuye svoyu prichetnist do zmovi 161 162 U grudni 2021 roku Zelenskij zaklikav do preventivnih dij proti Rosiyi 163 22 sichnya 2022 ministr zakordonnih sprav Velikoyi Britaniyi Elizabet Trass povidomila sho Rosiya rozglyadaye mozhlivist u razi okupaciyi Ukrayini postaviti na yiyi choli Yevgeniya Murayeva V Rosiyi ce nazvali dezinformaciyeyu Za danimi Trass rosijski specsluzhbi pidtrimuyut zv yazki z bagatma kolishnimi ukrayinskimi politikami zokrema Sergiyem Arbuzovim Andriyem Klyuyevim Volodimirom Sivkovichem ta Mikoloyu Azarovim 164 165 10 sichnya 2022 roku ukrayinskij uryad ogolosiv sho zaareshtuvav imovirnogo agenta rosijskoyi vijskovoyi rozvidki yakij namagavsya zaverbuvati inshih dlya zdijsnennya napadiv v ukrayinskomu misti Odesa 166 Piznishe 14 sichnya v Ukrayini stalasya kiberataka vikonavcyami yakoyi buli rosijski hakeri 167 Togo zh dnya ukrayinska vijskova rozvidka povidomila sho specsluzhbi Rosiyi gotuyut provokaciyi proti rosijskih soldativ yaki dislokuyutsya v tak zvanij Pridnistrovskij Moldavskij Respublici vidkolivnij neviznanij derzhavi yaka na mizhnarodnomu rivni vvazhayetsya chastinoyu Moldovi shob stvoriti privid dlya rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 168 U sichni 2022 roku Spolucheni Shtati zayavili sho rosijskij uryad napraviv diversantiv na shid Ukrayini shob inscenuvati incident zokrema sfabrikovanu ataku na rosijskih separatistiv u shidnomu Donecku ta Lugansku shob dati Putinu privid dlya ponovlennya vtorgnennya v Ukrayinu U SShA zayavili sho rosijski operativniki projshli pidgotovku shodo vedennya miskoyi vijni ta vibuhivki 169 170 171 Ministr zakordonnih sprav Rosiyi Sergij Lavrov vidkinuv zayavu SShA yak povnu dezinformaciyu 171 Ukrayinska oborona Redaguvati Gotuyuchis do mozhlivogo ponovlennya rosijskogo vtorgnennya u kvitni 2021 roku Suhoputni vijska Ukrayini ogolosili pro provedennya zboriv z pitan teritorialnoyi oboroni z metoyu zmicnennya ta zahistu derzhavnogo kordonu ohoroni ta zahistu kritichnih ob yektiv ta borotbi z diversijno rozviduvalnimi grupami na pivdennih prikordonnih rajonah Ukrayini 89 Togo zh misyacya Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij vidvidav poziciyi na peredovij oboroni de zafiksovano najbilshu kilkist porushen rezhimu vsebichnogo ta postijnogo pripinennya vognyu Glava derzhavi pospilkuvavsya z vijskovosluzhbovcyami yaki perebuvayut na bojovih poziciyah Zahisniki rozpovili Prezidentu pro situaciyu na fronti 98 U grudni 2021 roku Spolucheni Shtati pidrahuvali sho Rosiya mozhe zibrati 175 000 vijskovih dlya vtorgnennya v Ukrayinu 172 Ministr oboroni Ukrayini Oleksij Reznikov skazav sho u nas ye 250 tisyach oficijnih vijskovosluzhbovciv nashoyi armiyi Plyus ya skazav 400 tisyach veteraniv i 200 tisyach rezervistiv 175 tisyach ce nedostatno shob poyihati v Ukrayinu 173 Reznikov zayaviv sho Rosiya mozhe pochati shirokomasshtabnu ataku na Ukrayinu naprikinci sichnya 2022 roku 174 Sili teritorialnoyi oboroni Ukrayini rezervnij komponent armiyi stvorenij pislya rosijskogo vtorgnennya 2014 roku zaverbuvav dodatkovih gromadyan i navchiv yih taktici miskoyi partizanskoyi diyalnosti ta vikoristannyu vognepalnoyi zbroyi Taka taktika povstanciv mogla b pidtrimati ruh oporu yaksho rosijski vijskovi yaki koristuyutsya velicheznoyu chiselnoyu perevagoyu zmozhut podolati ukrayinski vijskovi 175 Andrij Zagorodnyuk yakij obijmav posadu ministra oboroni Ukrayini z 2019 po 2020 roki u sichni 2022 roku pisav sho vtorgnennya rosijskih vijskovih jmovirno znishit klyuchovi elementi vijskovoyi infrastrukturi krayini i zmozhe prosunutisya vglib ukrayinskoyi teritoriyi ale zitknetsya z trudnoshami faktichnogo utrimannya teritoriyi 176 Zagorodnyuk pisav sho rosijski okupacijni vijska zitknutsya z visokomotivovanimi protivnikami yaki voyuyut u znajomomu otochenni Ob yednavshi sluzhbu u vijskovih chastinah z veteranami bojovih dij rezervistami zagonami teritorialnoyi oboroni ta velikoyu kilkistyu dobrovolciv Ukrayina mozhe stvoriti desyatki tisyach malih i visokomobilnih vijskovih Ce zrobit praktichno nemozhlivim dlya Kremlya vstanovlennya bud yakoyi administraciyi nad okupovanimi teritoriyami chi zabezpechennya svoyih shlyahiv postachannya 176 Inozemna pidtrimka Ukrayini Redaguvati Amerikanskij lotchik 436 yi povitryanoyi eskadrilyi na bazi VPS Duvr gotuye zbroyu ta boyepripasi do dostavki v Ukrayinu 21 sichnya 2022 roku U vidpovid na zagrozi ponovlennya vtorgnennya Rosiyi ta nagromadzhennya blizko 100 000 rosijskih vijskovih na ukrayinskomu kordoni SShA ta inshi krayini NATO nadali Ukrayini dopomogu shob dopomogti krayini zmicniti yiyi oboronozdatnist Persha partiya blizko 200 000 funtiv vijskovoyi tehniki nadijshla v Ukrayinu v sichni 2022 roku SShA nadali Ukrayini protitankovi raketi Javelin inshu protitankovu artileriyu velikokaliberni kulemeti strilecku zbroyu ta boyepripasi sistemi bezpeki medichne obladnannya ta zapasni chastini 177 Ministr oboroni Llojd Ostin i golova Ob yednanogo komitetu nachalnikiv shtabiv Mark Milli pogrozhuvali pidtrimkoyu SShA antirosijskogo povstannya v Ukrayini podibno do dopomogi CRU antiradyanskim povstancyam modzhahedam v Afganistani v 1980 h rokah 178 Za slovami Dzhejmsa Stavridisa kolishnogo verhovnogo golovnokomanduvacha ob yednanimi silami NATO v NATO riven vijskovoyi pidtrimki antirosijskih partizaniv v Ukrayini zrobit nashi zusillya v Afganistani proti Radyanskogo Soyuzu neznachnimi v porivnyanni 178 U grudni 2021 roku administraciya SShA shvalila dodatkovi 200 miljoniv dolariv oboronnoyi dopomogi Ukrayini 179 Ce bulo na dodatok do vzhe vidilenoyi dopomogi dlya cogo sho sklalo zagalnu oboronnu dopomogu v rozmiri 650 miljoniv dolariv u 2021 roci 180 Postavki letalnoyi dopomogi SShA pochalisya v sichni i vklyuchali boyepripasi kalibru 50 BMG M141 Bunker Defeat Munition i FGM 148 Javelin 181 182 SShA takozh mayut namir peredati Ukrayini gelikopteri Mi 17 yaki ranishe vikoristovuvalisya VPS Afganistanu 183 Administraciya Bajdena shvalila postavki v Ukrayinu zenitnih raket amerikanskogo virobnictva Stinger 184 U sichni 2022 roku administraciya Bajdena takozh nadala baltijskim krayinam Litvi Latviyi ta Estoniyi dozvil na peredachu v Ukrayinu obladnannya amerikanskogo virobnictva 177 185 186 187 188 Estoniya peredala Ukrayini protitankovi raketi FGM 148 Javelin a Latviya ta Litva nadali sistemi PPO FIM 92 Stinger ta vidpovidne obladnannya 189 Inshi chleni NATO takozh nadavali dopomogu Ukrayini Teperishni programi vijskovoyi pidgotovki Spoluchenogo Korolivstva ta Kanadi buli posileni v sichni 2022 roku koli britanci rozgornuli dodatkovi vijskovi trenazheri ta nadali legki bronovi sistemi zahistu a kanadci rozgornuli neveliku delegaciyu specpriznacheniv dlya dopomogi Ukrayini 177 17 sichnya 2022 roku ministr oboroni Spoluchenogo Korolivstva Ben Volles ogolosiv sho Spoluchene Korolivstvo postavilo Ukrayini 1100 protitankovih raket maloyi dalnosti 10 20 sichnya Sky News povidomila sho 2000 protitankovih raket maloyi dalnosti MBT LAW buli dostavleni chislennimi transportnimi litakami C 17 Korolivskih VPS yaki litali mizh Spoluchenim Korolivstvom ta Ukrayinoyu 190 16 sichnya uryad Daniyi virishiv nadati Ukrayini oboronnij paket u rozmiri 22 miljoni yevro Uryadi Niderlandiv ta Ispaniyi takozh rozgornuli sili v regioni na pidtrimku NATO 177 20 sichnya 2022 roku ministr oboroni Ispaniyi Margarita Robles ogolosila pro rozgortannya VMS Ispaniyi v Chornomu mori 191 Korabel Meteoro yakij vikonuvav rol tralshika vzhe buv u marshruti a fregat Blas de Lezo vidpliv 22 sichnya 192 Vona takozh povidomila sho uryad Ispaniyi rozglyadaye mozhlivist rozmishennya VPS u Bolgariyi 191 21 sichnya 2022 roku ministr zakordonnih sprav Niderlandiv Vopke Hekstra zayaviv sho Niderlandi gotovi nadati Ukrayini oboronnu vijskovu pidtrimku Vin poyasniv sho 20 sichnya 2022 roku Ukrayina zvernulasya do Niderlandiv z prohannyam pro dopomogu v ozbroyenni Bilshist u parlamenti pidtrimala vidpravku zbroyi do