Олександр Григорович Вольфович (нар. 28 червня 1967, Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР) — білоруський військовий і державний діяч, генерал-лейтенант (2021), Державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь з 26 січня 2021 року.
| Вольфович Олександр Григорович | |
|---|---|
| біл. Аляксандр Рыгоравіч Вальфовіч | |
| Державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | від 26 січня 2021 |
| Президент | Лукашенко Олександр Григорович |
| Попередник | Вакульчик Валерій Павлович |
| Начальник Генерального штабу — перший заступник Міністра оборони Республіки Білорусь | |
| 20 січня 2020 — 26 січня 2021 | |
| Президент | Лукашенко Олександр Григорович |
| Прем'єр-міністр | Румас Сергій Миколайович, Головченко Роман Олександрович |
| Попередник | Бєлоконєв Олег Олексійович |
| Наступник | Гулевич Віктор Володимирович |
| Народився | 1967 Казань, РРФСР, СРСР |
| Відомий як | військовослужбовець |
| Alma mater | Московське вище військове командне училище, Військова академія Республіки Білорусь (1998) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (2008) |
| Звання | Генерал-лейтенант |
| Нагороди | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився в Казані в сім'ї підполковника Радянської армії. З 1984 року служив у Збройних силах СРСР, у 1988 році закінчив Московське вище загальновійськове командне училище, потім служив на різних командних посадах.
З 1993 року — начальник штабу навчального батальйону 114-го навчального мотострілецького полку 72-го гвардійського об'єднаного навчального центру підготовки молодших спеціалістів Збройних сил Республіки Білорусь.
У 1998 році закінчив Військову академію Республіки Білорусь, після чого був начальником штабу і командиром 361-ї бази охорони та обслуговування. У 2008 році закінчив Військову академію Генерального штабу Російської Федерації. Із 2008 року — командир 120-ї окремої гвардійської механізованої бригади, із 2014 року — начальник штабу Північно-Західного оперативного командування. У 2015—2018 роках — командувач Північно-Західного оперативного командування. У 2018—2020 роках — перший заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Білорусі.
З 20 січня 2020 по 26 січня 2021 року — начальник Генерального штабу — перший заступник міністра оборони Республіки Білорусь. Із 26 січня 2021 року — державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь. У листопаді 2021 року був одним з організаторів штучної міграційної кризи на кордоні Білорусі з Польщею і Литвою. У лютому 2022 року був одним з організаторів російського вторгення в Україну. З 2022 року перебуває під санкціями США список спеціально позначених громадян і заблокованих осіб), Євросоюзу, Австралії, Японії, Швейцарії, Канади, Нової Зеландії, Великобританії та України.
Нагороди ред.
- Орден «За службу Батьківщині» III ступеня (Білорусь)
- Медаль «За бездоганну службу» (Республіка Білорусь)
- Ювілейна медаль «80 років Збройних сил Республіки Білорусь» (Білорусь)
- Медаль «60 років перемоги у Великій вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (Білорусь)
- Медаль «60 років визволення Республіки Білорусь від німецько-фашистських загарбників» (Білорусь)
- Медаль «70 років Збройних сил СРСР» (СРСР)
Примітки ред.
- . tomin.by (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 11 січня 2022.
- Лукашенко перетасував керівництво армії. Українська правда (укр.). 2020=01-20. Процитовано 29 травня 2023.
- . Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
- ВОЛЬФОВИЧ Олександр Григорович. Національне агентство з питань запобігання корупції.
Джерела ред.
- Біографія [ 11 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Олександр Вольфович призначений новим державним секретарем Ради безпеки Республіки Білорусь [ 11 січня 2022 у Wayback Machine.]