Ван Ї політик Ван Ї кит 王毅 пін Wáng Yì нар 19 жовтня 1953 Пекін КНР китайський дипломат міністр закордонних справ КНР з

Ван Ї (кит. 王毅, пін. Wáng Yì; нар. 19 жовтня 1953, Пекін, КНР) — китайський дипломат, міністр закордонних справ КНР з березня 2013 до грудня 2022 року та з липня 2023 року. З 1 січня 2023 року також займає посаду голови комісії з закордонних справ ЦК КПК, що в ієрархії вище голови МЗС Китаю.

Ван Ї (політик)
кит. 王毅
{{{ім'я}}}
Міністр закордонних справ КНР
Нині на посаді
На посаді з	25 липня 2023
Попередник	Цінь Ґан
16 березня 2013 — 30 грудня 2022
Попередник	Ян Цзєчи
Наступник	Цінь Ґан
Голова комісії з закордонних справ ЦК КПК
Нині на посаді
На посаді з	1 січня 2023
Попередник	Ян Цзєчи
Народився	19 жовтня 1953(1953-10-19) (70 років) Пекін, КНР
Відомий як	політик, дипломат, учасник міжнародних форумів
Країна	КНР
Alma mater	Beijing International Studies University^d, Джорджтаунський університет і China Foreign Affairs University^d
Політична партія	КПК
У шлюбі з	Цянь Цзядун
Нагороди
gov.cn/guowuyuan/wangyi/index.htm
Медіафайли у Вікісховищі

У цьому китайському імені прізвище (Ван) стоїть перед особовим ім'ям.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ван.

Біографія ред.

Народився 19 жовтня 1953 в Пекіні. Після закінчення школи, вісім років працював у Хейлунцзянському виробничо-будівельному корпусі.

У 1982 закінчив Факультет мов країн Азії та Африки Другого пекінського інституту іноземних мов, спеціалізувався на японській мові, бакалавр економіки.

З 1982 працює в Міністерстві закордонних справ КНР — референт, аташе, заступник начальника і начальник відділу Департаменту країн Азії МЗС.

З 1989 по 1994 — радник і радник-посланник посольства КНР в Японії, в 1994—1995 — заступник директора Департаменту країн Азії МЗС, в 1995—1998 — директор Департаменту країн Азії МЗС. З серпня 1997 по лютий 1998 — запрошений вчений Інституту з вивчення дипломатії Джорджтаунського університету.

З вересня 1999 проходив підвищення кваліфікації в Китайського університету закордонних справ.

У 1998—2001 — помічник міністра закордонних справ і за сумісництвом — директор Департаменту політичного аналізу МЗС, в 2001 призначений заступником міністра закордонних справ, ставши наймолодшим заступником міністра закордонних справ в історії КНР. З вересня 2004 по вересень 2007 — посол КНР в Японії, в 2007—2008 роках — перший заступник міністра закордонних справ. У червні 2008 призначений керівником Канцелярії по роботі з Тайванем ЦК КПК і Управлінні у справах Тайваню при Держраді Китаю і обіймав цю посаду до 2013 року.

З 16 березня 2013 до 30 грудня 2022 — міністр закордонних справ КНР.

У жовтні 2022 отримав посаду в Політбюро Комуністичної партії Китаю, очікується, що він відіграватиме більшу роль у зовнішній політиці Китаю.

Міжнародна діяльність ред.

19 лютого 2022 року, під час свого виступу на Мюнхенській безпековій конференції, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї висловив підтримку Україні. Він заявив про необхідність захисту її незалежності та територіальної цілісності. Також Ван Ї наголосив, що Україна має бути мостом, який сполучає Захід і Схід, а не лінією боротьби між великими державами.

Примітки ред.

. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
China promotes its U.S. envoy Qin Gang to foreign minister. Reuters (англійською). 30 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2023.
. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.

Посилання ред.

Біографія на офіційному сайті МЗС КНР [ 15 березня 2014 у Wayback Machine.]
Китай вітає [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
Міністр закордонних справ України Леонід Кожара зустрівся з Міністром закордонних справ КНР Ван Ї [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
Ван Ї провів телефонну розмову з главою МЗС Польщі [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.

[2] China promotes its U.S. envoy Qin Gang to foreign minister. Reuters (англійською). 30 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2023.

[3] . Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.