krayini 193 194 Krim togo Niderlandi zayavili sho vidpravlyat dva F 35 do Bolgariyi v ramkah rozshirenoyi misiyi NATO z povitryanogo sposterezhennya 195 196 Diplomatichni peregovori Redaguvati Dokladnishe Normandskij format ta Minskij protokol Zastupnik derzhsekretarya SShA Vendi Sherman zustrichayetsya iz zastupnikom ministra zakordonnih sprav Rosiyi Sergiyem Ryabkovim u Zhenevi 10 sichnya 2022 rokuIzrayil pidtrimuye micni vidnosini yak z Ukrayinoyu tak i z Rosiyeyu a inodi vistupaye yak spivrozmovnik mizh dvoma krayinami U kvitni 2021 roku prezident Ukrayini Zelenskij zvernuvsya do prem yer ministra Izrayilyu Binyamina Netanyagu z prohannyam stati poserednikom mizh nim i prezidentom Rosiyi Volodimirom Putinim Izrayiltyani obgovorili cyu ideyu z rosiyanami yaki vidhilili prohannya 197 U zhovtni 2021 roku na zustrichi z Zelenskim u Kiyevi prezident Izrayilyu Isaak Gercog skazav Zelenskomu sho novij uryad Izrayilyu pid kerivnictvom prem yer ministra Naftali Benneta gotovij vidnoviti zusillya z ukrayinsko rosijskogo poserednictva Bennett pidnyav cyu ideyu na zustrichi z Putinim cherez dva tizhni v Sochi ale Putin vidmovivsya 197 28 grudnya SShA ta Rosiya ogolosili pro provedennya dvostoronnih peregovoriv u Zhenevi 10 sichnya 2022 roku shob obgovoriti zanepokoyennya shodo yihnoyi vijskovoyi diyalnosti ta protistoyati zrostannyu napruzhenosti shodo Ukrayini 198 Peregovori pozachergove zasidannya Dialogu strategichnoyi stabilnosti 199 200 veli zastupnik ministra zakordonnih sprav Rosiyi Sergij Ryabkov ta zastupnik derzhsekretarya SShA Vendi Sherman 199 Pislya Zhenevskoyi zustrichi vidbulosya zasidannya Radi NATO Rosiya v Bryusseli 12 sichnya 2022 roku na yakomu zibralis usi 30 chleniv NATO ta Rosiya shob obgovoriti zgidno z oficijnoyu zayavoyu NATO situaciyu v Ukrayini ta navkolo neyi ta naslidki dlya yevropejskoyi bezpeki 201 U zayavi ministerstva oboroni Rosiyi za rezultatami zustrichi skazano Rosiya prinesla rosijski ocinki potochnogo stanu u sferi yevrobezpeki a takozh dala poyasnennya shodo vijskovih aspektiv rosijskogo proyektu ugodi pro garantiyi bezpeki 202 Generalnij sekretar NATO Yens Stoltenberg 203 pid chas preskonferenciyi zayaviv sho Rosijska Federaciya ne maye prava vplivati na pitannya vstupu Gruziyi j Ukrayini v NATO ce pitannya virishuvatime lishe Alyans ta Gruziya j Ukrayina Rosiya viznala peregovori nevdalimi 204 14 sichnya v interv yu opublikovanomu La Repubblica gensek NATO Yens Stoltenberg zayaviv sho Kiyiv uzhe zvernuvsya z prohannyam pro vstup do vijskovo politichnogo soyuzu i v 2008 roci NATO virishili sho Ukrayina ta Gruziya stanut chlenami ale poki ne vstanovili koli same ce vidbudetsya 205 Podiyi pislya peregovoriv shodo bezpeki Redaguvati Derzhsekretar SShA Entoni Blinken zustrivsya z ministrom zakordonnih sprav Rosiyi Sergiyem Lavrovim u Zhenevi Shvejcariya 21 sichnya 2022 roku Povidomlyalosya sho 18 sichnya rosijski vijska napravili do Bilorusi nevstanovlenu kilkist vijskovosluzhbovciv Oficijnoyu prichinoyu bulo provedennya vijskovih navchan Soyuzna rishuchist 2022 z Bilorussyu nastupnogo misyacya prote kilka oficijnih osib z Ukrayini ta Bilogo domu zayavili sho prisutnist vijsk u Bilorusi bude vikoristana dlya napadu na Ukrayinu z pivnochi tim bilshe sho ukrayinska stolicya Kiyiv roztashovana duzhe poryad iz bilorusko ukrayinskim kordonom 147 148 149 150 21 sichnya 2022 roku Komunistichna partiya Rosijskoyi Federaciyi ogolosila u Pravdi sho yiyi deputati vnesut do Derzhavnoyi Dumi rezolyuciyu z prohannyam do prezidenta Putina oficijno viznati Donecku Narodnu Respubliku ta Lugansku Narodnu Respubliku 206 207 21 sichnya Lavrov i derzhsekretar SShA Entoni Blinken zustrilisya v Zhenevi Blinken pidkresliv sho ce buli ne peregovori a vidvertij obmin poboyuvannyami ta ideyami 208 Pislya zustrichi Blinken skazav sho SShA dali zrozumiti Rosiyi sho yiyi ponovlene vtorgnennya bude zustrinuto shvidkoyu zhorstkoyu ta ob yednanoyu vidpoviddyu Spoluchenih Shtativ nashih partneriv i soyuznikiv 209 26 sichnya SShA nadali oficijnu pismovu vidpovid na vimogi Rosiyi U vidpovidi bulo vidhileno vimogu Moskvi nikoli ne vstupati v NATO Blinken zayaviv sho v dokumentah vikladeno zanepokoyennya Spoluchenih Shtativ i nashih soyuznikiv i partneriv shodo dij Rosiyi yaki pidrivayut bezpeku principovu ta pragmatichnu ocinku zanepokoyennya yaku vislovila Rosiya i nashi vlasni propoziciyi shodo sfer de mi mogli b znajti zagalnu pidstavu 210 V interv yu The Washington Post prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij poperediv sho rosijski vijska mozhut vtorgnutisya ta vzyati pid svij kontrol regioni na shodi Ukrayini taki yak Harkivska oblast vin takozh stverdzhuvav sho vtorgnennya prizvede do velikomasshtabnoyi vijni mizh Ukrayinoyu ta Rosijskoyu Federaciyeyu 211 26 sichnya 2022 roku v Parizhi planuvalas zustrich u normandskomu formati mizh visokopostavlenimi chinovnikami Rosiyi Ukrayini Nimechchini ta Franciyi a 28 sichnya telefonnij dzvinok mizh prezidentami Franciyi ta Rosiyi Makronom ta Putinim Ukrayina vikonala umovu Rosiyi shodo zustrichi v Parizhi ta virishila znyati z parlamentu superechlivij zakonoproyekt pro reintegraciyu Krimu ta Donbasu oskilki vvazhalosya sho zakon superechit Minskim mirnim ugodam 212 213 28 sichnya 2022 roku amerikanske vidannya Washington Post ne vkazuyuchi dzherel z yakih bula otrimana podibna informaciya povidomilo 214 sho ukrayinski rozviduvalni sluzhbi naperedodni vtorgnennya Rosiyi nibito proveli operaciyu z evakuaciyi sekretnih arhiviv rozvidki ta najbilsh cinnogo obladnannya z Kiyeva v rajoni na Zahidnij Ukrayini v yakis bezpechni miscya Blokuvannya morskih torgovelnih shlyahiv ta sudnoplavstva Redaguvati 10 lyutogo 2022 roku Ministerstvo zakordonnih sprav Ukrayini vislovilo rishuchij protest u zv yazku z rishennyam Rosijskoyi Federaciyi pro blokuvannya chastini akvatoriyi Chornogo ta Azovskogo moriv i Kerchenskoyi protoki pid privodom provedennya vijskovo morskih navchan 215 Rosiya faktichno perekrivaye Ukrayini Chorne ta Azovski morya pid privodom vijskovih navchan Soyuzna rishuchist 2022 sho mayut vidbutisya z 13 po 19 lyutogo Na cej period mozhlivist vidbuttya suden z portiv u Berdyansku ta Mariupoli suden do Chornogo morya bude perekrita 216 217 Bezprecedentna za ohoplennyam plosha provedennya manevriv praktichno unemozhlivlyuye sudnoplavstvo v oboh moryah vnaslidok chogo vidbudetsya suttyeve i neobgruntovane uskladnennya mizhnarodnogo sudnoplavstva peredusim torgovelnogo sho mozhe viklikati skladni ekonomichni ta socialni naslidki 215 Rosiya ranishe ne blokuvala taki veliki dilyanki cherez yaki prohodyat vazhlivi morski shlyahi do ukrayinskih portiv 217 13 lyutogo 2022 roku Ministerstvo infrastrukturi Ukrayini povidomilo sho u zv yazku z nezakonnim zakrittyam morskogo rajonu dlya provedennya bojovih navchan Rosijskoyu Federaciyeyu u viklyuchnij morskij ekonomichnij zoni Ukrayini Derzhgidrografiya provodit pozaplanovi promiri glibin dlya utochnennya harakteru ta strukturi relyefu dna v Pivnichno zahidnij chastini Chornogo morya Voni budut vikonuvatis do 14 lyutogo 2022 roku vklyuchno 218 15 lyutogo 2022 roku Londonskij rinok morskogo strahuvannya dodav ukrayinski ta rosijski vodi navkolo Chornogo ta Azovskogo moriv do spisku rajoniv sho vvazhayutsya zonami pidvishenogo riziku 219 220 Takozh 15 lyutogo 2022 roku Ministerstvo infrastrukturi Ukrayini povidomilo pro te sho specialni sudna derzhavnoyi ustanovi Derzhgidrografiya v rekordni stroki proveli 450 kilometriv linijnoyi zjomki strukturi dna v rajoni Dnistrovskoyi banki Doslidzhennya pidtverdili bezpechnist dlya sudnoplavstva morskogo koridoru mizh zahidnoyu mezheyu rajonu nezakonnih navchan RF ta Dnistrovskoyu bankoyu Takim chinom Ukrayina poperedila blokadu Chornomorskih portiv shlyahom viznachennya koridoru dlya bezpechnogo zahodu torgovih suden v ukrayinski porti 221 222 Povidomlennya inozemnih dzherel shodo dati mozhlivogo vtorgnennya Redaguvati 30 zhovtnya 2021 roku vidannya Vashington post navodit slova direktora programi z doslidzhen RF v analitichnij grupi centru vijskovo morskogo analizu Majkla Kofmana Sut u tomu sho ce ne navchannya Ce ne shozhe na vijskovi navchannya Shos vidbuvayetsya Sho ce 223 1 listopada 2021 roku Vidannya Politico oprilyudnyuye suputnikovi fotografiyi zrobleni togo zh dnya amerikanskoyu aerokosmichnoyu kompaniyeyu Maxar Technologies na yakih mozhna pobachiti skupchennya bronetehniki tankiv i samohidnoyi artileriyi razom iz nazemnimi vijskami poblizu rosijskogo mista Yelnya 224 18 listopada 2021 roku prem yer ministr Polshi Mateush Moraveckij v interv yu nimeckomu vidannyu Bild pripustiv sho migracijna kriza ye sproboyu vidvolikannya vid novih vijskovih atak v Ukrayini yaki gotuye Putin 225 27 listopada 2021 roku Generalnij sekretar NATO Yens Stoltenberg zayaviv v interv yu nimeckomu vidannyu Welt am Sonntag sho skupchennya vijsk na ukrayinskomu kordoni ne mozhna vvazhati prosto blefom 226 Britanske vidannya The Guardian povidomilo pro te sho 11 lyutogo 2022 roku prezident SShA Dzho Bajden nibito skazav inshim lideram krayin NATO ta YeS sho za danimi SShA prezident RF Volodimir Putin virishiv zdijsniti vtorgnennya v Ukrayinu najblizhchimi dnyami Ce D Bajden nibito skazav soyuznikam uvecheri pid chas operativnoyi zustrichi de obgovoryuvali ostanni rozviddani pro naroshuvannya rosijskih vijsk ta plani Putina 227 228 Zgodom nimecke vidannya Spiegel oprilyudnilo informaciyu pro te sho amerikanska specsluzhba CRU i vijskovi protyagom p yatnici povidomili federalnij uryad ta inshi derzhavi NATO pro te sho na osnovi novoyi informaciyi isnuyut poboyuvannya sho mozhe statisya napad na Ukrayinu Yak mozhlivu datu pochatku vtorgnennya bulo zaznacheno 16 lyutogo 229 230 Takozh vidannya Spiegel zaznachaye sho za slovami diplomativ i vijskovih chinovnikiv Spolucheni Shtati nadali bagato detalej pro sekretni brifingi Takozh buli opisani shlyahi vtorgnennya RF i podrobici pro zavdannya okremih rosijskih pidrozdiliv 229 230 12 lyutogo 2022 roku Ministerstvo zakordonnih sprav Izrayilyu ogolosilo pro nadzvichajnu situaciyu oskilki SShA poperedili izrayilskih oficijnih osib sho vijska RF mozhut sprobuvati vtorgnutisya do Ukrayini vzhe u vivtorok 15 lyutogo 231 232 Izrayilska gazeta Haaretz zaznachaye sho prem yer ministr krayini Naftali Bennet teper pragne zavershiti evakuaciyu izrayiltyan z Ukrayini yaknajshvidshe pislya informaciyi vid amerikanskih partneriv pro mozhlive vtorgnennya RF v Ukrayinu 15 lyutogo 231 Pri comu jogo ofis poprosiv izrayilskih ministriv maksimalno unikati publichnih zayav na temu potencijnoyi vijni mizh RF ta Ukrayinoyu 231 232 Kriza v aviaciyi Redaguvati 12 lyutogo 2022 roku aviakompaniya SkyUp otrimala povidomlennya lizingodavcya sho ye rezidentom Irlandiyi pro negajnu zaboronu na vlit litaka UR SQO v povitryanij prostir Ukrayini v toj chas koli povitryane sudno vzhe vikonuvalo rejs do Kiyeva z Portugaliyi Aviakompaniya SkyUp domovilas pro posadku v najblizhchomu do teritoriyi Ukrayini aeroportu v Kishinevi ta organizuvati transfer dlya 175 pasazhiriv do Kiyeva 233 234 Takozh 12 lyutogo 2022 roku vidannya NOS povidomilo sho niderlandska aviakompaniya KLM timchasovo zupinyaye poloti do Ukrayini Naperedodni uryad Niderlandiv rekomenduvav gromadyanam krayini zalishiti Ukrayinu cherez bezpekovi riziki 235 Aviakompaniya Norwegian takozh timchasovo prizupinyaye poloti nad Ukrayinoyu u zv yazku iz bezpekovoyu situaciyeyu 236 237 V okremih ZMI povidomlyalosya sho ukrayinski strahovi kompaniyi 12 lyutogo 2022 roku otrimali povidomlennya vid perestrahuvalnogo brokera Llojda Lloyd s Velika Britaniya pro timchasove znyattya z pokrittya vsih opcij shodo pokrittya vijskovih rizikiv v aviacijnomu strahuvanni yak strahuvannya vidpovidalnosti pered tretimi osobami tak i KASKO litakiv 238 239 240 Pizno uvecheri 13 lyutogo 2022 roku Kabinet ministriv Ukrayini na pozachergovomu zasidanni pererozpodiliv 16 6 mlrd grn na garantuvannya bezpeki polotiv v umovah vijskovih navchan RF u Chornomu mori 241 Vidileni koshti budut spryamovani na nadannya neobhidnih garantij dlya strahovih ta lizingovih kompanij 242 Takozh Uryad vnis zmini do Poryadku vikoristannya koshtiv rezervnogo fondu byudzhetu nadavshi zmogu vitrachati koshti na zdijsnennya zapobigannya negativnim yavisham na rinku aviaperevezen pov yazanih iz nezdijsnennyam strahovogo pokrittya ekspluatantam abo vlasnikam povitryanih suden u povitryanomu prostori Ukrayini pid chas zbrojnoyi agresiyi proti Ukrayini zagrozoyu napadu ta bud yakih vijskovih dij na teritoriyi Ukrayini 242 14 lyutogo 2022 roku aviakompaniya Mizhnarodni Avialiniyi Ukrayini povidomila sho otrimala oficijne povidomlennya vid strahovih kompanij pro pripinennya strahuvannya litakiv dlya polotiv u povitryanomu prostori Ukrayini U zv yazku z cim MAU za vimogoyu lizingodavciv vidpravlyaye 5 litakiv Boeing 737 800 do Ispaniyi za umovi zberezhennya inshih povitryanih suden u floti kompaniyi 243 244 Okrim cogo 2 litaki aviakompaniyi vidpravlyayutsya na planove tehnichne obslugovuvannya dviguniv do Belgrada 243 19 lyutogo 2022 roku nimecka aviakompaniya Lufthansa shvejcarska aviakompaniya Swiss Airlines ta avstrijska aviakompaniya Austrian Airlines zayavili sho timchasovo prizupinyayut poloti do Ukrayini na tli zagostrennya rosijskoyi agresiyi 245 246 U zv yazku iz cim 19 lyutogo 2022 roku Ministerstvo infrastrukturi Ukrayini povidomilo sho MAU rozpochinaye prodazh kvitkiv na Myunhen ta Zhenevu dlya zabezpechennya aviaspoluchennya yake Lufthansa Group timchasovo ne mozhe vikonuvati Krim cogo MAU zbilshuye yemnist povitryanih suden za danimi marshrutami a Ministerstvo infrastrukturi vede peremovini z ukrayinskimi aviapereviznikami shodo mozhlivosti shonajshvidshogo zapusku dodatkovih rejsiv na marshruti yaki kompaniya Lufthansa Group ne zmozhe vikoristovuvati 247 21 lyutogo 2022 roku pressluzhba Ministerstva infrastrukturi Ukrayini u fejsbuci povidomilo sho aviakompaniyi Air France ta Vueling skasuvali rejsi z Kiyeva a kompaniya Mizhnarodni avialiniyi Ukrayini MAU prodovzhuvatime zdijsnyuvati rejsi za marshrutom Kiyiv Parizh zgidno z rozkladom na bilshomu povitryanomu sudni 248 249 Vtecha oligarhiv ta biznesmeniv charternimi rejsami Redaguvati 13 lyutogo 2022 roku vidannya Ukrayinska pravda povidomilo sho lishe u nedilyu z Kiyeva viletilo blizko 20 charteriv ta privatnih litakiv Takoyi kilkosti charteriv ne bulo za 6 rokiv sposterezhen 250 Okremi ZMI takij masovij vilit litakiv zakordon nazvali vtecheyu 251 252 Sered litakiv sho zalishili Ukrayinu v nedilyu borti Rinata Ahmetova hocha sam oligarh pokinuv krayinu she 30 sichnya ta kolishnogo nardepa vid OPZZh Borisa Kolesnikova Piznishe Kolesnikov napisav u Facebook sho perebuvaye u Kiyevi j ne zbirayetsya nikudi yihati a takozh prigroziv zhurnalistam sudom Za jogo slovami litak viletiv do Pragi na tehnichne obslugovuvannya 253 254 Privatnij bort na 50 osib takozh zamoviv deputat vid OPZZh miljoner Igor Abramovich Cej bort yak pishut zhurnalisti maye vivezti z Kiyeva u Viden rodichiv odnopartijciv a takozh biznes partneriv Abramovicha 253 254 U nedilyu viyihav z Ukrayini j biznesmeni Viktor Pinchuk Andrij Stavnicer ta Vadim Nesterenko a dnem ranishe Vadim Stolar ta Vasil Hmelnickij U pressluzhbi Stavnicera povidomili sho vin poletiv u vidryadzhennya i dnyami povernetsya v Ukrayinu A Hmelnickij poletiv iz komandoyu na navchannya i maye povernutisya v Ukrayinu 20 lyutogo 253 254 Biznesmen nardep vid OPZZh Vadim Novinskij viyihav z Ukrayini desyatogo lyutogo rejsom Kiyiv Myunhen Togo zh dnya viyihav za kordon Oleksandr Yaroslavskij kortezh yakogo zbiv na smert lyudinu Takozh z Ukrayini viletiv bort direktora Kiyivmiskbudu Igorya Kushnira 253 Myunhenska konferenciya z bezpeki 18 20 lyutogo 2022 roku Redaguvati Dokladnishe Myunhenska konferenciya z bezpekiPeredumovi Redaguvati Naperedodni Myunhenskoyi konferenciyi u ZMI povidomlyalosya sho u Bilomu domi buli sturbovani tim sho Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij vidvidaye Myunhensku konferenciyu z bezpeki ta vistupit iz promovoyu na tli zagostrennya situaciyi na Donbasi adzhe kreml mozhe skoristatisya situaciyeyu z vidsutnistyu Zelenskogo 255 Rosiya vidmovilasya vid uchasti v Myunhenskij bezpekovij konferenciyi yaka vidbuduvalasya 18 20 lyutogo 2022 roku v Nimechchini vpershe z 1999 roku vidkoli yiyi tudi zaproshuyut 256 Hid konferenciyi ta naslidki Redaguvati 19 lyutogo 2022 roku Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij vzyav uchast u Myunhenskij bezpekovij konferenciyi ta vistupiv z promovoyu Osnovnimi tezami promovi prezidenta buli neobhidnist onovlennya mizhnarodnoyi arhitekturi bezpeki ta potochna bezpekova situaciya a takozh prezident podyakuvav vsim derzhavam yaki pidtrimali Ukrayinu 257 Volodimir Zelenskij takozh zayaviv sho Ukrayina ne otrimala garantij bezpeki yaki yij obicyali za Budapeshtskim memorandumom v obmin na vidmovu vid yadernoyi zbroyi Vin nagolosiv sho v Ukrayini ye pravo vimagati perejti vid politiki umirotvorennya do zabezpechennya garantij bezpeki i miru Za jogo slovami z 2014 roku Ukrayina trichi namagalas sklikati konsultaciyi derzhav garantiv Budapeshtskogo memorandumu i trichi bezuspishno Prezident Ukrayini zaznachiv sho iniciyuye provedennya konsultacij u ramkah Budapeshtskogo memorandumu A yaksho voni znovu ne vidbudutsya abo za yih rezultatami ne bude konkretnih rishen shodo garantuvannya bezpeki Ukrayini Kiyiv matime povne pravo vvazhati sho Budapeshtskij memorandum ne pracyuye i usi paketni rishennya 1994 roku buli postavleni pid sumniv 257 258 Majzhe kozhen zahidnij topovij politik na konferenciyi prisvyachuvav Ukrayini pomitnu chastinu svoyeyi promovi ukrayinska ta shidnoyevropejska paneli zibrali anshlag u zali a Ukrayinskij lanch peretvorivsya na klyuchovu probochnu podiyu forumu i projshov z uchasti kilkoh ministriv oboroni ta zakordonnih sprav i glavi konferenciyi Volfganga Ishingera 259 Pidtrimka Ukrayini na konferenciyi bula osoblivo odnostajnoyu 259 Ekonomichna pidgotovka RedaguvatiZa 4 dni do pochatku vtorgnennya Sberbank Rosiyi skupiv usyu dostupnu jomu gotivku v Ukrayini 260 Vvedennya vijsk RF ta prodovzhennya eskalaciyi 21 23 lyutogo 2022 RedaguvatiViznannya tak zvanih DNR i LNR Redaguvati 21 lyutogo 2022 roku prezident RF pid chas svogo vistupu v teleefirah rosijskih telekanaliv zayaviv pro viznannya nezalezhnosti tak zvanih DNR ta LNR ta pidpisav vidpovidni ukazi 261 Takimi diyami vin porushiv suverenitet Ukrayini 262 normi mizhnarodnogo prava 263 ta mizhnarodni domovlenosti 264 Takozh na specialnij preskonferenciyi u Kremli prezident RF Volodimir Putin zayaviv sho Rosiya viznaye tak zvani DNR ta LNR u mezhah Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej 265 266 Vvedennya vijsk RF Redaguvati 22 lyutogo 2022 roku shvalila zvernennya rosijskogo prezidenta Volodimira Putina pro vikoristannya zbrojnih sil krayini za kordonom a same na teritoriyi samoprogoloshenih L DNR 267 Soyuznicka deklaraciya z Azerbajdzhanom Redaguvati Krim togo 22 lyutogo 2022 r Volodimir Putin ta Ilham Aliyev u Moskvi urochisto uklali Moskovsku deklaraciyu pro soyuznicku vzayemodiyu mizh Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu ta Rosijskoyu Federaciyeyu 268 Povnomasshtabna vijna 24 lyutogo 2022 RedaguvatiDokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 24 lyutogo 2022 roku Rosiya pochala povnomasshtabnu vijnu proti Ukrayini Blizko 4 godini za kiyivskim chasom UTC 2 24 lyutogo prezident RF Volodimir Putin ogolosiv pro voyennu operaciyu nibito z metoyu demilitarizaciyi ta denacifikaciyi Ukrayini cherez kilka hvilin pochalisya raketni udari po vsij Ukrayini v tomu chisli poblizu Kiyeva Rosijski vijska peretnuli kordon Ukrayini poblizu Harkova Hersona Chernigova Sum Chornobilya uvijshovshi z teritoriyi Rosiyi Bilorusi ta timchasovo okupovanogo Rosiyeyu Krimu 269 Ukrayinska armiya i sili samooboroni pochali chiniti sprotiv cherez sho vzhe v pershi dni agresiyi rosijska armiya zaznala znachnih vtrat u zhivij sili i tehnici Reakciyi RedaguvatiDokladnishe Reakciya na rosijsko ukrayinsku krizu z 2021 Soyuzna Derzhava Redaguvati Rosijska Federaciya Redaguvati Ministr zakordonnih sprav Rosiyi Sergij Lavrov zustrinetsya z derzhsekretarem SShA Entoni Blinkenom 2 grudnya 2021 rokuKreml postijno zaperechuvav sho maye bud yaki plani vtorgnennya v Ukrayinu 270 271 Prezident Rosiyi Volodimir Putin nazvav taki poboyuvannya trivozhnimi 130 Direktor rosijskoyi Sluzhbi zovnishnoyi rozvidki Sergij Narishkin vidkinuv povidomlennya pro mozhlive vtorgnennya v Ukrayinu stverdzhuyuchi sho ce zlovmisna propaganda Derzhdepu SShA 272 30 listopada 2021 roku prezident Rosiyi Volodimir Putin zayaviv sho rozshirennya prisutnosti NATO v Ukrayini osoblivo rozgortannya bud yakih raket velikoyi dalnosti zdatnih vraziti rosijski mista abo sistemi protiraketnoyi oboroni podibni do tih v Rumuniyi ta Polshi bude chervonoyu liniyeyu pitannya dlya Rosiyi 273 274 275 U sichni 2022 roku vice spiker Radi Federaciyi Mikola Zhuravlov poperediv sho Yevropa ne otrimaye prirodnij gaz naftu ta metali z Rosiyi u razi vidklyuchennya Rosiyi vid mizhnarodnoyi platizhnoyi sistemi SWIFT do togo zh takij krok nemozhlivij oskilki dlya cogo znadobitsya zgoda vsih krayin uchasnic ciyeyi sistemi 276 Prezident prezident Bilorusi Oleksandr Lukashenko zayaviv sho Soyuzna Derzhava ne hoche vijni ale yaksho htos yiyi smikatime vvoditime sankciyi chi zalyakuvatime to malo ne zdastsya oskilki za jogo slovami voni neperemozhni 277 Takozh vin zayaviv sho vidpravit na kordon iz Ukrayinoyu cilij kontingent biloruskoyi armiyi bo nibito ukrayinci pochali styaguvati tudi vijska 278 18 sichnya u blozi Digital Forensic Research Lab pri ekspertnij grupi Atlantic Council bulo opublikovano oglyad pributtya rosijskih vijsk do Respubliki Bilorus Zokrema tam jshlosya pro rozvantazhennya rosijskih reaktivnih sistem zalpovogo vognyu Uragan na stanciyi Rechicya na Gomelshini na pivnich vid Kiyeva 279 Ukrayina Redaguvati Derzhsekretar SShA Entoni Blinken provodit spilnu presu v Kiyevi z ministrom zakordonnih sprav Ukrayini Dmitrom Kuleboyu u sichni 2022 rokuV interv yu francuzkij gazeti Liberation u kvitni 2021 roku ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba zayaviv sho naroshuvannya rosijskih vijsk bilya kordonu z Ukrayinoyu ta pogirshennya situaciyi na shodi Ukrayini ye najtyazhchimi z momentu napadu na ukrayinskih moryakiv u Kerchenskij protoci v listopadi 2018 roku 95 U listopadi 2021 roku kerivnik ukrayinskoyi vijskovoyi rozvidki Kirilo Budanov zayaviv sho Rosiya gotuyetsya do napadu do kincya sichnya abo pochatku lyutogo 2022 roku 280 25 sichnya 2022 roku ministr oboroni Oleksij Reznikov zayaviv sho ne bachit bezposerednoyi zagrozi povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu vin napolyagav sho za visim rokiv zagroza istotno ne zrosla oskilki rosijska armiya ne sformuvala udarnu grupu yaka bula b zdatna zdijsniti vtorgnennya 281 282 14 lyutogo 2022 roku Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij zvernuvsya do narodu shodo yednosti ukrayinskogo suspilstva a takozh ogolosiv 16 lyutogo Dnem yednannya 283 284 Derzhavi j organizaciyi Redaguvati Komitet Yevropejskogo Soyuzu z politiki ta bezpeki zbirayetsya v sichni 2022 roku shob obgovoriti krizu Albaniya ta Kosovo Na pochatku grudnya 2021 roku polkovnik Zbrojnih sil Albaniyi Ardian Lulaj i kosovskij nachalnik viddilu strategichnih komunikacij polkovnik Sefer Isufi zayavili sho yihni krayini budut gotovi rozgornuti zbrojni sili Albaniyi ta Sili bezpeki Kosovo v peredbachuvanij majbutnij misiyi v Ukrayini yaksho SShA virishat ocholiti take pochinannya 16 Vatikan 23 sichnya 2022 roku Papa Francisk skazav Ya iz zanepokoyennyam slidkuyu za zrostannyam napruzhenosti yaka zagrozhuye zavdati novogo udaru miru v Ukrayini ta postaviti pid sumniv bezpeku yevropejskogo kontinentu z she bilshimi naslidkami 285 Belgiya 24 sichnya glava oboronnogo vidomstva Belgiyi Mishel Gofman zayaviv sho belgijski vijska perebuvayut u rezhimi ochikuvannya na Baltici i gotovi vtrutitisya protyagom pevnogo chasu ale sogodni she zanadto rano govoriti de i yak maye zagostritisya situaciya 25 Bolgariya Na pochatku sichnya ministr oboroni Bolgariyi Stefan Yanev vidpoviv na parlamentske pitannya shodo rozmishennya dodatkovih vijskovih chastin na teritoriyi Bolgariyi sho Bolgariya vistupaye proti eskalaciyi vijskovih zahodiv do togo yak budut vikoristani vsi inshi diplomatichni zasobi i sho Bolgariya poki sho ne maye nacionalnoyi poziciyi po situaciyi 286 21 sichnya ministr zakordonnih sprav Bolgariyi Kiril Petkov zasudiv zaklik Rosiyi do vihodu Bolgariyi z NATO i vivedennya vijsk NATO z Bolgariyi ta Rumuniyi a prezident Rumen Radyev nazvav cyu zayavu neprijnyatnoyu 287 Daniya 13 sichnya 2022 roku Daniya vidpravila chotiri vinishuvachi F 16 i fregat z ekipazhem u 160 osib do krayin Baltiyi dlya posilennya peredovoyi prisutnosti NATO ta patrulyuvannya morya 288 289 Estoniya Latviya ta Litva 10 sichnya 2022 roku Litovska Derzhavna rada oboroni vidbulasya dlya obgovorennya rosijsko ukrayinskoyi napruzhenosti U vidpovid na agresivnu povedinku rosijskih vijskovih Rada virishila zbilshiti kilkist vijsk i priskoriti plani modernizaciyi vijsk 290 17 sichnya Latviya zbilshila vijskovu prisutnist u shidnij chastini krayini 19 sichnya prem yer ministr Estoniyi ogolosiv pro nadzvichajne zbilshennya vitrat na oboronu na 380 miljoniv yevro na potochnij finansovij rik 291 Krayini Baltiyi takozh virishili priskoriti zakupivlyu vlasnih ozbroyen u tomu chisli spilnoyi reaktivnoyi artilerijskoyi sistemi Estoniya Latviya ta Litva takozh zvernulisya z prohannyam zbilshiti vijskove rozmishennya vijsk NATO ta SShA v Pribaltici shob strimati agresivnu povedinku Rosiyi 292 Krayini Baltiyi takozh zayavili sho nadadut Ukrayini yak letalnu tak i neletalnu vijskovu pidtrimku 186 187 188 Krim togo tri krayini virishili priskoriti zakupivlyu vlasnih ozbroyen vklyuchayuchi spilnu raketno artilerijsku sistemu 293 294 Yevropejskij Soyuz 24 sichnya 2022 roku cherez konflikt Yevropejska komisiya zaproponuvala finansovu dopomogu Ukrayini v rozmiri 1 2 milyarda yevro u viglyadi grantiv i pozik 295 Izrayil Izrayil rozglyadaye mozhlivist vivezennya tisyach yevreyiv z Ukrayini oskilki napruga u vidnosinah z Rosiyeyu zrostaye 296 Irlandiya Cherez rosijski vijskovo morski navchannya v 240 km vid pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Irlandiyi ministr zakordonnih sprav Irlandiyi Sajmon Koveni zayaviv sho Rosiyu ne vitayut 297 Ispaniya 20 sichnya 2022 roku ministr oboroni Ispaniyi Margarita Robles ogolosila pro rozgortannya VMS Ispaniyi v Chornomu mori Korabel Meteoro yakij vikonuvav rol tralshika vzhe buv u marshruti a fregat Blas de Lezo vidpliv 22 sichnya Vona takozh ogolosila sho uryad Ispaniyi rozglyadaye mozhlivist rozmishennya VPS u Bolgariyi 191 Ministr zakordonnih sprav Ispaniyi Hose Manuel Albares takozh zayaviv sho Ispaniya hoche dialogu ale yaksho vin ne prinese plodiv zvichajno Ispaniya bude stoyati za svoyih yevropejskih partneriv i svoyih soyuznikiv po NATO ob yednanih u strimuvanni 298 Vistupayuchi v parlamenti 3 lyutogo prezident Italiyi Serdzhio Mattarella zasudiv povedinku Rosiyi Italiya 3 lyutogo pid chas svoyeyi drugoyi inavguracijnoyi promovi prezident Italiyi Serdzhio Mattarella skazav sho ne mozhe zmiritisya z tim sho viter konfrontaciyi znovu dme na kontinent yakij perezhiv tragediyi Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen 299 300 Prem yer ministr Mario Dragi nagolosiv na vazhlivosti roboti nad deeskalaciyeyu napruzhenosti u svitli serjoznih naslidkiv yaki matime zagostrennya krizi 301 11 lyutogo 2022 roku v Rizi na zustrichi zi svoyim latvijskim kolegoyu Artisom Pabriksom ministr oboroni Italiyi Lorenco Gerini zaklikav do konstruktivnogo dialogu z Rosiyeyu dlya poslablennya napruzhenosti 302 13 lyutogo uryad Italiyi zayaviv pro gotovnist rozmistiti 1000 soldativ na shidnomu kordoni NATO 303 Ministr zakordonnih sprav Italiyi Luyidzhi Di Majo 15 lyutogo 2022 roku pribuv do Kiyeva dlya zustrichi z ukrayinskim kolegoyu Dmitrom Kuleboyu a 17 lyutogo proviv dvostoronnyu zustrich z ministrom zakordonnih sprav Rosiyi Sergiyem Lavrovim 304 U Moskvi Di Majo zayaviv sho Italiya zavzhdi bula u pershih ryadah u poshukah diplomatichnogo rishennya Rosiya ta Ukrayina mozhut rozrahovuvati na Italiyu u dosyagnenni diplomatichnogo rishennya 305 Kanada U sichni 2022 roku prem yer ministr Kanadi Dzhastin Tryudo zayaviv sho Kanada nadast Ukrayini kredit u rozmiri 120 mln kanadskih dolariv ale ne peredast vijskovu tehniku 306 Kitajska Narodna Respublika Lider Kitayu ta generalnij sekretar KPK Si Czinpin pidtrimav vimogu Rosiyi pro te shob Ukrayina nikoli ne vhodila do NATO 307 14 sichnya 2022 roku rechnik MZS Kitayu pidkresliv sho vsi krayini povinni dotrimuvatisya tradicijnoyi rezolyuciyi OON pro Olimpijske peremir ya za sim dniv do pochatku Olimpijskih igor do semi dniv pislya zakinchennya Paralimpijskih igor posilayuchis na obidva majbutni Zimovi Olimpijski igri 2022 roku v Pekini yaki vidbudutsya z 4 lyutogo 2022 roku po 20 lyutogo 2022 roku a takozh majbutni zimovi Paralimpijski igri v Pekini 2022 roku yaki vidbudutsya z 4 bereznya 2022 roku po 13 bereznya 2022 roku Takim chinom vidpovidno do cogo terminu zaproponovana rezolyuciya pro peremir ya rozpochnetsya z peremir ya 28 sichnya 2022 roku ta zavershitsya 20 bereznya 2022 roku 308 Niderlandi 21 sichnya 2022 roku ministr zakordonnih sprav Niderlandiv Vopke Hekstra zayaviv sho Niderlandi vidkriti dlya nadannya Ukrayini oboronnoyi vijskovoyi pidtrimki Hekstra zayaviv sho Ukrayina zvernulasya do Niderlandiv z prohannyam pro dopomogu v ozbroyenni v chetver 20 sichnya 2022 roku Bilshist u parlamenti pidtrimuye vidpravku zbroyi v krayinu 193 194 Krim togo Niderlandi takozh vidpravlyat dva F 35 do Bolgariyi v ramkah rozshirenoyi misiyi NATO z povitryanogo sposterezhennya 195 Nimechchina U kvitni 2021 roku pid chas telefonnoyi rozmovi z prezidentom Rosiyi Volodimirom Putinim kancler Nimechchini Angela Merkel zazhadala vid glavi Kremlya skorotiti svoyu vijskovu prisutnist bilya kordoniv Ukrayini 97 U grudni 2021 roku kancler Nimechchini Olaf Sholc poperediv pro naslidki dlya gazoprovodu Pivnichnij potik 2 rosijskogo proyektu gazoprovodu yakim upravlyaye Gazprom yakij postachaye prirodnij gaz do Nimechchini 309 310 U sichni 2022 roku ministr zakordonnih sprav Nimechchini Annalena Berbok poperedila sho bud yaka podalsha eskalaciya matime visoku cinu dlya rosijskogo rezhimu ekonomichnoyi politichnoyi ta strategichnoyi 311 Nimechchina prodovzhuye politiku ne nadavati Ukrayini letalnu zbroyu 312 Ministr oboroni Nimechchini Kristin Lambreht zayavila sho Nimechchina hoche deeskalaciyi napruzhenosti i sho postachannya zbroyi ne bude korisnim 313 Ukrayina takozh zayavila sho nimecka administraciya blokuye postachannya zbroyi cherez NATO 314 21 sichnya 2022 roku povidomlyalosya sho Nimechchina zablokuvala Estoniyu eksport zbroyi nimeckogo pohodzhennya 315 22 lyutogo 2022 roku kancler Sholc zupiniv proceduru uzgodzhennya Pivnichnogo potoku 2 316 NATO NATO stalo tochkoyu spalahu rosijsko ukrayinskoyi krizi Rosijskij uryad vimagaye vid NATO pripiniti prijom novih chleniv i rishuche vistupaye proti mozhlivogo vstupu do NATO Gruziyi chi Ukrayini 317 NATO neodnorazovo zaklikalo Rosiyu povazhati suverenitet i teritorialnu cilisnist Ukrayini i zasudzhuvala aneksiyu Rosiyeyu Krimu v 2014 roci i pidtrimuvanih Rosiyeyu separatistiv na shodi Donbasu zaklikayuchi do virishennya konfliktu na Donbasi za dopomogoyu Minskih ugod U grudni 2021 roku koli Rosiya prodovzhuvala vijskove naroshuvannya na kordonah Ukrayini Parlamentska asambleya NATO zustrilasya z ukrayinskimi liderami shob pidtverditi pidtrimku Ukrayini z boku Alyansu zaklikati chleniv NATO posiliti dostavku oboronnih sistem ozbroyennya Ukrayini ta protidiyati rosijskij dezinformaciyi 318 NATO i SShA pidtverdili politiku NATO vidkritih dverej stverdzhuyuchi sho krayini povinni vilno vibirati vstupati do NATO chi ni 319 Generalnij sekretar NATO Yens Stoltenberg skazav sho Nihto inshij ne maye prava namagatisya naklasti veto chi vtruchatisya v cej proces I ce stosuyetsya fundamentalnih principiv yevropejskoyi bezpeki Jdetsya pro pravo kozhnoyi naciyi obirati svij vlasnij shlyah 320 V interv yu v sichni 2021 roku Stoltenberg pidtverdiv podvijnij pidhid NATO do Rosiyi skazavshi Mi gotovi do dialogu z Rosiyeyu ale mi nikoli ne pidemo na kompromis shodo osnovnih principiv yevropejskoyi bezpeki U Rosiyi ye vibir shob abo vstupati v dialog z NATO i zahidnimi soyuznikami abo vibrati konfrontaciyu Nam potribno chitko rozumiti perspektivu togo sho Rosiya znovu vikoristaye vijskovu silu proti Ukrayini Mi nadamo pidtrimku Ukrayini shob vona mogla zmicniti svoyu zdatnist zahishatisya 321 24 sichnya NATO ogolosila sho napravit dodatkovi vijskovi sili do svoyih shidnih chleniv cherez pogirshennya situaciyi z bezpekoyu NATO prodovzhit vzhivati vsih neobhidnih zahodiv dlya zahistu ta zahistu vsih soyuznikiv u tomu chisli shlyahom posilennya shidnoyi chastini alyansu 322 Zastupnik ministra zakordonnih sprav Rosiyi Oleksandr Grushko zasudiv rozgortannya zayavivshi sho vijskovij alyans demonizuye Rosiyu shob vipravdati vijskovu aktivnist na shidnomu flanzi NATO 323 Nova Zelandiya Ministr zakordonnih sprav Novoyi Zelandiyi Nanaya Mahuta zayavila sho uryad Novoyi Zelandiyi sturbovanij naroshuvannyam rosijskoyi armiyi na ukrayinskomu kordoni ta pidtrimuye suverenitet i teritorialnu cilisnist Ukrayini Vona zaklikala Rosiyu zniziti napruzhenist vidpovidno do mizhnarodnogo prava Prem yer ministr Dzhasinda Ardern povtorila slova Mahuti zayavivshi sho Nova Zelandiya rozglyadaye mozhlivist zastosuvannya cilespryamovanih sankcij proti Moskvi 30 Polsha Prezident Polshi Andzhej Duda zayaviv sho Ukrayina mozhe rozrahovuvati na pidtrimku Polshi yaksho Rosiya atakuye i zaklikav do yedinoyi poziciyi v Yevropi 324 21 sichnya golova Byuro nacionalnoyi bezpeki Pavlo Soloh zayaviv sho pidtrimka Ukrayini ye odnim iz klyuchovih prioritetiv politiki prezidenta Andzheya Dudi a Duda i Zelenskij obgovorili mozhlivist podalshih postavok oboronnogo obladnannya Polshi ta NATO 325 Respublika Kitaj 28 sichnya 2022 roku prezident Caj Inven doruchila Radi nacionalnoyi bezpeki stvoriti specialnu grupu yaka sposterigaye za podiyami v Ukrayini Vona porivnyala vijskove naroshuvannya Rosiyi z neodnorazovim vtorgnennyam Kitayu v PVO Tajvanyu zayavivshi sho Tajvan trivalij chas stikavsya z vijskovimi zagrozami ta zalyakuvannyami z boku Kitayu Tomu mi spivchuvayemo situaciyi v Ukrayini a takozh pidtrimuyemo zusillya vsih storin dlya pidtrimki regionalnoyi bezpeki i zaklikayut do mirnogo dialogu 33 Slovachchina Ministr zakordonnih sprav Slovachchini Ivan Korchok zayaviv sho pripinennya vognyu ta ogoloshennya pro zbilshennya vijskovoyi potuzhnosti Rosiyi na kordoni z Ukrayinoyu viklikaye zanepokoyennya ta zaklikaye do deeskalaciyi napruzhenosti 91 Spoluchene Korolivstvo Prem yer ministr Spoluchenogo Korolivstva Boris Dzhonson zayaviv sho jogo krayina sturbovana diyalnistyu Rosiyi v okupovanomu Krimu ta na kordoni z Ukrayinoyu Pro ce vin skazav pid chas telefonnoyi rozmovi z Prezidentom Ukrayini Volodimirom Zelenskim 326 Nachalnik shtabu oboroni admiral ser Toni Radakin poperediv sho povne vtorgnennya v Ukrayinu bude v takih masshtabah yakih u Yevropi ne bulo z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni 327 17 sichnya 2022 roku ministr oboroni Spoluchenogo Korolivstva Ben Volles ogolosiv sho Spoluchene Korolivstvo postavilo Ukrayini 1100 protitankovih raket maloyi dalnosti 10 20 sichnya Sky News povidomila sho 2000 protitankovih raket maloyi dalnosti MBT NLAW buli dostavleni chislennimi transportnimi litakami C 17 Korolivskih VPS yaki litali mizh Spoluchenim Korolivstvom ta Ukrayinoyu 190 Ministr zakordonnih sprav Liz Trass napisala v Twitter sho Spoluchene Korolivstva ne poterpit zmovu Kremlya shodo vstanovlennya prorosijskogo liderstva v Ukrayini na choli z Yevgeniyem Murayevim 328 Vice prem yer Dominik Raab zayaviv sho isnuye duzhe znachnij rizik vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu i zaklikav Putina vidstupiti vid prirvi 329 Spolucheni Shtati Ameriki 2 kvitnya 2021 roku prezident Dzho Bajden proviv pershu telefonnu rozmovu z prezidentom Ukrayini Volodimirom Zelenskim 83 13 kvitnya Bajden proviv telefonnu rozmovu z prezidentom Rosiyi Putinim Bajden pidkresliv nepohitnu viddanist Spoluchenih Shtativ suverenitetu ta teritorialnij cilisnosti Ukrayini Bajden takozh visloviv zanepokoyennya SShA z privodu raptovogo naroshuvannya rosijskih vijskovih v okupovanomu Krimu ta na kordonah Ukrayini i zaklikav Rosiyu do deeskalaciyi napruzhenosti 107 330 U seredini kvitnya 2021 roku Ministerstvo finansiv SShA razom iz YeS Spoluchenim Korolivstvom Avstraliyeyu ta Kanadoyu vveli sankciyi proti vosmi fizichnih ta yuridichnih osib pov yazanih iz trivayuchoyu okupaciyeyu ta represiyami Rosiyeyu v Krimu 331 19 sichnya 2022 roku prezident Bajden zayaviv sho vvazhaye sho Rosiya vtorgnetsya v Ukrayinu 332 Bajden skazav sho povnomasshtabne vtorgnennya v Ukrayinu bude najznachnishoyu podiyeyu yaka stalasya u sviti z poglyadu vijni ta miru z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni 333 22 sichnya 2022 roku posolstvo SShA v Kiyevi zvernulosya do Derzhdepartamentu SShA z prohannyam pro evakuaciyu nevazhlivogo personalu razom iz yihnimi rodinami 334 Derzhdepartament oprilyudniv rekomendaciyu ne yizditi v Ukrayinu chi Rosiyu posilayuchis na trivayuchu naprugu na rosijsko ukrayinskomu kordoni ta COVID 19 335 Finlyandiya ta Shveciya Propoziciyi Rosiyi pro te sho NATO ne prijme novih chleniv zaznali rizkoyi kritiki z boku Shveciyi ta Finlyandiyi yaki dotrimuvalisya nejtralitetu U sichni 2022 roku i prezident Finlyandiyi Sauli Niinisto i prem yer ministr Sanna Marin napolyagali na pravi Finlyandiyi virishuvati do yakih soyuziv vona mozhe priyednatisya 336 Shveciya vislovila taku zh poziciyu sho tilki shvedskij narod maye virishuvati chi povinna Shveciya vstupati v NATO 337 Rosijski zagrozi viklikali diskusiyu v oboh krayinah chi varto yim podavati zayavku na chlenstvo v NATO 338 339 13 sichnya zbrojni sili Shveciyi ogolosili pro vvedennya vijsk na strategichnij ostriv Gotland u vidpovid na nezvichajnu vijskovu aktivnist Rosiyi 340 Franciya Ministr Yevropi ta zakordonnih sprav Franciyi Zhan Iv Le Drian zaznachiv sho Franciya yak i Ukrayina z trivogoyu stezhit za vidvedennyam rosijskih vijsk do kordoniv nashoyi krayini ta timchasovo okupovanih teritorij Vin zapevniv u prodovzhenni pidtrimki Franciyeyu suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini Glava francuzkoyi diplomatiyi osoblivo vidznachiv rozvazhlivi ta mudri diyi Ukrayini v ninishnij situaciyi 100 Horvatiya 19 sichnya 2022 roku prem yer ministr Horvatiyi Andrej Plenkovich vistupayuchi pered Saborom zayaviv sho situaciya na shodi Ukrayini ye duzhe trivozhnoyu i najbilsh napruzhenoyu z 2014 roku i skazav Horvatiya ne hoche eskalaciyi situaciyi i vona bude reaguvati chitko i rishuche shob zapobigti bud yakij nestabilnosti 341 342 25 sichnya 2022 roku prezident Horvatiyi Zoran Milanovich vidznachayuchi te sho vin nazvav naroshuvannyam vijsk NATO v regioni ta neposlidovnoyu ta nebezpechnoyu povedinkoyu administraciyi Bajdena u spravah mizhnarodnoyi bezpeki ta pidkreslyuyuchi svoyu rol yak horvatskogo golovnokomanduvach zayaviv presi Mi ne mayemo do cogo niyakogo vidnoshennya i ne budemo mati do cogo zhodnogo vidnoshennya Ya ce garantuyu Horvatiya ne nadsilatime zhodnih vijsk u razi eskalaciyi Navpaki vin vidklikaye vsi vijska do ostannogo horvatskogo soldata 343 344 Dali Milanovich skazav sho neobhidno znajti domovlenist pro zadovolennya interesiv bezpeki Rosiyi i sho gostra kriza navkolo Ukrayini v pershu chergu viznachayetsya dinamikoyu vnutrishnoyi politiki SShA 344 Togo zh dnya prem yer ministr Andrij Plenkovich vidreaguvav na zauvazhennya prezidenta skazavshi sho pochuvshi tih na jogo dumku ce govorit yakijs rosijskij chinovnik vin takozh prinis vibachennya Ukrayini ta yiyi uryadu za zvinuvachennya Milanovicha shodo Ukrayini yak odnoyi z najbilsh korumpovanih derzhav i povtoriv sho Horvatiya pidtrimuye teritorialnu cilisnist Ukrayini a horvatskih vijsk v Ukrayini ne bulo vodnochas zayava prezidenta ne mav zhodnogo vidnoshennya do politiki uryadu Respubliki Horvatiya 345 Chehiya 26 sichnya 2021 roku uryadom Chehiyi bulo uhvaleno rishennya pro vidpravlennya do Ukrayini 4006 odinic artilerijskih snaryadiv kalibrom 152 mm na sumu 1 450 000 yevro 36 6 miljona kron 346 Postavka bude oformlena yak dogovir pro daruvannya Pozhertvuvani boyepripasi vikoristovuyutsya cheskoyu armiyeyu dlya samohidnih garmatnih gaubic DANA 347 Yaponiya Prem yer ministr Yaponiyi Kisida Fumio zayaviv sho vin i Bajden budut tisno spivpracyuvati shob zapobigti vtorgnennyu Rosiyi v Ukrayinu i pidtrimuvati tisni kontakti z inshimi soyuznikami ta partnerami ta prodovzhuvati spilkuvannya z privodu togo sho bud yakij napad bude zustrinuto rishuchimi diyami Bajden skazav sho dlya nogo bula chest zustritisya z prem yer ministrom Kisidoyu dlya podalshogo zmicnennya amerikano yaponskogo alyansu narizhnogo kamenyu miru ta bezpeki v Indo Tihookeanskomu regioni ta v usomu sviti 348 Civilne suspilstvo Redaguvati Biloruska opoziciya 24 sichnya biloruski aktivisti zayavili sho zlamali serveri bazi danih i robochi stanciyi Biloruskoyi zaliznici za dopomogoyu program vimagachiv zalishivshi sistemi avtomatizaciyi ta bezpeki Voni poobicyali rozshifruvati sistemi za umovi zvilnennya 50 politv yazniv i zaboroni v yizdu rosijskih vijskovih do Bilorusi Koordinator gromadyanskoyi kampaniyi Yevropejska Bilorus Dmitro Bondarenko 26 sichnya 2021 roku rozpoviv v interv yu sajtu Hartyya 97 sho vvazhaye sho u razi rosijskoyi agresiyi desyatki tisyach bilorusiv voyuvatimut proti Rosijskoyi Federaciyi na boci Ukrayini ta zahishatimut nezalezhnist svoyeyi krayini Vin upevnenij sho pragnennya Putina ta rosijskih generaliv bryazkati zbroyeyu rozpochati agresiyu proti Ukrayini ta inshih krayin pohodit vid slabkosti Adzhe porivnyano zi svitovimi centrami sili z Yevropejskim Soyuzom SShA tim zhe Kitayem Rosiya za ostanni 20 rokiv za chasiv pravlinnya Putina peretvorilasya na zhebraka agresivnogo huligana 349 Anonimus grupa hakeriv decentralizovana grupa hakeriv prisvyatila deyaki zi svoyih defejsiv vebsajtiv u tomu chisli vebsajtiv sho nalezhat Organizaciyi Ob yednanih Nacij ta Polyarnomu naukovo doslidnomu institutu Kitayu dlya prosuvannya propozicij shodo rozryadki krizi u tomu chisli zaklikayuchi do stvorennya nejtralnogo ugrupovannya krayin zatisnutih mizh NATO ta Rosiyeyu do yakih uvijshli b Ukrayina Finlyandiya Bilorus Gruziya Virmeniya Azerbajdzhan ta Moldova Anonimni stverdzhuvali sho tak zvanij nejtralnij poyas bezpeki mozhe sluzhiti alyansom podibnim do NATO abo Organizaciyi Dogovoru pro kolektivnu bezpeku ODKB yakij diye yak sanitarnij kordon mizh krayinami NATO ta ODKB shob zaspokoyiti poboyuvannya Rosiyi ne vtrachayuchi pri comu NATO jogo oblichchya Krim togo voni vstavili stattyu starshogo naukovogo spivrobitnika Institutu vidpovidalnogo derzhavnogo upravlinnya Kvinsi Anatoliya Livena Usunennya zagrozi vijni v Ukrayini na storinci z defejsom i zaklikali do referendumu pro te chi slid imovirno sliduvati isnuyuchomu Minskomu protokolu abo peredati pidkontrolni separatistam teritoriyi separatistam Mirotvorcha administraciya OON Piznishe na drugomu referendumi u separatistskih regionah viborcyam bude zaproponovano obrati z yednannya z Ukrayinoyu zdobuttya nezalezhnosti chi priyednannya do Rosiyi 350 351 Div takozh RedaguvatiRosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 Rosijsko ukrayinski vidnosini Rosijska intervenciya do Krimu 2014 Vijna na shodi Ukrayini Rosijsko ukrayinski vijni Rosijska pidrivna diyalnist v Ukrayini Vidnosini Rosiya NATO Vidnosini Ukrayina NATO Mizhnarodna koaliciya na pidtrimku Ukrayini Perelik chornomorskih incidentiv za uchasti Rosiyi ta Ukrayini Rosijsko biloruski navchannya Soyuzna rishuchist 2022 Primitki Redaguvati Kiberpartizany zayavili o vzlome serverov BZhD i vystavili ultimatum rezhimu Hartiya 97 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 Biloruski kiberpartizani zlamali server zaliznici shob ne pustiti rosijski vijska v krayinu Livij bereg 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 Denmark announces comprehensive support program to Ukraine Ministerstvo zakordonnih sprav Daniyi 16 sichnya 2022 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 SShA dozvolili krayinam Baltiyi peredati Ukrayini amerikansku zbroyu Radio Svoboda 20 sichnya 2022 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Espana moviliza dos buques y ofrece cazas a la OTAN en plena escalada con Rusia sobre Ucrania Ispaniya mobilizuye dva korabli ta proponuye nadati NATO soldat u vipadku rosijskoyi eskalaciyi ElDiario es isp 20 sichnya 2022 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 a b v g d e zh i k l m n p r The Military Balance 2021 Mizhnarodnij institut strategichnih doslidzhen Latviya nadast Ukrayini ozbroyennya Deutsche Welle 20 sichnya 2022 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Goncharov Kostyantin 9 grudnya 2021 Litva peredala Ukrayini partiyu vijskovoyi dopomogi Deutsche Welle Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Is the Ukrainian military really a David against the Russian Goliath France24 20 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 a b v Larisa Brown Defence red 18 sichnya 2022 British anti tank weapons sent to defend Ukraine from Russia The Times angl ISSN 0140 0460 Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 US small arms and ammo arrive in Ukraine as Pentagon details troops to train country s military CNN Arhiv originalu za 9 grudnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 West wishes Turkey s growing relationship with Ukraine Yevropejska rada z mizhnarodnih vidnosin 12 travnya 2021 Arhiv originalu za 31 grudnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2022 US allows NATO allies to send American made weapons to Ukraine The Hill 20 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Chehiya gotova nadati Ukrayini zbroyu ta vijskove obladnannya 24 Kanal 20 sichnya 2022 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Marise Payne says Aussie troops won t be sent to Ukraine but cyber assistance to be rendered NCA Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 a b v Kosovo Albania Ready to Help any Potential US led Ukraine Mission BalkanInsight Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 28 sichnya 2022 Bulgaria will host fighter jets from Spain and the Netherlands Euractiv Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 28 sichnya 2022 Cabinet opens to defensive arms supplies to Ukraine Algemeen Dagblad Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 Nimechchina peredast Ukrayini polovij shpital dlya vijskovih ministr oboroni FRN Radio Svoboda 22 sichnya 2022 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Kunickij Oleksandr 26 sichnya 2022 Nimechchina nadast Ukrayini 5 tisyach sholomiv Deutsche Welle Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 On NATO s request North Macedonia will take part Croatia We will withdraw soldiers b92 Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 28 sichnya 2022 Romania is ready to host increased NATO troops if needed president says Reuters 26 sichnya 2022 Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 angl Presidents of Ukraine and Azerbaijan signed a Joint Declaration on Deepening Strategic Partnership Official website of the President of Ukraine Prezident Ukrayini 14 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Cetiner Yusuf 18 sichnya 2022 Presidents of Ukraine and Azerbaijan Sign a Joint Declaration on Deepening Strategic Partnership Overt Defence Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 a b Belgian army has troops prepared if Ukraine situation escalates Belgijska armiya maye soldativ pidgotovanih do vipadku eskalaciyi v Ukrayini angl The Brussels Times 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Greece Backs Strong EU Action on Russia Amid Putin Ukraine Moves Bloomberg Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 Georgia expresses solidarity with Ukraine amid Russia s aggressive actions Ukrinform 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 angl Taoiseach describes Ukraine situation as serious and advises against non essential travel The Irish Times Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 28 sichnya 2022 Italy US warn of serious consequences over escalation of Russia Ukraine crisis Global Village Space Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 27 sichnya 2022 a b Manch Thomas 26 sichnya 2022 MFAT advises New Zealanders in Ukraine to consider leaving due to fears of Russian invasion Stuff Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Invading Ukraine a major bad decision warns Norwegian PM CNN Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 28 sichnya 2022 Portugal and Ukraine have relationship of excellence says FM Euractiv Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 28 sichnya 2022 a b Taiwan president expresses empathy for Ukraine s situation Reuters 28 sichnya 2022 Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 angl Diplomatic solution important and so is the protection of our people Slovak ministers say The Slovak Spectator Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 27 sichnya 2022 Finland enhances military readiness as tension rises over Ukraine Reuters Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 27 sichnya 2022 Macron a Poutine Paris entend defendre l integrite territoriale de l Ukraine LExpress fr fr 15 listopada 2021 Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2022 Ultimatum russe Macron pret a envoyer l armee en Roumanie la crise ukrainienne prend de l ampleur midilibre fr fr Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Yaponiya obicyaye spilnu zi SShA vidpovid na agresiyu Rosiyi proti Ukrayini Ukrinform 23 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Zaharova RF ta Bilorus zmusheni reaguvati na naroshuvannya sil NATO bilya spilnih kordoniv Rossijskaya gazeta Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 Prezident Iranu v Moskvi zayaviv pro majbutnij rozpad NATO Radio Svoboda Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya2022 Kitaj pidtrimuye zanepokoyennya bezpeki Rosiyi v krizi z Zahodom cherez Ukrayinu Financial Times Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 27 sichnya2022 Greg Fox 165 members of Florida National Guard in Ukraine wesh com angl Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 Darfor utbildar Sverige ukrainska sakerhetsstyrkor Navisho Shveciya trenuye ukrayinski silovi strukturi shved Zbrojni sili Shveciyi 14 grudnya 2022 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 Rosiya v proyektah ugod iz NATO ta SShA vimagaye zobov yazan ne prijmati Ukrayinu do Alyansu Radio Svoboda 17 grudnya 2022 Roth Andrew Borger Julian 21 lyutogo 2022 Ukraine Putin orders troops into Donetsk and Luhansk on peacekeeping duties The Guardian en GB Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Rainford Sarah 21 lyutogo 2022 Russia recognises Ukraine separatist regions as independent states BBC en GB Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Sanger David E 10 sichnya 2022 In U S Russia Talks How Far Can Putin Turn Back the Clock The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 Putin to mull options if West refuses guarantees on Ukraine Associated Press angl 26 grudnya 2021 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 Gongloff Mark 13 sichnya 2022 Putin Launches an Unwelcome Cold War Reboot Bloomberg com Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 Bush backs Ukraine on Nato bid BBC News 1 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 16 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Calamur Krishnadev 27 lyutogo 2014 Crimea A Gift To Ukraine Becomes A Political Flash Point NPR Arhiv originalu za 10 travnya 2015 Procitovano 24 sichnya 2022 Keating Joshua 25 lyutogo 2014 Kruschev s Gift Slate Arhiv originalu za 21 chervnya 2018 Procitovano 24 sichnya 2022 Krim Ubertragung War der Dnjepr Kanal der Grund Nachrichten Geschichte DIE WELT Arhiv originalu za 28 grudnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2022 Maria Drohobycky 1995 Crimea Dynamics Challenges and Prospects Rowman amp Littlefield p40 Istanbul Document 1999 Organization for Security and Co operation in Europe 19 listopada 1999 Arhiv originalu za 1 chervnya 2014 Procitovano 21 lipnya 2015 Iulian Chifu Oazu Nantoi Oleksandr Sushko 2009 Russia Georgia War of August 2008 Ukrainian Approach The Russian Georgian War A trilateral cognitive institutional approach of the crisis decision making process Bucharest Editura Curtea Veche s 181 ISBN 978 973 1983 19 6 Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 21 lyutogo 2016 Rada removes Yanukovych from office schedules new elections for May 25 Interfax Ukraine 24 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2020 Procitovano 25 lyutogo 2015 a b Ukraine President Yanukovich impeached Al Jazeera 22 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 25 lyutogo 2015 Sindelar Daisy 23 lyutogo 2014 Was Yanukovych s Ouster Constitutional Radio Free Europe Radio Liberty Rferl org Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 25 lyutogo 2014 Feffer John 14 bereznya 2014 Who Are These People Anyway The Huffington Post Arhiv originalu za 18 bereznya 2014 Procitovano 17 bereznya 2014 Polityuk Pavel Robinson Matt 22 lyutogo 2014 Ukraine parliament removes Yanukovich who flees Kiev in coup U Roche Andrew Reuters Gabriela Baczynska Marcin Goettig Peter Graff Giles Elgood Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 18 listopada 2020 Fisher Max 3 veresnya 2014 Everything you need to know about the Ukraine crisis Vox angl Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Grytsenko Oksana 12 kvitnya 2014 Armed pro Russian insurgents in Luhansk say they are ready for police raid Kyiv Post Arhiv originalu za 12 kvitnya 2014 Ragozin Leonid Annexation of Crimea A masterclass in political manipulation www aljazeera com angl Arhiv originalu za 28 travnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2022 Article by Vladimir Putin On the Historical Unity of Russians and Ukrainians Kremlin 12 lipnya 2021 Arhiv originalu za 25sichnya 2021 Snyder Timothy 18 sichnya 2022 How to think about war in Ukraine Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 25sichnya 2021 Why Putin s history essay requires a rewrite The Times 15 veresnya 2020 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 Roth Andrew 7 grudnya 2021 Putin s Ukraine rhetoric driven by distorted view of neighbour The Guardian Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 25sichnya 2021 Putin s new Ukraine essay reveals imperial ambitions Atlantic Council 15 lipnya 2021 Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 25sichnya 2021 Wilson Andrew 23 grudnya 2021 Russia and Ukraine One People as Putin Claims RUSI Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 US NATO rule out halt to expansion reject Russian demands AP NEWS angl 7 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Rosijskij vertolit porushiv povitryanij prostir Ukrayini Ukrayinska pravda 16 bereznya 2021 Arhiv originalu za 18 bereznya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 span
